Процесуальний статус прокурора в електронному кримінальному провадженні

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Львівська політехніка»

Процесуальний статус прокурора в електронному кримінальному провадженні

Лесько Наталія Володимирівна, доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри адміністративного та інформаційного права

м. Львів, Україна

Анотація

Мета. Проаналізувати проблеми процесуального статусу прокурора в електронному кримінальному провадженні.

Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний.

Результати. У статті досліджено проблеми процесуального статусу прокурора в електронному кримінальному провадженні. Зауважено, сьогодні діяльність органів прокуратури практично неможлива без впровадження сучасних інформаційних технологій, оскільки зростаючий інформаційний потік вимагає підвищення ефективності та оперативності роботи. У цьому контексті одним з основних завдань органів прокуратури варто розглядати отримання, опрацювання та використання великої кількості інформації щодо питань охорони суспільного порядку, щодо боротьби зі злочинністю, а також інших відомостей, які забезпечують належну організацію та роботу правоохоронних органів.

Наукова новизна. Без інформаційних технологій практично неможливо створити ефективну систему взаємодії між владними структурами, що у свою чергу створює перешкоди у сфері підвищення рівня ефективності й якості прийняття рішень, забезпечення швидкості виявлення управлінських помилок. Тому запорука ефективного функціонування органів прокуратури полягає у сучасному й належному інформаційному забезпечення її діяльності.

Практична значимість. Процесуальний статус прокурора під час здійснення електронного кримінального провадження частково регламентований нормами Кримінального процесуального кодексу України і перебуває у процесі формування.

Ключові слова: органи прокуратури, інформація, інформаційні технології, кримінальний процес, електронне провадження, інформаційне забезпечення.

Abstract

Doctor of Law, Professor Professor of Administrative and Information Law Lviv Polytechnic National University, Knyazya Romana Street 1, Lviv, Ukraine

Purpose. To analyze the problems of the prosecutor's procedural status in electronic criminal proceedings.

Method. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of the available scientific and theoretical material and the formulation of relevant conclusions. During the research, methods of scientific knowledge were used: comparative-legal, logical-semantic, functional, systemic-structural, logical-normative.

The results. The article examines the problems of the prosecutor's procedural status in electronic criminal proceedings. It is noted that today the activities of prosecutor's offices are practically impossible without the introduction of modern information technologies, since the growing information flow requires increasing the efficiency and speed of work. In this context, one of the main tasks of the prosecutor's office should be to consider obtaining, processing and using a large amount of information on matters of public order protection, on fighting crime, as well as other information that ensures the proper organization and work of law enforcement agencies.

Scientific novelty. Without information technologies, it is practically impossible to create an effective system of interaction between power structures, which in turn creates obstacles in the field of increasing the level of efficiency and quality of decision-making, ensuring the speed of detection of management errors. Therefore, the key to the effective functioning of the prosecutor's office is modem and proper information support for its activities.

Practical significance. The procedural status of the prosecutor during electronic criminal proceedings is partially regulated by the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine and is in the process of formation. It is necessary to improve the legal mechanisms for the introduction of "electronic justice" tools, as well as to ensure clear interaction of the information systems of courts, the prosecutor's office, the bar, the penitentiary service and other justice bodies.

Key words: prosecutor's office, information, information technology, criminal process, electronic proceedings, information support.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні діяльність органів прокуратури практично неможлива без впровадження сучасних інформаційних технологій, оскільки зростаючий інформаційний потік вимагає підвищення ефективності та оперативності роботи. У цьому контексті одним з основних завдань органів прокуратури варто розглядати отримання, опрацювання та використання великої кількості інформації щодо питань охорони суспільного порядку, щодо боротьби зі злочинністю, а також інших відомостей, які забезпечують належну організацію та роботу правоохоронних органів. Важливо, що без інформаційних технологій практично неможливо створити ефективну систему взаємодії між владними структурами, що у свою чергу створює перешкоди у сфері підвищення рівня ефективності й якості прийняття рішень, забезпечення швидкості виявлення управлінських помилок. Тому запорука ефективного функціонування органів прокуратури полягає у сучасному й належному інформаційному забезпечення її діяльності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематиці визначення особливостей застосування сучасних інформаційних технологій у діяльності органів прокуратури в Україні, а також основних аспектів процесуального статусу прокурора в електронному кримінальному провадженні приділялася значна увага у наукових доробках таких дослідників як: О. Андрощук, Є. Блажівський, В. Лушер, Є. Безкровний, В. Цимбалюк, С. Гайдай, С. Мазурик, О. Мельник, Д. Патрелюк, А. Столітній, І. Бевзюк, А. Антонюк та ін.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження проблем процесуального статусу прокурора в електронному кримінальному провадженні.

