Проблема формування досконалої особистості ХХІ ст. у законодавчих актах та нормативно-правових документах України

Размещено на http://www.allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Проблема формування досконалої особистості ХХІ ст. у законодавчих актах та нормативно- правових документах України

Лариса Йовенко

доктор педагогічних наук, професор кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання

Анотація

Статтю присвячено дослідженню проблеми формування досконалої особистості ХХІ століття у законодавчих актах та нормативно- правових документах України. Встановлено, що важливим аспектом перебудови освітньо-виховної системи наприкінці ХХ - початку ХХІ століття було створення нормативної бази для пошановування героїв. Виявлено шляхи реформування освітньої галузі в контексті національної самоідентифікації, визначено образ людини ХХІ століття. З'ясовано, що державні документи окресленого періоду підсилювали інтелектуальну та художньо-естетичну складові у формуванні молодого покоління українців. Виокремлено основні етапи щодо формування довершеної особистості ХХІ ст., які відображають державні й педагогічні погляди на громадянина: І етап (2000 - 2004 рр.) - пошук та розробка шляхів формування особистості з розвинутими громадянською відповідальністю та демократично-громадянською культурою, підготовленої до активної суспільної діяльності і, водночас, формальне застосування етнічних цінностей освітніми закладами України, що не сприяло процесам консолідації української нації; ІІ етап (2004 - 2014 рр.) - відкрите протистояння цінностей між окремими частинами українського суспільства; наявність різних ідейних підходів уряду до змісту освіти; намагання переорієнтувати освітню систему на формування особистості ХХІ ст., здатної утверджувати та захищати національні інтереси, поряд з тим, утиски української мови як стрижневого консолідуючого чинника української нації; ІІІ етап (2015 - 2022 рр.) - об'єднання українського суспільства, консолідація етнічних груп, які проживають в Україні, навколо оборони української державності; посилення уваги освітян на утвердження національної ідентичності; перевага у формуванні патріотичних та героїчних рис особистості, здатної презентувати інтереси держави в світі.

Ключові слова: досконала особистість, високодуховна особистість, патріотизм, громадянська культура, громадянська відповідальність, законодавчі акти та нормативно-правові документи.

досконалий особистість правовий документ

Larisa Yovenko

Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Ukrainian Literature, Ukrainian Studies and Methods of Teaching

Uman State Pedagogical University named after Pavl Tychyna

THE PROBLEM OF FORMING THE PERFECT PERSONALITY OF THE XXI CENTURY. IN LEGISLATIVE ACTS AND REGULATORY AND LEGAL DOCUMENTS OF UKRAINE

Abstract

The article is devoted to the study of the problem of the formation of a perfect personality of the 21st century in legislative acts and normative legal documents of Ukraine. It has been established that an important direction in the reform of the educational system at the end of the 20th and the beginning of the 21st century was the preparation of a regulatory framework for celebrating and honoring the heroes of Ukraine. Three stages of personality formation in the 21st century are distinguished, which reflect state and educational views on the perfect citizen: Stage I (2000-2004) - efforts to develop ways of forming a personality with a democratic civic culture, civic responsibility, ready for active social activity and, at the same time, formal use of ethno-national values as an optional element of educational legislation, which did not contribute to ethno-unification processes; II stage (2004 - 2014) - the presence of different ideological approaches of the government to the content and directions of the education system; open confrontation of values between separate parts of Ukrainian society; the search for ways of reorienting the educational system to the formation of a highly spiritual personality of the 21st century, capable of defending national interests and, at the same time, the criminal attack on the Ukrainian language as the main consolidating factor of the Ukrainian nation, attempts to introduce big-power totalitarian tendencies into the teaching of Ukrainian literature; Stage III (2015 - 2022) - the consolidation of Ukrainian society, the desire to unify various peoples, national and ethnic groups living in Ukraine, around the idea of Ukrainian statehood; the priority of forming the civic and patriotic consciousness of an individual - a defender of the native land, an active participant in state-building processes, a non-spheric personality that affirms the country's dignity in the world, protects its interests, and represents it in a dignified way in the scientific and cultural world space.

Keywords: perfect personality, perfected personality, patriotism, civic culture, civic responsibility, legislative acts and normative legal documents.

Постановка проблеми. Сучасна суспільно-політична ситуація в Україні активізувала процес реформування національної освітньої системи, пов'язаний з її інтеграцією до єдиного загальноєвропейського освітнього простору. Реалізація цього завдання вимагає створення та здійснення нової державної політики у сфері освіти на підставі визначення головних, стратегічних пріоритетів її розвитку.

Запити держави і суспільства, породжені війною, спонукають до докладного вивчення існуючого досвіду з метою подальшого удосконалення шляхів формування особистості ХХІ ст., що зумовлює актуальність цієї статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження різних аспектів формування особистості ХХІ ст. здійснено в працях українських педагогів: теоретичний аналіз новітніх тенденцій вітчизняної педагогічної науки (О. Вишневський, С. Гончаренко, Л. Єршова, В. Кремень, В. Кузь, М. Стельмахович, О. Сухомлинська та ін.); громадянського, патріотичного виховання (Л. Алімова, Р. Антонюк, В. Барановський, І. Бех, В. Кіндрат, Ю. Руденко, Г. Суховершко, О. Шестопалюк); духовно-морального

(В. Андрущенко, О. Балакірєва, М. Боришевський, В. Будак, І. Зязюн, Е. Помиткін, М. Прищак, Н. Ротченкова); формуванню виховного ідеалу (Л. Єршова, Н. Калита, Л. Ляхоцька Л. Мафтін, Н. Опанасенко, О. Савченко).

Мета статті - аналіз наявного педагогічного досвіду щодо формування довершеної особистості ХХІ ст. та виокремлення етапів, що відображають державні й освітні погляди на досконалого громадянина.

Виклад основного матеріалу. З початком нового тисячоліття інтенсифікується пошук шляхів удосконалення особистості в педагогічній думці. У 2000 рр. увазі громадськості пропонується низка концепцій виховання молодого покоління незалежної України: «Національна доктрина розвитку освіти в Україні» [1], «Концепція виховання учнів» (2001) [2].

З метою виконання вказаної Постанови у 2000 р. авторським колективом (М. Боришевський, І. Гараненко, С. Рябов, О. Сухомлинська), було створено проєкт Концепції громадянського виховання дітей і молоді в Україні. В цьому документі зверталася увага на сутність громадянського виховання; підходи та принципи виховання громадянина; окреслювалися мета й завдання громадянського виховання та освіти; зміст та форми громадянського виховання; визначалися основні шляхи реалізації концепції.

Важливим є те, що розробники концепції на державному рівні визнавали, що існуюча на той момент в державі система освіти була «слабо зорієнтована на формування у молоді демократичних цінностей, виховання громадянина демократичної держави. Навчально-виховний процес недостатньо спрямований на формування демократичного світогляду. Серйозною перешкодою на шляху громадянської освіти та виховання є розрив між теоретичними знаннями та повсякденною соціальною практикою» [3].

Тому, визначаючи мету, розробники програми акцентували увагу на формуванні особистості, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі у житті суспільства. Також було визначено основні принципи громадянського виховання, а саме: гуманізм, демократичність, зв'язок з практичною діяльністю, зорієнтованість на позитивні соціальні дії, наступність і безперервність, міждисциплінарність, культуровідповідність, полікультурність, плюралізм.

У Національній доктрині розвитку освіти України визначено пріоритетний напрям розвитку освіти - «виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства...» [4].

На жаль, така стратегія не змогла подолати кризу цінностей, яка панувала в країні, що призвело до пошуку інших шляхів її подолання.

У 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову № 865 від 22.05.2003 р. «Про заходи Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сферах національно свідомого і патріотичного виховання молодого покоління та забезпечення умов його розвитку» [5]. Депутати Верховної Ради рекомендувати Кабінету Міністрів України з метою виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних відносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової і екологічної культури розробити проект закону України про затвердження Національної програми патріотичного виховання молоді. Втім, плани так і не були реалізовані.

Урядові документи 2003 - 2004 рр. підсилювали інтелектуальну складову людини ХХІ століття («Про вдосконалення системи організації роботи з виховання дітей і молоді в позашкільних закладах освіти» [6], художньо- естетичну («Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних закладах» [Про затвердження Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних закладах. [7] тощо.

Важливим аспектом перебудови освітньо-виховної системи наприкінці ХХ століття було створення нормативної бази для пошановування героїв (відзнака Президента України «Герой України» [8], звання «Герой України» [9], «Статут звання герой України» [10]), що зумовило педагогіч необхідність формування в української молоді найкращих національних чеснот.

І хоча в цей період в нормативних документах досконала особистість чітко не окреслюється, українське суспільство починає усвідомлювати необхідність наявності героїв сучасності, поводирів, здатних консолідувати український народ. Спалах національної гордості починається з періоду, коли визначні представники нашого народу прославили Україну на весь світ. Героями сьогодення стають співачка Руслана, спортсмени брати Клічки, А. Шевченко та ін., які певною мірою вплинули на виникнення у частини населення критичного осмислення існуючих особистих та суспільних ідеалів. Як зазначає Л. Єршова, «для критично мислячої частини українського суспільства порівняння задекларованих у законодавстві підстав для отримання почесних звань із переліком визнаних державою референтних постатей та життям і діяльністю політичної еліти країни дало невтішні висновки, що призвело до суспільного вибуху 2004 року й зумовило до нового етапу трансформації системи виховних ідеалів незалежної України» [11, С. 480].

У державі виникла небезпечна для національної безпеки ситуація, коли на заміну українським споконвічним ідеалам прийшли й активно пропагувалися нові, американізовані «супергерої», ідеологічний зміст яких нівелював цінності нашого народу. Безглузда жорстокість, прагнення збагачення будь-якою ціною, розкішне життя, що асоціювалося з маєтками, яхтами, наркотиками та алкоголем, зверхнє ставлення до «ботаніків» - людей науки, інтелігентів, призвели до того, що учнівська молодь почала визначати своїми життєвими пріоритетами «героїв» масової культури.

Така рефлексія призвела до переломних змін щодо категорій «герой», «ідеал», ще більшого розмивання системи цінностей, що, в свою чергу, посилювалося прагненням політичної еліти розподілу українського суспільства на регіони з акцентом на їх локально-територіальні відмінності. Констатуючи відсутність попередньої законодавчої бази для маніфестації єдиного виховного ідеалу, що «мало могла завадити цим негативним процесам», сучасна дослідниця Л. Єршова зауважує, що «етнонаціональні цінності залишилися здебільшого декоративним і по суті необов'язковим елементом освітнього законодавства, що не виконував у суспільстві реально об'єднуючої функції» [11, С. 480].

Така ситуація актуалізувала нагальну потребу переорієнтації освітньої системи на формування високодуховної особистості ХХІ ст., здатної стати на захист національних інтересів.

З цією метою у 2009 р. було затверджено Концепцію національно- патріотичного виховання молоді [12], в якій кінцевою метою виховання є «різнобічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення» [12]. Важливим є те, що акцент робиться на формуванні в особистості активної за формою і моральної за змістом життєвої позиції, що базується на ідеї української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства і нації. Форми і методи такої діяльності, на думку авторів, мають ґрунтуватися на українських народних традиціях, кращих національних та світових надбаннях.

Концепція спрямована на формування «патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно само реалізовуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал, носій української національної культури» [12].

Отже, у цій Концепції чітко конкретизується кінцевий результат навчально-виховного процесу - не просто «особистість», а «громадянин- патріот».

У 2010 році помітним явищем для українського суспільства стало створення «Білої книги національної освіти України», у якій чітко окреслюються шляхи реформування освітньої галузі в контексті національної самоідентифікації, визначається образ людини ХХІ століття [13]. Серед стратегічних завдань освіти в умовах глобалізаційних процесів у праці виділяється необхідність громадянського виховання та національного згуртування людей, яке «важливе не лише з огляду формування почуттів приналежності до нації, держави, а й має суто прикладний характер, бо веде до національного згуртування, а отже, до ефективнішого відстоювання національних інтересів, що є, безумовно, актуальним, і до заможнішого життя громадян зокрема» [13, С. 26]. Національні цінності, на думку авторів, включають досягнення культури, зокрема й педагогічної, історично усталені традиції народу у сфері навчання і виховання. Ми підтримуємо думку упорядників «Білої книги» про те, що національні цінності українського народу є органічним компонентом загальнолюдських, світових духовних і матеріальних цінностей, педагогічні цінності освітньо-виховної системи України мають стати базовими для системи аксіологічних орієнтирів освіти.

На жаль, не зважаючи на вагому державотворчу та особистісно- орієнтовану ідею, ідеологічного впливу на українське суспільство документ не мав, оскільки з 2010 року з боку певних політичних привладних партій починається злочинний наступ на українську мову як фундаментальну цінність виховного ідеалу української нації. Усе це втілилося в Законі України «Про засади державної мовної політики», який вніс ще більший дисонанс в різних суспільних колах [14].

З метою підвищення якості освіти, її конкурентоспроможності в нових економічних і соціокультурних умовах було створено «Національну стратегію розвитку освіти в Україні на 2012 - 2021 роки» [15]. В означеному документі окреслюється інтегрування української системи освіти до європейського і світового освітнього простору, визначається найпріоритетніше державне завдання - «виховання людини інноваційного типу мислення та культури, проектування акмеологічного освітнього простору з урахуванням інноваційного розвитку освіти, запитів особистості, потреб суспільства і держави» [15]. Першочерговим завданням освіти визнано розвиток особистості ХХІ століття з мисленням, орієнтованим на стале майбутнє, «яка усвідомлює свою належність до українського народу, європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя у постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі» [15], з високим рівнем мовної культури тощо.

У документі підкреслюється переорієнтація пріоритетів освіти з держави на особистість, спрямованість вітчизняної педагогічної думки на європейські гуманістичні цінності. Необхідно умовою реалізації напрямів національного виховання в стратегії є посилення впливу літератури та мистецтва на виховання і розвиток дітей та молоді.

На цьому етапі педагогічна спільнота змушена була засвідчити недостатню наповненість системи освіти і виховання патріотичним змістом, недостатнє насичення насичення навчально-виховного процесу матеріалом орієнтованим на формування моральних цінностей особистості. Викликали занепокоєння здеградовані переконання певної представників населення, що були зумовлені політичною, соціально-екомічною, духовною кризами, та живилися пропагандою падіння моралі, жорстокості, насильства у ЗМІ. Відсутність єдиної оцінки та трактування найважливіших історичних подій, великих наукових звершень, досягнень і військових перемог попередніх поколінь призводить до дефіциту загальновизнаних, позитивних, героїчних прикладів, якими має пишатися підростаюче покоління, не сприяє створенню системи переконань у тому, що бути патріотом своєї країни є життєво необхідним.

Тому, аби дати поштовх «оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини», освітяни вкотре актуалізували необхідність розгортання патріотичного виховання як «серцевини української національної ідеї», засобу, що спроможний забезпечити цілісність і соборність України [16].

Внаслідок цього було розроблено проект Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання населення на 2013-2017 роки,

яка проектувалася на особистість з активною любов'ю до Батьківщини, патріотична самосвідомість якої формувалася б на моральній основі [16].

Практичній реалізації таких документів завадили події «Революції Гідності», які продемонстрували високий рівень національної свідомості, патріотизму, героїзм української молоді, що було спрямоване на утвердження цілісної національної ідеї, прагнення утвердити європейські цінності у власній державі. Відбувся потужний спалах патріотизму загальнонаціонального значення, що виявилося не тільки в готовності стати на захист інтересів держави, а в здатності віддати за це життя. Проте, певна частина українського населення, підтримуючи сепаратиські, колоборантські, антиукраїнські погляди, показала антагоністичні настрої до природного розвитку української незалежної держави.

Така ситуація показала існуюче протистояння ідеалів у суспільстві та вимагала надзвичайно прискіпливої уваги з боку уряду та системи освіти України, комплексної розробки заходів формування загальнонаціональних цінностей та ідеалів, що приймаються українським народом і регламентуються державою.

В умовах окупації Криму та АТО формування особистості з розвиненими патріотичними якостями та чіткою громадянською позицією стає першочерговою. Реалізації такої мети у 2014 році стало створення «Програми українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» (автори І. Бех, К. Чорна) [17]. Суттєвим плюсом програми є те, що в її змісті окреслено роль патріотизму в трансформації громадянської свідомості, моральної та правової культури, розвитку суспільства на демократичних засадах. «Любов до Батьківщини стимулює становлення суспільства, яке є єдиним дієвим механізмом розбудови не олігархічної, а народної демократії, правової України, виступає, з одного боку, джерелом опозиції державній владі, а з іншого - взаємодоповнює її, реалізуючи свої розвивальну і контролюючу функції», - підкреслюються в документі [17, С. 3].

Окреслюючи основні тенденції за зміст патріотичного виховання особистості, автори наполягають на необхідності переходу до антропоцентричного підходу у процесі формування громадянсько-патріотичної свідомості, головна ідея якого - в розумінні, що «суб'єктом-носієм патріотизму в соціумі є особистість. Завдяки її творчості, зусиллям, ідеям розвивається сам соціальний феномен - патріотизм. Адже патріотизм це не лише почуття, не лише принцип, але й моральна цінність. Саме в цій якості він найбільш чітко вписується в антропоцентричний світогляд» [17, С. 15].

Схвально, що в документі аргументовано розгорнуто процес ціннісного ставлення до Батьківщини, розвій її емоційної та мотиваційної сфер відповідно до вікового розвитку підростаючої особистості. Важливим аспектом цього документу є те, що його наскрізним мотивом є ідея єдності українців як запорука зміцнення, порятунку і процвітання, викорінення сепаратизму на клітинному рівні, що сприяє національному самоствердженню.

У липні 2015 р. Наказом Міністерства освіти і науки України затверджується «Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді». В основі національно-патріотичного виховання автори Концепції вбачають розвиток української державності як консолідуючого чинника розвитку українського суспільства й української політичної нації та об'єднання різних народів, національних та етнічних груп, які проживають в Україні, навколо ідеї української державності [18].

Головною метою національного виховання визначено становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, виконавця громадянських і конституційних обов'язків, спадкоємця духовних і культурних надбань українського народу. Реалізація цієї Концепції спрямовувалася на формування громадян України, які будуть безпосередніми учасниками державотворчих процесів, відповідальними за долю свого народу, особистостей планетарного рівня.

Після тривалого громадського обговорення у 2016 році затверджено «Концепцію Нової української школи» [19]. В документі представлено основні засади реформування шкільної освіти, які спрямовані на формування патріота України, який діє згідно з морально-етичними принципами, поважає гідність і права людини; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, який вільно спілкується української мовою та спроможний послуговуватися однією чи кількома іноземними; має здатність до самоосвіти, виявляє активність та ініціативність у громадському та особисто стому житті; підприємливий, бережливо ставиться до природних ресурсів, раціонально використовує досягнення НТП, піклується про власне здоров'я. Таким чином, згідно з концепцією, випускник основної школи - цілісна особистість, патріот і інноватор.

Важливим напрямом діяльності нової української школи стало плекання української ідентичності та відповідальності за «розвиток і добробут країни та всього людства» [19, С. 19 - 20]. Таким чином, враховується існуюча криза ідеалів та моральних чеснот в суспільстві, усвідомлюється необхідність консолідації громадян та акцентується на формуванні особистості ХХІ ст., здатної відіграти достойну роль в розвитку цивілізації.

Повномасштабна російсько-українська війна посилила необхідність збереження національної ідентичності, цілісності українського суспільства, культури та значною мірою актуалізувала виховання патріотизму та духовно- моральних чеснот молодого покоління. У зв'язку з цим Міністерство освіти і науки затвердило Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року.

Серед основних складових національно-патріотичного виховання в концепції виокремлено: духовно-моральне, громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне та екологічне виховання. Метою національно- патріотичного вихованим встановлено «становлення громадянина-патріота, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян па основі духовно-моральних цінностей Українського народу, національної самобутності» [20]. Така мета передбачає вдосконалення нормативно-правової бази щодо національно-патріотичного виховання, створення соціально- педагогічних умов для його реалізації, організації інформаційно-просвітницької роботи в означеній сфері, розвитку військово-патріотичного виховання тощо.

Висновки

Таким чином, вивчення проблеми формування особистості ХХІ ст. України в законодавчих актах та нормативно-правових документах держави дає підстави виокремити три етапи, які відображають державні й освітні погляди на досконалого громадянина: І етап (2000 - 2004 рр.) - пошук та розробка шляхів формування особистості з розвинутими громадянською відповідальністю та демократично-громадянською культурою, підготовленої до активної суспільної діяльності і, водночас, формальне застосування етнічних цінностей освітніми закладами України, що не сприяло процесам консолідації української нації; ІІ етап (2004 - 2014 рр.) - відкрите протистояння цінностей між окремими частинами українського суспільства; наявність різних ідейних підходів уряду до змісту освіти; намагання переорієнтувати освітню систему на формування особистості ХХІ ст., здатної утверджувати та захищати національні інтереси, поряд з тим, утиски української мови як стрижневого консолідуючого чинника української нації; ІІІ етап (2015 - 2022 рр.) - об'єднання українського суспільства, консолідація етнічних груп, які проживають в Україні, навколо оборони української державності; посилення уваги освітян на утвердження національної ідентичності; перевага у формуванні патріотичних та героїчних рис особистості, здатної презентувати інтереси держави в світі.

Проведене дослідження не претендує на вичерпність вивчення проблеми. Подальшої розробки потребують шляхи впровадження досвіду формування патріотизму в молодого покоління засобами української літератури.

Література

Національна доктрина розвитку освіти в ХХІ столітті (Проект). Київ, 2000. 43 с.

Рудомьоткіна О. А. Плекаємо всесвіт особистості : концепція виховання учнів Херсонського обласного ліцею // Шкільний світ. 2001. № 18. С. 2-3.

Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності : проект / [наук. творч. колектив : О. В. Сухомлинська (наук. кер.) та ін.] // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. 2000. № 22. С. 7-21.

Національна доктрина розвитку освіти України / Освіта України. 23 квітня 2002.

Про заходи Кабінету Міністрів України. Постанова Верховної Ради України. URL : http://zakon2.rada .gov.ua/l aws/ show/865-iv.

Про вдосконалення системи організації роботи з виховання дітей і молоді в позашкільних закладах освіти. Постанова кабінету міністрів України №1301 від 20 серпня 2003 року. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1301-2003-п#Text.

Про затвердження Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах та Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних закладах. Наказ Міністерства освіти і науки України № 25.02.2004 р. URL : www.mon.gov.ua > img/zstored/files/nmo_151_11_25022004.doc/ - 31 c.

Про встановлення відзнаки Президента України «Герой України». Указ Президента України № 344/98 від 23.08.1998 р. URL : zakon4.rada.gov.ua/laws/show/944/98. 4 c.

Про державні нагороди України. Закон України № 1549-ІІІ від 16.03.2000 р. URL : zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1549-14. 8 с.

Про звання Герой України. Указ Президента України № 1114/2002 від 2.12.2002 р. URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/114/2002. 5 с.

Єршова Л. Трансформація виховного ідеалу в Україні (ХІХ - початок ХХІ століття). Київський, Одеський, Харківський навчальні округи : монографія. Житомир : Вид-во Євенок О. О., 2015. 642 с.

Концепція національно-патріотичного виховання молоді. Наказ Міністерство України у справах сім, молоді та спорту № 3754/981/538/49 від 27.10.2009 р. URl : https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/v3754643-09#Text.

Біла книга національної освіти України / Т. Ф. Алексеенко, В. М. Аніщенко, Г. О. Балл [та ін.]; за заг. ред. акад. В. Г. Кременя; НАПН України. Київ : Інформ. системи, 2010. 342 с.

Про засади державної мовної політики. Закон України № 5029-17 від 3.07.2012 р. URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5029-17.12 с.

Про національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Указ

Президента України № 344/2013 від 25.06.2013 р. URL :

http://www.president.gov.ua/ru/documents/15828.html.

Про проект Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми

патріотичного виховання населення на 2013-2017 роки. URL :

old.mon.gov.ua/images/files/kollegy/21.doc.

Бех І., Чорна К. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді. Київ, 2014. 29 с.

Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Наказ Міністерства освіти і науки України № 641 від 16.06.2015 р. URL : www.mon.gov.ua/content/Новини/2015/.

Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL : http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/.

Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641. Наказ МОН від 06.06.2022 №527.

URL : https ://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo-novu-kontseptsiyu-patriotychnogo-vyhovannya.

References

“Natsionalna doktryna rozvytku osvity v XXI stolitti” (Proekt) [National doctrine of education development in the 21st century (Project)] (2000). Kyiv. 43 s. [in Ukrainian].

Rudomotkina, O. A. (2001). Plekaiemo vsesvit osobystosti : kontseptsiia vykhovannia uchniv Khersonskoho oblasnoho litseiu [We nurture the universe of the individual: the concept of educating students of the Kherson Regional Lyceum] // Shkilnyi svit. № 18. S. 2-3 [in Ukrainian].

“Kontseptsiia hromadianskoho vykhovannia osobystosti v umovakh rozvytku ukrainskoi derzhavnosti : proekt” [The concept of civic education of the individual in the conditions of the development of Ukrainian statehood: project] (2000) / [nauk. tvorch. kolektyv : O. V. Sukhomlynska (nauk. ker.) ta in.] // Inform. zb. M-va osvity i nauky Ukrainy. № 22. S. 7-21 [in Ukrainian].

“Natsionalna doktryna rozvytku osvity Ukrainy” [National doctrine of education development of Ukraine] (2002). Osvita Ukrainy. 23 kvitnia 2002 [in Ukrainian].

“Pro zakhody Kabinetu Ministriv Ukrainy. Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy” [About measures of the Cabinet of Ministers of Ukraine. Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine] (2003). Київ, 22 травня 2003 року. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/865-iv [in Ukrainian].

“Pro vdoskonalennia systemy orhanizatsii roboty z vykhovannia ditei i molodi v pozashkilnykh zakladakh osvity” [On improving the system of organizing work on raising children and youth in out-of-school educational institutions] (2003). Postanova kabinetu ministriv Ukrainy №1301 from 20 serpnia 2003. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1301-2003- n#Text [in Ukrainian].

