Цифровізація правовідносин як чинник розвитку державної політики у сфері пенсійного та соціального забезпечення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цифровізація правовідносин як чинник розвитку державної політики у сфері пенсійного та соціального забезпечення в Україні

Шевченко Сергій Олексійович доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри управління та адміністрування, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро,

Луняк Владислав Едуардович аспірант кафедри управління та адміністрування, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро

Анотація

цифровізація соціальне пенсійне забезпечення державна політика

У статті представлено результати визначення напрямків розвитку механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні. Підґрунтя для визначення таких напрямків розвитку становили, з одного боку, загальні принципи фундаментальної науки «Публічне управління та адміністрування». А з другого - наукові розробки щодо формування та реалізації державної політики у сфері цифровізації. Досліджено різницю між векторами цифрової державної політики та шляхами розвитку державної політики у сфері цифровізації. Саме аналіз шляхів розвитку державної політики у сфері цифровізації дозволив виокремити напрямки розвитку механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні. Серед напрямків розвитку механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні обґрунтовано такі: 1) забезпечення оперативності та комплексності надання державними інституціями адміністративних послуг населенню у сфері соціального та пенсійного забезпечення; 2) зниження соціальної напруги через невчасність або ускладнення задоволення суспільних інтересів; 3) забезпечення раціонального використання «портфелю» ресурсів, спрямованих на соціальне та пенсійне забезпечення населення. Досягнення цілей за цими напрямками вимагає результативного функціонування інституціональних механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні. Аргументовано, що в межах цих механізмів державної політики також варто виокремлювати правові, організаційні, інформаційні та інші ресурсні механізми державної політики в зазначеній сфері. Крім того, акцентовано на важливості подальшого повсюдного впровадження цифрових технологій у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні, зокрема, під час надання сервісних послуг населенню за допомогою цих технологій.

Ключові слова: механізми державної політики, цифровізація, правовідносини, соціальне та пенсійне забезпечення, напрямки розвитку, Україна.

Abstact

Shevchenko Serhii Oleksiyovych Doctor of Science in Public Administration, Professor, Professor of Department of the Department of Management and Administration of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro,

Luniak Vladyslav Eduardovych PhD-Student of Department of the Department of Management and Administration of Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs, Dnipro

DIGITALIZATION OF LEGAL RELATIONS AS A FACTOR OF STATE POLICY DEVELOPMENT IN THE FIELD OF PENSION AND SOCIAL SECURITY IN UKRAINE

The article presents the results of determining the directions of development of state policy mechanisms regarding the digitalization of legal relations in the sphere of social and pension provision in Ukraine. The basis for determining such directions of development was, on the one hand, the general principles of the fundamental science "Public management and administration". And from the second - scientific developments regarding the formation and implementation of state policy in the field of digitalization. The difference between the vectors of digital state policy and the ways of development of state policy in the field of digitalization has been studied. It was the analysis of the ways of development of state policy in the field of digitalization that allowed us to single out the directions of development of mechanisms of state policy regarding the digitalization of legal relations in the field of social and pension provision in Ukraine. Among the directions for the development of state policy mechanisms regarding the digitalization of legal relations in the field of social and pension security in Ukraine, the following are substantiated: 1) ensuring the efficiency and complexity of the provision of administrative services by state institutions to the population in the sphere of social and pension security; 2) reduction of social tension due to untimely or complicated satisfaction of public interests; 3) ensuring rational use of the "portfolio" of resources aimed at social and pension provision of the population. Achieving the goals in these directions requires the effective functioning of the institutional mechanisms of state policy regarding the digitalization of legal relations in the sphere of social and pension provision in Ukraine. It is argued that within these mechanisms of state policy it is also worth distinguishing legal, organizational, information and other resource mechanisms of state policy in the specified area. In addition, the emphasis is on the importance of the further widespread implementation of digital technologies in the field of social and pension provision in Ukraine, in particular, during the provision of services to the population with the help of these technologies.

Keywords: mechanisms of state policy, digitalization, legal relations, social and pension security, directions of development, Ukraine.

Постановка проблеми

Державна політика в Україні є формою вияву соціального управління, що передбачає впровадження дієвих механізмів громадського контролю та сервісного управління (тобто оперативного надання адміністративних послуг), новітніх технологій тощо. Усе це має забезпечити повноцінне задоволення потреб та інтересів населення, а також покращення економічних, соціальних і політичних умов суспільної життєдіяльності. Особливо по відношенню до незахищених верств населення, які потребують соціального захисту та пенсійного забезпечення. Це пріоритети держави, яких вона має неухильно дотримуватися, інакше можливі вияви соціального напруження та невдоволення, а не розвитку суспільних правовідносин. Крім того, складності ситуації додає зовнішня агресія проти України, що (агресія) ускладнює соціальний розвиток і захист, який має відбуватися за будь-яких умов (у мирний час і в період воєнного стану). Відтак, потрібно говорити про визначення напрямків розвитку механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні. Усе це засвідчує, що обрана тема дослідження важлива для наукового дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Організаційні, правові, економічні та інші аспекти формування та реалізації державної політики в умовах цифровізації досліджувалися в наукових роботах учених Л. Антонової, С. Бєлая, О. Борисенко, Л. Грень, О. Громико, А. Дєгтяра, С. Домбровської, І. Драгана, О. Дурман, О. Карпенка, С. Квітки, О. Крюкова, І. Лопушинського, С. Майстра, Ю. Микитюк, В. Мороза, О. Орлова, Г. Ортіної, І. Парубчака, А. Помази-Пономаренко, І. Семенець-Орлової, В. Степанова, В. Тертички, Ю. Ульянченка, А. Халецької, Е. Щепанського та ін. [1]). Не применшуючи значних здобутків науковців, зазначимо, що вимагають комплексного визначення напрямки розвитку механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні. Адже ці правовідносини передбачають оперативність і системність надання послуг населенню з питань соціального та пенсійного забезпечення, що можливо за рахунок упровадження інструментів цифровізації.

Мета статті. Метою наукового дослідження є визначення напрямків розвитку механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні.

Виклад основного матеріалу

Розгляд наукових напрацювань дає підстави стверджувати, що вчені слушно наполягають на розмежуванні понять «цифровізація державної політики» і «державна політика цифровізації» з позиції визначення умовних політико-цифрових «дискурсів». Власне кажучи, учені зауважують таке: 1) цифровізація державної політики має відношення до поширення цифрових технологій на суспільно-політичні та державно- управлінські відносини (тобто відбувається оцифровування процесів формування та реалізації державної політики); 2) державна політика цифровізації пов'язана із застосуванням акторами (суб'єктами публічного управління) відповідних механізмів і технологій для врегулювання цих відносин, у межах якого обґрунтовано заходи державної політики у сфері цифровізації правового регулювання [1].

У продовження відзначимо, що механізми державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні варто розглядати з позиції того, що ці механізми передбачають застосування новітніх технологій, покликаних полегшити задоволення інтересів населення.

Аналіз наукових розвідок дав змогу узагальнити інструменти цифровізації, що можуть застосовуватися для розвитку економіки, суспільства та системи державного управління, а саме:

1) масив (бази) даних;

2) штучний інтелект і нейротехнології;

3) системи розподіленого реєстру;

4) нові виробничі технології;

5) Інтернет-технології;

6) компоненти робототехніки;

7) технології віртуальної та доповненої реальностей;

8) сайти, платформи, додатки тощо [там само].

Зрозуміло, що наведений перелік цифрових технологій, які можуть застосовуватися для забезпечення соціального розвитку та захисту, виникнення тих чи інших суспільно-політичних відносин, не є вичерпним. Тому він може бути розширений з огляду на появу та розвиток новітніх технологій, що зумовлюють виникнення, розвиток або припинення суспільних відносин, які при цьому потребують правового оформлення, стаючи правовідносинами.

Використання цифрових технологій відбувається крізь призму реалізації низки заходів державної політики. Дослідники [там само] слушно групують ці заходи залежно від такого:

1) секторів реалізації (державний сектор або недержавний (приватний, самоврядний, громадський тощо));

2) територіальної ознаки (центральний, регіональний або місцевий рівень управління, на якому відбувається впровадження цифрових технологій і оперативність надання адміністративних послуг);

3) напрямків здійснення (соціальний, екологічний, економічний, інформаційний, фінансовий тощо);

4) форм упровадження (зовнішнє або внутрішнє середовище, у межах якого відбувається впровадження цифрових технологій);

5) суб'єктів реалізації (цифрові технології можуть застосовуватися органами державної влади, органами місцевого самоврядування, консультативно-дорадчими інституціями, державними та комунальними підприємствами й установами тощо).

Погоджуємося із ученими [там само], що реалізація вищенаведених заходів державної політики із застосуванням цифрових технологій можлива в межах таких напрямків:

1. Цифрова економіка.

2. Освіта й наука.

3. Організаційно-правове регулювання цифрового середовища (прогнозування й оцінювання викликів, ризиків і загроз йому, реагування на них).

4. Інформаційна інфраструктура.

5. Інформаційна безпека.

6. Екологічна безпека.

7. Цифрове публічне управління (державне та самоврядне).

У той же час, є піднапрями, серед наведених, які доцільно об'єднати в межах одного - соціально орієнтованого. На наше переконання, викоремлений напрям є системоутворюючим, і включає соціальне забезпечення, соціальний розвиток і захист. Власне кажучи, у межах соціального напряму, що вимагає впровадження цифрових технологій під час реалізації державної політики , варто визначити такі вектори:

1. Освіта.

2. Наука.

3. Сфера охорони здоров'я.

4. Пенсійне забезпечення.

5. Соціальне страхування.

6. Сфера зайнятості та праці.

7. Формування та реалізації соціального капіталу.

8. Забезпечення соціального добробуту.

9. Сфера культури.

10. Сфера подолання антисоціальних явищ та ін.

Варто зауважити, що зовнішня агресія рф проти України, з одного боку, ускладнила процес реалізації державної політики в соціальному напрямку. А з другого боку, засвідчила важливість активного та повсюдного використання цифрових технологій у межах зазначеного напрямку. Адже вони (цифрові технології) дозволяють зменшити будь-яку відстань до мінімуму, зокрема у наданні сервісних державних послуг. Це, у свою чергу, покликано:

1) стимулювати до вдосконалення механізмів державної політики (інформаційних, ресурсних, інституційних та ін.);

2) унеможливити вияв соціального невдоволення, суспільно-політичних та інших конфліктів;

3) раціонально використовуватися фінансові, матеріально-фінансові, технічні та інші ресурси.

Прикладом сучасного результативного впровадження цифрових технологій в соціальному напрямку під час реалізації державної політики є доповнення вітчизняних додатків, платформ, баз даних цифровим контентом, а саме:

а) додатків «Дія» і «Трембіта» (послугами, необхідними для осіб, які вимушено переселилися через війну та втратили житло, роботу тощо, а також для представників бізнесу, які могли оформити отримання державної допомоги через зазначені додатки тощо);

б) платформи Пенсійного фонду України новими можливостями для людей щодо ознайомлення їх із важливою інформацією.

Стосовно останньої платформи Пенсійного фонду України, то зазначимо таке: через військову агресію проти України було прийнято рішення на загально державному рівні щодо передання до цього фонду функцій соцстраху. Відтак, це покликано пришвидшити процес соціального забезпечення населення, які втратили працездатність. У цьому контексті було надано кожному громадянинові за допомогою відповідної платформи Пенсійного фонду України ознайомитися зі станом оформлення лікарняного, а також з здійсненням виплат за ним [2]. Отримати цю інформацію можливо за умови наявності в особи цифрового підпису. Його (знову ж таки) можливо отримати не виходячи з власного помешкання, надіславши електронну форму заяви до відповідної публічної інституції.

У межах умовного плану дослідження вказано на важливість розвитку саме механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин.

Передання до Пенсійного фонду України не властивих йому функцій дозволяє стверджувати, що цей захід забезпечує парадигмальність розвитку таких механізмів, а ті, у свою чергу, зумовлюють виникнення нових правовідносин. Їх розвиток безпосередньо вимагає застосування цифрових технологій, покликаних підвищити результативність соціального захисту та пенсійного забезпечення в Україні.

Розгляд загальних положень науки «Публічне управління та адміністрування» дає змогу визначити структуру системи державної політики у сфері цифровізації правовідносин щодо соціального та пенсійного забезпечення. У цій системі вато виокремити такі структурні елементи:

а) мету;

б) завдання;

в) принципи;

г) функції;

ґ) методи;

д) засоби;

е) інструменти державної політики (табл. 1).

Таблиця 1Система державної політики у сфері цифровізації в Україні

Джерело: складено на підставі [1]

Загально відомо, що ці структурні елементи в рух приводять відповідні механізми державної політики. З огляду на загальні принципи фундаментальної науки публічного управління, можемо відзначити таке: саме методи, засоби й інструменти державного впливу забезпечують його практико орієнтованість, тому вони становлять основу для класифікації механізмів державної політики.

На погляд учених [1], серед них особливого значення набувають насамперед інституціональні механізми державної політики у сфері цифровізації. Оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні дієвого впровадження цифровізаційних технологій і забезпечення соціального розвитку України. Крім того, ці механізми характеризуються об'єднавчою рисою. Йдеться про те, що інституціональні механізми забезпечують інтеграційність і двієвість функціонування правового й організаційного механізмів державної політики у сфері цифровізації. Погоджуємося з дослідниками [там само], що правовий механізм передбачає розвиток правових та соціальних інститутів, а організаційний - державних і недержавних інституцій, до яких входять органи державної влади й місцевого самоврядування, об'єднання громадян та ін.

У той же час, уважаємо, що серед механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні також доцільно виокремлювати інституціональні. Проте вони, у свою чергу, включають правові, організаційні, інформаційні та інші ресурсні механізми державної політики в зазначеній сфері. Даний висновок нами зроблено з огляду на місце інформації, кадрових, фінансових та інших ресурсів під час формування та реалізації державної політики крізь призму застосування цифрових технологій у сфері соціального та пенсійного забезпечення.

Висновки

Отже, проведене дослідження стану функціонування механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні дало змогу визначити

перспективні напрямки розвитку цих механізмів, а саме:

1) забезпечення оперативності та комплексності надання державними інституціями адміністративних послуг населенню у сфері соціального та пенсійного забезпечення;

2) зниження соціальної напруги через невчасність або ускладнення задоволення суспільних інтересів;

3) забезпечення раціонального використання «портфелю» ресурсів, спрямованих на соціальне та пенсійне забезпечення населення.

Крім того, обґрунтовано важливість реалізацію заходів щодо вдосконалення інституціональних механізмів державної політики щодо цифровізації правовідносин у сфері соціального та пенсійного забезпечення в Україні. Доведено, що ці механізми включають правові, організаційні, інформаційні та інші ресурсні механізми державної політики в зазначеній сфері.

Література

1. Помаза-Пономаренко А.Л., Микитюк Ю.М. Цифровізація державної політики vs. державна політика цифровізації у сфері правового регулювання : монографія. Х.: НУЦЗУ, 2021. 200 с.

2. Портал Пенсійного фонду України. https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/ WorkIncapacityPersonList.

References:

1. Pomaza-Ponomarenko, A. & Mykytyuk, Yu. (2021). Digitization of state policy vs. state policy of digitization in the field of legal regulation [Tsyfrovizatsiya derzhavnoyi polityky vs. derzhavna polityka tsyfrovizatsiyi u sferi pravovoho rehulyuvannya]. Kharkiv: NUTSZU. [in Ukrainian].

2. Portal of the Pension Fund of Ukraine [Portal Pensiynoho fondu Ukrayiny]. Retrieved from https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/WorkIncapacityPersonList. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru