Особливості реалізації принципу достовірності інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості реалізації принципу достовірності інформації

Лесько Наталія Володимирівна,

доктор юридичних наук, професор, професор кафедри адміністративного та інформаційного права Національного університету «Львівська політехніка», вул. Степана Бандери, її, м. Львів, Україна

Мета. Метою дослідження є розробка теоретичних положень щодо особливості забезпечення реалізації принципу достовірності інформації. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. У статті розглянуто теоретичні та практичні засади реалізації принципу достовірності інформації у сфері забезпечення доступу до інформації. Зазначено, що проблематика достовірності інформації порівняно недавно стала предметом інформаційно-правових наукових досліджень щодо забезпечення достовірності у межах окремих правовідносинах. Наукова новизна. Проаналізовано доктринальні погляди стосовно достовірності як загальної властивості інформації, факторів, що впливають на формування недостовірної інформації. Здійснено аналіз наявних у науковій літературі, в судовій практиці поглядів щодо категорії «достовірна інформація». Вказано, що достовірну інформацію необхідно розглядати як точні, повні відомості (повідомлення, дані), що відображають об'єктивну дійсність, визнані суб'єктами відносин, що складаються. Для забезпечення такого стану можуть використовуватися різні правові та інші засоби, у тому числі оприлюднення, офіційне включення та зберігання у спеціальних реєстрах, регістрах, а також в інших інформаційно-правових системах, у державних (публічних) інформаційних системах, використання прийому презумпції достовірності інформації та інше. Зазначено, що інформаційно-правовий принцип достовірності слід розглядати як самостійний, який полягає у необхідності забезпечення, отримання, збереження, виробництва та розповсюдження інформації, що відповідає дійсності незалежно від принципу своєчасності надання інформації. Практична значимість. Обґрунтовано системний характер правового забезпечення достовірності інформації, виділено систему правового забезпечення достовірності інформації, визначено її ознаки, функції, особливості та тенденції розвитку у процесі забезпечення доступу до інформації, в умовах розвитку інформаційного суспільства, цифрової трансформації та переходу до суспільства знань.

Ключові слова: інформаційне право, недостовірна інформація, принцип права, органи державної влади, цифровий профіль.

Natalia Lesko

Doctor of Laws, Professor, Professor of the Department of Administrative and Information Law of the National University "Lviv Polytechnic", str. Stepan Bandera, 11, Lviv, Ukraine

FEATURES OF REALIZATION OF THE PRINCIPLE OF RELIABILITY OF INFORMATION інформаційне право недостовірна інформація

Goal. The purpose of the study is to develop theoretical provisions on the peculiarities of ensuring the implementation of the principle of reliability of information. Method. The technique includes a comprehensive analysis and generalization of existing scientific and theoretical material and formulation of appropriate conclusions. The research used methods of scientific knowledge: comparative-legal, logical-semantic, functional, system-structural, logical-normative. Results. The article deals with the theoretical and practical principles of implementation of the principle of reliability of information in the field of access to information. It is stated that the problem of reliability ofinformation has recently become the subject of information and legal research on ensuring reliability within individual legal relationships. Scientific novelty. Doctrinal views on the accuracy of information, factors that influence the formation of false information are analyzed. Analysis of the available in the scientific literature, in the jurisprudence of views on the category "reliable information" was carried out. It is stated that reliable information should be considered as accurate, complete information (messages, data) reflecting objective reality recognized as entities that are formed. Different legal and other means, including publication, official inclusion and storage in special registers, registers, as well as in other information and legal systems, in state (public) information systems, use of the reception of presumption of information and information and information and information may be used to ensure this condition. Other. It is stated that the information and legal principle of reliability should be considered independent, which is the need to provide, obtain, store, production, production and disseminate information that is true, regardless of the principle of timeliness of information provision. Practical significance. The systematic nature of the legal support of information is substantiated, the system of legal support of information is distinguished, its features, functions, features and trends in the process of providing access to information, in the conditions of development of information society, digital transformation and transition to society of knowledge are determined.

Key words: information law, false information, principle of law, public authorities, digital profile.

Постановка проблеми

Окремі аспекти зазначеного питання розглядались у працях: О. В. Арістової, О.А. Баранова, К. І. Бєлякова, В.М. Брижка, Р. А. Калюжного, О. В. Копана, В.К. Конаха, Б. А. Кормича, О. В. Коржа О.В. Кохановської, О. В. Марущака, В. Г. Пилипчука, Н. А. Савінової, М. Я. Швеця і інших вчених. Однак сьогодні тривають організаційно-правові зміни в роботі органів публічної влади, а це зумовлює необхідність продовження наукових розробок у цій сфері в контексті нових умов. Цим обґрунтована поставлена мета щодо дослідження актуальних проблем забезпечення достовірності інформації..

Достовірність інформації є важливою умовою забезпечення права на доступ до інформації. Достовірність інформації про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування та своєчасність її надання є одним із базових принципів забезпечення доступу до інформації про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування [і, с. 40].

На думку В. Кучерявенко, належне дослідження категорії «недостовірна інформація» відсутнє в правовій доктрині. Науковці, предметом дослідження яких є інформаційні права, особливості захисту немайнових прав у зв'язку з поширенням недостовірної інформації, оминають детальне дослідження цього правового феномена, обмежуючись посиланням на визначення, розроблене судовою практикою, або нечисленні дефініції, наявні в літературі [3, с. 31]).

Від ступеня достовірності інформації до реального стану інформаційного об'єкта чи процесу залежить правильність прийняття рішень людиною чи системою. Одні з базових властивостей інформації наступні: якість інформації, достатність (повнота) інформації, актуальність інформації, адекватність інформації, стійкість інформації, своєчасність та точність інформації [4, с. 53]).

Принцип достовірності інформації реалізується у відносинах у сфері забезпечення доступу до інформації про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування. Достовірність інформації, що надається, про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування - це одна з основних вимог при забезпеченні доступу до інформації про діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування (Закон України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» [5]).

Як принцип та вимога достовірність інформації встановлюється у сфері забезпечення доступу до інформації про діяльність судів (Закон України «Про доступ до судових рішень» [6]).

Аналіз положень нормативно-правових актів, що регулюють вимоги до офіційних сайтів органів влади, дозволяє виділити кілька підходів до реалізації принципу та вимоги достовірності інформації:

- пряме встановлення вимог щодо достовірності інформації на офіційному сайті та його сторінках; встановлення персональної відповідальності службовців за неточну, недостовірну інформацію;

- встановлення відповідальності за надання недостовірної інформації. У деяких випадках відповідальність встановлюється за надання заявки на розміщення, зміну або видалення на офіційному сайті відомостей, що містять недостовірну інформацію. Часто відповідальність встановлюється щодо осіб, які заміщають певні посади, але у деяких випадках відповідальність встановлюється щодо структурного підрозділу; комплексне встановлення вимог щодо перевірки достовірності інформації та відповідальності за порушення зазначеної вимоги;

- технологічні, програмні та лінгвістичні засоби забезпечення користування офіційними сайтами органів виконавчої влади. Програмне забезпечення та технологічні засоби забезпечення користування офіційним сайтом, формати розміщеної інформації повинні надавати користувачам інформації можливість визначити дату та час розміщення інформації, дату та час останньої зміни інформації на офіційному сайті; забезпечувати працездатність чинного офіційного сайту під певним навантаженням. Лінгвістичні вимоги передбачають розміщення інформації на офіційному сайті державною мовою або іноземними мовами;

- забезпечення вимог до інформаційної безпеки, що включають вимоги щодо цілісності, точності, повноти та достовірності в інформаційно-комунікаційній мережі Інтернет, але високі темпи інноваційного розвитку в різних галузях життєдіяльності не дозволяють своєчасно проводити оновлення базових законодавчих документів, які визначають основні цілі, завдання та заходи щодо захисту інформації [7, с. 53];

- спеціальні вимоги до перевірки достовірності та повноти відомостей, що подаються громадянами, які претендують на заміщення посад державної служби, та державними службовцями, дотримання державними службовцями вимог до службової поведінки;

- юридичну відповідальність за поширення недостовірної інформації.

Важливою складовою реалізації принципу достовірності у сфері забезпечення доступу до інформації є відносини, пов'язані зі збором та наданням інформації про громадян органами державної влади. Зокрема, проблеми достовірності інформації активно порушуються у зв'язку зі створенням різних систем збирання та обробки даних про громадян у державних інформаційних системах. Йдеться про системи цифрового профілю, про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, про Національну систему біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства, про інтегровану систему електронної ідентифікації.

Висновки

Достовірність інформації запропоновано розглядати як стан, за якого відповідає об'єктивній дійсності, визнається суб'єктами, у тому числі може бути публічно визнана уповноваженими суб'єктами. Для забезпечення такого стану можуть використовуватись різні правові та інші засоби, у тому числі оприлюднення, офіційне включення та зберігання у спеціальних реєстрах і в інших інформаційно-правових облікових системах, у державних (публічних) інформаційних системах, використання прийому презумпції достовірності інформації тощо. Забезпечення достовірності інформації значною мірою здійснюється на основі закріплення низки критеріїв достовірності, які встановлюються державою та власниками інформації, включаючи знання, що містяться, у нормативно-правових актах, у рішеннях судових органів, у локальних правових актах, актах саморегулювання та в актах технічного регулювання. Інформаційно-правовий принцип достовірності слід розглядати як самостійний, який полягає у необхідності забезпечення, отримання, збереження, виробництва та розповсюдження інформації, що відповідає дійсності незалежно від принципу своєчасності надання інформації.

Список використаних джерел

1. Kovaliv M., Yaremko V. & Kuzo L. Peculiarities of the local authorities activity in Ukraine. Social & Legal Studios. 2019. Issue 2 (4). P. 3-10.

2. Кузьмін В. Достовірність інформації: визначення, перевірка і контроль. Джерела

інформації. 2023. BizReview. URL:https://bizreview.com.ua/dostovirnist-informatsiyi-

viznachennya-perevirka-i-kontrol-dzherela-informatsiyi/

3. Кучерявенко В. Юридичний зміст категорії «недостовірна інформація». Підприємництво, господарство і право. 2019. № 6. С. 29-32.

4. Бржевська З. М., Довженко Н. М. Гайдур Г. І. Аносов А. О. Критерії Моніторингу достовірності інформації в інформаційному просторі. Кібербезпека: освіта, наука, техніка. 2019. № 1 (5). С. 51-60.

5. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 03.09.1997 р. № 539/97-BP. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/539/97-%D0%B2%D1%80

6. Про доступ до судових рішень: Закон України від 22.12.2005 р. № 3262-IV. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3262-15

7. Малашко О. Є., Єсімов С. С. 20) Зміст державної діяльності із забезпечення інформаційної безпеки. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2020. № 15 (95). Т. 1. С. 46-54.

References

1. Kovaliv, M., Yaremko, V. & Kuzo, L. (2019) Peculiarities of the local authorities activity in Ukraine. Social & Legal Studios. 2 (4). 3-10.

2. Kuz'min, V. (2023) Dostovirnist' informatsiyi: vyznachennya, perevirka i kontrol'. Dzherela informatsiyi. BizReview. [Credibility of information: definition, verification and control. Sources. BizReview]. Retrieved from https://bizreview.com.ua/ dostovirnist- informatsiyi-viznachennya-perevirka-i-kontrol-dzherela-informatsiyi/ (in Ukrainian)

3. Kucheryavenko, V. (2019) Yurydychnyy zmist katehoriyi «nedostovirna informatsiya». [Legal content of the category «unreliable information»]. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Entrepreneurship, economy and law. 6. 29-32. (in Ukrainian)

4. Brzhevs'ka, Z. M., Dovzhenko, N. M. Haydur, H. I. Anosov, A. O. (2019). Kryteriyi Monitorynhu dostovirnosti informatsiyi v informatsiynomu prostori [Criteria for Monitoring the Credibility of Information in the Information Space]. Kiberbezpeka: osvita, nauka, tekhnika - Cyber security: education, science, technology.1 (5). 51-60. (in Ukrainian)

5. On the procedure for covering the activities of state authorities and local selfgovernment bodies in Ukraine by means of mass information: Law of Ukraine № 539/97-ВР (1997, September 3). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/539/97- %D0%B2%D1%80 (in Ukrainian)

6. On access to court decisions: Law of Ukraine № 3262-IV (2005, December 22). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3262-15 (in Ukrainian)

7. Malashko, O. YE., Yesimov, S. S. (2020). Zmist derzhavnoyi diyal'nosti iz zabezpechennya informatsiynoyi bezpeky. [The content of state activities to ensure information security]. Mizhnarodnyy naukovyy zhurnal Internauka - International scientific journal Intemauka. 15 (95). 1. 46-54. (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru