Інтеграційний правопорядок щодо дискреції в застосуванні норм фінансового права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтеграційний правопорядок щодо дискреції в застосуванні норм фінансового права

Барікова Анна Анатоліївна,

кандидат юридичних наук, науковий консультант відділу забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів секретаріату Касаційного адміністративного суду, викладач кафедри публічного управління та адміністрування Національної академії внутрішніх справ, вул. Паторжинського, 14, м. Київ, оюоі, Україна

Мета. Метою роботи є розкриття сутності інтеграційного виміру реалізації дискрецїі в застосуванні норм фінансового права. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались такі методи наукового пізнання: логіко- семантичний, функціональний, системно-структурний, формально-юридичний, порівняльно-правовий. Результати. В процесі дослідження визнано, що інтеграційний правопорядок щодо дискрецїі в застосуванні норм фінансового права є міждержавною інтегрованою системою-надбудовою наднаціональних принципів, норм та інститутів, які сформовані шляхом взаємодії національних правопорядків та мають організаційну спрямованість інструментарію для їх імплементації. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що в контексті інтеграційного правопорядку механізм реалізації дискрецїі в застосуванні норм фінансового права як функціональні елементи, правовідносини та інструменти, що визначають та обмежують правила поведінки правозастосувачів задля досягнення мети та завдань правової держави, забезпечення правомірної поведінки суб'єктів та балансу публічного і приватного інтересів під час здійснення вибору між альтернативами і прийняття правомірного та оптимального рішення. Перспективним напрямком розвитку такої системи є практичне впровадження концепції логічної формалізації інституту такої дискрецїі щодо типового порядку (алгоритму) дотримання меж розсуду: як і на підставі чого має здійснюватися розсуд, критеріїв та послідовності аналізу; зіставлення фактів з нормою права для пошуку збігів; оцінки за критеріями, тлумачення, обґрунтування; формування висновків; факультативного наведення аналогічних правових позицій; фіналізації того, яке рішення прийняти в межах розсуду. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності щодо встановлення меж реалізації дискрецїі в застосуванні норм фінансового права.

Ключові слова: християнство, соціальний правопорядок, інтеграція, універсальний правопорядок, наднаціональний правопорядок, національний правопорядок, правова система.

Anna Barikova

Ph.D in Law, Academic Adviser at the Department for ensuring the work of the judicial chamber for the consideration of cases regarding taxes, fees and other mandatory payments of the secretariat of the Administrative Court of Cassation, Educator of the Department of Public Management and Administration at the National Academy of Internal Affairs, Patorzhynskoho Street, 14, Kyiv, 01001, Україна дискреція правопорядок фінансове право

INTEGRATIVE LEGAL ORDER REGARDING DISCRETION IN THE APPLICATION OF FINANCIAL PROVISIONS OF LAW

Purpose. The purpose of the article is to reveal the essence of the integration dimension of the exercise of discretion when applying the financial provisions of law. Methodology. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of the available scientific and theoretical material and the formulation of relevant conclusions and recommendations. The following methods of scientific knowledge have been used during the research: logical-semantic, functional, system-structural, formal-legal, comparative-legal. Results. It has been determined that the integration legal order regarding discretion when applying the financial provisions of law is an interstate integrated system-superstructure of supranational principles, norms and institutions, which are formed through the interaction of national legal orders and have an organizational orientation of the tools for their implementation. Originality. In the context of the integration legal order, the mechanism of exercising discretion when applying the financial provisions of law has been established as functional elements, legal relations and tools that determine and limit the rules of behaviour of law enforcers in order to achieve the goals and objectives of the rule of law, ensuring the lawful behaviour of subjects and the balance of public and private interests when making a choice between alternatives and making a legitimate and optimal decision. A promising direction of the development of such a system is the practical implementation of the concept of logical formalization of the institution of such discretion regarding the typical order (algorithm) of observing the limits of discretion: how and on the basis of which factors discretion is to be exercised, criteria and sequence of analysis; comparison of facts with the rule of law to find coincidences; evaluations according to criteria, interpretation, justification; formation of conclusions; optional indication of similar legal positions; finalizing what decision to make within discretion. Practical significance. The results of the research could be used in law-making and law-enforcement activities to establish the limits of discretion when applying the financial provisions of law.

Key words: Christianity, social legal order, integration, universal legal order, supranational legal order, national legal order, legal system.

Постановка проблеми

В сучасному світі відособленість створює перешкоди для розвитку правової системи, що унеможливлює забезпечення добробуту країни, її економічного зростання. У цьому контексті дискреційна складова відносин щодо застосування норм фінансового права відіграє надважливу роль під час формування інтеграційного правопорядку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Питання інтеграційного правопорядку розглядали Н. Арабаджи, В. Буткевич, О. Димінська, А. Крижанівський, Л. Луць, В. Муравйов, О. Передерій, М. Пісов, П. Рабінович та інші. Водночас не було проведено комплексного дослідження про інтеграційний правопорядок щодо дискреції в застосуванні норм фінансового права.

Постановка завдання

Метою статті є розкриття сутності інтеграційного виміру реалізації дискреції в застосуванні норм фінансового права.

Виклад основного матеріалу дослідження

Інтеграційний правопорядок щодо дискреції в застосуванні норм фінансового права є міждержавною інтегрованою системою- надбудовою наднаціональних принципів, норм та інститутів, які сформовані шляхом взаємодії національних правопорядків та мають організаційну спрямованість інструментарію для їх імплементації. Такий інтеграційний правопорядок згідно з принципами та нормами міжнародного права створює умови для належної реалізації взаємовідносин і співробітництва між державами, попри політико-економічні та соціальні розбіжності. Згадане утворення має комплексну природу та варіативну кількість складових елементів, характеризується рівневістю в ієрархічному вимірі, а також у межах «горизонтальної» взаємодії.

Щодо реалізації дискреції в застосуванні норм фінансового права, інтеграційний правопорядок поєднує національні правопорядки, правові системи яких зберігають змістовну самобутність, самостійність та інституціональність. Підтримує життєдіяльність такого правопорядку компроміс щодо створення нормативних приписів, реалізація яких становить сутність цього порядку [і, с. 16, 18]. Інтеграційний правопорядок зумовлений інтересами і потребами до інтеграції та гарантування юридичної організованості та впорядкованості у відносинах між учасниками цього процесу [2, с. 408].

У соціальному вимірі такий інтеграційний правопорядок постає як цінність щодо інституційного підґрунтя функціонування суспільних інститутів у межах загального соціального порядку [3, с. 50]. Цінність цього правопорядку є загальносоціальною, вимірюється значенням для прогресу суспільства тих відносин, які встановлені та захищаються правовою системою [4, с. 73-80]. Тобто на транскордонному рівні взаємодії між платниками і контролюючими органами інтеграційний правопорядок визначає стан правореалізації та створює умови для функціонування відповідних інституцій.

Інтеграційний вимір реалізації дискреції в застосуванні норм фінансового права в Україні також пов'язаний з впливом християнства [5], норм римського права, еллінської філософії [6] на правову культуру та соціальне життя [7, с. 2; 8, с. 59]. Йдеться про трансформацію християнства на сучасну правову базу шляхом поєднання морально - етичних, релігійних і правових норм, забезпечуючи імплементацію моральних та етичних норм Конституції щодо державних гарантій у додержанні соціальних прав та свобод, моральності суспільства та моральної шкоди, а також здійснення морально -правового впливу, формування соціальних цінностей в суспільстві, коли мораль тлумачиться як божественна за своїм походженням, а людська гідність має трансцендентну, абсолютну, «божественну» природу, що втілюється з урахуванням закону свободи, наданого людям як дітям Божим [9, с. 108, 110-113]. Софійний підхід у київському християнстві пов'язаний з постійним потягом до мудрості через учення про Софію як «Премудрість Божу», що сприяє формуванню засад бачення світу, що виникли під впливом платонівської й неоплатонівської філософської традиції, щодо плюралізму, поліфонії та творчого розвитку думки в межах «філософемного» етапу розвитку суспільної свідомості [5, с. 84].

Ключовою ознакою інтеграційного правопорядку є те, що складові, з яких він створюється, самі наділені ознаками правової системи, тому він складає суму (правове поле) делегованих повноважень від країн -учасниць як сфера делегованого правового регулювання [10, с. 111] і не має такого потужного примусово-державного забезпечення, як національні правопорядки [11, с. 87]. Цей правопорядок зумовлений інтересами та потребами до інтеграції на світовому рівні для впорядкування відносин, зокрема, щодо дискреції в застосуванні норм фінансового права. Ураховується воля учасників зазначеної взаємодії, зорієнтована на об'єднання національних правопорядків у єдине ціле - інтеграційну систему.

До інших ознак описаного інтеграційного правопорядку належить такі, як узгодженість, багатофункціональність, просторовість [1, с. 16]. Щодо дискреції в застосуванні норм фінансового права цей правопорядок є історично зумовленим, має узгоджуватися з моделями правомірної поведінки правозастосувачів, сприяти запобіганню деліктів і відновленню стану рівноваги такої системи. Узгодженість інтеграційного правопорядку сприяє ефективності застосування юридичних норм, надаючи пільги та привілеї, вигоди й переваги правозастосувачам, які здійснюють діяння в межах і на підставі верховенства права, приймають правомірні рішення. Багатофункціональність цього правопорядку пов'язана з множинністю функціонала регулятивного інструментарію на національному та наднаціональному рівнях. Просторовість виявляється в межах застосування норм зазначеного правопорядку у відповідних державах.

У складі універсального правопорядку інтеграційний включає європейський, азійський, африканський, американський та інші типи [12, с. 547]. Після об'єднання цих різновидів у цілісну, єдину правову систему, зберігаються властивості їхніх національних правових систем, а також формується нова інтеграційна система як окрема частина правового буття [11, с. 86]. У такий спосіб національні правові системи модернізуються, переносячи спільні сутнісні риси до нового уніфікованого наднаціонального утворення, яке зберігає стійкість, попри свою складність і багатоелементність.

Так, європейський правопорядок пов'язаний зі сплетінням різних правових порядків, які утворюють категорію «constitutional synallagma» [13, с. 218-220; 14, с. 298]. Така система має міждержавний інтеграційний характер щодо інноваційної трансформації національних правових систем [15, с. 52-53]. Процес інтеграції національних правових систем з європейським правопорядком проходить такі стадії, як наближення національних правових систем до європейських шляхом попередньої адаптації внутрішньодержавного законодавства до європейських стандартів, входження до європейських міждержавно-правових систем у межах єдиного правового простору, збереження стабільності й розвитку регіону та його суб'єктів [10, с. 111]. Наприклад, у справі «Van Gend & Loos» Суд Європейського Союзу встановив вимоги до прямої дії зазначених положень правопорядку щодо осіб; вільного руху товарів, послуг, капіталів і платежів; конкуренції на внутрішньому ринку тощо [16, с. 251]. Європейський правопорядок впливає на національні правопорядки на підставі таких принципів [17, с. 26]: автономії; прямого застосування; прямого ефекту; лояльної співпраці (лояльності).

Окреслений функціональний вимір інтеграційного правопорядку щодо реалізації дискреції в застосуванні норм фінансового права формує механізм забезпечення результативності імплементації його положень на національному рівні. В українській судовій практиці вказано на зумовленість податкових і митних відносин процесами глобалізації у сфері економіки і виробництва [18], зокрема, щодо зв'язку між виробником та країною походження товару [19]. На переконання Верховного Суду, цілями асоціації України та Європейського Союзу є, зокрема, запровадження умов для посилених економічних та торгівельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу, включаючи створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, як це закріплено в Розділі IV «Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею» «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», та підтримувати зусилля України стосовно завершення переходу до ринкової економіки, зокрема, шляхом поступової адаптації її законодавства до acquis ЄС [20]. Йдеться про формування умов для вільного руху товарів, розуміючи необхідність інтеграції у світову економіку і міжнародну торговельну систему, керуючись прагненням до постійного підвищення рівня життя населення [21].

Висновки

Отже, у контексті інтеграційного правопорядку механізм реалізації дискреції в застосуванні норм фінансового права як функціональні елементи, правовідносини та інструменти, що визначають та обмежують правила поведінки правозастосувачів задля досягнення мети та завдань правової держави, забезпечення правомірної поведінки суб'єктів та балансу публічного і приватного інтересів під час здійснення вибору між альтернативами і прийняття правомірного та оптимального рішення. Перспективним напрямком розвитку такої системи є практичне впровадження концепції логічної формалізації інституту такої дискреції щодо типового порядку (алгоритму) дотримання меж розсуду: як і на підставі чого має здійснюватися розсуд, критеріїв та послідовності аналізу; зіставлення фактів з нормою права для пошуку збігів; оцінки за критеріями, тлумачення, обґрунтування; формування висновків; факультативного наведення аналогічних правових позицій; фіналізації того, яке рішення прийняти в межах розсуду.

Список використаних джерел

1. Пісов М. До питання «інтеграційний правовий порядок»: поняття, значення та співвідношення з міжнародним правопорядком. Jurnalul juridic national: teorie §i practica. 2016. № 1/2(17). С. 14-19.

2. Крижанівський А.Ф. Правовий порядок в Україні: витоки, концептуальні засади, інфраструктура: монографія. Одеса: Фенікс, 2009. 506 с.

3. Арабаджи Н.Б. Соціальний зріз власної цінності правового порядку. Актуальні проблеми держави і права. 2015. Вип. 75. С. 50-55.

4. Рабинович П.М. Социалистическое право как ценность. Одеса: Юрид. літ., 2006.

168 с.

5- Луцький І.М. Християнство як світоглядне джерело української держави і права: монографія. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. 468 с.

6. Berman H.J. The Formation of the Western Legal Tradition. Cambridge, Mass: Harvard University Press, 1983. 657 p.

7. Меленко С.Г. Давньогрецька філософія права як світоглядне джерело української

філософсько-правової думки і права:автореф. дис. ... д-ра. юрид. наук:

12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2014. 43 с.

8. Ткачук І.Д. Методологія дослідження впливу християнських цінностей на формування правової культури України. Філософські та методологічні проблеми права. 2020. № 1 (19). С. 58-63.

9. Луцький І. Християнство як світоглядне джерело української держави й права. Вісник Прикарпатського університету. 2014. Вип. 8. С. 108-113 (Серія: Політологія).

10. Луць Л.А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти): монографія. Київ: Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2003. 304 с.

11. Крижанівський А.Ф. Правопорядок в інтеграційних правових системах. Актуальні проблеми держави і права. 2005. Вип. 25. С. 83-88.

12. Міжнародне право. Основи теорії: підруч. / за ред. В.Г. Буткевича. Київ: Либідь, 2002. 608 с.

13. Димінська О.Ю. Особливості Європейського правопорядку в системі міжнародних, регіональних та національних правопорядків. Порівняльно-аналітичне право. 2016. № 3. С. 218-220.

14. Birkinshaw P., Varney M. The European Union Legal Order After Lisbon. Austin: Kluwer Law International, 2010. 366 p.

15. Передерій О.С. Правопорядок Європейського Союзу: сутнісні особливості та вплив на трансформацію правопорядку України. Часопис Київського університету права. 2021. № 1. С. 50-56.

16. Муравйов В. Загальні принципи правопорядку Європейського Союзу. Європейське право. 2012. № 2-4. С. 245-260.

17. Przybojewsk J. Law and administration. Post-Soviet Europe journal of Kolegium Jagiellonskie Torunska Szkola Wyzsza. 2015. Vol. II. 51 p.

18. Постанова Верховного Суду від 15.09.2021 р. у справі № 320/5562/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99686882 (дата звернення: 17.01.2023).

19. Постанова Верховного Суду від 04.11.2021 р. у справі № 320/5563/18. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100824070 (дата звернення: 17.01.2023).

20. Постанова Верховного Суду від 24.11.2021 р. у справі № 460/2786/19. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101332169 (дата звернення: 17.01.2023).

21. Постанова Верховного Суду від 22.02.2022 р. у справі № 640/110/20. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103521490

References

1. Pisov, M. (2016). Do pytannia «intehratsiinyi pravovyi poriadok»: poniattia, znachennia ta spivvidnoshennia z mizhnarodnym pravoporiadkom [On the `integrative legal order' issue: concept, meaning and relationship with the international legal order]. Jurnalul juridic national: teorie §i practica, 1/2(17), 14-19. (in Ukrainian)

2. Kryzhanivskyi, A.F. (2009). Pravovyi poriadok v Ukraini: vytoky, kontseptualni

zasady, infrastruktura [Legal order in Ukraine:origins, conceptual foundations,

infrastructure]. Odesa: Feniks. (in Ukrainian)

3. Arabadzhy, N.B. (2015). Sotsialnyi zriz vlasnoi tsinnosti pravovoho poriadku [The social slice regarding the value of the legal order]. Current Problems of State and Law, 75, 50-55. (in Ukrainian)

4. Rabinovich, P.M. (2006). Socialisticheskoe pravo kak cennost' [Socialist law as a value]. Odesa: Yuryd. lit. (in Russian)

5. Lutskyi, I.M. (2010). Khrystyianstvo yak svitohliadne dzherelo ukrainskoi derzhavy i prava [Christianity as a worldview source of the Ukrainian state and law] . Ivano-Frankivsk: Misto NV. (in Ukrainian)

6. Berman, H.J. (1983). The Formation of the Western Legal Tradition. Cambridge, Mass: Harvard University Press. (in English)

7. Melenko, S.H. (2014). Ancient Greek philosophy of law as a worldview source of Ukrainian philosophical and legal thought and law: Dr. habil. thesis abstract. Kyiv: National Academy of Internal Affairs. (in Ukrainian)

8. Tkachuk, I.D. (2020). Metodolohiia doslidzhennia vplyvu khrystyianskykh tsinnostei na formuvannia pravovoi kultury Ukrainy [Research methodology of the influence of Christian values on the formation of the legal culture of Ukraine]. Philosophical and methodological Problems of law, 1 (19), 58-63. (in Ukrainian)

9. Lutskyi, I. (2014). Khrystyianstvo yak svitohliadne dzherelo ukrainskoi derzhavy y prava [Christianity as an ideological source of the Ukrainian state and law]. Bulletin of the Precarpathian University, 8, 108-113. (in Ukrainian)

10. Luts, L.A. (2003). Yevropeiski mizhderzhavni pravovi systemy ta problemy intehratsii z nymy pravovoi systemy Ukrainy (teoretychni aspekty) [European interstate legal systems and issues of integration with the latter of the legal system of Ukraine (theoretical aspects)]. Kyiv: Koretsky Institute of State and Law of National Academy of Science of Ukraine. (in Ukrainian)

11. Kryzhanivskyi, A.F. (2005). Pravoporiadok v intehratsiinykh pravovykh systemakh [Law and order in integration legal systems]. Current Problems of State and Law, 25, 83-88. (in Ukrainian)

12. Butkevych, V.H. (2002). Mizhnarodne pravo. Osnovy teorii [International law. Basics of the theory]. Kyiv: Lybid. (in Ukrainian)

13. Dyminska O.Iu. (2016). Osoblyvosti Yevropeiskoho pravoporiadku v systemi mizhnarodnykh, rehionalnykh ta natsionalnykh pravoporiadkiv [Peculiarities of the European legal order in the system of international, regional and national legal orders]. Comparative and analytical law, 3, 218-220. (in Ukrainian)

14. Birkinshaw, P., Varney, M. (2010). The European Union Legal Order After Lisbon. Austin: Kluwer Law International. (in English)

15. Perederii, O.S. (2021). Pravoporiadok Yevropeiskoho Soiuzu: sutnisni osoblyvosti ta vplyv na transformatsiiu pravoporiadku Ukrainy [The legal order of the European Union: essential features and influence on the transformation of the legal order of Ukraine]. Scientific Journal “Chronicles of KUL”, 1, 50-56. (in Ukrainian)

16. Muraviov, V. (2012). Zahalni pryntsypy pravoporiadku Yevropeiskoho Soiuzu [General principles of the legal order of the European Union]. European Law, 2-4, 245-260. (in Ukrainian)

17. Przybojewsk, J. Law and administration. (2015). Post-Soviet Europe journal of Kolegium Jagiellonskie Torunska Szkola Wyzsza, II, 51 p. (in English)

18. Resolution of the Supreme Court in the case no. 320/5562/18. (2021, September 15). Available at: https://reyestr.court.gov.ua/Review/99686882 (accessed 17 January 2023). (in Ukrainian)

19. Resolution of the Supreme Court in the case no. 320/5563/18. (2021, November 4). Available at: https://reyestr.court.gov.ua/Review/100824070 (accessed 17 January 2023). (in Ukrainian)

20. Resolution of the Supreme Court in the case no. 460/2786/19. (2021, November 24). Available at: https://reyestr.court.gov.ua/Review/101332169 (accessed 17 January 2023). (in Ukrainian)

21. Resolution of the Supreme Court in the case no. 640/110/20. (2022, February 22). Available at: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103521490 (accessed 17 January 2023). (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru