Публічне управління якістю послуг міського пасажирського та громадського транспорту

Визначено, що недостатньо високий рівень задоволеності пасажирів міським громадським транспортом потребує стратегічного планування його розвитку. Вплив мікроекономічного та макроекономічного середовища на забезпечення якісних послуг міського транспорту.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.05.2023
Размер файла 1,9 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Публічне управління якістю послуг міського пасажирського та громадського транспорту

З.М. Бурик, д. держ. упр., доцент,

професор кафедри публічного управління та адміністрування, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

У статті досліджується публічне управління якістю послуг міського пасажирського та громадського транспорту. Встановлено, що публічне управління транспортною інфраструктурою є відносно новим інструментом реалізації владних повноважень у транспортній сфері для українських реалій, у якому гармонійно поєднується державне управління з місцевим самоврядуванням та співпрацею державних органів влади з неурядовими організаціями, професійними спілками та представниками бізнесу і громадянського суспільства. Визначено, що під поняттям «клієнтоорієнтоване публічне управління транспортною інфраструктуро» пропонуємо розуміти потужний вплив органів публічної влади на життя людей, що ґрунтується на глибокому вивченні існуючих і нових потреб клієнтів шляхом впровадження нових сучасних концепцій управління відносинами, а також додаткових послуг, які підвищують їхню конкурентоспроможність і цінність для споживача та гарантують його постійну зацікавленість у їх отриманні для досягнення цілей соціального розвитку. Встановлено, що публічне управління у сфері пасажирських перевезень в містах України повинно враховувати клієнтоорієнтований підхід, який ґрунтується на уявленні про пасажира як основного споживача цієї публічної послуги. Визначено, що недостатньо високий рівень задоволеності пасажирів міським громадським транспортом потребує стратегічного планування його розвитку. Проаналізовано вплив мікроекономічного та макроекономічного середовища на забезпечення якісних послуг міського пасажирського та громадського транспорту. Визначено основні заходи щодо розвитку міського пасажирського та громадського транспорту. З'ясовано, що для покращення міського транспортного обслуговування органи публічної влади та муніципальні транспортні підприємства повинні враховувати думку споживачів, щоб зрозуміти, які показники користування транспортними послугами є найважливішими для жителів міст.

Ключові слова: якість, публічне управління, транспорт, транспортні послуги, пасажирський транспорт, громадський транспорт, транспортні перевезення, місцеве самоврядування.

PUBLIC MANAGEMENT OF THE QUALITY OF CITY PASSENGER AND PUBLIC TRANSPORT SERVICES

Z. Buryk,

Doctor of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Public Management and Administration, Grigory Skovoroda

University in Pereyaslav

The paper investigates the public management of the quality of city passenger and public transport services. It has been established that public management of transport infrastructure is a relatively new tool for the implementation of authority in the transport sector for Ukrainian realities, which harmoniously combines state management with local self-government and cooperation of state authorities with non-governmental organizations, trade unions and representatives of business and civil society. It was determined that under the concept of "customer-oriented public management of transport infrastructure" we propose to understand the powerful influence of public authorities on people's lives, which is based on a deep study of existing and new customer needs through the introduction of new modern concepts of relationship management, as well as additional services that increase their competitiveness and value for the consumer and guarantee his constant interest in obtaining them to achieve the goals of social development. It was established that public administration in the field of passenger transportation in Ukrainian cities should take into account a client-oriented approach, which is based on the idea of the passenger as the main consumer of this public service. It was determined that the insufficiently high level of passenger satisfaction with city public transport requires strategic planning of its development. The influence of the microeconomic and macroeconomic environment on the provision of quality services of urban passenger and public transport is analyzed. The main measures for the development of urban passenger and public transport have been determined. It was found that in order to improve urban transport services, public authorities and municipal transport enterprises should take into account the opinions of consumers in order to understand which indicators of the use of transport services are the most important for city residents.

Keywords: quality, public administration, transport, transport services, passenger transport, public transport, transportation, local self-government.

