Визначення предмета правового та криміналістичного дослідження військових правопорушень, які були вчинені на окупованій території України
Аналіз наукових підходів щодо визначення сутності кримінально-правової та криміналістичної характеристики правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях України. Дослідження розвитку основ побудови конкретних методик розслідування правопорушень.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.06.2023 |
| Размер файла | 49,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної академії управління персоналом
ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДМЕТА ПРАВОВОГО ТА КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ЯКІ БУЛИ ВЧИНЕНІ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Сиводєд Іван Сергійович, кандидат юридичних наук, докторант,
доцент кафедри правоохоронної та антикорупційної діяльності
начальник відділу Спеціалізованої прокуратури у військовій та
оборонній сфері Офісу Генерального прокурора України
Анотація
Статтю присвячено аналізу наукових підходів щодо визначення сутності кримінально-правової та криміналістичної характеристики правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях України. Приділяється увага необхідності виокремлення таких наукових понять, як «кримінально-правова характеристика певного виду кримінального правопорушення», «кримінально-правова характеристика групи злочинів» та «криміналістична характеристика». Розглянуто проблему формування кримінально-правової характеристики як системи узагальнених даних про типові ознаки кримінальних правопорушень з урахуванням зв'язків між елементами. Підкреслено практичне значення зазначеної характеристики в організації розслідування правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях України, у побудові методичних рекомендацій із досудового розслідування цієї групи кримінальних правопорушень.
Воєнні дії на території України тривають із 2014 р. Зранку 24 лютого 2022 р. війська Російської Федерації розпочали повномасштабні бойові дії проти України. Президентом України та Верховною Радою України у попередні роки та безпосередньо після початку повномасштабного вторгнення було прийнято необхідні для громадян та діяльності органів державної влади законодавчі акти, зокрема Указ Президента України «Про загальну мобілізацію», Закон України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», Закон України «Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію"», Закон України «Про основи національного спротиву», Закон України «Про запровадження воєнного стану в Україні», Закон України «Про правовий режим воєнного стану».
Одним із проявів негативної тенденції в тимчасово захоплених терористичними угрупованнями та російськими військовими частинами населених пунктах України є значне зростання злочинності, зокрема особливо тяжких злочинів проти особистості, таких як умисні вбивства, грабежі, крадіжки, вимагання тощо.
Кількість зареєстрованих в Україні за період бойових дій за останні 8 років убивств зросла майже втричі. Військовою прокуратурою зареєстровано кримінальне провадження, проте огляд місця події не проводився, експертизи щодо потерпілих не проводилися, а місцезнаходження понад 600 осіб досі не встановлено. З лютого 2022 р. різко збільшилася кількість вчинення всіх категорій правопорушень. До деокупації території України частину правопорушень вважають латентними. Понад 2 300 осіб особового складу військових формувань перебувають у полоні бойовиків, військових Російської Федерації, про їхній стан правоохоронним органам України нічого не відомо. розслідування кримінальний правовий правопорушення
Комплексні дослідження внутрішніх процесів, що визначають розвиток основ побудови конкретних методик розслідування правопорушень, у вітчизняній кримінології не проводилися. Оскільки цей процес має природний характер, виникла об'єктивна потреба в розробленні методів вирішення завдань, що є типовими для всіх випадків розслідування.
З огляду на комплекс сприйняття та фіксації виявлена інформація має бути сприйнята суб'єктом пошуку в таких напрямах: а) з'ясовується її потенційна чи реальна причетність до пізнавальної події; б) з'ясовується її характер і джерело набуття (люди як носії ідеальних та матеріальних слідів, предмети, документи); в) визначається форма її подання (словесна, буквено-цифрова, цифрова, графічна, магнітний запис, відеозапис тощо); г) декодується в необхідних випадках, тобто уточнюється, її зміст і значення, перекладається з однієї знакової системи на іншу з використанням спеціальних знань і технічних засобів.
Отримана інформація повинна бути зафіксована для подальшого зберігання, аналізу та використання. В оперативно-розшуковій діяльності фіксація інформації здійснюється за допомогою процесуальних засобів в обов'язковому порядку та за допомогою технічних засобів за рішенням слідчого. Отже, фіксація інформації включає дії відповідного суб'єкта розслідування, спрямовані на процесуальне, техніко-криміналістичне чи оперативне закріплення та засвідчення отриманої інформації (в окремих випадках разом із її носієм) у встановленому законом і підзаконними актами порядку з метою подальшого дослідження, збереження та використання.
Ключові слова: правопорушення, які вчинені на окупованих територіях, кримінально-правова характеристика, криміналістична характеристика, кримінальне провадження, досудове розслідування, криміналістична методика.
Annotation
Syvodyed Ivan. Determination of the subject of the legal criminalistics research of offences committed on the occupied territory of Ukraine
The article is devoted to the analysis of scientific approaches to determining the essence of criminal law and forensic characteristics of offenses committed in the occupied territories of Ukraine. Attention is paid to the need to distinguish such scientific concepts as "criminal and legal characteristics of a certain type of criminal offense", "criminal and legal characteristics of a group of crimes" and "forensic characteristics". The problem of forming a criminal-legal characteristic as a system of generalized data on typical signs of criminal offenses, taking into account the connections between elements, is considered. The practical significance of the specified characteristic in the organization of the investigation of offenses committed in the occupied territories of Ukraine, in the construction of methodological recommendations for the pre-trial investigation of this group of criminal offenses is emphasized.
Military operations on the territory of Ukraine have been ongoing since 2014. On the morning of February 24, 2022, the troops of the Russian Federation began full-scale military operations against Ukraine. In previous years and immediately after the start of the full-scale invasion, the President of Ukraine and the Verkhovna Rada of Ukraine adopted legislative acts necessary for citizens and the activities of state authorities, in particular the Decree of the President of Ukraine "On General Mobilization", the Law of Ukraine "On Approval of the Decree of the President of Ukraine «On the Introduction of Military of the State of Ukraine»", Law of Ukraine "On the Approval of the Decree of the President of Ukraine «On General Mobilization»", Law of Ukraine "On the Basics of National Resistance", Law of Ukraine "On the Introduction of Martial Law in Ukraine", Law of Ukraine "On the Legal Regime of Martial Law".
One of the manifestations of a negative trend in the population centers of Ukraine temporarily occupied by terrorist groups and Russian military units is a significant increase in crime, in particular, particularly serious crimes against the individual, such as intentional murders, robberies, thefts, extortion, etc.
The number of murders registered in Ukraine during the period of hostilities over the past 8 years has almost tripled. A criminal case was registered by the military prosecutor's office, but the site of the incident was not examined, the victims were not examined, and the whereabouts of more than 600 people have not yet been determined. Since February 2022, the number of all categories of offenses has increased sharply. Before the de-occupation of the territory of Ukraine, part of the offenses were considered latent. More than 2 300 personnel of military formations are in captivity of militants, the military of the Russian Federation, and the law enforcement agencies of Ukraine do not know anything about their condition.
Comprehensive studies of internal processes, which determine the development of the foundations of the construction of specific methods of investigation of offenses, were not conducted in domestic criminology. Since this process is of a natural nature, there was an objective need to develop methods for solving tasks that are typical for all cases of investigation.
Given the complex of perception and fixation, the discovered information should be perceived by the subject of the search in the following directions: a) its potential or real involvement in the cognitive event is clarified; b) its nature and source of acquisition are clarified (people as carriers of ideal and material traces, objects, documents); c) the form of its presentation is determined (verbal, alphanumeric, digital, graphic, magnetic recording, video recording, etc.); d) is decoded in necessary cases, that is, its content and meaning are clarified, translated from one sign system to another using special knowledge and technical means.
The received information must be recorded for further storage, analysis and use. In operative investigative activities, recording of information is carried out with the help of procedural means in a mandatory manner and with the help of technical means according to the decision of the investigator. Therefore, the recording of information includes the actions of the relevant subject of the investigation, aimed at procedural, technical-forensic or operational consolidation and certification of the received information (in some cases, together with its carrier) in accordance with the procedure established by law and by-laws for the purpose of further research, preservation and use.
Key words: offenses committed in the occupied territories, criminal and legal characteristics, forensic characteristics, criminal proceedings, pre-trial investigation, forensic methodology.
Виклад основного матеріалу
У процесі формулювання наукової концепції з питань створення теоретичних основ криміналістичної методики розслідування правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях, необхідно визначити головні категорії, які будуть предметом дослідження. У нашому випадку однією з таких головних категорій є криміналістичне розуміння правопорушення, де для досягнення цієї мети необхідно визначити напрями й завдання дослідження, віднайти узгоджене тлумачення цієї головної категорії криміналістами-науковцями та юристами-практиками, а також визначитися з поняттям кримінально-правової характеристики цього виду злочинів.
Можна взяти за аксіому твердження, що основу криміналістичного розуміння екологічних кримінальних правопорушень становить їх правове визначення. Наприклад, О.Н. Колісніченко зазначав, що кримінальне право допомагає правильно визначати ті обставини, що підлягають з'ясуванню у процесі розслідування.
І.М. Лузгін вважав, що розслідування правопорушення залежить від його юридичних ознак та умов учинення. Водночас специфікою правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях України, є те, що на визначення цього поняття впливають результати досліджень не лише в галузі кримінального права, а й у галузях кримінології, юридичної психології та міжнародного права.
Кримінальне правопорушення як конкретна дія (бездіяльність) суб'єкта, поведінка, вчинок особи чи групи осіб, що заборонені кримінальним законом, є предметом дослідження кримінально-правової науки. Вагомий внесок у вивчення феномену злочину (кримінального правопорушення) та злочинності як соціального явища зробили науковці різних галузей гуманітарних, природничих і технічних наук. Такі дослідження містяться у працях учених-кримінологів, криміналістів, фахівців із кримінальної психології та інших юридичних наук.
Питання класифікації правопорушень за різними критеріями та кваліфікації суспільно небезпечних діянь привертали увагу таких фахівців у галузі кримінального права, як П.П. Андрушко, Я.М. Брайнін, М.В. Володько, А.А. Горницький, В.А. Клименко, М.Н. Ковальов, П.К. Кривошеїн, В.К. Матвійчук, П.С. Матишевський, В.М. Смітієнко, В.В. Сташис, С.А. Тарарухін, В.Я. Тацій. Соціально-політична сутність злочину була предметом дослідження в роботах В.В. Дурдинця, О.М. Литвака, М.І. Мельника, О.В. Микитчика, Г.О. Омельченка, О.В. Скрипнюка, О.С. Саінчина, В.І. Шакуна та інших авторів.
Певні аспекти військових правопорушень розглянуті у працях вітчизняних і зарубіжних учених у галузі кримінології, кримінального права, криміналістики, екологічногоправа,зокрематаких: В.І.Андрейцева, М.І. Веревичевої, О.В. Виноградової, С.Б. Гавриша, В.О. Глушкова, П. Гетьмана, С.А. Голуб, В.К. Грищука, О.М. Джужі, О.О. Дудорова, С.О. Книженко, А.Г. Князева, М.Й. Коржанського, В. Костицького, З.Г. Корчевої, В.А. Ландіної, Б.М. Леонтьєва, Н.О. Лопашенко, В.К. Матвійчука, М.І. Мельника, І.І. Митрофанова, В.О. Навроцького, О.В. Одерій, В.Д. Пакутіна, Є.А. Плотнікова, Г.С. Поліщука, В.М. Присяжного, Б.Г. Розовського, Н.Л. Романова, О.В. Сасова, Т.Л. Сергєєва, О.В. Скворцової, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.П. Тихого, М.І. Хавронюка, С.В. Хилюк, Д.Б. Чуракова, О.І. Чучаєва, Ю.С. Шемшученка, В.А. Широкова, А.М. Шульги [4; 5; 6; 7; 13; 14].
Однак на сьогодні не сформована єдина думка щодо визначення поняття «правопорушення, які вчинені в період військових дій» (або «військові правопорушення», або «військові правопорушення, які вчинені в період військових дій»), що не сприяє однозначному розумінню цих термінів науковцями та практиками.
Термін «правопорушення» є складним словом, утвореним з основ іменника «зло» й дієслова «чинити», та означає «вчинення зла», «вчинене зло». Отже, злочином у загальному розумінні є заподіяння певного зла, певної шкоди інтересам суспільства. Сучасні словники української мови фіксують такі визначення поняття «злочин»: суспільно небезпечна дія (чи бездіяльність), що чинить, заподіює зло людям; неприпустимий, ганебний вчинок; неправильна, шкідлива поведінка.
Певними новелами нашого дослідження, окрім кримінальних правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях України, є те, що ми розглядаємо правопорушення, пов'язані із захопленням військовими Російської Федерації особливо небезпечних державних підприємств, наприклад Запорізької атомної електростанції. Несанкціонований доступ необізнаних осіб до атомних реакторів станції може призвести до екологічної катастрофи в європейському масштабі.
У статті 16 Конституції України закріплено, що обов'язком держави є забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, збереження генофонду Українського народу. Тобто держава з метою запобігання негативним наслідкам неправомірної поведінки людини щодо довкілля має використовувати різні засоби впливу, зокрема й кримінальну відповідальність [1].
Наприклад, такі правопорушення, як екоцид, український законодавець відніс до злочинів проти безпеки людства та ввів до розділу ХХ Особливої частини Кримінального кодексу України (далі - КК України) «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку». Стаття 441 КК України визначає екоцид як масове знищення рослинного чи тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також учинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.
Стаття 414 КК України віднесена законодавцем до розділу ХІХ Особливої частини «Військові злочини». Основним об'єктом цієї статті названо порядок експлуатації військової техніки, а серед додаткових об'єктів - життя і здоров'я людини, довкілля. У диспозиції статті 414 КК України зазначається: «Порушення правил поводження зі зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, радіоактивними та іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження <...>» [2].
Протидія правопорушенням із боку держави здійснюється також на підставі ратифікованих Україною міжнародних нормативних актів (наприклад, актів МАГАТЕ) і норм національного законодавства, що закріплені в законах та підзаконних нормативно-правових актах (постановах Верховної Ради України, указах Президента України, постановах і розпорядженнях Кабінету Міністрів України, інструкціях та наказах профільних міністерств і відомств).
Серед причин необхідності визначення правової категорії «правопорушення, які вчинені в період військових дій» (або «військові правопорушення», або «військові правопорушення, які вчинені в період військових дій») можна виділити такі:
а) у чинному КК України військові правопорушення виділені в окремий розділ Особливої частини (розділ ІХ);
б) КК України не дає нормативне визначення понять «правопорушення, які вчинені в період військових дій» (або «військові правопорушення», або «військові правопорушення, які вчинені в період військових дій»), хоча водночас законодавець вважає за доцільне визначити у статті 401 КК України поняття військового злочину;
в) з огляду на віднесення українським законодавцем екоциду до злочинів проти безпеки людства та введення його до розділу ХХ Особливої частини КК України «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» (у статті 441 КК України) можна констатувати, що велика кількість правових термінів не знаходить прямого закріплення в законодавчих актах, хоча їх цінність для практики (правотворчої, правозастосовної, інтерпретаційної та правовиховної) є очевидною. Без освоєння понятійного апарату юридичної науки практична діяльність у сфері права є ускладненою;
г) у практиці правозастосування постійно постають питання про розмежування певних правопорушень, однак чинний КК України не містить терміни «військові правопорушення, які вчинені в період військових дій»;
ґ) серед учених поки що не відбуваються дискусії про значення спеціальних термінів.
За даними Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй із прав людини, з 14 квітня 2014 р. до лютого 2021 р. від бойових дій у східній частині України (Донецькій і Луганській областях) постраждали або загинули від 42 до 44 тисяч людей. Унаслідок війни загинуло від 13 100 до 13 300 людей.
3 них 3 375 цивільних осіб, приблизно
4 150 українських військових та приблизно
5 700 бойовиків. Крім того, з початку бойових дій на Донбасі поранили 29 500 - 33 500 осіб, з них від 7 до 9 тисяч цивільних, 9 700 - 10 700 українських військових та 12 700 - 13 700 бойовиків. Таким чином, на цивільних припадає 25-26% від загальної кількості загиблих. Таке співвідношення стосується й поранень. Однак варто зазначити, що це співвідношення за роки суттєво змінилося: з 33-34% у 2014 р. до 4-5% у 2019-2021 рр.
В Організації Об'єднаних Націй до статистики смертей військових віднесли також випадки, не пов'язані безпосередньо з воєнними діями (зокрема, унаслідок необережного поводження зі зброєю, дорожньо-транспортних пригод, хвороб під час служби в зоні конфлікту, вбивств і самогубств), що становлять близько 30% від загальної кількості.
Крім того, у 2019-2020 рр. до 40% смертей серед військових у зоні конфлікту спричинені хворобами, убивствами, самогубствами, дорожньо-транспортними подіями та іншими причинами, не пов'язаними з бойовими діями. Однак ці випадки не включені до зазначеного співвідношення.
З 24 лютого 2022 р., коли почалося військове вторгнення Російської Федерації до України, до опівночі (за місцевим часом) 20 серпня 2022 р. Управління Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй із прав людини зафіксувало 10 308 жертв серед цивільного населення країни: 4 597 загиблих та 5 711 поранених.
За даними Організації Об'єднаних Націй, серед загиблих 1 775 дорослих чоловіків, 1 186 дорослих жінок, 128 дівчаток, 144 хлопчики, а також 41 дитина та 1 323 дорослі, стать яких поки що невідома. Одержали поранення 1 159 дорослих чоловіків, 810 дорослих жінок, 127 дівчаток, 168 хлопчиків, а також 176 дітей та 3 271 дорослий, стать яких невідома. Як зазначили в Організації Об'єднаних Націй, більшість людей загинула від вибухової зброї із широкою зоною ураження: важкої артилерії, реактивних систем залпового вогню, ракет та авіаударів.
На Київщині з лютого 2022 р. правоохоронці виявили 1 332 тіла мирних жителів, яких убили російські окупанти. Коментуючи ці події, начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов зазначив, що, на жаль, досі знаходять тіла вбитих людей, більшість із яких убиті саме зі стрілецької зброї, або автоматичної, або снайперської; останнє поховання виявлене в серпні 2022 р. - 7 людей, що були страчені. У жертв було прострілено і коліна, і голову. Усі виявлені вбиті особи були цивільними людьми. Поліція Київської області зареєструвала вже понад 3 тисячі кримінальних проваджень за фактами тяжких та особливо тяжких злочинів, які вчинили російські військовослужбовці.
Удосконалення та кваліфікацію правопорушень, які вчиняються в період військового часу, раніше досліджували Х.М. Ахметшин (вивчав кваліфікацію військових злочинів), П.П. Богуцький (розглядав основи військового права України), Н.В. Васильєв (аналізував поняття та склад військового злочину, покарання за військові злочини), О.А. Герцензон, Г.Н. Пуговкін (розглядали військові злочини загалом), В.К. Матвійчук (досліджував характеристику, методику військових злочинів, їх розслідування та запобігання їм), В.О. Навроцький (аналізував Особливу частину кримінального права України), М.І. Панов, В.І. Касинюк, С.О. Харитонов (розглядали злочини проти встановлення порядку несення військової служби).
Збройна агресія Російської Федерації призвела до низки викликів для здійснення кримінального провадження на території України. Необхідність внесення змін до кримінального процесуального законодавства України виникла ще у 2014 р. з початком тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, міст Донецька, Луганська та окремих районів цих областей, початок якої встановлено положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. Проте за 8 років триваючого збройного конфлікту всі проблемні питання так і не були ґрунтовно опрацьовані [8-12].
На нашу думку, надалі, з огляду на загальну концепцію кримінального права, предметом нашого дослідження будуть норми, які передбачені статтями 109-114-2, 115, 185-190, 236-254, 364-366, 414, 441 КК України. Аналіз кримінально-правової характеристики вказаних правопорушень є основою для побудови криміналістичної характеристики окремих правопорушень, таких як час, місце, спосіб вчинення правопорушення, а також особа потерпілого та правопорушника.
Література
1. Конституція України. Київ: Феміда, 1996. 40 с.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Харків: Одісей, 2017. 360 с.
3. Кримінальний кодекс України. Київ: Правова єдність, 2015. 250 с.
4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 11-те вид., перероб. та доп. Київ: ВД «Дакор», 2019. 1384 с. URL: https:// jurkmga.ua/wa-data/puЫic/shop/products/75/19/11975/attachments/Науково-практичний %20коментар%20Кримінального%20кодексу%20України^1: (дата звернення: 06.10.2022).
5. Шепітько В.Ю. Криміналістика: енциклопедичний словник (українсько-російський і російсько-український) / за ред. В.Я. Тація. Харків: Право, 2001. 560 с.
6. Заяць Д.Д. Поняття взаємодії у боротьбі зі злочинністю: криміналістичний підхід. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2006. Вип. 32. С. 7-11.
7. Одерій О.В. Теорія і практика розслідування правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях: монографія. Харків: Діса плюс, 2015. 528 с.
8. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 2 лютого 1992 р. № 2135-XII / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 22. Ст. 303.
9. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України від 21 жовтня 1993 р. № 3543-XII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3543-12#Text (дата звернення: 06.09.2022).
10. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції: Закон України від 12 серпня 2014 р. № 1631-VII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1631-18#n5 (дата звернення: 06.08.2022).
11. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування: Закон України від 27 квітня 2021 р. № 1422-IX / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1422-20#n47 (дата звернення: 06.08.2022).
12. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав: Закон України від 15 березня 2022 р. № 2125-IX / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2125-20#n6 (дата звернення: 06.08.2022).
13. Саінчин О.С. Кримінально-правова характеристика та основи розслідування умисних вбивств. Херсон ; Одеса: Гельветика, 2018. 928 с.
14. Сиводєд І.С. Розслідування умисних вбивств військовослужбовців, які вчинені в умовах проведення бойових дій: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2021. 22 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження категорії "адміністративне провадження", її поняття, значення й роль в адміністративному процесуальному праві України. Аналіз низки наукових підходів щодо визначення обсягу категорії "адміністративне провадження", її правова природа.
статья [19,9 K], добавлен 14.08.2017Теоретичні підходи до розуміння, ознаки та склад правопорушень в сучасному правознавстві. Соціальна природа, суб'єктивні причини правопорушень, деформації в правосвідомості, мотивах, рівні моральної і правової культури. Правова культура та виховання.
курсовая работа [69,9 K], добавлен 03.05.2019Значення інституту спеціального провадження в кримінальному процесі України. Кримінальне провадження за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого. Спеціальне досудове розслідування кримінальних правопорушень, його проблеми та аналіз практики здійснення.
курсовая работа [87,0 K], добавлен 08.04.2016Основні види транспортних правопорушень. Класифікація правопорушень на транспорті. Особливості адміністративної, кримінальної та цивільно-правової відповідальності за транспортні правопорушення. Санкції за порушення правових відносин на транспорті.
курсовая работа [73,4 K], добавлен 03.10.2014Основні риси правопорушення. Поняття правопорушення. Структура (склад) правопорушення. Види правопорушень. Ознаки злочину. Критерії не існування злочину. Види правопорушень. Види чи класифікація злочинів. Юридична відповідальність.
реферат [22,4 K], добавлен 05.03.2003Загальні положення методики розслідування правопорушень: зв’язок з іншими розділами криміналістики, структура, джерела. Поняття, значення та види криміналістичної класифікації злочинів. Проблеми систематизації податкових та економічних злодіянь.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 21.02.2011Поняття правопорушення, його ознаки, причини і види. Види правопорушень за ступенем суспільної шкідливості: проступок і злочин. Характеристика міжнародних правопорушень. Склад правопорушення та характеристика його елементів згідно законодавства України.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 25.02.2011Дослідження й аналіз проблем сучасного етапу розвитку кримінально-правової науки. Визначення кримінально-правових заходів, що необхідно застосовувати до випадкових злочинців. Характеристика особливостей вчення про "небезпечний стан" у кримінології.
статья [24,3 K], добавлен 11.09.2017Аналіз дослідження різних теоретичних підходів до визначення правового врегулювання оцінки доказів у процесі третейського розгляду. Визначення ключових критеріїв подальшого розвитку правової регламентації оцінки доказів альтернативного судочинства.
статья [43,4 K], добавлен 19.09.2017Висвітлення наукових підходів щодо сутності податкового правопорушення. Аналіз законодавства України, а також доктрини податкового права на предмет складових частин податкового правопорушення. Визначення відповідальності суб’єктів податкового права.
статья [20,8 K], добавлен 14.08.2017Питання формування й застосування криміналістичних методик, низки важливих ознак злочинів. Аналіз різних поглядів на структуру окремої криміналістичної методики розслідування злочинів. Співвідношення криміналістичної та кримінально-правої характеристик.
статья [21,6 K], добавлен 14.08.2017Дослідження та аналіз основної проблеми процвітання корупції й адміністративних корупційних правопорушень. Визначення основних напрямів протидії даним правопорушенням. Характеристика діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.
статья [20,9 K], добавлен 27.08.2017Поняття, завдання, предмет і структура методики розслідування, класифікація і структура окремих методик. Поняття криміналістичної характеристики злочину. Аналіз методик розслідування злочинів, вчинених організованою злочинною групою. Тактика допиту.
дипломная работа [97,8 K], добавлен 16.08.2008Значення правового виховання, як спеціальної форми, що виникає при вчинені суспільних відносин. Дослідження поняття та сутності правового виховання особистості. Визначення основної ролі правового виховання в суспільстві, державі і юриспруденції.
курсовая работа [62,4 K], добавлен 23.02.2017Аналіз чинної нормативно-правової бази роботи детективів Національного антикорупційного бюро України. Визначення основних напрямів і принципів роботи слідчих підрозділів державного бюро розслідувань. Виявлення прогалин у законодавстві. Шляхи їх усунення.
статья [17,9 K], добавлен 19.09.2017Школи кримінального права та основні теоретичні напрямки. Розвиток вітчизняної кримінально-правової науки. Ідея застосування "заходів безпеки". Стан розвитку кримінально-правової науки України. Взаємозв’язок Загальної та Особливої частин КК України.
реферат [22,2 K], добавлен 20.10.2011Дослідження та характеристика досвіду різних країн. Аналіз позитивних та негативних аспектів можливостей впровадження офшорних юрисдикцій на території України. Висвітлення сутності й розкриття доцільності вивчення питань офшорної політики України.
статья [21,7 K], добавлен 14.08.2017Аналіз історії становлення та розвитку поняття виконавчої влади, класифікація основних її конституційних моделей. Дослідження системи органів виконавчої влади України, характер їх конституційно-правового регулювання та конституційні принципи організації.
автореферат [33,6 K], добавлен 11.04.2009Визначення поняття тілесного ушкодження; його класифікація за ступенем тяжкості; об'єктивна і суб'єктивна сторона злодіяння. Структурні елементи кримінально-правової та криміналістичної характеристики різних видів злочинів, принципи їх складання.
реферат [27,7 K], добавлен 28.04.2011Оптимізація податкових платежів та податкові правопорушення. Підстави відповідальності, склад та класифікація податкових правопорушень. Склад податкового правопорушення. Класифікація податкових правопорушень. Відповідальність за порушення.
курсовая работа [26,6 K], добавлен 11.05.2007
