Природа та зміст судової ситуації
Визнання об'єктивно-суб'єктивної природи криміналістичних ситуацій, яка включає суб'єктивні оцінки ситуації. Аналіз ситуаційності процесу судового дослідження, що передбачає необхідність вибору суб’єктом прийомів і засобів ефективних для даної ситуації.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.06.2023 |
| Размер файла | 29,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Природа та зміст судової ситуації
Мирошниченко Юрій Михайлович, кандидат юридичних наук, суддя
вул. Літуна Андрія, 13, м. Мукачево, Закарпатська область, Україна, 89600
Мета. Метою стаття є презентацією частини результатів наукової роботи, здійснюваної в межах вивчення перспектив побудови цілісної концепції криміналістичного забезпечення судового провадження. Безпосереднє завдання пропонованої публікації полягало в обґрунтуванні авторського бачення природи та змісту поняття судової ситуації як ключової категорії організації судового розгляду кримінальних справ. Методика. Методика включає комплексний підхід до вивчення теоретичних та практичних аспектів досліджуваного об'єкта. Під час дослідження використовувалися методи формальної логіки історичний, системного та термінологічного аналізу, інтерпретації понять. Результати. В процесі дослідження встановлено, що для сучасних підходів все більш характерним стає визнання об'єктивно-суб'єктивної природи криміналістичних ситуацій, яка включає не тільки наявність об'єктивних умов, а й суб'єктивної оцінки ситуації, такого її сприйняття, яке створює для суб'єкта необхідність реагування у вигляді вибору відповідної лінії поведінки. Ситуаційність процесу судового дослідження передбачає необхідність вибору суб'єктом прийомів і засобів найбільш ефективних для даної ситуації. Ця закономірність визначає ключове значення поняття судової ситуації й заснованого на ній ситуаційного підходу для побудови теорії криміналістичного забезпечення судового провадження, в межах якої передбачається створення системи комплексів науково обґрунтованих криміналістичних рекомендацій з організації судового розгляду кримінальних справ, що дозволять при ретельному врахуванні індивідуальних особливостей кожного судового провадження забезпечити його оптимальність у різних судових ситуаціях. Наукова новизна. В результаті дослідження отримала додаткове обґрунтування об'єктивно-суб'єктивна природа криміналістичної ситуації, сформульовано авторське визначення поняття «судова ситуація». Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у навчальному процесі, науково-дослідній діяльності.
Ключові слова: криміналістика, кримінальне судочинство, криміналістичне забезпечення судового провадження.
Yu. M. Myroshnychenko, PhD, judge of the Mukachevo City and District Court of the Transcarpathian Region, Lituna Andriya Street, 13, Mukachevo, Transcarpathian Region, Ukraine, 89600
THE NATURE AND CONTENT OF THE COURT SITUATION
Purpose. The aim of the article is to present part of the results of the scientific work carried out within the scope of studying the prospects of building a holistic concept of forensic support of court proceedings. The immediate task of the proposed publication was to substantiate the author's vision of the nature and content of the concept of a judicial situation as a key category of the organization of judicial proceedings in criminal cases. Methodology. The methodology includes a comprehensive approach to the study of theoretical and practical aspects of the researched object. During the research, methods of formal logic were used, as well as: historical, systemic and terminological analysis, interpretation of concepts. Results. In the course of the research, it was established that the recognition of the objective-subjective nature of forensic situations is becoming more and more characteristic of modern approaches. Its which implies not only the presence of objective conditions, but also a subjective assessment of the situation, such a perception of it, which creates for the subject's need to react in the form of choosing the appropriate line of behavior. The subject selects certain elements of the surrounding reality into a certain system and identifies it as a situation of one or another type. Without a subject, there is no situation; he constructs the system himself, determining his place in it, his attitude to it and to its individual elements, in particular to other subjects, thus forming the structure of the ««situation» system. The conduct of criminal cases by the court, like any other type of activity, is characterized by situationality - the dependence of its implementation on specific conditions and circumstances, that is, factors under the influence of which the object of the situation and its state are formed. The situational nature court research of the implies the need for the subject to choose the techniques and means most effective for the given situation. This regularity determines the key importance of the concept of a judicial situation and the situational approach based on it for building a theory of forensic support of court proceedings. Within the limits of this theory, it is envisaged to create a system of complexes of scientifically based forensic recommendations on the organization of judicial review of criminal cases, which will allow, with careful consideration of the individual characteristics of each judicial proceeding, to ensure its optimality in various judicial situations. Originality. Because of the study, the objective-subjective nature of the forensic situation received additional justification, the author's definition of the concept of "court situation" was proposed. Practical significance. The results of the study can be used in the educational process, research activities.
