Екологічна стійкість національних економічних систем в сучасних умовах
Проведені дослідження показали, що серед основних напрямів підвищення екологічної стійкості визначають: виконання норм міжнародного гуманітарного права на території України в частині екологічної безпеки, створення регіональних систем маловідходності.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.05.2023 |
| Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Екологічна стійкість національних економічних систем в сучасних умовах
Олена Пантеліївна Павленко
доктор економічних наук, професор, Одеський державний екологічний університет
Бо ХОУ
здобувач, Одеський державний екологічний університет
Анотація
Проведені дослідження показали, що серед основних напрямів підвищення екологічної стійкості визначають: виконання норм міжнародного гуманітарного права на території України в частині екологічної безпеки, створення регіональних систем маловідходності, використання речовин і енергії, що були вже використанні; використання інноваційної техніки та технологій, що зменшать кількість забруднення; організація екологічного та органічного виробництва; використання інструментів енергоефективності та енергозбереження. Обґрунтовано, що для зміцнення екологічної стійкості національних економічних систем визначено стратегічні пріоритети, що необхідно імплементувати у відповідні стратегії на всіх рівнях публічного управління, зокрема у сфері: раціонального використання водних ресурсів; поліпшення стану атмосферного повітря; підвищення енергоефективності, що є важливим для продовження поступової термомодернізації житлового фонду та об'єктів адміністративної і соціальної інфраструктури; активізація співпраці між ОСББ та органами управління ОТГ в напрямі створення фондів та прозорого використання коштів на реалізацію проєктів термомодернізації; реконструкція та будівництво нових котельнь та інших теплоенергосистем в напрямі переходу на використання альтернативних джерел енергії; поводження з відходами. Наголошено на важливості розробки дієвих інституційних, адміністративних, фінансових та організаційних механізмів, спрямованих на формування синергетичних моделей зміцнення екологічної стійкості національних економічних систем відповідно до умов функціонування. екологічний право безпека
Ключові слова: екологічна стійкість, екологізація, екологічне управління, національна економічна система, війна.
Olena PAVLENKO
Doctor of Economics, Professor, Odesa State Ecological University
Bo HOU
Postgraduate, Odesa State Ecological University
ENVIRONMENTAL SUSTAINABILITY OF NATIONAL ECONOMIC SYSTEMS IN MODERN CONDITIONS
Abstract
Introduction. In current conditions, the most urgent research question for every national economic system is strengthening environmental sustainability. Accordingly, as experience shows, in the conditions of Russia's war against Ukraine, the situation with the formation of ecological sustainability of those territories where fierce fighting takes place was most acutely affected. The world community is concerned about the case at the Zaporizhzhia nuclear power plant and international organizations' constant shelling and lack of control. Despite the impact of the war on the ecological stability of national economic systems, several problems that also significantly affect it remain unresolved. That is why studying the environmental sustainability of the national financial system under current conditions is quite relevant.
The purpose of the article is to research the environmental sustainability of the national economic system under current conditions.
The results. The conducted studies showed that among the main areas of increasing environmental sustainability are: the implementation of norms of international humanitarian law on the territory of Ukraine in terms of ecological safety, the creation of regional low-waste systems, use of substances and energy that have already been used; use of innovative equipment and technologies that will reduce the amount of pollution; organization of ecological and organic production; use of energy efficiency and energy saving tools.
Conclusions. It is substantiated that to strengthen the ecological sustainability of national economic systems, strategic priorities have been determined that must be implemented in relevant strategies at all levels of public administration, in particular in the field of rational use of water resources; improvement of atmospheric air condition; increasing energy efficiency is important to continue the gradual thermal modernization of the housing stock and objects of administrative and social infrastructure; intensification of cooperation between condominiums and management bodies of OTC in the direction of creating funds and transparent use of funds for the implementation of thermal modernization projects; reconstruction and construction of new boiler houses and other heat and power systems in the direction of transition to the use of alternative energy sources; waste management. The importance of the development of effective institutional, administrative, financial, and organizational mechanisms aimed at the formation of synergistic models of strengthening the ecological sustainability of national economic systems in accordance with the conditions of operation was emphasized.
Keywords: environmental sustainability, environment, environmental management, national economic system, war.
Вступ
В сучасних умовах найбільш гостро постає питання дослідження для кожної національної економічної системи, а саме зміцнення екологічної стійкості. Як показує досвід, в умовах війни Росії проти України найбільш гострою є ситуація з формуванням екологічної стійкості тих територій, де відбуваються запеклі бойові дії . Світове суспільство стурбоване ситуацією, що склалася на Запорізькій атомній електростанції, постійними обстрілами та неконтрольованістю з боку міжнародних організацій. Крім впливу війни на екологічну стіийкість національних економічних систем залишається не вирішеним ряд проблем, що також суттєво впливають на неї . Саме тому дослідження екологічної стійкості національної економічної системи відповідно до сучасних умов є досить актуальним.
Питання екологічної стійкості національної економічної системи попередньо досліджували відомі учені, зокрема: Артамонов В.В., Борщук Є.М., Василенко М.Г., Загорскии В.С., Іртищева І.О., Крамаренко І.С., Міхно П.Б., Стегнеи М.І., Стратічук Н.В., Строи ко Т.В. та ін. Однак сучасні умови та особливості функціонування національних економічних систем визначають нові підходи до забезпечення екологічної стійкості, а тому ця тема дослідження є досить актуальною.
Мета статті
Метою статті є процес дослідження екологічної стійкості національної економічної системи відповідно до сучасних умов.
Викладення основного матеріалу
Погоджуємося з колективом авторів, що "раціональне використання та охорона земель є одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері землекористування в умовах глобальних техногенних викликів. Внаслідок реформування земельних відносин в Україні відбулися зміни у структурі землекористувань та якісному стані земельних ресурсів. Наслідком нераціональної діяльності людини є деградаційні процеси, втрати родючості ґрунтів, порушення екологічної рівноваги ландшафтів та економічні загрози з невизначеними перспективами у майбутньому. Тому в Україні має відбутися перехід від споживацького землекористування до адаптивного екологічно збалансованого" [1].
Стратічук Н.В. під екологічною стійкістю розуміє "здатність ґрунту протистояти змінам під дією різноманітних зовнішніх факторів. Інакше кажучи, екологічно стійкі ґрунти можуть зберігати свої природні властивості за рахунок внутрішнього потенціалу, зумовленого певними генетичними ознаками, і попереджувати погіршення стану інших природних компонентів" [2].
Визначаючи напрями удосконалення регіонального публічного управління, було з'ясовано, що такі процеси, як глобалізація, європейська інтеграція, геополітичні зміни формують політику регіону. Однак розуміємо, що від стану фізичного, психологічного здоров'я нації буде залежати успіх реалізації регіональної та національної політики. Екологія є важливим чинником, що впливає на стан здоров'я суспільства. Тому обов'язковим компонентом регіональних стратегій розвитку повинні бути розроблені механізми щодо забезпечення та збереження природних ресурсів, створення належної екосистеми територій. Одним із важливих сьогодні напрямів регіонального публічного управління є екологізація, вона забезпечить стійкий розвиток окремої території та країни в цілому.
Загорський В.С. та Борщук Є.М. вважають, що "екологічний простір виконує дві визначальні функції стосовно соціуму. З одного боку, він є джерелом природних ресурсів, базою будівництва, транспорту тощо; з іншого боку, він створює нематеріальні блага для задоволення біологічних, естетичних і наукових потреб людини. Стійкість екологічної підсистеми - це складний комплекс адаптивних реакцій, що дозволяє асимілювати забруднення середовища, стабілізувати кліматичні коливання, підтримувати газовий баланс атмосфери та ін. Загалом всі природні системи виявляться гармонійними, збалансованими, ї х функціонування спрямоване на забезпечення рівноваги і стійкості" [3].
Горбик В.М. вважає, що "структурований процес, у рамках якого можна визначити кілька взаємодоповнюючих, альтернативних напрямків, називається екологізацією. Кожний має свої межі з них, що змінюються в часі під впливом соціально-економічних умов і природничих передумов ї х реалізації " [4]. Основні напрями екологізації наведено на рис. 1.
Рис. 1. Напрями підвищення екологічної стійкості в суспільстві та завданнях політики розвитку національних економічних систем
Джерело: згруповано автором [4].
Серед основних напрямів підвищення екологічної стійкості визначають: виконання норм міжнародного гуманітарного права на території України в частині екологічної безпеки, створення регіональних систем маловідходності, використання речовин і енергії, що були вже використанні; використання інноваційної техніки та технологій, що зменшать кількість забруднення; організація екологічного та органічного виробництва; використання інструментів енергоефективності та енергозбереження.
"Необхідна умова і одночасно основна складова процесу переходу до сталого розвитку в механізмі державного управління розвитку регіонів є екологізацію. Вона супроводжується зрушенням центру економічного аналізу і проміжних результатів з прогнозованих тенденцій розвитку на витрати и кінцеві результати економічної діяльності. По суті, вона означає екологізацію всього соціально-економічного укладу, розвиток суспільства та перехід до нового типу економіки" [4]. Екологізація є перехідним етапом при переході з одного типу економіки в іншій. Обов'язковою складовою екологізації є розроблений регіональний механізм публічного управління територій, що визначає та формує відповідні напрями забезпечення.
Запропонована Н. Обушною "нова модель публічного управління, у якій переважно економічне та соціальне спрямування" [5]. Погоджуємося з авторкою, сьогодні в Україні визначені стратегічні вектори розвитку - економічний, соціальний, екологічний та безпека. Відповідно модель публічного управління буде містити визначені вектори. В свою чергу Ю. Бикова стверджує, що "публічне адміністрування тісно переплітається з екологічним наповненням у контексті сталого збалансованого розвитку України. Незважаючи на те, що влада в Україні сьогодні приділяє недостатньо уваги екологізації, вважаємо, що пріоритетним напрямом усе-таки повинен стати екологічний складник" [6, с. 83]. Однак поряд з визначеним екологічним складником встановлені причини недостатнього управління (рис. 2).
Рис. 2. Основні причини недостатньої ефективності екологічного управління в Україні (джерело: [6, с. 194])
Визначають ряд причин неефективного екологічного управління, починаючи з національного рівня - відсутністю дієвих механізмів екополітики, завершуючи об'єктивним рівнем - брак висококваліфікованих кадрів. Необхідно зазначити, що в Україні і досі спостерігається дублювання повноважень різними структурами не тільки за екологічною складовою, а и в інших сферах господарювання. Відсутність належного та застаріле матеріально-технічне забезпечення органів публічної влади приводе до неефективного та нерезультативного управління. Однак на модернізацію матеріально-технічної бази необхідні значні фінансові ресурси, що також є однією з причин низької екологічної ефективності управління в Україні.
"Утворює соціально-екологічна система сукупність структурних елементів та ї х функцій, що характеризують екологічну безпеку населення на регіональному та місцевому рівнях. Елементи екологічної системи взаємодіють між собою, відображаючись у масовій свідомості" (рис. 3.) [6, с. 84].
Визначальна роль у формуванні ефективного екологічного управління належить об'єктам, суб'єктам та суспільству в цілому. Тому налагоджена взаємодія та свідомість суспільства сформують ефективну екосистему. Екологічний компонент повинен супроводжувати людину від народження та до глибокої старості. Відповідальність суспільства за екологічний стан повинна формуватися водночас із соціальною та юридичною. Тільки реальна свідомість населення щодо погіршення екологічного стану та наслідків від цього може вплинути на результати формування екологізації . Структура екологічної свідомості наведена на рис. 4.
Рис. 3. Взаємодія елементів екологічної системи між собою
Джерело: згруповано автором за [6, с. 84].
Рис. 4. Структура екологічної свідомості
Джерело: згруповано автором [6, с. 85].
Отже, структура екологічної свідомості суспільства включає три складові: когнітивний, емотивний, поведінковий. Кожний з компонентів формується під час відображення, ставлення, саморегуляції окремої ситуації щодо стану навколишнього середовища. Відповідні дослідження формування екологічної свідомості суспільства дозволять створити замкнуте коло екосистеми.
На основі проведеного аналізу та узагальнення наукових праць щодо зміцнення екологічної стійкості національних економічних систем визначено стратегічні пріоритети, що необхідно імплементувати у відповідні стратегії на всіх рівнях публічного управління, а саме:
1) У сфері раціонального використання водних ресурсів першочерговими завданнями в національних економічних систем є:
- вирішення питань щодо виділення коштів на відновлення систем водовідведення, що понаднормативно зношені, реконструкції очисних споруд та каналізаційних мереж;
- розбудова інфраструктури водопостачання, зокрема в сільських поселеннях;
- забезпечення населення якісною питною водою.
2) У сфері поліпшення стану атмосферного повітря найбільш актуальними завданнями є:
- розроблення регіональних стандартів та квот на шкідливі викиди від стаціонарних джерел, що максимально наближені до Європейських стандартів у цій сфері;
- пріоритетне державне інвестування проєктів, що передбачають перехід на
використання альтернативних джерел енергії, зокрема сонячної та вітрової ;
- пільгове кредитування підприємств, що встановлюють обладнання для очищення викидів, газоуловлювальних установок, устаткування для неитралізації вихлопів двигунів внутрішнього згоряння; неитралізаторів токсичних вихлопів та інших технологічний інновацій, що спрямовані на неитралізацію шкідливих викидів в атмосферу, що продукуються виробничою та господарською діяльністю.
3) У сфері підвищення енергоефективності важливим продовження поступової термомодернізації житлового фонду та об'єктів адміністративної і соціальної інфраструктури; активізація співпраці між ОСББ та органами управління ОТГ в напрямку створення фондів та прозорого використання коштів на реалізацію проєктів термомодернізації ; реконструкція та будівництво нових котельнь та інших теплоенергосистем в напрямку переходу на використання альтернативних джерел енергії, скорочення енерговитрат при транспортуванні енергії тощо.
4) У сфері поводження з відходами серед найбільш важливих завдань слід виділити:
- будівництво сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів з електро та теплогенерацією у передмістях адміністративних центрів, що дозволять вирішити одночасно дві проблеми, а саме - утилізацію відходів та забезпечення додатковими енергетичними ресурсами міста та великі селища;
- забезпечення сортування відходів, підвищення освіченості та відповідальності населення у цій сфері;
- організація ефективного вивезення побутових відходів на спеціально обладнані території утилізації .
Не менш важливими залишаються питання щодо розробки дієвих інституційних, адміністративних, фінансових та організаційних механізмів, спрямованих на формування синергетичних моделей розвитку і використання природно-ресурсного, людського та економічного потенціалу територій.
Висновки та перспективи подальших розвідок
Проведені дослідження показали, що серед основних напрямів підвищення екологічної стійкості визначають: виконання норм міжнародного гуманітарного права на території України в частині екологічної безпеки, створення регіональних систем маловідходності, використання речовин і енергії, що були вже використанні; використання інноваційної техніки та технологій, що зменшать кількість забруднення; організація екологічного та органічного виробництва; використання інструментів енергоефективності та енергозбереження.
Обґрунтовано, що для зміцнення екологічної стійкості національних економічних систем визначено стратегічні пріоритети, що необхідно імплементувати у відповідні стратегії на всіх рівнях публічного управління, зокрема у сфері: раціонального використання водних ресурсів; поліпшення стану атмосферного повітря; підвищення енергоефективності, що є важливим продовженням поступової термомодернізації житлового фонду та об'єктів адміністративної і соціальної інфраструктури; активізація співпраці між ОСББ та органами управління ОТГ в напрямі створення фондів та прозорого використання коштів на реалізацію проєктів термомодернізації; реконструкція та будівництво нових котельнь та інших теплоенергосистем в напрямі переходу на використання альтернативних джерел енергії; поводження з відходами. Наголошено на важливості розробки дієвих інституційних, адміністративних, фінансових та організаційних механізмів, спрямованих на формування синергетичних моделей зміцнення екологічної стійкості національних економічних систем відповідно до умов функціонування.
Список літератури
1. Артамонов В.В., Міхно П. Б., Василенко М.Г. Методичні засади оцінки стіи кості агроландшафтів. Вісник Хмельницького національного університету. 2019. No 3. С. 30-33
2. Стратічук Н.В. Оцінка сталого використання земель сільськогосподарського призначення на території херсонської області. Таврійський науковий вісник. 2018. No 100. Т. 2. С. 316-325.
3. Загорскии В.С., Борщук Є.М. Стіи кии розвиток еколого-економічних систем. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/214863428.pdf
4. Горбик В.М. Особливості екологізаціїЁ в механізмі державного управління розвитком регіонів. URL: https://kiyvagrolis.com.ua/osoblyvosti-ekologizatsii-v-mehanizmi-derzhavnogo-upravlinnya-rozvytkomregioniv
5. Обушна Н. І. Новии публічнии менеджмент як сучасна модель регулювання суспільних відносин. Публічне адміністрування: теорія та практика. 2015. Вип. 2 (14). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Patr_2015_2_5
6. Бикова Ю.Д. Екологізація публічного адміністрування в УкраїЁні як умова формування екологічноїЁ свідомості. Державне управління та місцеве самоврядування. 2018. Вип. 4(39). С. 82-88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dums_2018_4_14
7. Іртищева І.О., Смелянець Т.В., Бурдельна Г.О., Крамаренко І.С. Стан та стратегічні орієнтири інвестиціи но-фінансового забезпечення агропродовольчоїЁ сфери в умовах глобалізаціїЁ. Агросвіт. 2012. №7. С. 26-30.
8. Іртищева І.О., Крамаренко І.С. Фінансово-кредитне забезпечення агропродовольчоїЁ сфери УкраїЁни: сучаснии стан та перспективи розвитку. Агросвіт. 2013. №3, С. 14-16.
9. Zhuravel, Y. еt аl. Management Aspects in the Higher Education Quality Assurance System. International Conference on Human Interaction and Emerging Technologies. 2021, pp. 635-642.
10. Іртищева І.О., Крамаренко І.С. Факторинг як напрям стратегічного розвитку фінансового забезпечення агропродовольчоїЁ сфери. Вісник ХНАУ. 2011. №8. С. 16-21.
11. Бои ко Є.О. та ін. Екологічні інвестиціїЁ: стан та перспективи впровадження на мікро-, мезо-та макрорівнях. Вісник ХНАУ ім. В.В. Докучаєва. Серія "Економічні науки". 2021. No 2., Т. 3. С. 40-49
12. Irtyshcheva, I. еt аl. The economy of war and postwar economic development: world and Ukrainian realities. Baltic Journal of Economic Studies. 2022. Vol. 8, рр. 78-82.
13. References
14. Artamonov, V.V., Mikhno, P.B. and Vasylenko, M.G. (2019). "Methodological principles of assessing the sustainability of agrolandscapes". Visnyk Hmel'nyc'kogo nacional'nogo universytetu, no. 3, pp. 30-33
15. Stratichuk, N.V. (2018). "Assessment of sustainable use of agricultural lands in Kherson region". Tavrijs'kyj naukovyj visnyk. no. 100, Vol. 2, pp. 316-325
16. Zahorsky, V.S. and Borschuk, E.M. (2021). "Stijkyj rozvytok ekologo-ekonomichnyh system". [Sustainable development of ecological and economic systems]. Available at: https://core.ac.uk/download/pdf/214863428.pdf
17. Horbyk, V. M. (2022). "Osoblyvosti ekologizaciїЁ v mehanizmi derzhavnogo upravlinnja rozvytkom regioniv". [Peculiarities of ecologization in the mechanism of state management of regional development]. Available at: https://kiyvagrolis.com.ua/osoblyvosti-ekologizatsii-v-mehanizmi-derzhavnogoupravlinnya-rozvytkom-regioniv
18. Obushna, N. I. (2015). Novyj publichnyj menedzhment jak suchasna model' reguljuvannja suspil'nyh vidnosyn. [New public management as a modern model of social relations regulation]. Publichne administruvannja: teorija ta praktyka. [Public administration: theory and practice]. (electronic journal). Issue 2 (14). Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Patr_2015_2_5
19. Bykova, Yu. D. (2018). "Greening of public administration in Ukraine as a condition for the formation of ecological consciousness". Derzhavne upravlinnja ta misceve samovrjaduvannja, Issue 4(39), pp. 82-88. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dums_2018_4_14
20. Irtyshcheva, I.O., Smelyanets, T.V., Bourdelna, G.O., Kramarenko, I.S. (2012). "Status and strategic guidelines of investment and financial support of the agri-food sector in the context of globalization". Agrosvit, no.7, pp. 26-30
21. Irtyshcheva, I.O., Kramarenko, I.S. (2013). "Financial and credit support of the agro-food sphere" of Ukraine: current state and prospects of development". Agrosvit. no.3, pp. 14-16
22. Zhuravel, Y. et al. (2021). "Management Aspects in the Higher Education Quality Assurance System". International Conference on Human Interaction and Emerging Technologies. pp. 635-642
23. Irtyshcheva I.O., Kramarenko I.S. (2011). "Factoring as a direction of strategic development of financial support of agro-food sphere". Visnyk HNAU, no. 8. pp. 16-21.
24. Boyko, E.O. et al. (2021). "Environmental investments: state and prospects of implementation at the micro-, mesoand macro-levels". Visnyk HNAU im. V.V. Dokuchajeva. Serija "Ekonomichni nauky". no. 2, pp. 40-49.
25. Irtyshcheva, I. et al. (2022). The economy of war and postwar economic development: world and Ukrainian realities. Baltic Journal of Economic Studies. Vol. 8, pp. 78-82.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз понять "екологічної безпеки" та дослідження її правового змісту у плануванні та забудові міст України. Проведення класифікації екологічної безпеки за видами діяльності. Історія екологізації містобудівного процесу від античності до наших днів.
реферат [46,3 K], добавлен 15.05.2011Загальна характеристика чинного законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки і, зокрема, екологічної безпеки у плануванні і забудові міст. Реалізація напрямів державної політики забезпечення сталого розвитку населених пунктів.
реферат [42,4 K], добавлен 15.05.2011Суспільна небезпечність об’єкту злочину. Об’єктивна та суб’єктивна сторона порушення правил екологічної безпеки і їх значення для кваліфікації кримінальної відповідальності. Підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання катастроф.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 27.02.2012Екологічні права та обов’язки громадян. Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні. Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. Екологічна експертиза, її роль і значення.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 06.10.2012Історія виникнення міжнародного гуманітарного права, його джерела. Механізми забезпечення, захисту прав й свобод людини. Право збройних конфліктів. Початок війни та її закінчення, їх правові наслідки. Відповідальність у міжнародному гуманітарному праві.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 04.12.2014Дослідження імплементації норм міжнародного права у господарське процесуальне право України, яка обумовлена інтеграційними процесами, що потребують одноманітних механізмів правового регулювання, особливо в умовах глобалізації та трансформації економіки.
статья [16,5 K], добавлен 11.09.2017Поняття управління в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Класифікація органів управління в сфері, що досліджується, різновиди, особливості діяльності. Повноваження місцевих державних адміністрацій в даній сфері.
реферат [21,8 K], добавлен 14.05.2011Громадськість як один із найважливіших суб’єктів в правовому механізмі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Питання правових засад участі громадськості у прийнятті рішень, що стосуються довкілля, врахування інтересів.
реферат [17,0 K], добавлен 14.05.2011Дослідження співвідношення міжнародного та національного права в дуалістичній і моністичній теоріях. Аналіз конституцій різних країн щодо впливу міжнародних норм і договорів на національне законодавство. Закріплення основних принципів міжнародного права.
реферат [207,2 K], добавлен 08.01.2014Юридична відповідальність як одне з основоположних понять правової науки в цілому, його сутність, довідникові правові джерела. Визначення підстав виникнення відповідальності. Структура екологічної небезпеки. Виділення ретроспективної відповідальності.
реферат [18,1 K], добавлен 14.05.2011Порівняльний аналіз законодавства, робіт вітчизняних та зарубіжних вчених. Вивчення моделі дослідження міжнародного договору як джерела міжнародного права. Розробка пропозицій і рекомендацій, спрямованих на підвищення міжнародної правової діяльності.
статья [138,8 K], добавлен 05.10.2017Особливості співвідношення Конституції України й міжнародно-правових норм. Еволюція взаємодії міжнародного й національного права в українському законодавстві. Тенденції взаємодії міжнародного й національного права України в поглядах вітчизняних учених.
статья [24,4 K], добавлен 06.09.2017Вихідні засади політики екологічної безпеки, сформульовані у Декларації про державний суверенітет України. Метод правового регулювання екологiчних відносин. Правовi заходи охорони земель у процесі землевикористання. Проблема охорони земель в Україні.
контрольная работа [30,0 K], добавлен 16.12.2007Вивчення змісту, сутності загальнообов'язкових норм, що регламентують діяльність органів та установ виконання покарань, визначають порядок й умови відбування, регулюють правовідносини, що виникають у сфері їх виконання. Права та обов’язки даних органів.
реферат [21,3 K], добавлен 13.08.2013Дослідження поняття та основних рис сучасного міжнародного права. Характеристика особливостей міжнародного публічного і приватного права. Міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 року і до першої Гаазької конференції миру.
контрольная работа [28,1 K], добавлен 08.11.2013Типи і групи правових систем світу. Класифікація правової системи України, її юридичні ознаки, відповідність романо-германському типу, проблеми реформування. Вплив європейського, візантійського та римського права на сучасну правову систему країни.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 26.10.2010Поняття надзвичайної екологічної ситуації техногенного та природного характеру, аварії та катастрофи. Законодавство України про надзвичайні екологічні ситуації. Державне регулювання відносин, що виникають у зв'язку з надзвичайною екологічною ситуацією.
контрольная работа [48,5 K], добавлен 01.07.2010Дослідження та аналіз особливостей угоди про асоціацію, як складової права Європейського Союзу відповідно до положень Конституції України, як складової законодавства України. Розгляд і характеристика правового фундаменту узгодження норм правових систем.
статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017Трудові відносини як предмет міжнародного приватного права. Використання цивілістичних принципів і конструкцій в теорії і практиці трудового права. Полеміка необхідності відділення міжнародного трудового права від міжнародного приватного права.
реферат [20,9 K], добавлен 17.05.2011Дослідження системи національного законодавства України у сфері формування, збереження й використання екологічної мережі. Класифікація нормативно-правових актів у цій галузі. Покращення правових законів, що регулюють досліджувані суспільні відносини.
статья [31,9 K], добавлен 11.09.2017
