Реформування митного законодавства України в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницького торговельно-економічного інституту Державного торговельно-економічного університету

Реформування митного законодавства України в умовах євроінтеграції

Пипяк Микола Іванович,

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри права

Кокарча Юлія Анатоліївна,

кандидат політичних наук, доцент кафедри права

Анотація

У статті проаналізовано сучасний стан реформування митного законодавства України в умовах євроінтеграції. Досліджено правові норми, які регулюють митний контроль в Украї- ні. Вивчено зарубіжний досвід регулювання митних відносин. Зроблено висновки щодо необ- хідних напрямів реформування митного законодавства. Визначено недоліки чинного митно- го права України та напрями їх усунення. Проаналізовано позитивний ефект від гармонізації українського митного законодавства із законодавством Європейського Союзу. Досліджено досвід реформування митниці зарубіжних країн, які проходили шлях до вступу в Євросоюз. Розглянуто ризики проведення реформи митниці в умовах воєнного стану в Україні. Визна- чено порядок справляння митних платежів та особливості їх адміністрування. Проаналізо- вано діяльність митних органів щодо стягнення митних платежів, ефективність їхньої робо- ти та напрями вдосконалення цієї діяльності. Зроблено висновки щодо стану гармонізації митного права України із законодавством Євросоюзу. Оцінено досягнутий за останні роки прогрес у напрямі наближення митного права України до стандартів Європейського Сою- зу. Досліджено особливості функціонування режиму скасування (зменшення) ввізних мит, передбачених в Угоді про асоціацію України з Євросоюзом.

Проаналізовано зміст митного кодексу Європейського Союзу. Зроблено висновки щодо його відмінності від митних кодек- сів інших європейських країн. Розглянуто сучасні проблеми, які впливають на регулювання митних платежів в Україні. Запропоновано способи підвищення ефективності адмініструван- ня митних платежів, зокрема: установлення податкових ставок для максимального змен- шення частки сировинної продукції в структурі експорту, розвиток партнерських відносин із громадянами та бізнесом, надання податкових пільг і знижок, збалансована політика дер- жавного протекціонізму, спрощення оформлення митних процедур і регулювання діяльності. Ключові слова: Євроінтеграція, митне законодавство України, реформування, Європейський Союз, адміністрування митних платежів, українська економіка, протидія корупції.

Abstract

Pypiak Mykola, Kokarcha Julia. Reforming the customs legislation of Ukraine in the conditions of European integration

The article analyzes the current state of reforming the customs legislation of Ukraine in the conditions of European integration. The legal norms governing customs control in Ukraine have been studied. The foreign experience of regulating customs relations was studied. Conclusions have been made regarding the necessary areas of customs legislation reform. The shortcomings of the current customs law of Ukraine and directions for their elimination have been determined. An analysis of the positive effect of the harmonization of Ukrainian customs legislation with the legislation of the European Union was made. The experience of reforming the customs of foreign countries that were on the way to joining the European Union was studied. The risks of carrying out the customs reform in the conditions of martial law in Ukraine were considered. The procedure for making customs payments and the specifics of their administration are defined. The activities of the customs authorities regarding the collection of customs payments, the effectiveness of their work and directions for improvement of this activity were analyzed. Conclusions have been made regarding the state of harmonization of the customs law of Ukraine with the legislation of the European Union. The progress achieved in recent years in the direction of the approximation of the customs law of Ukraine to the standards of the European Union has been evaluated. The peculiarities of the functioning of the regime of cancellation (reduction) of import duties provided for in the Association Agreement of Ukraine with the European Union have been studied. The content of the customs code of the European Union is analyzed. Conclusions are made regarding its difference from the customs codes of other European countries. Contemporary problems affecting the regulation of customs payments in Ukraine are considered. Ways to increase the efficiency of the administration of customs payments are proposed, in particular: setting tax rates to minimize the share of raw products in the export structure, developing partnership relations with citizens and businesses, providing tax benefits and discounts, a balanced policy of state protectionism, simplifying customs procedures and regulation of activities.

Key words: European integration, customs legislation of Ukraine, reform, European Union, administration of customs payments, Ukrainian economy, anti-corruption.

Сьогодні Україна, перебуваючи в ста- тусі війни з російською федерацією, як ніколи потребує допомоги та підтримки міжнародних партнерів. Європейський Союз виражає непохитну підтримку нашій державі на шляху до реформ, підтримує Збройні Сили України, а також надав ста- тус кандидата в члени нашій країні. Для набуття повноправного членства в Євро- союзі Україна має втілити ще немало реформ, серед яких однією з найважливі- ших є реформування митного законодав- ства відповідно до норм Європейського Союзу. Різні аспекти реформування мит- ного законодавства України розглядали такі науковці, як І. Г. Бережнюк, О. А. Гон- чарук, М. М. Дорош, Н. А. Липовська, А. В. Мазур, В. П. Мартинюк, В. Б. Мар- ченко, В. М. Мельник, П. В. Пашко та багато інших. Водночас відсутня наукова праця, яка б розкривала сучасний етап трансформації митного законодавства України. Мета статті - дослідити актуальні питання реформування митного права в умовах євроінтеграції.

Погоджуємось із думкою О. О. Коваля, який зазначає, що рівень «податкових» надходжень залежить не тільки від того, які податки, збори та інші обов'язкові платежі передбачені чинним податковим законодавством, яка їх ставка, а й біль- шою мірою від ефективності механізму їх справляння та інших процедурних меха- нізмів [1, с. 159].

Митна справа в Україні має вікову істо- рію, яка бере свій початок із часів Київ- ської Русі [2, с. 47]. Якщо ми проаналізу- ємо всі періоди, то можемо сказати, що багатовікова історія становлення митних відносин в Україні свідчить про її стрімкий розвиток і вдосконалення не тільки видів мита, а й різноманітних підходів до реа- лізації митної справи держави. Тривалий час такий підхід був надто категоричним із боку держави, але на сучасному етапі він змінюється в напрямі надання диспо- зитивності суб'єктам митних правовідно- син і тенденції змін з урахуванням сучас- них потреб суспільства. Наразі поширеною є тенденція зменшення митних бар'єрів, що зумовлюється боротьбою з тіньовим сектором, що є нагальною проблемою для України та дозволить суттєво пожвавити легальну зовнішньоекономічну діяльність [3, c. 121-122].

У Європейському Союзі митне право є однією з найдавніших галузей права, оскільки він створювався як економічне об'єднання через створення митного союзу, спочатку для декількох видів това- рів, а згодом і загального, що стало осно- вою європейських інтеграційних процесів [4, с. 426]. Євроінтеграційні успіхи Укра- їни безпосередньо залежать від адаптації митного законодавства України до мит- ного права ЄС [3, c. 122].

Важливим інститутом митного законо- давства є регулювання митних платежів. реформування митний законодавство норма

Сучасна наука й практика доводять, що справляння митних платежів залежить від ефективності процесу їх адміністрування. Загальні принципи адміністрування митних платежів, закладені в чинному законодав- стві України, здебільшого відповідають тим, що діють у багатьох країнах і напрацьовані протягом століть. У практичній діяльності органи контролю накопичили значний досвід у сфері адміністрування податків. Водночас важливими складниками адміні- стрування митних платежів є митна експер- тиза, оцінка митної вартості та контроль за декларуванням товарів із метою забезпе- чення повноти, своєчасності сплати митних платежів до бюджету [5, c. 68].

Останніми роками світова практика митного адміністрування змістила акценти зовнішньоторговельного регулювання до застосування принципів роботи в напрямі використання новітніх технологій для попереднього електронного обміну інфор- мацією, дистанційного проведення мит- ного оформлення товарів без фізичної присутності посадової особи адміністрато- рів, послідовного застосування управління ризиками, що дозволяє оптимально вико- ристовувати ресурсний потенціал адміні- страторів, керувати процесом справляння митних платежів на ділянках, де існує най- більша вірогідність ризику недотримання законодавства, сприяючи для цього при- скоренню товарообігу основній масі товарів через митний кордон держави [6, с. 165]. Слід зазначити, що серед учених є різні погляди та позиції щодо визначення сут- ності адміністрування податків та зборів, митних платежів та й загалом системи адміністрування митних платежів. Так, С. П. Позняков визначає, що адміністру- вання податків, зборів та інших платежів - це процесуальна діяльність не лише впо- вноважених державних органів контролю, а й платників податків щодо реалізації основного податкового обов'язку [7, с. 12]. В. Б. Марченко вважає, що такий під- хід суперечить традиційному розумінню адміністрування як діяльності з керу- вання, управління певними процесами з боку спеціально уповноважених дер- жавних органів. Уналежнення платників податків до категорії адміністративних органів, а їхньої діяльності з реалізації податкового обов'язку до категорії адміністративної діяльності не узгоджується з поняттєвими традиціями адміністра- тивної-правової науки. На думку автора, найдоцільніше податкове адміністрування слід розуміти як реалізацію виконавчої влади, діяльність державно вповноваже- них суб'єктів у сфері справляння податків щодо забезпечення виконання податко- вих зобов'язань [8, с. 121-122].

Дійсно, сутність адміністрування митних платежів становить організаційно-розпо- рядчу діяльність у сфері управління, що здійснюється спеціально вповноваженими органами державної влади - фіскальними органами із застосуванням адміністратив- них, фінансових методів та інформаційних технологій у сфері сплати митних плате- жів із метою поповнення дохідної частини Державного бюджету України [5, c. 69].

Також щодо цього доречним є заува- ження А. О. Селіванова про те, що поняття адміністрування податків акцентує на наявності в структурі податкових правовід- носин державного суб'єкта, зокрема, спе- ціально вповноваженого органу виконав- чої влади у сфері оподаткування [9, с. 34]. Погоджуємося з думкою Л. О. Батанової, яка стверджує, що адміністрування митних платежів може здійснюватися лише спеці- ально вповноваженими органами контролю держави. Отже, до суб'єктів, які здійснюють адміністрування податків та зборів, нале- жать органи контролю. Так, відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України [10], органами контролю є органи доходів і збо- рів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи тощо [5, c. 69].

Очевидно, що європейська інтеграція передбачає гармонізацію митних режимів між Україною та ЄС. Важливо: ще до під- писання Угоди 22 квітня 2014 р. з метою підтримки української економіки в часи економічної та політичної кризи, ЄС в одно- сторонньому порядку відкрив свій ринок для української продукції, надавши авто- номні торговельні преференції, які згодом стали імплементацією ЄС своїх зобов'язань у межах зони вільної торгівлі:

автономний преференційний тор- говий режим (з 2016 р. - режим вільної торгівлі) передбачає скасування мит або їх часткове скасування в межах тарифних квот для українських товарів. Для екс- порту в рамках цього режиму зовнішньої торгівлі необхідне отримання сертифікату походження товарів у формі EUR.1, який із 1 січня 2016 р. видається МСУ (до цього видавався територіальними підрозділами Торгово-промислової палати України). Адміністрування відповідно до принципу «перший прийшов - перший обслугову- ється» передбачає оформлення митними органами першим того товару в рамках тарифної квоти, супровідні документи до якого були надані імпортерами першими. Своєю чергою, адміністрування через сис- тему імпортних ліцензій передбачає певну процедуру подання потенційними імпор- терами української продукції відповідної заявки на право здійснення імпорту;

режим генеральної системи преферен- цій передбачає застосування зменшеної ставки ввізного мита на товари походжен- ням з України, для експорту яких необ- хідно отримати сертифікат у формі А, який видають територіальні підрозділи Торгово- промислової палати України [11; 12].

Протягом наступних років відбудеться поступове зниження до нуля низки мит для української продукції, а також розширення обсягів тарифних квот для кількох товарів, зокрема меду, пшениці, кукурудзи, соку. Зниження мит Україною відбуватиметься повільніше, ніж це зробив ЄС [13, c. 29]. Варто звернути увагу, що режими ска- сування (зменшення) ввізних мит в Угоді про асоціацію України з ЄС передбачені з урахуванням системи класифікації това- рів ЄС, яку формують три основні компо- ненти: Гармонізована система опису та кодування товарів (Harmonised Commodity Description and Coding System або HS), на базі якої побудовано Український класифі- катор товарів зовнішньоекономічної діяль- ності (УКТ ЗЕД); Інтегрована номенкла- тура ЄС (Combined Nomenclature або СN); Інтегрована номенклатура митних тари- фів ЄС (Integrated Tariff або TARIC), мета якої - надання інформації щодо торгової політики і тарифних заходів, застосовуваних до окремих товарних груп у ЄС [14].

Створення митного союзу досягнуто за допомогою реалізації правових аспек- тів, а саме: усунення мит і еквівалентних зборів між державами-членами; упрова- дження спільного зовнішнього митного тарифу; усунення кількісних обмежень і еквівалентних заходів; заборони захисту внутрішнього ринку за допомогою вну- трішніх податків і гармонізації в галузі опо- середкованого оподаткування [3, c. 122]. Ухвалення 1992 р. Митного кодексу Європейською Радою створило єдину пра- вову базу митної справи в Європейському Союзі та зафіксувало межі правоздатності ЄС у сфері митної справи. Але за своїм складом Митний кодекс Європейського Союзу мало чим відрізняється від сучас- них митних кодексів інших європейських країн, зокрема й України, можливо, через те, що всі вони виконують основну функ- цію митної справи - захищають економічні інтереси своїх держав і митних союзів. Мит- ний кодекс Європейського Союзу разом з умовами його застосування, прийнятими як на рівні співробітництва, так і на наці- ональному рівні, формує митні правила ЄС, які застосовують і на митній території ЄС, і в торгівлі між Європейським Союзом і третіми країнами. Отже, всі положення кодексу Європейського Союзу обов'язкові для застосування на всій митній території співробітництва [3, c. 122].

В Україні однією з найважливіших умов упровадження державою активної митної політики в життя є наявність єдиного нор- мативно-правового забезпечення зовніш- ньоекономічної діяльності. Сьогодні діяль- ність митних органів регулюється не тільки Митним кодексом України, а багато в чому й підзаконними нормативними актами - постановами уряду, наказами й розпоря- дженнями Державної фіскальної служби України, що зумовило потребу ухвалити нову редакцію Митного кодексу Укра- їни та вдосконалити чинні норми митного і податкового законодавства [15].

Однією з особливостей формування активної митної політики України є необ- хідність усунути надмірні адміністративні бар'єри в митній сфері, що можуть завдати збитку українській економіці, а також удо- сконалити нові митні технології, що мак- симально полегшують умови для легаль- ної торгівлі й забезпечують відповідний рівень контролю за переміщенням товарів через митний кордон [16, с. 352].

Основним бар'єром на шляху до роз- витку української системи митного оціню- вання відповідно до вимог Світової організації торгівлі залишається недостовірне декларування учасниками зовнішньоеко- номічної діяльності відомостей про товари і їхню вартість із метою заниження митних платежів, але якщо говорити про зацікав- леність усіх учасників зовнішньоекономіч- ної діяльності в тому, щоб митна справа відповідала моделі митниць світу XXI ст. і була конкурентоздатною, необхідно багато чого змінити. Особливо у сфері виконання базових засад оновленої Між- народної конвенції про спрощення і гармо- нізацію митних процедур [17], яка є одним із базових міжнародних стандартів, що визначає принципи діяльності органів мит- ного контролю в ракурсі уніфікації митного законодавства різних країн [3, c. 123]. Відповідно до її положень, фіскальна служба має встановлювати та підтримувати офіційні консультативні відносини з учас- никами зовнішньої торгівлі з метою розви- тку співробітництва і сприяння їх учасни- кам у впровадженні найбільш ефективних методів роботи, що узгоджуються з наці- ональним законодавством і міжнародними договорами, де положення ґрунтуються на спрощенні та гармонізації митних про- цедур завдяки практичному застосуванню інформаційних технологій, а також співп- раці між митними органами й учасниками зовнішньоекономічної діяльності та поси- ленню кадрового забезпечення Державної фіскальної служби. [3, c. 123]

С. О. Баранов розглядає сучасні про- блеми, які впливають на регулювання митних платежів в Україні. Автор пропонує певні способи підвищення ефективності адміністрування митних платежів, як-от установлення податкових ставок для максимального зменшення частки сиро- винної продукції в структурі експорту, розвиток партнерських відносин із грома- дянами та бізнесом, надання податкових пільг і знижок, збалансована політика державного протекціонізму, спрощення оформлення митних процедур і регулю- вання діяльності, розробка ефективного механізму імплементації норм законодав- ства ЄС у сфері адміністрування податків і митних платежів, упровадження ефек- тивних загальних і галузевих методів протидії корупції, застосування спроще- ного порядку митного оформлення това- рів належних сумлінним підприємствам- резидентам та ін. [18, с. 117].

Сьогодні Україна як ніколи потребує максимально швидких і рішучих реформ. Наша держава вже пройшла чималий шлях у напрямі реформування митного зако- нодавства в умовах євроінтеграції. Однак залишається декілька ключових реформ, після проведення яких Україна зможе повністю інтегруватись у спільну з Євросою- зом митну зону, європейський економічний простір та претендувати на набуття повно- правного членства у складі Євросоюзу.

Література

1. Коваль О. О. Поняття та система адміністрування податків та зборів в Україні. Наше право. Київ. 2015. № 1. С. 159-164.

2. Конституція Пилипа Орлика - «Папки й Конституції законів та вольностей Війська Запорозького». 5 квітня 1710 р.

3. Бригінець О. О., Марценюк А. І. Адаптація національного законодавства до норм Євро- пейського Союзу: митна справа. Науковий вісник Ужгородського національного універси- тету. Ужгород. Вип. 46. Т. 1. 2017. С. 121-123.

4. Додін Є. В. Міжнародне співробітництво з питань митної справи : навч. посіб. / Є. В. Додін, В. В. Серафімов. Одеса : Нац. ун-т «Одес. юрид. акад.», 2012. 175 с.

5. Батанова Л. О. Система адміністрування митних платежів у контексті сучасних дер- жавних реформ в Україні на шляху до євроінтеграції. LEX PORTUS. № 6 (8). 2017. C. 65-74.

6. Хомутенко В. П., Запорожець О. Ф. Ризикоорієнтована система адміністрування митних платежів у процесі забезпечення економічної безпеки України. Вісник Хмельницького наці- онального університету. Хмельницький. 2013. № 3 (Т. 2). С. 164-167.

7. Позняков С. П. Адміністративно-правовий режим детінізації відносин у сфері пога- шення податкового боргу : автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.07. Нац. акад. Держ. податк. служби України. Ірпінь, 2007. 21 с.

8. Марченко В. Б. Щодо застосування терміна «адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) у Податковому кодексі України. Часопис Київського ун-ту права. Київ, 2011. № 1. С. 120-123.

9. Селіванов А. О. Адміністрування податків: нові проблеми в адміністративному та фінан- совому праві України. Право України. 2002. № 2. С. 34-38.

10. Податковий кодекс України, 2010. Офіційний вісник України. 2010. № 92. Т. 1. Ст. 3248.

11. Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС: зміни у митних режимах сторін, 2016.

12. Микольська Н. Як користуватися тарифними квотами. Короткий путівник для бізнесу. 2016.

13. Шамборовський Г. О. Реформування митної служби в Україні в умовах Європейської економічної інтеграції. Інвестиції: практика та досвід. Київ. № 18. 2016. С. 27-31.

14. Система класифікації товарів в ЄС - що варто знати експортерам, 2015.

15. Науково-практичний коментар Митного кодексу України.

16. Фінансове право : підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки, О. П. Гетманець; Ю. М. Жор- нокуй, О. В. Кашкарьова, Т. В. Колесник та інші. Xарків : Екограф, 2015. 500 с.

17. Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська кон- венція).

18. Баранов С. О. Актуальні проблеми адміністрування митних платежів в Україні: сучас- ний аспект. Південноукраїнський правничий часопис. 2015. № 3. С. 117-119.

Размещено на Allbest.ru