“Pro zatverdzhennia Kontseptsii khudozhno-estetychnoho vykhovannia uchniv u zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh ta Kompleksnoi prohramy khudozhno-estetychnoho vykhovannia u zahalnoosvitnikh ta pozashkilnykh zakladakh” [On the approval of the Concept of artistic and aesthetic education of students in general educational institutions and the Comprehensive program of artistic and aesthetic education in general and extra-curricular institutions] (2004). Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy № 25.02.2004 r. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1_11290-04#Text [in Ukrainian].

Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro vstanovlennia vidznaky Prezydenta Ukrainy «Heroi Ukrainy»” [On establishing the award of the President of Ukraine "Hero of Ukraine"] (1998). zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/944/98. 4 c. [in Ukrainian].

Zakon Ukrainy “Pro derzhavni nahorody Ukrainy” [About state awards of Ukraine] (2000). zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1549-14. 8 s. [in Ukrainian].

Ukaz Prezydenta Ukrainy “Pro zvannia Heroi Ukrainy” [About the title Hero of Ukraine] (2002). zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/114/2002. 5 s. [in Ukrainian].

lershova, L. (2015) Transformatsiia vykhovnoho idealu v Ukraini (XIX - pochatok XXI stolittia). Kyivskyi, Odeskyi, Kharkivskyi navchalni okruhy [Transformation of the educational ideal in Ukraine (XIX - beginning of XXI century). Kyiv, Odesa, Kharkiv educational districts: monograph] : Monohrafiia. Zhytomyr : Vyd-vo Yevenok O. O. [in Ukrainian].

“Kontseptsiia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia molodi” [The concept of

national and patriotic education of youth] (2009). Nakaz Ministerstvo Ukrainy u spravakh sim, molodi ta sportu № 3754/981/538/49 vid 27.10.2009 r. Retrieved from:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3754643-09#Text [in Ukrainian].

Kremen, V. G. (Ed.) (2010). Bila knyha natsionalnoi osvity Ukrainy [The white bottom of national education]. Kyiv : NAPN Ukrainy [in Ukrainian].

“Pro zasady derzhavnoi movnoi polityky” [About the principles of state language

policy] (2012). Zakon Ukrainy № 5029-17 vid 3.07.2012 r. Retrieved from:

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5029-17. 12 s. [in Ukrainian].

“Pro natsionalnu stratehiiu rozvytku osvity v Ukraini na period do 2021 roku” [About

the national strategy for the development of education in Ukraine for the period until 2021] (2013). Ukaz Prezydenta Ukrainy № 344/2013 vid 25.06.2013 r. Retrieved from:

http://www.president.gov.ua/ru/documents/15828.html [in Ukrainian].

“Pro proekt Kontseptsii Zahalnoderzhavnoi tsilovoi sotsialnoi prohramy patriotychnoho vykhovannia naselennia na 2013-2017 roky” [About the draft Concept of the Nationwide target social program of patriotic education of the population for 2013-2017.] (2015). old.mon.gov.ua. Retrieved from: old.mon.gov.ua/images/files/kollegy/21.doc. [in Ukrainian].

Bekh, I., Chorna, K. (2014). Prohrama ukrainskoho patriotychnoho vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi. Kyiv [in Ukrainian].

“Kontseptsiia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia ditei ta molodi” [The concept of national and patriotic upbringing of children and youth] (2015). Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy № 641 vid 16.06.2015 r. Retrieved from: www.mon.gov.ua/content/Novyny/2015/ [in Ukrainian].

“Pro deiaki pytannia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia v zakladakh osvity Ukrainy ta vyznannia takym, shcho vtratyv chynnist, nakazu Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 16.06.2015 № 641” [On some issues of national-patriotic education in educational institutions of Ukraine and the recognition as invalid of the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 16.06.2015 No. 641] (2015). Nakaz MON vid 06.06.2022 №527 / Retrieved from: https://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo-novu-kontseptsiyu-patriotychnogo-vyhovannya. [in Ukrainian].

“Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly” [New Ukrainian school. Conceptual principles of secondary school reform] (2016). Retrieved from: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru