Реформування системи протидії легалізації коштів, здобутих незаконним шляхом в аспекті активізації європейської інтеграції України (теоретико-правовий аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Реформування системи протидії легалізації коштів, здобутих незаконним шляхом в аспекті активізації європейської інтеграції України (теоретико-правовий аспект)

Передерій Олександр Сергійович,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри державно-правових дисциплін юридичного факультету

Анотація

У статті, з урахуванням вимог Європейського Союзу, висвітлено перспективні напрями реформування правового забезпечення державної системи протидії легалізації коштів, здо- бутих незаконним шляхом в Україні. Зокрема, систематизовано викладено і розкрито зміст системи інноваційних для правової системи України організаційно-правових заходів: чітке внормування інституту фінансової розвідки, розширення кола повноважень Державної служ- би фінансового моніторингу як установи, що спеціалізується на протидії легалізації коштів, здобутих незаконним шляхом, удосконалення механізму дослідження підозрілих транзакцій різними державними суб'єктами, розробка системи регламентації порядку інформаційної вза- ємодії органів контролю за недопустимістю відмивання коштів та суб'єктів господарювання інформацію на наявність ознак відмивання коштів, удосконалення правового порядку здій- снення контролю за обігом віртуальних активів та діяльністю учасників крипторинку згідно з рекомендаціями Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей («FATF»), під- вищення рівня ефективності реалізації інформації про ознаки відмивання коштів і порушен- ня досудового розслідування.

Акцентовано увагу на тому, що окреслені заходи слід розробляти і впроваджувати з ура- хуванням актів Європейського Союзу за умови комплексного реформування всієї право- охоронної та судової системи, формування у свідомості широких мас населення нульової толерантності до противоправних діянь у фінансово-економічному секторі. Зауважено, що перспективним завданням юридичної науки є якісне наукове супроводження процесів роз- робки і впровадження інноваційних підходів нормативної регламентації і подальшого органі- заційного забезпечення методик виявлення фактів легалізації коштів, здобутих незаконним шляхом, і протидії цій негативній соціальні практиці.

Ключові слова: Європейський Союз, Україна, правова система, статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, легалізація коштів, фінансові збитки, фінансова розвідка, правова свідомість.

Abstract

Perederii Oleksandr. Reform of anti-laundering of illegal funds in the aspect of activation of the European integration of Ukraine (theoretical and legal aspect)

Union, highlights the promising directions of reforming the legal support of the state system of combating the legalization of funds obtained illegally in Ukraine. In particular, the content of the system of innovative organizational and legal measures for the legal system of Ukraine has been systematized and disclosed: clear regulation of the financial intelligence institute, expansion of the scope of powers of the State Financial Monitoring Service as an institution specializing in countering the legalization of funds obtained illegally, improvement of the mechanism for investigating suspicious transactions by various state entities, the development of a system of regulation of the order of information interaction between money laundering control bodies and business entities, information on the presence of signs of money laundering, improvement of the legal procedure for monitoring the circulation of virtual assets and the activities of crypto market participants in accordance with the recommendations of the International Anti-Money Laundering Group of dirty money (“FATF”), increasing the level of efficiency in the implementation of information on signs of money laundering and initiation of pre-trial investigation.

The attention was focused on the fact that the above measures should be developed and implemented taking into account the acts of the European Union, under the condition of comprehensive reform of the entire law enforcement and judicial system, formation of zero tolerance for illegal acts in the financial and economic sector in the minds of the broad masses of the population. It was noted that the promising task of legal science is the qualitative scientific support of the processes of development and implementation into practice of innovative approaches to regulatory regulation and further organizational support of methods for detecting the facts of legalization of funds obtained illegally and countering this negative social practice.

Key words: European Union, Ukraine, legal system, candidate status for joining the European Union, legalization of funds, financial losses, financial intelligence, legal awareness.

У новітній історії України 2022 р. став для національної правової системи Укра- їни визначальним. 23.06.2022 р. Україна як держава набула статусу кандидата в члени Європейського Союзу (далі - ЄС). Резолюція Європарламенту про статус кан- дидата України, Республіки Молдови і Гру- зії 2022/2716(RSP) (далі - Резолюція про статус кандидата) зафіксувала активізацію «розширеного та структурованого» діалогу між нашою державою і ЄС задля просу- вання подальшої економічної інтеграції та гармонізації законодавства України з нор- мами ЄС, а також поступового залучення до цієї роботи більшої кількості інституцій ЄС [1]. Зазначене стало могутнім імпуль- сом для значних інноваційних перетворень як інституціональної, так і функціональної компоненти вітчизняної правової системи. При цьому умовою повноцінної реаліза- ції статусу кандидата в члени альянсу роз- винених держав Європи ЄС висунув пакет вимог щодо інноваційного оновлення системи національного законодавства та оптимізації організаційно-правового забезпечення багатьох систем державного управління. Зокрема, жорсткою вимогою ЄС є підвищення результативності функці- онування системи протидії легалізації гро- шових коштів, здобутих незаконним шля- хом за стандартами, зокрема, міжурядової організації як Міжнародної групи з проти- дії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force - «FATF»).

Беручи до уваги наведене вище, акту- альне завдання - науково висвітлити пер- спективні напрями реформування системи протидії легалізації коштів, здобутих неза- конним шляхом, в аспекті інноваційних трансформацій правової системи України як держави-кандидата на вступ у ЄС. реформування правовий легалізація незаконний

Ідейно-теоретичним підґрунтям статті став науковий доробок таких учених, як В. Баштанник, О. Дудоров, М. Дем'янюк, Г. Усатий, Ф. Терханов, О. Шереметьєва та ін. Також у процесі формування змісту статті використовували інформаційні матеріали, які викладені у засобах масової інформа- ції, нормативні та статистичні матеріали. Переходячи до викладення основного матеріалу, зауважимо, що практика про- тидії економічним і фінансовим злочи- нам в останні десятиліття є індикатором суттєвої залежності економічної системи країни від злочинних надходжень. Це як зумовлено недоліками в управлінні еко- номічним сектором, так і підтверджується конкретними показниками фінансових збитків. Як зауважує в зазначеному кон- тексті Г. Усатий, організаційно-управлін- ські та правові прорахунки в процесі еко- номічних перетворень упродовж багатьох років створюють сприятливі умови для стрімкого зростання ухилень від сплати податків та інших економічних злочинів, що становлять серйозну загрозу економіч- ній безпеці і національному суверенітету держави [2]. Це, своєю чергою, призво- дить до збільшення впливу криміналітету на політику держави. Показники збитків від легалізації коштів, здобутих незакон- ним шляхом, у числовому вираженні вра- жають. У Звіті Державної служби фінан- сового моніторингу України за 2021 р. зазначено, що загальний обсяг проведе- них фінансових операцій, пов'язаних із відмиванням коштів, склав 25,4 млрд гри- вень, сума фінансових збитків від відми- вання доходів, пов'язаних із шахрайським заволодінням коштами громадян та юри- дичних осіб обманним шляхом, склала 800 млн гривень, незаконні операції, пов'язані з бюджетними коштами, загрожували завдати збитків на 5,4 млрд гривень, збитки від відмивання доходів, пов'язаних із комп'ютерними злочинами і даними, сягає десятків мільйонів [3]. Перелік суміжних показників можна продовжувати.

Вимога ЄС щодо врахування стандартів групи FATF у процесі реформування сис- теми протидії легалізації грошових коштів, здобутих незаконним шляхом, не є випад- ковою. Одне із завдань цієї організації - сформувати список (перелік) держав, які недостатньо співпрацюють із групою, сві- домо зводять до мінімуму рівень співпраці зі спеціалістами FATF, підтримують фінан- сово тероризм та екстремізм. Держави ЄС вживають максимум заходів щоб не потра- пити в список. Занесення держави в такий список безпосередньо негативно впливає на її банківську систему, систему зовніш- ньоекономічної діяльності, а платежі, що відправлені на рахунки банків країни, яка входить до цього списку, обов'язково потрапляють під підозру і їх виконання може бути зупинене [4]. Україна пере- бувала в чорному списку FATF у період із 2002 р. до 2004 р. Пізніше, через невідпо- відність законодавства щодо регулювання фондового ринку міжнародним стандартам, у 2010 р. потрапила туди знову. Це мало негативні наслідки для фінансової системи держави, адже сформувалася атмосфера недовіри в колі потенційних інвесторів, підвищувалася ціна позик для держави і приватного бізнесу, українські суб'єкти господарювання вимушені були брати на себе додаткові зобов'язання щодо дове- дення легальності власних активів, було ускладнено порядок відкриття рахунку в іноземному банку та використання між- народних платіжних систем та ін.

Станом на початок 2022 р. Україна не перебуває в чорному списку FATF та роз- виває активне співробітництво з групою. Ба більше, задля поглиблення співпраці з FATF було розроблено й ухвалено Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одер- жаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсю- дження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX [5]. Зазначений акт, попри те, що впродовж кількох років чинності зазнав 12 змін, ураховує більшість вимог FATF до системи протидії відмивання коштів і врегульовує організаційно-пра- вові аспекти здійснення фінансового моні- торингу (зокрема, визначає дії, які нале- жать до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, урегульовує основи правового статусу суб'єктів первинного та державного рівнів, визна- чає фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, правовий поря- док замороження активів та зупинення фінансових операцій, аспекти співробіт- ництва з міжнародними, міжурядовими організаціями, задіяними у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів та ін. Водночас важливі рекомендації групи до національної практики адаптовано в останні роки недостатньо. Відповідно, фінансові операції України традиційно є об'єктом пильного моніторингу FATF. Ураховуючи те, що рекомендації FATF ЄС визнає для себе модельними, очікування ЄС щодо підвищення ефективності держав- ної політики України щодо протидії легалі- зації грошових коштів, здобутих незакон- ним шляхом, є абсолютно закономірними і виправданими. FATF у своїх аналітичних документах визнає значний прогрес Укра- їни у розробці й узваленні законодавства щодо вдосконалення засад протидії лега- лізації грошових коштів, здобутих незакон- ним шляхом [6]. Водночас ЄС наполягає на тому, щоб в Україні було розроблено і введено в дію нові законодавчі механізми, які дадуть змогу впровадити в національну практику апробовані європейськими державами стандарти FATF. Зокрема, це:

чітке унормування такого різно- виду діяльності, як фінансова розвідка. Зокрема, ідеться про розширення кола повноважень Державної служби фінансо- вого моніторингу як установи, що здійснює функції фінансової розвідки. Відповідно до Міжнародних Стандартів FATF та Конвен- ції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинних шляхом, та про фінансування тероризму, що ратифікована Україною 17.11.2010 р., у кожній країні має функ- ціонувати підрозділ фінансової розвідки (ПФР), який є національним центром для отримання та аналізу повідомлень про підозрілі операції та іншої інформації, яка стосується відмивання коштів, пов'язаних предикатних злочинів [7, с. 14]. Згідно із Законом України «Про ратифікацію Кон- венції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму» Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніто- ринг) є органом, уповноваженим Україною на виконання функцій підрозділу фінан- сової розвідки (ПФР, Financial Intelligence Unit, FIU). Водночас наразі основні повно- важення Державної служби фінансового моніторингу регламентовано на підза- конному рівні в Положенні про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженому Постановою Кабінету Міні- стрів від 29.08.2015 р. № 537 [8]. Проте певні розвідувальні функції у фінансовій сфері здійснює сьогодні не лише Держ- фінмоніттринг, а й інші правоохоронні структури. З огляду на необхідність юри- дичної інституціоналізації таких функ- цій, доцільно регламентувати відповідні повноваження на рівні окремого закону;

удосконалення механізму дослі- дження підозрілих транзакцій різними державними суб'єктами (особливо в час- тині визначення предметної компетенції відповідних інституцій);

розробка системи регламентації порядку інформаційної взаємодії органів контролю за недопустимістю відмивання коштів та суб'єктів господарювання інфор- маціюнанаявністьознаквідмиваннякоштів;

удосконалення правового порядку здійснення контролю за обігом віртуальних активів та діяльністю учасників крипто- ринку. Зокрема, FATF рекомендує ухвалити окремий закон про AML-процедури («Anti- money laundering» - боротьба з відмиван- ням грошей). З 2019 р. FATF регулярно оновлює «Керівництво щодо менеджменту ризиків для віртуальних активів і поста- чальників послуг віртуальних активів». Це основний документ, яким керуються країни при впровадженні стандартів AML у криптосфері [9]. На нього також орієнту- ються біржі, відповідні сервіси та індивіду- альні власники криптовалют у розвинених державах світу. Питання ускладнюється тим, що в Україні, як і у всьому світі, операції з віртуальними активами важко виявляти, досліджувати та аналізувати. Ба більше, ідентифікація та верифікація учасників операцій не завжди можлива, а частину операцій можуть здійснювати різні суб'єкти в різних куточках світу;

ефективна реалізація інформації про ознаки відмивання коштів і порушення досудового розслідування.

Юридично зазначені механізми слід розробляти і впроваджувати з урахуван- ням актів ЄС, сферою діяльності яких є боротьба з відмиванням грошей, фінан- суванням тероризму та протидії корупції. Також слід зауважити, що розробляти і впроваджувати правові інновації, які спрямовані на регулювання сегменту про- тидії легалізації коштів, здобутих неза- конним шляхом, необхідно в комплексі з якісними перетвореннями всієї право- охоронної та судової системи. Легалізація грошей, які здобуті незаконним шляхом, тісно пов'язана з корупційним складни- ком і недобросовісністю посадових осіб публічного управління. Після укладення Угоди про асоціацію Україна активно здій- снювала реформування в цьому напрямі. Зокрема, створено систему інституцій протидії корупції, а також засновано спеціалізований антикорупційний суд. Поряд із позитивними аспектами спеціа- лісти зазначають, що відсутність історич- ного досвіду функціонування відповід- них інституцій у правовій системі України спровокувало певні суперечливі оцінки їх діяльності і поклало початок широ- кій дискусії в суспільстві та серед фахів- ців. Зокрема, громадськість не повною мірою відчуває ефективність діяльності таких інституцій і багато хто вважає від- повідні результати ефемерними, спосте- рігається конфлікт інтересів між спеціалі- зованими антикорупційними інституціями, до бюджету повернуто замало коштів [10, с. 131]. Тому, запорукою ефектив- ності державної політики в секторі проти- дії легалізації грошових коштів, здобутих незаконним шляхом, є усунення зазна- чених вище в підрозділі недоліків форму- вання і функціонування антикорупційної системи, завершення судової реформи, забезпечення тісного співробітництва всіх правоохоронних інституцій України. Окрім вищенаведеного, вважаємо, що соціальна практика потребує не лише додаткових інноваційних змін в системі національного законодавства про від- мивання коштів, а й суттєвих перетво- рень правової системи держави загалом. Зокрема, ідеться про необхідність кореля- ції суспільної правової свідомості в частині несприйняття і нульової толерантності до легалізації доходів, здобутих незаконним шляхом. «Нульове», а подеколи толе- рантне ставлення до прецедентів легалі- зації коштів, здобутих у незаконний спо- сіб, є наслідком криміналізації мислення багатьох представників політичних еліт України, значним рівнем політичної коруп- ції, олігархізацією економіки, неефектив- ною контрольно-наглядовою діяльністю у сфері фінансів. Ба більше, відмивання коштів за своїм характером є вторинним злочином, тобто кримінальна караність цього діяння залежить від попереднього вчинення особою основного (предикат- ного) злочину, унаслідок вчинення якого отримано доходи, що легалізуються неза- конним шляхом [11, с. 41]. Відповідно, у слідчо-судовій практиці акцентується на покаранні за предикатне злочинне діяння, а факт легалізації коштів, здобутих неза- конним шляхом, залишається поза сус- пільною увагою. Тому на законодавчому рівні слід передбачити позиції, утілення яких сприятиме формуванню позиції несприйняття цього негативного діяння суспільною думкою. В. Баштанник раніше обґрунтовував схожу пропозицію, акцен- туючи на розширенні легальних мож- ливостей діяльності з виявлення фактів відмивання грошей громадськими організаціями і надання таким фактами широ- кого суспільного розголосу [12]. Проте ми вважаємо доцільним регламентувати на нормативному рівні алгоритм індивіду- альної реакції кожного члена суспільства на факти відмивання грошей, який зможе розповсюдити інформацію і висловити негативну реакцію через інформування органів влади та громадськості із застосу- ванням соціальних мереж.

Унесення змін у національне законодав- ство України в частині реформування дер- жавної системи протидії легалізації коштів, здобутих незаконним шляхом, відповідно до вимог ЄС стане черговим упевненим кроком на історичному шляху нашої дер- жави до членства в ЄС. Важливим у зазна- ченому аспекті є врахування європейських модальних стандартів функціонування всіх ланок національної системи протидії лега- лізації «брудних» коштів. Відповідно, пер- спективним завданням юридичної науки є якісне наукове супроводження процесів розробки і впровадження інноваційних під- ходів нормативної регламентації і подаль- шого організаційного забезпечення мето- дик виявлення фактів легалізації коштів, здобутих незаконним шляхом, і протидії цій негативній соціальній практиці.

Література

1. Resolution on the candidate status of Ukraine, the Republic of Moldova and Georgia 2022/2716 (RSP).

2. Григорій Усатий. Криміногенна ситуація, що склалася у сфері легалізації коштів, здобу- тих злочинним шляхом. Закон і норматив.

3. Звіт Державної служби фінансового моніторингу України за 2021 рік. Офіційний інтернет-сайт державної служби фінансового моніторингу України.

4. Демьянюк М. Украина рискует снова попасть в черный список FATF. Пострадают все: и бизнес, и население. Інтернет-сайт «Ліга. Фінанси».

5. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового зни- щення : Закон України 06.12.2019 р. № 361-IX. Відомості Верховної Ради України. 2020. № 25. Ст. 171

6. Anti-money laundering and counter-terrorist financing measures - Ukraine 2nd Enhanced Follow-up Report & Technical Compliance Re-Rating. Follow-up report. June 2020.

7. Фінансова розвідка України. 20 років розвитку та звершень: Збірка матеріалів з нагоди 20-річчя з дня створення Державної служби фінансового моніторингу України. Київ, 2022. 158 с.

8. Про затвердження Положення про Державну службу фінансового моніторингу Укра- їни : Постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2015 р. № 537. Офіційний вісник Укра- їни. 2015 р. № 62. Ст. 2028

9. Що таке Anti-money laundering (AML). Інтернет-сайт «Na chasi crypto».

10. Шереметьєва О. Ю. Інституціонально-правові основи запобігання і протидії корупції та відмиванню грошей. Часопис Київського університету права. 2019. № 3. С. 128-133

11. Дудоров О. О., Тертиченко Т. М. Протидія відмиванню «брудного» майна: європейські стандарти та Кримінальний кодекс України : монографія. Київ, «Ваіте». 2015. 392 с.

12. Баштанник В. В., Терханов Ф. І. Удосконалення державного управління у сфері протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Размещено на Allbest.ru