Key words: forensics, criminal justice, forensic support of court proceedings.
Вступ
Постановка проблеми. При відкритті кримінального провадження, в процесі досудового розслідування та судового розгляду справи виникає різна за ступенем складності обстановка кримінальної процесуальної діяльності, на основі оцінки якої її суб'єкти приймають організаційні, тактичні та процесуальні рішення, обирають відповідні засоби, прийоми та методи своїх дій [1, с. 12]. У криміналістичній науці ця обстановка отримала назву «ситуація», а заснований на ній підхід став одним з основних інструментів методології сучасної криміналістики, що пронизує всі структурні розділи науки криміналістики, всі криміналістичні рішення, тактичні комплекси, слідчі дії та інші заходи практичної діяльності [2]. Водночас проблематика судового підходу в судовій діяльності у наявних правових реаліях залишається недостатньо розробленою, що насамперед передбачає необхідність розкриття сутності поняття «судова ситуація».
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Втіленню теорії криміналістичних ситуацій у сферу кримінального судочинства присвячені праці С. Л. Кисленка, Д. В. Кіма, І. І. Когутича, Ю. В. Коренєвського, А. А. Корчагін, О. Ю. Корчагин, О. С. Кудрявицького, І. В. Румянцевої та інших учених-криміналістів, які зробили помітний внесок у вивчення криміналістичних аспектів судової діяльності з позиції ситуаційного підходу.
Проте поняття «судова ситуація» й досі залишається предметом широкого обговорення як одна з центральних наукових категорій, з якою пов'язаний подальший розвиток предмета криміналістики [3]. Тому доцільно піддати ситуацію, її природу та зміст ретельнішому аналізу.
Постановка завдання. Мета дослідження полягала в обґрунтуванні авторського бачення природи та змісту поняття судової ситуації як ключової категорії організації судового розгляду кримінальних справ.
Виклад основного матеріалу дослідження
Як і загалом у науці, в криміналістиці ситуаційний підхід почав формуватися з кінця 50-х років ХХ століття, коли в спеціальній літературі з'явився новий для того часу терміну «слідча ситуація». Вперше дефініцію позначеного ним поняття визначив О. М. Колєсніченко (1967 р.) [4, с. 214]. Згодом в роботах І. Ф. Герасимова, І. О. Возгріна, В. О. Образцова, М. О. Селиванова, Д. А. Турчина, М. М. Хлинцова та інших криміналістів з'явились альтернативні визначення слідчої ситуації.
Розширення предметного поля криміналістики завдяки віднесенню до нього закономірностей судової діяльності обумовило суттєвий дослідницький інтерес до використання ситуаційного підходу для розв'язання проблем криміналістичного забезпечення судового провадження. Першим визначення судової ситуації сформулював В. К. Гавло (1985 р.) [5, с. 69]. Відтоді запропоновано чимало інтерпретацій цього поняття, автори яких сходяться на тому, що оскільки судовий розгляд кримінальних справ суттєво відрізняється від досудового слідства, судові ситуації не дублюють ситуації слідчі, а судом не можуть бути використані рекомендації, розроблені для слідчих органів [6]. криміналістичний судовий суб'єктивний
Водночас у криміналістичній літературі слушно звертається увага на подібність слідчої та судової ситуації як сформованої на певному етапі кримінального провадження обстановки, що характеризується наявністю, обсягом, характером, джерелами й можливостями отримання доказової інформації про обставини, що підлягають доказуванню [7, с. 68-69]. Єдність пізнавальної природи ситуацій різних стадій кримінального процесу дозволяє при побудові вчення про ситуації судового розгляду кримінальних справ використовувати положення з області теорії слідчих ситуацій, яка відрізняється тривалішою історією та, відповідно, глибшою розробленістю.
Найбільш розповсюдженою в криміналістиці є структура слідчої ситуації, запропонована Р. С. Бєлкіним, котрий виокремлює в ній систему компонентів, зміст та співвідношення яких визначає індивідуальний характер, стан і розвиток конкретної ситуації. Всі вони цілком екстраполюються на ситуацію судового розгляду та включають компоненти психологічного, процесуального і тактичного, матеріального й організаційно-технічного характеру [8, с. 97-98].
Судова ситуація формується під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів. До числа об'єктивних чинників можна віднести:
- кримінально-правову кваліфікацію досліджуваної події, що визначає предмет доказування в кримінальному провадженні; наявність доказів, їх характер та якість;
- ставлення обвинуваченого до висунутого проти нього обвинувачення; кількість осіб притягнутих до кримінальної відповідальності; обсяг обвинувачення (кількість епізодів злочинної діяльності);
- протидія встановленню істини з боку сторін, а іноді й потерпілого, свідків та інших осіб, зацікавлених у результатах кримінального провадження;
- наявність у розпорядженні суду необхідних сил, засобів, часу й можливості їх використання оптимальним способом.
До суб'єктивних факторів належать:
- психологічні особливості осіб, які беруть участь у судовому провадженні;
- практичний досвід, психологічний стан, рівень знань і вмінь судді та професійних представників сторін;
- здатність судді приймати й реалізовувати рішення в проблемних умовах;
- активність суду, спрямована на зміну ситуації у сприятливому для судового розгляду напрямку;
наслідки помилкових дій сторін і суду тощо.
Сполучення й результати впливу зазначених факторів на обстановку судового провадження визначають індивідуальність та зміст судової ситуації, тобто конкретну сукупність умов, у яких доводиться діяти суду та іншим учасникам судового розгляду. Водночас слід зазначити, що віднесення того чи іншого чинника до однієї з означених груп є певною мірою умовним, адже наведений перелік являє собою не що інше, як абстрактну модель змісту системи «судова ситуація», а, як відомо, у моделюванні важливою є особа автора моделі, його погляди та дослідницькі завдання.
Такий, наприклад, фактор як особистісні характеристики учасників кримінального провадження з точки зору судді є об'єктивним, тобто таким, що існує незалежно від його волі. Тоді як рівень професіоналізму судді та його психічний стан для інших суб'єктів судового провадження - об'єктивно наявний елемент конкретної ситуації, на який вони не в змозі вплинути. Тому такі чинники як протидія зацікавлених осіб процесу встановлення істини; сприятливе (безконфліктне) протікання судового розгляду, які не цілком обґрунтовано, на наш вигляд, відносяться О. Ю. Корчагіним до числа суб'єктивних [9] можуть вважатися такими лише остільки, оскільки являються наслідком поведінки відповідних суб'єктів кримінального процесу, проте з позиції суду розцінюються як об'єктивно існуючі, але такі, що вимагають його зусиль для їх подолання.
Дискусійним у криміналістичній наці є питання щодо місця оцінки ситуації у визначенні сутності даного феномена. Як відомо, Р. С. Бєлкін категорично відмовлявся відносити оцінку ситуації до змісту цього поняття. Дорікаючи І. Ф. Герасимову з приводу того, що той не бачить різниці між об'єктивною реальністю та її оцінкою, він вважав, що оцінка завжди зовнішнє відносно оцінюваного. Навіть якщо розглядати слідчу ситуацію як інформаційну модель реальності, стверджував науковець, то й тоді в цю модель оцінка не входить, вона виражає ставлення суб'єкта до моделі, оскільки модель - результат змістовного пізнання, а оцінка її - результат пізнання оцінювального [8, с. 98].
Наведені судження можна вважати цілком справедливими з позицій класичної науки, згідно з основоположним принципом якої пояснення й опис має включати тільки характеристики об'єкта, а відхилення від цих норм сприймається як відмова від ідеалу об'єктивності знання. Однак наука пройшла цей етап свого розвитку, на зміну класичній прийшла некласична наукова парадигма, в рамках якої протиставлення об'єкта та дослідника виявилося справедливим лише для «не наділених психікою» об'єктів. Коли досліднику протистоїть об'єкт, «наділений психікою» відбувається порушення «фізичних» постулатів, а дослідник стає лише одним з персонажів у специфічній системі рефлексивних відносин.
В кінці ХХ століття наука вступила в новітню стадію розвитку, що характеризується постнеокласичним (за В. С. Стьопіним) типом наукової раціональності, який розширює поле рефлексії над діяльністю. У ньому враховується співвіднесеність одержуваних знань про об'єкт не тільки з особливістю засобів і операцій діяльності, але й з ціннісно - цільовими структурами [10, с. 88-89].
Звичайно, постнекласична науковість не скасовує класичний і некласичний типи раціональності, вони як і раніше працюють на своїх рівнях. Виходячи з цього, в одній з наших попередніх робіт обґрунтовувалось негативне ставлення до критичних нападок на розроблену свого часу Р. С. Бєлкіним криміналістичну теорію відображення, що відповідає класичним світоглядним установкам [11, с. 101-121].
І зараз ми так само переконані, що вона залишається надійною методологічною основою наукових досліджень і важливим інструментом розв'язання багатьох прикладних (зокрема, технічних) криміналістичних завдань, для яких постнекласична парадигма є надлишковою. Однак сучасні тенденції розвитку науки вимагають: там, де це обумовлено дослідницькими завданнями, де методи дослідження, що виправдали себе на попередніх етапах розвитку науки, недостатні для опису й пояснення деяких типів систем, потрібен новий підхід до розуміння окремих фрагментів об'єктивної реальності.
В сучасних умовах, коли складні, часто унікальні системи, що саморозвиваються, стають об'єктами переднього краю науки. Багато проблемних ситуацій дослідження, можуть значно легше долатися при усвідомленні особливостей постнекласичної раціональності [12], до епістемологічних установок якої відноситься розуміння того, що суб'єкт і об'єкт не протистоять один одному, а доповнюють, довизначають один одного [13].
З огляду на це ситуаційний підхід визначається як сукупність теоретичних, методологічних, методичних уявлень, в основі яких лежать два базових взаємопов'язаних принципи: (і) принцип ситуаціонізму, що акцентує на ситуаційних і контекстуальних впливах на поведінку людини, та (2) принцип суб'єктивної інтерпретації ситуації, відповідно до якого ситуація описується, виходячи з суб'єктивних уявлень її учасників [14].
Отже, для сучасних досліджень все більш характерним стає визнання об'єктивно - суб'єктивної природи криміналістичних ситуацій, яка передбачає не тільки наявність об'єктивних умов, а й суб'єктивної оцінки ситуації, такого її сприйняття, яке створює для суб'єкта необхідність реагування у вигляді вибору відповідної лінії поведінки [15]. Саме суб'єкт виділяє певні елементи навколишньої реальності в певну систему та ідентифікує її як ситуацію того чи іншого типу. Без суб'єкта немає ситуації, він сам конструює систему, визначаючи своє місце в ній, своє ставлення до неї та до її окремих елементів, зокрема до інших суб'єктів, утворюючи, таким чином, структуру системи «ситуація».
Висновки
1. Провадженню з розгляду кримінальних справ, як і будь -якому іншому виду діяльності властива ситуаційність - залежність її здійснення від конкретних умов і обставин, тобто факторів, під впливом яких формується об'єкт ситуації та його стан.
2. Погляд, згідно з яким оцінка ситуації виноситься за дужки цього поняття обмежує дослідницький потенціал ситуаційного підходу та не відповідає сучасним тенденціям розвитку науки.
3. Судова ситуація - це наявне у певний момент судового провадження становище, що характеризується сукупністю умов та обставин, відносинами суду з іншими учасниками процесу, на підставі оцінки яких суддею приймаються рішення щодо обрання та застосування криміналістичних засобів, спрямованих на реалізацію, покладених на нього завдань.
4. Ситуаційність процесу судового дослідження передбачає необхідність вибору суб'єктом прийомів і засобів найбільш ефективних для даної ситуації. Ця закономірність обумовлює ключове значення поняття судової ситуації й заснованого на ній ситуаційного підходу для побудови теорії криміналістичного забезпечення судового провадження, в рамках якої передбачається створення системи комплексів науково обґрунтованих криміналістичних рекомендацій з організації судового розгляду кримінальних справ, що дозволять при ретельному врахуванні індивідуальних особливостей кожного судового провадження забезпечити його оптимальність у різних судових ситуаціях.
Список використаних джерел
1. Волчецкая Т. С. Ситуационный подход в практической и исследовательской криминалистической деятельности: учебное пособие. Калининград: Изд-во Калининград. гос. ун-та, 1999. 74 с.
2. Драпкин Л. Я. Развитие криминалистики и трансформация определения ее предмета. Библиотека криминалиста. Научный журнал. 2012. № 4 (5). С. 324-327.
3. Ким Д. В. Судебно-криминалистическая ситуация, ее понятие и место в системе криминалистики. Юристъ -- Правоведъ. 2008. № 3. С. 64-68.
4. Колесниченко А. Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений: дисс. ... д-ра юрид. наук ; Харьков. юрид. ин-т. Харьков, 1967. 666 с.
5. Гавло В. К. Теоретические проблемы и практика применения методики расследования отдельных видов преступлений: монография. Томск: ТГУ, 1985. 333 с.
6. Гавло В. К., Жегалов Е. А. Тактика и методика судебного следствия. Известия Алтайского государственного университета. 2004. № 2. С. 64-71.
7. Серова Е. Б. Актуальные теоретические и практические проблемы расследования и поддержания государственного обвинения по делам о вымогательстве: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Санкт-Петербург, 1998. 207 с.
8. Белкин Р. С. Курс криминалистики: учебное пособие для вузов в 3 т. Т. 3. Москва, 2001. URL: https://alleng.0rg/d/jur/jur720.htm (дата звернення 17.01.2022).
9. Корчагин А. Ю. Раскрытие и расследование преступлений. Общество и право. 2012. № 2 (39). С. 187-190.
10. Лепский В. Е. Трансдисциплинарные основания становления «средовой парадигмы». Философия науки. Вып. 16: Философия науки и техники / Рос. акад. наук, Ин-т философии; отв. ред.: В. И. Аршинов, В. Г. Горохов. Москва: ИФ РАН, 2011. 289 с.
11. Мирошниченко Ю. М. Тактика суду в системі криміналістики: структурно - функціональний аналіз: монографія. Харків, 2019. 228 с.
12. Степин В. Типология научной рациональности и синергетика. Філософія освіти. 2017. № 1 (20). С. 6-29.
13. Черникова И. В. Типология науки в контексте современной философии науки. Вопросы философии. 2011. № 11. С. 71-78.
14. Гришина Н. В. Ситуационный подход и его эмпирические приложения. Психологические исследования. 2012. Т. 5. № 24. URL: http://psystudy.ru/index.php/num/2012v5n24/710-grishina24.html (дата обращения: 25.02.2021).
15. Ким Д. В. К вопросу о понятии и структуре криминалистической ситуации. Вестник Томского государственного университета. Право. 2012. №2 (4). С. 28-37.
References
1. Volchetskaya, T. S. (1999). Situatsionnyy podkhod v prakticheskoy i issledovatelskoy kriminalisticheskoy deyatelnosti [Situational approach in practical and research forensic activities], Kaliningrad: KGU (in Russian)
2. Drapkin, L. Ya (2012). Razvitiye kriminalistiki i transformatsiya opredeleniya eye predmeta [The development of forensic science and the transformation of the definition of its subject]. Biblioteka kriminalista. Nauchnyy zhurnal, 4 (5), 324-327. (in Russian)
3. Kim, D. V. (2008). Sudebno-kriminalisticheskaya situatsiya. eye ponyatiye i mesto v sisteme kriminalistiki [Forensic situation, its concept and place in the forensic system]. Yurist -- Pravoved, 3, 64-68. (in Russian)
4. Kolesnichenko, A. N. (1967). Scientific and legal foundations of the methodology for investigating crimes. Doctor of Law Dissertation. Kharkov: Kharkiv Law Institute. (in Russian)
5. Gavlo, V. K. (1985). Teoreticheskiye problemy i praktika primeneniya metodiki rassledovaniya otdelnykh vidov prestupleniy [Theoretical problems and practice of applying the methodology for investigating certain types of crimes]. Tomsk: TGU (in Russian)
6. Gavlo, V. K. & Zhegalov, E. A. (2004). Taktika i metodika sudebnogo sledstviya [Tactics and methods of judicial investigation]. Izvestiya Altayskogo gosudarstvennogo universiteta, 2, 64-71. (in Russian)
7. Serova, E. B. (1998). Actual theoretical and practical problems of investigation and maintenance of public prosecution in cases of extortion: PhD diss. Sankt-Peterburg. (in Russian)
8. Belkin, R. S. (2001). Kurs kriminalistiki [Criminalistics course]. In 3 vols. (Vol. 3). Moscow. Available at: https://www.at.alleng.org/d/jur/jur720.htm (accessed 17 January 2022) (in Russian).
9. Korchagin, A. YU. (2012). Raskrytie i rassledovanie prestuplenij [Disclosure and investigation of crimes]. Obshchestvo ipravo, 2 (39), 187-190 (in Russian).
10. Lepskij, V. E. (2011). TransdiscipUnarnye osnovaniya stanovleniya «sredovoj paradigmy» [Transdisciplinary grounds for the formation of the "environmental paradigm”]. Filosofiya nauki, 16, 187-190. (in Russian)
11. Miroshnichenko, YU. M. (2019). Taktika sudu v sistemi kriminalistiki: strukturno- funkcional'nij anaUz [Tactics of the court in the system of criminalistics: structural and functional analysis]. Harkiv (in in Ukrainian)
12. Stepin, V. (2017). Tipologiya nauchnoj racional'nosti i sinergetika [Typology of scientific rationality and synergetics]. Fttosofya osviti, 1 (20), 6-29. (in Russian)
13. Chernikova, I. V. (2011). Tipologiya nauki v kontekste sovremennoj filosofii nauki [Typology of science in the context of modern philosophy of science]. Voprosy filosofii, 11, 71-78 (in Russian)
14. Grishina, N. V. (2012). Situacionnyj podhod i ego empiricheskie prilozheniya [The situational approach and its empirical applications]. Psihologicheskie issledovaniya: Blektronnyj nauchnyj zhurnal, 5, 24, Available at: http://psystudy.ru/index.php/num/2012v5n24/710-grishina24.html (accessed 17 January 2022) (in Russian)
15. Kim, D. V. (2012). K voprosu o ponyatii i strukture kriminalisticheskoj situacii [To the question of the concept and structure of the forensic situation]. Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Pravo, 2 (4), 28-37. (in Russian)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття надзвичайної екологічної ситуації техногенного та природного характеру, аварії та катастрофи. Законодавство України про надзвичайні екологічні ситуації. Державне регулювання відносин, що виникають у зв'язку з надзвичайною екологічною ситуацією.
контрольная работа [48,5 K], добавлен 01.07.2010Історія виникнення криміналістичних знань та розвиток кримінально-процесуальної науки. Удосконалення прийомів збирання, виявлення й дослідження речових доказів, тактики виконання слідчих дій, технічних засобів пошуку, наукової та судової експертизи.
реферат [29,5 K], добавлен 17.04.2010Науково-технічні засоби криміналістики. Основні напрямки, правові основи застосування криміналістичних засобів і прийомів у боротьбі зі злочинністю. Поповнення арсеналу науково-технічних засобів криміналістичної техніки.
реферат [18,6 K], добавлен 13.03.2011Особливості та види судового допиту, тактичне значення його підготовки та стадії. Особливості конфліктної ситуації, її типові варіанти та вирішення. Тактичні особливості забезпечення належного змісту протоколу судового засідання, види питань допиту.
методичка [68,3 K], добавлен 15.01.2010Правова природа і зміст законної сили рішення суду у цивільних справах та її співвідношення з іншими правовими категоріями. Суб’єктивні та об’єктивні межі законної сили рішення суду, всебічний, комплексний і системний аналіз існуючих проблем сьогодення.
реферат [45,8 K], добавлен 23.06.2014Криміналістична характеристика хабарництва. Типові слідчі ситуації на початковому етапі розслідування. Проведення окремих слідчих дій в залежності від складності ситуацій. Використання спеціальних пізнань (призначення і проведення експертних досліджень).
реферат [30,2 K], добавлен 19.04.2011Аналіз взаємодії злочинця та жертви злочинного посягання, ролі кожного з них при створенні віктимогенної ситуації. Заходи запобігання віктимної поведінки та інформаційні методи впливу, спрямовані на захист населення від негативних криміногенних чинників.
статья [20,4 K], добавлен 14.08.2017Сутність правоутворення як процесу виникнення і становлення права. Поняття, місце, види і функції судової практики. Значення і роль судового прецеденту у формуванні і розвитку права України і країн романо-германської та англо-американської правової сім’ї.
контрольная работа [35,5 K], добавлен 13.01.2014Завдання і структура єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Повноваження Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, діяльність Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів у цій сфері.
реферат [14,3 K], добавлен 24.01.2009Опис типових криміналістичних ситуацій для кожного з етапів розслідування злочинів у сфері службової діяльності. Удосконалення наявних положень і формулювання пропозицій щодо вирішення спірних питань у частині визначення криміналістичних ситуацій.
статья [23,2 K], добавлен 11.09.2017Характеристика особливих засобів преторського захисту. Аналіз законних підстав для застосування реституції. Дослідження основних видів професійної діяльності юристів в Римі. Вивчення процесу проведення судового засідання. Кодифікації римського права.
презентация [290,2 K], добавлен 07.12.2012Дослідження принципів регулювання підстав відмови у державній реєстрації друкованих засобів масової інформації. Аналіз даної проблеми та судової практики. Розробка та обґрунтування шляхів удосконалення чинного законодавства у даній правовій сфері.
статья [28,4 K], добавлен 18.08.2017Медіація як метод мирного вирішення спорів, цілі його використання в судочинстві. Відмінності медіаційного процесу від судового, розкриття його основних переваг. Об'єктивні та суб'єктивні причини низької популярності медіації серед юристів України.
реферат [21,2 K], добавлен 22.04.2012Аналіз та визначення діянь, що містять ознаки кримінальних злочинів, об'єктом яких є відносини, що складаються у зв'язку із застосуванням режиму комерційної таємниці. Відповідальність за її розголошення. Суб'єктивні та об'єктивні ознаки злочину.
курсовая работа [94,9 K], добавлен 13.09.2012Поняття й ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, визначення його внутрішнього змісту. Встановлення мети і форми вини: умисел чи необережність. Дослідження змісту суб’єктивної сторони злочину за кримінальним законодавством України, Франції, Німеччини.
курсовая работа [74,4 K], добавлен 14.02.2017Суб’єктивно-об’єктивні відносини держави та неспроможних суб’єктів господарювання. Міжнародний досвід державного регулювання банкрутства. Правове регулювання відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та його проблеми в Україні.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 21.02.2011Загальна характеристика розгляду справи судом першої інстанції. Позивач як учасник судового розгляду справи. Взаємодія позивача з іншими учасниками судового процесу. Тактика допиту свідків, постановки запитань експерту, взаємодії позивача з відповідачем.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 07.04.2012Виокремлення та аналіз змісту принципів функціонування судової влади. Поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі. Оскарження до суду рішень чи дій органів державної влади. Засади здійснення судового конституційного контролю.
статья [351,1 K], добавлен 05.10.2013Огляд кола проблем здійснення судової влади в Україні, недоліки реформування цієї сфери. Авторський аналіз рекомендацій авторитетних міжнародних організацій з питань здійснення судової влади. Особливості, необхідність розвитку трудової юстиції в Україні.
статья [18,7 K], добавлен 18.08.2017Порівняльна характеристика судового адміністративного процесу та виконавчого впровадження, аналіз їх взаємозв’язку і взаємозалежності; спільні та відмінні риси; підстави виникнення та припинення процесуальних правовідносин, їх зміст та суб’єктний склад.
статья [34,5 K], добавлен 14.08.2013