Постановка проблеми

управління якість міський транспорт

Одним із показників успішного розвитку міста є ефективність функціонування різних видів громадського транспорту. Наразі у містах України - проблема неналежної якості транспортних послуг міського пасажирського та громадського транспорту стала ще більш актуальною для громадян. Відсутність постійного моніторингу якості обслуговування пасажирів з боку муніципальної влади перешкоджає реалізації реформ у сфері громадського транспорту, що, в свою чергу, впливає на подальший сталий розвиток міста. Специфічна ознака ринку міських перевезень полягає у присутності на ньому значної чисельності перевізників диференційованих форм власності. У сфері транспортних послуг функціонують підприємства як муніципального, так і приватного секторів, що з однієї сторони стимулює залучення підприємницького капіталу, знижує собівартість перевезень за рахунок конкуренції, а з іншої - ускладнює управління діяльністю міським пасажирським транспортом.

Сучасне публічне управління вимагає від органів публічної влади застосування різних методологічних підходів та механізмів формування та реалізації політики надання послуг міського пасажирського та громадського транспорту. Клієнтоорієнтована парадигма управління громадським транспортом для надання послуг міського пасажирського та громадського транспорту передбачає прийняття ефективних управлінських рішень органами публічної влади при розробці місцевих цілей, бюджетів та проектів, що досягається на основі постійного моніторингу якості послуг пасажирських перевезень, аналізу інформації безпосередньо від споживачів, врахування їх потреб і пропозицій, у звПязку з цим актуальним являється розгляд публічного управління якістю послуг міського пасажирського та громадського транспорту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тематику публічного управління якістю послуг міського пасажирського та громадського транспорту досліджує значна кількість науковців. Зокрема, наукові праці М. Борозенеця [1; 2], Я. Назаренка [3], Д. Малишка [4], М. Кравченка [5], Т. Деркача [5], В. Мурашковської [6], А. Подзолкіна [6], В. Скляра [6], О. Сиводіда [6] присвячені аналізу деяких аспектів та особливостей публічного управління розвитком транспортної інфраструктури, міського пасажирського та громадського транспорту з-за сучасних умов, які вплинули на становлення якісної транспортної інфраструктури.

Метою статті є дослідження публічного управління якістю послуг міського пасажирського та громадського транспорту щодо перспектив розвитку системи послуг міського пасажирського та громадського транспорту. Для досягнення мети визначено наступні завдання: визначити основні передумови публічного управління транспортною інфраструктурою; проаналізувати публічне управління якістю послуг міського пасажирського та громадського транспорту; запропонувати превентивні заходи щодо розвитку міського громадського транспорту. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові й спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз.

Виклад основного матеріалу

Питання формування та управління високоякісною транспортною інфраструктурою, що забезпечує надання ефективних транспортних послуг, що, у свою чергу, впливає на життя людей, є надважливим як для урядів країн в усьому світі, так і для громадян, яких вони представляють. Публічне управління транспортною інфраструктурою являє собою усталену сферу транспортних досліджень і все частіше стає предметом численних політичних документів та глобальних або регіональних політичних діалогів.

Останнім часом публічне управління транспортною інфраструктурою розглядають з точки зору зростаючої складності загальних процесів прийняття рішень щодо транспорту через вплив сучасних світових тенденцій в управлінні, що формують основні передумови розвитку транспортної інфраструктури (рис. 1).

Рис. 1. Основні передумови розвитку транспортної інфраструктури

Джерело: сформовано автором на основі [7-10].

Публічне управління транспортною інфраструктурою є відносно новим інструментом реалізації владних повноважень у транспортній сфері для українських реалій, у якому гармонійно поєднується державне управління з місцевим самоврядуванням та співпрацею державних органів влади з неурядовими організаціями, професійними спілками та представниками бізнесу і громадянського суспільства. На етапі реформування державної системи влади та впровадження реформи децентралізації із використанням новітніх механізмів публічного управління важливо враховувати ті ціннісні орієнтири та вимоги, які задає сучасне вітчизняне суспільство. На рис. 2 відображено основні передумови необхідності публічного управління транспортною інфраструктурою.

Рис. 2. Основні передумови необхідності публічного управління транспортною інфраструктурою

Джерело: сформовано автором на основі [1; 11-12].

Впровадження публічного управління необхідно розглядати як природний етап еволюції державного управління, що обумовлено розширенням сфери повноважень та відповідальності органів державного управління, необхідністю підвищення ефективності управління шляхом наближення процесів прийняття рішень до потреб населення та підвищення якості державних послуг.

Вважаємо, що публічне управління у сфері пасажирських перевезень в містах України повинно враховувати клієнтоорієнтований підхід, який ґрунтується на уявленні про пасажира як основного споживача цієї публічної послуги. Клієнтоорієнтоване публічне управління транспортною інфраструктурою - це «потужний вплив органів публічної влади на життя людей, що ґрунтується на глибокому вивченні існуючих і нових потреб клієнтів шляхом впровадження нових сучасних концепцій управління відносинами, а також додаткових послуг, які підвищують їхню конкурентоспроможність і цінність для споживача та гарантують його постійну зацікавленість у їх отриманні для досягнення цілей соціального розвитку» [13].

Публічне управління у сфері громадського пасажирського транспорту на основі клієнтоорієнтованого підходу дозволяє створювати якісні, доступні та ефективні послуги, які задовольняють потреби споживачів та їхні вимоги, перетворюючи їх від одноразових користувачів до постійних споживачів. На нашу думку, усвідомлення органами публічної влади необхідності врахування вимог споживачів при прийнятті управлінських рішень з часом призведе до змін, які трансформують дані процеси з клієнтоорієнтованого підходу на клієнтоорієнтовану муніципальну транспортно-управлінську парадигму в публічному управлінні, яка заснована на принципах сталого розвитку [14].

Недостатньо високий рівень задоволеності пасажирів міським громадським транспортом (насамперед автобусними маршрутами) потребує стратегічного планування його розвитку. Для забезпечення якісних послуг міського пасажирського та громадського транспорту необхідно з'ясувати взаємозв'язок між її окремими складовими, оскільки існує складність як в організаціях-постачальниках послуг (перевізниках), так і в середовищі надання послуг (рис. 3).

Рис. 3. Вплив мікроекономічного та макроекономічного середовища на забезпечення якісних послуг міського пасажирського та громадського транспорту

Джерело: сформовано автором на основі [3; 4; 15].

Стратегічне планування та розробка програми розвитку міського громадського транспорту на основі підвищення якості обслуговування пасажирів включає кілька етапів послідовної трансформації існуючої транспортної системи міської територіальної громади:

1. Стратегічний аналіз поточної ситуації з наданням послуг міського громадського транспорту є важливим кроком у процесі розвитку та забезпечення якісних послуг. Завданнями даного етапу є визначення факторів, що впливають на надання транспортних послуг, опис поточної ситуації надання послуг, оцінка транспортної системи та діагностика виявлених проблем. Глибоке розуміння існуючого транспортного середовища автобусного сполучення значною мірою впливає на стратегічні цілі та розвиток планів.

2. Важливим елементом процесу стратегічного планування є етап постановки цілей щодо підвищення якості послуг міських перевезень. Наскільки цей етап буде значущим, залежить від структури та потенціалу міста, а також від оцінки поточного стану надання послуг. Як правило, цей етап проводиться за участю ключових стейкхолдерів і відображає різноманіття їх поглядів та інтересів, що, однак, передбачає досягнення консенсусу щодо цілей і завдань, які переслідуються, а також заходів щодо їх досягнення. Цілі цього етапу полягають у визначенні ключових зацікавлених сторін і консультації з ними, розробці набору цілей, які пов'язані з міськими пасажирськими перевезеннями, щоб визначити потенційні обмеження та соціальні, економічні, екологічні, технологічні та управлінські фактори, що впливають на процес.

3. Метою наступного етапу є розробка стратегічних варіантів покращення міського автобусного сполучення в залежності від особливостей міського середовища. Сучасні міста - це неоднорідна спільнота різних груп міського населення, типів землекористування, дорожньо-транспортної інфраструктури, видів громадського транспорту, форм організації дорожнього руху. Таким чином, міський дорожній простір використовується автобусами, автомобілями, електротранспортом, велосипедами та пішоходами, тому розробка стратегій розвитку та покращення якості послуг є складним завданням. Стратегічні рішення будуть змінюватись залежно від цих міських умов і визначатимуться переважаючими факторами та сформульованими цілями.

Багатофакторність зовнішніх впливів, внутрішні дисбаланси в системах вважаються однією з основних причин їх незадовільного стану. Прийняття одного, хоч і науково обґрунтованого, рішення щодо підвищення якості автобусного сполучення не дасть належного ефекту, оскільки його переваги не поширюватимуться на всю транспортну систему. Тому необхідний комплексний підхід, який поєднує в собі комплекс заходів щодо підвищення якості пасажирських перевезень [3; 5].

На рис. 4 відображено основні заходи щодо розвитку міського пасажирського та громадського транспорту.

Рис. 4. Основні заходи щодо розвитку міського пасажирського та громадського транспорту

Джерело: сформовано автором на основі [3-6; 15].

Управління попитом на транспортні послуги може приймати різні форми, наприклад деякі обмеження на використання особистих транспортних засобів (платне паркування, обмеження на використання службових транспортних засобів, організоване перевезення учнів та студентів у години пік, диференційовані ставки оподаткування транспортних засобів, платні зони). Деякі з цих заходів потребуватимуть законодавчої підтримки, але багато з них можуть бути реалізовані місцевою владою в межах своїх повноважень.

Інтеграція всіх видів перевезення (переміщення) пасажирів здійснюється шляхом централізованого управління процесом використання всіх видів транспорту та загальної дорожньо-транспортної інфраструктури. Наразі відсутня належна інтеграція надання послуг усіма видами транспорту та всередині кожного з них. В результаті, наприклад, автобусні, трамвайні та тролейбусні маршрути збігаються, а попит на транспортні послуги в деяких великих і віддалених міських районах не задовольняється. Кожен вид транспорту повинен бути спрямований на повне задоволення попиту населення в рамках єдиної системи громадського транспорту. Відсутність централізованого управління всіма видами транспорту є основною причиною низького ступеня інтеграції. Однією з форм комплексного планування використання міського громадського транспорту може бути організація транспортної ради за участю представників усіх зацікавлених сторін, у тому числі громадських організацій, які діють на території відповідної територіальної громади, а також є можливості для інтеграції автобусних перевезень з іншими видами транспорту.

Проведення оптимізації використання дорожнього простору для забезпечення пріоритету громадського транспорту полягає у тому, що, за словами експертів, автобус як засіб громадського транспорту менше забруднює навколишнє середовище та потребує менше проїжджої частини та пального, ніж автомобіль на 1 пасажиро-кілометр. Незважаючи на це, існує значна конкуренція автобусів та іншого громадського та приватного транспорту за проїжджу частину та автобусні зупинки. Одним із заходів, спрямованих на розширення використання автобусів як засобів міського громадського транспорту, є забезпечення їх пріоритету над приватними автомобілями шляхом обмеження доступу автомобілів до певних місць, заборони паркування на деяких дорогах і біля зупинок, надання переваги автобусам перед іншими видами громадського транспорту на вже виділених спеціальних смугах [6].

Вибір варіантів збільшення місткості автобусного парку, удосконалення конструкції автобусів, упорядкування системи оплати проїзду є важливими чинниками розвитку послуг автобусного транспорту та підвищення їх якості. Значна частина громадського транспорту є комунальною власністю, але достатня кількість послуг надається приватними транспортними операторами, які не планують належним чином свою транспортну діяльність та не узгоджують її з іншими видами громадського транспорту. Такі операції здійснюються на суто комерційних засадах і не можуть розглядатися як надання послуг організованого громадського транспорту.

Збільшення кількості нових автобусів і якості обслуговування може мати кілька форм, а доступні варіанти покращення якості обслуговування залежать від розроблених сценаріїв обслуговування. Існуючий автобусний парк міст України характеризується стандартними типами автобусів, які, як правило, не зовсім сучасні з високою підлогою та вузькими дверима, які ускладнюють посадку багатьох категорій людей та займають багато часу, а також доволі часто призводять до аварій, однак у комунальних підприємств є певна кількість новітніх низькопідлогових автобусів. Висока стартова вартість сучасних автобусів у довгостроковій перспективі компенсується перевагами покращеної їзди, вищих стандартів безпеки, оптимізованої комерційної швидкості та простоти доступу для всіх категорій населення.

Оплата пасажирських проїздів і управління доходами вважаються основою бізнесу транспортних операторів з кількох причин: тарифи є основним джерелом доходу. Якщо ціноутворення є оптимальним, то транспортний оператор може максимізувати потенційний дохід і, отже, збільшити рентабельність перевезень; ціни на проїзд впливають на попит населення на подорожі, можливе обмеження поїздок для вразливих верств населення з низькими доходами; неефективна або погано розроблена система розрахунків за подорожі може призвести до збільшення витрат і зниження продуктивності транспортного засобу; неоптимальна система тарифів і форм оплати створюють можливості для ухилення від оплати та шахрайства. Структуру вартості проїзду наразі визначає місцева влада, проте всім зацікавленим сторонам рекомендується розглянути альтернативні системи тарифів. Згідно з опитуванням пасажирів міського маршрутного транспорту, багато з них виступають за підвищення тарифів на проїзд при значному покращенні якості обслуговування [2].

Підвищення ефективності міського автобусного транспорту, як у державному, так і в приватному секторах, потребує відповідних заходів. Наприклад, деякі транспортні організації можуть бути ефективними з точки зору вищих доходів або нижчих витрат, але мають проблеми з точки зору малого персоналу, застарілої практики обслуговування, високого рівня крадіжок, відсутності планування маршруту та механізмів контролю, низької мотивації тощо. Якщо ці негативні фактори присутні в діяльності транспортних операторів, їх необхідно виявити та вжити заходів щодо їх усунення. Ефективність діяльності транспортних операторів тісно пов'язана з якістю обслуговування пасажирів, тому розроблені показники якості послуг є важливим орієнтиром у прийнятті управлінських рішень.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій, у тому числі засобів зв'язку з водієм та зворотного зв'язку з перевізником, є необхідним для моніторингу руху автобусів на маршрутах, ведення документації, складання та відстеження графіків технічного обслуговування автобусів, вирішення проблем пасажирів під час перевезення, посадки тощо. Усі ці дані легко комп'ютеризувати, оскільки вони можуть бути оброблені та представлені для прийняття рішень. Сучасні засоби зв'язку (GPS) використовуються для моніторингу руху автобусів на маршрутах та інформування пасажирів в режимі онлайн [2;5].

Для покращення міського транспортного обслуговування органи публічної влади та муніципальних транспортних підприємств повинні враховувати думку споживачів, щоб зрозуміти, які показники користування транспортними послугами є найважливішими для жителів міст. Також, для забезпечення безпеки пасажирів муніципального транспорту органи публічної влади повинні зосередити свою увагу на моніторингу технічного стану транспортних засобів та оновленні їх парків, гарантуючи, що вони відповідають сучасним потребам клієнтам, забезпечують комфортне пересування, поступово впроваджуючи безконтактну оплату проїзду [14].

Можемо стверджувати, що орієнтація на клієнта в процесі забезпечення якості послуг міського пасажирського та громадського транспорту - це шлях розвитку публічного управління. Тому клієнтоорієнтована парадигма публічного управління є відповіддю на запити суспільства, що потребує розробки нової сервісно-орієнтованої ідеології управління, яка скерована на підвищення якості послуг муніципального транспорту. Зміст ідеології полягає в системному застосуванні різноманітних принципів, підходів, методів, механізмів та інструментів публічного управління розвитком сфери пасажирських перевезень міським транспортом і має формуватися на основі злагодженої діяльності його суб'єктів.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

На основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що публічне управління якістю послуг міського пасажирського та громадського транспорту в умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів набуває все більшої актуальності. Встановлено, що перед транспортною інфраструктурою, як і перед будь-якою економічною діяльністю, пов'язаною з використанням обмежених ресурсів, стоять два основні завдання: забезпечення ефективності та якості у наданні транспортних послуг та формуванні належної інфраструктури. Тому одним із стратегічних завдань надання якісних послуг міського пасажирського та громадського транспорту та формування належної інфраструктури високої якості полягає у забезпеченні інноваційного розвитку транспортної інфраструктури.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що висновки та рекомендації, розроблені автором та запропоновані в статті, можуть бути використані органами публічної влади в різних містах для стратегічного планування розвитку муніципального транспорту, що дозволить покращити якість обслуговування пасажирів. Перспективним напрямом подальших досліджень з даної проблематики є розробка теоретичних і концептуальних положень підвищення якості послуг міського пасажирського та громадського транспорту та рівня обслуговування пасажирів, як важливого виду соціально-економічної діяльності транспортних операторів і місцевих органів публічної влади.

Література

1. Борозенець М.І. Міське транспортне середовище: аспекти інституціоналізації. Інституціоналізація публічного управління в Україні в умовах євроінтеграційних та глобалізаційних викликів: матеріали щоріч.

Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 24 трав. 2019 р. Київ: НАДУ, 2019. С. 37-38.

2. Borozenets M. Strategic measures for improving the quality of public transport services: approaches to formation. Three Seas Economic Journal. 2020. № 1(1). Pp. 46-52.

3. Назаренко Я. Я. Формування критеріїв якості послуг пасажирського транспорту в умовах європейської інтеграції України. Економіка та управління на транспорті. 2017. Вип. 4. С. 72-79.

4. Малишко Д. В. Суб'єкти адміністративно-правового регулювання відносин у сфері муніципального транспорту в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Юридичні науки. 2016. Вип. 5. С. 44-51.

5. Кравченко М., Деркач Т. Реалізація публічної політики у сфері

надання соціальних транспортних послуг: європейський досвід для України. Державно-управлінські студії. 2019. № 1(12). URL:

http://studio.ipk.edu.ua/wp-content/uploads/2020/02/Borovs-ka-6.pdf (дата

звернення: 03.03.2023).

6. Мурашковська В. П., Подзолкіна А. П., Скляр В. М., Сиводід О. С. Аналіз тенденцій розвитку міського громадського транспортного середовища. Технічні науки та технології. 2021. № (1(19). С. 42-52.

7. Rouhani O. M., Geddes R. R., Gao H. O., Bel G. Social welfare analysis of investment public-private partnerships approaches for transportation projects. Transportation Research Part A: Policy and Practice. 2016. № 88. Рр. 86-103.

8. Veeneman W., Mulley C. Multi-level governance in public transport: governmental layering and its influence on public transport service solutions. Research in Transportation Economics. 2018. № 69. Pp. 430-437.

9. Hoffmann S., Weyer J., Longen L. Discontinuation of the automobility regime? An integrated approach to multi-level governance. Transportation Research Part A. 2017. №. 103.

10. Docherty I., Marsden G., Anable J. The governance of smart mobility. Transportation Research Part A. 2018. Vol. 115(C). Pp. 114-125.

11. Ільченко Д. А. Механізм державного регулювання пасажирського автомобільного транспортного комплексу. Вісник ОНУ ім. 1.1. Мечникова. 2017. Т. 22. Вип. 3 (56). С. 48-53.

12. Офіційний веб-сайт Міністерства інфраструктури України. URL: http://mtu.gov.ua (дата звернення: 03.03.2023).

13. Публічне управління: термінол. слов. / уклад.: В. С. Куйбіда, М.

М. Білинська, О. М. Петроє та ін.; за заг. ред. В. С. Куйбіди, М. М.

Білинської, О. М. Петроє. Київ: НАДУ, 2018. 224 с.

14. Prylipko S., Vasylieva N., Shatirishvili D., Vasylieva O. Public administration of municipal transport in the capital of ukraine based on the client-oriented paradigm. Viesoji politika ir administravimas public policy and administration. 2020, T. 19, Nr. 4. Рр. 129-141.

15. Кіцул Ю. С. Адміністративно-правове регулювання діяльності місцевих органів виконавчої влади. Львів, 2014. 200 с.

References

1. Borozenets, M. I. (2019), “Urban transport environment: aspects of institutionalization”, Instytutsionalizatsiia publichnoho upravlinnia v Ukraini v umovakh yevrointehratsiinykh ta hlobalizatsiinykh vyklykiv: materialy shchorich. Vseukr. nauk.-prakt. konf. za mizhnar. Uchastiu [Institutionalization of public administration in Ukraine under conditions of European integration and globalization challenges: materials every year. All-Ukrainian science and practice conf. for international participation], NADU, Kyiv, Ukraine, 24 may, pp. 37-38.

2. Borozenets, M. (2020), “Strategic measures for improving the quality of public transport services: approaches to formation”, Three Seas Economic Journal, vol. 1(1), pp. 46-52.

3. Nazarenko, Ya. Ia. (2017), “Formation of quality criteria for passenger transport services in the conditions of European integration of Ukraine”, Ekonomika ta upravlinnia na transporti, vol. 4, pp. 72-79.

4. Malyshko, D. V. (2016), “Subjects of administrative and legal regulation of relations in the field of municipal transport in Ukraine”, Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Yurydychni nauky. vol. 5, pp. 44-51.

5. Kravchenko, M. and Derkach, T. (2019), “Implementation of public policy in the field of providing social transport services: European experience for Ukraine”, Derzhavno-upravlinski studii, vol 1(12), available at: http://studio.ipk.edu.ua/wp-content/uploads/2020/02/Borovs-ka-6.pdf (Accessed 15 Feb 2023).

6. Murashkovska, V. P., Podzolkina, A. P., Skliar, V. M. and Syvodid, O. S. (2021), “Analysis of trends in the development of the urban public transport environment”, Tekhnichni nauky ta tekhnolohii, vol. (1(19), pp. 42-52.

7. Rouhani, O. M., Geddes, R. R., Gao, H. O. and Bel, G. (2016), “Social welfare analysis of investment public-private partnerships approaches for transportation projects”, Transportation Research Part A: Policy and Practice, vol. 88, pp. 86-103.

8. Veeneman, W. and Mulley, C. (2018), “Multi-level governance in public transport: governmental layering and its influence on public transport service solutions”, Research in Transportation Economics, vol. 69, pp. 430-437.

9. Hoffmann, S., Weyer, J. and Longen, L. (2017), “Discontinuation of the automobility regime? An integrated approach to multi-level governance”, Transportation Research Part A, vol. 103.

10. Docherty, I., Marsden, G. and Anable, J. (2018), “The governance of smart mobility”, Transportation Research Part A, vol. 115(C), pp. 114-125.

11. Ilchenko, D.A. (2017), “The mechanism of state regulation of the passenger automobile transport complex”, Visnyk ONU im. I. I. Mechnykova, vol. 22, no. 3 (56), pp. 48-53.

12. The official website of the Ministry of Infrastructure of Ukraine. (2023), available at: http://mtu.gov.ua (Accessed 15 Feb 2023).

13. Kuibida, V. S., Bilynska, M. M. and Petroie, O. M. (2018), Publichne upravlinnia: terminol. slov. [Public administration: terminal. words], NADU, Kyiv, Ukraine.

14. Prylipko, S., Vasylieva, N., Shatirishvili, D. and Vasylieva, O. (2020). “Public administration of municipal transport in the capital of ukraine based on the client-oriented paradigm”, Viesoji politika ir administravimas public policy and administration, vol. 19, No 4, pp. 129-141.

15. Kitsul, Yu.S. (2014), Administratyvno-pravove rehuliuvannia diialnosti mistsevykh orhaniv vykonavchoi vlady. [Administrative and legal regulation of the activities of local executive bodies], Lviv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.