Зміна профільного закону про віртуальні активи: імплементація європейського регламенту MiCA

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут права та суспільних відносин

Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»

Зміна профільного закону про віртуальні активи: імплементація європейського регламенту MiCA

С.О. Грицай,

Мета: Верховна Рада України прийняла 17.02.2022 р. Закон України «Про віртуальні активи» № 2074-IX. Повноцінний запуск українського ринку віртуальних активів планувався законодавцями з 01.10.2022 р. одночасно з прийняттям Законопроекту № 7150, який так досі і не був прийнятий (на момент проведення дослідження). Що саме стало причиною і які наслідки це може мати, ми і спробуємо встановити, провівши дослідження у даній роботі. Методологічна основа дослідження включає в себе сукупність філософських, загальнонаукових і спеціальних правових методів наукового пізнання. При проведенні дослідження використовувалася система методів наукового пізнання. Результати: перша редакція Закону України «Про віртуальні активи», прийнята 15.03.2022 р., стала індикатором того, що у перспективі українські компанії та міжнародні інвестори зможуть легально працювати в Україні. Але на сьогоднішньому етапі Закон України «Про віртуальні активи» носить більш декларативний характер. І розкриє свій потенціал тільки після приведення його до норм регламенту MiCA, створення та затвердження підзаконних актів. Обговорення: за період із 17.02.2022р., а саме з моменту ухвалення Парламентом України Закону № 2074 та до початку 2023 року, відбулися значні події. Серед таких впливових подій можна відзначити той факт, що 23.06.2022 р. Україна набула статусу кандидата на членство в Європейський Союз. Одночасно з цим, Європейський Союз суттєво оновив Регламент регулювання ринку криптоактивів M^A). Тому вітчизняне законодавство, що регулює віртуальні активи, необхідно переглянути, через імплементацію Регламенту регулювання ринку криптоактивів.

Ключові слова: MiCA; віртуальні активи; стейблкоін; криптовалюта; біткоїн; електронні гроші; грошовий сурогат.

закон віртуальний актив криптовалюта

Serhii Hrytsai

AMENDMENTS TO THE SPECIALIZED LAW ON VIRTUAL ASSETS: IMPLEMENTATION OF THE EUROPEAN MICA REGULATION

Institute of Law and Social Relations of The Open International University of Human Development "Ukraine"

Aim: on February 17, 2022, the Parliament of Ukraine adopted the Law of Ukraine ”On Virtual Assets ” No. 2074-IX. The full launch of the Ukrainian virtual asset market was planned by lawmakers from 01.10.2022 simultaneously with the adoption of Draft Law No. 7150, which has not yet been adopted (at the time of the study). What exactly was the reason and what consequences this may have, we will try to establish by conducting a study in this paper. Methods: the research was based on the analysis of the legal framework of Ukraine, the European Union and other international acts, including those ratified by the Parliament of Ukraine. The research objective required an in-depth study of its individual components, for which the study is divided into a number of stages in order to form the necessary sequence of conclusions. The methodological basis of the study includes a combination ofphilosophical, general scientific and special legal methods of scientific knowledge. The study was conducted using the system of methods of scientific cognition. Results: the first version (and based on our research, we are almost certain that there will be subsequent versions) of the Law of Ukraine ”On Virtual Assets”, which was adopted on 15.03.2022, was an indicator that in the future Ukrainian companies and international investors will be able to operate legally in Ukraine. However, at this stage, the Law of Ukraine ”On Virtual Assets” is still more declarative in nature. And it will unleash its potential only after it is brought in line with the MiCA regulations, and after the creation and approval of bylaws. Discussion: significant events have taken place since February 17, 2022, namely since the adoption of Law 2074 by the Parliament of Ukraine and until the beginning of2023. Among such influential events is the fact that on June 23, 2022, Ukraine became a candidate for membership in the European Union. At the same time, the European Union has significantly updated the Crypto Asset Market Regulation (MiCA). Therefore, the domestic legislation regulating virtual assets needs to be revised due to the implementation of the MiCA.

Key words: MiCA; virtual assets; stablecoin; cryptocurrency; bitcoin; electronic money; money surrogate.

Вступ

Постановка проблеми та її актуальність. У листопаді 2022 року, в інтерв'ю Інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна» віце-прем'єр- міністр цифрової трансформації України заявив: «Нам потрібно терміново закінчити те завдання, яке ми почали робити: легалізацію віртуальних активів в Україні. Ми прийняли базовий закон «Про віртуальні активи», який був драйвером законодавчого процесу [...]. За даними провідних блокчейн-аналітичних компаній, ми перебуваємо серед світових лідерів за використанням криптовалют. Але для розвитку криптоіндустрії у правовому полі потрібно зробити все необхідне для її легалізації. Для нас це зараз досить чутливе питання: і з точки зору податкових надходжень у бюджет, і з точки зору довіри інших країн. Ми за легалізацію цього прогресивного технологічного сектору, щоб бізнес міг розвиватись, держава - розвивати цифрову економіку та отримувати податки.» [7].

Не сформована законодавча база в Україні, якщо не сказати про взагалі її відсутність (беручи до уваги «заморожений» Закон України «Про віртуальні активи»); за даними світового аналітичного інтернет-видання Chainalysis, що наведені у Таблиці 1, не завадила Україні посісти третє місце серед світових лідерів щодо використання криптовалют.

Таблиця 1.

Рейтинг за глобальних індексів щодо впровадження криптовалют країнами світу у 2022 році

Виклад основного матеріалу дослідження

Європейські регулятори вперше згадали про необхідність регулювання ринків крипто-активів (надалі - Markets in Crypto-Assets Regulation або MiCA) незабаром після того, як Facebook запустив стейблкоїн Libra. Міністр фінансів Франції заявив через кілька хвилин після запуску проекту, що Libra ніколи не стане суверенною валютою і потребуватиме надійного захисту прав споживачів. Банкрутства FTX, Terra і Celsius Network посилили рішучість влади. Європа визначила, що існуюче законодавство не може бути застосоване до більшості крипто-активів та їх постачальників. Тому було створено нове, яке регулює крипту та діяльність крипто-компаній [14].

Рада ухвалила свій переговорний мандат щодо MiCA 24 листопада 2021 року. Переговори між спів-законодавцями розпочалися 31 березня 2022 року і закінчилися тимчасовою угодою, досягнутої 05 жовтня 2022 року [17].

5 жовтня 2022 року законодавці Євросоюзу схвалили текст законопроекту Markets in Crypto Assets Regulation (MiCA) [16], який стане основою для регулювання криптовалют у Європейського Союзу. А вже 10 жовтня члени Комітету з економічних та валютних питань Європейського парламенту ухвалили законопроект про регулювання криптовалют, таким чином підтримавши регламент MiCA та всі відповідні положення.

За словами представників Комітету Євросо- юзу, ініціатива MiCA зможе вплинути на здатність учасників ринку диверсифікувати свій бізнес за рахунок розробки стратегії крипто - активів, а також на здібності підвищувати довіру перед банками та пропонувати крипто- компаніям єдину ліцензію для роботи в ЄС. Цей регламент залишилося лише ухвалити Європейському парламенту до кінця місяця жовтня 2022 року, після чого він набуде чинності після спливу терміну 18 місяців [19].

Однак, на початку 2023 року Європейський парламент переніс розгляд регламенту регулювання криптовалют на території ЄС, відомий як MiCA, на квітень 2023 року. За інформацією преси, перекладачі не встигають опрацювати 400 сторінок документа для перекладу 24 офіційними мовами країн-членів блоку [1].

Очікується, що Європейський парламент проголосує за MiCA у квітні 2023 року. Після ухвалення документ стане Законом у кожній з 27 країн-членів ЄС. Регламент набуде чинності після 18-місячного перехідного періоду [14].

Таким чином можна констатувати, що регламент MiCA вступить у закону силу не раніше середини 2024 року.

На фоні розробки та прийняття регламенту MiCA, згадаємо, що 28.02.2022 року Україна подала заявку на членство у Європейському Союзі. У свою чергу Рада Європейського Союзу 07.03.2022 року звернулася до Європейської комісії з проханням надати свій висновок по заявці від України. І вже 17 червня 2022 року Європейська комісія оприлюднила свій висновок, у якому рекомендувала визнати європейську перспективу Україні та надати статус кандидата на вступ до європейської спільноти. 23 червня 2022 року лідери Європейського Союзу у Брюсселі схвалили рекомендації Європейської комісії, щодо надання Україні статусу кандидата на вступ у Європейський Союз [18].

У зв'язку з набуттям Україною статусу кандидата на членство в ЄС, норми вітчизняного законодавства, зокрема і щодо віртуальних активів, повинні бути адаптовані до європейських стандартів, не виключенням буди і регламенту MiCA.

Національний інститут стратегічних досліджень, на фоні аналізу Закону України «Про віртуальні активи» в контексті прийняттям України у кандидати в члени Європейського Союзу, - серед ряду основних проблемних питань, які потребують вирішення на сучасному етапі розвитку для впорядкування обігу віртуальних активів в Україні, зазначив: класифікація та аналіз крипто-активів відповідно до міжнародних та європейських нормативно-правових актів і стандартів згідно з їх основними характеристиками та економічними цілями. Проведення детального аналізу класифікації різних категорій віртуальних активів необхідне для забезпечення належного регулювання та контролю відповідно до їх характеристик і ризиків. На основі аналізу різних віртуальних активів доцільно встановити вимоги для ринків тих віртуальних активів, які в цей час не підпадають під дію законодавства України. У міжнародній практиці найпоширеніша класифікація віртуальних активів стосується активів цінних паперів, платіжних активів, які призначені для використання як засіб платежу, та корисних активів, котрі призначені для надання цифрового доступу до програм або послуг [8].

Також Національний інститут стратегічних досліджень з метою вирішення першочергових проблем, зокрема і тієї що нами приведена вище, у сфері впорядкування обігу віртуальних активів в Україні рекомендував, як доцільне: створити робочу групу з розроблення та приведення у відповідність нормативно-правової бази, що необхідна для реалізації Закону України «Про віртуальні активи» задля створення прогресивної моделі регулювання обігу віртуальних активів в Україні, залучаючи до роботи компетентні органи, зокрема Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України, Міністерство фінансів України, Міністерство цифрової трансформації України, Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та інші органи виконавчої влади [8].

Як повідомив Урядовий портал, 17.11.2022 р. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку створила консультаційну раду для отримання якісної експертизи та професійної оцінки у напрямку впровадження віртуальних активів. Основним завданням ради є розробка та узгодження законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами та змін до Закону України «Про віртуальні активи». А також узгодження інших питань щодо нормативного врегулювання діяльності на ринку віртуальних активів. До складу ради увійдуть представники профільних органів, провідних фахівців ринку та інші зацікавлені учасники. Для Комісії важлива та цікава думка всіх сторін процесу, тому вона готова до відкритого конструктивного діалогу [5].

Перше засідання Консультаційної ради з питань регулювання віртуальних активів (надалі - Консультаційна рада), яка організована Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (надалі - НКЦПФР), відбулося 01.12.2022 р. У заході взяли участь: представники Офісу Президента, керівництво та фахівці НКЦПФР, спеціалісти Національного банку України, представники депутатського корпусу, профільних органів, провідних фахівців ринку і інші учасники. Учасники, під час засідання, обговорили важливість швидкого запуску ринку віртуальних активів в Україні та напрямки діяльності, розглянули Європейський регламент MiCA (Markets in Crypto assets). Також ознайомились з вже розробленими змінами до статей щодо сфери застосування, визначення термінів базового закону «Про віртуальні активи» та концепцією оподаткування [3; 4].

За результатами зустрічі 01.12.2022 року Консультаційної ради, НКЦПФР вже 27.12.2022 року на своїй офіційній сторінці відзвітувало: Консультаційна рада розпочала обговорення та напрацювання законодавчих змін, необхідних для запуску ринку крипто-активів в Україні. Перший драфт законопроекту планується підготувати вже до кінця січня 2023 року. Наразі експерти ради розглядають Європейський регл а- мент MiCA, засади якого мають бути покладені в основу законопроекту та відповідно імплемен- товані в національне нормативне поле. Зокрема, протягом поточного тижня триватиме обговорення та збір пропозицій і коментарів щодо ліцензування та умов діяльності постачальників послуг (Розділ ІІ регламенту MiCA). Крім того, найближчим часом буде запропоновано до розгляду питання віртуальних активів, які не є токенами з прив'язкою до активів та токенами електронних грошей (Розділ ІІІ регламенту MiCA) [6].

Заступник Керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма під час засідання Консультаційної ради зазначив: «Сьогодні ми повинні сконцентрувати свої зусилля на спільній роботі по запровадженню ринку віртуальних активів в Україні. У нас є відповідальний орган - це Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка активно вже працює з міжнародними партнерами та профільними органами. Але має бути максимальна залученість всіх сторін до цього процесу, адже ми працюємо на результат вже зараз» [3; 4].

«Комісія активно працює з міжнародними колегами із Ernst&Young, за підтримки проекту USAID Financial Sector Reform, та іншими профільними органами над імплементацією європейського регламенту MiCA в український ринок віртуальних активів. І ми вдячні за ті результати, що маємо сьогодні та експертизу, яку отримали. Саме ці спільні напрацювання стануть фундаментом ключових змін до основного закону про віртуальні активи та Податкового кодексу України», - повідомив зі свого боку Голова НКЦПФР Руслан Магомедов [3; 4].

Своєю чергою народний депутат України Ярослав Железняк зауважив: «Наш комітет і я особисто готові підтримати та допомогти команді Комісії у роботі над законодавчими та податковими змінами задля запуску ринку віртуальних активів в Україні. Мета проста - зробити обіг крипти в Україні легальним та безпечним, але за принципом «не нашкодь», щоб ринок отримав не зарегульованість, а стимули для розвитку та конкурентні переваги. Це важливий для нашої країни крок вперед як з економічної точки зору, так із міжнародної» [3; 4].

Юрій Бойко, як один з членів НКЦПФР, в інтерв'ю дав своє бачення про зміни, що готуються, та майбутнє регулювання віртуальних активів в Україні [12]. На питання, чи правильно розуміти, що прописану в законі «Про віртуальні активи» класифікацію видів таких активів та послуг змінять? Наразі вона досить сильно відрізняються від стандартів MiCA. Він дав розширену відповідь:

«Так, все вірно. MiCA дає більш широке визначення термінів, але, з іншого боку, чітко розділяє їх на три категорії. Це Asset referenced tokens (ARTs) -- токени з прив'язкою до активів, Electronic money tokens (EMTs) -- токени електронних грошей та усі інші криптоактиви (включно з сервісними токенами). Саме така класифікація буде закладена до українського законодавства. Також в MiCA чітко визначено десять послуг, серед яких є біржова ліцензія як окремий вид. Ці послуги будуть відображені в оновленому законі, а саме: зберігання та адміністрування віртуальних активів від імені третіх осіб; функціонування торговельного майданчика для віртуальних активів; обмін віртуальних активів на грошові кошти; обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи; виконання замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб; розміщення віртуальних активів; надання послуг з переказу віртуальних активів від імені третіх осіб; отримання і передача замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб; надання консультацій щодо віртуальних активів; діяльність з управління портфелем віртуальних активів. На жаль, в законі «Про віртуальні активи» цього всього не було і там був описаний інший підхід. Зокрема, для того, щоб біржа працювала, потрібно було отримати ліцензію на два або ж три види послуг. Всього в законі було чотири види послуг.» [12].

На наступне питання до Юрія Бойка, що MiCA теж передбачає, що для роботи біржі потрібно отримати ліцензії на декілька видів послуг. Чи правильно стверджувати, що з огляду на те, як функціонує зараз ринок, біржа може виступати одночасно як зберігач віртуальних активів, як організатор торгівлі та як брокер? Член НКЦПФР відповів:

«Не хочу детально розбирати бізнес-моделі кожної окремої біржі. Однак, все вірно. Для того, щоб надавати весь необхідний комплекс сервісних послуг кінцевому споживачеві, має бути декілька ліцензій, які отримуватиме біржа. В MiCA є розуміння та вимоги до всіх видів ліцензій та ліцензіатів [...]. Україна є одним з лідерів за обігом віртуальних активів у світі, у нас відкрито більше 5 млн криптогаманців. І ми можемо стати «законодавцем мод». Враховуючи тиск ринку, в хорошому сенсі, та стрімкий його розвиток - це все дає нам поштовх до швидких дій. Ця індустрія потребує легалізації віртуальних активів в Україні для розвитку бізнесу вже зараз. Ми обрали для себе концепцію запровадження MiCA до нашого базового закону. Далі у нас будуть з'являтись так звані «пісочниці», оскільки MiCA не покриває певні ринки, такі як DeFi та NFT. Чому? Бо сама єврорегуляція не має якісної практики з нагляду за даними секторами індустрії. Ми не можемо бути в стороні від цих сегментів. Я впевнений, що в регуляторів нашого базового закону будуть «пісочниці», де будуть тестуватися такі моменти.» [12].

Також Юрій Бойко розповів, як відбуватиметься обіг вже існуючих віртуальних активів на території України:

«Все досить просто. Концепт, який закладений до MiCA, визначає таке поняття, як публічна пропозиція. Після легалізації обігу віртуальних активів в Україні ці оференти мають виконувати умови публічної пропозиції. Ті компанії, які не відповідатимуть вимогам, на жаль, в них не буде обігу з публічною пропозицією в Україні. В цілому, це все зводиться до вимог до white paper, де мають бути описані характер ризиків для інвестора, суть технології тощо [...]. Це буде новий термін «оферент» -- особа (фізична чи юридична), яка може здійснювати публічну пропозицію віртуальних активів. Якщо говорити про публічну пропозицію, то це повідомлення третіх осіб у будь-якій формі та будь-якими засобами. Воно містить достатньо інформації про умови пропозиції та віртуальні активи, що пропонуються для прийняття потенційними власниками рішення щодо купівлі таких віртуальних активів. Тобто пропозиція для невизначе- ного кола осіб.» [12].

Як повідомили у Мінцифрі, наразі в межах робочої групи за участю НКЦПФР, Нацбанку, міністерства та учасників ринку регулятори працюють над відповідними поправками до закону «Про віртуальні активи». І мова може йти про суттєві зміни документу: «Перегляд, можливо, стосуватиметься навіть прийнятої класифікації віртуальних активів. Також переглядатимуться умови первинної пропозиції віртуальних активів та ще багато іншого» [13].

Без внесення концептуальних змін до закону «Про віртуальні активи» та Цивільного кодексу щодо визначення їхньої правової природи і чіткої класифікації зі зрозумілими критеріями віднесення до того чи іншого виду віртуальних активів розробка норм щодо їх оподаткування є неможливою. Про це заявили у НКЦПФР. Пропозиції щодо змін до Податкового кодексу мають подати окремим законопроектом. Наразі особливості оподаткування обговорюються регуляторами та учасниками ринку паралельно з опрацюванням оновлення закону про віртуальні активи, але необхідність узгодити багато комплексних питань та воєнний стан можуть уповільнити процес [13].

Під час заходу Blockchain Hub Davos, керівник директорату цифрової економіки Мінцифри Юлія Пархоменко розповіла що користувачі з України зможуть захистити свої вкладення в крипто-активах, коли Закон «Про віртуальні активи» набуде чинності. Адже законодавство заборонятиме крипто-біржам, зареєстрованим в Україні, використовувати кошти своїх клієнтів без їхнього попереднього дозволу. Легалізація віртуальних активів дозволить крипто-бізнесу працювати офіційно, залучати інвестиції в економіку та збільшувати податкові надходження до держбюджету. Ми прагнемо захистити крип- то-активи українців та допомогти уникнути шахрайських схем, зокрема, через адаптацію нашого законодавства. Оскільки Україна отримала статус кандидата на членство ЄС, необхідно адаптувати наш Закон до європейських норм MiCA (Markets in Crypto-Assets). Працюємо над цим спільно з Нацкомісією з цінних паперів та Нацбанком [2; 20].

Перша редакція (а виходячи з проведеного дослідження ми майже впевнені що будуть наступні) Закону України «Про віртуальні активи», яка прийнята 15.03.2022 року, стала індикатором того, що у перспективі українські компанії та міжнародні інвестори зможуть легально працювати в Україні. Тобто діяльність усякого роду крипто-установ, обмінники, бірж, стартапів, - здійснюватиметься у правовому полі держави. І у свою чергу держава захищатиме віртуальні активи що належать установам, підприємствам та громадянам від різного роду незаконних на них посягань. Але на сьогоднішньому етапі Закон України «Про віртуальні активи» поки що носить більш декларативний характер. І розкриє свій потенціал тільки після приведення його до норм регламенту MiCA, створення та затвердження підзаконних актів. Мова іде про зміни, які потрібно ввести як до самого Закону

України «Про віртуальні активи» так і до ряду чинних законів-сателітів, зокрема серед іншого пріоритет мають зміни і у Податковому кодексі України, а також розробка відповідних до законів нових відомчих інструкції та наказів міністерств та відомств. Криптовалютна екосистема, яку намагаються створити в Україні, що призначена для взаємодії держави та іноземних і вітчизняних інвесторів крипто-бізнесу, на сьогодні перебуває тільки на стадії її формування.

Висновки

За період з 17.02.2022 року, а саме з моменту ухвалення Парламентом України Закону 2074 та до початку 2023 року, відбулися значні події. Вони суттєво вплинули на задуми Парламенту України, щодо запуску з 01.10.2022 року обов'язкових змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування віртуальних активів) та одночасного введення у дію Закону 2074.

Серед таких впливових подій можна відзначити той факт, що 23.06.2022 року Україна набула статусу кандидата на членство в Європейський союз. Одночасно з цим, Європейський Союз суттєво оновив Регламент регулювання ринку криптоактивів (МіСА) [17]. Тому вітчизняне законодавство що регулює віртуальні активи необхідно адаптувати до існуючих європейських регуляторних механізмів, зокрема і до Регламенту регулювання ринку криптоактивів (МіСА).

Європейський регламент MiCA має бути покладений в основу нової редакції Закону України «Про віртуальні активи», так серед іншого, потрібно щоб:

- класифікація та визначення віртуальних активів відповідали Розділу ІІІ регламенту MiCA, а саме: 1) Asset referenced tokens (ARTs) -- то- кени з прив'язкою до активів; 2) Electronic money tokens (EMTs) -- токени електронних грошей; 3) та усі інші криптоактиви (включно з сервісними токенами). Замість існуючого поділу у Законі 2074 на не забезпечені та забезпечені віртуальні активи, останні у свою чергу виділяє фінансовий віртуальний актив, що має поділ на забезпечений фінансовими інструментами та забезпечений валютними цінностями;

- ліцензування та умови діяльності постачальників послуг відповідали Розділ ІІ регламенту MiCA, а саме мали десять видів послуг: 1) зберігання та адміністрування віртуальних активів від імені третіх осіб; 2) функціонування торговельного майданчика для віртуальних активів;

3) обмін віртуальних активів на грошові кошти;

4) обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи; 5) виконання замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб; 6) розміщення віртуальних активів; 7) надання послуг з переказу віртуальних активів від імені третіх осіб; 8) отримання і передача замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб; 9) надання консультацій щодо віртуальних активів; 10) діяльність з управління портфелем віртуальних активів. Замість існуючих чотирьох у первинній редакції Закону2074;

- зобов'язати усіх гравців крипто-ринку, у т.р. біржові платформи формувати «White paper», у якому зазначати основну інформація про віртуальний актив та/або ICO - проект. Зазначимо що прообраз міститься у ст.15 Закону 2074, у вигляді обов'язку у розміщенні «публічної інформації»;

- ввести санкції за інформацію у «White paper», що вводить споживачів в оману;

- для споживачів обов'язкового формування зрозумілого «Disclaimer» із попередженням про ризик втрат їх інвестицій та заощаджень, зокрема що зберігаються на віртуальних платформах крипто-бірж, крипто-обмінниках, та інших гравців крипто-ринку;

- ввести відповідальність гравців крипто- ринку, як то постачальників послуг та інших, у разі втрати коштів споживачів крипто-індустрії.

- доопрацювати наявний прообраз механізму «публічної пропозиції» у первинній редакції Закону 2074 до існуючого механізму у Регламенті MiCA.

Як шляхи подальшої дослідницької роботи, окремо від процесу імплементації Регламенту MiCA у вітчизняне законодавство (Закон 8074), потрібно розробляти законодавчі акти, які регулюють так звані «пісочниці», оскільки MiCA не передбачає регулювання у повному обсязі DeFi та NFT, а можливо з'являться і інші технології криптовалют - де і можна було би оперативна проводити регламентацію з їх діяльності та на- працьовати практичний досвіду з їх регуляції.

Література