Політика в сфері боротьби з корупцією: досвід Європейського Союзу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Політика в сфері боротьби з корупцією: досвід Європейського Союзу

Красій М.О., Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного управління та адміністрування, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Статтю присвячено дослідженню антикорупційної політики Європейського Союзу. З'ясовано, що держави-учасниці Європейського Союзу розглядають корупцію як загрозу національної безпеки, фінансовим інтересам і як загрозу існування самого Європейського Союзу. Доведено, що боротьба з корупцією має ґрунтуватися на розумінні конкретних проблем держав-учасниць, врахуванні стадій їх політичного розвитку, з використанням розробок науки, практичного досвіду країн, що мають позитивні здобутки в цьому напрямі діяльності. Обґрунтовано, що корупцію держави-учасниці Європейського Союзу сприймають як внутрішню та зовнішню загрозу яка може поставити під загрозу процес європейської інтеграції в цілому. Визначено, що рекомендація Єврокомісії щодо надання Україні статусу кандидата на вступ також позитивно вплине на боротьбу з корупцією. Однак прогресивних досягнень у антикорупційних реформах Україна досягне після перемоги у російсько-українській війні.

Ключові слова: боротьба; корупція; Європейський Союз; загроза; корупційні ризики; міжнародний досвід.

Anti-corruption policy: experience of the European Union

Mariia Krasii, Сandidate of Law, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Public Management and Administration, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas

The article is devoted to the study of the anti-corruption policy of the European Union. It was found that the member states of the European Union consider corruption as a threat to national security, financial interests and as a threat to the existence of the European Union itself. It has been proven that the fight against corruption should be based on understanding the specific problems of the participating states, taking into account the stages of their political development, using the developments of science, practical experience of countries that have positive achievements in this area of activity. It is justified that the member states of the European Union perceive corruption as an internal and external threat that can endanger the process of European integration as a whole. It was determined that the European Commission's recommendation to grant Ukraine the status of a candidate for accession will also have a positive effect on the fight against corruption. However, Ukraine will achieve progressive achievements in anti-corruption reforms after the victory in the Russian-Ukrainian war.

An extremely important challenge for Ukraine today is the coordinated and independent work of anti-corruption institutions, because the work carried out on the anti-corruption front is aimed at supporting the Armed Forces of Ukraine, which brings our victory and accession to the European Union closer. The fight against corruption is an important direction of the European Union. Corruption in the countries of the European Union is perceived as a serious problem of national security and is considered as an internal and external threat that can endanger the process of European integration as a whole. It is imperative that Member States continue to work on the implementation of a global anti-corruption strategy. Which will include a number of measures in both preventive and repressive spheres. Steps to be taken by Ukraine: 1) development of preventive policy, both in the public and private sectors; 2) ensure the implementation of existing anti-corruption legislation, both in the public and private sectors; 3) ensure effective prosecution and inevitability of punishment for corruption offenses; 4) resume submission of electronic declarations and reports of political parties.

Key words: fight; corruption; European Union; threat; corruption risks; international experience.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Сьогодні корупція є загрозою не тільки для держав-учасниць Європейського Союзу (далі - ЄС), а й для будь якої цивілізованої держави. Держави-члени повинні продовжувати працювати над оновленням своєї антикорупційної законодавчої бази, зокрема над впровадженням глобальної антикорупцій- ної стратегії. Розробити політику та законодавчу базу, ухвалити кілька інструментів для прямої та опосередкованої боротьби з цим явищем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Окремі аспекти боротьби з корупцією у ЄС досліджувались у працях вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: П. Баковський, Д. Беніто Санчес, М. Дей, Б. Кукуцька, Р Мартінес, А. Мунгіу-Піппіді, О. Сахань, І. Скляр, О. Таволжанський, А. Чернега, П. Шарек-Мейсон, А. Шевченко.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Наразі корупція залишається однією з найгостріших проблем ЄС. Проведений аналіз боротьби з корупцією в ЄС дозволить виокремити найважливіші кроки боротьби з корупцією, які мають бути застосовані в Україні.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Основним науковим завданням, на вирішення якого спрямовується стаття, є наукове опрацювання досвіду ЄС у сфері боротьби з корупцією.

Виклад основного матеріалу дослідження

Корупція, як хронічна хвороба, супроводжує людство майже весь час його існування, деформуючи основні соціальні процеси, які відбуваються в державі та суспільстві, руйнуючи цивілізовані соціальні регулятори поведінки людей. Чим слабший суспільний організм, тим глибше проникає ця соціальна аномалія в усі сфери життєдіяльності держави, завдаючи шкоди її нормальному функціонуванню. Державний апарат живе за своїми неписаними правилами, в той час як дезорієнтоване, деморалізоване суспільство повинно жити за законами, що призводять до дискредитації права як основного інструмента регулювання життя держави і суспільства [1; с. 113]. Корупція створює пряму загрозу демократії. З корупцією пов'язують вищий рівень організованої злочинності, слабкість верховенства права, зниження активності виборців та зниження довіри до державних інституцій. Також стверджується, що це негативно впливає на соціальний добробут, державні витрати, бюджетний дефіцит, збір податків, вразливу зайнятість, гендерну рівність та освоєння коштів ЄС [2].

Корупція є глобальною проблемою багатьох сучасних країн. Це створює перешкоду для нормального прогресивного економічного та соціального розвитку. Протягом десятиліть світова спільнота наголошувала на необхідності вирішення цієї проблеми. Результатом такої міжнародної політики стало прийняття комплексу міжнародно-правових документів, підготовлених і прийнятих в ЄС. Важко переоцінити значення міжнародного досвіду у запобіганні корупційним злочинам [3].

Корупція завжди розглядалася як загроза фінансовим інтересам ЄС і як загроза самому існуванню ЄС. Корупція також є серйозною загрозою для внутрішнього ринку. Крім того, політичні наслідки корупції також можуть бути руйнівними для ЄС, оскільки зниження суспільної довіри до інституцій ЄС може поставити під загрозу процес європейської інтеграції в цілому [4]. Це причина, чому ЄС почав турбуватися про корупцію ще кілька десятиліть тому. Дійсно, перша спроба прийняти правовий інструмент щодо корупції була в сімдесятих роках. На жаль, ця спроба зазнала невдачі, і справжня боротьба з корупцією в ЄС почалася лише в середині 90-х, втративши кілька років на антикорупційну політику інших країн, наприклад Сполучених Штатів. Протягом 90-х років у ЄС було прийнято низку правових документів щодо корупції. У перших, боротьба з корупцією була пов'язана із захистом фінансових інтересів Європейських Співтовариств, тому обов'язок криміналізувати корупційну поведінку державних службовців обмежувався тим фактом, що така поведінка зачіпала фінансові інтереси Європейських Співтовариств. Ця вимога фактично стала перепоною у боротьбі з корупцією. Тому було прийнято Конвенцію про корупцію 1997 року, яка вимагає від держав-членів криміналізувати корупційну поведінку державних службовців незалежно від того, чи зачіпаються фінансові інтереси чи ні. Таким чином, Конвенція 1997 року стала основним інструментом боротьби з корупцією на рівні ЄС.

Виконання повноважень, передбачених вищезазначеними документами, загалом є задовільним. Усі держави-члени вважають корупцію національних посадових осіб, іноземних посадових осіб та посадових осіб ЄС кримінальним злочином у своїх правових системах. Крім того, всі вони також криміналізують корупцію в приватному секторі. Тим не менш, як показують дані, застосування такого законодавства виглядає далеко непростим, тому боротьба з корупцією все ще є важливим викликом на рівні ЄС. Тому вкрай важливо, щоб держави-члени продовжували працювати над впровадженням антикорупційних стратегій. Вони мають включати ряд заходів як у профілактичній, так і в репресивній сфері.

Корупція створює величезні вигоди для злочинців, держави-члени та інституції ЄС також повинні зосередитися на поверненні активів, оскільки це є справді стримуючим заходом для потенційних злочинців, а також є механізмом, який служить для досягнення матеріальної справедливості. оскільки повернуті активи можна було б інвестувати на території, де корупція спричинила руйнівні наслідки [5].

Боротьба з корупцією має ґрунтуватися на розумінні конкретних проблем країни, врахуванні стадії її політичного розвитку, з використанням розробок вітчизняної та зарубіжної науки, практичного досвіду країн, що мають позитивні здобутки в цьому напрямі діяльності. Перелічені заходи спрямовані як на встановлення регуляторних механізмів щодо боротьби з корупцією, так і на виховання негативного ставлення громадян до корупційних дій, формування активної позиції у населення України щодо протидії будь-яким корупційним проявам та перешкоджання посилення деструктивності влади [1; с. 124].

Боротьба з корупцією також є ключовим питанням для парламенту щодо зовнішньої політики. Наприклад, у 2021 році парламент закликав Комісію подати законодавчу пропозицію віднести корупційні діяння до порушень, які можуть призвести до застосування обмежувальних заходів згідно з глобальним режимом санкцій ЄС щодо прав людини. Зовсім недавно, у лютому 2022 року, парламент знову наголосив на негативному впливі корупції на права людини та закликав ЄС до глобальної антикорупційної стратегії. У своїй промові про стан Союзу в 2022 році президент Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що в 2023 році Комісія представить заходи щодо оновлення своєї антикорупційної законодавчої бази. Так, у програмі роботи Комісії на 2023 рік згадується антикорупційний пакет, Стаття 83(1) Договору про функціонування ЄС як правова основа, а також система санкцій проти корупції в сфері зовнішньої політики ЄС [6].

Заходи стосуватимуться і України, оскільки, багато що кардинально змінилося в Україні з 24 лютого 2022 року, чого не скажеш, на жаль, про ситуацію з корупційними ризиками. Якщо дозволити корупції залишитися неконтрольованою, відбудова України принесе масову перемогу підривній клептократичній війні, яку кремль веде з моменту здобуття Україною незалежності, щоб підірвати державність країни. Тому ефективні антикорупційні системи важливі не лише для боротьби з корупцією, а й для забезпечення серйозного захисту у війні проти клептократії, яка тісно пов'язана з фізичною війною. Угода про асоціацію та План дій з візової лібералізації з ЄС, зокрема, а також співпраця з іншими міжнародними партнерами суттєво сприяли цьому успіху. Рекомендація Єврокомісії щодо надання Україні статусу кандидата на вступ також позитивно вплине на боротьбу з корупцією. Проте наявні засоби протидії корупції ще недостатньо потужні, щоб забезпечити добросовісність витрат коштів на реконструкцію, і це також було відзначено в умовах, викладених Європейською Комісією. Хоча нереально очікувати, що країна може досягти прогресу в усіх важливих антикорупційних реформах, поки війна все ще триває, деякими з них потрібно зайнятися негайно [7]. Боротьба з корупцією сьогодні є не менш важливою як боротьба з ворогом.

По-перше, надзвичайно важливою є розробка превентивної політики, як у державному, так і в приватному секторі, яка має включати, серед іншого, сприяння прозорості в таких сферах, як державні закупівлі та фінансування політичних партій, захист викривачів та обізнаність-інформування про причини та наслідки корупції [5]. Система електронних закупівель Prozorro - одне з ключових досягнень України у сфері прозорості та підзвітності, інструмент який Україна буде використовувати для забезпечення прозорої відбудови.

По-друге, держави-члени повинні забезпечити виконання чинного законодавства про корупційні злочини, знову ж таки, як у державному, так і в приватному секторах. Зокрема, їм слід звернути увагу на корупцію чиновників ЄС, оскільки антикорупційна політика традиційно зосереджена переважно на національних чиновниках, незважаючи на те, що правові документи ЄС прямо вимагають криміналізації такої поведінки. Подібним чином держави-члени також повинні наголошувати на виконанні положень, що стосуються приватного сектору, оскільки його недостатньо. На додаток до цього, держави-члени повинні забезпечити, щоб будь-яка корупційна поведінка каралася ефективними, пропорційними та стримуючими санкціями. Не можна ігнорувати відповідальність юридичних осіб. Отже, санкції проти них також мають бути ефективними, пропорційними та стримуючими. Для досягнення покарання фізичних чи юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень вкрай важливо здійснювати ефективне судове переслідування. І на цьому етапі співпраця між державами-членами та інституцією ЄС є важливою, оскільки корупція сьогодні є транснаціональним злочином, тому боротьба з корупцією вимагає скоординованої політики з іншими країнами [5]. Надзвичайно важливим викликом для України сьогодні є злагоджена та незалежна робота антикорупційних інституцій, адже проведена робота на антикорупційному фронті спрямована на підтримку ЗСУ, чим наближає нашу перемогу та вступ до ЄС.

антикорупційна політика євросоюз

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Таким чином, з огляду на вищенаведене, необхідно зазначити, що боротьба з корупцією є важливим напрямом ЄС. Корупція у країнах ЄС сприймається як серйозна проблема національної безпеки і розглядається як внутрішня та зовнішня загроза яка може поставити під загрозу процес європейської інтеграції в цілому. Вкрай важливо, щоб держави-члени продовжували працювати над впровадженням глобальної антикорупційної стратегії. Яка буде включати ряд заходів як у профілактичній, так і в репресивній сфері.

Кроки, які потрібно зробити Україні:

1) розробка превентивної політики, як у державному, так і в приватному секторах;

2) забезпечити виконання існуючого антикорупційного законодавства, як у державному, так і в приватному секторах;

3) забезпечити ефективне судове переслідування та невідворотність покарання за корупційні правопорушення;

4) відновити подання електронних декларацій та звітів політичних партій.

Бібліографічний список

1. Sakhan O.M. (2015). Koruptsiia v suchasnii Ukraini yak dzherelo destruktyvnosti vlady [Corruption in modern Ukraine as a source of destructive power]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Yurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho» - Bulletin of the National University «Law Academy of Ukraine named after Yaroslav Mudryi», 4 (27), 112-129 [in Ukrainian].

2. A. Mungiu-Pippidi (2013). Corruption in Europe, The Anticorruption Report. Opladen, Berlin & Toronto: Barbara Budrich.

3. Maryna О. Dei, Iryna S. Skliar, Anatolii Ie. Shevchenko, Andriy Cherneha and Oleksii V. Tavolzhanskyi (2021). Preventing and Combating Corruption in the European Union: The Practice of Member States. Statute Law Review, 20 (20), 1-16.

4. P Szarek-Mason (2010). The European Union's Fight against Corruption: The Evolving Policy towards Member States and Candidate Countries. Cambridge : Cambridge University Press.

5. Demelsa Benito Sanchez (2019). The European Union Criminal Policy against Corruption: Two Decades of Efforts. Polftica criminal, 15 (27), 520-548.

6. Piotr Bakowski (2022). Combating corruption in the European Union. EPRS | European Parliamentary Research Service, 1-10.

7. Antykoruptsiia yak krytychna umova staloho vidnovlennia [Anti-corruption as a critical condition for sustainable recovery]. Transperensi Interneshnl Ukraina - Transparency International Ukraine. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru