Громадська участь в умовах воєнного стану в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Громадська участь в умовах воєнного стану в Україні

Рижук Ю.М., Кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри теоретичної юриспруденції, Юридичний інститут, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

У даній статті розглянуто громадську участь як форму безпосередньої демократії в Україні. Називаються законодавчі заборони, які пов'язуються з дією воєнного стану, та розглядається практика використання окремих інструментів громадської участі в умовах воєнного стану. Відзначено, що інструменти громадської участі є формами реалізації конституційного права громадян брати участь в управлінні державними справами, де практика забезпечення громадської участі пов'язується із реалізацією принципів прозорості та відкритості - принципи доброго врядування (Good Governance), що забезпечують налагодження ефективного зворотного зв'язку між органами публічної влади та громадянами.

Визначено, що законодавча заборона передбачена на проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів; в той же час зазнають обмежень право на збирання та поширення інформації (що безпосередньо стосується військових питань), а також право на свободу думки і свободи слова (щодо питань пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму). Проведений аналіз законодавства та практики реалізації інструментів громадської участі в умовах воєнного стану, дозволив зробити висновки, що значних обмежень зазнали такі інструменти, як доступ до публічної інформації та звернення громадян. За результатами запропоновано налагодження співпраці з громадським сектором на рівні громадських об'єднань та посилення використання е-демократії.

Ключові слова: конституційні права; громадська участь; інструменти громадської участі; воєнний стан; доступ до публічної інформації; звернення громадян.

Public participation in the conditions state of martial law in Ukraine

Yuliia Ryzhuk, PhD in Law, Docent, Professor of the Department of Theoretical Jurisprudence, Law Institute of Vadym Hetman Kyiv National University of Economics

The article considers public participation as a form of direct democracy in Ukraine. Legal prohibitions related to martial law are mentioned, such prohibitions and restrictions in the field of public participation are analyzed. The article examines the practice of using individual tools of public participation under martial law. It was noted that the tools of public participation are forms of implementation of the constitutional right of citizens to participate in the management of state affairs, where the practice of ensuring public participation is connected with the implementation of the principles of transparency and openness - the principles of good governance. It is emphasized that these principles are important in the context of establishing effective feedback between state authorities and citizens/communities in order to ensure their legitimate expectations and needs, as well as in relation to public access to information with the possibility of familiarization with the processes of exercising the authority of state authorities and local self-government.

The main forms of citizen participation in solving issues of national and local importance include: elections and referenda, additional forms include access to public information, citizen appeals, initiatives, peaceful gatherings, public discussions, consultative and advisory bodies, as well as citizen meetings, public hearings and bodies of self-organization of the population (at the local level). A legal ban on holding peaceful assemblies, rallies, marches and demonstrations, and other mass events has been defined; the right to collect and disseminate information (regarding military topics), as well as the right to freedom of thought and speech (regarding propaganda of the Russian Nazi totalitarian regime) is limited. Analysis of the legislation and practice of implementing public participation tools under martial law allowed us to draw a conclusion about the significant limitation of such tools as access to public information and citizen appeals. According to the results, it is proposed to establish cooperation with the public sector at the level of public associations and to strengthen the use of e-democracy.

Key words: constitutional rights; public participation; tools of public participation; martial law; access to public information; citizens' appeals.

демократія громадський право управління

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

З введенням правового режиму воєнного стану через військову агресією Російської Федерації проти України та повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року на територію України, відповідно до законодавства України обмеження вступили в дію заборони та обмеження, які діють при введенні воєнного стану. Зокрема, ряд таких заборон та обмежень застосовуються у сфері використання інструментів громадської участі як реалізації права громадян на участь у вирішенні питань державного та місцевого значення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Актуальність визначених питань підтверджується практичним дослідженням в межах Проєкту Ради Європи «Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні» [1] та потребує наукового опрацювання.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Наявні статистичні дані дозволяють визначити, що громадська участь з введенням воєнного стану зазнала обмежень, зокрема, щодо неможливості проведення зібрань та відкритих обговорень, а також обмеження доступності до публічної інформації та засідань колегіальних органів.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є правовий аналіз громадської участі в контексті законодавчих обмежень та проблем використання в умовах воєнного стану в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Народне волевиявлення в Україні, відповідно до 69 статті Конституції, здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії [2]. Гарантовані Конституцією України інші форми безпосередньої демократії, підтверджують факт розбудови України як правової держави, функціонування якої здійснюється на демократичних засадах. Розглядаючи питання форм безпосередньої участі громадян, виходимо з позиції реалізації конституційного права громадян брати участь в управлінні державними справами у способи та методи, які передбачені законодавчо. Так, під системою таких дій та методів, які об'єднуються логікою відповідного алгоритму розуміють поняття «громадська участь» [3], де кожна форма є відповідним інструментом громадської участі. Питання громадської участі та її інструментів, в більшій мірі, розглядаються в контексті реалізації місцевої демократії, але не втрачають свого значення і в розрізі вирішення питань загальнодержавного значення.

Розвитку демократизації системи методів долучення громадян до процесу прийняття рішень як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях сприяло прийняття Законів України «Про доступ до публічної інформації» [4] та «Про звернення громадян» [5]. Зі схваленням Кабінетом Міністрів України у 2014 році Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні [6] було розпочато реформування місцевого самоврядування, одним з результатів якої, безумовно, було розширення способів долучення членів територіальних громад до безпосереднього впливу на процес прийняття рішень щодо питань місцевого значення через зазначені вище форми демократії, а також через загальні збори громадян, громадські слухання та органи самоорганізації населення.

Питання громадської участі як безпосередньої участі громадян у вирішенні питань загальнодержавного та місцевого значення - розширило можливості впровадження у систему публічного управління принципів доброго врядування (Good Governance) [7], особливо в контексті налагодження ефективного зворотного зв'язку між органами публічної влади та громадянами / громадам щодо забезпечення їх законні очікування та потреби, а також реалізація принципів прозорості та відкритості щодо публічного доступу до інформації з можливістю ознайомлення з процесами здійснення владних повноважень органів публічної влади.

Так, до основних форм участі громадян у вирішенні питань загальнодержавного та місцевого значення відносимо: вибори та референдум, а до додаткових - доступ до публічної інформації, звернення громадян, ініціативи, мирні зібрання, громадські обговорення, консультативно-дорадчі органи, а також збори громадян, громадські слухання та органи самоорганізації населення (на місцевому рівні [8]). В той же час, гарантоване статтею 36 Конституції України право громадян на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації слід розглядати також як одну з можливих форм громадської участі, що дозволяє активно захищати громадянам свої права і свободи, задовольняти свої політичні, економічні, соціальні, культурні та інші інтереси [2].

З введення правового режиму воєнного стану через військову агресією Російської Федерації проти України [9] та, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» [10], заборонено проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів. Відтак, під пряму законодавчу заборону підлягає така форма громадської участі як мирні зібрання (усі види) та загальні збори громадян за місцем проживання.

Відповідно до чинного законодавства України, а саме статті 114-2 Кримінального кодексу України [11], в умовах воєнного стану забороняється поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Відтак, підпадає під обмеження право громадян на вільне збирання та поширення інформації, а також використання та поширення інформації з державних реєстрів, що здійснюється у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» [12]. Також обмежується право на свободу думки і свободи слова у розрізі обмеження утворення і діяльності громадських об'єднань [13], а також створення та діяльності політичних партій [14], які направлені на пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму та / або збройної агресії Російської Федерації, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, а також виправдовування та / або визнання правомірною чи заперечення збройної агресії проти України.

Серед основних проблем громадської участі в умовах воєнного стану, за результатами дослідження, виявлено питання, що стосуються реалізації права на інформацію та взаємодії з органами публічної влади [1]. Дані питання безпосередньо впливають на обмеженість щодо використання таких інструментів громадської участі, як:

1. Доступ до публічної інформації. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати інформацію, створювати максимально спрощені процедури подання запиту та отримання інформації, а також надавати доступ до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень [4]. Результати опитування [1] показали, на сайтах органів публічної влади не публікується необхідна інформація, відповідь на запити відбувається з порушенням строків або запити залишаються без відповіді; а також відсутність фактична можливість долучення до засідань, тобто принцип прозорості практично відсутній, відтак, обмежені у використанні і ініціативи, і громадські обговорення.

2. Звернення громадян. Конституція України визначає, що право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів не може бути обмежено навіть в умовах воєнного стану (стаття 64) [2]. Нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» також передбачено, що, не може бути обмежено дане право (стаття 20) [10], а Закон України «Про звернення громадян» втановлює стоки, протягом яких має бути надано відповідь на звернення і, з урахуванням норм, які розглянуто вище, введення воєнного стану не є підставою для зміни строку відповіді на звернення, що передбачена у 20 статті даного Закону [5]. В той же час, опитування показало, що найчастіше спостерігалося відсутність відповіді на звернення з боку влади [1].

З урахуванням рекомендацій Асоціації міст України для органів місцевого самоврядування щодо закриття та не викладання оновленої інформації, яку віднесено до публічної, з питань безпеки [15], то можна пояснити обмеженість реалізації права доступу на публічну інформацію, оскільки таку інформацію законодавчо не віднесено як до невідкладної, що підлягає оприлюдненню через факти, що загрожують життю, здоров'ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв'язку з цим [4], але це не розповсюджується на інші інструменти, які зазначалися вище.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Узагальнюючи вище викладене можна зробити висновок, що попри законодавчі заборони щодо використання таких форм громадської участі як мирні збори, мітинги, походи та демонстрації, та інших масових заходів, а також обмеження права збирання та розповсюдження інформації та права на свободу думки і свободи слова у контексті діяльності громадських об'єднань та політичних партій, практичних обмежень зазнали в умовах воєнного стану і інші інструменти громадської участі.

Окремі обмеження пояснюються мотивами забезпечення необхідної безпеки в умовах воєнного стану (мова про відкритість даних, доступ до публічної інформації), а інші - з недосконалістю інформаційно-комунікативної системи органів публічної влади як в цілому, так і в умовах воєнного стану, зокрема.

Вважаємо, що вирішення окресленої проблеми, без втрати рівня безпеки в умовах воєнного стану, можливе: через налагодження співпраці з громадським сектором на рівні громадських об'єднань (різного профілю); шляхом створення умов для широкого використання інструментів громадської участі як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях у електронному форматі (е-демократія) у поєднанні (або без такого) з відповідним застосунком.

Бібліографічний список

1. Hvozdik O., Chornohub N., Hvozdovych Yu., Kebalo V., & Petrenko-Lysak A. (2022). Doslidzhennia «Vplyv voiennoho stanu na hromadsku uchast v Ukraini» [Study «Impact of martial law on public participation in Ukraine»]. [in Ukrainian].

2. Konstytutsiia Ukrainy vid 28 chervnia 1996 roku № 254k/96-VR. [Constitution of Ukraine: dated June 28, 1996 № 254k/96-VR]. [in Ukrainian].

3. Serhiienko O., Vatamaniuk O. (2016). Hromadska uchast/zaluchennia hromadian. Deputatska diialnist v okruhakh (navchalnyi modul) [Public participation/involvement of citizens. Deputies' activities in the districts (educational module)]. Kyiv: IKTs «Lehalnyi status». [in Ukrainian].

4. Pro dostup do publichnoi informatsii: Zakon Ukrainy vid 13 sichnia 2011 roku № 2939-VI. [About access to public information: Law of Ukraine dated January 13, 2011 № 2939-VI]. [in Ukrainian].

5. Pro zvernennia hromadian: Zakon Ukrainy vid 02 zhovtnia 1996 roku № 393/96-VR. [About the appeal of citizens: Law of Ukraine dated October 02, 1996 № 393/96-VR]. [in Ukrainian].

6. Kontseptsiia reformuvannia mistsevoho samovriaduvannia ta terytorialnoi orhanizatsii vlady v Ukraini: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 01 kvitnia 2014 roku № 333-r. [The concept of reforming local selfgovernment and territorial organization of power in Ukraine: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated April 01, 2014 № 333-r]. [in Ukrainian].

7. Huk, A. (Ed.). (2018). Benchmarkinh dobroho vriaduvannia: praktychnyi posibnyk. [Benchmarking good governance: a practical guide]. Kyiv: TOV «Vydavnytstvo «luston». [in Ukrainian].

8. Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 21 travnia 1997 roku № 280/97-VR. [About local self-government in Ukraine: Law of Ukraine dated May 21, 1997 № 280/97-VR]. [in Ukrainian].

9. Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 24 liutoho 2022 roku № 64/2022. [On the introduction of martial law in Ukraine: Decree of the President of Ukraine dated February 24, 2022 № 64/2022]. [in Ukrainian].

10. Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu: Zakon Ukrainy vid 12 travnia 2005 roku № 389-VIM. [About the legal regime of martial law: Law of Ukraine dated May 12, 2005 № 389-VIII]. [in Ukrainian].

11. Kryminalnyi kodeks Ukrainy vid 05 kvitnia 2001 roku № 2341-III. [Criminal codex of Ukraine dated April 05, 2001 № 2341-Ш]. [in Ukrainian].

12. Deiaki pytannia derzhavnoi reiestratsii ta funktsionuvannia yedynykh ta derzhavnykh reiestriv, derzhatelem yakykh ye Ministerstvo yustytsii, v umovakh voiennoho stanu: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 06 bereznia 2022 roku № 209. [Some issues of state registration and functioning of unified and state registers, the holder of which is the Ministry of Justice, under martial law ciations: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 06, 2022 № 209]. [in Ukrainian].

13. Pro hromadski obiednannia: Zakon Ukrainy vid 22 bereznia 2012 roku № 4572-IV. [About public associations: Law of Ukraine dated March 22, 2012 № 4572-IV]. [in Ukrainian].

14. Pro politychni partii v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 05 kvitnia 2001 roku № 2365-III. [About political parties in Ukraine: Law of Ukraine dated April 05, 2001 № 2365-III]. [in Ukrainian].

15. Orhanam mistsevoho samovriaduvannia radiat zakryty informatsiiu na chas viiny. [Local self-government bodies are advised to close information during the war] (n/d). Detsentralizatsiia: vebsait- Decentralization: website. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru