Запобігання деліктам, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, як прерогатива охорони прав людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ЗАПОБІГАННЯ ДЕЛІКТАМ, ЩО ПОСЯГАЮТЬ НА ГРОМАДСЬКИЙ ПОРЯДОК І ГРОМАДСЬКУ БЕЗПЕКУ, ЯК ПРЕРОГАТИВА ОХОРОНИ ПРАВ ЛЮДИНИ

Олександр ЗАХАРЧЕНКО

Викладач

м. Дніпро

Анотація

адміністративний громадський порядок безпека

У статті детерміновано зв'язок профілактики адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку з охороною прав та свобод людини і громадянина. Також з'ясовано значення поняття «профілактика» у різних сферах життя людини та запропоноване власне тлумачення профілактики правопорушень (адміністративних), оскільки офіційне, закріплене на законодавчому рівні, відсутнє. Наголошено на важливості охорони громадського порядку та почутті безпеки для кожної особистості. Встановлено зв'язок профілактики правопорушень із задоволенням потреб людини, які розташовані за психологічною теорією у піраміді Маслоу.

Ключові слова: профілактика, права і свободи, правопорушення, потреби, інтереси, розвиток.

Annotation

Oleksandr Zakharchenko. Preventoin of offenses that affect public order and public security as a human rights protection preregotive. An important condition for ensuring the rights and freedoms of citizens in Ukraine, as a sovereign, independent, democratic, social, legal state, is the implementation of law enforcement practices, as well as the maintenance of all forms of democracy.

The mentioned article determines the connection between the prevention of administrative offenses that encroach on public order and public safety and the protection of human and citizen rights and freedoms.

Also, this article clarifies the meaning of the concept of «prevention» in various spheres of human life and offers its own interpretation of the prevention of (administrative) offenses, since there is no official, fixed at the legislative level. The importance of maintaining public order and a sense of security for each individual is emphasized. The connection between the prevention of offenses and the satisfaction of human needs, which are located according to psychological theory in Maslow's pyramid, has been established.

The definition of «prophylaxis» is revealed through the prism of various scientific views and formulations, the content of which is partially reflected in the current regulatory framework. In today's realities, the wording of prevention has a declarative nature, which complicates the activity of subjects of authority in the field of tort prevention.

Analysis of domestic experience in combating offenses in the field of public security and public order will provide an opportunity to implement positive experience into national legislation and take measures to properly counter delinquent manifestations in society.

Keywords: prevention, rights and freedoms, offenses, needs, interests, development.

Постановка проблеми

Профілактика правопорушень як соціального та антисоціального явища, що супроводжується формою організації людського існування, є викликом теоретичних та практичних працівників у всьому світі. Обмеження цього прояву і його нівелювання завжди було і залишається головною турботою держави, незалежно від її правової природи [4, с. 134]. Аналізуючи статистичні дані про правопорушення на території України, розуміємо, що механізм охорони прав та свобод людини і громадянина потребує удосконалення, розробки нових методів і підходів до протидії та профілактики протиправної поведінки. Особливе місце серед випадків облікованих правопорушень займають адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, оскільки їх вчинення відбувається щодня у великій кількості. Образливе чіпляння, нецензурна лайка, психологічне домашнє насильство, розпивання спиртних напоїв чи куріння в громадських місцях - все це посягає на встановлений порядок, створює ризик для щасливого майбутнього цивілізованих осіб. Такі прояви антисоціальної поведінки порушують загальноприйняті правила, створюють дискомфорт у реалізації прав, задоволенні законних потреб та інтересів, часом обмежуючи конституційні права.

Аналіз публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми

Дослідженням зазначеної проблематики у свій час займалися такі науковці, як А. Собакарь, Р. Миронюк, А. Губанова, Л. Доля, Д. Єжевський, Я. Когут, О. Кононова, Є. Шихова, О. Юнін тощо. Але на сьогодні, на жаль, є коло питань, які ще не розглянуті та на яких потрібно зробити акцент і всебічно дослідити.

Метою статті є встановлення зв'язку між профілактикою правопорушень і механізмом охорони прав та свобод, ролі профілактики у задоволенні потреб людини різного рівня, а також необхідність проведення (застосування такої форми державного примусу) для збереження ладу на території держави.

Виклад основного матеріалу

Кожна людина прагне до особистого розвитку, самовдосконалення, поліпшення умов життя, збільшення власних цінностей і здобутків, суспільного визнання. З метою досягнення такого результату щодня відбувається процес праці: на роботі, де людина здобуває кошти для задоволення власних потреб; у вільний час, коли людина здобуває нові знання для збільшення горизонту поглядів, підвищення рівня цілей і розташування нових пріоритетів; також у боротьбі з власними страхами чи сумнівами - праця над мотивацією та бажанням. Однак, навіть розглядаючи психологічну теорію, відображену у піраміді Маслоу, звертаємо увагу на 1-й рівень - основу подальших процесів, потреб та інтересів. На 1-му рівні знаходяться всі компоненти, що підтримують життя людини на фізіологічному рівні, без яких повноцінне існування особистості як живого організму неможливе. Не менш важливим є 2-й рівень у піраміді потреб, оскільки він характеризує потребу у безпеці. Індивід не може прагнути до визнання, якщо не відчуває себе у безпеці та не отримує всіх необхідних умов для повноцінного існування. До безпеки належить відчуття безпеки щодо майнових здобутків, охорони здоров'я і життя, комфорту і стабільності.

Саме безпека, яка так необхідна кожній особистості, забезпечується приписами чинного законодавства. Потреби та інтереси людини, від найнижчого рівня до найвищого, гарантуються державою та містяться у правах людини і громадянина. Основний закон України є підґрунтям не лише достатніх умов існування особистості як живого організму, але й основою культурно-духовного розвитку, комфортного, цікавого і насиченого життя, а також умовою формування високих моральних якостей, поваги один до одного.

Без стабільного підтримання встановленого ладу і порядку у державі неможливе забезпечення і гарантія жодного права людини (незалежно від рівня потреби). Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, мають значно більші наслідки, ніж здається на перший погляд, оскільки вони посягають не просто на спокій громадян, тимчасово його порушують або обмежують реалізацію якогось інтересу - порушують нормальний ритм життя, комфортні умови для існування і культурно-духовного розвитку людини, а також мають деякі психологічні наслідки, що згодом можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей, порядку і ладу в державі.

Чи може профілактика адміністративних правопорушень позитивно вплинути на охорону і забезпечення реалізації прав людини і громадянина, а також основоположних свобод? Однозначно - так, бо профілактику віднесено до механізму державного примусу і методу публічного управління, що і є основою реалізації та задоволення потреб й інтересів суспільства.

Демократична держава має людиноцентристський підхід у процесі управління, при виборі методів його здійснення, а також запобіжних і відновлювальних механізмів для встановленого ладу. Тобто це означає, що на першому місці у низці найвищих цінностей знаходяться не інтереси держави, а права людини (незалежно від її соціального чи сімейного статусу, майнового становища, кольору шкіри чи походження). Найвищими соціальними цінностями держави в Україні є життя людини, її здоров'я, честь і гідність [1]. Серед зазначених цінностей ми зустрічаємо такі, що знаходяться на різних рівнях потреб (за психологічною теорією), а це свідчить про зацікавленість держави не лише в існуванні людей як живих істот, але й в їхньому культурно-духовному розвитку, підвищенні самосвідомості та правосвідомості, повазі один до одного та держави. Також Основний закон України регламентує взаємні обов'язки між державою та громадянами, що проживають на її території, користуються спеціальними правами.

Для встановлення зв'язку між профілактикою правопорушень, державою та гарантією прав і свобод людини і громадянина, спочатку необхідно з'ясувати значення понять «профілактика», «державний примус» та інших, що характерні цій темі. Державний примус має декілька форм, що впливають на забезпечення прав і свобод громадян, а також інтересів держави, виконання її завдань та функцій.

Найчастіше поняття «профілактика» пов'язують з медициною, акцентуючи на тому, що це: заходи, які запобігають виникненню й поширенню хвороб, сприяють охороні здоров'я населення [2]. Зазначені заходи поділені на етапи, кожен з яких має своє призначення і особливості. Наприклад «первинна профілактика» - застосовується з метою виявлення загроз та чинників ризику для здоров'я здорової людини, а «вторинна профілактика» вже має на меті попередження ускладнень і загострень наявних у людини хвороб [3] тощо. Профілактика у медицині загалом спрямована на збереження життя і здоров'я людини, шляхом своєчасного виявлення негативних чинників, що можуть вплинути на самопочуття, викликати або загострити хвороби. Тобто вчасне виявлення проблеми - підґрунтя ефективної боротьби з хворобою або ж її повне попередження (недопущення).

Також поняття «профілактика» активно застосовується і в інших сферах людського життя, наприклад - технічній. Профілактика у такому разі матиме визначення: сукупність заходів, що запобігають передчасним поломкам та спрацюванню машин, механізмів тощо на виробництві, транспорті, відвертають аварії [4]. Аналізуючи це визначення поняття у технічній сфері, розуміємо, що профілактикою називають такі дії, що допомагають уникнути настання тяжких наслідків. Як і в медицині, профілактика може здійснюватися різними способами, кожен з яких має своє призначення і мету. Варто звернути увагу на те, що хоч профілактика проводиться з метою недопущення поломки механізмів, аварій тощо, спрямована на - збереження життя і здоров'я людей, які можуть постраждати внаслідок несправності техніки або неправильного поводження (використання) з нею.

Офіційне тлумачення поняття «профілактика правопорушень» можна знайти в наказі МВС України № 452 від 25.05.2012 «Про затвердження Положення про профілактику правопорушень, пов'язаних із здійсненням службової діяльності працівниками Державної міграційної служби України», що втратив чинність 05.07.2019. Згідно з цим тлумаченням, профілактикою правопорушень є система правових, організаційних і виховних заходів, спрямованих на попередження та усунення умов і причин, що сприяють учиненню працівниками ДМС України протиправних дій, пов'язаних із здійсненням їх службової діяльності. Ключовими словами цього визначення поняття можемо вважати: «профілактика», «попередження», «усунення умов і причин» та «протиправної поведінки». Тобто під профілактикою правопорушень мається на увазі всебічне сприяння недопущенню неправомірної поведінки службових осіб. Кінцевою метою профілактики правопорушень також можемо вважати охорону життя і здоров'я людей, однак варто розглянути охорону прав у більш широкому значенні: така профілактика запобігає зниженню або порушенню встановленого на території держави порядку і ладу, оскільки службові особи ДМС України є представниками держави (державними службовцями), мають спеціальні повноваження, надані державою для виконання службових завдань і функцій в інтересах держави та суспільства (населення, громадян).

Узагальнюючи зазначені варіанти тлумачення поняття «профілактика», надаємо визначення цьому поняттю щодо адміністративних правопорушень. «Профілактика правопорушень» - це комплекс дій і заходів, спрямованих на своєчасне виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, а також виявлення вчинення правопорушень на ранніх стадіях, недопущення настання значної шкоди від неправомірної поведінки з метою захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства і держави.

Як профілактика пов'язана з державою і чи будь-яка профілактика має законний характер, спрямована на охорону прав і свобод людини і громадянина? До методів здійснення державних функцій віднесено такі форми впливу: заохочення, переконання і примус [5, с. 65]. Ці методи також характерні публічному адмініструванню [6], мають менший обсяг значення, ніж у випадку здійснення державних функцій. На думку науковців, до державного примусу належить безпосередньо сам примус, як метод адміністрування чи виконання державних функцій, однак, аналізуючи тлумачення «державного примусу», можемо зробити висновок, що і заохочення, і переконання також належать (входять) до державного примусу через наявність низки характерних ознак такого примусу.

Державним примусом є матеріальний, психологічний або фізичний вплив уповноважених органів публічної влади та їх посадових осіб на особистість з метою примусити її діяти по волі володарюючого суб'єкта, в інтересах держави [5, с. 65]. Профілактику варто віднести до державного примусу, оскільки характерною ознакою цього комплексу дій і заходів є психологічний вплив на особистість в інтересах держави, а мета профілактики правопорушень - правове виховання осіб, попередження вчинення правопорушень шляхом підвищення рівня правосвідомості та самосвідомості.

Відчуття безпеки і свободи для людини не менш важливі, ніж інші фізіологічні та духовно-моральні потреби, оскільки тільки вони сприяють розвитку, формуванню високих моральних якостей, поваги до інших та до держави.

У державі для ефективного забезпечення прав і свобод людей функціонують апарати управління та примусу, у взаємодії - гарантують, а в разі потреби - відновлюють порушені права та притягують до відповідальності винних. У зазначених апаратах працюють посадові особи, яким надано спеціальні повноваження для здійснення службових функцій і завдань в інтересах держави та її населення. Проведення профілактичних заходів - віднесено до компетенції посадових осіб державного апарату та регламентуються нормативними актами (порядок і мета проведення таких заходів). Тільки така профілактика є законною. Рівень технологій та свободи у виборі діяльності людини на сучасному етапі досяг такого рівня, що будьякий громадянин, іноземець чи інша особа може проводити лекції, тренінги, семінари, курси тощо з метою висловлення власної думки, пошуку і навчання однодумців, однак не кожні заходи з назвою «профілактика» є законними, мають на меті забезпечення прав і свобод людини і громадянина, позитивно сприяють задоволенню інтересів держави. Такі заходи можуть мати приватний характер і сприяти реалізації інтересів конкретної особи чи організації на території держави, шкодити патріотично-правовому вихованню особистостей. Тому варто пам'ятати, що профілактика є законною та корисною, якщо має на меті збереження найвищих соціальних благ (життя, здоров'я людини, її честі та гідності, свободи) держави та не шкодить її інтересам, правосвідомості, не впливає негативно на поведінку осіб, не спричиняє вчиненню неправомірних дій.

В Україні правопорушеннями, що становлять значну загрозу суспільству і державі, вважаються кримінальні правопорушення, за які, відповідно до чинного законодавства, передбачена кримінальна відповідальність у вигляді обмеження чи позбавлення волі, грошових стягнень тощо. Чи дійсно лише кримінальні правопорушення становлять значну суспільну небезпеку? Серед різновидів правопорушень, що тісно пов'язані між собою і нерідко перетинаються (адміністративні з цивільними, кримінальні з дисциплінарними та в інших комбінаціях), варто звернути увагу і на адміністративні, що охоплюють на початкових стадіях усі сфери правопорушень. Відповідальність за адміністративні правопорушення має профілактичний характер, застосовується для попередження настання більш тяжких наслідків. Однак адміністративні правопорушення мають інколи більш тяжкі наслідки, ніж кримінальні. Наприклад, розглядаючи адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, можемо помітити, що переважно всі вони становлять небезпеку для життя і здоров'я особи, перешкоджають нормальному життю та реалізації потреб з інтересами. Але за такі правопорушення передбачена відповідальність у незначних розмірах, що не завжди ефективно впливає на механізм охорони прав і свобод людини, попереджає вчинення нових антиморальних і протиправних дій. Крім відповідальності, чинне законодавство передбачає проведення профілактичної роботи з населенням (загальної) та індивідуальної з особами, що стали жертвами неправомірної поведінки або вчинили правопорушення. Комплексний підхід, застосування різних форм профілактики (у процесі якої роз'яснюється мета недопущення правопорушень, вплив неправомірної поведінки на життя особистості та суспільства, застосування заходів відповідальності та можливі наслідки вчинених раніше, можливих дій) гарантує більш ефективний результат, ніж застосування лише одного з різновидів відповідальності. Особистість без додаткових бесід, з низьким рівнем правосвідомості - не в змозі усвідомлювати мету застосування до неї будь-яких заходів примусу (фізичної сили для припинення протиправної поведінки чи спеціальних засобів [7], заходів відповідальності тощо). Стаття 173-1 КУпАП регламентує притягнення до відповідальності осіб за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку серед населення, порушення громадського порядку [8]. Порушення встановленого порядку може призвести до загрози життю і здоров'ю осіб, що є учасниками (з будь-якої сторони) цього правопорушення, оскільки паніка шкодить дотриманню встановлених норм поведінки населення, їх моральним цінностям і пріоритетам у момент особливого психологічного стану. Особи в паніці з легкістю вчиняють інші правопорушення через необережність або умисно, користуючись ситуацією для задоволення власних потреб неправомірним шляхом. Однак профілактика у формі співбесіди або публічного виступу уповноважених осіб з роз'ясненням наслідків значно зменшує ймовірність такого прояву протиправної поведінки, оскільки так люди усвідомлюють настання відповідальності та застосування інших заходів примусу для припинення протиправної поведінки, відновлення порушених прав і порядку. Малоймовірно, що хтось прагне до створення дискомфорту, застосування певних обмежень, навпаки, як вже раніше було зазначено - люди прагнуть до поліпшення умов, стабільності і комфорту.

Однак варто враховувати і потребу у визнанні - люди з низьким рівнем правосвідомості та негативним досвідом такого визнання через неправомірну поведінку (авторитет серед соціальних груп, яким характерна неправомірна поведінка для задоволення потреб і інтересів) схильні до вчинення правопорушень з метою реалізації, набуття негативного авторитету.

Дрібне хуліганство (ст.173 КУпАП) порушує конституційні права людини на честь, повагу гідності, у випадку образливого чіпляння та нецензурної лайки. Загалом майже будь-яке правопорушення - прямо порушує права і свободи людини і громадянина або ж створює умови для масштабного порушення, загрозу життю і здоров'ю людей.

Особливостями профілактики адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, варто вважати роз'яснення норм і правил поведінки у суспільстві. Якщо у випадку незаконного продажу товарів (без ліцензії, акцизу, з рук тощо) роз'яснюється шкода життю покупця та економіці державі, то у випадку з профілактикою адміністративних правопорушень, які стосуються громадської безпеки - шкода комфортному життю і розвитку суспільства, роль освіченості, знань, моральних якостей і цінностей. Як вже було раніше зазначено, такі правопорушення здебільшого мають негативні психологічні наслідки (травми та ін.). Домашнє насильство, булінг, поширення неправдивих чуток, неналежне виконання батьками обов'язків - нерідко стають підґрунтям для вчинення жертвами самогубства або ж прояву агресії за відтвореною моделлю поведінки агресора-кривдника. В цьому випадку велике значення має проведена профілактична робота, спрямована як на попередження вчинення правопорушень, так і на мінімізацію негативних наслідків вже вчиненого протиправного діяння.

Висновки

Отже, профілактика правопорушень є невід'ємною складовою механізму охорони і забезпечення реалізації прав та свобод людини і громадянина. Від ефективності профілактики залежить рівень освіченості і цивілізації населення, розвитку його культурно-духовних цінностей та моральних якостей, стабільність і комфорт життя. Профілактика адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, має велике значення і на особистісному (індивідуальному рівні) для особи, коли задовольняється її потреба у відчутті безпеки, і на загальносуспільному, коли підтримується порядок у державі, нормальні умови для життя і розвитку, а не лише існування і виживання. Така профілактика також допоможе знизити ризики протиправної поведінки учасників попередніх правопорушень через психологічні наслідки (жертв, кривдників та ін.).

Зважаючи на зазначене, робимо висновок, що варто більше уваги приділяти формі державного примусу у вигляді переконання, що реалізується шляхом проведення профілактики. Цей метод правоохоронної діяльності допомагає значно зменшити шкоду державі і її населенню, поліпшує умови, підвищує рівень правосвідомості і самосвідомості. Крім того, профілактику варто віднести до позитивних чинників, що допомагають особистостям реалізувати потреби (за психологічною теорією) від найнижчого до найвищого рівня у формі загальних і спеціальних прав. Тому робимо висновок, що профілактика адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку - гарантує щасливе, повноцінне, цікаве і насичене життя суспільства, еволюцію та самовдосконалення.

Список використаних джерел

1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/254.

2. Профілактика. Словник іншомовних слів. URL: https://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%EF%F0%EE%F4%B3%EB%E0%EA%F2%E8%EA%E0.

3. Профілактична медицина. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1 %84%D1 %96%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1 %82%D0%B8%D1 %87%D0%BD%D0 %B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0.

4. Tudorica A.-A. Modern aspects of crime prevention. Philosophy, Economics and Law Review. 2021. Vol. 1. No. 1 S. 134-139.

5. Профілактика. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D1%80%D0%BE% D1 %84%D1 %96%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1 %82%D0%B8%D0%BA%D0%B0.

6. Теорія держави і права: підруч. / кер. авт. кол. канд. юрид. наук проф. Ю. А. Ведєрніков. 3-є вид. перероб. і допов. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2017. 480 с.

7. Адміністративне право. Загальна частина. Методи публічного адміністрування. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/adm_pravo_zch/nm/lec8.html.

8. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40-41. Ст. 379.

9. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 18.12.1984. Відомості Верховної Ради УРСР. 1984. Додаток до № 51. Ст. 1122.

References

1. Кош^те^ Ukrayiny [Constitution of Ukraine]: Zakon Ukrayiny vid 28 chervnya 1996 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254. [in Ukr.].

2. Profilaktyka [Prevention]. Slovnyk inschomovnyh sliv. URL: https://www.jnsm.com.ua/cgibin/u/book/sis.pl?Qry=%EF%F0%EE%F4%B3%EB%E0%EA%F2%E8%EA%E0. [in Ukr.].

3. Profilaktychna medicyna [Preventive medicine]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/% D0%9F%D 1 %80%D0%BE%D 1 %84%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D 1 %82%D0%B8%D1%8 7%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0. [in Ukr.].

4. Tudorica, A.-A. (2021) Modern aspects of crime prevention. Philosophy, Economics and Law Review. Vol. 1. No. 1, pp. 134-139.

5. Profilaktyka [Prevention]. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D1%80% D0%BE%D1 %84%D1 %96%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1 %82%D0%B8%D0%BA%D0%B0. [in Ukr.].

6. Теог^а derzhnvy і рrаvа [Theory of the state and law]: pkirach. / ker. аvt. кої. kаnd. yuryd. паик, рrоf. U. А. Vedernіkоv. 3-e vyd. регегоЬ. і dоp. Dn^ra: Dnірrоptrovs'kyi derzgavnyi universytet vnutryschnih sprav; Lira LTD, 2017. 480 p. [in Ukr.].

7. Admіnіstrаtyvnі рrаvо. Zngnlnn chnstyna. Мetоdy publichnogo аdmmіstruvаnnja [Administrative Law. General part. Methods of public administration]. URL: https://arm.naiau.kiev.ua/books/adm_pravo_zch/nm/lec8.html. [in Ukr.].

8. Pro Natsional'nu politsiyu [On the National Police]: Zakon Ukrayiny vid 02.07.2015. Vidomosti VerkhovnoyiRady Ukrayiny. 2015. № 40-41, art. 379.

9. Mrdeks Штату pro аdmіnіstrаtyvnі рrаvоpоruschennja [Code of Ukraine on Administartive Offences] vki 18.12.1984. Vіdоmоstі Vеrhоvnоyi Rаdy URSR. 1984, Dоdаtоk dо № 51. Art. 1122. [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru