Сучасні проблеми судової системи: спеціалізація, доброчесність та відкритість судів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні проблеми судової системи: спеціалізація, доброчесність та відкритість судів

Жаровська Ірина Мирославівна,

доктор юридичних наук, професор кафедри теорії права та конституціоналізму Національного університету «Львівська політехніка»

Мета. Метою роботи є проаналізувати аспекти сучасних тенденцій розвитку судової системи в аспекті забезпечення факторів спеціалізації, доброчесності та відкритості судового корпусу. Методика. В основу методологіювання покладено трирівневу систему методів та підходів. На першому рівні розглядаються філософські методи, зокрема діалектичний метод - застосовано під час встановлення усталених і новітніх методів реалізації судової влади; метафізичний метод -- для виокремлення зовнішніх чинників, які впливають на координацію в межах судового процесу; синергетичний метод -- для визначення гіпотетичних наслідків впровадження новітньої методології ведення судового процесу та реалізації сучасних затребуваних факторів судової діяльності. Порівняльно- правовий метод використано для аналізу використання прес-релізів суду у діяльності судів США, Південної Кореї, Австралії та чинників спеціалізації суду ОАЕ. Результати. В процесі дослідження визнано, що акцентовано увагу на трьох аспектах оновлення судової влади, серед яких спеціалізація судів (на прикладі доктринального та праксіологічного аналізу вказано, що сучасні судові системи повинні бути уважними до різноманітних наслідків спеціалізації, щоб вони могли адаптуватися до складнощів сучасного вирішення спорів); досягнення доброчесності судової системи (доведено, що сучасним актуальним аспектом є діяльність суддів у соціальних мережах, оскільки це абсолютно нова сфера, проте вона потребує наукової уваги у контексті сучасних викликів у судовій системі); відкритості судової влади (судові органи в усьому світі визнали необхідність більш ефективного донесення своїх рішень до громадськості, щоб сприяти інституційній репутації та легітимності). Наукова новизна. Вперше в межах комплексного правового аналізу проведено дослідження тріади оновлених атрибутів судової системи в умовах правового режиму демократії. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано для реалізації принципів судової форми в Україні в контексті дотримання принципів доброчесності та відкритості суддівського корпусу.

Ключові слова: доброчесність суддів, судова спеціалізація, участь громадськості у здійсненні судової влади, судова реформа.

Iryna Zharovska

Doctor of Law, professor of the Department of Theory of Law and Constitutionalism Lviv Polytechnic National University

CURRENT PROBLEMS OF THE JUDICIAL SYSTEM:
SPECIALIZATION, BENEVOLENCE AND OPENNESS OF THE COURTS

Purpose. The purpose of the work is to analyze aspects of modem trends in the development of the judicial system in the aspect of ensuring the factors of specialization, integrity and openness of the judiciary. Method. The methodology is based on a three-level system of methods and approaches. At the first level, philosophical methods are considered, in particular the dialectical method - applied during the establishment of established and new methods of exercising judicial power; metaphysical method - to identify external factors that ajfect coordination within the judicial process; synergistic method - to determine the hypothetical consequences of the introduction of the latest methodology of conducting court proceedings and the implementation of modem, demanded factors of judicial activity. The comparative legal method was used to analyze the use of court pre-releases in the activities of the courts of the USA, South Korea, and Australia and the factors of specialization of the UAE court. The results. In the process of research, it was recognized that attention was focused on three aspects of the renewal of judicial power, among which the specialization of courts (using the example of doctrinal and praxeological analysis, it is indicated that modem judicial systems must be attentive to the various consequences of specialization so that they can adapt to the complexities of modem dispute resolution); achieving the integrity of the judicial system (it has been proven that the activity of judges in social networks is a modern, relevant aspect, since it is a completely new field, but it needs scientific attention in the context of modern challenges in the judicial system); openness of the judiciary (judiciaries around the world have recognized the need to communicate their decisions more effectively to the public in order to promote institutional reputation and legitimacy). Scientific novelty. For the first time, within the framework of a comprehensive legal analysis, a study of the triad of updated attributes of the judicial system in the conditions of the legal regime of democracy was conducted. Practical significance. The results of the study can be used to implement the principles of judicial form in Ukraine in the context of compliance with the principles of integrity and openness of the judiciary.

Key words: integrity of judges, judicial specialization, public participation in the exercise of judicial power, judicial reform.

Постановка проблеми

Судова система в Україні є неефективною, непрозорою та користується надзвичайно низькою довірою населення. Сьогодні система правосуддя не виконує належним чином свої обов'язки. Основними причинами цього є низький рівень «правової культури» та правосвідомості суспільства, поширеність корупції у сфері правосуддя, а також триваюча залежність суддів від виконавчої та законодавчої гілок влади в Україні.

Оновлення буттєвих детермінант, політико-правова політика держави у сфері забезпечення прав людини та верховенства права зумовлюють реформування правової системи України. Це є вагомим фактором євроінтеграційних прагнень України та одним із семи обов'язкових чинників набуття статусу члена Європейського союзу. Глобальні процеси зумовлюють процес оновленого тлумачення місця судді в політико-правовому механізмі. Стабільна судова система забезпечує зміцнення публічного апарату, є фактором дієвості необхідного механізму «стримування та противаг», націлює державну політику на толерування ціннісного сприйняття гуманістичних факторів, повагу до прав та свобод людини, законних інтересів суспільства та окремої людини, правомірне обмеження прав людини тощо. судова система прес реліз

На конституційному рівні судова влада є однією з трьох ключових механізмів владного апарату, проте на праксіологічному рівні давно зауважено, що належне судочинство формує плацдарм для правового функціонування всіх інших державних органів та інституцій. Сильна судова система - це основа демократичних цінностей ліберального суспільства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

В умовах глобалізаційної трансформації та пандемічної кризи майже відсутні дослідження монографічного рівня, які б спеціалізувалися на аналізі закономірностей формування нормативно-правового забезпечення діяльності, як всієї системи судової влади та її оновлення в глобалізованому суспільстві відповідно до демократичних принципів та стандартів.

Питання правового регулювання оновлення судового корпусу були предметом розгляду таких науковців:О.М. Балинської, М. Гетьманцева, Н.П. Бортник, Б. Ковальчука, Н.В. Ортинської, І.С.Лісної та інших. Безумовно ширше це питання досліджували представники іноземних правових шкіл, зокрема J. Barugahare, P. Meyer, E. Jimenez-Gomez, B. White та інші.

Постановка завдання

Ціллю цієї наукової статті є дослідження сучасних тенденцій розвитку судової системи в аспекті забезпечення факторів спеціалізації, доброчесності та відкритості судового корпусу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Судова система не є сталим елементом, вона змінюється, трансформується та сприймає новітні позитивні стандарти. Особливо цей процес є помітний в аспекті трансформації процесуальних галузей права. Тут слід погодитися з М.Гетманцевим, який стверджує, що «усі процесуальні галузі права нашої держави - надзвичайно складні й динамічні утворення, які, залучаючи міжнародний досвід і провідні технологічні досягнення, стрімко розвиваються й запроваджують кардинально нові форми відправлення правосуддя. Лише за останні кілька років вітчизняне судочинство зазнало докорінного реформування, в результаті якого не лише вдосконалені чинні інститути цивільного процесуального права, господарського процесуального права, кримінального процесуального права та адміністративного процесу, а й утілені в життя й успішно функціонують нові моделі процесуальної взаємодії суду та інших суб'єктів процесу» [і, с. 179]-

Науковці активно приділяють увагу активізації судової реформи та удосконаленню судової влади. На думку І. С. Лісної, стосовно напрямів удосконалення судової процедури, то серед пріоритетних заходів з удосконалення судових процедур на перший план виходять дві основні проблеми - висока вартість судового процесу і тривалі строки. Тому, на її думку, оптимізація судової процедури має орієнтуватися на ці два складника. Найбільшою проблемою сучасної судової системи дослідниця вважає низький рівень соціальної поваги до судді. Отже, основними напрямами вдосконалення професійної якості суддівського корпусу має бути: а) вироблення Стандартів відповідності суддівській професії; б) оптимізація процедури добору кандидатів на посади суддів; в) ефективний механізм контролю за їх профпридатністю [2].

В межах цієї наукової статті дослідимо три аспекти новітніх глобальних трансформацій судової системи, серед них спеціалізація судів, проблеми доброчесності та фактори участі громадськості у здійсненні публічної влади.

Під самим фактором спеціалізації розуміється, що організації та приватні особи зосередження на обмеженому колі завдань, які найкраще підходять свої вміння та навички. Ця спеціалізація передбачає, що фахівці уникають виконання інших завдань, вміннями яких вони не так професійно володіють. Ідея спеціалізації роботи включає скорочення завдання до мінімального рівня. В будь якій професійній сфері це створює досвід, спеціалізацію та покращує якість. Зазвичай завдання постійно повторюється. Через спеціалізація роботи сприяє значному зростанню кваліфікації в конкретній сфері, швидкість виконання та навчання проходить швидше. Теоретично цей метод знижує витрати контролю якості та підвищення ефективності.

В контексті судової системи спеціалізація приносить такі ж позитивні фактори, окрім підвищення професійного рівня, вузької направленості судового процесу, зменшення термінів розгляду справи, найсуттєвішим удосконаленням є фактор збільшення легітимації суспільства до суддівського корпусу.

Звернемося до порівняльного досвіду. Дослідники посиленої спеціалізації у ОАЕ вказали, чим сильнішою на практиці ставала судова спеціалізація, тим сприятливіше відбувалося скорочення часу та зусиль необхідні для винесення судових рішень у справах, що сприяє якості судочинства [3].

Спеціалізація праці здавна вважалася головним механізмом підвищення продуктивності робітників і економічного процвітання націй. Розглядаючи еволюцію судів у світі загального права, зростання судової спеціалізації було невпинним, що свідчить, на думку B. Opeskin, про те, що вона приносить значні переваги. Це виходить далеко за межі спеціалізації за предметом права та досягається за допомогою багатьох способів, окрім створення нових судів. Однак, щоб зрозуміти справжню роль спеціалізації, необхідно запитати, який вплив вона має на основні цінності судової системи, а саме на економічну ефективність, справедливі результати, неупередженість, громадську довіру, доступ до правосуддя та процесуальна справедливість. Судова спеціалізація часто має конкуруючий вплив на ці цінності, але ретельний інституційний дизайн, особливо через гібридну спеціалізацію, може принести значні переваги при мінімізації витрат. Сучасні судові системи повинні бути уважними до різноманітних наслідків спеціалізації, щоб вони могли адаптуватися до складнощів сучасного вирішення спорів [4].

Наступним фактором оновлення судової системи є ціннісна детермінанта досягнення доброчесності судової системи. Доброчесність суддів, один із стовпів, на якому тримається верховенство права, залежить від довгого списку факторів, які продовжують адаптуватися у світі, що швидко змінюється. Хоча національні контексти відрізняються, судові органи часто стикаються зі схожими проблемами щодо забезпечення незалежності та доброчесності у своїх відповідних країнах, і вони погоджуються з необхідністю гарантувати, що керівні принципи щодо судових питань залишаються актуальними.

Хоча основи доброчесності суддів узгоджені та перераховані в Бангалорських принципах поведінки суддів, настанови щодо деяких актуальних питань можуть не відповідати необхідним стандартам. Особливим сучасним актуальним аспектом є діяльність суддів у соціальних мережах. Це абсолютно нова сфера, проте вона потребує наукової уваги у контексті сучасних викликів судовій системі. Хоча темп розвитку технологій продовжує прискорюватися, він створює проблеми для певних категорій професійних дисциплін, природа яких не дуже гнучка; зі збереженням суддівської доброчесності на кермі їхніх принципів багато суддів можуть мати труднощі з сприйняттям швидких інновацій.

Судді повинні дотримуватися юридичних та етичних наслідків, з якими інші професії можуть не стикатися при використанні технологій, у тому числі використання соціальних мереж. Це особливо стосується платформ соціальних медіа, які стали повсюдними за останні кілька років, як елемент повсякденної діяльність людей, вони дозволяють миттєво спілкуватися з родиною, друзями та абсолютно незнайомими людьми, ділитися святковими фотографіями та смішними мемами, а також можливість коментувати новини. Хоча ці, здавалося б, звичайні дії не мають жодних наслідків для більшості людей, доки вони дотримуються певної міри соціального етикету, для суддів можуть бути непередбачені наслідки [5].

Більшість суддів добре розуміють позитивні аспекти, які можуть принести платформи соціальних мереж, такі як відкритість, близькість до суспільства та потенціал для поширення свого досвіду та покращення розуміння доступності права для громадськості, у тому числі вирішення проблем відкритості судової влади. З іншого боку, негативні аспекти можуть стосуватися участі суддів у соціальних мережах, зокрема в аспект критичної уваги до того, що судді можуть опублікувати або питання можуть стосуватися спотворення чи неправильне тлумачення їхніх публікацій, або навіть більш глобальних проблем тиску на судову гілку влади - кіберзалякування та загрози конфіденційності та безпеці.

Для вирішення цієї дилеми існує правове регулювання. Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені Економічною та соціальною радою Організації Об'єднаних Націй у 2006 році встановлюють аксіологічні ціннісні фактори, які судді повинні дотримуватися, а саме незалежність, неупередженість, чесність, рівність, компетентність і старанність. Вказане стосується будь якої сфери судової діяльності. Проблема тут полягає не стільки в свідомому зневазі суддею ціннісних детермінант, скільки недостатній технічній освіченості представників суддівського корпусу у новій сфері інформаційних відносин.

Третім чинником оновлення суддівської системи, що ми поставили за мету розглянути в цьому дослідженні, є принцип відкритості суддів.

Участі громадськості є вагомою у будь якій політико-правовій діяльності . Судова влада є частиною публічної влади і її відкритість так само легітимізує владні відносини та провокує вищий рівень довіри громадськості до судових інституцій. Як вказує Carlos E. Jimenez-Gomez, відкритий уряд гарантує прозорість, підзвітність і відкритість уряду, одночасно збільшуючи можливості участі громадян. Таким чином, відкритість є ключовим словом, коли асоціюється з доступом до інформації в установах, на відміну від секретності, а також співпраці та управління співпрацею в демократичних процесах. Незважаючи на те, що в усьому світі було реалізовано багато ініціатив відкритого уряду, більшість із них стосувалися виконавчої та законодавчої влади та установ. Незважаючи на те, що концепція відкритого уряду в демократичних суспільствах зазвичай пов'язана з виконавчою владою, особливу увагу, на думку науковця, слід приділити ідеї, що - навіть якщо судова влада має специфічні та контекстуальні характеристики - можна застосувати філософію відкритого уряду до судової системи [6].

Судові органи в усьому світі визнали необхідність більш ефективного донесення своїх рішень до громадськості, щоб сприяти інституційній репутації та легітимності. Для досягнення цих цілей суди можуть розкривати та поширювати авторитетну інформацію через прес-релізи, які на рівні високих судів є поширеним явищем у Європі. Прес-релізи - це цілеспрямовані повідомлення, які надсилаються громадськості. Громадськість і засоби масової інформації служать загальною аудиторією для прес-релізів. Дослідження показали, що політичні інституції, а також підприємства вважають прес-релізи основним інструментом вільної односторонньої передачі інформації. Суди не є винятком. Крім того, було стверджено, що публічність і поширення інформації допомагають судам створювати та розвивати інституційну репутацію та легітимність.

Верховні та конституційні суди в Америці також активно публікують прес - релізи. Проте дослідження показали, що прес-релізи відрізняються як кількістю, так і якістю. Наприклад, у той час як Верховний суд США лише оголошує про майбутні рішення, а Верховний суд Австралії коротко підсумовує свої рішення, Верховний суд Південної Кореї публікує нерегулярні та нечасті прес-релізи [7].

Вказаний засіб є новітнім, затребуваним, проте не єдино можливим, оскільки його методологія передбачає односторонній зв'язок. Нині у більшості демократичних держав судові зв'язки з громадськістю найкраще описати як односторонню комунікацію, у якій інформація поширюється виключно з метою інформування громадськості. Зв'язки з громадськістю в судах також характеризуються зусиллями підтримувати відкритість і прозорість навколо судових рішень. Ці зусилля характеризуються принципом відкритого правосуддя, який стверджує, що верховенство права є не лише прозорим і доступним, але й відкритим для зовнішнього контролю. Саме комунікативний зв'язок з можливістю зворотного зв'язку дозволить судам підкреслити відкритість і справедливість судової системи.

Висновки

Судова система як і всі політико-правові явища перебувають у стані перманентного удосконалення та оновлення. Сучасні проблеми судочинства пов'язані з рівнем недовіри громадянського суспільства до судової системи, що девальвує весь механізм публічної влади держави. В межах даного наукового дослідження акцентовано увагу на трьох аспектах оновлення судової влади, серед яких спеціалізація судів (на прикладі доктринального та праксіологічного аналізу вказано, що сучасні судові системи повинні бути уважними до різноманітних наслідків спеціалізації, щоб вони могли адаптуватися до складнощів сучасного вирішення спорів); досягнення доброчесності судової системи (доведено, що сучасним актуальним аспектом є діяльність суддів у соціальних мережах, оскільки це абсолютно нова сфера, проте вона потребує наукової уваги у контексті сучасних викликів у судовій системі); відкритості судової влади (судові органи в усьому світі визнали необхідність більш ефективного донесення своїх рішень до громадськості, щоб сприяти інституційній репутації та легітимності).

Список використаних джерел

1. Гетманцев М. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система: реальність і виклики сьогодення Підприємництво, господарство і право. 2017. № 4. С. 179-183.

2. Лісна І. С. Загальнотеоретичний підхід до визначення понять «судова влада» та «судова система».” Прикарпатський юридичний вісник. 2018. Вип. 2. С. 3-6.

3. Alhamad M., Nusari M., Ameen A., Raju V., Bhumic A. Role of Judicial Specialization on Improving the Organizational Performance within Judicial Institutions in the United Arab Emirates International Journal of Recent Technology and Engineering. 2019. Vol.8 Is.2. S10.

4. Opeskin B. The Relentless Rise of Judicial Specialisation and its Implications for Judicial

Systems, Current Legal Problems,2022. Vol. 75, Is. 1,P.137

188. https://doi.org/10.1093/clp/cuac006

5. Global Programme for the Implementation of the Doha Declaration. Social media, a challenging new platform for judges around the world. 2022. https://www.unodc.org/dohadeclaration/en/news/2018/11/social -media--a-challenging-new- platform-for-judges-around-the-world.html

6. Jimenez-Gomez C.E. Open Judiciary Worldwide: Best Practices and Lessons Learnt (Department of Justice of the Autonomous Government of Catalonia, Spain) . Open Government: Concepts, Methodologies, Tools, and Applications, 2020, https://www.igi- global.com/chapter/open-judiciary-worldwide/235229

7. Meyer P. Judicial public relations: Determinants of press release publication by

constitutionalcourts. Politics, 2020,Vol.40(4),477

493. https://doi.org/10.1177/0263395719885753

References

1. Hetmantsev, M. (2017) . Unified judicial information and telecommunication system: reality and challenges of today Entrepreneurship, economy and law. No. 4. P. 179-183. (in Ukrainian)

2. Lisna, I. S. (2018) A general theoretical approach to the definition of the concepts of "judicial authority” and "judicial system” Prykarpatskyi Juridy Visnyk. Issue 2. P. 3-6. (in Ukrainian)

3. Alhamad M., Nusari M., Ameen A., Raju V., Bhumic A. (2019). Role of Judicial Specialization on Improving the Organizational Performance within Judicial Institutions in the United Arab Emirates International Journal of Recent Technology and Engineering. Vol.8 Is.2, S. 10. (in English)

4. Opeskin B. (2022) The Relentless Rise of Judicial Specialisation and its Implications for

JudicialSystems,Current Legal Problems, Vol. 75, Is.1,P.137-188.

https://doi.org/10.1093/clp/cuac006 (in English)

5. Global Programme for the Implementation of the Doha Declaration. (2022). Social media, a challenging new platform for judges around the world. Retrieved from: https://www.unodc.org/dohadeclaration/en/news/2018/11/social -media--a-challenging-new- platform-for-judges-around-the-world.html (in English)

6. Jimenez-Gomez, C.E. (2020) Open Judiciary Worldwide: Best Practices and Lessons

Learnt (Department of Justice of the Autonomous Government of Catalonia, Spain) Open Government:Concepts, Methodologies, Tools, and Applications. Retrieved from:

https://www.igi-global.com/chapter/open-judiciary-worldwide/235229 (in English)

7. Meyer, P. (2020) Judicial public relations: Determinants of press release publication by constitutional courts. Politics, 40(4), 477-493. https://doi.org/10.1177/0263395719885753 (in English)

Размещено на Allbest.ru