Інформаційні технології захисту даних у правоохоронній діяльності

Размещено на http://allbest.ru

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Інформаційні технології захисту даних у правоохоронній діяльності

Оболенцев Валерій Федорович кандидат юридичних наук, доцент,

доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права,

м. Харків



Анотація

Мета статті - вдосконалення інформаційних технологій, що використовуються задля захисту інформації у вітчизняній правоохоронній системі.

Завдання статті - сформулювати засади інформаційної технології системного аналізу захисту інформації у правоохоронній діяльності (СЗІПД).

На засадах системного аналізу визначено мету системи захисту інформації у правоохоронній діяльності (СЗІПД). Це права людини на коректні відомості/дані, що використовуються у правоохоронній діяльності. Призначенням СЗІПД вбачаються гарантії прав людини на коректну інформацію, що використовується правоохоронцями. Цільовою функцією СЗІПД є забезпечення права людини на інформацію. У статті розкрито матеріальні, енергетичні та інформаційні елементи структури СЗІПД. Внутрішні зв'язки СЗІПД - це зв'язки між структурними елементами. Зовнішні зв'язки проявляються у взаємодії СЗІПД із зовнішнім середовищем - іншими державними органами та населенням.

У статті окреслено структуру СЗІПД відповідно до норм діючого законодавства. Згідно зі статтєю 21 ЗУ «Про державну таємницю» в державних органах, які провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності створюються режимно-секретні органи (далі - РСО). До складу режимносекретного органу входять підрозділи режиму, секретного діловодства та інші підрозділи, що безпосередньо забезпечують охорону державної таємниці.

Внутрішнє функціонування системи СЗІПД - це внутрішні процеси взаємодії її структурних елементів. Зовнішнє функціонування СЗІПД проявляється у адаптивній та адаптуючій активності.

Система СЗІПД є системою матеріальною, штучною, «відкритою», нелінійною, складною, багатофункціональною, імовірнісною, «стильниковою», дискретною, поведінковою, цілеспрямованою.

Відповідно до засад системотехніки можна окреслити два перспективних аспекти подальших досліджень СЗІПД. По-перше, визначення проблем системи. По-друге, моделювання системи.

Ключові слова: система захисту інформації у правоохоронній діяльності; системний підхід; моделювання системи.



Abstract

Data protection information technologies in law enforcement activities

Obolentsev Valeriy Fedorovich PhD in Law, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Criminology and Criminal Executive Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

The purpose of the article is to improve information technologies used to protect information in the domestic law enforcement system. The task of the article is to formulate the principles of information technology system analysis of information protection in law enforcement activities.

The purpose of the information protection system in law enforcement activity (IPSLEA) is defined on the basis of system analysis. These are human rights to correct information/data used in law enforcement activities. The appointment of IPSLEA is to guarantee human rights to correct information used by law enforcement officers.

The objective function of IPSLEA is to ensure the human right to information. The article discloses the material, energy and informational elements of the IPSLEA structure. Internal connections of the IPSLEA are connections between structural elements. External relations are manifested in the interaction of IPSLEA with the external environment - other state bodies and the population.

The article outlines the structure of IPSLEA in accordance with the norms of the current legislation. In accordance with Article 21 of the Law on State Secrets, regime-secret bodies are established in state bodies that conduct activities related to state secrets in order to develop and implement measures to ensure the regime of secrecy.

The regime-secret body includes units of the regime, secret administration and other units that directly ensure the protection of state secrets.

The internal functioning of the IPSLEA system is the internal processes of interaction of its structural elements. The external functioning of IPSLEA is manifested in adaptive and adaptive activity.

The IPSLEA system is a material, artificial, "open", non-linear, complex, multifunctional, probabilistic, "stylish", discrete, behavioral, purposeful system.

In accordance with the principles of systems engineering, two promising aspects of further research on IPSLEA can be outlined. First, identification of system problems. Second, system modeling.

Keywords: information protection system in law enforcement activities; systematic approach; system modeling.



Вступ

Постановка проблеми. Інформація є надважливим елементом системи запобігання злочинності[1, с.61-62]. Відтак ефективний захист інформаційних ресурсів залишається для правоохоронців одним з актуальних завдань, практичне вирішення якого потребує належного теоретичного обґрунтування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для вітчизняних науковців дослідження заходів захисту інформації обґрунтовано вважається одним з пріоритетних напрямків[2].

На науковому рівні вже окреслено головну проблематику цієї сфери:

- інформаційне протиборство, тактика і стратегія інформаційної війни;

- психологічні аспекти посягань щодо інформації;

- організаційно-правові аспекти захисту інформації, кримінологічні і криміналістичні методики протидії правопорушенням в інформаційній сфері[3, с. 8-9].

Вирішення окреслених проблем у правоохоронних органах України О. Красіков вбачає у двох напрямах - організаційному (організація роботи щодо обігу, збирання, обробки, зберігання й використання інформації) та правовому (видання документації, складання планів тощо)[4, с. 11-15].

Щодо цього в інших роботах науковців досліджено систему правового регулювання[5] та організаційні засади підготовки профільних фахівців[3].

Безумовно, ефективний захист інформації у сфері правоохоронної діяльності потребує належної теоретичної бази.

І маємо підстави стверджувати, що у цій сфері наукових пошуків фахівці мають значні напрацювання[6], підґрунтям яких є системотехніка^; 8; 9; 10; 11]. На наш погляд, саме системотехніка є базовою методологією інформаційних технологій захисту інформації у правоохоронній діяльності[1].

Мета та завдання. Мета статті: вдосконалення інформаційних технологій, що використовуються задля захисту інформації у вітчизняній правоохоронній системі.

Завдання статті: сформулювати засади інформаційної технології системного аналізу системи захисту інформації у правоохоронній діяльності.



Виклад основного матеріалу

Фахівці стверджують систему як реальність взаємодіючих і взаємозалежних елементів, що утворюють виокремлене ціле і мають єдине призначення або мету [12, с.84].

На наш погляд, відповідно до цього визначення обґрунтовано стверджувати діяльність із захисту інформації правоохоронців як підсистему загальної правоохоронної системи, яка в свою чергу є підсистемою системи держави України[1].

Методика системного аналізу передбачає встановлення більш ніж 20 характеристик систем[1, с.28-29], і передусім - мети системного об'єкту. Метою створення/існування системи фахівці вважають:

1) певний (завданий ззовні або встановлений самою системою) найбільш доцільний (бажаний) кінцевий стан[12, с. 85; 13, с. 50];

2) реалізація необхідного порядку зміни станів (потрібний рух);

3) забезпечення потрібного напрямку руху системи без конкретизації кінцевого стану системи[13, с. 50; 16, с. 28-29].

При визначенні мети СЗІПД потрібно враховувати, що вона має узгоджуватись з метою системи держави України. Раніше ми окреслили такою[14] права і свободи людини, які відповідно до ст. З Конституції України визначають спрямованість діяльності держави. Відповідно до цього мета СЗІПД - права людини на коректні відомості/дані, що використовуються у правоохоронній діяльності.

Відповідно до засад системного аналізу призначенням системи визначається її декларована здатність виконати функції, що забезпечують досягнення мети[13, с. 27].

Відтак призначенням СЗІПД ми вбачаємо гарантії прав людини на коректну інформацію, що використовується правоохоронцями. Йдеться про їх належний стан з мінімальною ймовірністю перешкод у реалізації та з обов'язковим відновленням у разі порушення.

Функція - це зовнішній прояв властивостей об'єкта в існуючій системі відносин[13, с. 28]. У системному аналізі функцію об'єкта ототожнюють із: здатністю до дії; впливом; задоволенням потреб; роллю; обов'язками. Йдеться про перетворення призначення системи на дії[13, с. 29]. Виділяють цільову, основну та додаткові системні функції.

При реалізації цільової функції системи втілюється сенс системи, заради якого вона існує.

Тож цільовою функцією СЗІПД можна вважати забезпечення права людини на інформацію, що відповідно до ст. 3 та 34 нашої Конституції є обов'язком держави. Забезпечення прав розуміється нами як протидія перешкодам їх реалізації.

Основні (базові) функції - це окремі функції (прийом, передача, отримання, зберігання, видавання та ін.), зкоординована реалізація яких забезпечує виконання цільової функції. Основними (базовими) функціями СЗІПД є:

- технічний, криптографічний та організаційний захист інформації (зокрема - секретної, згідно статті 35 ЗУ «Про державну таємницю») [15];

- контроль заходів охорони інформації (зокрема - секретної, згідно статті 37 ЗУ «Про державну таємницю»), та ін.

Додаткові (сервісні) функції розширюють функціональні можливості системи та покращують показники результатів її функціонування. Для СЗІПД додатковими (сервісними) функціями можна вважати:

- науково-методичну діяльність щодо заходів охорони інформації з обмеженим доступом у правоохоронній сфері;

- консультування населення та просвітницьку діяльність з приводу інформації з обмеженим доступом;

- оперативно-розшукові заходи щодо охорони державної таємниці (стаття 36 ЗУ «Про державну таємницю);

- функція забезпечення відповідальності за порушення правил використання інформації з обмеженим доступом.

У структурі СЗІПД треба виділяти матеріальні, енергетичні та інформаційні елементи.

Матеріальними елементами системи захисту інформації у правоохоронній діяльності є:

- люди;

- матеріальні носії інформації;

- технічні засоби захисту інформації.

Енергетичні елементи системи захисту інформації у правоохоронній системі - це приладдя (ресурси), які забезпечують функціонування цієї системи. Передусім йдеться про джерела електричної енергії.

Інформаційними елементами системи захисту інформації у правоохоронній діяльності є:

- конфіденційна інформація, що є об'єктом правоохоронного захисту;

- інформація, що забезпечує функціонування цієї системи.

Системні зв'язки СЗІПД. Зв'язки - це важливий та обов'язковий елемент будь-якої системи. Вони розуміються як взаємозумовленість існування явищ, розділених у просторі та часі[13, с. 29], як упорядкована логічна узгодженість, взаємовплив. Відповідно до цього зв'язки елементів СЗІПД ми вбачаємо у варіантах матеріального, енергетичного та інформаційного взаємовпливу.

За ознакою спрямованості виділяються зв'язки двох видів: внутрішні та зовнішні. Внутрішні зв'язки СЗІПД - це зв'язки між її структурними елементами. Зовнішні ж зв'язки проявляються у взаємодії СЗІПД із зовнішнім середовищем - іншими державними органами та населенням у формі звітності, обміну інформацією і т.ін.

Структуру СЗІПД побудовано відповідно до норм діючого законодавства. Зокрема, згідно зі статтєю 21 ЗУ «Про державну таємницю» в державних органах, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею (зокрема - у правоохоронних органах), з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО).

До складу режимносекретного органу входять підрозділи режиму, секретного діловодства та інші підрозділи, що безпосередньо забезпечують охорону державної таємниці залежно від специфіки діяльності державного суб'єкта. В державних органах із значним обсягом робіт, пов'язаних з державною таємницею, вводиться посада заступника керівника з питань режиму, на якого покладаються обов'язки та права керівника РСО.

В державних органах з незначним обсягом робіт, пов'язаних з державною таємницею, де штатним розписом не передбачено створення РСО, облік і зберігання секретних документів, а також заходи щодо забезпечення режиму секретності здійснюються особисто їх керівниками або спеціально призначеним наказом керівника працівником після створення необхідних умов, що забезпечують режим секретності. На них поширюються обов'язки та права працівників РСО.

Внутрішнє функціонування системи СЗІПД - це внутрішні процеси взаємодії її структурних елементів, спрямовані на досягнення системної мети. Саме тут реалізуються матеріальні, енергетичні та інформаційні зв'язки.

Зовнішнє функціонування СЗІПД проявляється у адаптивній та адаптуючій активності. Адаптивною активністю розуміють здатність системи змінюватися відповідно до змін зовнішнього середовища, пристосовуватися до них. Адаптуюча активність полягає у здатності системи змінювати навколишнє середовище, пристосовувати його до своїх потреб[16, с.51].

У функціонуванні СЗІПД адаптивна активність проявляється у таких обставинах:

1. Пристосування до соціальних змін у суспільстві (політичні, економічні, демографічні та ін. процеси).

2. Пристосування до змін у суспільстві, зумовлених розвитком науково-технічного прогресу.

3. Реагування на правопорушення вчинені щодо інформації у правоохоронній системі.

Адаптуюча активність СЗІПД проявляється у таких обставинах:

1. Опрацювання зовнішніх ресурсів (матерії, енергії, інформації).

2. Нормотворчо-регулятивна діяльність щодо доступу до інформації у правоохоронній сфері.

3. Запобіжна діяльність щодо потенційних правопорушень, пов'язаних з інформацією у правоохоронній сфері.

Розкриття класифікаційних характеристик СЗІПД є етапом її системного аналізу.

Відповідно до теорії системотехніки за ознакою наявності матеріального субстрату виділяють види систем: 1) матеріальні, тобто об'єкти з матеріальними елементами; 2) ідеальні, що не мають матеріального субстрату (системи поглядів, понять, системи цінностей, інші логічні конструкції) [17, с.74]. Тож за цією класифікацією система СЗІПД є системою матеріальною.

За походженням елементів виокремлюють системи: 1) природні (людина, тварини); 2) штучні, що створені людиною (технічні, соціальні та ін.); 3) комбіновані (заповідник) [17, с. 75]. Оскільки система СЗІПД створена людьми, тож вона є штучною системою.

За ступенем відкритості виділяють системи так звані «закриті» та «відкриті». «Закриті» системи не обмінюються з оточуючим середовищем матерією, енергією та інформацією. У «відкритих» системах все відбувається навпаки. Наявність у СЗІПД зв'язків із зовнішнім середовищем дає підстави вважати її «відкритою» системою.

За ступенем однорідності елементів розрізняють системи лінійні, які складаються з однорідних елементів (трудовий колектив), та нелінійні - з елементів різнорідних (літак). Вочевидь, СЗІПД потрібно вважати системою нелінійною і на практиці враховувати складність її керування та забезпечення.

За ступенем складності виділяють системи прості, складні, надскладні. Критеріями складності систем, окрім іншого, є кількість їх елементів (прості системи - до 10³ елементів; складні - до 10⁹ ; надскладні - більше 10⁹)[17, с.76]. Відповідно до цього СЗІПД є складною системою, яка потребує особливих механізмів керування (нормативних, організаційних і т.ін.).

За кількістю функцій, що виконують системи, їх поділяють на одно- та багатофункціональні.

Відповідно до функцій, окреслених раніше, СЗІПД маємо вважати багатофункціональною системою. Тож на практиці треба відстежувати ефективність реалізації кожної функції досліджуваної системи.

За критерієм передбачуваності результату функціонування виділяють системи детерміновані та імовірнісні. Щодо детермінованих систем кінцевий результат функціонування або заздалегідь визначений, або його можливо передбачити. право охорона інформаційний державний таємниця

Ймовірнісними вважають системи, для яких кінцевий результат функціонування заздалегідь передбачити неможливо[17, с.79]. Результат роботи СЗІПД залежить від різних факторів (внутрішніх та з оточуючого середовища), а достовірні результати функціонування передбачити складно. Тому досліджувану систему доцільно вважати імовірнісною системою.

За критерієм особливостей структури виділяють системи трьох типів. Перший тип - «центристські», де лідерські та організуючі елементи знаходяться у центрі (наприклад, Сонячна система). Другий тип - так звані «скелетні», в яких координуючі елементи сформовані лінійно (дерево). У третьому типі - так званих «стильникових» системах, організуючі елементи розкидані по всій системі[17, с.78]. Відповідно до цього СЗІПД являє собою «стильникову» систему.

За ознакою просторового розташування виділяють системи континуальні (суцільні) та дискретні (несуцільні) системи. У цій класифікації СЗІПД має бути віднесена до категорії дискретних систем, оскільки її елементи функціонують виокремлено на території та за межами України.

За поведінковими характеристиками системи поділяються на реактивні та поведінкові. Реактивні системи на вплив зовнішнього середовища реагують пасивно, а поведінкові - активно. Враховуючи адаптивні та адаптуючі властивості СЗІПД, її можна вважати поведінковою системою. До цього маємо згадати й таку обставину.

Серед поведінкових систем виділяють їх адаптивні та цілеспрямовані види. Адаптивні реагують на зовнішній вплив та пристосовуються до змін зовнішнього середовища несвідомо (як, наприклад, рослинні організми). Цілеспрямовані системи можуть визначати цілі та досягати їх. Враховуючи вказане, СЗІПД маємо визнати цілеспрямованою системою.



Висновки

На наш погляд, відповідно до окреслених засад системотехніки можна окреслити два перспективних аспекти дослідження СЗІПД.

Перший аспект - визначення проблем досліджуваної системи. Проблеми визначаються у таких варіантах: 1) невідповідність цілям системи її структури, складу і процесів взаємодії окремих частин; 2) невідповідність функцій, параметрів і структури щодо призначення системи; 3) недоліки у взаємодії системи з середовищем[13, с.27-28]. Визначення проблем СЗІПД вочевидь є обов'язковою передумовою для їх подальшого вирішення.

Другий перспективний аспект дослідження СЗІПД на засадах системотехніки - її моделювання. Моделлю вважається спеціально створений для зручності дослідження та вирішення проблеми об'єкт (матеріальний чи абстрактний), який має потрібний ступінь подібності до модельованого явища та адекватний цілям дослідження [16, с. 55]. Враховуючи власний досвід[1] можемо стверджувати про перспективність створення функціональної IDEF0- моделі) СЗІПД [16, с.121-139] з використанням програмного забезпечення.



Література

1. Оболенцев В. Ф. Системний аналіз та моделювання системи запобігання злочинності в Україні: монографія. Харків: Юрайт, 2021. 192 с.

2. Суббот А. Інформаційна безпека діяльності працівників правоохоронних органів. Віче. 2014. Вип. 22. С. 19-22. URL: www.viche.infhttp://old.univer.km.ua/statti/35_ Subbot_A.L_informatsiyna_bezpeka_diyalnosti_pratsivnikiv_pravookhoronnikh_organiv.pdf

3. Кулиш Є. Підготовка фахівців для сфери інформаційної безпеки: реалії сьогодення та перспективи розвитку. Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. 2009. Вип. 2(19). С. 6-9. URL: https://ela.kpi.Ua/bitstream/123456789/9686/3/04.pdf

4. Красіков Д. О. Правове забезпечення інформаційної безпеки в діяльності органів внутрішніх справ України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. К., 2012. 20 с.

5. Олійник О.В. Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки в Україні. Право і суспільство. 2012. Вип. 3. С. 132-137. URL: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/ archive/2012/3_2012/28.pdf

6. Головкін Б. М. Теперішнє і майбутнє кримінології. Проблеми законності. 2020. Вип. 149. С. 168-184. URL: http://plaw.nlu.edu.ua/issue/view/12367/6456

7. Карчевський М. В. Перспективи правового регулювання в контексті гіпотези розвитку технологій трансгуманізму. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2019. № 1. С. 115-127. URL: https://journal.lduvs.lg.ua/index.php/journal/article/view/11/11

8. Nikolay V. Karchevsky, Olena V. Karchevska, Ukrainian 2014/2015-Events: Practical Proof of Social Theorems. (Українські події 2014/2015 - практичний доказ соціальних теорем). KritV Kritische Vierteljahresschrift fьr Gesetzgebung und Rechtswissenschaft. 2016. Vol: 99 Issue: Р. 75 - 82. URL: https://www.nomos-elibrary.de/10.5771/2193-7869-2016-1-75/ukrainian-2014- 2015-events-practical-proof-of-social-theorems-volume-99-2016-issue-1

9. Mykola Karchevskyi, Helen Karchevska. (2021). Agent-Based Modeling as a Method of Crime Research. (Агентне моделювання як метод дослідження злочинності). Proceedings of the International Conference on Economics, Law, and Education Research (ELER 2021) URL: https://doi.org/10.2991/aebmnk.210320.021

10. Джужа О. М., Тичина Д. М. Побудова синергетичної моделі соціолого-правового підходу в теорії віктимологічного моделювання. Правовий часопис Донбасу. 2019. № 2(67). С. 109-116. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pppd_2019_2_17

11. Колб О. Г., Присяжнюк Л. М. Про деякі змістовні елементи запобіжної діяльності в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2018. № 53. Т. 2. С. 71-73.

12. Методы исследований и организация экспериментов / под ред. К. П. Власова. Харьков : Гуманитарний Центр, 2002. 256 с.

13. Лямець В. І. , Тевяшев А.Д. Системний аналіз. Вступний курс / 2-ге вид. Харків : ХНУРЕ, 2004. 448 с.

14. Оболенцев В.Ф. Базові засади системного аналізу системи держави України: моногр. Харків: Право, 2018. 98 с. URL: https://pravo-izdat.com.ua/image/data/Files/472/3_ Beazovi_zasadi_sistemnogo_analizu_vnutri.pdf

15. Про державну таємницю: закон України від 21.01.1994 р. № 3855-ХІІ. Відомості Верховної Ради України. 1994. №16. Ст. 1245.

16. Сорока К. О. Основи теорії систем і системного аналізу: навч. Посібник / 2-ге вид. Харків : ФОП Тимченко, 2005. 291 с.

17. Маца К. А. Системы неорганические, органические, социальные: свойства и принципы организации: моногр. Київ : Обрії, 2008. 196 с.



References

1. Obolentsev V.F. (2021). Systemniy analiz ta modeluvanna systemy zapobihannia zlochynnosti v Ukraini [System analysis and modeling of the crime prevention system in Ukraine]. Kharkiv: Yurait. [in Ukrainian]

2. Subbot, A. (2014). Informatsiyna bezpeka diyal'nosti pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv [Information security of law enforcement officers] Viche-Viche, 22, 19-22. Retrieved from: www.viche.infhttp://old.univer.km.ua/statti/35_Subbot_A.L_informatsiyna_bezpeka_diyalnosti_ pratsivnikiv_pravookhoronnikh_organiv.pdf [in Ukrainian].

3. Kulish, E. (2009) Pidhotovka fakhivtsiv dlya sfery informatsiynoyi bezpeky: realiyi s'ohodennya ta perspektyvy rozvytku [Training of specialists for the field of information security: current realities and development prospects]. Pravove, normatyvne ta metrolohichne zabezpechennya systemy zakhystu informatsiyi v Ukrayini - Legal, normative and metrological support of the information protection system in Ukraine, 2(19), 6-9. Retrieved from: https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/9686/3/04.pdf [in Ukrainian]

4. Krasikov, D. O. (2012) Pravove zabezpechennya informatsiynoyi bezpeky v diyal'nosti orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrayiny [Legal provision of information security in the activities of internal affairs bodies of Ukraine]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv, 2012. [in Ukrainian]

5. Oliynyk, O.V. (2012) Normatyvno-pravove zabezpechennya informatsiynoyi bezpeky v Ukrayini [Regulatory and legal provision of information security in Ukraine]. Pravo i suspil'stvo - Law and society, 3, 132-137. Retrieved from: http://www.pravoisuspilstvo.org.ua/archive/ 2012/3_2012/28.pdf [in Ukrainian].

6. Golovkin, B. M. (2020) Teperishnye i maybutnye kryminolohiyi. [The present and future of criminology]. Problemy zakonnosti-Problems of legality, 149, 168-184. Retrieved from: http://plaw.nlu.edu.ua/issue/view/12367/6456 [in Ukrainian].

7. Karchevsky, M. V. (2019) Perspektyvy pravovoho rehulyuvannya v konteksti hipotezy rozvytku tekhnolohiy trans-humanizmu [Perspectives of legal regulation in the context of the hypothesis of the development of transhumanism technologies]. Visnyk Luhans'koho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka - Bulletin of the Luhansk State University of Internal Affairs named after E.O. Didorenko, 1, 115-127. Retrieved from: https://journal.lduvs.lg.ua/index.php/journal/article/view/11/11 [in Ukrainian].

8. Nikolay V. Karchevsky, Olena V. Karchevska, Ukrainian 2014/2015-Events: Practical Proof of Social Theorems. (Ukrainian events of 2014/2015 - practical proof of social theorems). KritV Kritische Vierteljahresschrift fьr Gesetzgebung und Rechtswissenschaft. 2016. Vol: 99 Issue: 1. P. 75 - 82. Retrieved from: https://www.nomos-elibrary.de/10.5771/2193-7869-2016-1-75/ ukrainian-2014-2015-events-practical-proof-of-social-theorems-volume-99-2016-issue-1 [in English]

9. Mykola Karchevskyi, Helen Karchevska. (2021). Agent-Based Modeling as a Method of Crime Research. [Ahentne modelyuvannya yak metod kryminolohichnykh doslidzhen']. Proceedings of the International Conference on Economics, Law, and Education Research (ELER 2021) Retrieved from: https://doi.org/10.2991/aebmnk.210320.021 [in English]

10. Dzhuzha, O. M., Tychyna, D. M. (2019). Pobudova synerhetychnoyi modeli sotsioloho- pravovoho pidkhodu v teoriyi viktymolohichnoho modelyuvannya. [Building a synergistic model of the sociological and legal approach in the theory of victimological modeling.] Pravovyy chasopys Donbasu - Legal journal of Donbass. № 2(67). p. 109-116. Retrieved from: URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pppd_2019_2_17 [in Ukrainian]

11. Kolb, O. H., Prysyazhnyuk, L. M. (2018). Pro deyaki zmistovni elementy zapobizhnoyi diyal'nosti v Ukrayini [About some substantive elements of preventive activities in Ukraine]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriya: Pravo. - Scientific Bulletin of the UzhhorodNational University. Series: Law. № 53, vol. 2, 71-73. [in Ukrainian]

12. Metodi yssledovanyi i orhanyzatsyii eksperymentov (2002). [Methods of research and organization of experiments]. Kharkov : Humanytarnii Tsentr. [in Russian].

13. Liamets, V. I., Teviashev, A. D. (2004). Systemnyi analiz. Vstupnyi kurs [System analysis. Introductory course]. Kharkiv : KhNURE. [in Ukrainian].

14. Obolentsev V.F. (2018). Bazovi zasady systemnoho analizu systemy derzhavy Ukrainy [Basic principles of system analysis of the system of the state of Ukraine]. Kharkiv: Pravo. URL:https://pravo-izdat.com.ua/image/data/Files/472/3_Beazovi_zasadi_sistemnogo_analizu_vnutri.pdf [in Ukrainian].

15. Pro derzhavnu tayemnytsyu: zakon Ukrayiny vid 21.01.1994 r. № 3855-XII. [On state secrets: Law of Ukraine dated January 21, 1994 No. 3855-XII ]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine, 16, art. 1245. [in Ukrainian].

16. Soroka, K. O. (2005). Osnovy teorii system i systemnoho analizu [Fundamentals of systems theory and system analysis]. Kharkiv: FOP Tymchenko. [in Ukrainian].

17. Matsa, K. A. (2008). Systemi neorhanycheskye, orhanycheskye, sotsyalnie: svoistva y pryntsypi orhanyzatsyy [Inorganic, organic, social systems: properties and principles of organization:]. Kyiv: Obrii. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru

...