Рекомендації щодо удосконалення нормативно-правових механізмів державної політики у сфері інформаційної безпеки України
Механізми формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України. Зміст та функції паспорту загроз інформаційної безпеки та перспективи його прийняття на законодавчому рівні. Основні складові технології реагування на загрози.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.04.2023 |
| Размер файла | 396,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
ННІ Публічного управління та державної служби
КНУ імені Тараса Шевченка
Рекомендації щодо удосконалення нормативно - правових механізмів державної політики у сфері інформаційної безпеки України
Канарський Володимир Сергійович,
аспірант кафедр глобальної та національно безпеки
м. Київ
Анотація
У статті досліджено механізми формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України. Охарактеризовано нормативно-правовий та організаційний механізм забезпечення інформаційної безпеки. Розкрито зміст та функції паспорту загроз інформаційної безпеки та запропоновано прийняти його на законодавчому рівні. Визначено складові технології реагування на загрози інформаційно-психологічного характеру - це теоретичні концепції, які відображають закономірності функціонування системи формування та регулювання духовного потенціалу суспільства в умовах динамічного безпекового середовища.
Проаналізовано думки вітчизняних авторів щодо рівнів оцінки індикаторів стану інформаційно-психологічної безпеки військових колективів
Запропоновано алгоритм реагування на загрози інформаційно - психологічній безпеці, що складається із операційних ланцюгів.
Також у статті пропонується з метою удосконалення комплексного механізму реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України в нормативно-парових документах держави зі сфери інформаційної безпеки чітко виокремити контури управління інформаційною безпекою - стратегічне, тактичне, оперативне управління. Це дозволить, на думку автора, здійснювати комплексну реалізацію довгострокової та поточної державної політики у сфері інформаційної безпеки України. Водночас, необхідно суб'єктам забезпечення інформаційної безпеки визначити завдання щодо прогнозування майбутнього характеру загроз інформаційній безпеці, що дозволить окреслити вимоги до реформування вітчизняної системи забезпечення інформаційної безпеки в контексті еволюції інформаційної війни. Визначено порядок денний щодо удосконалення системи творення державної політики у сфері інформаційної безпеки.
Ключові слова: інформаційна безпека, державне управління, механізми забезпечення інформаційної безпеки, паспорт загроз.
Abstract
Kanarsky Vladimir Sergeevich Graduate student of the Departments of Global and National Security, Institute of Public Administration and Civil Service of Taras Shevchenko National University, Kyiv
Recommendations for improving mechanisms of formation and implementation of state policy in the sphere of information security of Ukraine
The article investigates the mechanisms of formation and implementation of state policy in the field of information security of Ukraine. The regulatory and organizational mechanism of information security is characterized. The content and functions of the passport of information security threats are revealed and it is proposed to accept it at the legislative level. The components of response technologies to threats of information and psychological nature are determined-these are theoretical concepts that reflect the patterns of functioning of the system of formation and regulation of the spiritual potential of society in a dynamic security environment.
The opinions of domestic authors on the levels of assessment of indicators of the state of information and psychological safety of military teams are analyzed
An algorithm of response to threats of information and psychological safety consisting of operating chains is proposed.
The article is also proposed in order to improve the complex mechanism of implementation of state policy in the field of information security of Ukraine in the regulatory and panel documents of the state in the field of information security clearly distinguish the contours of information security management-strategic, tactical, operational management. This will allow, according to the author, to implement the comprehensive implementation of long - term and current state policy in the field of information security of Ukraine. At the same time, it is necessary to identify information security entities to predict the future nature of information security threats, which will outline the requirements for reforming the domestic information security system in the context of the evolution of information war. The agenda for improving the system of creation of state policy in the field of information security is determined.
Keywords: information security, public administration, information security mechanisms, passport of threats.
Основна частина
Постановка проблеми. Сучасна система інформаційної безпеки України та її нормативно-правове забезпечення свідчить про те, що наразі функціонування комплексного механізму реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки здійснюється в рамках реактивного реагування на загрози інформаційного характеру. Це відповідає завданням лише поточної державної політики у згаданій сфері. В розрізі побудови системи захисту інформаційного простору України необхідно проаналізувати чинну Доктрину інформаційної безпеки України (далі - Доктрина) на предмет завдань та можливостей їх реалізації [5].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. На підставі аналізу результатів актуальних наукових досліджень можна зробити висновок про те, що розгляд проблем розробки та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України стали предметом досліджень вітчизняних науковців: Г.П. Ситника, О.Г. Осауленка, Р.Р. Марутян, Гурковського В.І., Л.О. Євдоченко, З.В. Коваля, О.В. Власенка О.С. Зозулі, В.В. Антонюка, Шевечнко М.М. та ін. Незважаючи на значну кількість робіт, в яких розглядаються актуальні проблеми формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України в сучасних умовах гібридної війни маємо констатувати недостатню кількість наукових праць в яких би містилися конкретні рекомендації щодо удосконалення нормативно-правових механізмів формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України
Мета статті. Автор статті ставить за мету розробити рекомендації щодо удосконалення нормативно-правових механізмів державної політики у сфері інформаційної безпеки України.
Виклад основного матеріалу. В Доктрині інформаційної безпеки України визначено національні інтереси України в інформаційній сфері, загрози інформаційній безпеці, напрями і пріоритети інформаційної політики Української держави. Правовою основою Доктрини є Конституція України, закони України, а також міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вище зазначене дозволяє констатувати, що в Доктрині визначено засади формування лише поточної державної політики у сфері інформаційної безпеки, пріоритетом якої є реактивна протидія інформаційній агресії РФ [5]. Тобто, в цьому документі розробники знехтували питанням розробки довгострокової державної політики у сфері інформаційної безпеки, пріоритетом якої мала бути проактивна та реактивна протидія широкому спектру загроз інформаційній безпеці. Водночас, у Стратегії інформаційної безпеки України [6] акцентується увага на протидії загрозам інформаційній безпеці, що надходять не лише від Росії, а й інших суб'єктів інформаційно-психологічного протиборства.
Відповідно, з метою удосконалення механізму розробки державної політики у сфері інформаційної безпеки розробника чинної редакції Доктрини інформаційної безпеки України мають здійснити диференціацію державної політики у сфері інформаційної безпеки на довгострокову та поточну із зазначення особливостей їхньої розробки та реалізації. Далі розглянемо питання удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України.
Для реалізації Доктрини РНБОУ здійснює координацію діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення інформаційної безпеки. Зважаючи на особливі умови і ведення Росією проти Української держави інформаційної війни не лише на її території, але й у світі, забезпечення реалізації Доктрини можливе лише за умови належної координації заходів, які здійснюються усіма державними органами. РНБОУ також визначає ключові заходи, відповідно до положень нормативно-правової бази в галузі безпеки і оборони України.
З метою удосконалення комплексного механізму реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України пропонуємо в нормативно - праових документах держави зі сфери інформаційної безпеки чітко виокремити контури управління інформаційною безпекою - стратегічне, тактичне, оперативне управління. Це дозволить здійснювати комплексну реалізацію довгострокової та поточної державної політики у сфері інформаційної безпеки України. Водночас, необхідно суб'єктам забезпечення інформаційної безпеки визначити завдання щодо прогнозування майбутнього характеру загроз інформаційній безпеці, що дозволить окреслити вимоги до реформування вітчизняної системи забезпечення інформаційної безпеки в контексті еволюції інформаційної війни.
Враховуючи те, що інформаційна війна ведеться в режимі «онлайн», з нашого боку має бути реагування на загрози інформаційного характеру, якщо не проактивним, то щонайменше реактивним. Відповідно, з метою удосконалення інформаційно-аналітичного механізму забезпечення
інформаційної безпеки України та механізму державного реагування на загрози інформаційного характеру пропонує розробити та впровадити у вітчизняну практику державного управління інформаційною безпекою:
1) паспорти загроз інформаційній безпеці [7];
2) технології державного реагування на загрози інформаційній безпеці.
Структура паспорту загрози інформаційній безпеці містить три частини:
І. Загальна характеристика загрози інформаційній безпеці:
1.1. Структура загрози. Аналізу мають підлягати також чинники, що породжують загрози інформаційній безпеці.
Зокрема, основними видами загроз інформаційній безпеці Українській державі в сучасних умовах гібридної війни є [2-3]:
руйнування єдиного інформаційного простору Української держави;
руйнування духовного простору Української держави;
надмірна комерціалізація частотного ресурсу та медіаринку;
непрозорість формування інформаційної політики провідних телерадіоканалів та медіа-холдингів, які мають велику частку іноземного капіталу;
примітивізація змістовної частини інформаційного продукту, який нерідко має антиукраїнську спрямованість;
відсутність дієвих інформаційно-комунікативних технологій формування самоідентичності громадян України;
застосування спеціальних інформаційно-комунікативних технологій для деструктивного впливу на психіку людини та маніпулювання суспільною свідомістю;
заміна цінностей національної культури цінностями масової культури; зміна картини світу людини, її ціннісної свідомості в напряму вигідному для активної сторони деструктивного впливу.
насадження чужих для українського суспільства цінностей та інтересів; зміна мотиваційних настанов;
формування нових стереотипів поведінки, які є асоціальною для українського суспільства;
перегляд історії як засіб руйнації духовних цінностей українського народу;
перекодування оточуючого світу, тобто введення нових елементів оточуючого світу та зміна емоційного навантаження існуючих;
обмеження, дозоване подання інформації, або ж масоване подання необхідної інформації;
переобтяження каналів непотрібною, надлишковою інформацією; подання сигналів, несумісних із внутрішніми символьними системами українського суспільства.
1.2. Об'єкти загрози: об'єкти загрози визначаються відповідно їх спрямованості проти реалізації життєво важливих національних інтересів у інформаційній сфері.
Об'єктами загроз інформаційній безпеці пропонуємо визначити: конституційні права і свободи людини й громадянина у сфері духовного життя та інформаційної діяльності; індивідуальна свідомість;
консервативна складова масової свідомості, що є сукупністю:
а) загальних інтересів (інтересів, що поділяються переважаючою більшістю членів соціальних груп);
б) культурних, духовних та моральних цінностей, що визначають правила поведінки членів групи;
в) готовності до протидії чинникам та діям, що загрожують цим цінностям та інтересам;
динамічна складова масової свідомості, що є сукупністю відображень інформації про соціально значущі події в консервативній складовій масової свідомості.
1.3. Джерела загроз інформаційній безпеці: джерелами загроз
визначаються явища, процеси, події та інші чинники, а також суб'єкти, які створюють небезпеку для інформаційної безпеки.
До зовнішніх джерел вказаних загроз пропонуємо віднести:
недосконалість міжнародного права, що регулює міжнародні інформаційні відносини в глобалізованому світі, а також недостатню практику застосування права у цій специфічній сфері;
розвідувально-підривна діяльність іноземних спецслужб, іноземних ЗМІ, яка спрямована проти національних інтересів Української держави у інформаційній сфері;
загострення конкуренції у сфері міжнародних інформаційних відносинах;
діяльність міжнародних терористичних організацій в напрямку реалізації сценаріїв інформаційного тероризму;
розробку та застосування низкою держав концепцій інформаційної та психотронної війни.
До внутрішніх джерел загроз пропонуємо віднести:
недостатню координацію органів державної влади та органів місцевого самоврядування з формування й реалізації єдиної державної політики у сфері інформаційної безпеки України;
недосконалість нормативно-правової бази в галузі інформаційної безпеки України, а також недостатню практику застосування інформаційного права у сфері забезпечення інформаційної безпеки;
недостатню економічну та інформаційну потужність держави;
недосконалість системи освіти та виховання в аспекті формування критичного мислення у населення країни, а також стійкості до деструктивних інформаційно-психологічних впливів;
недостатню кількість кваліфікованих кадрів у сфері інформаційно - психологічної безпеки.
ІІ. Характеристика можливого розвитку загрози інформаційній безпеці:
2.1. Вказуються тривалість та просторовий розмах загроз інформаційного характеру.
В даному випадку коротко - та середньостроковим загрозами можуть виступати явні загрози і загрози динамічній складовій масової свідомості. Довгостроковими загрозами можуть виступати сугестивні загрози та загрози консервативній складовій масової свідомості.
Вказані загрози можуть застосовуватися в комплексі із загрозами організаційній безпеці [39].
2.2. Тенденції розвитку загроз інформаційній безпеці.
Трансформація масової свідомості та зовнішнього середовища під
впливом «агресора» здійснюється в два етапи [1]:
1 етап: робота з динамічною складовою масової свідомості в напрямку дестабілізації суспільно-політичної системи;
2 етап: зміна у консервативній складовій в напрямку модифікації суспільства за сценарієм агресора, й насамкінець закріплення нових елементів масової свідомості.
2.3. Можливі наслідки загрози інформаційно-психологічній безпеці.
Наслідками реалізації явних та сугестивних загроз, загроз консервативній та динамічній складовим масової свідомості є:
1) світоглядний хаос, некритичність мислення і диктат забобонів, що дозволяє здійснювати екзистенційне маніпулювання масовою свідомістю населення країни;
2) комплекс меншовартості народу або ж навіть психологія раба; громадянський інфантилізм; вкрай низький рівень релігійної і етичної культури.
Вітчизняний дослідник В. Зеленін пропонує здійснювати якісну та кількісну оцінку результатів негативного інформаційно-пропагандистського впливу за такими індикаторами, як: оточення, поведінка, здібності, переконання / цінності, ідентичність (див. табл. 1.). При цьому він констатує, що чим вищий нейрологічний рівень атаки застосовується у інформаційно-пропагандистській війні, тим більш нищівні наслідки це має.
Рівні оцінки індикаторів стану інформаційно-психологічної безпеки військових колективів
|
Якісна оцінка |
Індикатор (характеристика / результат негативного інформаційно-пропагандистського впливу) |
Кількісна оцінка |
|
|
Дуже низький (фон, шум) |
Оточення Суб'єкт негативно висловлюється у спілкуванні з товаришами по службі щодо уставних документів, національного суверенітету розповсюджує занепадницькі настрої тощо. Проте ніяких претензій до виконання ним службових обов'язків з боку керівництва до нього нема. |
На цьому рівні інформаційно - пропагандистський тиск є таким, що виводить з ладу не більше 5% особового складу. |
|
|
Низький (припустимий) |
Поведінка Суб'єкт починає нехтувати службовими обов'язками, саботувати, діяти всупереч уставу, дискредитувати накази, пояснюючи це тим, що «в державі все неправильно» тощо |
На цьому рівні інформаційно - пропагандистська атаках виводить з ладу до 15% |
|
|
Середній (збитковий) |
Здібності На цьому рівні суб'єкт вже не може (втрачає здібності) виконувати службові обов'язки. Навіть у разі актуальної небезпеки для свого життя не може застосувати зброю, за першої можливості дезертирує |
Цей рівень є свідченням інформаційно - пропагандистської війни, адже понад 45% особового складу є небоєздатні |
|
|
Високий (критичний) |
Переконання / цінності На цьому рівні суб'єкт майже повністю деморалізований. Він активно поширює занепадницькі настрої, починає переконувати товаришів по службі скласти зброю та здатися ворогу. Накази не виконує, порушуючи присягу. |
Цей рівень інформаційно - пропагандистської агресії виводить з ладу до 70% особового складу. |
|
|
Дуже високий |
Ідентичність |
Такий рівень |
|
|
(руйнівний) |
На цьому рівні представник силових структур |
інформаційно- |
|
|
зраджує Батьківщину, починає ідентифікувати |
пропагандистської |
||
|
себе з ворогом, відверто переходить на його |
навали винищує до |
||
|
бік застосовує зброю проти своїх. |
90% особового складу. |
ІІІ. Діяльність суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки по реагуванню на загрози:
3.1. Суб'єкти забезпечення інформаційної безпеки.
До суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки належать наступні органи: Президент України; Верховна Рада України; Кабінет Міністрів України; Рада національної безпеки і оборони України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Збройні Сили України, Служба безпеки України, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Зрозуміло, що в залежності від характеру завдань, їх виконання входить до компетенції державних органів різного рівня, які відносяться до різних гілок влади, мають різні сфери діяльності та обсяг владних повноважень. Але враховуючи той факт, що політика інформаційної безпеки як суспільне явище носить комплексний характер, необхідно розглядати діяльність державних органів, спрямовану на виконання конкретних завдань в цій сфері, в рамках єдиного інституціонального механізму, який об'єднується єдиною метою забезпечення належних умов забезпечення інформаційної безпеки України.
3.2. Ресурсне забезпечення діяльності суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки.
Організацію ресурсного забезпечення діяльності суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України, а також Міністерство культури та інформаційної політики України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство освіти та науки України, Міністерство цифровізації України, Міністерство фінансів України.
3.3. Способи і методи реагування на загрози: визначається алгоритм дій суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки по реагуванню на загрози інформаційного характеру.
Попередньо зауважимо, що в умовах гібридної війни система забезпечення інформаційної безпеки має забезпечити захист національного інформаційного простору від закордонної пропаганди, нейтралізувати або значно послабити довготривалий вплив іноземних інформаційних дій. Тобто, ця система повинна забезпечити надійний захист від методів інформаційно-психологічних операцій. Враховуючи специфічний характер цих операцій потрібний окремий підхід для протидії їхнім наслідкам, а також спеціальні дії щодо їхньої нейтралізації.
Вказані завдання можна вирішити шляхом розробки та впровадження в державно-управлінську практику технологій реагування на загрози інформаційно-психологічного характеру.
Структура технології містить такі елементи: теоретична концепція, яка відображає закономірності функціонування об'єкту безпеки; об'єкт безпеки і предмет впливу (сторона об'єкт безпеки); алгоритм впливу; технологічні способи і засоби перетворення предмету впливу [8].
Перша складова технології реагування на загрози інформаційно-психологічного характеру - це теоретичні концепції, які відображають закономірності функціонування системи формування та регулювання духовного потенціалу суспільства в умовах динамічного безпекового середовища.
Друга складова технології реагування на загрози інформаційній безпеці - це:
1) об'єкт управлінського впливу - субстрат загроз інформаційно - психологічній безпеці (див. рис. 1):
особа, її права і свободи;
соціальні організації у взаємовідносинах між собою, духовний потенціал суспільства загалом;
держава, її національно-культурна самобутність, інформаційний суверенітет;
2) головний суб'єкт забезпечення інформаційної безпеки є держава, яка разом із іншими суб'єктами інформаційно-суспільних відносин реалізовує політику в інформаційній сфері суспільства. Ця політика покликана забезпечити духовну єдність українського народу, національну злагоду і мир;
3) предмет управлінського впливу - це процес перетворення і трансформації субстрату загроз інформаційно-психологічній безпеці, а саме: профілактика та протидія виявленим загрозам.
Третя складова технології реагування на загрози інформаційній безпеці - це алгоритм реагування, який передбачає послідовне застосування технологічних способів, методів і засобів реагування з метою мінімізації рівня загроз інформаційно-психологічній безпеці.
Алгоритм реагування на загрози інформаційно-психологічній безпеці містить такі операційні ланцюги:
1) формулювання проблеми забезпечення інформаційно-психологічної безпеки (формулювання проблеми та її оцінка);
2) моніторинг загроз інформаційно-психологічній безпеці;
3) ідентифікація та оцінка рівня загроз інформаційно-психологічній безпеці;
4) розробка варіантів локалізації / нейтралізації загрози інформаційно - психологічній безпеці;
5) оцінка варіантів локалізації / нейтралізації загрози інформаційно - психологічній безпеці;
6) вибір оптимального варіанту локалізації / нейтралізації загрози інформаційно-психологічній безпеці за обраними критеріями ефективності та результативності;
7) прийняття рішення про локалізацію / нейтралізацію загрози інформаційно-психологічній безпеці;
8) підготовка та всебічне забезпечення реалізації державно-управлінського рішення щодо реагування на загрозу інформаційно-психологічній безпеці;
9) управлінський вплив на загрозу (локалізація / нейтралізація загрози);
10) оцінка рівня загрози інформаційно-психологічного характеру після впливу на неї системи забезпечення інформаційної безпеки;
11) вибір оптимального варіанту за обраним критерієм досягнення запланованого результату реагування на загрозу.
державний політика інформаційний безпека
Схема протидії загрозам об'єкту безпеки
Четверта складова технології реагування на загрози інформаційно - психологічній безпеці - це технологічні способи реагування на загрози, а саме правила згідно яких здійснюються заходи щодо реагування на виявлені загрози.
П'ята складова технології реагування на загрози інформаційно - психологічній безпеці - це засіб перетворення предмету (певної сторони об'єкту безпеки), що передбачає застосування відповідних методик реагування на виявлені загрози інформаційно-психологічного характеру.
Шоста складова технології реагування на загрози інформаційно - психологічній безпеці - це контроль досягнутого результату по локалізації / нейтралізації виявленої загрози.
Таким чином, вказана технологія є надійним інструментом у процесі вирішення завдань забезпечення інформаційно-психологічної безпеки.
Висновки. 1. Визначено порядок денний щодо удосконалення системи творення державної політики у сфері інформаційної безпеки, а саме:
удосконалення механізмів формування і реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки, а також механізмів забезпечення інформаційної безпеки України з урахуванням динамічного безпекового середовища, й державного механізму реагування на загрози інформаційного характеру;
розробка реактивних та проактивних технологій захисту національного інформаційного простору, й зокрема технологій спеціальних інформаційних операції в інтересах забезпечення національної безпеки України.
2. Запропоновано рекомендації щодо удосконалення механізмів розробки та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України, зокрема на сучасному етапі необхідно:
здійснити систематизацію актів законодавства за трьома рівнями: доктринально-стратегічним; тактичним та функціонально-спеціальним;
надати інформаційній безпеці статусу пріоритетного напряму в роботі органів державної влади;
надати прогнозуванню майбутнього інформаційного і безпекового середовища статусу пріоритетного напряму в роботі суб'єктів формування державної політики у сфері інформаційної безпеки;
розширити перелік викликів і загроз інформаційного характеру та конкретизувати положення законів України, що регламентують діяльність суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки України;
оптимізувати структуру та функції механізмів формування і реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України з урахуванням поділу державної політики на довгострокову та поточну;
удосконалити концептуальни йпідхід до реформування системи
забезпечення інформаційної безпеки;
здійснити паспортизації загроз інформаційного характеру; здійснити технологізацію державного реагування на загрози
інформаційній безпеці та ін.
Література
1. Варивода Я.О. Масова свідомість як об'єкт національної безпеки. Людина і політика. 2001. №2. С. 88-96.
2. Воєнні аспекти протидії «гібридній» агресії: досвід України: монографія / авт. кол.; за заг. ред. А.М. Сиротенка. Київ: НУОУ ім. Івана Черняховського, 2020. 176 с.
3. Зеленін В.В. По той бік правди: нейролінгвістичне програмування як зброя інформаційно-пропагандистської війни: навч. посіб. Том 1. НЛП - ХХ століття. 2-е видання, виправлене та доповнене. К.: Вид-во «Люта справа», 2015. 384 с.
4. Горбулин В. Как победить Россию в войне будущего. К.: Брайт букс, 2020. 256 с.
5. Прорішення Радинаціональної безпеки і оборониУкраїни від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України»: Указ Президента України №47/2017 від 25 лютого 2017 року. URL: https://www.president.gov.ua/documents/472017-21374
6. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки»: Указ Президента України №685/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6852021-41069
7. Обґрунтування концептуальних та організаційно-правових засад розробки паспортів загроз національній безпеці України: навч.-метод. посіб. / [Г.П. Ситник, В.І. Абрамов, М.М. Шевченко та ін.] за заг. ред. Г.П. Ситник К.: НАДУ, 2012. 52 с.
8. Шевченко М.М. Поняття «технологія державного реагування на загрози національній безпеці»: смисловий простір соціально-філософського змісту. Філософія науки: традиції та інновації: наук. журнал / відп. ред. В.О. Цикін. Суми: вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2017. №2 (16). С. 183-196.
References
1. Varivoda, Ja.O. (2001). Masova sUdom^t' jak obAkt nationals bezpeki [Mass consciousness as an object of national security]. Ljudina і politika - Man andpolitics, 2, 88-96 [in Ukrainian].
2. Sirotenko, A.M. (2020). Voєnni aspekti protidii «gibridnij» agresii: dosvid Ukraini [Military aspects of countering «hybrid» aggression: experience of Ukraine]. Ki'iv: NUOU іт. Ivana Chernjahovs'kogo [in Ukrainian].
3. Zelemn, V.V. (2015). Po toj bik pravdi: nejrolingvistichne programuvannja jak zbroja informacijno-propagandists'ko'i vijni [On the other side of the truth: neuro-linguistic programming as a weapon of information andpropaganda war]. (vol. 1-2). K.: Vid-vo «Ljuta sprava» [in Ukrainian].
4. Gorbulin, V. (2020). Kakpobedit' Rossiju v vojne budushhego [How to defeat Russia in the war of the future]. K.: Brajt buks [in Russian].
5. Ukaz Prezidenta Ukra'ini «Pro rishennja Radi nadonarnoi' bezpeki і oboroni Ukra'ini» [The Decree of the President of Ukraine «On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine dated December 29, 2016 «On the Information Security Doctrine of Ukraine»]. (n.d). www.president.gov.ua Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/472017 - 21374 [in Ukrainian].
6. Ukaz Prezidenta Ukraini «Pro rishennja Radi nacionaTnoi bezpeki i oboroni Ukraini vid 15 zhovtnja 2021 roku «Pro Strategiju informacijnoi bezpeki»» [The Decree of the President of Ukraine «On the decision of the National Security and Defense Council of Ukraine «On Information Security Strategy»»]. (n.d). www.president.gov.ua Retrieved from https://www.president.gov.ua/documents/ 6852021-41069 [in Ukrainian].
7. Sitnik, G.P., Abramov, V.I., Shevchenko, M.M. (2012). Obtruntuvannja konceptual'nih ta organizacijno-pravovih zasad rozrobki pasportiv zagroz nacional'nij bezpeci Ukraini [Justification of the conceptual and organizational and legal basis for the development of passports of threats to the national security of Ukraine]. K.: NADU [in Ukrainian].
8. Shevchenko, M.M. (2017). Ponjattja «tehnologija derzhavnogo reaguvannja na zagrozi nacional'nij bezpeci»: smislovij prostir social'no-filosofs'kogo zmistu [The concept of «technology of state response to threats to national security»: semantic space of socio-philosophical content]. Filosofija nauki: tradicii ta innovacii - Philosophy of science: traditions and innovations: science, 2 (16), 183-196 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль та місце інформаційної безпеки в понятійно-категорійному апараті інформаційного права. Поняття, зміст та розвиток інформаційної безпеки. Характеристика становища інформаційної безпеки України та механізм правового регулювання управління нею.
дипломная работа [151,1 K], добавлен 15.10.2013Зміст інформаційної безпеки як об’єкта гарантування сучасними органами Національної поліції України. Дотримання прав та свобод громадян у сфері інформації. Удосконалення класифікації, методів, засобів і технологій ідентифікації та фіксації кіберзлочинів.
статья [20,9 K], добавлен 11.09.2017Специфіка забезпечення інформаційної безпеки України в законах України. Наявність потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз. Стан і рівень інформаційно-комунікаційного розвитку країни. Загрози конституційним правам і свободам людини і громадянина.
презентация [75,1 K], добавлен 14.08.2013Поняття та види загроз національним інтересам та національній безпеці в інформаційній сфері. Характеристика загроз інформаційній безпеці системи державного управління. Мета функціонування, завдання системи та методи забезпечення інформаційної безпеки.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 23.10.2014Поняття, об'єкти, суб'єкти і принципи національної безпеки. Національні інтереси та загрози національній безпеці України, принципи формування державної політики в даній сфері, повноваження основних суб’єктів системи забезпечення. Рада оборони України.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 10.11.2013Аналіз стану світової системи інтелектуальної власності. Основні аспекти державної політики інтелектуальної безпеки України на сучасному етапі її розвитку. Визначення основних загроз у сфері інтелектуальної власності, рекомендації по їх нейтралізації.
реферат [23,1 K], добавлен 01.03.2014Аналіз кримінального аспекту міжнародної інформаційної безпеки, а саме питання кіберзлочинності. Огляд теоретичних концепцій щодо розуміння данної проблематики та порівняння різних підходів до визначення і класифікації кіберзлочинів на глобальному рівні.
статья [23,0 K], добавлен 11.08.2017Стан, принципи та напрями адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України. Міжнародно-правовий досвід адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки. Науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення її ефективності.
дипломная работа [76,7 K], добавлен 07.07.2012Завдання і структура єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Повноваження Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, діяльність Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів у цій сфері.
реферат [14,3 K], добавлен 24.01.2009Загальна характеристика чинного законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки і, зокрема, екологічної безпеки у плануванні і забудові міст. Реалізація напрямів державної політики забезпечення сталого розвитку населених пунктів.
реферат [42,4 K], добавлен 15.05.2011Служба безпеки України (СБУ) як державний правоохоронний орган спеціального призначення. Функції СБУ щодо забезпеченням національної безпеки від внутрішніх загроз. Напрямки забезпечення національної безпеки України. Права, надані органам і співробітникам.
реферат [23,8 K], добавлен 21.01.2011Сучасний вітчизняний механізм стримувань і противаг, його недоліки і перспективи їх усунення. Місце митної служби в забезпеченні національної безпеки України. Нормативно-правова складова державної політики. Оцінка сучасних ідей федералізації України.
контрольная работа [670,1 K], добавлен 24.12.2012Аналіз та механізми впровадження державної політики. Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС та наближення до європейських стандартів. Методи визначення ефективності державної політики, оцінка її результатів, взаємовідносини гілок влади.
доклад [36,5 K], добавлен 27.05.2010Напрямки та значення реформування сектору безпеки й оборони як цілісної системи, нормативно-правове обґрунтування даного процесу в Україні. Концепція розвитку сфери національної оборони України, об'єкти контролю в даній сфері та методи його реалізації.
статья [20,7 K], добавлен 17.08.2017Вивчення питань реалізації норм адміністративно-деліктного законодавства України, що регулюють суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Оновлення законодавства про адміністративну відповідальність для забезпечення правових змін.
статья [22,3 K], добавлен 19.09.2017Дослідження проблемних питань протидії тероризму за допомогою адміністративно-правових заходів. Сутність та зміст основних заходів адміністративного запобігання, які використовують органи Служби безпеки України в діяльності з протидії тероризму.
статья [21,3 K], добавлен 10.08.2017Фактори ефективного функціонування органів державної влади в Україні. Діяльність Міністерства праці та соціальної політики України. Проблеми адміністративно-правового статусу Державної служби зайнятості України в процесі реалізації державної політики.
реферат [20,6 K], добавлен 28.04.2011Нормативні документи органів державної влади і управління. Регулювання безпеки банківської діяльності нормативними актами органів державної влади та управління. Основні галузі банківської таємниці. Нормативна база банків з безпеки їх діяльності.
реферат [16,3 K], добавлен 22.07.2008Сутність та зміст реалізації міжнародних норм. Державний та міжнародний механізми імплементації конвенцій з морського права. Імплементація норм щодо безпеки судноплавства в праві України. Загальні міжнародні норми щодо праці на морському транспорті.
дипломная работа [194,9 K], добавлен 18.05.2012Теоретичні основи державного управління зайнятістю населення. Аналіз зайнятості, шляхи удосконалення державної політики в регіоні. Індивідуальні завдання щодо охорони праці та цивільної оборони, забезпечення життєдіяльності населення в сучасних умовах.
дипломная работа [3,9 M], добавлен 22.05.2010