Виклад основного матеріалу

Кримінальний процес в Україні характеризується формуванням вітчизняного електронного кримінального провадження. Цей процес пов'язаний, в першу чергу, з широкою інформатизацією всіх сфер суспільного життя, що зумовлює перехід до електронного кримінального провадження та електронної кримінальної процесуальної взаємодії між суб'єктами кримінального судочинства. У зв'язку з цим, перед державою постає проблема концептуального оновлення електронного сегмента кримінальної юстиції, передумовою якого є вивчення провідного світового досвіду в цій сфері [і, с. 137].

Запровадження електронної форми кримінального провадження зумовлено, насамперед, розвитком сучасного суспільства та інформаційних технологій у світі та Україні.

Правову основу функціонування електронної форми кримінального провадження становлять, насамперед, Конституція України, Кримінальний кодекс України та Кримінальний процесуальний кодекс України, інші Закони України, а також міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Варто зазначити, що потребу реформування кримінальної юстиції України в електронному напрямі закріплено на законодавчому рівні. Так, відповідно до Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленої 20 травня 2015 року Указом Президента України №276/2015, серед ключових завдань визначено запровадження інструментів «електронного правосуддя», покращання управління та забезпечення взаємної сумісності інформаційних систем судів, прокуратури, адвокатури, пенітенціарної служби та інших органів юстиції. Тому реформування вітчизняної кримінальної юстиції відповідно до окреслених завдань вимагає розробки чіткої та несуперечливої концепції електронного кримінального судочинства України [2].

Крім того, стрімкий науково-технічний прогрес як в Україні, так і в світі стимулює поступовий перехід кримінального провадження в електронну сферу. Так, 21 лютого 2020 року Офісом Генерального прокурора видано наказ № 104 «Про створення міжвідомчої робочої групи з питань запровадження електронного кримінального провадження» [3]. Відповідно кінцевою метою формування такої робочої групи є саме запровадження електронного кримінального провадження.

Важливо, що в Україні, згідно із чинним Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України), запроваджена автоматизована система документообігу суду (ст. 35 КПК України) [4].

Порядок функціонування зазначеної системи, зокрема видачі вироків, ухвал суду й виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним і юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою суддів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України [5].

Українське кримінальне процесуальне законодавство запровадило змішаний або частково електронний кримінальний процес, тобто паперове провадження з елементами електронної фіксації.

Так, відповідно до КПК України досудове розслідування починається з суто електронної процедури - внесення слідчим, дізнавачем, прокурором відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), результатом якої є електронний процесуальний документ автоматично сформований системою (витяг).

На противагу початку кримінального провадження, на усіх інших стадіях процесуальні рішення і юридичні факти ініціюються, узгоджуються та приймаються виключно на паперових носіях, проте найбільш значущі з них обов'язково повинні фіксуватися у реєстрі.

Таким чином, настання окремих юридичних фактів (початок та припинення провадження, зупинення та відновлення розслідування, пред'явлення підозри, оголошення підозрюваного у розшук тощо) прямо залежить від їх електронної фіксації у ЄРДР [6, с. 169].

Таким чином, електронне кримінальне провадження - це режим кримінальної процесуальної діяльності, заснований на композиційних алгоритмах автоматизованих кримінальних процесуальних процедур Єдиного реєстру досудових розслідувань та інтегрованих із ним електронних інформаційних систем.

Таке провадження реалізується суб'єктами в електронному форматі та фіксується в офіційному електронному процесуальному документі [7, с. 24].

Розглядаючи питання процесуального статусу прокурора під час здійснення електронного кримінального провадження, необхідно зазначити, що відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України прокурор, здійснюючи свої повноваження згідно з вимогами Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності.

При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора [4].

Отже, відповідно до ч. і ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування [4].

Крім того, відповідно до Наказу Офісу Генерального прокурора «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення» від 30.06.2020 р. № 298 (далі - Положення), на прокурорів, керівників органів досудового розслідування, органів дізнання всіх рівнів покладається функція забезпечення у відомствах контролю за своєчасним, повним та достовірним внесенням інформації до ЄРДР у строки, визначені кримінальним процесуальним законодавством [8].

Керівником органу прокуратури в п. 9 ч. і ст. 3 КПК України визначено Генерального прокурора України, керівника обласної прокуратури, керівника місцевої прокуратури та їх перших заступників і заступників, які діють у межах своїх повноважень [4].

Важливо зауважити, що повноваження керівника органу прокуратури під час досудового розслідування не визначені в окремій статті, а розосереджені в КПК України. При цьому реалізація повноважень цим суб'єктом має обов'язкову електронну складову, а саме [9, с. 179 - 180]:

1) ч. 5 ст. 36 КПК України - доручення здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування - окрім паперового документа оформлюється також електронним процесуальним документом в ЄРДР (абз. 9 п. і глави 3 розділу II Положення);

2) ч. 6 ст. 36 КПК України - скасування незаконних та необґрунтованих постанов слідчих та прокурорів нижчого рівня (наприклад, зупинення досудового розслідування чи закриття кримінального провадження) у межах строків досудового розслідування - передбачає електронне оформлення шляхом внесенням відповідних змін до ЄРДР);

3) ч. і ст. 37 КПК України - визначення прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначення групи прокурорів, а також старшого прокурора такої групи - здійснюється оформленням відповідної постанови, поєднаним із призначенням керівника в ЄРДР.

На практиці внесення даних до ЄРДР є значно суттєвішим для ефективного здійснення процесуального керівництва, ніж винесення паперової постанови (які часто складаються та підписуються вже згодом), адже надає доступ до електронної системи, внесення до неї відомостей, вчинення процесуальних дій.

Вказане свідчить, що, на відміну від паперової форми цього рішення, яка є формальною, його електронне вираження надає процесуальним суб'єктам реальні повноваження;

4) ч. з ст. 37 КПК України - у разі неможливості здійснювати повноваження призначеним прокурором покладення його обов'язків на іншого прокурора цього органу прокуратури. Зазначене рішення оформлюється в електронній системі;

5) ч. з ст. 40 КПК України - розгляд клопотань, ініційованих керівником органу досудового розслідування, щодо відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій, прийняття рішення за наслідками розгляду.

В ЄРДР фіксуються обрання, зміна та скасування запобіжного заходу (абз. д п. і глави 2 розділу І Положення). Також результати проведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій при фіксації на електронному носії або в електронному документі можуть бути прикріплені до ЄРДР;

6) ст. 294 КПК України - продовження строків досудового розслідування. Таке процесуальне рішення оформляється постановою та відповідно до абз. 17 п. і глави 2 розділу І Положення відображається в електронному сегменті досудового розслідування. Внесення до ЄРДР цих даних дає можливість застосувати аналітичні можливості ЄРДР для контролю строків у провадженнях.

Необхідно звернути увагу також на повноваження прокурора під час досудового розслідування, які включають в себе таку електронну складову [9, с. 182]:

1) починаючи досудове розслідування за наявності достатніх підстав, прокурор може внести відомості до електронної системи ЄРДР, адже є реєстратором (ст. 214 КПК України);

2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування, - у тому числі електронні відомості ЄРДР, аудіо- та відеозаписи проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, а також електронні докази, що можуть бути прикріплені до ЄРДР;

4) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих, дізнавачів, наприклад постанови про закриття кримінального провадження (ч. 6 ст. 284 КПК України), із внесенням даних до ЄРДР;

5) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого (відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 39 КПК України).

Наслідком відводу є призначення нового слідчого в електронній системі; правовий прокуратура правосуддя україна

6) приймати процесуальні рішення, зокрема щодо закінчення досудового розслідування (ч. 3 ст. 283 КПК України, абз. 19 п. і глави 2 розділу І Положення) та продовження строків досудового розслідування (абз. 17 п. і глави 2 розділу І Положення), відомості про що вносяться в ЄРДР;

7) здійснювати повідомлення особі про підозру відповідно до ч. 4 ст. 278 КПК України - фіксується в ЄРДР. Також в ЄРДР фіксується інформація про особу правопорушника;

8) пред'являти цивільний позов, про що прокурор вносить до ЄРДР відомості, які відображають відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків (абз. 18 ч. і глави 2 розділу І Положення);

9) відповідно до ч. з ст. 283 КПК України виключно прокурор має право вносити до ЄРДР дані про закінчення досудового розслідування. Без внесення даних до ЄРДР провадження не буде передано до автоматизованої системи документообігу суду, що унеможливить його подальший розгляд у суді, тощо.

Таким чином, процесуальний статус суб'єктів сторони обвинувачення ілюструє невід'ємну роль електронного сегмента в їх процесуальній діяльності. При цьому сторона обвинувачення має виняткові повноваження повного доступу до ЄРДР як електронного сегмента кримінального процесу, внесення до нього відомостей та їх корегування [9, с. 183].

Висновки

Таким чином, можна підсумувати, що процесуальний статус прокурора під час здійснення електронного кримінального провадження частково регламентований нормами Кримінального процесуального кодексу України і перебуває у процесі формування. Необхідно вдосконалити правові механізми запровадження інструментів «електронного правосуддя», а також забезпечити чітку взаємодію інформаційних систем судів, прокуратури, адвокатури, пенітенціарної служби та інших органів юстиції.

Список використаних джерел

1. Столітній А., Каліна А. Електронне кримінальне провадження у Чеській Республіці. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. № 3. С. 137 - 146.

2. Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки: Указ Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/276/2015.

3. Про створення міжвідомчої робочої групи з питань запровадження електронного кримінального провадження: Наказ Офісу Генерального прокурора від 21 лютого 2020 року№ 104. URL: https://www.gp.gov.ua/userfiles/i_nakaz i04_vid_2i_02_2020.docx.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 року№ 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465i-i7.

5. Щодо Положення про автоматизовану систему документообігу суду: Рішення Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/VT030414-10.

6. Патрелюк Д. А. Електронне кримінальне провадження як напрям подолання протидії кримінальному переслідуванню. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2018. № 15. С. 167 - 177.

7. Столітній А. Концепція електронного кримінального провадження в Україні. Вісник Національної академії прокуратури України. 2018. № 4. С. 24 - 34.

8. Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення: Наказ Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року№ 298. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/vo298905-20#Text.

9. Столітній А. В. Електронне кримінальне провадження на досудовому розслідуванні: дис. ... канд. юр. наук: 12.00.09 / Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. Київ, 2018. 648 с.

References

1. Stolitny, A., Kalina, А. (2017). Elektronne kryminalne provadzhennia u Cheskii Respublitsi [Electronic criminal proceedings in the Czech Republic]. Naukovyi chasopys Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy, 3,137-146. (in Ukrainian)

2. On the Strategy for Reforming the Judiciary, Judiciary and Related Legal Institutions for 2015-2020: Decree of the President of Ukraine dated May 20, 2015 No. 276/2015. Available at:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/276/20i5. (in Ukrainian)

3. On the creation of an interdepartmental working group on the implementation of electronic criminal proceedings: Office Order of the Prosecutor General (2020, February 21) No.

104. Available at:https://www.gp.gov.ua/userfiles/i_nakaz i04_vid_2i_02_2020.docx. (in Ukrainian)

4. Criminal Procedure Code of Ukraine: Law of Ukraine dated April 13, 2012 No. 4651-VI. Available at:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/465i-i7. (in Ukrainian)

5. Regarding the Regulation on the automated document flow system of the court: Decision of the Council of Judges of Ukraine (2010, November 26) No. 30. Available at:http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vro304i4-io. (in Ukrainian)

6. Patrelyuk, D. A. (2018). Elektronne kryminalne provadzhennia yak napriam podolannia protydii kryminalnomu peresliduvanniu [Electronic criminal proceedings as a way of overcoming opposition to criminal prosecution]. Visnyk Pivdennoho rehionalnoho tsentru Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy, 15,167-177. (in Ukrainian)

7. Stolitny, A. (2018). Kontseptsiia elektronnoho kryminalnoho provadzhennia v Ukraini [Concept of electronic criminal proceedings in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoi akademii prokuratury Ukrainy, 4, 24-34. (in Ukrainian)

8. On the approval of the Regulation on the Unified register of pre-trial investigations, the procedure for its formation and maintenance (2020). Order of the Office of the Prosecutor General dated June 30, No. 298. Available at:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905- 20 #Text. (in Ukrainian)

9. Stolitniy, A. V. (2018). Electronic criminal proceedings in pre-trial investigation: Doctor of Law diss. Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru