Кримінальна відповідальність за контрабанду "спеціальних" предметів: законодавчі реалії та перспективи (на прикладі контрабанди лісу)

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Донецький національний університет імені Василя Стуса

Кафедра конституційного, міжнародного і кримінального права

Кримінальна відповідальність за контрабанду «спеціальних» предметів: законодавчі реалії та перспективи (на прикладі контрабанди лісу)

Мовчан Р.О., д.ю.н., професор

м. Вінниця, Україна



Анотація

Мета. Сформувати рекомендації щодо напрямів розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за контрабанду «спеціальних» предметів. Для досягнення задекларованої мети була обрана відповідна методика, зокрема використано філософські, загальнонаукові та конкретно-наукові методи.

За результатами написання статті сформульовані рекомендації, спрямовані на вдосконалення законодавства у частині протидії контрабанді «спеціальних» предметів, зокрема контрабанді лісу.

Наукова новизна полягає в тому, що було доведено доцільність виділення норми про контрабанду всіх «спеціальних» предметів (зокрема і деревини).

Практична значимість. Сформульовані висновки насамперед можуть бути використані у нормотворчій діяльності.

Ключові слова: контрабанда, ліс, зброя, наркотики, господарські відносини, господарська діяльність, громадська безпека, довкілля, злочин, кримінальна відповідальність, предмет.



Annotation

Criminal liability for smuggling of «special» items: legislative realities and perspectives (on the example of forest smuggling)

R. Movchan, Doctor of Legal Sciences, Professor, Professor of the Department of Constitutional, International and Criminal Law at VasyVStus Donetsk National University, Vinnitsa, Ukraine

Purpose. Solving the issue of firstly, the expediency of singling out a separate rule on forest smuggling, and secondly, the correctness of its location among criminal offenses in the field of economic activity, which should further help to form scientifically based recommendations on the directions of development of legislation on criminal liability for smuggling “special” items.

To achieve the declared goals, a methodology was chosen, the tools of which made it possible to objectively investigate the decision of the legislator under consideration. In particular, philosophical, general scientific and specifically scientific methods were used during the coverage of the relevant issues. For example, the method of system-structural analysis was used both in the study of the connections of the analyzed criminal law prohibition with the legal system of Ukraine in general, and with other norms of the Criminal Code of Ukraine. The comparativist method made it possible to compare relevant provisions of domestic and foreign criminal legislation.

Based on the results of writing this article, recommendations were formulated aimed at improving the criminal legislation in terms of countering the smuggling of "special" objects, in particular the smuggling of forest.

The scientific novelty is that it was proved for the first time that at the current stage of the development of criminal legislation, it is expedient to allocate a separate norm on smuggling of "special" items, which should be the regulation of liability for smuggling of wood.

Practical significance. The conclusions and suggestions formulated in the article can be used in the ride-making activities for the improvement of the criminal legislation of Ukraine regarding countering the investigated criminal offenses, by the developers of the project of the new CC, as well as in scientific research activities and the educational process - as a basis for further scientific studies of the problems of criminal responsibility for committing smuggling.

Key words: smuggling, forest, weapons, drugs, economic relations, economic activity, public safety, environment, crime, criminal responsibility, subject.



Постановка проблеми

Однією з найбільших загроз екологічній безпеці України є масова незаконна вирубка лісу. Тому, поряд із перманентними спробами удосконалити присвячену незаконній порубці лісу ст.246 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (детальніше про це див. [7; 8]), законодавець був змушений вдатись і до інших заходів. Зокрема, було ухвалено низку рішень, спрямованих на боротьбу з незаконним експортом деревини, поширеність якого більшість фахівців відносила до числа основних детермінант масової вирубки лісу. Першим із цих рішень, попри відверте незадоволення ЄС, стало запровадження у 2015 р. так званого мораторію на експорт лісу-кругляку, який, щоправда, не став панацеєю. Аби спонукати до неухильного дотримання вимог мораторію, 6 вересня 2018 р. був ухвалений Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» (далі - Закон від 6 вересня 2018 р.), одним із наслідків чого стало доповнення КК України новою ст. 201-1, якою регламентована відповідальність за «контрабанду лісу» Тут і далі замість використаних у ст. 201-1 КК України громіздких формулювань автор, якщо ситуація не вимагатиме іншого, буде вживати лаконічне словосполучення «контрабанда лісу (деревини)». При аргументи на користь такої позиції див. [4]..

Розташування вказаної заборони у розділі VII Особливої частини КК України «Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності» (далі - розд. VII) зумовило виникнення питання про виправданість розміщення серед господарських кримінальних правопорушень (далі - к. пр.) не лише цієї, а й інших норм, присвячених регламентації відповідальності за контрабанду так званих предметів зі спеціальними ознаками («спеціальних» предметів).

Аналіз останніх досліджень та публікацій засвідчує, що стан опрацювання розглядуваної проблематики сміливо можна вважати незадовільним, адже за винятком декількох праць О.О. Дудорова (зокрема, написаних разом із автором цієї статті) [1; 4], а також поодиноких робіт, в яких піднімаються проблеми кримінальної відповідальності за контрабанду окремих «спеціальних» предметів, в юридичній літературі на сьогодні відсутні серйозні аналітичні дослідження, присвячені фаховому та, не менш важливо, комплексному обговоренню зазначених питань.

Постановка завдання. Автор має на меті дати (з урахуванням здобутків кримінально-правової науки, вивчення чинного та проектованого вітчизняного кримінального законодавства, зарубіжного досвіду) відповідь на питання про, по -перше, доцільність виділення окремої норми про контрабанду лісу, по-друге, правильність її розташування саме у розд. VII, що надалі має допомогти сформулювати науково обґрунтовані рекомендації щодо напрямів розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за контрабанду «спеціальних» предметів загалом.



Виклад основного матеріалу дослідження

Задля вирішення задекларованих вище завдань першочергово необхідно визначити основний безпосередній об'єкт злочину, передбаченого ст.201 -1 КК України.

На перший погляд може скластися враження, що відповідним об'єктом є встановлений порядок переміщення деревини через митний кордон, а тому це діяння має бути віднесено до такої групи господарських посягань, як к. пр. проти порядку переміщення предметів через митний кордон України [2]. А це, здавалося б, вказує на правильність місцерозташування розглядуваної заборони у системі Особливої частини КК України.

Однак при глибшому аналізі відповідної проблематики виявляється, що така гіпотеза, яка ґрунтується на традиційному уявленні про антисуспільну спрямованість «класичної» контрабанди, є абсолютно непридатною для характеристики об'єкта контрабанди предметів, які описані у ст.201-1 КК України. Справа в тому, що у досліджуваній забороні йдеться відразу про три категорії предметів:

1) лісоматеріали або пиломатеріали цінних та рідкісних порід дерев;

2) лісоматеріали необроблені;

3) інші лісоматеріали, заборонені до вивозу за межі митної території України.

Згідно зі статтями 2, 2-і Закону України від 8 вересня 2005 р. «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» вивезення за межі митної території (експорт) двох перших із зазначених вище різновидів предметів забороняється (перших - безстроково, других - до 2025 р. (всіх деревних порід, крім сосни) та 2027 р. (деревних порід сосни), відповідно).

А от щодо третьої групи згаданих у ст.201-1 КК України предметів подібної до попередньої однозначності не спостерігається, адже їхній законодавчий опис як «інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України» допускає наявність одразу двох точок зору щодо можливості експорту таких лісоматеріалів:

- якщо сутність першої зводиться до того, що у ст.201 -і КК України маються на увазі будь-які лісоматеріали, які експортуються з нашої держави із порушенням встановленого порядку;

- то зміст другої, яку автор цих рядків вважає більш обґрунтованою S полягає в тому, що йдеться про заборону експорту лише тих лісоматеріалів, перелік яких мав би бути визначений Законом, як це наразі зроблено щодо категорій цінних і рідкісних порід дерев, а так само щодо лісоматеріалів необроблених.

Виходячи із обстоюваної позиції, я резюмую, що з огляду на цінність всіх зазначених у ст.201-1 КК України предметів їхній експорт для держави апріорі вважається шкідливим (принаймні у реаліях сьогодення), а тому взагалі (за жодних умов) не може бути дозволеним, тобто є абсолютно забороненим. Іншими словами, насправді ніякого порядку здійснення такого експорту просто не існує, що вже ставить під сумнів доречність включення розглядуваної заборони до розд. VII.

Водночас маю визнати, що на практиці інколи сприймається й інший підхід. Його зміст полягає в тому, що до заборонених до вивозу за межі митної території України (у сенсі, передбаченому ст.201-1 КК України) необхідно відносити і лісоматеріали, щодо яких, наприклад, відсутній належний сертифікат про походження лісоматеріалів і виготовлених з них пиломатеріалів. Тобто, на відміну від попереднього, у цьому випадку якраз-таки доречно вести мову про порушення встановленого порядку експорту.

Та чи має ця обставина впливати на висновок про правильність місцезнаходження аналізованої заборони у системі Особливої частини КК?

Іншими словами це питання можна сформулювати таким чином: а чи є підстави вважати, що за умови сприйняття такої позиції основним безпосереднім об'єктом розглядуваного злочину - принаймні у частині контрабанди «інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України» - необхідно визнавати саме згаданий порядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України?

З одного боку, не повинен ставитися під сумнів факт того, що в цій ситуації справді варто вести мову про порушення відповідного порядку.

Водночас необхідно враховувати, що:

- по-перше, подібно до більшості інших посягань, консолідованих у межах розд. VII, аналізоване діяння належить до числа багатооб'єктних;

- по-друге, при визначенні місця подібних кримінально-правових норм у системі Особливої частини кримінального закону вирішальне значення має встановлення саме основного безпосереднього об'єкту к. пр. - тобто тих суспільних відносин, заради охорони й захисту яких законодавець і конструює відповідну кримінально-правову норму.

На мою думку, найнадійнішим джерелом отримання інформації про відповідні наміри парламентаріїв є супровідні документи до того чи іншого законопроєкту. Саме цим і було викликане звернення до законопроєкту, який у підсумку був ухвалений як Закон від 6 вересня 2018 р.

Ознайомившись із пояснювальною запискою до аналізованого документу, можна переконатися в тому, що ініціаторами його ухвалення мета останнього була сформульована як «забезпечення збереження лісового фонду країни», яке мало б бути реалізовано у т.ч. і за рахунок посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт поза митним контролем (контрабанду). Звідси випливає, що першочерговим завданням вказаного закону проголошувався захист природних ресурсів (лісу) - тобто цінностей, що є відмінними від тих, які насамперед повинні охоронятися нормами, зосередженими в розд. VII.

До такого ж висновку схиляє й те, що при обґрунтуванні доцільності прийняття відповідного законопроекту групою народних депутатів України, які виступали його ініціаторами, знову-таки згадується не про господарську діяльність, необхідність поповнення бюджету, дотримання встановлення порядку експорту відповідної деревини (тому що такого порядку не існує) тощо, а вказується лише на необхідність збереження саме природних ресурсів.

Отже, зміст відповідних супровідних документів не залишає сумнівів у тому, що авторами розглядуваної законодавчої ініціативи контрабанда деревини перш за все розглядається не як вид діяльності, який завдає шкоду господарським відносинам, а як один із різновидів поведінки, що створює загрозу збереження такого важливого природного ресурсу, як ліс. Виходячи з цього, можна, здавалося б, дійти до неочевидного на перший погляд висновку: норма про контрабанду деревини має бути розташована не в розд. VII, а серед к. пр. проти довкілля (розд. VIII), до яких її і потрібно «перенести».

Та чи справді це так?

Тут хотілося б пригадати, що, аналізуючи кримінально-правову політику держави у частині протидії к. пр. у сфері господарської діяльності в Україні, автор цих рядків вже неодноразово констатував та послідовно критикував законодавця за те, що замість бажаного комплексного і системного підходу, чи не головною її (політики) тенденцією вже тривалий час продовжує залишатися надання переваги спеціальним кримінально- правовим заборонам, послуговування якими дозволяє лише інтуїтивно та фрагментарно реагувати на наявність тих чи інших економічних зловживань [3; 6].

I маю визнати, що хоча ухвалення поставленого на обговорення рішення значною мірою дозволило б вирішити проблему розташування аналізованої норми в системі Особливої частини КК України, водночас такий крок мав би бути визнаний черговим прикладом критикованої фрагментарної реакції парламентаріїв на вирішення лише однієї проблеми, яка стосується виключно статті про контрабанду деревини, і при цьому аж ніяк не міг претендувати на те, щоб вважатися системним шляхом удосконалення кримінальної відповідальності за контрабанду «спеціальних» предметів загалом.

Справа в тому, що якщо ми проаналізуємо ст.201 КК України, то побачимо, що в ній також йдеться про предмети, контрабанда яких першочергово спричиняє шкоду іншим, аніж господарські, суспільним відносинам: громадській безпеці, авторитету органів державної влади, моральності тощо. І саме тому за умови перенесення норми про контрабанду деревини до розд. УЛІ системним кроком було б прийняття аналогічного рішення і стосовно контрабанди інших предметів, згаданих у відповідній загальній забороні, - тобто переміщення норм про відповідальність за такі дії у різні розділи Особливої частини залежно від властивостей відповідних «спеціальних» предметів. Наприклад: норма про контрабанду деревини (потенційно й бурштину) - до к. пр. проти довкілля; норма про контрабанду зброї, вибухових речовин тощо - проти громадської безпеки і т.д.

До речі, подібні пропозиції свого часу вже висувались у вітчизняній юридичній літературі. Так, стверджувалось, що:

- переміщення отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї тощо не може утворювати контрабанду як злочин у сфері господарської діяльності; переміщення цих предметів має визнаватися суспільно небезпечним вже саме по собі (це випливає з їхнього основного призначення), а отже, відповідальність за такі дії необхідно передбачити в межах злочинів проти громадської безпеки [11, с. 263-264];

- кримінальну відповідальність за незаконне переміщення через митний кордон культурних цінностей необхідно визнавати або злочином проти моральності [15, с. 458], або навіть злочином проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина [13, с. 41, 81-82];

- а контрабанду спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації - злочином у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку [9, с. 212] або проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, журналістів [12, с. 98] тощо.

Водночас, оцінюючи можливість реалізації подібної ініціативи, я вже висловлював занепокоєння відносно того, що цей крок призведе до невиправданого «захаращення» кримінального законодавства відразу декількома казуїстичними нормами про контрабанду різних предметів [5; 24].

Зважаючи на попередні застереження, як значно вдаліший був оцінений підхід, запропонований розробниками проекту нового КК, які:

- з одного боку, враховують відмінність безпосередність об'єктів контрабанди відповідних предметів і тому передбачають відповідальність за неї у різних розділах: коли предметом є психоактивні речовини - розд. 5.2 «К. пр. проти порядку обігу психоактивних речовин»; зброя, боєприпаси, радіоактивні матеріали тощо - розд. 7.3 «К. пр. проти безпеки об'єктів критичної інфраструктури та впливу небезпечних предметів»; культурні цінності - розд. 7.6 «К. пр. проти моральності» і т. д. Водночас серед к. пр. проти господарювання (розд. 6.4) була залишена лише класична контрабанда «звичайних» товарів (ст. 6.4.4);

- але з іншого - не «захаращують» названі розділи окремими нормами про контрабанду, відносячи протиправне переміщення згаданих предметів до різновидів незаконного поводження з ними та, відповідно, передбачаючи відповідальність за такі дії у межах норм із релевантними назвами («обіг...», «поводження---» (найчастіше), «діяння щодо...» (значно рідше)).

Крім зазначених, до очевидних переваг пропонованого способу варто віднести й те, що за допомогою його використання:

1) максимально враховується небезпечність контрабанди кожного із названих предметів, що досить проблематично зробити у межах однієї норми;

2) знімається проблема кореляції кількісних/вартісних показників відповідних предметів, норми про які розміщені в різних розділах.

З урахуванням викладених аргументів, саме такий шлях удосконалення кримінального законодавства я загалом розцінюю як оптимальний.

Однак маємо визнати, що згаданий вище підхід може бути втілений у життя лише за умови ухвалення відповідного проекту і, будемо відверті, не має жодних перспектив аж до моменту дії чинного наразі КК України. І тому я був змушений вдатися до пошуку альтернативних варіантів, які могли б бути реалізовані, так би мовити, у короткостроковій перспективі і залишатимуться актуальними до тих пір, доки не буде прийнятий новий КК.

Зокрема, враховуючи те, що в чинній ст.201 КК України переважно йдеться про предмети, контрабанда яких першочергово порушує відносини громадської безпеки, я розглядав можливість впровадження досвіду тих країн, в яких відповідальність за такі діяння не «розпорошена», а уніфікована в межах єдиної норми, яка, проте, розміщена не серед господарських деліктів, а серед к. пр. проти громадської безпеки.

Утім при аналізі такого підходу з'ясувалося, що у межах відповідних норм справді йдеться про предмети, контрабанда кожного з яких порушує саме відносини громадської безпеки, які, що важливо, переважно виступають основним безпосереднім об'єктом цих посягань. Зокрема, у ст.286 КК Казахстану - це зброя, боєприпаси, вибухові пристрої тощо [18], а у ст.246 КК Узбекистану - це, крім того, ще й матеріали, які пропагують релігійний екстремізм, сепаратизм чи фундаменталізм тощо [20]. Єдиний виняток у цьому списку - це «наркотики», контрабанда яких може вважатися посяганням на громадську безпеку лише умовно.

Водночас маємо нагадати, що у цьому дослідженні ми намагаємося вирішити проблему розташування норми про контрабанду не лише описаних вище, а й інших «спеціальних» предметів, зокрема, культурних цінностей, на які також вказується у ст.201 КК України, та, власне, деревини, норма про контрабанду якої так само розміщена в розд. VII. Виділені ж ці предмети були через те, що, на відміну від усіх фігуруючих у попередньому абзаці, їхня контрабанда абсолютно не пов'язана з порушенням відносин громадської безпеки. А тому виходить, що за умови розміщення відповідної заборони серед деліктів проти громадської безпеки складеться ще більш неприпустима ситуація, коли основні безпосередні об'єкти певних передбачених такою нормою діянь не частково, як це має місце сьогодні, а повністю не співпадатимуть з родовим об'єктом відповідної групи посягань [24]. кримінальний контрабанда спеціальний предмет ліс

Зважаючи на викладені критичні зауваження щодо попередніх шляхів, мною було продовжено пошук способів удосконалення вітчизняного кримінального законодавства, зокрема й з урахуванням найкращих іноземних взірців. І врешті-решт за результатами цієї наукової розвідки я зупинився на двох альтернативних варіантах.

Зміст умовно першого з них полягає в тому, що відповідальність за контрабанду предметів, вилучених або обмежених у цивільному обігу (наркотики, зброя, культурні цінності тощо), а так само інших предметів, стосовно яких установлені спеціальні правила та обмеження щодо переміщення через митний кордон України (та ж таки деревина, потенційно бурштин тощо), має бути регламентована у межах єдиної та розміщеної серед господарських посягань норми про контрабанду (наприклад, традиційної ст. 201). Та при цьому контрабанда специфічних предметів повинна: по-перше, тягнути кримінальну відповідальність незалежно від їхньої вартості (на відміну від товарної контрабанди); по-друге, каратися більш суворо. Очевидно, що зазначений підхід не повною мірою враховує основні безпосередні об'єкти консолідованих у межах такої статті посягань. Водночас він дозволяє уникнути небажаної розпорошеності норм про контрабанду «спеціальних» предметів, заради чого, власне, і приноситься «жертва» у вигляді неправильного місцерозташування відповідної заборони.

Наразі розглядуваний спосіб вже апробований у кримінальному законодавстві таких пострадянських країн, як Азербайджан, Вірменія, Грузія, Литва, Таджикистан. Але не менш (а швидше за все навіть більш) важливо й те, що на подібному варіанті закріплення відповідальності саме за контрабанду деревини наразі зупинились і розробники проекту КК. Мається на увазі те, що контрабанда лісоматеріалів, заборонених до вивезення за межі митної території України, була (поруч із контрабандою підакцизних товарів) визнана ознакою, яка підвищує на один ступінь тяжкість (п.2 ст.6.4.3) передбаченої у ст.6.4.4. товарної контрабанди.

Утім з огляду на низку аргументів підтримати повністю запропоновану ідею я не можу.

Насамперед маю зауважити, що ініційований підхід суперечить обраній самими ж розробниками проекту концептуальній моделі регламентації відповідальності за контрабанду, яка, як зазначалося вище, полягає у відмові від розміщення серед господарських (згідно термінології чинного КК України) деліктів норм про контрабанду предметів, незаконне переміщення яких через митний кордон першочергово порушує інші, аніж господарські, відносини. Раніше ж вже було доведено, що криміналізація контрабанди лісу в Україні пов'язана не з економічною, а екологічною шкодою таких діянь. Саме через це в нашій державі і не передбачено можливості експорту відповідної деревини (порушення господарських відносин), замість чого встановлено абсолютну заборону таких дій, наявність якої визнається одним із важелів недопущення незаконної рубки лісів (відносини довкілля).

На мою думку, єдиною причиною такої непослідовності може бути те, що, на відміну від розміщених у відмінних розділах і згаданих раніше норм щодо незаконного «обігу» («поводження») інших «спеціальних» предметів (зброї, наркотиків, культурних цінностей тощо), у розд. 6.5 «К. пр. проти порядку використання природних ресурсів» наразі містяться лише норми, у межах яких передбачена відповідальність за заволодіння (статті 6.5.4. та 6.5.8) та знищення або пошкодження дерев або чагарників (статті 6.5.6 та 6.5.10). Однак уважаю, що за таких умов, коли в багатьох різних розділах (навіть книгах) Особливої частини проекту КК пропонується розмістити норми про контрабанду окремих «спеціальних» предметів, найбільш системним кроком було б не поміщення норми про контрабанду деревини до «господарських» посягань, а доповнення розд. 6.5 подібною за змістом нормою, в якій:

а) з урахуванням «безпечності» відповідних предметів було б передбачено відповідальність не за обіг, а виключно за їхнє вивезення з території України Іншим шляхом потенційно могла б стати регламентація відповідальності за контрабанду деревини та інших природних ресурсів у межах удосконаленої версії існуючої наразі у проекті ст.6.5.5 «Придбання або збут завідомо незаконного добутого природного ресурсу».;

б) йшлося б про контрабанду не лише деревини, а й інших заборонених до експорту природних ресурсів, що: по-перше, чітко б засвідчило екологічну спрямованість таких діянь; по-друге, позбавило б парламентаріїв необхідності оновлювати кримінальний закон кожного разу, коли в Україні ставатиме актуальною протидія контрабанді й інших (окрім деревини) різновидів природних ресурсів. Зокрема, у цьому контексті хотілося б пригадати, що в нашій державі вже тривалий час активно дебатується питання про необхідність криміналізації контрабанди бурштину, незаконне видобування якого і по масштабам, і по екологічній шкідливості фактично нічим не поступається незаконній порубці лісу [10; 14; 25; 26].

Однак ще важливіше те, що прямим наслідком помилкового (на мою думку) місцерозташування відповідної норми стало неврахування характеру та ступеня суспільної небезпеки аналізованого діяння. Зокрема, «прив'язка» контрабанди деревини до «звичайної» економічної (товарної) контрабанди призвела до того, що кримінально караними у проекті пропонується визнавати лише ті прояви контрабанди заборонених до вивозу за межі митної території України лісоматеріалів, які вчинені у значному розмірі. І це при тому, що і відповідний іноземний досвід (якраз-таки щодо цього питання він є абсолютно однозначним), і приклад вирішення питання щодо регламентації відповідальності за контрабанду інших предметів зі специфічним правовим статусом як у чинному, так і в проекті КК, не залишає сумнівів у тому, що кримінальна відповідальність має бути передбачена за контрабанду забороненої до експорту деревини незалежно від вартості останньої.

У цьому контексті доречно пригадати і про первинну редакцію ст. 201 КК України. Як ми пам'ятаємо, подібно до розглядуваного способу, у цій забороні передбачалася відповідальність за контрабанду, з одного боку, «звичайних» предметів (товарів), вчинену у великих розмірах, а з іншого - специфічних предметів (незалежно від їхніх розмірів), зокрема, «стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України», до яких свого часу були віднесені і відповідні лісоматеріали та пиломатеріали, тобто предмети, які наразі є предметом к. пр., передбаченого ст.201-1 КК України. Отже, бачимо, що навіть історичний (хоча й не дуже далекий) досвід вказує на недоцільність пов'язування настання кримінальної відповідальності за контрабанду забороненої до експорту деревини із вартісними показниками останньої.

Водночас маю визнати, що поруч із описаними перевагами, аналізований підхід не позбавлений і певних недоліків. І головним з них я вважаю складність забезпечення в цій єдиній нормі належної диференціації кримінальної відповідальності за:

- по-перше, контрабанду різних «спеціальних» предметів, суспільна небезпека яких очевидно відрізняється. Зокрема, у цьому контексті пригадується досвід грузинських парламентаріїв, які, зважаючи на відмічену відмінність у ступені суспільної небезпеки, були змушені передбачати у межах різних частин єдиної норми кримінальну відповідальність за контрабанду, з одного боку, об'єктів культурної спадщини та ювелірних виробів, а з іншого - ядовитих, отруйних речовин, вогнепальної зброї тощо, за вчинення яких було передбачено дещо суворіше покарання (ч. з та ч. 4 ст. 214 КК Грузії, відповідно) [іб] (подібним чином це питання вирішено і в Литві [23]);

- по-друге, і головне, за кваліфіковані різновиди «звичайної» контрабанди та контрабанди «спеціальних» предметів. Мова йде про моє переконання в тому, що в умовах характерної абсолютно для всіх проаналізованих країн (так само було і в первинній редакції ст. 201 КК України) більш суворої відповідальності за некваліфіковану контрабанду предметів зі спеціальними ознаками (порівняно із некваліфікованою контрабандою «звичайних» товарів), подібна різниця у відповідальності (диференціація) мала б передбачатися і за вчинення кваліфікованої контрабанди двох згаданих різновидів предметів. А тому я не можу підтримати апробований у деяких державах підхід, коли некваліфікована контрабанда «спеціальних» предметів карається набагато (частини і та 2 ст.215 КК Вірменії [17], частини і, 2 та з ст.289 КК Таджикистану [19]) або навіть неістотно (частини і, 2, 3 та 4 ст.214 КК Грузії) суворіше за «звичайну», а вже кваліфіковані прояви таких дій караються однаково.

При цьому хотілося б привернути увагу й до того, що забезпечити відповідну диференціацію у межах єдиної норми про контрабанду буде важко передусім з точки зору дотримання правил законодавчої техніки, адже це вимагало б передбачення досить багатьох частин, присвячених кваліфікуючим ознакам двох самостійних складів к. пр. - товарної контрабанди, кримінальна відповідальність за яку до того ж пов'язується лише з певними вартісними показниками предмету, та, відповідно, контрабанди «спеціальних» предметів, яка апріорі визнається кримінально протиправною.

І саме зважаючи на попередні аргументи, я дійшов висновку, що при удосконаленні чинного КК України за основу мав би бути взятий інший підхід (умовно другий), який полягає у передбаченні кримінальної відповідальності за контрабанду «спеціальних» предметів, зокрема деревини, у межах статті, розміщеної одразу після норми про товарну контрабанду. Прикладом успішної реалізації такого варіанту є ст.190-1 КК Латвії, яка (в якій):

1) розміщується у слід за нормою про «звичайну» контрабанду (ст. 190);

2) відповідальність за відповідні діяння не пов'язується із вартісними показниками предмета, про які згадується у нормі про товарну контрабанду;

3) передбачені майже ідентичні до встановлених у нормі про економічну контрабанду кваліфікуючі ознаки. Та при цьому кожен відповідний прояв контрабанди «спеціальних» предметів карається істотно суворіше порівняно із аналогічними різновидами «звичайної» контрабанди [22].

Водночас вважаю, що наведений варіант міг би бути частково удосконалений за допомогою врахування і розглянутого вище досвіду Грузії, в якій диференційовано відповідальність навіть за некваліфіковані прояви контрабанди спеціальних предметів. При цьому за умови запровадження такого підходу в Україні за основу міг би бути взятий критерій того, чи існує кримінально-правова заборона на незаконний обіг (поводження) відповідних предметів (у межах території нашої держави). Таким чином:

- у ч. і відповідної заборони могла б бути передбачена відповідальність, наприклад, за контрабанду культурних цінностей, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, інших предметів, експорт яких є забороненим, а також, що важливо з точки зору вирішуваних у цьому дослідженні завдань, деревини та деяких інших видів природних ресурсів;

- тоді як у ч.2 (звичайно, із більш суворою санкцією) мало б йтися про контрабанду отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, вогнепальної зброї або боєприпасів до неї, наркотиків тощо;

- а вже в ч.з та ч.4 мали б бути передбачені єдині кваліфікуючі ознаки цих діянь, оцінка різного ступеня суспільної небезпеки яких мала б бути забезпечена за рахунок наявності відносно визначених санкцій.



Висновки

Отже, резюмуючи написане, можна констатувати, що характерна для чинного КК України наявність окремої заборони про контрабанду деревини могла б вважатися виправданою лише за умови: по-перше, втілення принципово іншого підходу (який пропонується розробниками проекту нового КК) до структуризації Особливої частини; по-друге, розміщення такої норми і за таких умов не серед господарських деліктів (як це передбачено наразі), а серед к. пр. проти довкілля.

До поки ж вести мову про реалізацію такого підходу відверто зарано, парламентарії мають забезпечити оперативне втручання в існуючу ситуацію, результатом якого має стати виділення окремої, розміщеної після статті про товарну контрабанду, норми про контрабанду «спеціальних» предметів, якою і мала б бути регламентована відповідальність за контрабанду деревини.



Список використаних джерел

1. Дудоров О.О. Законодавчі новели щодо кримінально-правової охорони українських лісів - обґрунтоване посилення відповідальності чи її невиправдана гуманізація? Гуманізація кримінальної відповідальності: матеріали ІІ Міжнародного науково-практичного симпозіуму (м. Івано-Франківськ, 16-17 листопада 2018 року). Івано-Франківськ: Редакційно-видавничий відділ Університету Короля Данила, 2018. С. 85-95

2. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: особливості кримінальної відповідальності. Вісник Асоціації кримінального права України. 2014. №1. С. 169-175.

3. Дудоров О.О., Мовчан Р.О. Законодавство України про кримінальну відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності - час визначитись зі стратегією розвитку. Вісник Асоціації кримінального права України. 2015. №2. С. 215263.

4. Дудоров О.О., Мовчан Р.О. Кримінально-правова заборона щодо контрабанди деревини: сучасний стан і перспективи. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 2. С. 142-148.

5. Дудоров О.О., Мовчан Р.О. Про рекриміналізацію товарної контрабанди в контексті євроінтеграційних прагнень України. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2021. Вип. 3. С. 75-94.

6. Дудоров О.О., Мовчан Р.О. Розвиток законодавства України про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності: проблеми і тенденції. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2020. №С. 120-140.

7. Дудоров О.О., Мовчан Р.О., Письменський Є.О. Істотна шкода як наслідок незаконної порубки лісу: ретроспектива, сьогоднішній стан і перспектива кримінального закону. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2022. №3. С. 87-111.

8. Дудоров О.О., Письменський Є.О. Кримінально-правова кваліфікація незаконної порубки лісу: практ. пос.; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. Сєвєродонецьк: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2017. 213 с.

9. Мирошниченко Н.А. Об'єкт та предмет кримінально-караної контрабанди. Традиції та новації юридичної науки: минуле, сучасність, майбутнє: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 19 трав. 2017 р.). У 2-х т. / відп. ред. Г.О. Ульянова. Одеса: ВД «Гельветика», 2017. Т. 2. С. 211-213.

10. Мовчан Р.О. Кримінально-правова протидія «бурштиновим» правопорушенням: аналіз останніх законодавчих новел. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2020. №4. С. 53-60.

11. Музика А.А., Савченко А.В., Процюк О.В., Сіленко В.В., Горох О.П. Кримінальна відповідальність за контрабанду: національний та міжнародний досвід. Київ: Паливода А.В, 2011. 276 с.

12. Нетяга В.В. Проблема визначення об'єкту контрабанди у чинному законі про кримінальну відповідальність. Вісник Пенітенціарної асоціації України. 2021. №1. С. 92101.

13. Павлик Л.В. Диференціація кримінальної відповідальності за злочинні посягання у сфері економіки : дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 2013. 248 с.

14. Поліщук Г.С. Щодо криміналізації контрабанди бурштину. Кримінальне право в умовах глобалізації суспільних процесів: традиції та новації: матеріали міжнар. наук.-практ. Круглого столу, м. Харків, 15 трав. 2020 р. / редкол.: В.Я. Тацій (голов. ред.), Л.М. Демидова (заст. голов. ред.), А.П. Гетьман та ін. Харків : Право, 2020. С. 312-315.

15. Савченко А.. Кримінальна відповідальність за контрабанду: наскільки вдалими є нові зміни до ст.201 КК України? Теоретичні та прикладні проблеми сучасного кримінального права : матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. (19-20 квітня 2012 р., Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка), 2012. С. 455-458.

16. Уголовный кодекс Грузии.

17. Уголовный кодекс Республики Армения.

18. Уголовный кодекс Республики Казахстан.

19. Уголовный кодекс Республики Таджикистана.

20. Уголовный кодекс Республики Узбекистан.

21. Criminal Code of the Republic of Montenegro

22. Kriminahikums.

23. Lietuvos Respublikos Baudziamasis Kodeksas.

24. Movchan, R., Dudorov, O., Vozniuk, A., Areshonkov, V., Lutsenko, Y. Combating commodity smuggling in Ukraine: in search of the optimal legislative model. Amazonia Investiga, 2021. №10 (47). Р. 142-151.

25. Movchan R.O., Vozniuk A.A., Kamensky D.V., Dudorov O.O., Andrushko A.V. Problems of criminal liability for illegal amber mining in Ukraine. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2021. №6. Р. 113-117.

26. Turlova Yu.A., Polishchuk H.S. Certain topical issues of criminalization of illegal amber mining. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2020. №5. Р. 122128.



References

1. Dudorov, O.O. (2018). Zakonodavchi novely shchodo kryminalno-pravovoi okhorony ukrainskykh lisiv - obgruntovane posylennia vidpovidalnosti chy yii nevypravdana humanizatsiia? [Legislative novelties on the criminal protection of Ukrainian forests - justified strengthening of responsibility or its unjustified humanization?]. Humanizatsiia kryminalnoi vidpovidalnosti: materialy II Mizhnarodnoho naukovo-praktychnoho sympoziumu. Ivano-Frankivsk: Redaktsiino-vydavnychyi viddil Universytetu Korolia Danyla (рр. 85-95). (in Ukrainian).

2. Dudorov, O.O. (2014). Zlochyny u sferi hospodarskoi diialnosti: osoblyvosti kryminalnoi vidpovidalnosti [Crimes in the sphere of economic activity: peculiarities of criminal liability]. Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy, 1, 169-175. (in Ukrainian).

3. Dudorov, O.O., Movchan, R.O. (2015). Zakonodavstvo Ukrainy pro kryminalnu vidpovidalnist za zlochyny u sferi hospodarskoi diialnosti - chas vyznachytys zi stratehiieiu rozvytku [Legislation of Ukraine on criminal liability for crimes in the sphere of economic activity - it's time to decide on a development strategy]. Visnyk Asotsiatsii kryminalnoho prava Ukrainy, 2, 215-263. (in Ukrainian).

4. Dudorov, O.O., Movchan, R.O. (2021). Kryminalno-pravova zaborona shchodo kontrabandy derevyny: suchasnyi stan i perspektyvy [Criminal law ban on timber smuggling: current state and prospects]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, 2, 142-148. (in Ukrainian).

5. Dudorov, O.O., Movchan, R.O. (2021). Pro rekryminalizatsiiu tovarnoi kontrabandy v konteksti yevrointehratsiinykh prahnen Ukrainy [About the recriminalization of goods smuggling in the context of Ukraine's European integration aspirations]. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka, 3, 75-94. (in Ukrainian).

6. Dudorov, O.O., Movchan, R.O. (2020). Rozvytok zakonodavstva Ukrainy pro kryminalni pravoporushennia u sferi hospodarskoi diialnosti: problemy i tendentsii [Development of Ukrainian legislation on criminal offenses in the field of economic activity: problems and trends]. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E. O. Didorenka, 4, 120-140. (in Ukrainian).

7. Dudorov, O.O., Movchan, R.O., Pysmenskyi, Ye.O. (2022). Istotna shkoda yak naslidok nezakonnoi porubky lisu: retrospektyva, sohodnishnii stan i perspektyva kryminalnoho zakonu [Substantial damage as a result of illegal logging: retrospect, current state and perspective of criminal law]. Visnyk Luhanskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka, 3, 87-111. (in Ukrainian).

8. Dudorov, O.O., Pysmenskyi, Ye.O. (2017). Kryminalno-pravova kvalifikatsiia nezakonnoi porubky lisu [Criminal qualification of illegal logging]. Sievierodonetsk: RVV LDUVS im. E.O. Didorenka (in Ukrainian).

9. Myroshnychenko, N.A. (2017). Ob'iekt ta predmet kryminalno -karanoi kontrabandy [Object and subject of criminally punishable smuggling]. Tradytsii ta novatsii yurydychnoi nauky: mynule, suchasnist, maibutnie: mater. Mizhnar. nauk.-prakt. konf. Odesa: VD «Helvetyka» (рр. 211-213). (in Ukrainian).

10. Movchan, R.O. (2020). Kryminalno-pravova protydiia «burshtynovym» pravoporushenniam: analiz ostannikh zakonodavchykh novel [Criminal legal counteraction to "amber" offenses: analysis of the latest legislative amendments]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, 4, 53-60. (in Ukrainian).

11. Muzyka, A.A., Savchenko, A.V., Protsiuk, O.V. (2011). Kryminalna vidpovidalnist za kontrabandu: natsionalnyi ta mizhnarodnyi dosvid [Criminal responsibility for smuggling: national and international experience]. Kyiv: Palyvoda A.V (in Ukrainian).

12. Netiaha, V.V. (2021). Problema vyznache nnia ob'iektu kontrabandy u chynnomu zakoni pro kryminalnu vidpovidalnist [The problem of defining the object of smuggling in the current law on criminal liability]. Visnyk Penitentsiarnoi asotsiatsii Ukrainy, 192-101. (in Ukrainian).

13. Pavlyk, L.V. (2013). Differentiation of criminal liability for criminal offenses in the economic sphere: PhD diss. Lviv. (in Ukrainian).

14. Polishchuk, H.S. (2020). Shchodo kryminalizatsii kontrabandy burshtynu [Regarding the criminalization of amber smuggling]. Kryminalne pravo v umovakh hlobalizatsii suspilnykh protsesiv: tradytsii ta novatsii: materialy mizhnar. nauk.-prakt. Kruhloho stolu. Kharkiv: Pravo (рр. 312-315). (in Ukrainian).

15. Savchenko, A.V. (2012). Kryminalna vidpovidalnist za kontrabandu: naskilky vdalymy ye novi zminy do st. 201 KK Ukrainy? [Criminal liability for smuggling: how successful are the new changes to Art. 201 of the Criminal Code of Ukraine?]. Teoretychni ta prykladni problemy suchasnoho kryminalnoho prava : materialy II mizhnar. nauk.-prakt. konf. Luhansk: Luhanskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav im. E.O. Didorenka (рр. 455-458). (in Ukrainian).

16. Criminal Code of Georgia.

17. Criminal Code of the Republic of Armenia.

18. Criminal Code of the Republic of Kazakhstan.

19. Criminal Code of the Republic of Tajikistan.

20. Criminal Code of the Republic of Uzbekistan.

21. Criminal Code of the Republic of Montenegro.

22. Kriminal likums.

23. Lietuvos Respublikos Baudziamasis Kodeksas.

24. Movchan, R., Dudorov, O., Vozniuk, A., Areshonkov, V., Lutsenko, Y. (2021). Combating commodity smuggling in Ukraine: in search of the optimal legislative model. Amazonia Investiga, 10 (47), 142-151.

25. Movchan R.O., Vozniuk A.A., Kamensky D.V., Dudorov O.O., Andrushko A.V. (2021). Problems of criminal liability for illegal amber mining in Ukraine. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 6, 113-117.

26. Turlova, Yu.A., Polishchuk, H.S. (2020). Certain topical issues of criminalization of illegal amber mining. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5, 122-128.

Размещено на allbest.ru

...