Відповідальність судді, прокурора, адвоката за порушення професійної етики

Размещено на http://allbest.ru

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Відповідальність судді, прокурора, адвоката за порушення професійної етики

А.В. Лапкін, доктор юридичних наук, доцент,

доцент кафедри кримінальної юстиції

Вступ

Постановка проблеми. Формування в Україні демократичної правової держави залежить від представників системи правосуддя: суддів, прокурорів, адвокатів. Важливе значення мають моральні якості представників цих професій, у зв'язку із чим виникає потреба забезпечити додержання ними певних етичних правил і вимог. У цьому зацікавлені як суспільство в цілому, так і професійна спільнота, а також кожний окремий юрист. Це зумовлює необхідність установлення певних гарантій додержання професійної етики. Однією з основних гарантій додержання суддею, прокурором та адвокатом правил професійної етики є відповідальність за їх порушення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на те, що питання професійної етики було предметом наукових досліджень численних українських учених, зокрема В. О. Лозового, О.В. Петришина, В. М. Сущенка, Л. В. Теліженко, В. З. Ухача та ін., проблеми відповідальності за її порушення у практичній діяльності судді, прокурора та адвоката зберігають свою актуальність. Це зумовлено розвитком судово-правової реформи, а також необхідністю гармонізації національних правил етики і поведінки правника з міжнародними стандартами у цій сфері.

Метою цієї статті є наукова розробка проблематики відповідальності судді, прокурора та адвоката за порушення професійної етики шляхом визначення видів такої відповідальності, підстав та наслідків її настання.

Виклад основного матеріалу

Відповідальність судді, прокурора, адвоката за порушення етики можна розглядати в двох аспектах: внутрішньому та зовнішньому. Внутрішній аспект такої відповідальності полягає у певних переживаннях особи, пов'язаних із порушенням моральних заборон. Найчастіше вони ототожнюються з такими морально-етичними категоріями, як «совість» або «сумління» певної людини, що у внутрішній свідомості індивіда домінують над оцінкою з боку інших людей, загрозою покарання тощо. Совість здатна проявлятися як «каяття» - негативні переживання щодо моральності своєї поведінки Теліженко Л, Етика юриста (Сумський державний університет 2020) 15. Невипадково, саме муки совісті вважаються найбільш серйозною відплатою за негативний вчинок. Відчуття психологічного дискомфорту, що спричиняє відступ від правил професійної етики, є для багатьох правників необхідним і достатнім фактором, який стримує їх від подібних порушень, а у разі їх вчинення - зумовлює самостійне усунення негативних наслідків такого порушення. Тобто у цьому випадку відповідальність настає ніби перед самим собою, коли морально орієнтована частина особи набуває перевагу й зумовлює позитивну корекцію аморальної поведінки, що супроводжується неприємними відчуттями, які, з одного боку, спокутують моральну провину, а з другого - попереджають подібні порушення у майбутньому.

Разом із тим у більшості випадків порушення моральних настанов завдає шкоду не лише конкретній особі, а й суспільству в цілому. Тому вони викликають негативну сторонню реакцію, яку можна вважати зовнішнім аспектом такої відповідальності. У свою чергу, він виявляється у двох вимірах: (1) соціальному та (2) юридичному.

Соціальна відповідальність виявляється у суспільному осуді порушника, зневазі до нього з боку оточення, послабленні соціальних зв'язків, утраті авторитету та впливу на інших людей. Це може мати різні форми: від ігнорування людини до активних негативних проявів на її адресу, таких як глузування, образи, приниження тощо. Здебільшого такі реакції мають ситуативний характер і залежать від багатьох факторів, як-от: ступеня і характеру порушення етичних норм, попередньої поведінки порушника, його положення у колективі, наявності підтримки з боку інших, вжитих заходів щодо виправлення та реабілітації в очах оточення тощо. Часто вони не є сумірними вчиненому проступку, адже люди здатні виправдовувати вчинки тих, кому вони симпатизують, і, навпаки, надмірно суворо сприймають порушення з боку людей, до яких ставляться негативно. При цьому ті самі дії можуть викликати протилежну оцінку з боку сторонніх осіб: приміром, коли правник інформує правоохоронні органи про те, що хтось з його колег отримує неправомірну вигоду, це може зумовити його обструкцію у професійній спільноті, однак позитивно оцінюється суспільством. Це зумовлено тим, що корпоративні інтереси професійних когорт, як правило, не відповідають, а то й суперечать інтересам суспільства Лозовой В, Петришин О, Професійна етика юриста (Право 2004) 46. Крім того, наслідки такої відповідальності передусім зачіпають особистісну сферу порушника, однак прямо не позначаються на його майновій сфері чи службовому становищі. Невизначеним є строк дії морального осуду: в одних випадках про аморальний вчинок правника можуть швидко забути, в інших випадках - негативне ставлення до людини зберігається роками.

З огляду на всі ці особливості соціальної відповідальності, вона не є достатньою гарантією дотримання вимог професійної етики. Зважаючи на це, правовідносини, що стосуються реакції на їх порушення, потребують нормативного врегулювання. Це зумовлює необхідність установлення юридичної відповідальності за такі порушення. Її можна визначити як різновид соціальної відповідальності, що передбачений законом і забезпечується силою державного примусу та полягає у встановленні для особи певних обмежень у зв'язку з порушенням нею норм і правил професійної етики. Вона характеризується тим, що: виявляється у формі певного виду юридичної відповідальності; є нормативно визначеною; настає за наявності передбачених законом підстав, якими є порушення етичних правил та заборон; реалізується в особливому порядку, за встановленою процедурою; має для правника негативні наслідки, що позначаються на його особистій сфері та/або правовому статусі як судді, прокурора чи адвоката.

Нормативним підґрунтям для юридичної відповідальності судді, прокурора та адвоката за порушення правил професійної етики є відповідні етичні кодекси: Кодекс суддівської етики від 22.02.2013 р. Кодекс суддівської етики: затверджено ХІ черго-вим з'їздом суддів України від 22.06.2013. URL: https:// courtgov.ua/userfiles/Kodex%20sud%20etiki(1).pdf (дата звер-нення: 10.04.2022).; Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів від 27.04.2017 р. Кодекс професійної етики та поведінки прокуро-рів: затверджено всеукраїнською конференцією прокуро-рів від 27.04.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ n0001900-17 (дата звернення: 10.04.2022).; Правила адвокатської етики від 09.06.2017р. Правила адвокатської етики: затверджено Звітно-ви-борним з'їздом адвокатів України 2017 р. від 09.06.2017. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/rada/show/n0001891-17#Text (дата звернення: 10.04.2022).. Оскільки такі кодекси затверджуються найвищими органами самоврядування представників відповідних юридичних професій, то можна вважати, що закріплені в них етичні правила є сформованими і погодженими від імені відповідних професійних спільнот, які добровільно погоджуються їм підпорядковуватися та нести відповідальність за їх порушення. Водночас підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення етичних правил встановлюються законами України «Про судоустрій і статус суддів» Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VППL URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1402-19#Text (дата звернення: 10.04.2022)., «Про прокуратуру» Про прокуратуру: Закон України від 14.10.2014 № 1697-VH: URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 (дата звернення: 10.04.2022). та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон Укра-їни від 05.07.2012 № 5076-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/5076-17?lang=uk#Text (дата звернення: 10.04.2022).. Крім того, окремі етичні порушення можуть містити склад адміністративного чи кримінального правопорушення, передбаченого, відповідно, законодавством про адміністративні правопорушення або про кримінальну відповідальність. Той факт, що відповідальність за порушення професійної етики визначена саме на рівні законів, а не відомчих актів, зумовлений положеннями п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України. Отже, професійна спільнота встановлює, які ситуації є етичними порушеннями, а законодавець визначає їх як підстави для юридичної відповідально сті.

Розглядаючи особливості відповідальності за порушення професійної етики суддів, слід зауважити, що Кодекс суддівської етики не передбачає наслідків порушення його вимог. Водночас, ст. 4 Кодексу встановлює, що порушення встановлених ним правил етичної поведінки не можуть самі по собі застосовуватися як підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та визначати ступінь їх вини. Щодо цього у Коментарі до Кодексу суддівської етики вказується на необхідність того, щоб у діях (бездіяльності) судді було встановлено порушення вимог тих чи інших законів; конкретні підстави для притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності мають передбачатися законодавством, а норми Кодексу у такому випадку є допоміжним інструментом для обґрунтування підстав притягнення судді до відповідальності Коментар до Кодексу суддівської етики: затвер-джено рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 р. № 1. URL: http://rsu.gov.ua/uploads/artide/komentar- kodeksusuddivskoietiki-edd47ed191.pdf (дата звернення: 10.04.2022).. Такий підхід розмежовує етичні та інші правопорушення, однак не визначає відповідальності за них.

Аналізуючи підстави дисциплінарної відповідальності судді, слід звернути увагу на таку підставу, як «допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу» (п. 3 ч. 1 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Вказана підстава має чітко виражений морально-етичний характер та повинна розглядатися в єдності із положеннями Кодексу суддівської етики, які деталізують зміст відповідних норм суддівської етики та стандартів поведінки. Разом із тим відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов'язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт, коли суддя допустив поведінку, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду. Таким чином, законодавець акцентує увагу на недопустимості порушень суддями професійної етики і посилює дисциплінарну відповідальність за їх вчинення.

Питання відповідальності прокурора за порушення етичних правил регламентуються Розділом V Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів. Аналіз його положень дозволяє дійти висновку, що така відповідальність розглядається у двох аспектах: (1) у контексті оцінки дотримання норм професійної етики та поведінки; (2) у контексті наслідків порушення відповідних вимог. Фактично йдеться про пряму й опосередковану відповідальність за подібні порушення. Так, у першому аспекті порушення етики можуть створювати перешкоди у кар'єрному просуванні прокурора або його заохоченні, хоча і не є основним та/або єдиним критерієм оцінки прокурора; у другому аспекті вони можуть тягнути за собою безпосередні негативні наслідки для прокурора у вигляді дисциплінарного стягнення аж до звільнення із займаної посади.

Розглядаючи такі наслідки, слід зазначити, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, як, наприклад, систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики. Отже, законодавець визначає такі порушення як окрему підставу для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Водночас варто відзначити, що тісно пов'язаною з оцінкою етичності поведінки прокурора є й така підстава притягнення його до дисциплінарної відповідальності, як вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (п. 5 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру»). суддя прокурор адвокат етика україна

Зважаючи на це, у їх розмежуванні виникають складнощі, тому часто ці підстави одночасно застосовуються для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності. Якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення, це може мати наслідком прийняття за результатами дисциплінарного провадження рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (п. 1 ч. 4 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру»). Хоча при цьому на порушення етики прямо не вказується, однак, очевидно, що грубий характер проступку передбачає нехтування прокурором етичними правилами.

Питанням відповідальності за порушення правил адвокатської етики присвячено Розділ XI Правил адвокатської етики, відповідно до ст. 66 якого за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З'їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України. При цьому адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності не лише за порушення етики, вчинені ним особисто, а й у певних випадках - його помічником, стажистом або особою, яка перебуває з ним у трудових відносинах (ст. 67 Правил), а також за прийняття в якості керівників адвокатських бюро, адвокатських об'єднань рішень, які тягнуть порушення Правил адвокатської етики (ст. 68 Правил). Стаття 70 Правил передбачає, що дисциплінарні органи мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення. Крім того, встановлюється презумпція невинуватості адвоката щодо відносин дисциплінарної відповідальності, а також недопустимість зловживання правом на ініціювання притягнення адвокатів до такої відповідальності.

Порушення правил адвокатської етики визнається дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Поряд із цим його можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги адвоката України (п. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), текст якої (визначений ст. 11 цього Закону) включає, окрім іншого, зобов'язання дотримуватися правил адвокатської етики. При цьому законодавець не конкретизує характер етичного порушення, з чого випливає, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можливе загалом за будь-яке порушення етичних правил. Фахівці слушно звертають увагу на широкий зміст останніх, який не передбачає конкретних вказівок на застосування чітко визначених санкцій за певні порушення Кухнюк Д., Шиленко Б. 'Дисциплінарна відповідаль-ність за порушення адвокатської етики' (2019) 4 Вісник Ки-ївського національного університету імені Тараса Шевченка: юридичні науки 33., що створює ризики обмеження прав адвоката при притягненні його до дисциплінарної відповідальності. При цьому накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» може застосовуватися виключно у разі, зокрема, систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України. Таким чином, для суддів, прокурорів та адвокатів відповідними законами передбачено дисциплінарну відповідальність за порушення правил професійної етики. Встановлення таких порушень ґрунтується на правилах професійної етики, закріплених у відповідних етичних кодексах. Разом із тим при формулюванні підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності представників цих юридичних професій етичні порушення частково збігаються з іншими (порушенням присяги адвокатом, вчиненням дій, що порочать звання прокурора, тощо).

Також немає єдності щодо визначення цієї підстави: так, судді підлягають дисциплінарній відповідальності за таке порушення етики, що «порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя»; прокурори - за систематичне або одноразове грубе порушення; адвокати - взагалі за будь-яке. За грубе етичне порушення до всіх указаних суб'єктів може бути застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення, пов'язане із втратою відповідного правового статусу, однак до адвокатів воно допустиме і в разі систематичного порушення вимог професійної етики.

Висновки

Юридична відповідальність за порушення професійної етики для суддів, прокурорів та адвокатів має єдину правову природу, а тому може бути уніфікована, що сприятиме встановленню єдиного підходу до складу відповідного дисциплінарного проступку та застосування стягнень за його вчинення. З цією метою варто розробити модельний (типовий) кодекс професійної етики правника, а також узгодити між собою норми законодавства про статус суддів, прокурорів та адвокатів щодо притягнення їх до дисциплінарної відповідальності за порушення етики.

Підставою дисциплінарної відповідальності при цьому має бути систематичне (два і більше протягом року) або одноразове грубе порушення правил професійної етики, що порочить звання судді, прокурора чи адвоката або підриває авторитет відповідної інституції, яку вони представляють. Ця підстава має бути відмежована від суміжних дисциплінарних проступків як така, що має найбільш загальний характер. Застосування конкретного дисциплінарного стягнення (включаючи звільнення з посади або позбавлення права на зайняття відповідною діяльністю) за таке порушення має залежати від характеру останнього, ставлення до нього особи та негативних наслідків, які настали або могли настати внаслідок неетичного діяння.

References

List of legal documents

Legislation

1. Kodeks suddivskoi etyky, zatverdzhenyi ХІ cherhovym zizdom suddiv Ukrainy [Code of Judicial Ethics approved by the next Congress of Judges of Ukraine] 22.06.2013. URL: https://court.gov.ua/userfiles/Kodex%20sud%20etiki(1). pdf (in Ukrainian).

2. Kodeks profesiinoi etyky ta povedinky prokuroriv: zatverdzheno vseukrainskoiu konferentsiieiu prokuroriv [Code of Professional Ethics and Conduct of Prosecutors: approved by the All-Ukrainian Conference of Prosecutors] 27.04.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001900-17 (in Ukrainian).

3. Komentar do Kodeksu suddivskoi etyky: zatverdzheno rishenniam Rady suddiv Ukrainy [Comment on the Code of Judicial Ethics: approved by the decision of the Council of Judges of Ukraine] 04.02.2016 № 1. URL: http://rsu.gov.ua/ uploads/article/komentar-kodeksusuddivskoietiki-edd47ed191.pdf (in Ukrainian).

4. Pravyla advokatskoi etyky: zatverdzheni Zvitno-vybornym zizdom advokativ Ukrainy [Rules of advocacy ethics: approved by the Reporting and Election Congress of Lawyers of Ukraine] 09.06.2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/n0001891-17#Text (in Ukrainian).

5. Zakon Ukrainy «Pro advokaturu ta advokatsku diialnist» [Law of Ukraine «On the Bar and Legal Practice»] № 5076-VI 05.07.2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17?lang=uk#Text (in Ukrainian).

6. Zakon Ukrainy «Pro prokuraturu» [Law of Ukraine «On Prosecutor's Office»] № 1697-VII 14.10.2014. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 (in Ukrainian).

7. Zakon Ukrainy «Pro sudoustrii i status suddiv» [Law of Ukraine «On Judiciary and Status of Judges»] № 1402-VIII 02.06.2016. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (in Ukrainian).

Bibliography

Authored books

1. Telizhenko L, Etykayurysta [Ethics of a lawyer] (Sumskyi derzhavnyi universytet 2020) (in Ukrainian).

2. Lozovoi V, Petryshyn O, Profesiina etyka yurysta [Professional ethics of a lawyer] (Pravo 2004) (in Ukrainian).

Journal articles

3. Kukhniuk D., Shylenko B. 'Dystsyplinarna vidpovidalnist za porushennia advokatskoi etyky' [Disciplinary liability for violation of lawyer ethics] (2019) 4 Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka: yurydychni nauky - Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv: legal sciences 31 (in Ukrainian).

Анотація

Відповідальність судді, прокурора, адвоката за порушення професійної етики

Лапкін А. В.

Стаття присвячена аналізу проблем відповідальності за порушення професійної етики суддею, прокурором та адвокатом. Виокремлено внутрішній та зовнішній рівні відповідальності правників за порушення професійної етики. Проведено порівняльний аналіз правового регулювання питань дисциплінарної відповідальності представників указаних юридичних професій за такі порушення. Сформульовано пропозиції щодо уніфікації підстав дисциплінарної відповідальності за порушення правил професійної етики для суддів, прокурорів та адвокатів.

Ключові слова: професійна етика, суддя, прокурор, адвокат, дисциплінарна відповідальність.

Аннотация

Ответственность судьи, прокурора, адвоката за нарушение профессиональной этики

Лапкин А. В.

Статья посвящена анализу проблем ответственности за нарушение профессиональной этики судьей, прокурором и адвокатом. Выделены внутренний и внешний уровни ответственности юристов за нарушение профессиональной этики. Проведен сравнительный анализ правового регулирования вопросов дисциплинарной ответственности представителей указанных юридических профессий за такие нарушения. Сформулированы предложения по унификации оснований дисциплинарной ответственности за нарушение правил профессиональной этики для судей, прокуроров и адвокатов.

Ключевые слова: профессиональная этика, судья, прокурор, адвокат, дисциплинарная ответственность.

Abstract

Liability of judge, prosecutor, lawyer for violation of professional ethics

Lapkin A. V.

The article analyzes the problems ofresponsibility for violation ofprofessional ethics by judge, prosecutor and lawyer. The purpose of this article is the scientific development of the problems of liability of the judge, prosecutor and lawyer for violation of professional ethics by determining the types of such liability, grounds and consequences of its occurrence.

It is reasoned that one of the main guarantees of observance by the judge, prosecutor and lawyer of the rules of professional ethics is the responsibility for their violations. The responsibility of the judge, prosecutor, lawyer for ethics violations can be considered in two aspects: internal and external.

The internal aspect ofsuch responsibility lies in certain experiences of the individual associated with failure to comply with ethical requirements or violation of moral prohibitions. External responsibility is manifested in two dimensions: (1) social and (2) legal. Social responsibility is manifested in the social condemnation of the offender, contemptfor him from the environment, weakening social ties, loss of authority and influence on other people. Legal liability is a type of social responsibility provided by the law and provided by the power of state coercion and consists in the establishment of certain restrictions for a person in connection with the violation of norms and rules of professional ethics.

It is reasoned that the legal liability for violation of professional ethics for judges, prosecutors and attorneys has a single legal nature, and therefore can be unified, which will facilitate the establishment of a single approach to the relevant disciplinary offense and the use of charges for its commission.

Key words: professional ethics, judge, prosecutor, lawyer, disciplinary liability.

Размещено на Allbest.ru