Щодо проблеми реалізації інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо проблеми реалізації інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами України

Торічний Вадим Олександрович

доктор наук з державного управління, доцент, професор кафедри національної безпеки та управління Факультету підготовки керівних кадрів, Національна академія Державної прикордонної служби України, м. Хмельницький

Анотація

Європейське об'єднання подолало свої етапи розвитку, а тому може пропонувати українцям певне бачення існування фундаментальних суспільних утворень, до прикладу прикордонного відомства. За результатами підписання низки важливих документів із європейськими державними інституціями, Україна зобов'язалась реалізувати систему інтегрованого управління кордонами. У статті представлено сутність інтегрованого управління кордонами, що полягає в: створенні та забезпеченні рівноваги між належним рівнем прикордонного безпеки та масштабами відкритості державних кордонів у транскордонному співробітництві; специфіці суб'єктного складу; злагодженості діяльності, яке полягає у тому, що інтегроване управління кордонами здійснюється на міжнародному, державному, міжвідомчому та відомчому рівнях; реалізації організаційних, політико-правових, соціально-економічних заходів. Проаналізовано зміст інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами.

Подано авторське розуміння значення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами полягає у наступному: створення та застосування інноваційних підходів в інтегрованому управлінні кордонами; розгляд та визначення раціональних пропозицій щодо покращення методології та механізмів взаємодії між основними суб'єктами в інтегрованому управлінні кордонами; регулярний обмін відкритими статистичними та аналітичними даними у галузі безпеки кордону; реалізація спільних досліджень аналітичного змісту щодо оцінювання ризиків та загроз в організації та захисті державного кордону; формулювання пропозицій щодо заходів у налаштуванні інформаційного співробітництва між основними та другорядними суб'єктами інтегрованого управління кордонами.

Автор статті співвідносить інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами із атрибутами демократизації та українським громадянським суспільством.

Ключові слова: інтегроване управління кордонами, інформаційний обмін, інформаційне співробітництво, прикордонне відомство, відомчі організації, інформація.

Abstract

Torichnyi Vadym Oleksandrovych

Doctor of Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of National Security and Management, Faculty of Management Training, National Academy of the State Border Service of Ukraine, Khmelnytskyi

CONCERNING PROBLEMS OF IMPLEMENTING INFORMATION COOPERATION IN THE INTEGRATED BORDER MANAGEMENT OF UKRAINE

The European union has overcome its stages of development, and therefore can offer Ukrainians a certain vision of the existence of fundamental social entities, for example, the border agency. As a result of signing a number of important documents with European state institutions, Ukraine undertook to implement a system of integrated border management. The article presents the essence of integrated border management, which consists in: creating and ensuring a balance between the appropriate level of border security and the extent of openness of state borders in cross-border cooperation; specifics of the subject composition; coherence of activities, which consists in the fact that integrated border management is carried out at the international, state, interdepartmental and departmental levels; implementation of organizational, political-legal, socio-economic measures. The content of information cooperation in integrated border management is analyzed.

The author's understanding of the importance of information cooperation in integrated border management is as follows: creation and application of innovative approaches in integrated border management; consideration and determination of rational proposals for improving the methodology and mechanisms of interaction between the main subjects in integrated border management; regular exchange of open statistical and analytical data in the field of border security; implementation of joint studies of analytical content regarding the assessment of risks and threats in the organization and protection of the state border; formulation of proposals for measures in setting up informational cooperation between primary and secondary subjects of integrated border management.

The author of the article correlates information cooperation in integrated border management with attributes of democratization and Ukrainian civil society.

Keywords: integrated border management, information exchange, information cooperation, border department, departmental organizations, information.

Постановка проблеми

Активний процес глобалізації, постійні кризові явища у різних сферах життя, існуючий стан науково-технічного прогресу, чіткий курс України на євроінтеграцію, війна проти України - основні події століття, що мають вплив на життя людей. Навіть незважаючи на війну в Україні, фіксують міжнародну мобільність громадян в світовій спільноті, розвивається транскордонне співробітництво. Ті принципи та механізми, які застосовують в управлінні українськими кордонами не є успішними. Унія Європейська подолала свій шлях розвитку, надає українцям оновлене бачення функціонування фундаментальних інституцій суспільства, зокрема прикордонної служби. Слід нагадати, що підписання окремих важливих документів з європейськими структурами, вплинуло на українців взяти на себе зобов'язання втілити систему інтегрованого управління кордонами.

Нинішня війна актуалізувала проблематику інформаційної безпеки в інституціях українського суспільства. Найвищі посадові особи держави сформулювали до сектору безпеки та оборони завдання щодо реалізації пріоритетних положень національної інформаційної політики. Попри все, Україна здійснює усі можливі кроки щодо євроінтеграції, а це своєю чергою має вплив зростання ролі інтегрованого управління кордонами. Такий процес вимагає поглибленого вивчення щодо розвитку.

Інформаційне співробітництво сучасної української спільноти в інтегрованому управлінні кордонами здійснюється за умов значних диспропорцій політико-економічного та соціально-культурного регіонального поступу в країні, і зокрема прикордоння. Такі диспропорції спровоковані, в першу чергу, війною, яка вплинула на мобільність людей, інвестицій, виробництва та капіталу через кордон.

Галузь інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами повинно сприяти згуртуванню зусиль по відношенню до суб'єктів у розв'язанні проблемних різного рівня, змісту та масштабу.

Вирішення питань інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами потребує розгляду наступних завдань: змін та адаптації нормативно-правового фундаменту України до міжнародних норм законодавства; удосконалення статистичного інструментарію; визначення перспектив розвитку інтегрованого управління кордонами завдяки статистичному моделюванню з метою подальшого використання результатів досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В отриманні достовірних результатів аналізу представленої проблеми, звернулись до методу аналізу літератури. Ознака наукового дослідження полягає у вазі тих аргументів, на які спирається автор. Зважаючи на це, було вивчено різноманітні інформаційні джерела - від дисертацій до наукових публікацій та навчальних посібників. Аналіз здійснювався у напрямку від загального до часткового. Перш за все, досліджено основи інтегрованого управління кордонами, які викладено у науковій праці М. Литвина - голови Державної прикордонної служби України [2], у подальшому вивчено сутність та особливості інформаційної політики в Україні [1]. Надалі проаналізовано «Стратегію інтегрованого управління кордонами до 2025 року» [5]. Цінність для запропонованої проблематики є праця О. Матвієнка про інформаційний менеджмент [3]. Вчені А. Савич [4] і О. Твердохліб [6] є авторами праць про сутність інформаційної політики в Європейському Союзі. Український дослідник С. Товканець аналізував специфіку інформаційного забезпечення в транскордонному співробітництві [7].

Мета статті. Проаналізувати проблему реалізації інформаційного співробітництва у системі інтегрованого управління кордонами.

Виклад основного матеріалу

За умов війни, євроінтеграційних процесів, суттєвим є вплив ступеня розвиненості інформаційно-комунікаційних технологій на існування українського суспільства. Особливої уваги заслуговує у представленому контексті проблема інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами. Ця проблема знаходить у площині формування інформаційних відносин в інтегрованому управлінні кордонами.

Драматизм нинішньої війни змусив підняти комплекс проблем інформаційного середовища, які українським державним інституціям необхідно обов'язково розв'язати. Державна прикордонна служба, яка є складовою сектору оборони та безпеки, а отже виконує функції, пов'язані з національною безпекою, зорієнтована на вирішення проблематики інформаційного співробітництва. Україні необхідно не просто забезпечувати інформаційне співробітництво у своїх відомчих інституціях, а перетворити його в інструмент реалізації національних інтересів, удосконалити його механізми тощо. Результатом таких перетворень повинно бути сприяння забезпеченню національної, і зокрема прикордонної та інформаційної безпеки України.

У виокремленні шляхів удосконалення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами, перш за все слід проаналізувати зміст таких понять як «інформаційний ресурс», «інформація», «співробітництво», а також «інформаційний обмін» та «інформаційні потреби».

Сучасний науковий дискурс під інформаційним ресурсом пропонує сприймати організовану систему інформаційних продуктів, що покликані забезпечити інформаційні потреби громадян, соціуму та держави як інституту у відповідній життєвій сфері або діяльності.

За теперішнього стану розвитку людства інформаційні ресурси отримали статус стратегічних, оскільки мають вагомий вплив на існування особистості. Ті організацій, структури або інституції, що функціонують в суспільстві, мають своє особливе правове, методичне, технічне, кадрове та інформаційне забезпечення. Прикордонне відомство України також володіє цими характеристиками, а отже і власними інформаційними ресурсами, якими обмінюється в інформаційному співробітництві задля реалізації інтегрованого управління кордонами.

Прикордонне відомство створило власну інформаційну інфраструктуру, що оперативного управляти справами відомства, силами та засобами протидії загрозам національних інтересів.

Інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами вирішує низку завдань, зокрема: обмін інформаційними ресурсами на відомчому, міжвідомчому, внутрідержавному та міжнародному рівнях; захист внутрішніх та зовнішніх інтересів держави; неперервне оновлення засобів комунікації з дотриманням демократичних принципів; створення інформаційних ресурсів для інформаційного середовища; здійснення контролю за дотриманням принципів та правил інформаційної політики та національного законодавчого поля; сприяння розвитку інформаційної культури.

Державна прикордонна служба України для належного забезпечення інтегрованого управління кордонами потребує достатнього обсягу якісної інформації, відповідних засобів для поширення інформації, стимулювання інформації, формування інформаційного прикордонного сектору у секторі безпеки та оборони тощо.

Інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами виступає як низка пов'язаних між собою складових якісного та кількісного змісту, що мають вплив на обмін інформацією, як-то: рівень загальної професійної кваліфікації особового складу відомства (освіта, професійний досвід, підвищення кваліфікації); рівень сформованості та розвиненості інформаційних технологічних навичок представників прикордонної служби (знання роботи з операційними системами, пакетами прикладних програм, умов програмування); емоційна стабільність та психологічні особливості персоналу (здатність до адаптації у професійному колективі, готовність сприймати зміни, корпоративні цінності, бути комунікабельним, відкритим, відповідальним тощо); здатність до соціальної та професійної взаємодії у прикордонному колективі, до згуртованості; готовності до виконання професійних завдань.

Беручи до уваги проаналізоване значення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами, його сутність, структуру та вимоги щодо функціонування, за результатами аналізу західного досвіду вирішення такої ж проблеми, визначено пріоритетні напрями його удосконалення: вибір стратегії активного учасника інформаційного співробітництва; створення необхідних функціональних каналів зв'язку (враховуючи різновид інформації, завантаженість каналу, пропускну здатність каналу, захист каналу тощо); створення надійної системи обробки інформації; створення програмно-технічного комплексу; визначення ефекту інформації за її практичною цінністю; дотримання балансу інтересів особистості, суспільства і держави; дослідження рівня інформаційних потреб в суб'єктів інтегрованого управління кордонами; виявлення та оцінка ефективності конкретних інформаційних технологій; удосконалення системи інформаційних ресурсів та технологій доступу до них (бази даних, архіви, бібліотеки, хмарні сховища тощо); забезпечення захисту інформаційного ресурсу або продукту від несанкціонованого доступу, безпеки інформаційної системи, потужності телекомунікаційної системи; збір, обробка та аналіз інформації про явища, процеси, операції в інтегрованому управлінні кордонами, що є обов'язковими для інформаційного моніторингу; формування фінансової системи щодо підтримки інформаційного співробітництва; розвиток, розроблення спеціалізованих програмних та апаратних засобів, а також захищеної мережі передачі інформації для функціонуванні інформаційно-аналітичного підрозділу у прикордонному відомстві, що функціонуватиме у мирний та воєнний час.

Кожен компонент та суб'єкт інтегрованого управління кордонами є взаємозалежним, що диктує вимогу щодо створення міжвідомчих, державних комплексних програм, проектів, присвячених інформаційному співробітництву.

Реалізація політики, у сфері державного управління і навіть у середовищі приватного бізнесу, важливою складовою ефективності є розроблення відповідної стратегії, планування та результативної організації. Враховуючи це Кабінет Міністрів України затвердив у 2019 році Стратегію інтегрованого управління кордонами. Згідно зі змістом цієї Стратегії визначено узгоджену діяльність окремих органів державної влади в Україні, а також основних військових та правоохоронних формувань, що спрямована на забезпечення збалансованої системи національної прикордонної безпеки та збереження відкритості кордону у західній частині України, транскордонного співробітництва, і окремих осіб, котрі перетинають кордони.

В існуванні прикордонного відомства вже був досвід втілення змісту схожих документів, датованих ще 2010 роком. Тому можна стверджувати, що інтегрованим управлінням кордонами є: основною метою є створення та забезпечення рівноваги між належним рівнем прикордонного безпеки та масштабами відкритості державних кордонів у транскордонному співробітництві; специфіка суб'єктного складу, у якому виокремлюють МВС, МЗС, Міністерство інфраструктури, Міністерство фінансів, Прикордонну службу, Службу безпеки України, Національну гвардію, Збройні Сили України та інших; скоординованість діяльності полягає у тому, що інтегроване управління кордонами здійснюється на міжнародному, державному, міжвідомчому та відомчому рівнях; передбачає реалізацію організаційних, політико-правових, соціально-економічних заходів.

Можна стверджувати, що процес інтегрованого управління кордонами є полісуб'єктним та багатоаспектним процесом. Основним суб'єктом, на який покладено виконання завдань інтегрованого управління кордонами є Державна прикордонна служба України, що належить до Міністерства внутрішніх справ України. Зважаючи на таку ситуацію, можна виокремити стратегічні пріоритети в інтегрованому управлінні кордонами: збереження територіальної цілісності та незалежності України; попередження терористичних загроз; боротьба із транснаціональною та організованою злочинністю; заходи щодо зменшення масштабів нелегальної міграції, контрабанди різних засобів; контроль над усіма ділянками українського кордону; належний рівень облаштування кордону України; імплементація стандартів Європейського Союзу у сфері інтегрованого управління кордонами.

Представлені стратегічні напрями інтегрованого управління кордонами пов'язані із визначенням відповідних шляхів реалізації: розроблення механізмів контролю за втіленням прав та свобод людини впродовж перетину кордону України; протидія проявам злочинності на територіях прикордонних регіонів України та розвиток з цією метою підрозділів швидкого реагування в структурі прикордонного відомства; сприяння розвитку міжнародної співпраці у сфері інформаційного забезпечення у галузі охорони державного кордону.

У трактуванні змісту поняття «інформаційне співробітництво» існує декілька наукових підходів у трактуванні та уточнені суттєвих ознак. У радянський період розвитку науки згаданий вище термін використовували у зв'язці із процесом реалізації автоматизованої системи управління. Тобто за певного періоду історії інформаційне співробітництво було зосереджене на специфіці обміну інформацією щодо соціально-економічної діяльності, що підлягають комп'ютеризації.

Сучасна громада не дотримується поділу науки на вітчизняну та західну науку, але на Заході дефініції «інформаційного співробітництва» не існувало.

Ближчим за змістом була категорія «інформаційна підтримка», що не була самостійною, оскільки виступала складовою елементу технології управління.

Впродовж певного часу та під впливом тих запитів та процесів, що мали та мають місце в сучасному соціумі у змісті поняття «інформаційне співробітництво» значно розширився та певною мірою - змінився. Трактування змісту є ширшим і набагато ближчим до процесу управління. Основними ознаками такого поняття є достовірність інформації та її циркуляція між інституціями.

На основі поданого вище тлумачення, значення інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами полягає у таких основних тезах: створення та застосування інноваційних підходів в інтегрованому управлінні кордонами; розгляд та визначення раціональних пропозицій щодо покращення методології та механізмів взаємодії між основними суб'єктами в інтегрованому управлінні кордонами; регулярний обмін відкритими статистичними та аналітичними даними у галузі безпеки кордону; реалізація спільних досліджень аналітичного змісту щодо оцінювання ризиків та загроз в організації та захисті державного кордону; формулювання пропозицій щодо заходів у налаштуванні інформаційного співробітництва між основними та другорядними суб'єктами інтегрованого управління кордонами.

Беззаперечним фактом в забезпеченні інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами є роль суб'єктів такого управління. Такими суб'єктами є державні інституції різного рівня, що є відповідальним за створення інформаційного простору країни. В Україні успішно зазначений простір формують завдяки традиційним та інноваційним інформаційно- комунікаційним технологіям, а ось у недержавному секторі звертаються до широких інноваційних ресурсів, прикладами яких є регіональні (транскордонні) проекти та програми.

Аналіз європейського досвіду дає змогу стверджувати, що інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами є ефективним за умови реалізації його у таких напрямах: отримання регіонами інформації щодо іноземної держави, зацікавленості у певній взаємодії, з конкретних питань, а також - інформації у Міністерство відповідальне за зовнішню політику, а надалі - у структури прикордонного відомства. Засобами інформаційного обміну є сучасні технології. Інституції повинні проводити презентації власних регіонів з можливих тем - інвестиції, туризм, бізнес тощо. Наведений приклад є свідченням інформаційного співробітництва, що дотичне до питань економічної взаємодії. За подібною послідовністю відбувається інформаційне співробітництво з питань нелегальної міграції, боротьби на кордоні із організованою злочинністю, контрабандними трафіками тощо.

Таким чином, інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами є атрибутом демократичних процесів і дозволяє формувати громадянське суспільство в Україні.

Висновки

Проведене дослідження продемонструвало, що інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами є комплексом напрямів та методів діяльності усіх державних організацій та структур. Така діяльність направлена на контролювання, регулятивні дії, планування, систематизацію, обробку та поширення конкретної інформації. Згідно із результатами змісту інформаційного забезпечення в інтегрованому управлінні кордонами визначено основні напрями його удосконалення на рівні прикордонного відомства.

Встановлено, що інформаційне співробітництво в інтегрованому управлінні кордонами є сукупністю напрямів та методів діяльності державних інституцій. Вся їх діяльність у цій галузі спрямована на контроль, регулювання, планування, зберігання та обробку і поширення конкретної інформації. За порівнянням такого співробітництва у Європейському Союзі, визначено відповідну специфіку в Україні.

Перспективами подальших наукових досліджень є аналіз ефективного використання інформації на різних рівнях управління в органах охорони державного кордону, формулювання прогнозів щодо побудови системи інформаційного співробітництва, удосконалення процесу застосування інформаційних ресурсів, безперервної інформатизації управлінського процесу та захисту інформації; вивчення засад розвитку інформаційного співробітництва у воєнний час в інтегрованому управлінні кордонами, розвиток інформаційного потенціалу прикордонного відомства, аналіз різноманітних інформаційних електронних послуг у структурі прикордонної служби тощо.

Література:

інформаційне співробітництво управління кордон

1. Брижко В. До питання сучасної інформаційної політики [Текст] // Вісник Академії управління МВС. 2009. №2. с. 27-47.

2. Литвин М. Концептуальні засади інтегрованого управління кордонами. Досвід упровадження в Україні. Наука і оборона. 2014. №1. С. 3-7.

3. Матвієнко О. В. Основи інформаційного менеджменту. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 60 с.

4. Савич А. С. Європейські програми формування інформаційного простору ЄС [Електронний ресурс] // Проблеми міжнародних відносин. URL : http://vmv.kymu.edu.Ua/v/p09/12.pdf

5. Стратегія інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року затв. розпорядженням КМУ №687-р від 24.07.2019 р.- URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/687-2019-%D 1%80

6. Твердохліб О. С. Європейський підхід до розроблення інформаційної політики держави актуальні проблеми [Текст] // Економіка. 2016. №3(177). С.429-435.

7. Товканець С. А., Товканець Г. В. Інформаційне забезпечення міжнародного бізнесу в рамках транскордонного співробітництва // Актуальні проблеми економіки. 2010. № 10 (112). С. 284-286.

References:

1. Bryzhko V. (2009) Do pytannya suchasnoyi informatsiynoyi polityky. [To the issue of modern information policy] [Text] // Visnyk Akademiyi upravlinnya MVS - Bulletin of the Academy of Internal Affairs. No. 2. with. 27-47. [in Ukrainian]

2. Lytvyn M. (2014) Kontseptual'ni zasady intehrovanoho upravlinnya kordonamy. Dosvid uprovadzhennya v Ukrayini. [Conceptual principles of integrated border management. Implementation experience in Ukraine]. Nauka i oborona - Science and defense. No. 1. P. 3-7. [in Ukrainian]

3. Matvienko O. V. (2004) Osnovy informatsiynoho menedzhmentu. [Fundamentals of information management]. K.: Center of Educational Literature. 60 p. [in Ukrainian]

4. Savych A. S. (2012) Yevropeys'ki prohramy formuvannya informatsiynoho prostoru YES. [European programs for the formation of the EU information space] [Electronic resource] // Problemy mizhnarodnykh vidnosyn - Problems of international relations. URL: http://vmv.kymu.edu.ua/v/p09/12.pdf [in Ukrainian]

5. Stratehiya intehrovanoho upravlinnya kordonamy na period do 2025 roku. [Strategy of integrated border management for the period until 2025] approved. by order of the CMU No. 687-r dated July 24, 2019 - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-2019-%D1%80 [in Ukrainian]

6. Tverdokhlib O. S. (2016) Yevropeys'kyy pidkhid do rozroblennya informatsiynoyi polityky derzhavy aktual'ni problemy. [The European approach to the development of the information policy of the state, actual problems] [Text] // Ekonomika - Economics. No. 3(177). P. 429-435. [in Ukrainian]

7. Tovkanets S. A., Tovkanets G. V. (2010) Informatsiyne zabezpechennya mizhnarodnoho biznesu v ramkakh transkordonnoho spivrobitnytstva. [Information provision of international business within the framework of cross-border cooperation] // Aktual'ni problemy ekonomiky -Actual problems of the economy. No. 10 (112). P. 284-286. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru