Статистичне забезпечення публічно-правових спорів в контексті державного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Статистичне забезпечення публічно-правових спорів в контексті державного управління

О.Г. Осауленко,

д. держ. упр., професор, член-кореспондент Національної академії наук України, ректор, Національна академія статистики, обліку та аудиту

Т.І. Харабара,

аспірант, Національна академія статистики, обліку та аудиту, заступник директора департаменту - начальник управління, Міністерство економіки України

У статті досліджується значення використання статистики вирішення публічно-правових спорів при прийнятті державними органами владних управлінських рішень. Проаналізовано вплив аналізу статистичних показників здійснення адміністративними судами судочинства на підвищення ефективності діяльності органів публічної влади.

У статті вказується на особливу роль аналізу статистичної інформації для успішної управлінської діяльності, показано залежність управлінської діяльності від правильних ефективних владних управлінських рішень. Підкреслено важливість використання якісних статистичних даних для державного управління.

Встановлено, що ефективність державного управління визначається зіставленням отриманого результату із затратами на його досягнення. Описано етапи процесу прийняття владних управлінських рішень та зроблено висновок про доцільність проведення аналізу статистики вирішення публічно-правових спорів за певною категорією справ чи застосування окремих норм законодавства на початковому етапі підготовки та проектування рішення, коли розробляються альтернативні варіанти розв'язання проблеми, здійснюється оцінка всіх варіантів і на основі цієї оцінки робиться вибір кращої альтернативи та приймається рішення.

У дослідженні встановлено, що обґрунтування управлінських рішень з використанням статистичної інформації, зокрема даних про розгляд публічно-правових спорів, зумовлено тим, що така інформація відображає реальну картину стану законності і правозастосування державними органами в країні. Водночас, для повного та глибокого аналізу такої судової статистики необхідно ураховувати зв'язок публічно-правових відносин з іншими процесами суспільного життя.

Наведено категорії справ у публічно-правових спорах та їх основні статистичні показники. Встановлено, що показники розгляду судами справ у сфері публічно-правових відносин одночасно визначають рівень, структуру і динаміку здійснення адміністративного судочинства та характеризують правозастосовну діяльність органів державної влади, надаючи оцінку законності та обґрунтованості прийнятим ними рішенням.

Ключові слова: управлінська діяльність, владні управлінські рішення, статистика вирішення публічно-правових спорів, судова статистика, публічно-правові відносини

STATISTICAL SECURITY OF PUBLIC-LEGAL DISPUTES IN THE CONTEXT OF PUBLIC ADMINISTRATION

O. Osaulenko,

Doctor of Science in Public Administration, Professor, Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine, Rector of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit

T. Kharabara,

Postgraduate student of the Department of Statistics and Mathematical Methods in Economics, National Academy of Statistics, Accounting and Audit,

Deputy Director of the Department - Head of Directorate, Ministry of Economy of Ukraine

The article examines the significance of using statistics for the resolution of public-law disputes in the adoption of power management decisions by state bodies.

The influence of the analysis of statistical indicators of judicial proceedings by administrative courts on increasing the efficiency of public authorities has been analyzed.

The article points out the special role of the analysis of statistical information for successful managerial activity, shows the dependence of managerial activity on correct and effective powerful managerial decisions. The importance of using high- quality statistical data for public administration is emphasized.

It was established that the effectiveness of public administration is determined by comparing the obtained result with the costs of its achievement. The stages of the process of making powerful management decisions are described and a conclusion is drawn about the expediency of analyzing the statistics of the resolution of public-law disputes for a certain category of cases or the application of certain legal norms at the initial stage of preparation and design of a decision, when alternative options for solving the problem are developed, all options are evaluated and on the basis of this evaluation, the choice of the best alternative is made and a decision is made.

The study established that the justification of management decisions using statistical information, in particular data on the consideration of public legal disputes, is determined by the fact that such information reflects the real picture of the state of legality and law enforcement by state bodies in the country. At the same time, for a complete and in-depth analysis of such judicial statistics, it is necessary to take into account the connection of public-legal relations with other processes of social life.

The categories of cases in public legal disputes and their main statistical indicators are given. It has been established that the indicators of court consideration of cases in the field of public-legal relations simultaneously determine the level, structure and dynamics of administrative proceedings and characterize the law enforcement activities of state authorities, providing an assessment of the legality and reasonableness of their decisions.

Keywords: management activity, authoritative management decisions, statistics on the resolution of public-law disputes, judicial statistics, public-law relations

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими та практичними завданнями

публічний правовий спір державне управління

Історія людства свідчить, що без використання статистичних даних неможливе ефективне управління державою, розвиток економіки і культури, розроблення програм соціально-економічного розвитку країни. Статистика завжди виступала і виступає як необхідний і ефективний інструмент державного управління, головне інформаційне джерело даних для управлінських, науково-дослідних і практичних потреб різних структур, організацій і населення [1].

Ефективність прийнятих рішень залежить не тільки від того, наскільки органом влади правильно дотримано стратегії і напрямку реалізації державної політики, а ще й від технічної підтримки прийняття рішень, автоматизації всіх рівнів управління, ефективної роботи системи його інформаційного забезпечення.

Для ефективної управлінської діяльності аналіз має першочергове значення, тому що з його допомогою виявляють проблеми та можливості їх розв'язання. Системний аналіз є сукупністю методів дослідження складних соціально-економічних систем, виявлення проблем, планування і реалізація дій, що спрямовані на їх ліквідацію. Тому будь-яке управлінське рішення повинно опиратися на результати аналізу, зокрема статистичного, які відображаєють числовий показник скасованих судами рішень у відповідній сфері чи при застосуванні конкретного нормативного акту, а також динаміку їх оскарження, що віддзеркалює рівень задоволення суспільством правозастосовною діяльністю органів влади.

В контексті зазначеного авторами розкрито особливості прийняття владних управлінських рішень, відзначено доцільність врахування при прийнятті таких рішень статистики вирішення публічно-правових спорів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В Україні дослідженням питань інформаційного забезпечення державного управління займалися О. Г. Осауленко [2], О. І. Щедріна [3], В. М. Князєв, К. О. Линьов, А. С. Васильєв [4] та ін.

Питання удосконалення управлінських рішень шляхом їх обґрунтування статистичними даними у своїх працях висвітлювали Л. П. Чурсанова [5], О. О. Бабінова [6], О. М. Костенко [7], С. В. Бабанін, Ю. Г. Батир, В. В. Шаблистий та ін.

Однак проблематика прийняття владних управлінських рішень з урахуванням статистики вирішення публічно-правових спорів тільки формується, а отже питання потребує додаткового вивчення.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є показати важливість використання органами державної влади статистики вирішення публічно-правових спорів при прийнятті владних упралінських рішень.

Виклад основних матеріалів дослідження

Від правильних економічно обґрунтованих управлінських рішень залежить успіх діяльності на всіх рівнях державної влади. Для підготовки та прийняття найкращих з можливих варіантів рішень розроблено ряд наукових методів. Однак, в практиці державного управління такі методи неактивно використовуються. Як правило керівники покладаються на власний досвід прийняття рішень, частіше всього ігноруючи аналіз статистичних даних.

Водночас, мистецтво управління та прийняття ефективних владних управлінських рішень полягає саме у поєднанні підходів, методів, досвіду, практики та аналізу інформації, зокрема статистики вирішення адміністративними судами спорів у відповідній сфері публічно-правових відносин, що забезпечить високу результативність рішень в управлінській діяльності.

Ефективність державного управління розкриває результати функціонування системи, тобто сукупності суб'єкта і керованих об'єктів державного управління та має комплексний характер. Про стан організації та функціонування самої держави, як суб'єкта управління суспільними процесами, свідчить ефективність організації та функціонування об' єктів державного управління.

Необхідність прийняття управлінського рішення, як правило, виникає тоді, коли існує певна проблема, яка потребує вирішення. Від характеру проблеми, яку необхідно розв'язати, залежить процес прийняття рішень і його суть. Раціональність управлінської діяльності безпосередньо залежить від вжиття адекватних заходів і правильного вибору рішення з можливих альтернативних варіантів, що оцінюються в процесі підготовки таких рішень.

В теорії державного управління процес прийняття владних управлінських рішень складається із наступних етапів:

1) підготовка і проектування управлінського рішення;

2) погодження проекту управлінського рішення;

3) прийняття управлінського рішення;

3) реалізація управлінського рішення.

На початковому етапі проектування формується комплекс заходів, моделей і проектів, необхідних для розв'язання поставленої проблеми, визначається те, з якою черговістю будуть досягатися ті чи інші цілі, відбувається розподіл сфер діяльності і компетенцій. На даному етапі здійснюється побудова моделей, у яких за допомогою формалізованого опису зображується зв'язок між цілями, засобами та результатами. Саме на цій стадії необхідним є проведення аналізу статистики вирішення публічно-правових спорів за певною категорією справ чи застосуванням окремих норм законодавства. З урахуванням цього аналізу розробляються альтернативні варіанти розв'язання проблеми. Формування переліку альтернатив має бути обумовлено стратегічними та фактичними цілями організації, станом зовнішнього та внутрішнього середовища, наявними та бажаними ресурсами, конкретними значеннями параметрів, що підлягають і не підлягають коригуванню [3].

За допомогою обґрунтування управлінських рішень забезпечується взаємозв'язок і узгодженість різноманітних організаційно-управлінських дій, які спрямовані на технічну, економічну, соціальну, соціально-психологічну і правову організацію виробництва, здійснення соціально-економічних і соціально-культурних заходів, а також регулювання різноманітних соціально- політичних процесів. Практично в кожному економічно і юридично обґрунтованому управлінському рішенні знаходять своє виявлення ті конкретні правила і норми, додержання яких покликано забезпечувати досягнення даним суб'єктом управління певних попередньо визначених цілей як усвідомлених соціальних результатів [4].

Ключовим етапом прийняття управлінського рішення служить операція вибору кращої альтернативи з переліку розглянутих та проананалізованих. Такому вибору передує порівняння, зіставлення варіантів по колу параметрів, встановлених у ході моделювання, прогнозування, включаючи в першу чергу показники ступеня вирішення проблеми, часу рішення, витрат ресурсів, очікуваних наслідків здійснення рішення, ступеня ризику невиконання рішення.

Визначення результату державного управління обумовлюється не кількістю прийнятих управлінських рішень, а насамперед оцінкою отриманого від них ефекту. Такий процес є доволі складним, тому насамперед необхідно визначити критерії оцінки управлінської діяльності, які відображають цілі, що повинні бути досягнуті.

У своїй праці Чурсанова Л. П. [5] наводить вісім критеріїв оцінки ефективності державного управління. Ступінь відповідності напрямів, змісту і результатів управлінської діяльності державних органів і посадових осіб тим її параметрам, які відображені у правовому статусі органу й окремої посади, є вихідним критерієм конкретної соціально-економічної ефективності. Другий критерій є законість рішень і дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також їхніх посадових осіб. Дотримання законності надає державному управлінню певної цілеспрямованості та впорядкованості. Третім критерієм є реальність управлінських впливів. Вибір критерію зумовлений тим, що діяльність управлінських органів і посадових осіб, знаходячи зовнішній прояв у правових та організаційних формах, має забезпечувати цільову орієнтацію, організацію і нормативне регулювання керованими об'єктами.

Державне управління через діяльність своїх управлінських компонентів зобов'язано представляти й забезпечувати реалізацію корінних і комплексних потреб, інтересів та цілей життя людей. Тим самим зміст будь-яких управлінських актів з погляду відображення в них запитів і потреб людей, спрямованості на їхній добробут і розвиток, може становити четвертий критерій. З указаним критерієм безпосередньо пов'язаний наступний - п'ятий, який полягає в характері й обсязі взаємозв'язків відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб із громадянами, їх об'єднаннями та колективами. Цей критерій показує рівень демократизму управлінської діяльності. Шостим критерієм є міра забезпечення в рішеннях і діях органу та його посадових осіб престижу держави. Правдивість і доцільність управлінської інформації, яка надається органами та їхніми посадовими особами, - сьомий критерій. Інтереси суспільства вимагають, щоб за будь-яких умов до системи державного управління надходила тільки достовірна, об'єктивна інформація. Восьмий критерій полягає в морально- ідеологічному впливі управлінської діяльності [5].

Для прийняття правильних і виважених управлінських рішень необхідним є їх обґрунтування статистичною інформацією, в тому числі даними про розгляд публічно-правових спорів, оскільки відповідна інформація відображає реальну картину стану законності і правозастосування державними органами в країні, та при правильному її застосуванні покликана сприяти ефективному функціонуванню системи державного управління, прозорості та підзвітності діяльності суб'єктів владних повноважень. Водночас, для повного та глибокого аналізу такої судової статистики необхідно виявити зв'язок публічно-правових відносин з іншими процесами суспільного життя. Це допоможе визначити всю сукупність факторів, тому статистика розгляду справ адміністративними судами повинна опиратися на інші показники статистики, які умовно можна поділити на такі основні групи:

- показники статистики суспільного та державного устрою;

- показники статистики у сфері надання державними органами адміністративних послуг;

- показники статистики здійснення фізичними та юридичними особами підприємницької діяльності;

- показники статистики рівня життя населення.

Статистичний аналіз буде більш повним, усебічним та глибоким, якщо поруч із загальними показниками щодо розгляду адміністративними судами публічно-правових спорів застосовувати комплекс диференційованих показників за різними рівнями: 1) за певною категорією справ чи застосуванням нормативно-правового акту; 2) за способом судового захисту; 3) за різними територіями, регіонами; 4) за кількістю оскаржених рішень; 5) за кількістю прийнятих за результатами розгляду рішень на користь суб'єктів владних повноважень та кількістю скасованих рішень.

Показники структури оскаржених рішень органів державної влади доцільно вивчати: а) за об'єктами оскаржень; б) за суб'єктами звернень до суду; в) за мірою задоволення вимог про визнання протиправними і скасування рішень органів влади.

Комплексний підхід до вивчення динаміки вирішення публічно-правових спорів вимагає аналізу всіх показників у їх сукупності й взаємозв'язку (абсолютних й відносних показників, а також їх структурних зрушень).

Виходячи із положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією з основних вимог до оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень є обґрунтування цього рішення.

Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) [8].

Виходячи з частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

У нижченаведеній таблиці 1 відображено справи у публічно-правових спорах та основні статистичні показники, які є своєрідними маяками для прийняття рішень.

Таким чином, показники розгляду судами справ у сфері публічно- правових відносин одночасно визначають рівень, структуру і динаміку здійснення адміністративного судочинства та характеризують правозастосовчу діяльність органів державної влади, надаючи оцінку законності та обґрунтованості прийнятим ними рішенням.

При цьому необхідно зазначити, що статистика розгляду адміністративними судами публічно-правових спорів характеризує не всі вчинені рішення, дії чи бездіяльність органів влади, а лише ті, які порушують права чи інтереси фізичних і юридичних осіб, що звернулися до суду за захистом порушених прав чи інтересів з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того треба мати на увазі, що головним результатом будь-якого акту управління є управлінське рішення. Проте зміст управлінського рішення не обов'язково об'єктивується і реалізується у формі актів управління.

Таблиця 1. Основні справи у публічно-правових спорах та їх основні статистичні показники