Адміністративно-правове регулювання питань розміщення зовнішньої реклами: досвід Сполученого Королівства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра адміністративного, кримінального права і процесу

Інститут права Заклад вищої освіти

«Міжнародний університет бізнесу і права»

Адміністративно-правове регулювання питань розміщення зовнішньої реклами: досвід Сполученого Королівства

Єрохіна Н.А.

Досліджується досвід Сполученого Королівства, пов'язаний з адміністративно-правовим регулюванням питань розміщення зовнішньої реклами, та визначаються шляхи його імплементації в Україні у його найбільш важливих аспектах. Зокрема, автор визнає вартою запозичення регуляторну практика комбінування повідомного та дозвільного порядку розміщення зовнішньої реклами, залежно від характеру реклами та за умови дотримання критеріїв та обмежень, які з максимальним ступенем деталізації визначені в законі. Рівною мірою позитивним нововведенням може бути запровадження в законодавство України правил про можливість уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування встановити додаткові умови розміщення реклами, які можуть регулювати особливості відображення рекламних зображень та інформації, шляхи використання рекламних засобів або інші умови рекламної діяльності, виконання яких розповсюджувачем реклами місцевий орган влади визначить як доцільне. Ключові слова: адміністративно-правове регулювання питань розміщення зовнішньої реклами, відповідальність за порушення правил розміщення зовнішньої реклами, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, розміщення зовнішньої реклами, розміщення зовнішньої реклами у зарубіжних державах.

OUTDOOR ADVERTISING ADMINISTRATIVE LEGAL FRAMEWORK: EXPLORING BEST PRACTICES IN THE UNITED KINGDOM

Nataliia Yerokhina

Doctoral student of Department of Administrative, Criminal Law and Procedure of Institute of Law International University of Business and Law, Kherson, Ukraine

The experience of the United Kingdom related to setting an administrative framework for outdoor advertising is studied, and the ways of its implementation in Ukraine in its most important aspects are determined. In particular, the author recognizes as worth borrowing the regulatory practice of combining the express constent and deemed consent rules for outdoor advertising, depending on the nature of the advertising and on condiditon that the criteria and restrictions, which are defined in the law with the maximum degree of detail, are complied with. An equally positive innovation could be the introduction into the legislation of Ukraine of rules on the possibility for authorities to establish additional conditions for the placement of advertising, which can regulate the features of displaying advertising images and information, ways of using advertising means or other conditions of advertising the local authority determines as appropriate. At the same time, it is important when establishing these additional conditions and requirements that the authority observes the relevant regulatory principles, among which, in particular, the minimization of additional conditions, prioritizing the establishment of restrictions before the establishment of positive obligations of the distributor of advertising; correspondence of additional conditions with the criteria of: necessity to ensure the acceptability of advertising placement from the point of view of sustainable development of territories; stemming from the planning of the sustainable development of the territory requirements; reasonableness and fairness, etc. Also, among other things, special presumptions operating in the United Kingdom for determining the persons who are supposed to be responsible for violating the rules of advertising and requirements for its content could be a source of improvement of the legislation of Ukraine. According to them a person is deemed to have placed an advertisement for the purposes of statutory liability provisions if he or she is the owner or user of the object on which the advertisement is placed, or if the advertisement is intended to promote the goods of that person or himself (herself) as a business entity or in another capacity. Key words: administrative framework for outdoor advertising, outdoor advertising, outdoor advertising in foreign countries, outdoor advertising permit, responsibility for violation of outdoor advertising rules.

ВСТУП

Постановка проблеми. Зовнішня реклама є традиційним та вкрай ефективним інструментом підвищення обізнаності широкого загалу про товарні та інші пропозиції суб'єктів господарювання. Зважаючи на це, публічна адміністрація має максимально сприяти розповсюджувачам реклами з належним врівноваженням забезпечення реалізації законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності у сфері зовнішньої реклами з соціальному, економічному та екологічно збалансованому розвитку територіальних громад. Для цього держава має напрацювати правила розміщення зовнішньої реклами, які б ґрунтувались, насамперед, на найкращих регуляторних та адміністративних практиках зарубіжних держав.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Однак, на цей момент немає підстав визнати законодавство України таким, що враховує найбільш прогресивний зарубіжний досвід. Зважаючи на це, нагальним є ґрунтовне порівняльно-правове дослідження у цій сфері з першочерговим приділенням уваги тим зарубіжним державам, у яких законодавство з питань розміщення зовнішньої реклами є найбільш розвиненим та закріплює правила у ключових аспектах відрізняється від тих, які діють на території України. Огляд відповідного зарубіжного досвіду показує, що однією з таких держав є Сполучене Королівство.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Основним науковим завданням, на вирішення якого спрямовується стаття, є наукове опрацювання досвіду Сполученого Королівства, пов'язаного з адміністративно-правовим регулюванням питань розміщення зовнішньої реклами, та виокремлення напрямів його імплементації в Україні.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Аналіз законодавства Сполученого Королівства показав, що ним передбачено декілька підходів до вирішення питання про необхідність виконання дозвільних формальностей для розміщення зовнішньої реклами. Йдеться про те, що залежно від характеру реклами та за умови дотримання встановлених законом критеріїв та обмежень, зовнішня реклама може розміщуватись без дозволу місцевого виконавчого органу, за презю- мованим дозволом (deemed consent) або за звичайним дозволом (express consent) місцевого виконавчого органу.

Насамперед, звернувшись до додатку № 2 «Стандартні умови» до Акту про регулювання контролю за рекламою під час планування території столиці та країни, наведемо вимоги, які є обов'язковими до дотримання розповсюджувачами реклами, незалежно від того, чи потребує вона дозволу: 1) завчасне одержання згоди власника місця розміщення зовнішньої реклами, яким може бути дорожня адміністрація, якщо рекламний засіб планується розмістити на землях дорожнього господарства; 2) утримання рекламних засобів та споруд, а також місць їх розташування у стані, який не погіршує благоустрій території та не створює безпеку для людей та навколишнього середовища; 3) приведення після припинення рекламної діяльності місця та об'єктів, які для цього використовувались, після їх усунення у належний стан; 4) запобігання ризикам поставити під загрозу безпеку користування автомобільними дорогами, залізницею, навігаційними шляхами на воді та пунктами прибуття плаваючих засобів, а також аеродромами (цивільними та військовими); 5) недопустимість обмеження оглядовості або видимості, пов'язаними з дорожніми, залізничними знаками, та створення перешкод навігації водними об'єктами чи повітрям; 6) недопустимість перешкоджання функціонуванню приладів, які використовуються для забезпечення безпеки, у тому числі засобів відеоспостереження у публічних місцях та приладів вимірювання швидкості транспортних засобів [1].

Переходячи до ознайомлення з категоріями реклами, до яких прив'язана обов'язковість та обсяг дозвільних формальностей, перш за все, з посиланням на додаток 1 до Акту Англії про регулювання контролю за рекламою під час планування території столиці та країни, наведемо приклади зовнішньої реклами, розміщення яких не потребує узгодження з публічною адміністрацією. Такими категоріями реклами є, зокрема: зовнішня реклама, яка поширюється на об'єктах у межах огородженої території та яка не є помітною для широко загалу з-поза меж цієї території; рекламна інформація або зображення, включена у дизайн оформлення будівлі (не включає випадки прикріплення реклами до будівель або їх художнє відтворення на їх поверхнях), якщо сама будівля не використовується, головним чином, для розміщення реклами; реклама, розміщена на виробі для продажу або на контейнері, в якому або з якого продається товар, якщо площа реклами не перевищує 0,3 м2, не є освітленою та відповідає вимогам щодо величини літер та висоти розташування над поверхнею землі [1].

Поруч з вищезазначеним, законодавством Сполученого Королівства встановлюються випадки, коли розповсюджувач реклами може розміщувати зовнішню рекламу, спираючись на презюмований дозвіл. Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Акту Англії про регулювання контролю за рекламою під час планування території столиці та країни дозвіл вважається наданим та розміщення реклами будь-якого класу з тих, що передбачені додатком 3, за умови дотримання загальних стандартів, а також спеціальних вимог та обмежень щодо реклами відповідного класу [1]. Ознайомившись з випадками та умовами, коли за законодавством надається презюмований дозвіл, передбаченим у додатку 3 до зазначеного нормативно-правового акту, зазначимо, що ними є, зокрема:

- рекламний засіб, який використовується для цілей розпізнавання, спрямування або інформування про землю або будівлю, на якій він розміщений, за умови дотримання декількох умов: площа реклами не перевищує 0,3 м2, реклама не є освітленою та відповідає встановленим законом вимогам щодо величини літер та висоти розташування над поверхнею землі (клас 2А);

- реклама, яка стосується продажу або можливості передання у користування для житлових, сільськогосподарських, промислових або комерційних цілей або для проектування для цих цілей землі або нерухомості, на якій розміщена ця реклама, якщо рекламний засіб є єдиним та стосується єдиного об'єкта; реклама не може вказувати на вже здійснений продаж або передання у користування, якщо твердження про це доповнюється вказівкою на конкретні факти погодження умов цих операцій або укладення договорів; реклама має бути усунена не пізніше 14 днів після відповідного розпорядження об'єктами; не застосовується освітлення; максимальна проекція від поверхні будівлі становить 1 м2; дотримані вимоги щодо величини літер та висоти розташування над поверхнею землі (клас 3А)

- реклама у вигляді прапору, приєднаного до окремого флагштоку з вертикальною проекцією відносно даху будівлі, якщо він: містить назву товару чи ім'я/найменування особи, з якими пов'язана підприємницька діяльність, яка ведеться у відповідній будівлі, або їх поєднання; або вказує на особливу подію, яка відбувається у відповідній будівлі протягом певного часу; а також якщо розмір символів на прапорі не перевищують розміри, встановлені законом (клас 7А) [1].

Якщо реклама, яка планується до розміщення розповсюджувачем реклами не включена до вищенаведених додатків або включена до них, але цей конкретний рекламний продукт не відповідає передбаченими ними умовам та обмеженням, закон зобов'язує заявника звернутись до уповноважених місцевих виконавчих органів за дозволом на розміщення цієї реклами (ч. 1 ст. 9 Акту Англії про регулювання контролю за рекламою під час планування території столиці та країни) [1]. Наприклад, дозволу потребує розміщення реклами у якій використовується статичне або динамічне освітлення променями світла, електронні освітлені проекції на будівлі, ландшафт або небо; на спеціальних спорудах, що розташовуються уздовж автомобільних доріг тощо [2].

За підсумками розгляду заяви про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами, місцевий орган планування територій може, якщо немає підстав для зняття заяви з розгляду або її відхилення, а також якщо вважає зобов'язання розповсюджувача реклами дотримуватись лише стандартних умов розміщення реклами недостатнім, - встановити додаткові умови розміщення реклами, які можуть регулювати особливості відображення рекламних зображень та інформації, шляхи використання рекламних засобів та інших обраних для розміщення реклами об'єктів (у тому числі зобов'язати розповсюджувача реклами вжити певних заходів на його земельній ділянці під рекламним об'єктом або на сусідній земельній ділянці), порядок відновлення земельних ділянок, інфраструктури чи інших об'єктів, після закінчення строку дії дозволу, або інші умови рекламної діяльності, дотримання яких розповсюджувачем реклами місцевий орган планування територій визначить як доцільне (ч. 1, 5 ст. 14 Акту Англії про регулювання контролю за рекламою під час планування території столиці та країни) [1].

Разом з тим, якщо місцевий орган планування територій вирішить встановити додаткові умови, вони мають бути підкріпленими конкретними причинами, пов'язаними з планом розвитку території. Насамперед, у цьому контексті слід зауважити, що за законодавством та програмними документами Сполученого Королівства, зокрема, відповідно до п. 55-57 Національних засад політики планування територій, принципами, якими має керуватись місцевий орган планування територій має керуватись, вирішуючи питання про встановлення додаткових умов, є:

- зведення до мінімуму додаткових умов;

- пріоритетність встановлення обмежень перед встановленням позитивних обов'язків розповсюджувача реклами;

- відповідність додаткових умов критеріям: 1) необхідності для забезпечення прийнятності розміщення реклами з точки зору сталого розвитку територій; 2) зв'язку з плануванням сталого розвитку території; 3) зв'язку з конкретною рекламою, яка планується бути розміщеною; 4) можливості виконання додаткових умов; 5) точності; 6) розумності та справедливості з урахуванням масштабу рекламних заходів та особливих умов господарської діяльності розповсюджувача реклами, які він повідомив органу планування територій [3].

Для більш чіткого розуміння сутності зазначених критеріїв наведемо приклади додаткових умов з офіційних довідкових видань, у яких ці критерії визнані недотриманими. Зокрема, додаткові умови про непропорційний фінансовий тягар на розповсюджувача реклами не витримують перевірки на розумність та справедливість. Умови про виконання проекту повністю провалить перевірку на необхідність, оскільки це вимагатиме від суб'єкта господарювання більше дій, спрямованих на забезпечення дотримання містобудівних вимог, ніж необхідно, а також може завдати збитків суб'єкту господарювання, який оцінює доцільність завершення проекту, зважаючи на численні зовнішні фактори. Умови про виконання приписів законодавства інших галузей, у тому числі законодавства про захист довкілля, не відповідають критерію необхідності та можуть бути не пов'язаними з плануванням розвитку територій, тоді як цілком достатнім може бути інформування та нагадування про приписів законодавства інших галузей. Також, у роз'ясненнях йдеться про те, що додатковими умовами не може вимагатись сплата грошей як окремий обов'язок, але допустимим є встановлення заборони на реалізацію проекту, схваленого дозволом органу планування територій, до вчинення певних дій, у тому числі внесення коштів як пайового внеску на розвиток інфраструктури [4].

Поруч з вищевикладеним, законодавство Сполученого Королівства передбачає випадки можливого припинення дії презюмованого дозволу, а також випадки відкликання або зміни умов звичайного дозволу на розміщення реклами за певних надзвичайних обставин та з належним відшкодуванням втрат, понесених розповсюджувачем реклами.

Насамперед, розкриваючи підстави припинення дії презюмованого дозволу, зазначимо, за змістом положень ч. 8 Акту Англії про регулювання контролю за рекламою під час планування території столиці та країни місцевий орган планування територій може, якщо вважатиме це за необхідні, усунути джерело шкоди благоустрою місцевості або загрозу громадськості, направивши повідомлення про припинення: 1) демонстрації конкретної реклами, яка була розміщена на підставі презюмованого дозволу, або 2) використання конкретного місця для розміщення реклами, що було здійсненне на підставі презюмованого дозволу. Повідомлення про припинення рекламної діяльності набирає чинності та підлягає примусовому виконанню після спливу визначеного ним часового проміжку, який не може бути меншим, ніж 8 тижнів з дня одержання повідомлення [1]. Звичайний дозвіл на розміщення реклами відкликається або переглядається у частині його умов за значно більш вузького кола обставин з мінімальною дискрецією уповноважених адміністративних органів після заслуховування позиції відповідного суб'єкта господарювання та з покриттям витрат, понесених, передусім, для припинення рекламної діяльності на відповідних об'єктах з приведенням їх у попередній стан.

Порушення правил розміщення реклами тягне за собою накладення на розповсюджувача реклами штрафних санкцій. Наприклад, розміщення зовнішньої реклами без дозволу або з недотриманням спеціальних умов та обмежень для конкретного рекламного продукту є підставою для місцевого виконавчого органу порушити питання про відповідальність розповсюджувача реклами перед судом магістрату. Розмір штрафу становить до Ј 2 500, а у випадку триваючого правопорушення - з можливістю стягнення пені у розмірі до Ј 250 до фактичного припинення правопорушення. Провадження у справі про застосування штрафу може бути розпочате протягом 6 місяців з дня виявлення достатніх відомостей про допущення порушення вимог законодавства про рекламу, але не пізніше 3 років з дня вчинення відповідного правопорушення (ч. 3, 7-8 ст. 224 Акту Сполученого Королівства про планування території міст та країни). На доповнення до штрафу, закон уповноважує виконавчі органи вимагати усунення реклами, яка розміщена з порушенням законодавчих вимог, або припинення використання рекламних засобів або інших об'єктів розповсюджувачем реклами для рекламних цілей (ч. 1-3 ст. 224 Акту Сполученого Королівства про планування території міст та країни) [1].

При цьому, привертає увагу запровадження законодавством Сполученого Королівства спеціальних презумпцій для визначення осіб, які мають нести відповідальність за порушення правил розміщення реклами та вимог до її змісту. Йдеться про те, що особа вважається тією, яка розмістила рекламу для цілей законодавчих положень про відповідальність, якщо вона є власником або користувачем об'єкта, на якому розміщена реклама, або якщо реклама спрямована на популяризацію товарів цієї особи або її самої як суб'єкта господарювання або у іншій якості. Водночас, адміністративний штраф не може застосовуватись до особи лише на підставі встановлення вищенаведених обставин, якщо вона доведе, що вона не знала та не могла знати про розміщення реклами на її об'єкті або що вона вжила всіх розумних заходів для запобігання розміщенню реклами або для її усунення (ч. 4-6 ст. 224 Акту Сполученого Королівства про планування території міст та країни) [1].

Більше того, штраф за порушення законодавства Сполученого Королівства про рекламу може супроводжуватись виданням конфіскаційного ордеру на підставі Акту Сполученого Королівства про доходи, одержані злочинним шляхом, для стягнення доходів, одержаних внаслідок вчинення такого правопорушення. Сума доходів, одержаних внаслідок розміщення реклами з порушенням вимог закону, визначається судом на основі балансу ймовірностей (не на основі критерію поза розумним сумнівом) та стягується за умови, якщо потерпіла сторона подала розрахунок спричинених правопорушенням неодержа- них доходів та вимагає їх стягнення (ст. 6 Акту Сполученого Королівства про доходи, одержані злочинним шляхом). Суд має переконатись у справедливості суми до стягнення з порушника законодавства про рекламу та навести належне обґрунтування її конкретного розміру (ст. 7 Акту Сполученого Королівства про доходи, одержані злочинним шляхом) [5].

адміністративний правовий зовнішня реклама

ВИСНОВКИ

Підбиваючи підсумки дослідження досвіду Сполученого Королівства, пов'язаного з адміністративно-правовим регулюванням питань розміщення зовнішньої реклами, насамперед, зазначимо, що вартою запозичення є регуляторна практика комбінування повідомного та дозвільного порядку розміщення зовнішньої реклами, залежно від характеру реклами та за умови дотримання критеріїв та обмежень, які з максимальним ступенем деталізації визначені в законі. Рівною мірою позитивним нововведенням може бути запровадження в законодавство України правил про можливість уповноважених органів державної влади та місцевого самоврядування встановити додаткові умови розміщення реклами, які можуть регулювати особливості відображення рекламних зображень та інформації, шляхи використання рекламних засобів або інші умови рекламної діяльності, виконання яких розповсюджувачем реклами місцевий орган влади визначить як доцільне. Водночас, важливим під час встановлення цих додаткових умов та вимог є й дотримання уповноваженим органом відповідних регуляторних засад, з-поміж яких, зокрема, зведення до мінімуму додаткових умов, пріоритетність встановлення обмежень перед встановленням позитивних обов'язків розповсюджувача реклами; відповідність додаткових умов критеріям: необхідності для забезпечення прийнятності розміщення реклами з точки зору сталого розвитку територій; пов'язаності з плануванням сталого розвитку території; розумності та справедливості тощо.

Також, джерелом вдосконалення законодавства України можуть бути, з-поміж іншого, спеціальні презумпції, що діють у Сполученому Королівстві для визначення осіб, які мають нести відповідальність за порушення правил розміщення реклами та вимог до її змісту. Йдеться про те, що особа вважається тією, яка розмістила рекламу для цілей законодавчих положень про відповідальність, якщо вона є власником або користувачем об'єкта, на якому розміщена реклама, або якщо реклама спрямована на популяризацію товарів цієї особи або її самої як суб'єкта господарювання або у іншій якості.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. The Town and Country Planning (Control of Advertisements) (England) Regulations of 2007. Pub. L. No. 783 (2012). https://www.legislation.gov.uk/uksi/2007/783/introduction.

2. United Kingdom Ministry of Housing, Communities & Local Government (2014). Guidance: Advertisements. Control of advertisement regime. URL: https://www.gov.uk/guidance/advertisements.

3. United Kingdom Department for Levelling Up, Housing and Communities (2012). National Planning Policy Framework. https://www.gov.uk/guidance/national-planning-policy-framework/4-decision-making#para55.

4. Department for Levelling Up, Housing and Communities and Ministry of Housing, Communities & Local Government (2014). Guidance: Use of planning conditions (Explains how conditions attached to a planning permission should be used and discharged effectively). https://www.gov.uk/guidance/use-of-planning-conditions.

5. United Kingdom Proceeds of Crime Act of 2002, Chapter 29 (2021). https://www.legislation.gov.uk/ ukpga/2002/29/part/2.

REFERENCES

1. The Town and Country Planning (Control of Advertisements) (England) Regulations of 2007. Pub. L. No. 783 (2012). https://www.legislation.gov.uk/uksi/2007/783/introduction.

2. United Kingdom Ministry of Housing, Communities & Local Government (2014). Guidance: Advertisements. Control of advertisement regime. URL: https://www.gov.uk/guidance/advertisements.

3. United Kingdom Department for Levelling Up, Housing and Communities (2012). National Planning Policy Framework. https://www.gov.uk/guidance/national-planning-policy-framework/4-decision-making#para55.

4. Department for Levelling Up, Housing and Communities and Ministry of Housing, Communities & Local Government (2014). Guidance: Use of planning conditions (Explains how conditions attached to a planning permission should be used and discharged effectively). https://www.gov.uk/guidance/use-of-planning-conditions.

5. United Kingdom Proceeds of Crime Act of 2002, Chapter 29 (2021). https://www.legislation.gov.uk/ ukpga/2002/29/part/2.

Размещено на Allbest.ru