Судовий контроль за дотриманням прав та свобод особи при застосуванні відсторонення від посади

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Судовий контроль за дотриманням прав та свобод особи при застосуванні відсторонення від посади

Вікторія Анастасієва

аспірант кафедри кримінального процесу

Анотація

судовий контроль відсторонення посада

У запропонованій статті автором досліджено механізм здійснення судового контролюю за дотриманням прав та свобод особи в разі застосування відсторонення від посади. Вказано, що оскільки під час застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади, яке безумовно зачіпає право особи на працю, важливим є здійснення судового контролю за дотримання законності. Надано характеристику діяльності слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування відсторонення від посади, виокремлено систему специфічних засад її здійснення. Автор виокремлює загальні та спеціальні підстави, які повинен перевірити слідчий суддя чи суд під час розгляду питання про застосування відсторонення від посади в межах здійснення контролю за дотриманням прав та свобод особи. Автором наголошено, що під час вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, в тому числі відсторонення від посади слідчий суддя не вирішує питання допустимості та належності доказів, тому фактично не має права їх оцінювати, проте саме слідчий суддя повинен об'єктивно оцінити представлені докази на підтримку клопотання про застосування відсторонення від посади. Зауважено, що відсторонення від посади можливо тільки в тому випадку, якщо є достатні підстави вважати, що залишаючись на роботі, обвинувачений (підозрюваний) буде перешкоджати досудовому розслідуванню і судовому розгляду кримінального провадження, відшкодування заподіяної злочином шкоди або продовжувати займатися злочинною діяльністю, пов'язаною з перебуванням на цій посаді, перешкоджати виконанню вироку. Таким чином, автор наголошує на важливості перевірки наявності причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням, яке інкримінується особі та посадою, яку вона займає.

Зазначено, що судовий контроль за дотриманням прав та свобод особи під час застосування відсторонення від посади полягає також у перевірці як позитивних так і негативних наслідків його застосування, які можуть стосуватись третіх осіб та зачіпати їх права і свободи.

Ключові слова: суд, слідчий суддя, кримінальне провадження, заходи забезпечення кримінального провадження, судовий контроль, відсторонення від посади, підозрюваний, обвинувачений.

Victoria Anastasiaeva

Postgraduate student of the Department of Criminal Procedure, National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine

Judicial control over the observance of the rights and freedoms of a person when applied removal from office

Abstract

In the proposed article, the author investigated the mechanism of judicial control over the observance of the rights and freedoms of a person in the event of suspension from office. It is indicated that since during the application of such a measure of ensuring criminal proceedings as removal from office, which definitely affects the right of a person to work, it is important to exercise judicial control over the observance of legality. The activity of the investigating judge during the consideration of the application for removal from office is described, and the system of specific principles for its implementation is highlighted. The author singles out the general and special grounds that must be checked by the investigating judge or the court when considering the issue of applying suspension from office within the framework of monitoring the observance of the rights and freedoms of a person. The author emphasized that when deciding on the application of measures to ensure criminal proceedings, including removal from office, the investigating judge does not decide the issue of admissibility and propriety of evidence, therefore, in fact, he does not have the right to evaluate them, but it is the investigating judge who must objectively evaluate the presented evidence in support of the motion to apply suspension from office. It is noted that removal from the post is possible only if there are sufficient grounds to believe that, by remaining at work, the accused (suspect) will hinder the pre-trial investigation and judicial review of criminal proceedings, compensation for the damage caused by the crime, or continue to engage in criminal activities related to while in this position, obstruct the execution of the sentence. Thus, the author emphasizes the importance of verifying the existence of a causal connection between the criminal offense against which a person is charged and the position he holds. It is noted that judicial control over the observance of a person's rights and freedoms during the application of removal from office also consists in checking both positive and negative consequences of its application, which may concern third parties and affect their rights and freedoms.

Keywords: court, investigating judge, criminal proceedings, measures to ensure criminal proceedings, judicial control, removal from office, suspect, accused.

Постановка проблеми

Як відомо, саме у сфері кримінального судочинства обмеження прав та свобод особи та громадянина, носить найбільш істотний характер, включаючи обмеження таких конституційних права і свободи громадян, як право на особисту недоторканість, свободу пересування, право на працю, тощо. Саме тому в кримінальному процесуальному законодавстві, в якості найбільш оптимальної гарантії прав і свободи особи та громадянина у кримінальному процесі, було встановлено судовий контроль за законністю і обґрунтованістю застосування заходів процесуального примусу.

Порядок здійснення судового контролю за досудовим провадженням закладено в міжнародних правових документах, які є складовою частиною українського законодавства після їх ратифікації. Зокрема, за статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права [1] кожна заарештована або затримана за кримінальним обвинуваченням особа в терміновому порядку доставляється до судді чи до іншої службової особи, якій належить за законом право здійснювати судову владу, і має право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення. Такого роду контроль передбачено також статтею 5 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод [2].

Як зазначає Л.В. Головко, сама ідея «судового контролю» є ідея англо- американського походження, що цілком природно, тому що в країнах загального права ніколи не існували ні судове попереднє слідство, ні інститут слідчого судді. У той же час проблема «контролю» повинна була виникнути саме в тих процесуальних системах, де виробництво в попередніх стадіях кримінального процесу ведеться несудовими органами, тобто де поняття попереднього виробництва повністю збігається з поняттям провадження досудового. Велика кількість континентальних кримінальних процесуальних систем поступово, як ми знаємо, усвідомлено відмовились від французького судового попереднього слідства і інституту слідчого судді. Самим яскравим прикладом тут є Німеччина. Але в такій ситуації вони не могли не сприйняти систему «попереднього судового контролю», оскільки відмова від інституту слідчого судді жодним чином не означає й не могла означати відмову від фундаментальної засади, згідно з якою взяття під варту може відбуватись лише за рішенням представника судової влади [3, c. 30-33].

Створення інституту судового контролю також стало підсумком вдосконалення кримінального процесуального законодавства Франції. В юридичній літературі діючими засадами кримінального процесуального законодавства Франції вважаються: незалежність судової влади, рівність громадян перед законом, презумпція невинуватості, право на захист, усність, гласність і змагальність процесу, засада внутрішнього суддівського переконання та вільної оцінки суддями доказів при винесенні рішень та інші. Всі ці засади покликані стояти на сторожі дотримання і захисту прав і свобод громадян. З засадою незалежності судової влади тісно перетинається і незалежність слідчих органів, контроль за їх діяльністю суверенно здійснює обвинувачувальна камера, яка діє колегіально і з дотриманням змагальної процедури. Судовий контроль за слідством - важлива гарантія, значення якої в правовій державі важко переоцінити [4, с. 146].

Актуальність статті полягає в тому, що під час застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади безумовно зачіпає право особи на працю, як в передбачених законом випадках для досягнення мети кримінального судочинства може бути обмежено під час кримінального провадження. Проте таке обмеження, в тому числі шляхом застосування відсторонення від посади, може застосовуватися лише у визначених законом випадках і порядку, при цьому слідчий суддя чи суд здійснюють контроль за дотримання законності. На основі аналізу особливостей його здійснення слід виокремити проблемні аспекти та шляхи їх вирішення, адже ефективне проведення досудового розслідування неможливе без забезпечення гарантій дотримання прав та свобод людини і громадянина, що відповідно покладено на прокуратуру та судові органи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різні аспекти порядку здійснення судового контролю в кримінальному провадженні розглядали такі вчені, як: О.В. Білоус, Д.М. Валігура, С.В. Єськов, С.В. Завада, Т.Г. Ільєва, Н.С. Карпов, О.Б. Комарницька, О.М. Коріняк, Є.Д. Лук'янчиков, М.М. Ольховська, В.О. Попелюшко, О.І. Полюхович, В.В. Рожнова, Д.О. Савицький, Р.І. Тракало, Л.Д. Удалова, О.Г. Яновська та ін. Проте питання здійснення судового контролю за дотриманням прав та свобод особи при застосуванні відсторонення від посади на сьогодні залишається не дослідженим та потребує проведення ґрунтовного аналізу.

Метою статті є дослідження особливостей та проблемних аспектів здійснення судового контролю за дотриманням прав та свобод особи при застосуванні відсторонення від посади та надання пропозицій, щодо усунення проблем, які виникають під час його здійснення.

Виклад основного матеріалу

В Україні інститут судового контролю прямо передбачений в Кримінальному процесуальному кодексі (далі - КПК) України. Так у п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України вказано, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення в порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні [5].

Таким чином, слідчий суддя уповноважений здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом ухвалення рішень про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, як тримання під вартою, надання дозволів на проведення окремих слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій, а також розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування.

Крім того, значення судового контролю полягає в тому, що завдяки діяльності слідчого судді забезпечуються невідкладним судовим захистом права, свободи та інтереси учасників кримінального провадження, а також створюються належні умови для реалізації засади змагальності під час досудового розслідування [6, с. 3].

У Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 квітня 2013 р. № 511-550/0/4-13 зазначається, що слідчому судді, суду варто враховувати, що рішення про застосування одного з видів запобіжних заходів, який обмежує права й свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості [7, с. 266].

В ч. 3 ст. 132 КПК закріплено загальні підстави, які повинен перевірити та оцінити слідчий суддя чи суд під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються також і до відсторонення від посади. Так зокрема, до них норма закону відносить наявність: обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням [5].

Крім того, при вирішення питання про відсторонення особи від посади, слідчий суддя чи суд додатково також повинні оцінити: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб. [5].

Таким чином, зупинимось на характеристиці загальних підстав застосування відсторонення від посади, які повинні бути враховані слідчим суддею чи судом під час оцінки фактичних даних.

Першим із них є наявність обґрунтованої підозри, що свідчить про вчинення особою кримінального правопорушення відповідної тяжкості, для можливості застосування до неї примусового заходу у формі відсторонення від посади. Проте слід заважити, що національне кримінальне процесуальне законодавство не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», що зумовлює необхідність звернення до міжнародних актів, а також теоретичних положень із вказаного питання.

З позиції В.О. Гринюк, підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням із прокурором), яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення з повідомленням про це такій особі й із роз'ясненням її прав та обов'язків [8, с. 36-37].

Г.І. Івасюк під повідомленням про підозру розуміє кримінальне процесуальне рішення слідчого, прокурора, яке приймається в обов'язковому порядку у випадках затримання особи за підозрою в учиненні кримінального правопорушення або наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення в письмовій формі й тягне за собою набуття особою, щодо якої воно прийняте, процесуального статусу підозрюваного [9 , с. 77].

В чинному КПК в Главі 22 містяться загальні норми, які визначають випадки у яких може здійснюватися повідомлення про підозру (ст. 276 КПК), його зміст (ст. 277 КПК), порядок вручення та зміни повідомлення про підозру (ст.ст. 278-279 КПК). Проте, як стверджують окремі науковці КПК України не висуває до письмового повідомлення про підозру окремо такої вимоги, як обґрунтованість [10, с. 41].

За роз'ясненнями такого характеру варто звернутись до практики ЄСПЛ, який у рішенні в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р. встановив значення терміну «обґрунтована підозра» як таке, за якого існують факти чи інформація, що можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення [11].

При цьому, М.Є Громова зазначає, що обґрунтованою є підозра за наявності таких принципових обставин: 1) врученого письмового повідомлення про підозру з обов'язковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; 2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують учинення особою кримінального правопорушення; 3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; 4) оцінювання судом доказів учинення особою кримінального правопорушення [10, с. 43].

Під час вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, в тому числі відсторонення від посади слідчий суддя не вирішує питання допустимості та належності доказів, тому фактично не має права їх оцінювати.

Що стосується характеристики такої підстави, як наявність потреб досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, яку повинен оцінити слідчий суддя чи суд слід звернутись до судової практики.

Так Київським апеляційним судом, під час розгляду скарги захисника на призначення особі заходу забезпечення кримінального провадження у формі відсторонення від посади встановлено, що слідчим суддею суду першої інстанції було враховано, що органом досудового розслідування доведено потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, як відсторонення останнього від посади, оскільки саме перебування його на посаді оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Святошинського УП ГУ НП в м. Києві сприяло вчиненню інкримінованого злочину і його подальше перебування на вказаній посаді може негативно впливати на хід досудового розслідування, так як він може знищити речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування завдяки власному професійному досвіду та знайомствам, незаконними засобами впливатиме на свідків в кримінальному провадженні або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Тобто слідчим суддею оцінено негативні наслідки для підозрюваного та інших осіб, які в даному конкретному випадку не перевищують необхідності забезпечення досягнення завдань у даному кримінальному провадженні, а тому відповідні заперечення сторони захисту не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для продовження відсторонення підозрюваного від посади. Задовольняючи клопотання слідчого про відсторонення від посади підозрюваного слідчий суддя місцевого суду обґрунтовано вважав, що під час розгляду клопотання було доведено наявність достатніх підстав вважати, що такий захід як відсторонення підозрюваного від посади необхідний для запобігання протиправній поведінці підозрюваного [12].

Таким чином, встановлення судом такої обставини, як наявність потреб досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, означає, що слідчий суддя чи суд досліджує усі наявні у матеріалах кримінального провадження докази, що вказують на те, що незастосування до особи заходу забезпечення кримінального провадження потягне за собою негативні наслідків, які в подальшому можуть ускладнити або унеможливити притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Крім того, вони повинні відповідати ще одній вимозі, зокрема не перевищувати необхідності забезпечення досягнення завдань у кожному конкретному кримінальному провадженні.

Також під час вирішення питання про застосування відсторонення від посади слідчий суддя чи суд, окрім загальних підстав повинен оцінити і спеціальні, які безпосередньо пов'язані із вказаним заходом примусу.

Так В.А. Завтура слушно зазначає, що до спеціальних умов ми включаємо наявність зв'язку між професійною діяльністю підозрюваного, обвинуваченого та інкримінованим йому злочином. Він пов'язує це з наявною практикою, відповідно до якої слідчі судді відмовляють у задоволенні клопотань про застосування відсторонення від посади у випадках, коли злочин, у якому підозрюється особа, не стосується займаної нею посади [13, с. 78].

Відсторонення від посади можливо тільки в тому випадку, якщо є достатні підстави вважати, що залишаючись на роботі, обвинувачений (підозрюваний) буде перешкоджати досудовому розслідуванню і судовому розгляду кримінального провадження, відшкодування заподіяної злочином шкоди або продовжувати займатися злочинною діяльністю, пов'язаною з перебуванням на цій посаді, перешкоджати виконанню вироку. Таким чином, слідчий суддя чи суд повинен перевірити наявність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням, яке інкримінується особі та посадою, яку вона займає.

Крім того, слідчий суддя чи суд повинен врахувати і ту обставину чи була раніше особа відсторонена від посади наприклад у порядку дисциплінарного провадження. В такому разі окремо перевіряються матеріали з даними про посаду, яку обіймає підозрюваний, а також відомості, які свідчать про відсторонення особи від посади відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про державну службу».

Також особа на час вчинення кримінального правопорушення або на час розгляду клопотання про відсторонення її від посади могла перебувати у відпустці чи бути звільненою з роботи. В кожному конкретному випадку слідчий суддя чи суд повинен перевірити наявність підстав, які свідчать про те, що особа перебуваючи у відпустці, будучи відстороненою чи звільненою вчинила чи сприяла вчиненню кримінального правопорушення використовуючи свою посаду, або ж чинила протиправний вплив на свідків чи інших осіб, або іншим чином негативно впливала на хід досудового розслідування.

Доведення зазначених обставин проводиться шляхом аналізу посадових інструкцій, якими визначений статус службової особи, матеріалами кримінального провадження: актами ревізії, висновками судових експертів, показаннями свідків, яких слідчий суддя, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін може допитати під час розгляду відповідного клопотання про відсторонення особи від посади [].

При цьому слідчий суддя звертає увагу як на можливі позитивні наслідки відсторонення підозрюваного від посади (зокрема, унеможливлення протиправного впливу підозрюваного на свідків та інших учасників кримінального судочинства), так і на негативні наслідки: наприклад, закриття або простій підприємства, невиплата заробітної плати тощо [14, с. 169].

Таким чином, судовий контроль за процедурою відсторонення від посади полягає у здійсненні наступних дій з боку слідчого судді чи суду:

Перевірки наявності правових підстав для застосування вказаного заходу. Зокрема такими підставами є: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням; наявність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням, яке інкримінується особі та посадою, яку вона займає; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Оцінка всіх наявних у справі матеріалів та доказів, що свідчать про наявність підстав вважати, що особа, перебуваючи на посаді перешкоджатиме досудовому розслідуванню і судовому розгляду кримінального провадження, відшкодування заподіяної злочином шкоди або продовжить займатися злочинною діяльністю, пов'язаною з перебуванням на цій посаді, перешкоджати виконанню вироку.

Прийняття рішення про застосування до особи примусового заходу у формі відстороненні від посади, або ж про відмову у його застосуванні із обґрунтуванням такої відмови, а також про продовження чи відмову у продовженні строку відсторонення особи від посади.

Переглядати рішення про застосування до особи відсторонення від посади у разі подання клопотання про його скасування, та перевіряти законність дій органів досудового розслідування.

Висновки

Отже, слід зазначити, що принцип верховенства права виходить, зокрема, з того, що втручання у права окремих осіб під час проведення досудового розслідування повинно перебувати під ефективним контролем, який звичайно має забезпечуватися судовою системою, оскільки судовий контроль покликаний надавати гарантії незалежності, неупередженості і належної процедури розслідування кримінальних правопорушень.

Аналіз нормативної бази та наукових поглядів дозволяє виділити таке визначення поняття судового контролю за дотриманням прав та свобод особи під час застосування відсторонення від посади - це визначена у кримінальному- процесуальному законодавстві процедура, яка здійснюється спеціальним суб'єктом - слідчим суддею чи судом, та полягає у перевірці дотримання уповноваженими органами досудового розслідування порядку та умов застосування до особи примусового заходу у формі відсторонення від посади, а також оцінці поданих у клопотанні про призначення вказаного заходу відомостей і прийняття рішення про призначення чи продовження строку відсторонення особи від посади.

Здійснення судового контролю за порядком застосування до особи заходу забезпечення кримінального провадження у формі відсторонення від посади відповідає принципу законності та полягає у наданні гарантій дотримання прав та свобод особи, зокрема права на працю, яке гарантоване Конституцією України, забезпечує можливості для здійснення захисту, дотримання законної процедури, усунення можливих порушень та зловживань з боку осіб, які здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Література

1. Міжнародний пакт про громадянські й політичні права: ратифікований Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII від 19.10.1973р.: [сайт]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043.

2. Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод: Ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р.: [cайт]. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_004.

3. Бялковський Д.А. Класифікація повноважень слідчого судді. Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: матеріали міжнар.наук.-практ. конф. Одеса. 2016. С. 30-33.

4. Бялковський Д.А. Значення судового контролю в реалізації засади невтручання у приватне життя під час досудового розслідування. Актуальні проблеми реформування кримінальної юстиції: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Одеса. 2018. С. 135-138.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України № 4651-VI зі змінами від 08.06.2022р. [сайт] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n1545.

6. Скрипіна Ю.В. Слідчий суддя в системі кримінально-процесуальної діяльності (порівняльноправове дослідження): автореф. дис ... канд. юрид. наук. 12.00.09. Харків, 2008. 20 с.

7. Бондюк А.Ф. Практика вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження в розрізі процесуальної функції слідчого судді. Підприємництво. Господарство і право. Київ. № 2. 2017. 265-269 с.

8. Гринюк В.О. Спростування стороною захисту підозри (первинного обвинувачення) під час досудового розслідування. Вісник кримінального судочинства. 2015. № 3. С. 34-39.

9. Івасюк І.Г. Інститут «повідомлення про підозру» нового кримінального процесуального законодавства України. Митна справа. 2013. № 4. С. 74-79.

10. Громова М.Є. Обґрунтована підозра як підстава застосування запобіжних заходів. Часопис Академії адвокатури України. 2015. Т. 8. № 2. С. 40-43.

11. Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»: від 21 квітня 2011р. [сайт]. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_683.

12. Єдиний реєстр судових рішень. [сайт]. URL: https://vkursi.pro/vsudi/decision/94394674.

13. Завтур В.А. Розгляд та вирішення слідчим суддею клопотання про відсторонення від посади: питання предмету доказування. Наукове забезпечення досудового розслідування: проблеми теорії та практики: зб. тез доповідей V Всеукр. наук.-практ. конфер. Київ. 2016. С. 78-80.

14. Фаринник В.І. Відсторонення від посади: кримінальний процесуальний аспект. Науковий вісник Національного університету ДПС України (економіка, право). 2014. № 2 (265). С. 162-171.

References

1. Mizhnarodnyy pakt pro hromadyans'ki y politychni prava [International Covenant on Civil and Political Rights]: ratyfikovanyy Ukazom Prezydiyi Verkhovnoyi Rady Ukrayins'koyi RSR N 2148-VIII vid 19.10.1973r. [ratified by the Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of the Ukrainian SSR N 2148-VIII dated 19.10.1973]: [site]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043.

2. Konventsiya pro zakhyst prav lyudyny y osnovopolozhnykh svobod: Ratyfikovana Zakonom Ukrayiny № 475/97-VR vid 17.07.1997r.: [Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms: Ratified by Law of Ukraine No. 475/97-ВР of 07.17.1997:] [cite]. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_004.

3. Byalkovs'kyy D.A. (2016) Klasyfikatsiya povnovazhen' slidchoho suddi [Classification of powers of the investigating judge.]. Aktual'ni problemy kryminal'noho prava, protsesu ta kryminalistyky: materialy mizhnar.nauk.-prakt. konf - Actual problems of criminal law, process and criminology: materials of international science and practice. conf. Odesa. 2016. S. 30-33.

4. Byalkovs'kyy D.A. (2018) Znachennya sudovoho kontrolyu v realizatsiyi zasady nevtruchannya u pryvatne zhyttya pid chas dosudovoho rozsliduvannya [The importance of judicial control in the implementation of the principle of non-interference in private life during the pre-trial investigation]. Aktual'ni problemy reformuvannya kryminal'noyi yustytsiyi: materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. - Actual problems of reforming criminal justice: materials of the international science and practice conf. Odesa. 2018. S. 135-138.

5. Kryminal'nyy protsesual'nyy kodeks Ukrayiny. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny № 4651-VI zi zminamy vid 08.06.2022r. [Criminal Procedure Code of Ukraine. Information of the Verkhovna Rada of Ukraine No. 4651-VI with changes dated June 8, 2022]. [site] URL: https ://zakon.rada.gov.ua/l aws/show/4651-17/conv#n1545.

6. Skrypina YU.V. (2008) Slidchyy suddya v systemi kryminal'no-protsesual'noyi diyal'nosti (porivnyal'nopravove doslidzhennya) [Investigating judge in the system of criminal procedural activity (comparative legal research)] : avtoref. dys ... kand. yuryd. nauk. 12.00.0 - autoref. thesis... candidate law of science 12.00.09. Xarkiv, 2008. 20 s.

7. Bondyuk A.F. (2017) Praktyka vyrishennya pytannya pro zastosuvannya zakhodiv zabezpechennya kryminal'noho provadzhennya v rozrizi protsesual'noyi funktsiyi slidchoho suddi [The practice of solving the issue of the application of measures to ensure criminal proceedings in the context of the procedural function of the investigating judge]. Pidpryyemnytstvo. Hospodarstvo i pravo - Entrepreneurship. Economy and law. Kyyiv. № 2. 2017. 265-269 s.

8. Hrynyuk V.O. (2015) Sprostuvannya storonoyu zakhystu pidozry (pervynnoho obvynuvachennya) pid chas dosudovoho rozsliduvannya [Refutation by the defense of the suspicion (primary charge) during the pre-trial investigation]. Visnyk kryminal'noho sudochynstva - Herald of criminal justice. 2015. № 3. S. 34-39.

9. Ivasyuk I.H. (2013) Instytut «povidomlennya pro pidozru» novoho kryminal'noho protsesual'noho zakonodavstva Ukrayiny [Institute of "notification of suspicion" of the new criminal procedural legislation of Ukraine ]. Mytna sprava- Customs business. 2013. № 4. S. 74-79.

10. Hromova M.YE. (2015) Obgruntovana pidozra yak pidstava zastosuvannya zapobizhnykh zakhodiv [Reasonable suspicion as a basis for the application of precautionary measures]. Chasopys Akademiyi advokatury Ukrayiny - Journal of the Academy of Advocacy of Ukraine. 2015. T. 8. № 2. S. 40-43.

11. Rishennya Yevropeys'koho sudu z prav lyudyny u spravi «Nechyporuk i Yonkalo proty Ukrayiny»: vid 21 kvitnya 2011r. [Decision of the European Court of Human Rights in the case "Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine": dated April 21, 2011]. [site]. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/974_683.

12. Yedynyy reyestrsudovykh rishen' [Unified rcgistcrof court decisions], [site]. URL: https://vkursi.pro/vsudi/decision/94394674.

13. Zavtur V.A. (2016) RozLlyad ta vyrishennya slidchym suddeyu klopotannya pro vidstoronennya vid posady: pytannya predmetu dokazuvannya [Consideration and decision by the investigating judge of the petition for removal from office: the issue of the subject of proof]. Naukove zabezpechennya dosudovoho rozsliduvannya: problemy teoriyi ta praktyky: zb. tez dopovidey V Vseukr. nauk-prakt. konfer. - Scientific support ofpre-trial investigation: problems of theory and practice: coll. theses of reports V All-Ukrainian science and practice conference. Kyyiv. 2016. S. 78-80.

14. Farynnyk V.I. (2014) ViCstoronnnnya vid posaCy: kryminal'nyy protsnseal'nyy aspnct [Removal from office: criminal procedural aspect]. Naukovyy visnyk Natsional'noho universytetu DPS Ukrayiny (ekonomika, pravo) - Scientific Bulletin of the National University of the State of Ukraine (economics, law). 2014. № 2 (265). S. 162-171.

Размещено на Allbest.ru