Інформаційна реінтеграція тимчасово окупованих територій України: захист прав та безпеки дитини

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНУ ІІБП НАПрН України

Інформаційна реінтеграція тимчасово окупованих територій України: захист прав та безпеки дитини

Радзієвська Оксана Григорівна кандидат юридичних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник

Нині Україна охоплена повномасштабною війною. Частина території опинилася під окупацією. Багато українців через бойові дії та небезпеку вимушені були покинути свої домівки. Велика кількість біженців у пошуку порятунку перемістились у більш безпечні регіони країни, значна частина перетнула кордон і перебуває за межами України. Однак є й ті, котрі не змогли вчасно евакуюватись і залишаються на окупованих територіях, а також ті, кого насильно вивезли у різні регіони Російської Федерації (РФ).

Нинішню війну серед військових фахівців заведено називати гібридною, коли наступи й агресія здійснюються не лише на полі бою, але й в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Однак однією з головних та пріоритетних сфер протистояння поряд з військовою сьогодні є інформаційно-ідеологічна.

Якщо розглянути фактичну інформаційну політику, яку проводить Російська Федерація на окупованих територіях, то очевидним є факт порушення прав та свобод людини й громадянина, обмеження доступу до україномовного інформаційного продукту, антиукраїнська пропаганда, неможливість вивчення мови та культури України в навчально-освітніх закладах, переслідування за національними та релігійними ознаками, штучна русифікація населення і т.п. Найбільш вразливою категорією громадян щодо небезпек в інформаційній сфері є діти, тобто категорія осіб, що потребує особливого захисту та піклування з боку держави.

Прослідковуються сталі тенденції щодо проведення на окупованих нині територіях, зокрема у південних регіонах України, інформаційно-ідеологічних та освітньо-виховних заходів подібних до тих, які останні роки проводились на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. В освітньо-виховній сфері на території Криму діють правові норми Російської Федерації. Серед основних напрямків Стратегії розвитку виховання у РФ на період до 2025 року [1] є оновлення виховного процесу з врахування сучасних досягнень науки й на основі національних традицій, у тому числі громадянське патріотичне виховання та формування російської ідентичності, духовне та моральне виховання дітей на основі російських традиційних цінностей та культурних надбань. Серед основних механізмів реалізації зазначеного - правові, організаційно-управлінські та інформаційні. Організаційно-управлінські механізми передбачають консолідацію виховних інститутів на муніципальному та регіональному рівнях, а також ефективну організацію міжвідомчої взаємодії в системі виховання. Наприклад, серед відомчих цільових програм, закладених в Державній програмі РФ «Розвиток освіти», є розділ «Проведення заходів патріотичного виховання громадян Російської Федерації», у якому передбачено збільшення кількості чинних патріотичних і волонтерських об'єднань, клубів, центрів, а також збільшення чисельності молодих людей у віці 14-30 років, що беруть участь у заходах патріотичного виховання стосовно загальної кількості молодих громадян: у 2018 р. - 48%, у 2019 р. - 49%, у 2020 р. - 50% [2]. Тобто, за планами РФ вже на кінець 2020 року половина молоді Криму повинна була взяти активну участь у патріотичних заходах та бути членом російського патріотичного об'єднання.

Наразі, ці плани активно реалізуються на практиці. На розвиток мілітарних дитячо-юнацьких організацій та клубів виділяються значні кошти із державного бюджету. З вересня 2016 року в Криму діє «Патріотичний рух «Юнармія» - організація, створена з ініціативи Міністерства оборони РФ на реалізацію указутПрезидента РФ «Про створення загальноросійської суспільно-державної дитячо-юнацької організації «Російський рух школярів». За офіційними даними, оприлюдненими Міноборони РФ, на кінець 2017 року в «Юнармії» налічувалось понад 2,5 тис. кримських дітей [3]. Тоді як на кінець 2021 року в Криму організовано вже 874 загони «Юнармії», куди входять близько 29 тисяч дітей. Подібні загони з 2019 року створюються на непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей [4]. За повідомленням Прокуратури АРК та м. Севастополя, до кінця 2024 року російські військові запланували прийняти до лав «Юнармії» кожного десятого школяра [5]. За даними правозахисників кримські діти піддаються тиску пропаганди з боку окупаційної влади, що є грубим порушення норм міжнародного права та національного законодавства. Військову пропаганду серед дітей та дії, пов'язані із залученням їх до лав «Юнармії», українські правоохоронці кваліфікують як воєнний злочин, за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни), оскільки пропаганда, спрямована на забезпечення добровільного вступу до армії цивільного населення, заборонена статтею 51(1) Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року [6]. Підвищення рівня мілітаризації системи освіти й виховання на тимчасово окупованих територіях призведе до формування у дітей культу війни й толерантності до насильства, агресивного ставлення до держав і народів, які не підтримують ідеї «руського миру», ідентифікації себе з російським народом та ментального розриву з Україною.

Крім того, Стратегія розвитку виховання у РФ на період до 2025 року [1] передбачає організацію інформаційного супроводження із залучення загальноросійських та регіональних ЗМІ, на основі прикладних досліджень впливу інформаційно-комунікаційних технологій, сучасних мереж та систем на психологічне здоров'я дитини, її емоційний стан та інтелектуальний розвиток. Тоді як нині на окупованих територіях України спостерігається блокування українських ЗМІ, мобільних операторів, інформаційних ресурсів, зокрема низки сайтів телеканалів та аналітично-інформаційних видань. Заборона стосується не лише тих інформаційних ресурсів, які внесені до російського «Єдиного реєстру заборонених сайтів», створеного Роскомнагляду, але й інших, доступ до яких є вільний для мешканців інших територій РФ. Наприклад, як свідчать результати тестувань та аналізу даних за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення OONI (Open Observatory of Network Interference), тимчасово недоступними на території Криму через помилку чи з інших причин є від 8 до 23 українських новинних сайтів, в залежності від провайдера надання послуг [7].

Тобто дитина, яка практично відрізана від українського культурного простору, позбавлена україномовного продукту та можливості вивчення української мови, ментально виховується в російськомовному середовищі в дусі російського патріотизму, переймає цінності та традиції держави-окупанта. Після деокупації своїх територій Україні доведеться прикласти чимало зусиль для повернення молоді в українську культуру, прищепити їй традиційні українські цінності та реінтегрувати в українське молодіжне середовище. Особливо це стосується тих молодих людей, які вже понад 8 років перебувають поза національним інформаційним простором. Чим більше часу буде продовжуватися окупація, тим більше становитиме ментальний розрив між молоддю України та окупованих територій. Уже цього року на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей та Автономної республіки Крим середню школу закінчить покоління, яке зовсім не вивчало українську мову. Ще через 57 років підросте покоління, яке не тільки не знає української мови, але й не володіє знаннями з історії України, її традицій, культурної та національної спадщини. Бачення держави Україна у їх свідомості буде сформоване через призму інформаційної політики Російської Федерації. Тому питання реінтеграції молоді є дуже важливим і надзвичайно чутливим як з позиції національної безпеки, так і подальшого розвитку держави Україна загалом.

Політика русифікації молоді, яка активно проводиться Російською Федерацією на окупованих територіях, поряд із масовим закриттям шкіл з українською мовою навчання, завезенням на цю територію російськомовного населення з інших регіонів РФ, а також знищення української культурної спадщини загрожує втратою самоідентичності та приналежності до української нації її мешканців. Зважаючи на масштаби війни та рівень інформаційного протистояння між Російською Федерацією та Україною, така ситуація виглядає надзвичайно загрозливою для національної безпеки нашої країни у коротко- та довготривалій перспективі та потребуватиме комплексної системи заходів інформаційної реінтеграції окупованих територій після деокупації.

Основні напрямки державної політики щодо інформаційної реінтеграції тимчасово окупованих територій сьогодні стосуються переважно Донецької та Луганської областей та Автономної республіки Крим. Вони викладені у Стратегії інформаційної реінтеграції Донецької та Луганської областей [8] та Стратегії інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя [9], а також деталізовані у Планах щодо їх реалізації, розроблених Урядом України. Зважаючи на значне розширення окупованих РФ територій, а також враховуючи кількість осіб, які вимушено виїхали за межі України, чи були примусово вивезені на територію РФ, необхідно напрацьовувати нові напрями та підходи у питаннях інформаційної реінтеграції. Подальших системних напрацювань потребують не лише питання інформаційної реінтеграції дітей та молоді з окупованих територій в українське суспільство, але й підтримка та повернення в Україну тих, хто опинився через обставини за межами країни. Серед першочергових заходів інформаційної реінтеграції слід виділити наступне:

• створення якісного національного науково-освітнього та розважального інформаційного продукту, у тому числі ігрового контенту, для різних вікових категорій та розроблення можливостей поширення вказаного контенту на окуповані території з використанням усіх техніко-технологічних та програмних можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

• популяризація та поширення українського інформаційного продукту за межами країни;

• створення нових та удосконалення наявних навчально-освітніх програм для дистанційного навчання з можливістю отримання свідоцтва про освіту та подальшого вступу до вищих навчальних закладів України з відповідними навчально-методичними матеріалами для осіб, що перебувають на окупованих територіях чи поза межами держави;

• створення особливих реінтеграційних навчальних програм, у тому числі програм з української мови, літератури та історії України, для підготовки учнів, які закінчили освітні заклади на окупованих територіях;

• формування та подальшого впровадження на деокупованих територіях патріотичних об'єднань, клубів, центрів та інших виховних інститутів для роботи з дітьми та молоддю;

• створення на території інших держав, які прихистили біженців з України, українських об'єднань, клубів, центрів та інших виховних інститутів для роботи з дітьми та молоддю;

• активне залучення української діаспори для роботи з дітьми та молоддю, які опинилися на території іншої країни, налагодження тісної взаємодії між спільнотою діаспори та Україною для подальшої співпраці;

• створення та поширення інформаційних матеріалів національно- патріотичного спрямування, пропагування національних ідей, цінностей та культури у глобальному інформаційному просторі;

• формування та популяризація в інформаційному просторі позитивного іміджу України - як прогресивної європейської країни з притаманними їй демократичними цінностями, прерогативою дотримання прав, свобод та безпеки людини й громадянина.

окупований ідеологічний ментальний інформаційний

Список використаних джерел

1. «Стратегия развития воспитания в Российской Федерации на период до 2025 года»: распоряжение Правительства Российской Федерации от 29.05. 2015 г. N 996-р. URL: https://rg.ru/2015/06/08/vospitanie-dok.html

2. Об утверждении государственной программы Российской Федерации «Развитие образования»: постановление Правительства Российской Федерации от 26.12.2017 № 1642. URL: https://www.ugrasu.ru/upload/iblock/51a/51a9b22d993797c73279c27293ba4057.pdf

3. Навіщо Росії «Юнармія» в Криму? Крим Інформ. 2018. № 8(16). - С. 1213.

4. Мокрушин С. «Умереть за Россию» или «мобилизовать себя»: к чему «Юнармия» готовит детей в Крыму // Крым.Реалии, від 19.01.2022. URL: https://ru.krymr.com/a/krym-deti-yunarmiya-rossiya/31660294.html

5. Поночовний Ігор. До військової освіти в Криму окупанти планують залучити кожного десятого школяра. // Офіційна сторінка Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» у Facebook, 17.01.2022. URL: https://www.facebook.com/prok.arkrym/posts/1824427254417391

6. Конвенція про захист цивільного населення під час війни: Організація Об'єднаних Націй (ООН), Конвенція, Міжнародний документ від 12.08.1949 // База даних Законодавство України / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text

7. Українські новини в окупованому Криму - під забороною. Крим Інформ. 2018. № 8(16). - С. 8.

8. Про схвалення Стратегії інформаційної реінтеграції Донецької та Луганської областей: Кабінету Міністрів України, Розпорядження, Стратегія від 26.07.2018 № 539-р // База даних Законодавство України / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/539-2018-%D1%80#top

9. Про схвалення Стратегії інформаційної реінтеграції Автономної Республіки Крим та м. Севастополя: Кабінету Міністрів України, Розпорядження, Стратегія від 27.12.2018 № 1100-р // База даних Законодавство України / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2018- %D 1%80#T ext

Размещено на Allbest.ru