Принципи залучення самоврядних організацій у процес розвитку територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принципи залучення самоврядних організацій у процес розвитку територій

Орлов В.В. Кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри; Кузьмич А.В., Магістр з публічного управління та адміністрування, асистент кафедри права і публічного управління та адміністрування, Державний університет економіки і технологій

Досліджено принципи взаємодії неурядових організацій, організацій громадянського суспільства, громадських організацій, самоврядних організацій та громадськості з органами публічної влади в процесі регіонального розвитку України. Проаналізовано наукову думку вітчизняних вчених, щодо принципів взаємодії органів публічної влади, а саме органів місцевого самоврядування та органів державної влади та інституцій громадянського суспільства. Представлено принципи залучення громадськості при плануванні розвитку територій територіальних громад та впровадженні будь-яких ініціатив з місцевого та регіонального розвитку, визначена важливість цього процесу. Виокремлені ключові принципи залучення самоврядних організацій у процес розвитку територій. Позначена необхідність залучення самоврядних організацій у процес розвитку територій.

Ключові слова: самоврядні організації, розвиток територій, залучення, органи публічної влади, неурядові організації, принципи.

Principles of involvement of self-government organizations in the process of territorial development

Valentyn Orlov, Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor; Alina Kuzmych, Master's degree in Public Administration, Assistant of the Department of Law and Public Administration, State University of Economics and Technology

Analyzing practical experience on the territory of Ukraine, it can be observed that the main reason for the fact that local development initiatives remain unrealized is the perception by local authorities of these initiatives and cooperation as an attempt to take over the authority of self-governing organizations, and not as an opportunity to create partnership relations and solving local or regional problems for the development of territories. There is also a tendency that self-governing organizations are not involved in the process of territorial development, or are only partially involved, which leads to disproportionate development of various areas in the region. As a rule, the development of a certain sphere takes place at the initiative of a local self-government body or state authority, which often does not correlate with the needs of the territory.

In Ukraine, prerequisites have been created for widespread involvement of the population in solving territorial problems, but the involvement of self-governing organizations is not regulated, because of this, irrational and disproportionate participation of self-governing organizations occurs. Local self-government bodies are also selective in the involvement of self-government organizations, as a rule, preference is given to engaged organizations. The purpose of this article is to deepen the study of the principles of involvement of self-governing organizations in the process of territorial development and to determine the positive effect of observing these principles. The practical value of the article lies in the positive effect of the interaction of public authorities and self-governing organizations in the process of territorial development, for the sake of effective and rational development of the state.

Key words: self-governing organizations, territorial development, involvement, public authorities, non-governmental organizations, principles.

громадськість самоврядний територія

Постановка проблеми

Аналізуючи практичний досвід на території України, можна прослідкувати, що істотною причиною того, що місцеві ініціативи щодо розвитку залишаються нереалізованими, є сприйняття органами місцевої влади цих ініціатив та співпраці, як спробу перебрати на себе самоврядним організаціям владні повноваження, а не як можливість створення партнерських відносин і розв'язання локальних або регіональних проблем, задля розвитку територій. Також відбувається тенденція, що до процесу розвитку територій самоврядні організації не залучаються, або залучаються частково, що призводить до непропорційного розвитку різних сфер у регіоні. Як правило, розвиток певної сфери відбувається за ініціативою органу місцевого самоврядування чи державної влади, що часто не корелюється з потребами території.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Визначення принципів залучення неурядових організацій, організацій громадянського суспільства, громадських організацій та громадськості у процесі розвитку територій та необхідність дотримання цих принципів, як фундаментальної основи побудови демократичної держави, досліджували такі вітчизняні вчені, як Афонін Е.А., Войтович Р.В., Гонюкова Л.В., Дорош О.І., Карий О.І., Купріячик І.В., Матійчук А.В., Мельник Д.В., Панас Я.В., Салюта В.А., Токар М.Ю., Усаченко Л.М. Дані дослідження стали підґрунтям для виокремлення та визначення ключових принципів залучення самоврядних організацій в процес розвитку територій.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. В Україні створено передумови для широкого залучення населення до вирішення територіальних проблем, але залученість самоврядних організацій не регламентована, через це відбувається нераціональна та непропорціональ- на участь самоврядних організацій. Також відбувається вибірковість органами місцевого самоврядування залученості самоврядних організацій, як правило, перевага надається заангажованим організаціям.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної статті є поглиблення дослідження принципів залучення самоврядних організацій у процесі розвитку територій та визначення позитивного ефекту дотримання цих принципів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Залучення самоврядних організацій до процесу розвитку територій є одним з фундаментальних принципів демократії та розвитку громадянського суспільства. Закордонний досвід показує, що посилення ролі самоврядних організацій та залучення їх у розвиток територій, задля задоволення потреб громади та поліпшення життєвого рівня громадян є важливим елементом регіонального та місцевого розвитку.

Виокремлення принципів залучення самоврядних організацій в процесі розвитку територій надає фундаментальні знання та можливості для подальшої успішної та ефективної співпраці між органами публічної влади та самоврядними організаціями.

Зважаючи на той факт, що дослідження з питань принципів залучення самоврядних організацій в процесі розвитку територій та органів публічної влади тільки набирає популярність, у статті проаналізована думка вчених, щодо принципів громадянської участі, взаємодії органів публічної влади та громадськості й неурядових організацій.

Карий О.І. та Панас Я.В. у своїх дослідженнях зазначають, що взаємодія органів публічної влади з громадськістю повинна базуватись на принципах:

1) Принципу безперервності. Співпраця місцевої влади і громади має відбуватися безперервно. Це надасть можливість легше розпочинати виконання окремих проектів місцевого розвитку, залучати мешканців міста до їх реалізації;

2) Принцип відкритості. Кожен етап роботи над важливими для громади рішеннями має відбуватися із дотриманням відкритих, зрозумілих та єдиних для усіх правил поведінки та умов прийняття рішень;

3) Принцип довіри влади до пересічних громадян. Така довіра має викликати зворотну довіру громади до влади, підвищити соціальну активність громадян [3].

Афонін Е.А., Гонюкова Л.В., Войтович Р.В. визначають основні принципи організації участі громадських організацій та органів публічної влади, як:

- наявність конкретної мети;

- створення умов для зворотного зв'язку;

- альтернативність;

- створення умов для активної участі громадськості на стадії підготовки управлінського рішення;

- залучення максимальної кількості учасників до обговорення та прийняття відповідного управлінського рішення;

- надання адекватної відкритої та повної інформації й навчання щодо громадської взаємодії;

- відкритість та контрольованість процесу громадської участі, здатність формулювати лише реалістичні цілі;

- використання якісної методичної бази для організації процесу та контролю за його результатами.

У процесі організації участі громадських організацій та органів публічної влади мова йде про наділення громадян реальними повноваженнями впливати та контролювати державно-управлінські рішення, а не лише декларувати символічну участь громадян у публічному управлінні [1].

Значну роль у вивченні питання принципів залучення самоврядних організацій у процес розвитку територій відіграє й визначення ролі неурядових організацій.

У вітчизняній літературі, можна виокремити визначення ролі неурядових організацій в процесі розвитку територій виокремлюють і той факт, що ефективна участь громадян у прийнятті рішень відповідає європейським нормам, органи місцевої влади повинні діяти відповідно з наступними принципами:

1) Формування політики та планування;

2) Прозорість процесів прийняття рішень;

3) Звітність перед громадянами;

4) Неурядові організації повинні визнаватися органами місцевої влади як основні канали участі, через які можуть бути представлені інтереси громадян.

5) Участь без дескримінації.

6) Створення сприятливих умов для неурядових організацій і ширшого залучення громадян [6].

Дослідженню питання взаємодії органів публічної влади й неурядових організацій приділила увагу й Л.М. Усаченко, вона зазначила, що основними принципами такої взаємодії є:

- відкритість. Це потребує здійснення систематичного інформування громадськості про політику органу публічної влади.

- реалізація громадських ініціатив, що здійснюється шляхом забезпечення участі неурядових організацій у формуванні та реалізації державної політики.

- соціальне партнерство між неурядовими організаціями.

- відповідальність.

- політична незалежність, тобто свідоме усунення органів публічної влади від участі в процесі створення й функціонування неурядових організацій;

- етичність [5].

Дорош О.І., Купріячик І.В., Мельник Д.В., Салюта В.А. зазначають, що при плануванні територіального розвитку громад та впровадженні будь-яких ініціатив з місцевого та регіонального розвитку, надається перевага таким принципам:

1) комплексного підходу;

2) стратегічного планування;

3) законодавчого забезпечення прав і повноважень територіальних громад;

4) партнерства [2].

Розробники таких програм аналізують широкий спектр проблем, можливостей і рішень, враховуючи при цьому наявні місцеві ресурси на території громади, капітал та специфіку кожної з них. Для розв'язання кола питань, пов'язаних із забезпеченням сталого (збалансованого) розвитку територій громад запропоновані ними заходи мають бути цілеспрямованими, багатоплановими та системними.

Найвизначальнішим принципом, якого необхідно дотримуватися при плануванні розвитку територій територіальних громад є принцип верховенства права [2].

Токар М. Ю. зазначає, що тип взаємовідносин органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства повинен бути побудований, окрім іншого, і на трьох невід'ємних один від одного принципах - демократичності публічного управління, соціальній взаємодії й правовій певності [4].

Проаналізувавши різні принципи взаємодії громадських організацій, неурядових організацій та громадськості з органами публічної влади, слід виділити ключові принципи залучення самоврядних організацій у процес розвитку територій, а саме:

1) принцип комплексного підходу;

2) принцип демократичності;

3) принцип відкритості;

4) принцип безперервності;

5) принцип досягнення стратегічних цілей;

6) принцип партнерства;

7) принцип прозорості;

8) принцип підзвітності;

9) принцип пропорційності;

10) принцип дотримання законності.

Саме такі принципи залучення самоврядних організацій у процеси розвитку територій дозволять ефективній співпраці з органами публічної влади. Це дасть можливість доцільного регіонального розвитку територій держави.

Висновки

Враховуючи визначені принципи залучення самоврядних організацій у процес розвитку територій, на думку автора статті, позитивний ефект залучення самоврядних організацій у процес розвитку територій, полягає у тому, що:

- гарантується, що законодавчі вимоги щодо залучення самоврядних організацій будуть виконані на певній території;

- підтримуються, легітимізуються та раціоналізуються напрями розміщення коштів місцевого та регіональних бюджетів;

- забезпечуються нові підходи та рішення у складних питаннях, встановлює пріоритетні напрями політики органів публічної влади;

- забезпечується відповідність рішень, ухвалених органами публічної влади, потребам громадян, які проживають на певній території;

- створюється підґрунтя для залучення самоврядних організацій до ухвалення найважливіших рішень як норми діяльності, а не винятку;

- забезпечується керованість та узгодженість дій всіх підрозділів органів публічної влади щодо методів, які можна використовувати для забезпечення потреб громадян в інформації;

- підвищується ефективність обміну інформацією між самоврядними організаціями;

- раціоналізуються ресурси задля ефективного розвитку певної території.

Потреба подальшого визначення необхідності залучення самоврядних організацій у процеси розвитку територій є необхідною складовою задля забезпечення раціонального розвитку держави.

Бібліографічний список

1. Афонін Е. А., Гонюкова Л. В., Войтович Р В. Громадська участь у творенні та здійсненні державної політики. Київ, 2006. 160 с.

2. Дорош О.І., Купріячик І.В., Мельник Д.В., Салюта В.А. Практика врахування принципів та підходів при плануванні розвитку територій новоутворених територіальних громад. Використання й охорона земельних ресурсів: актуальні питання науки та практики. Львів, 2018. № 80.

3. Карий О.І., Панас Я.В. Місцеві ініціативи та залучення громадськості до здійснення місцевого самоврядування. Навчальний посібник для посадових осіб місцевого самоврядування. Асоціація міст України Київ : ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «ВІ ЕН ЕЙ», 2015. 176 с.

4. Токар М.Ю. Потенціал взаємовпливу держави, місцевого самоврядування і громадських організацій в Україні: інтеграція досвіду, ініціатив, можливостей. Ефективність державного управління. Київ, 2018. №4. С. 26-36.

5. Усаченко Л.М. Принципи системи взаємовідносин органів державної влади з неурядовими організаціями. Публічне адміністрування: теорія та практика. 2009, Випуск 2 (2).

6. Участь громадськості у процесі прийняття рішень на місцевому рівні: посіб. Київ, Ленвіт, 2012. 64 с.

References

1. Afonin E.A., Honyukova L.V., Voytovych R.V. (2006). Hromads'ka uchast' u tvorenni ta zdiysnenni derzhavnoyi polityky [Public participation in the creation and implementation of state policy]. Kyiv [in Ukrainian].

2. Dorosh O.I., Kupriyachyk I.V., Melnyk D.V., Salyuta V.A. (2018 Praktyka vrakhuvannya pryntsypiv ta pidkhodiv pry planuvanni rozvytku terytoriy novoutvorenykh terytorial'nykh hromad [The practice of taking into account principles and approaches when planning the development of territories of newly formed territorial communities]. Vykorystannya y okhorona zemel'nykh resursiv: aktual'ni pytannya nauky ta praktyky - Use and protection of land resources: topical issues of science and practice, (80) [in Ukrainian].

3. Kary O.I., Panas Y.V. (2015). Mistsevi initsiatyvy ta zaluchennya hromads'kosti do zdiysnennya mistsevoho samovryaduvannya. Navchal'nyy posibnyk dlya posadovykh osib mistsevoho samovryaduvannya [Local initiatives and public involvement in local self-government. Training manual for local self-government officials]. Kyiv [in Ukrainian].

4. Tokar M.Yu. (2018). Potentsial vzayemovplyvu derzhavy, mistsevoho samovryaduvannya i hromads'kykh orhanizatsiy v ukrayini: intehratsiya dosvidu, initsiatyv, mozhlyvostey [The potential of mutual influence of the state, local self-government and public organizations in Ukraine: integration of experience, initiatives, opportunities]. Efektyvnist' derzhavnoho upravlinnya - Efficiency of public administration, 4 [in Ukrainian].

5. Usachenko L.M. (2009) Pryntsypy systemy vzayemovidnosyn orhaniv derzhavnoyi vlady z neuryadovymy orhanizatsiyamy mozhlyvostey [Principles of the system of relations between state authorities and non-governmental organizations] Publichne administruvannia: teoriia ta praktyka - Public administration: theory and practice, Vypusk 2 (2) [in Ukrainian].

6. Uchast' hromads'kosti u protsesi pryynyattya rishen' na mistsevomu rivni [Public participation in the decisionmaking process at the local level. Posibnic (2012) Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru