Обґрунтування цілей розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут професійної освіти Національної академії педагогічних наук України

Обґрунтування цілей розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів

Роман Курок,

кандидат юридичних наук, доцент, молодший науковий співробітник лабораторії науково-методичного супроводу підготовки фахівців у коледжах і технікумах

Київ, Україна

Анотація

У статті обґрунтовано загальну, стратегічні, тактичні та оперативні цілі розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів. Констатовано, що основу системи цілей розвитку правової компетентності означених фахівців складає загальна ціль, яка деталізується у комплексі стратегічних, тактичних та оперативних цілей та детермінує проміжні результати на кожному рівні. При цьому поетапна реалізація цілей нижчого порядку здатна забезпечити досягнення загальної мети розвитку досліджуваного феномену.

Загальна ціль відображає бажаний результат розвитку досліджуваного явища - задоволення суспільного запиту на педагогічних працівників економічних коледжів з високим рівнем правової компетентності. Закцен- товано увагу на тому, що досягненню поставленої мети сприятиме її диференціація на структурні елементи нижчого рівня - стратегічні цілі.

Сформульовано стратегічні цілі розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів із урахуванням сутності та структури досліджуваного феномену, оскільки обґрунтовані автором компоненти правової компетентності (мотиваційно-ціннісний, інноваційно-когнітивний, діяльнісний, емоційно- вольовий та особистісно-рефлексивний) повинні бути об'єктами цілеспрямованого впливу в процесі її розвитку.

Визначено тактичні цілі розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів, спрямовані на формування окремих складників, що в сукупності визначають стан розвитку відповідного компонента правової компетентності на стратегічному рівні.

Обґрунтовано оперативні цілі, які відображають результати опрацювання конкретних тем чи проблематики у галузі права, освіти, економіки та визначаються відповідно до мети конкретних освітніх та інших заходів за обраними напрямами розвитку правової компетентності: післядипломна освіта, самоосвіта, безперервний професійний розвиток, методична робота, участь у робочих групах з підготовки нормативно-правових актів у сфері освітньої діяльності, розробки ОПП з економічних спеціальностей тощо.

Ключові слова: правова компетентність, педагогічних працівників економічних коледжів, ціль, загальна ціль, стратегічні цілі, тактичні цілі, оперативні цілі.

Abstract

Roman KUROK,

PhD in Law, Associate Professor, Junior Researcher of Laboratory of Scientific and Methodological Support of Specialist Training in Colleges and Technical Schools Institute of Vocational Education and Training of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine (Kyiv, Ukraine)

SUBSTANTIATING THE GOALS OF DEVELOPING LEGAL COMPETENCE OF ECONOMIC COLLEGES TEACHERS STAFF

The article substantiates the general, strategic, tactical and operational goals of developing legal competence of economic colleges teachers staff. It is stated that the basis of the goals system of developing legal competence of such professionals is a general goal, which is detailed in a set of strategic, tactical and operational ones and determines the intermediate results at each level. Thus step-by-step realization of the goals of the lower level is able to provide achieving the general goal of developing the studied phenomenon.

The general goal reflects the desired result of developing the studied phenomenon, which is to meet the public demand for economic colleges teachers staff with a high level of legal competence. Differentiating the set goal into lower-level structural elements - strategic goals - will contribute to its achieving.

Strategic goals of developing legal competence of economic colleges teachers staff are formulated taking into account the essence and structure of the studied phenomenon as substantiated by the author components of legal competence (motivational-value, innovative-cognitive, activity, emotional-volitional and personal-reflexive) should be the objects of purposeful influence in the process of its development.

Tactical goals of developing legal competence of economic colleges teachers staff are defined, which are directed to forming the components which together define the state of development of corresponding component of legal competence at a strategic level.

Operational goals that reflect the results of learning the specific topics or issues in the field of law, education, economics and are determined in accordance with the purpose of specific educational and other activities in selected areas of legal competence development: postgraduate education, self-education, continuing professional development, methodical work, participating in working groups on working out regulations in the field of education, development of EPP (educational professional programs) in economic specialties, etc.

Key words: legal competence, economic colleges teachers staff, goal, general goal, strategic goals, tactical goals, operational goals.

Постановка проблеми

Одним із основних завдань системи професійної освіти в умовах запровадження компетентнісного підходу є підготовка конкурентоспроможного фахівця, який володіє комплексом соціально орієнтованих здібностей, якостей і характеристик, що визначають його здатність до успішної діяльності в різних сферах (професійній, суспільній, освітній тощо). Виконання цього завдання потребує зміни узвичаєних підходів до здійснення педагогічної діяльності та визначає необхідність постійного удосконалення професійно значущих компетентностей педагогів для забезпечення відповідності якості освіти соціальним вимогам, що висуваються до неї. При цьому важливу роль у процесі професійного розвитку відіграє вміння педагогічного працівника визначати стратегічні орієнтири власної професійної діяльності, ставити перед собою цілі та досягати їх. Оскільки саме цілі надають будь- якій діяльності ознак організованості, усвідомле- ності та продуктивності.

Цілі професійної діяльності педагогічних працівників економічних коледжів визначаються з урахуванням сучасних вимог до професії, функцій та завдань, що покладаються на педагога, місії та стратегії закладу фахової передвищої освіти, зовнішніх та внутрішніх чинників, що зумовлюють зміст професійного розвитку, в тому числі й розвитку правової компетентності. Тому обґрунтування цілей є важливим етапом розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів, який визначає успішність цього процесу.

Аналіз досліджень

Проблемні питання визначення сутності цілей при підготовці фахівців та технологій їх формулювання, а також загальнотеоретичні аспекти дидактичного цілепокладання в різні часи були предметом наукових розвідок І. Андрощук, С. Бурчака, В. Беспалька, Л. Буркової, М. Кларіна, О. Кошука, Н. Кузьміної, В. Радкевич, О. Радкевича, Н. Ткаченко, О. Тітової та інших.

Проте питання визначення цілей розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів залишились поза увагою дослідників. стратегічний правовий компетентність педагогічний

Метою статті є обґрунтування цілей розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Науковці сходяться на думці, що цілі є однією з головних освітніх категорій, що відображають результати професійної підготовки майбутніх педагогів та зумовлюють особливості їхнього освітнього процесу. Проєктування змісту підготовки майбутніх фахівців, визначення засобів, методів, педагогічних технологій, що будуть використовуватись в освітньому процесі, базується на цілепокладанні, тобто на визначенні цілей із врахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності (Андрощук, 2017). Ця теза є актуальною як для підготовки майбутніх педагогів, так і для педагогічних працівників освітніх закладів (зокрема економічних коледжів), які здійснюють розвиток своїх компетентностей у системі освіти дорослих, оскільки сама по собі педагогічна діяльність формулює для педагога цілі, що зумовлюють необхідність відповідати високому статусу педагога, а також вимогам до його рівня професіоналізму та соціальним запитам.

Н. Кузьміна зазначає, що важливість етапу цілепокладання обумовлюється тим, що педагог трансформує державні цілі, які стоять перед системою освіти та ґрунтуються на соціальних запитах суспільства, безпосередньо в педагогічні цілі, що сприяє перетворенню учня з об'єкта навчання у суб'єкта самовиховання, самоосвіти, саморозвитку (Кузьмина, 1990). Підтримує цю думку О. Радкевич, який зазначає, що саме педагогічні цілі характеризують результати педагогічної діяльності, які відображаються в особистісних новоутвореннях учасників освітнього процесу - в зміні їхньої мотиваційної сфери, засвоєнні знань і навичок, формуванні здатності й готовності до вирішення проблем у професійній діяльності (Радкевич, 2020: 358). Тому педагогічні цілі можна розглядати як прогнозований ідеальний результат освітньої діяльності, спрямованої на формування та розвиток професійної, правової та інших компетентностей фахівців та їхніх особистісних якостей, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності.

О. Красовська (Красовська, 2014: 96), обґрунтовуючи цілі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в галузі мистецької освіти засобами інноваційних технологій, пропонує наступний алгоритм педагогічного цілепокла- дання:

аналіз обставин, відповідних нормативних документів (стандартів освіти, програми з предмета);

визначення на цій основі потреб та інтересів, що підлягають задоволенню;

з'ясування наявних для задоволення цих потреб та інтересів ресурсів, сил і можливостей учасників діяльності;

вибір потреб чи інтересів, задоволення яких за обсягом витрат сил і засобів дасть найбільший ефект;

формулювання мети.

Для досягнення запланованих результатів освітньої діяльності, зокрема розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів, важливо дотримуватись основних вимог до процесу формулювання цілей: ясність, діагностичність та ієрархічність.

Ясність цілей характеризується ступенем про- гнозованості результатів освітньої діяльності, здатністю передбачити повною мірою зовнішні й внутрішні фактори впливу на прогнозований процес, а також можливістю досягнення запланованих результатів. Дотримання цієї вимоги в процесі розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів сприятиме формуванню в них чіткого розуміння необхідності й можливості професійного самовдосконалення, визначенню конкретних шляхів задоволення освітніх потреб педагогів, вибору оптимальних форм та видів професійного розвитку, а також суб'єктів надання відповідних освітніх послуг.

Діагностичність цілей в педагогіці визначається можливістю виміряти кінцевий результат педагогічного процесу за допомогою якісних та кількісних характеристик. Ми підтримуємо думку про те, що «якщо ціль не матиме зрозумілого однозначного опису шляхів виявлення, вимірювання та оцінки результатів, то елемент педагогічної системи “цілі навчання» втратить систе- мотворчу функцію, після чого система виявиться недієздатною” (Тітова, 2020: 270). Тому з метою забезпечення ефективності процесу формулювання цілей розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів необхідно розробити дієвий механізм діагностики кінцевих результати цього процесу. Він повинен включати в себе показники, що можуть піддаватися вимірюванню та співвідноситися з певною шкалою оцінювання.

Ієрархічність цілей забезпечується за рахунок їх ранжування, коли цілі більш високого рівня конкретизуються в цілях нижчого рівня. Наявність чіткої ієрархії цілей дозволяє системно, з дотримання логічної послідовності спроєктувати зміст та визначити оптимальні технології розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів.

І. Андрощук (Андрощук, 2017), ґрунтуючись на педагогічних дослідженнях з проблематики цілепокладання, пропонує доповнити розглянуті вимоги наступними:

адекватність - забезпечує відповідність цілей навчання очікуваним кінцевим результатам, зазначеним освітніми стандартами, освітніми (освітньо-професійними) програми тощо;

реалістичність - передбачає наявність засобів для гарантованого досягнення поставлених цілей;

інструментальність - забезпечує визначення цілей в термінах професійної підготовки майбутніх фахівців.

У педагогічні теорії та практиці виділяють декілька різновидів цілей. Зокрема:

Загальні (досягаються під час вивчення всіх навчальних дисциплін і спрямовані на формування цілісної гармонійної особистості) та конкретно предметні (реалізуються на заняттях з відповідних дисциплін та відображають специфіку навчального предмета) (Андрощук, 2017: 255).

Загальні (регулюють формування пізнавальних мотивів, потреб, уміння навчатися), окремі (визначають розвиток окремих компетентностей), кінцеві (відображають ідеал, на який спрямована освітня діяльність), проміжні (передбачають засвоєння певного розділу, теми), віддалені (відображають в узагальненому вигляді зміст нормативних документів у сфері освіти) та ближні (конкретизують результати окремого заняття через навчальні завдання) (Кучеренко, 2013: 211).

Стратегічні (відображають довготермінову спрямованість професійної діяльності на результат), тактичні (визначають середню перспективу) та оперативні (реалізуються в близькій перспективі) цілі (Радкевич, 2020: 360).

Зовнішні (відображають потребу суспільства, зокрема роботодавця, та обумовлюють дії педагога) та внутрішні (характеризуються наявністю у здобувача освіти потреби, інтересу, прагнення, бажання брати активну участь в освітній діяльності) (Тітова, 2020: 270).

Висока ефективність професійної діяльності педагогічних працівників економічних коледжів визначається застосуванням положень системного підходу під час формулювання та реалізації різних видів педагогічних цілей, спрямованих на навчання, виховання та розвиток студентської молоді, а також самовдосконалення та самоосвіту самих педагогів. При цьому цілі мають ієрархічну систему, що зумовлено багатоаспектністю досліджуваного педагогічного явища та необхідністю визначення чіткого алгоритму досягнення кінцевої мети.

Водночас, підходи до визначення рівнів (ієрар- хічності) педагогічних цілей в наукових дослідженнях є доволі різноманітними. Насамперед зазначимо, що сучасна методологія компетентніс- ної освіти зумовлює доцільність формулювання цілей підготовки майбутнього фахівця через результати навчання. Зазначений підхід характеризується високим рівнем інструментальності. При цьому з метою забезпечення діагностич- ності та ясності цілей має бути побудована ієрархія цілей, всередині якої чітко визначено рівні та категорії цілей, що дає змогу конкретно описати їх (Андрощук, 2017: 258).

За О. Кошуком, найпоширенішим засобом (інструментом) структурування рівнів мислення, що визначають цілі навчання, є загальноприйнята в міжнародному освітньому середовищі таксономія Б. Блума. У 1956 р. група американських учених під його керівництвом із застосування положень таксономії обґрунтувала правила формулювання і впорядкування цілей навчання. Зокрема, вони виокремили цілі когнітивної (пізнавальної) групи, цілі афективної (емоційної) групи (виражаються через сприймання, інтереси, нахили, здібності) та психомоторні цілі (навички письма, мовні, фізичні, трудові навички). У межах кожної групи Б. Блум виділив послідовні рівні складності та запропонував дієслова, які відповідають кожному рівню (Кошук, 2019: 288).

Інший підхід до визначення ієрархічності педагогічних цілей демонструє І. Рудакова, яка обґрунтовує чотири рівні дидактичного цілепокладання: всезагальна (глобальна) ціль, що відповідає найбільш високому рівню навчання, досягається за допомогою системи всіх навчальних курсів упродовж навчального процесу навчального закладу; стратегічна ціль - основна мета конкретного навчального курсу; тактичні цілі - цілі системи навчальних занять; оперативні або ситуативні цілі відповідають найнижчому рівню і спрямовані на розвиток мислення безпосередньо на занятті (Рудакова, 2005: 33-34).

Дотримується цього підходу академік В. Радкевич (Радкевич, 2010), яка, вивчаючи проблемні питання професійного навчання в закладах професійно-технічної освіти художнього профілю, виділяє шість рівнів цілей:

Загальна ціль - полягає у забезпеченні культурно-освітнього ідеалу, заявленого суспільством, та розвитку професійно важливих якостей, необхідних для особистісної й професійної реалізації та самореалізації майбутніх фахівців.

Підцілі - сприяють розвитку основних компонентів загальної цілі.

Стратегічні цілі - обґрунтовують зміст ком- петентнісної, освітньої, виховної та розвивальної цілей в процесі професійно-практичної й професійно-теоретичної підготовки фахівця.

Проміжні цілі - спрямовані на оволодіння технологічними аспектами майбутньої професії.

Оперативні цілі - реалізовуються під час різних видів занять, а також в позаурочній діяльності).

Кінцева ціль - підготовка конкурентоспроможного на ринку праці фахівця художніх промислів і ремесел.

Отже, результати аналізу наукової літератури дозволяють дійти висновку, що цілі розвитку правової компетентності педагогічного працівника економічного коледжу - це прогнозовані та бажані результати цілеспрямованої освітньої діяльності педагога за доступними для них напрямами професійного розвитку, які мають чітку ієрархічну структуру та визначають логічну послідовність його дій для досягнення найвищого рівня правового самовдосконалення. При цьому цілі повинні бути сформульовані безпосередньо педагогічним працівником, визначені з урахуванням його освітніх потреб на відповідному етапі професійного розвитку та вимог до освітньої діяльності в закладах фахової передви- щої освіти, а також усвідомлені та сприйняті як орієнтири в процесі розвитку правової компетентності.

Основу системи цілей розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів складає загальна ціль, яка деталізується у комплексі стратегічних, тактичних та оперативних цілей та детермінує проміжні результати на кожному рівні. При цьому поетапна реалізація цілей нижчого порядку здатна забезпечити досягнення загальної мети розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів.

Загальна ціль визначається ззовні (в тому числі у законодавчих та/або підзаконних нормативно-правових актах у сфері освіти) та відображає бажаний результат розвитку досліджуваного явища. У нашому випадку - це задоволення суспільного запиту на педагогічних працівників економічних коледжів з високим рівнем правової компетентності. Досягненню поставленої мети сприятиме її диференціація на структурні елементи нижчого рівня - стратегічні цілі.

На нашу думку, під час формулювання стратегічних цілей передусім необхідно враховувати сутність і структуру досліджуваного феномену, оскільки обґрунтовані нами компоненти правової компетентності (мотиваційно-ціннісний, іннова- ційно-когнітивний, діяльнісний, емоційно-вольовий та особистісно-рефлексивний) повинні бути об'єктами цілеспрямованого впливу в процесі розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів. Рівень розвитку зазначених компонентів зумовлює ефективність всього процесу.

Отже, стратегічними цілями розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів, на нашу думку, є:

формування у них ціннісних установок та мотивів, що виявляються в усвідомленому переконанні необхідності діяти в рамках відповідного правового поля під час здійснення професійної діяльності, з неухильним дотриманням прав і свобод всіх учасників освітнього процесу;

опанування системою правових знань про сутність та принципи права, особливості застосування правових механізмів, законодавчі та під- законні нормативно-правові акти, що регулюють освітню діяльність, розпорядчі документи відповідних керівників освітніх закладів тощо, а також оволодіння знаннями про інноваційних педагогічних технологій, форми і методи організації і здійснення освітнього процесу;

набуття вмінь застосовувати наявні правові, педагогічні та інші знання в повсякденній професійній діяльності, а також в різноманітних життєвих ситуаціях;

формування здатності ефективно виконувати функції педагогічної діяльності в різноманітних умовах, в тому числі під впливом негативних факторів;

набуття здатності критично оцінювати власні результати педагогічної діяльності та інших учасників освітнього процесу, правомірності їх поведінки, а також готовності до самооцінки та самоаналізу, в тому числі з використанням рефлексивного методу (Курок, 2020).

Реалізація стратегічних цілей передбачає удосконалення компонентів правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів, що зумовлює вибір оптимальних напрямків розвитку досліджуваного феномену. При цьому під час формулювання таких цілей необхідно враховувати вимоги та умови здійснення професійної діяльності педагогічних працівників, завдання та функції, що вони виконують, строки реалізації цілей. Як правило, стратегічні цілі є довготривалими.

Стратегічні цілі деталізуються в цілях нижчого рівня - тактичних та оперативних. На тактичному рівні забезпечується наповнення компонентів правової компетентності відповідними складниками, що дозволяє поєднати та узгодити між собою стратегічні та тактичні цілі. Відповідно до теоретичних положень «... тактичні цілі чітко окреслюють і визначають конкретні завдання та способи реалізації стратегічних цілей» (Радкевич, 2020: 370), що сприяє вибору оптимальних напрямів розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів на конкретному етапі їхнього професійного розвитку.

Тактичні цілі забезпечують формування окремих складників, що в сукупності визначають стан розвитку відповідного компонента правової компетентності на стратегічному рівні. Зокрема, основними тактичними цілями, спрямованими на розвиток правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів, є:

формування потреби в постійному оновленні правових знань; розуміння сутності права, його ролі в суспільстві та державі; розуміння необхідності підвищення рівня правової освіченості колег, студентів, оточуючих; усвідомлення цінності правового статусу педагога, громадянина України тощо (складники мотиваційно-ціннісного компоненту);

опанування знань: положень Конституції України, прав і свобод людини і громадянина; основних положень вітчизняних та міжнародних нормативно-правових актів у галузі освіти; теоретичних основ правового виховання майбутніх фахівців-економістів, зокрема в умовах дуального навчання, питань ювенальної юстиції, її основ і можливостей запровадження в освітньому процесі коледжу тощо (складники інноваційно-когні- тивного компоненту);

набуття умінь: застосовувати правові норми в повсякденному житті; використовувати засоби і механізми правового розв'язання соціальних і професійних проблем; організовувати освітній процес у відповідності до вимог чинного законодавства, а також забезпечувати соціально-правовий захист учасників освітнього процесу тощо (складники діяльнісного компоненту);

готовність активно застосовувати отримані правові знання і уміння в професійно-педагогічній діяльності та повсякденному житті; здатність відчувати почуття незадоволення, сорому з приводу неправомірної поведінки оточуючих; спроможність відчувати почуття задоволення від результатів застосування правових знань та умінь у повсякденному житті тощо (складники емоційно-вольового компоненту);

сформованість таких якостей, як: наполегливість, рішучість, чесність щирість, порядність, енергійність, активність, ініціативність, продуктивність, самоконтроль тощо (складники особис- тісно-рефлексивної компоненту).

Оперативні цілі описують результати, необхідні для досягнення тактичних і стратегічних цілей розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів.

Вони характеризують тактичні цілі кількісно і якісно та є короткостроковими щодо часового проміжку реалізації (Радкевич, 2020: 370). Оперативні цілі відображають результати опрацювання конкретних тем чи проблематики у галузі права, освіти, економіки та визначаються відповідно до мети конкретних освітніх та інших заходів за обраними напрямами розвитку правової компетентності: післядипломна освіта, самоосвіта, безперервний професійний розвиток, методична робота, участь у робочих групах з підготовки нормативно-правових актів у сфері освітньої діяльності, розробки стандартів та освітньо-професійних програм з економічних спеціальностей тощо.

Висновки

Отже, запропонована автором система цілей розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів обґрунтована відповідно до панівних положень педагогічного цілепокладання, має ієрархічну структуру, що дозволяє системно та послідовно досягти бажаного кінцевого результату.

Перспективи подальшого наукового пошуку вбачаємо в розробленні та теоретичному обґрунтуванні змісту розвитку правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів.

Список використаних джерел

1. Андрощук І. В. Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до педагогічної взаємодії у професійній діяльності : дис. ... докт. пед. наук : 13.00.04, 13.00.02. Київ, 2017. 493 с.

2. Кошук О. Б. Теоретичні і методичні засади формування професійної компетентності майбутніх фахівців із агроінженерії : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2019. 676 с.

3. Красовська О. Обґрунтування цілей професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи в галузі мистецької освіти засобами інноваційних технологій. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2014. № 9, ч. 1. С. 95-101.

4. Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения. Москва: Высшая шк., 1990. 119 с.

5. Курок Р. О. Сутність правової компетентності педагогічних працівників економічних коледжів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми, 2020. № 10 (104). С. 145-156.

6. Кучеренко І. А. Цілевизначення як основа проєктування сучасного уроку української мови. Наукові записки Нац. ун-ту “Острозька академія”. Серія “Філологічна”: зб. наук. пр. Острог, 2013. Вип. 40. С. 209-213.

7. Радкевич В. О. Теоретичні і методичні засади професійного навчання у закладах профтехосвіти художнього профілю : монографія / за ред. Н. Г Ничкало. Київ: УкрІНТЕІ, 2010. 420 с.

8. Радкевич О. П. Теоретичні і методичні основи розвитку правової культури педагогічних працівників закладів професійної освіти : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Київ, 2020. 587 с.

9. Рудакова И. А. Дидактика : учеб. пособие для студ. образоват. учреждений сред. проф. обр. Ростов-на-Дону : Феникс, 2005. 251 с.

10. Тітова О. А. Система розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів аграрного профілю: дис. . д-ра пед. наук : 13.00.04. Мелітополь, 2020. 566 с.

References

1. Andrashchuk I. V. Teoretychni i metodychni osnovy pidhotovky maibutnikh uchyteliv trudovoho navchannia ta tekhnolohii do pedahohichnoi vzaiemodii u profesiinii diialnosti [Theoretical and methodological bases of preparation of future teachers of labor education and technologies for pedagogical interaction in professional activity] : dys. ... dokt. ped. nauk : 13.00.04, 13.00.02. Kyiv, 2017. 493 s. [in Ukrainian].

2. Koshuk O. B. Teoretychni i metodychni zasady formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv iz ahroinzhenerii [Theoretical and methodical principles of forming professional competence of future specialists in agroengineering] : dys. ... d-ra ped. nauk : 13.00.04. Kyiv, 2019. 676 s. [in Ukrainian].

3. Krasovska O. Obgrnntuvannia tsilei prafesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly v haluzi mystetskoi osvity zasobamy innovatsiinykh tekhnolohii [Substantiation of the goals of professional training of future primary school teachers in the field of art education by means of innovative technologies]. Problemy pidhotovky suchasnoho vchytelia. 2014. № 9, ch. 1. S. 95-101. URL https://cutt.ly/qIafeIK (data zvernennia: 13.01.2022) [in Ukrainian].

4. Kuzmina N. V. Professionalizm lichnosti prepodavatelya i mastera proizvodstvennogo obucheniya [Professionalism of the personality of the teacher and master of industrial training]. Moskva: Vysshaya shk., 1990. 119 s. [in Russian].

5. Kurok R. O. Sutnist pravovoi kompetentnosti pedahohichnykh pratsivnykiv ekonomichnykh koledzhiv [The essence of the legal competence of teachers of economic colleges]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. Sumy, 2020. № 10 (104). S. 145-156 [in Ukrainian].

6. Kucherenko I. A. Tsilevyznachennia yak osnova proiektuvannia suchasnoho uroku ukrainskoi movy [Goal setting as a basis for designing a modern lesson of the Ukrainian language]. Naukovi zapysky Nats. un-tu Ostrozka akademiia”. Seriia “Filolohichna” : zb. nauk. pr. Ostroh, 2013. Vyp. 40. S. 209-213 [in Ukrainian].

7. Radkevych V. O. Teoretychni i metodychni zasady profesiinoho navchannia u zakladakh proftekhosvity khudozhnoho profiliu [Theoretical and methodological principles of professional education in vocational schools] : monohrafiia / za red. N. H. Nychkalo. Kyiv: UkrINTEI, 2010. 420 s. [in Ukrainian].

8. Radkevych O. P. Teoretychni i metodychni osnovy rozvytku pravovoi kultury pedahohichnykh pratsivnykiv zakladiv profesiinoi osvity [Theoretical and methodical principles of developing legal culture of professional schools teaching staff] : dys. ... d-ra ped. nauk : 13.00.04. Kyiv, 2020. 587 s. [in Ukrainian].

9. Rudakova I. A. Didaktika [Didactics] : ucheb. posobie dlya stud. obrazovat. uchrezhdenij sred. prof. obr. Rostov-na- Donu : Feniks, 2005. 251 s. [in Russian].

10. Titova O. A. Systema rozvytku tvorchoho potentsialu maibutnikh inzheneriv ahrarnoho profiliu [System of development of creative potential of future engineers of agrarian profile] : dys. ... d-ra ped. nauk : 13.00.04. Melitopol, 2020. 566 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru