Вплив війни в Україні на трансформаційні процеси переходу кримінально-виконавчої системи України в пенітенціарну систему

Оцінка викликів кримінально-виконавчої системи України у зв’язку з війною. Проблеми функціонування установ виконання покарань та слідчих ізоляторів на окупованих територіях. Стадії трансформації кримінально-виконавчої системи України в пенітенціарну.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2023
Размер файла 45,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука

ВПЛИВ ВІЙНИ В УКРАЇНІ НА ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ПЕРЕХОДУ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В ПЕНІТЕНЦІАРНУ СИСТЕМУ

Іван БОГАТИРЬОВ доктор

юридичних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

м. Рівне

Анотація

Розкрито вплив війни в Україні на трансформаційні процеси переходу кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну. Виокремлено три стадії трансформаційного процесу: підготовча, а саме на цій стадії досягається згода громадянського суспільства стосовно базових цінностей щодо трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну; ухвалення рішень щодо проведення трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну на законодавчому рівні; звикання (закріплення), тобто утвердження нових форм і методів функціонування пенітенціарної системи.

Ключові слова: процес, стадія, трансформація, система, реформування, кримінально-виконавча, пенітенціарна система.

Annotation

Ivan Bogatyrov. The impact of the war in Ukraine on the transformational processes of the transition of the criminal executive system into the penitentiary system. The article emphasizes that the current penitentiary system of Ukraine today faces difficult challenges due to the military aggression of the russian federation against our state. Particularly difficult issues are the functioning of penitentiaries and remand centers in enemy-occupied territories, such situation does not allow staff of penitentiary bodies and institutions to be socially protected under Ukrainian law for the period of temporary occupation.

One of the priorities of the Ministry of Justice of Ukraine was the security of prisoners and staff. Moreover, when the occupying state began to take aggressive actions to seize power in the penitentiary institutions of the State Penitentiary Service of Ukraine, since that time there has been a real threat to the lives and health not only of convicts but also of prison staff.

At the same time, the actual seizure of penitentiary bodies and institutions is accompanied by intimidation of staff, violence and encouragement of collaborative activities provided for in Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine. Unfortunately, the events of 2014 did not teach the Ministry of Justice of Ukraine to act in conditions of war. This is especially true of evacuating convicts and staff to safer places.

There are some explanations for this, because the experience of the functioning of the penitentiary system of Ukraine during all the years of independence has been constantly in a status of reform and modernization. Each new head of the department began his work with the preparation of a new concept, which unfortunately was not completed.

Moreover, the historical and legal science evidences that criminal executive system of Ukraine has passed and continues to pass many vector path of its modernization in different historical periods, and therefore it does not exclude the possibility of moving forward. It is important that the transformation processes of the transition from the criminal executive system into the penitentiary system take place on a legal basis.

There are three stages of the transformation process: preparatory, namely at this stage the agreement of civil society is reached on the basic values for the transformation of the criminal executive system into a penitentiary system; decision-making on the transformation of the criminal executive system into a penitentiary system at the legislative level; habituation (consolidation) is the adoption of new forms and methods of functioning of the penitentiary system.

The views of the author at the stage of transformation processes of the transition of the criminal executive system into the penitentiary system of Ukraine are reserched in this article. Because most of the proposals to reform Ukraine's criminal executive system remain on paper, thank God they are discussed at conferences, round tables, symposia, I would like the Ministry of Justice of Ukraine not to ignore the achievements of domestic scientists, especially in this difficult time for Ukraine.

Keywords: process, stage, transformation, system, reforming, criminal-executive, penitentiary.

Постановка проблеми

Варто наголосити, що чинна кримінально-виконавча система України сьогодні стикається із складними викликами у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти нашої держави. Особливо складними питаннями є функціонування установ виконання покарань та слідчих ізоляторів на окупованих ворогом територіях, що не дозволяє персоналу органів і установ виконання покарань бути соціально захищеним за українським законодавством на період тимчасової окупації.

Серед пріоритетних завдань Міністерства юстиції України стало питання безпеки в'язнів та персоналу. Більше того, коли держава-окупант стала вживати агресивні дії щодо перебирання влади в установах виконання покарань ДКВС України, з цього часу виникла реальна загроза життю і здоров'ю не тільки засудженим, а і персоналу місць несвободи.

Водночас фактичне захоплення органів і установ виконання покарань супроводжується залякуванням персоналу, насиллям та заохочуванням до колабораційної діяльності, передбаченої статтею 111-1 Кримінального кодексу України. На жаль, уроки 2014 року не навчили Міністерство юстиції України діяти в умовах війни. Особливо це стосується питань евакуації засуджених і персоналу в більш безпечні місця.

Цьому є і певні пояснення, оскільки досвід функціонування кримінально-виконавчої системи України за всі роки незалежності постійно перебував у стані реформування та модернізації. Кожен новий керівник відомства розпочинав свою роботу з підготовки нової концепції, яка, на жаль, так і не була доведена до кінця.

Більше того, як свідчить історико-правова наука, кримінально-виконавча система України пройшла і продовжує проходити шлях свого осучаснення в багатьох напрямах у різні історичні періоди, а тому не унеможливлює змоги руху вперед. Важливо, щоб трансформаційні процеси переходу кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну відбувались на правовій основі.

Аналіз публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми. Питання вирішення основних проблем трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему було започатковано у публікаціях вітчизняних науковці пенітенціарного спрямування, зокрема: А. Богатирьова, О. Богатирьової, Є. Бодюла, О. Джужі, А. Кирилюка В. Коваленка, О. Колба, Ю. Новосада, І. Іванькова, М. Пузирьова, Г. Радова, А. Степанюка, О. Шкути, С. Царюка, І. Яковець та ін. Проте системного підходу щодо цієї проблеми поки що названими вченими не вироблено, що і стало слугувати підготовкою статті.

Метою статті є виокремлення стадій трансформаційного процесу кримінально-виконавчої системи України в пенітенціарну в умовах військової агресій російської федерації.

пенітенціарний кримінальний виконавчий система

Виклад основного матеріалу

Незважаючи на багатоаспектність трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну, остання на нашу думку, утворює своєрідну аналітичну «матрицю» сучасних цивілізаційних перетворень та має своє смислове навантаження. На жаль, на процес проведення в Україні демократичних перетворень щодо трансформації кримінально-виконавчої систему України в пенітенціарну вплинула війна, яка не могла обійти і таку консервативну сферу, якою є кримінально-виконавча система.

Тому по суті процесом руху її перетворення можуть слугувати три стадії трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну. Розглядаючи стадії трансформаційного процесу кримінально-виконавчої системи, варто засвідчити, що її сучасне реформування через певну систему державних модернізаційних процесів всетаки рухається вбік її трансформації у пенітенціарну систему. Під трансформацією ми розуміємо істотну переробку кримінально-виконавчої системи шляхом поєднання старих і нових форм її функціонування.

Водночас більшість вітчизняних вчених правників в Україні з оптимізмом дивляться на трансформацію кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну. З одного боку, на їх думку, Україна поки що не виробила специфічної наукової парадигми, яка б дозволила створити хоча б відкриту (не завершену) теорію такої трансформації.

З іншого боку, те що пропонують вчені пенітенціарісти побудувати в Україні пенітенціарну систему нового типу обмежується ними загальновідомими істинами, а тому, це ймовірніше гіпотеза про трансформацію кримінально-виконавчої системи України в пенітенціарну, ніж сам процес трансформації.

Не поділяючи наукові позиції однієї та іншої сторони вітчизняних вчених, наукова школа «Інтелект» професора І. Богатирьова протягом останніх п'яти років пропонує реальні шляхи трансформації кримінально-виконавчої системи у пенітенціарну. Зокрема, це науково теоретичне її обґрунтування; розробка сучасної нормативно-правової бази; експериментальне забезпечення функціонування кримінально-виконавчої системи тощо.

Більше того, застосування трансформації не розглядається нами як єдиний інструмент реалізації цієї наукової гіпотези, тому що ми розуміємо: це може суттєво знизити наукову точність. Тому цей методологічно важливий момент завжди враховувався нами під час аналізу специфіки соціальних змін, які відбувалися і відбуваються в кримінально-виконавчій системі України.

На жаль, Міністерство юстиції України, як правонаступник Державної пенітенціарної служби, за шість років не запропонувало суспільству нову вітчизняну модель пенітенціарної системи, а навпаки створило передумови нестабільності роботи органів і установ виконання покарань; не надало стратегічного бачення осучаснення нормативно-правової бази функціонування кримінально-виконавчої системи України; запропоновані зміни не проходять наукової експертизи і громадських слухань. А ще більше ці проблеми проявили себе під час окупації ворогом органів і установ виконання покарань.

Важко прогнозувати, як буде діяти Міністерство юстиції України після нашої перемоги над ворогом, але питання щодо створення нової, заснованої на державному, муніципальному і приватному інтересі: державні, муніципальні і приватні в'язниці, мабуть, будуть відкладені, пояснюючи це тим, що не часі.

Хоча завдання нових в'язниць і полягає саме забезпечити реалізацію трансформаційних процесів, спрямованих на поліпшення умов відбування покарань та тримання під вартою засуджених та осіб, узятих під варту, створення умов їх каяття та повернення в суспільство законослухняними громадянами.

Варто зазначити, що основна ідея трансформації кримінально-виконавчої системи України в пенітенціарну полягає в тому, що всі процеси, які задіяні для такої трансформації повинні відбуватися одночасно, мати системний характер, у зв'язку з тим, що зміна в сегменті однієї ланки модернізації кримінально-виконавчої системи викликає системно орієнтовані зміни в інших сегментах її трансформації в пенітенціарну. Отож для того щоб провести сучасну трансформацію кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну, Міністерству юстиції України важливо пройти такі стадії трансформаційного процесу.

Перша стадія - це підготовчий процес, саме в ньому досягається згода громадянського суспільства стосовно базових цінностей щодо трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну.

Друга стадія - це ухвалення рішень щодо проведення трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну на законодавчому рівні.

Третя стадія - звикання (закріплення) - утвердження нових форм і методів функціонування пенітенціарної системи, тобто не руйнування кримінально-виконавчої системи, а зміна старих стереотипів мислення на нові.

Водночас важливо наголосити, що вищевказані стадії не завжди спрацьовують, а тому втрачається сама сутність процесу трансформації. На нашу думку, саме проведення потужних економічних і політичних реформ дозволить державі не тільки синхронізувати проведення інших, а й створити передумови реформування кримінально-виконавчої системи та її трансформації в пенітенціарну.

До речі, застосування такого алгоритму засвідчує, що наша країна перебуває на другій стадії щодо вирішення питання трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну. Щодо тривалості проходження трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну, ми можемо з оптимізмом говорити про такі п'ять років.

Все залежить від змін, які мають відбуватися в усіх сферах суспільного життя країни після нашої перемоги над ворогом. Більше того, вони мають бути послідовними, взаємоузгодженими та спрямованими не тільки на інституційні перетворення, а й на бажанні громадянського суспільства на таке новоутворення. Тому міф про можливість реалізації реформ кримінально-виконавчої системи протягом кількох років, який домінував у керівництва Міністерства юстиції України, є оптимістичним, принаймні наші прогнози показують велику часову тривалість докорінних змін з боку Міністерства юстиції України.

Цьому передусім може слугувати проєкт закону України про пенітенціарну систему (реєстр. № 7337). Зокрема, в законопроєкті пропонується створити на базі системи органів та установ виконання покарань «пенітенціарну систему України». Для цього пропонується побудувати структуру пенітенціарної системи, змінити управління сукупністю її підрозділів, впровадити нові підходи до заохочення її персоналу, змінити управління підприємствами установ виконання покарань, а також забезпечити реалізацію заходів, спрямованих на покращення умов відбування покарань та тримання під вартою засуджених та осіб, узятих під варту.

На жаль, у проєкті не відображена нова система засобів виправлення і ресоціалізації засуджених на основі каяття, а це дуже важливо, тому що всі ми реально усвідомлюємо, що кримінально-виконавча система поки що не стала інститутом повернення після відбування особою покарання законослухняним громадянином країни.

Серед найбільш ґрунтовних спроб розробити теорію трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну можна вважати сучасну модель, розроблену в 2014 році вченими наукової школи «Інтелект», в якій, зокрема, було враховано не тільки розробки вітчизняного вченого Г. О. Радова, а й дослідження інших вітчизняних вчених. Серед сучасних наукових праць варто виділити роботи:

- О. Шкути «Пенітенціарна система України: теоретико-прикладна модель», надруковану 2017 р., в якій автором здійснено поглиблений аналіз формування та реалізації державної політики у сфері виконання та відбування покарань в концептуальних положеннях пенітенціарної системи України, розроблено її галузеві та міжгалузеві засади, запропоновано концепцію розвитку пенітенціарної систему України на майбутнє[1, с. 9-10];

- М. Пузирьова «Порівняльний аналіз виконання покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк у зарубіжних країнах» 2018 р., де автор здійснив ґрунтовний аналіз виконання цього покарання у державах романо-германської (Федеративної Республіки Німеччини, Франції, Швейцарії), англо-американської (Англії та Уельсі, Сполучених Штатах Америки, Канади), скандинавської (Норвегії, Швеції, Фінляндії) правових сімей та Україні, запропонував позитивний досвід роботи із засудженими і ув'язненими вищевказаних країн, використати в кримінально-виконавчій системі України [2, с. 104-349];

- Ю. Новосада «Прокуратура України як учасник кримінально-виконавчої діяльності», надруковану 2019 р, в якій автор встановив, що від ефективності проведення прокурорських перевірок в органах і установах виконання покарань значною мірою залежить ефективність кримінально-виконавчої діяльності в Україні, а також стан захищеності прав людини і громадянина, загальних інтересів суспільства та держави. Водночас виявлено низку проблем, детермінованих не належною координаційною діяльністю прокуратури у сфері виконання покарань та прогалинами організаційно-правового характеру. Наголошено про роль прокурорського нагляду за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних провадженнях, оскільки саме прокурор є гарантією забезпечення прав і свобод засуджених [3, с. 6-7];

- А. Богатирьова «Антикриміногенний вплив на злочинність у місцях несвободи України». Монографічне дослідження було надруковано автором у 2019 р., в якому вперше було обґрунтовано та запропоновано науковій спільноті авторське визначення місця несвободи та розкрито їх вплив на злочинність серед засуджених. У цій праці автор довів, що сучасне реформування кримінально-виконавчої системи супроводжується сукупністю проблем, серед яких: різке коливання парадигми державної політики у сфері виконання і відбування кримінальних покарань; гуманізація кримінального процесу в органах і установах виконання покарань; високий криміногенний рівень злочинності серед засуджених; особливості застосування до засуджених заходів стягнення тощо [4, с. 7];

- «Пенітенціарна парадигма виконання покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в Україні» надрукована авторським колективом в умовах війни в Україні в 2022 році. У цій праці вітчизняні вчені за результатами дослідження історії держави і права, кримінально-виконавчого права здійснили комплексний та системний підхід щодо проблемних питань пенітенціарної парадигми виконання покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в Україні.

Завдяки зусиллям вітчизняних вчених у цій роботі був використаний не тільки власний досвід науковців щодо соціалізації, ресоціалізації та реінтеграції осіб, які відбувають покарання в місцях несвободи, а й закордонний, оскільки завдяки йому Міністерство юстиції України може успішно трансформувати кримінально-виконавчу систему України в пенітенціарну систему [5, с. 5].

Отож сама ідея трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну, на думку вітчизняної дослідниці О. Богатирьової, зумовлена декількома причинами:

- по-перше, це нагальна потреба підвищити ефективність діяльності органів і установ виконання покарань Міністерства юстиції України, яка на фоні сучасного реформування перебуває в кризовому стані;

- по-друге, вчинення засудженими в місцях несвободи Міністерства юстиції України нового злочину показує дуже загрозливий рівень і динаміку злочинності, а також неспроможність адміністрації та персоналу місць несвободи їх запобіганню та протидії;

- по-третє, відкладання ухвалення Закону України «Про пенітенціарну систему України» не дозволяє, зокрема, втілення певних ідей трансформації в пенітенціарну, таких як відновлення та розвиток соціально-корисних зав'язків і відносин засуджених, звільнених з місць несвободи тощо [6, с. 28-29].

У контексті підготовки цієї статті варто звернути увагу на позицію вітчизняних вчених М. Пузирьова і С. Царюка, які у статті «Сучасна модель трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України» зазначають про необхідність наукового аналізу такої трансформації, передусім із доктринальних позицій та пенітенціарних засад правової природи й сутності профільного кодифікованого акту - Кримінально-виконавчого кодексу України, що вирізняється якісною своєрідністю, порівняно з попереднім виправно-трудовим законодавством [7, с. 81-82].

Також слушною, на думку дослідників, видається позиція професора І. Богатирьова, що Національна програма трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України передбачає ухвалення, серед інших нормативно-правових актів, також і Пенітенціарного кодексу України.

Ще одне важливе положення, на яке варто звернути увагу Міністерству юстиції України у процесі трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України, - це уявлення про напрям і незворотність системних змін в процесі реформування або модернізації органів і установ виконання покарань.

Якщо до 2016 р. у керівництва Державної пенітенціарної служби України панувало уявлення про створення у найближчому майбутньому зрозумілої моделі пенітенціарної системи із несуттєвими національними особливостями, то в останні роки утверджується інша думка про реставрацією кримінально-виконавчої системи України без повернення на попередні позиції, на зміну реалій, куди завгодно: уперед, назад, убік, по колу.

Висновки

Отже, для того щоб системні зміни набули цілеспрямованості і успішності, вони не тільки повинні бути послідовними - для них необхідно створити певні передумови. Серед таких передумов важливими є відповідний рівень і фахова підготовка керівництва Міністерства юстиції України, бажання реалізувати наукові ідеї вітчизняних вчених-пенітенціаріїв у питаннях трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему.

Хоча варто зазначити, що складність трансформаційних процесів переходу кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України полягає в необхідності врахування старих і напрацювання нових її моделей, насамперед удосконалення та осучаснення нормативно-правової бази, реорганізація форм діяльності органів та установ виконання покарань, підготовка та перепідготовка нової генерації персоналу місць несвободи, впровадження наукових ідей у практику функціонування кримінально-виконавчої системи тощо.

Сьогодні також актуальним залишається узагальнення досвіду функціонування пенітенціарних систем закордонних із врахуванням трансформаційних процесів переходу в Україні від теорії кримінально-виконавчої системи до теорії пенітенціарної системи. При цьому необхідно взяти до уваги найкращі моделі такої трансформації з урахуванням глобалізаційних процесів, якими охоплена і наша країна.

Найбільш необхідним і гострим вважається у трансформаційних процесах переходу кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України - це отримання реальної науково обґрунтованої інформації про дійсний стан пенітенціарної системи і осіб, які були засудженні і відбули покарання за роки незалежності.

З цим пов'язано визначення дійсної результативності роботи Міністерства юстиції України щодо функціонування органів і установ виконання кримінальних покарань, їх відповідності доктринальним положенням Конституції України в частині визнання людини найвищою соціальною цінністю - недоторканності й безпеки людини, її життя і здоров'я, честі й гідності, невідчуженості й непорушності її прав і свобод.

Мабуть, сьогодні ніхто не буде заперечувати, що Україна - лідер серед країн за зверненнями до Європейського суду з прав людини, який звертає увагу на порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, йдеться про неналежне проведення розслідування скарг, неналежні умови тримання під вартою, поміщення особи до металевої клітки під час судового засідання тощо.

Вирішенню цієї проблеми може сприяти проведення Міністерством юстиції аудиту всіх установ виконання кримінальних покарань з метою визначення їх потреби і спроможності забезпечити утримання ув'язнених і засуджених відповідно до міжнародних стандартів поводження з ув'язненими і засудженими.

Зрештою в цій статті викладені погляди автора на стадії трансформаційних процесів переходу кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України. Оскільки більшість пропозицій щодо реформування кримінально-виконавчої системи України залишаються на папері, слава Богу, що про них говорять на конференціях, круглих столах, симпозіумах, тому висловлюємо побажання Міністерству юстиції України не ігнорувати доробками вітчизняних вчених, особливо в цей складний для України час.

Список використаних джерел

1. Шкута О. О. Пенітенціарна система України: теоретико-прикладна модель: монограф. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2017. 366 с.

2. Пузирьов М. С. Порівняльний аналіз виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк у зарубіжних країнах: монограф. Київ: ВД «Дакор», 2018. 518 с.

3. Новосад Ю. О. Прокуратура України як учасник кримінально-виконавчої діяльності: монограф. Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2019. 462 с.

4. Богатирьов А. І. Антикриміногенний вплив на злочинність у місцях несвободи України: монограф. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2019. 432 с.

5. Богатирьов І. Г., Боровик А. В., Шевченко А. Є. Пенітенціарна парадигма виконання покарання у виді позбавлення волі на певний строк в Україні: монограф / за заг. ред д-ра юрид. наук. проф. І. Г. Богатирьова. Одеса: Вид. дім «Гельветика», 2022. 288 с.

6. Богатирьова О. І. Ідея трансформації кримінально-виконавчої системи України в пенітенціарну в наукових працях професора І. Г. Богатирьова. Щорічні читання наукової школи «Інтелект»: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 25 трав. 2020 р.) / за заг. ред. І. Г. Богатирьова. Київ: ВД «Дакор», 2020. 220 с.

7. Пузирьов М. С., Царюк С. В. Сучасна модель трансформації кримінально-виконавчої системи в пенітенціарну систему України. Щорічні читання школи «Інтелект»: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 25 трав. 2020 р.) / за заг. ред. І. Г.Богатирьова. Київ: ВД «Дакор», 2020. 220 с.

References

1. Shkuta, O. O. (2017) Penitentsiama systema Ukrainy: teoretyko-prykladna model [Penitentiary system of Ukraine: theoretical and applied model]: monohraf. Kherson: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 366 p. [in Ukr.].

2. Puzyrov, M. S. (2018) Porivnialnyi analiz vykonannia pokarannia u vydi pozbavlennia voli na pevnyi strok u zarubizhnykh krainakh [Comparative analysis of execution of punishment in the form of deprivation of liberty for a certain period in foreign countries]: monohraf. Kyiv: VD «Dakor», 518 p. [in Ukr.].

3. Novosad, Yu. O. (2019) Prokuratura Ukrainy yak uchasnyk kryminalno-vykonavchoi diialnosti [The Prosecutor's Office of Ukraine as a participant in criminal enforcement activities]: monohraf. Lutsk: PrAT «Volynska oblasna drukarnia», 462 p. [in Ukr.].

4. Bohatyrov, A. I. (2019) Antykryminohennyi vplyv na zlochynnist u mistsiakh nesvobody Ukrainy [Anti-criminogenic influence on crime in places of detention in Ukraine]: monohraf. Kherson: Vydavnychyi dim «Helvetyka», 432 p. [in Ukr.].

5. Bohatyrov, I. H., Borovyk, A. V., Shevchenko, A. Ye. (2022) Penitentsiarna paradyhma vykonannia pokarannia u vydi pozbavlennia voli na pevnyi strok v Ukraini [Penitentiary paradigm of execution of punishment in the form of imprisonment for a certain period in Ukraine]: monohraf. / za zah. red d-ra yuryd. nauk. prof. I. H. Bohatyrova. Odesa: Vyd. dim «Helvetyka», 288 p. [in Ukr.].

6. Bohatyrova O. I. (2020) Ideya transformatsii kryminalno-vykonavchoi systemy Ukrainy v penitentsiarnu v naukovykh pratsiakh profesora I. H. Bohatyrova. Shchorichni chytannia naukovoi shkoly «Intelekt» [The idea of transformation of the criminal-executive system of Ukraine into a penitentiary system in the scientific works of Professor I. H. Bogatyrev. Annual readings of the scientific school «Intellect»]: materialy Mizhnarodnoi naukovo-prakt. konf. (Chernihiv, 25 travnia 2020 r.) / za zah. red. I. H. Bohatyrova. Kyiv: VD «Dakor», 220 p. [in Ukr.].

7. Puzyrov, M. S., Tsariuk, S. V. (2020) Suchasna model transformatsii kryminalno-vykonavchoi systemy v penitentsiarnu systemu Ukrainy. Shchorichni chytannia shkoly «Intelekt» [A modern model of the transformation of the criminal-executive system into the penitentiary system of Ukraine. Annual readings of the «Intellect» school]: materialy Mizhnarodnoi naukovo-prakt. konf. (Chernihiv, 25 travnia 2020 r.) / za zah. red. I. H. Bohatyrova. Kyiv: VD «Dakor», 220 p. [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.