Державне регулювання розвитку малого та середнього бізнесу в Україні в умовах пандемії та воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Державне регулювання розвитку малого та середнього бізнесу в Україні в умовах пандемії та воєнного стану

Носков О.М.

Аспірант

Анотація

державний малий середній бізнес

Досліджено теоретичні аспекти та практику державного регулювання розвитку малого та середнього бізнесу в кризових умовах. Мета статті полягає у виявленні особливостей розвитку малого та середнього бізнесу в Україні в умовах пандемії та воєнного стану, узагальненні практики державного регулювання МСБ, характеристиці основних інструментів та механізмів державного регулювання та виокремленні проблем, вирішення яких має стати предметом державного регулювання у майбутньому. Опрацьовано нормативно-правові акти центральних та регіональних органів влади, монографічну літературу, матеріали наукових періодичних видань. Здійснено аналіз джерел та літератури, відзначено значний інтерес українських вчених до даної проблематики. Уточнено термінологію проблеми, зокрема, автор наголошує, що поняття «бізнес» ширше і охоплює всі відносини, що виникають між учасниками ринкової економіки, включаючи не тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державні структури. Підтримано точку зору вчених, які вважають доцільнішим в епоху інформатизації і появи нових учасників бізнесу, які не є підприємцями, вживати ширше поняття «бізнес» та увести його в законодавство. Показано зростання ролі держави у процесі регулювання відносин у сфері бізнесу у кризових ситуаціях, що підтверджує вітчизняний та зарубіжний досвід її діяльності в період пандемії, а також після уведення воєнного стану в Україні. В умовах пандемії і, особливо, воєнного стану спостерігалася концентрація влади для виконання першочергових завдань. Проте українська влада намагалася з'ясувати і врахувати громадську думку. Суттєвими для прийняття рішень стали результати опитування підприємців, які регулярно проводилися громадськими інституціями. Виокремлено питання правового та інформаційного забезпечення державного регулювання МСБ. Наголошено на значній ролі публічно-приватного партнерства для врахування точки зору бізнесу на вироблення і реалізації державної політики. Показано, що в умовах пандемії та воєнного стану українська держава змогла забезпечити функціонування економіки та соціальний захист громадян. У результаті відзначається зростання довіри підприємців та інших громадян до органів влади, що проявляється, зокрема, у планах розширення бізнесу, зростанні податкових надходжень тощо.

Ключові слова: Україна; пандемія; воєнний стан; державне регулювання; розвиток; малий та середній бізнес.

State regulation of the development of small and medium-sized businesses in Ukraine in the conditions of a pandemic and martial law

Oleksii Noskov

Postgraduate Student, Scientific Institute of Public Management and Public Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

Abstract

The theoretical aspects and practice of state regulation of the development of small and medium-sized businesses in crisis conditions have been studied. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the development of small and medium-sized businesses in Ukraine under the conditions of a pandemic and martial law, to generalize the practice of state regulation of SMEs, to characterize the main instruments and mechanisms of state regulation, and to highlight problems whose solution should become the subject of state regulation in the future. Regulatory acts of central and regional authorities, monographic literature, materials of scientific periodicals have been elaborated. The analysis of sources and literature was carried out, and the significant interest of Ukrainian scientists in this issue was noted. The terminology of the problem has been clarified, in particular, the author emphasizes that the concept of “business” is broader and covers all relations that arise between participants in the market economy, including not only entrepreneurs, but also consumers, employees, and government structures. The point of view of scientists who consider it more expedient in the era of informatization and the emergence of new business participants who are not entrepreneurs, is supported, to use a broader concept of “business” and introduce it into legislation. The growing role of the state in the process of regulating relations in the business sphere in crisis situations is shown, which confirms the domestic and foreign experience of its activities during the pandemic, as well as after the introduction of martial law in Ukraine. In the conditions of the pandemic and, especially, the state of war, there was a concentration of power to fulfill priority tasks. However, the Ukrainian authorities tried to find out and take into account public opinion. The results of businessmen's surveys, which were regularly conducted by public institutions, became essential for decision-making. The issue of legal and information support of state regulation of SMEs is singled out. The significant role of public-private partnership for taking into account the business point of view on the development and implementation of state policy is emphasized. It is shown that in the conditions of the pandemic and martial law, the Ukrainian state was able to ensure the functioning of the economy and social protection of citizens. As a result, there is an increase in the confidence of entrepreneurs and other citizens in the authorities, which is manifested, in particular, in business expansion plans, growth in tax revenues, etc.

Key words: Ukraine; pandemic; martial law; state regulation; development; small and medium business.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Світова практика підтверджує висновок, що для розвитку економіки та вирішення соціальних завдань важливим є оптимальне співвідношення малого, середнього та великого підприємництва. Тому підтримка малих і середніх підприємств (МСП) є одним із пріоритетів для урядів як розвинених країн, так і країн, що розвиваються.

Державне регулювання розвитку (МСБ) завжди викликало інтерес експертів та громадськості і вело до дискусій щодо напрямів, форм та методів діяльності державних інституцій у цій сфері. Роль держави у процесі регулювання відносин у сфері бізнесу зростає у кризових ситуаціях, що підтверджує вітчизняний та зарубіжний досвід її діяльності в період пандемії, а також після уведення воєнного стану в Україні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, свідчить про актуальність питань функціонування малого та середнього бізнесу та вироблення і здійснення відповідної державної політики, Зокрема, актуальні питання діяльності суб'єктів господарювання в умовах пандемії COVID-19 розглядалися у працях Сокуренка В.В. [1], проблемам публічного управління та адміністрування в умовах війни і в поствоєнний період в Україні, зокрема й роль малого та середнього бізнесу у відновленні розкриті у працях Дегтярьова, В.С. Куйбіди, П.М. Петровського [3] та ін., загальні особливості підтримки підприємництва при реформуванні державної політики та важливості адаптування суб'єктів малого та середнього бізнесу до нових умов представлені у роботах Калаченкова К.О. [5], Гейко Т.Ю. [10], Лахижі М.І. [16], Овсієнко О.В. [17] та ін. Дана робота також є продовженням досліджень автора щодо питань державної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу [8]. Разом з тим, подальшого розвитку потребують питання державного регулювання малого та середнього бізнесу в Україні в умовах пандемії та воєнного стану.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Мета статті полягає у виявленні особливостей державного регулювання розвитку малого та середнього бізнесу в Україні в умовах пандемії та воєнного стану і виокремленні проблем, вирішення яких має стати предметом державного регулювання у майбутньому.

Виклад основного матеріалу дослідження

В Україні поняття «підприємництво» (господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку - п. 2 ст. 3 Господарського кодексу України [24]) та «бізнес» сприймаються як синоніми. Проте поняття «бізнес» ширше і охоплює всі відносини, що виникають між учасниками ринкової економіки, включаючи не тільки підприємців, а й споживачів, найманих працівників, державні структури. Ми приєднуємося до точки зору К.О. Калаченкової, яка вважає доцільнішим в епоху інформатизації і появи нових учасників бізнесу, які не є підприємцями, вживати ширше поняття «бізнес» та увести його в законодавство [5].

Практика розвинених країн кінця ХХ - початку ХХІ століття свідчить, що піднесення малого та середнього бізнесу (МСБ) є важливим фактором розвитку конкурентного середовища, сприяє оптимізації структури та зростанню обсягу ВВП. Рівень розвитку МСБ вважається важливим індикатором соціально-економічного добробуту суспільства, оскільки він забезпечує населення робочими місцями, гнучкіше реагує на зміну соціально-економічної ситуації, чутливіший до технологічних інновацій тощо.

Віднесення підприємств до малих, середніх чи великих має свою специфіку в різних країнах - за основу береться кількість працюючих, величина прибутку чи інші показники, які дозволяють зробити відповідну градацію.

Згідно зі ст. 2 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємства (крім бюджетних установ) можуть належати до категорій мікропідприємств, малих, середніх або великих підприємств [6].

Малий та середній бізнес в Україні, як і в інших державах світу, відчув негативний вплив пандемії вже на початку 2020 року. У квітні 2020 року Спілка українських підприємців провела опитування вітчизняного бізнесу, щоб з'ясувати, як вони оцінюють вплив пандемії на власні компанії та українську економіку. Результати опитування показали необхідність запровадження радикальних заходів з боку влади на підтримку економіки, таких як тимчасове звільнення від сплати податків бізнесу, що в умовах карантину продовжує сплачувати заробітну плату співробітникам. 48% підприємців вважали необхідним послабити обмежувальні заходи (карантин лише для людей похилого віку або тих, що мають слабкий імунітет), 33% вважали, що краще розглядати індивідуальний підхід до конкретної території. Лише 1% респондентів очікували на повне припинення карантину [7].

Період пандемії став значним викликом для бізнесу, що особливо було помітно першого року. Карантин змінив життя людей та змусив бізнес шукати адекватні шляхи отримання прибутку. Особливого розвитку досягли інтернет-торгівля, онлайн-навчання, онлайн-консультації, онлайн-розваги. Посилилася увага до безготівкових розрахунків. Все це дозволило спокійніше сприймати карантин та планувати бізнес у 2021 році. Державна підтримка розвитку МСБ сприймалася як обов'язкова умова відновлення економіки України [8].

Видимі та латентні наслідки COVID-19 для регулювання соціально-трудових відносин в сфері МСБ України проаналізовано у низці публікацій, зокрема, в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Відзначено падіння виробництва, зростання реального та прихованого безробіття. Водночас, вже в середині 2020 року майже 60% представників сектору МСП розглядали можливість назавжди повністю або частково перейти в онлайн режим. Від 56% до 87% роботодавців у різних сферах готові були залишати маркетинг, ІТ, HR, бухгалтерію, частково - продажі на віддаленому чи гнучкому графіку. Відмічено також переміщення частини робочої сили у тіньову економіку та зростання трудової міграції [9].

Важливим наслідком пандемії стало прискорення диджиталізації економіки та формування нового ринку праці, пріоритетами на якому стала кваліфікована робоча сила та створення для неї умов віддаленої діяльності.

З точки зору регулювання діяльності МСБ варто відзначити тенденцію до зменшення рівня державного втручання у їх діяльність, зниження адміністративних бар'єрів для бізнесу та спрямування зусиль на системну протидію корупції. Варто відзначити також активну роботу у сфері децентралізації, яка посилювала роль органів місцевого самоврядування.

У наукових дослідженнях 2020-2021 років знайшли місце узагальнені пропозиції щодо реформування державної політики. Наприклад, Гейко Т.Ю. у статті 2000 року пропонувала переформатування державної політики через реалізацію антикризового Плану дій щодо підтримки підприємництва; зменшення регуляторного навантаження та формування пакету заходів, спрямованих на збереження ринків збуту для МСП в умовах обмежень; розроблення запобіжних заходів для недопущення корупційних зловживань та інше [10]. Особливої уваги заслуговує також досвід публічно-приватного партнерства та розвитку соціального підприємництва [11].

У 2022 році передбачалося введення низки законодавчих змін, які повинні були врегулювати роботу бізнесу з урахуванням вимог часу. Найбільш дискусійними стали зміни до Податкового кодексу України.

Отже, вимушений карантин призвів до необхідності активніше використовувати сучасні форми виробничої діяльності та надання послуг. До початку повномасштабної російської агресії МСБ в Україні був найбільшим роботодавцем (4,8 млн. осіб або 75% всіх зайнятих). Найпопулярнішою сферою діяльності МСБ були торгівля, ремонт автотранспорту, промисловість, логістика та сільське господарство. Вплив війни на МСБ відрізняється залежно від галузі та території, яку умовно можна поділити на безпечні, опорні, прифронтові та окуповані зони. Додаткові проблеми мають переміщені підприємства [12].

За спостереженнями експертів та за даними опитування бізнесменів, МСБ, окрім прямих воєнних втрат внаслідок руйнувань, потерпає від падіння платоспроможності населення, відсутності робочої сили, труднощів логістики тощо. Суттєві проблеми виникли внаслідок необхідності переміщення бізнесу та значного рівня внутрішньої та зовнішньої міграції робочої сили.

Урядом впроваджено низку програм допомоги бізнесу, серед них: платформи для допомоги роздрібним торговцям продуктів харчування у пошуку регіональних постачальників; для координації виробників та роздрібних торговців з військово-цивільними адміністраціями та міжнародними організаціями; державної підтримки аграріїв. Діють кілька програм пільгового кредитування.

За даними Кабінету Міністрів України в Україні у 2022 році було профінансовано всі витрати бюджету. Українські громадяни та бізнес того року сплатили до державного бюджету понад 900 млрд грн, ще 425 млрд грн сплачено до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. За рахунок випуску військових облігацій було отримано близько 600 млрд грн. Загалом український бізнес сплатив у 2022 році на 80 млрд грн більше податків, ніж за 2021 рік. Очевидно, що значну роль у цьому відіграла державна політика щодо підтримки МСБ [13].

Першочерговим завданням влади було забезпечення внесення змін до законодавства, які б дозволили реалізувати потенційні можливості МСБ в умовах воєнного стану. В узагальненому вигляді перелік нормативно-правових актів розміщено в рубриці «Бізнес під час війни (доповнюється)» (LIGA ZAKON) [14].

Уведення військового стану супроводжувалося масштабними змінами до трудового законодавства щодо робочого часу, відпусток, прийому та звільнення з роботи, зміни суттєвих умов праці тощо. Впроваджено спрощене врегулювання трудових відносин.

Європейська Бізнес Асоціація у вересні 2022 року оприлюднила результати опитування бізнесменів щодо підсумків роботи та основних подій [15]. Найбільшим досягненням названо здобуття статусу кандидата на членство в ЄС, а також - розблокування портів Одеси для «зернового коридору», запровадження транспортного та митного безвізів, скасування переліку критичного імпорту та відповідних валютних обмежень, включення української енергосистеми до об'єднаної енергосистеми Європи, введення мораторію на планові перевірки тощо.

Суттєве значення для поглиблення взаємодії органів влади з МСБ має науковий супровід цього процесу. Важливо, що він активно підтримується міжнародними організаціями. Так, у 2022 році започатковано нову (п'ятирічну) програму Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Лідерство в економічному врядуванні». Презентація проекту відбулася у червні 2022 року під час конференції «Модернізація малого та середнього бізнесу: виклики та шляхи виходу з кризи». Найбільш гострі дискусії викликали питання розподілення відповідальності за розвиток МСП в Україні: за що несе відповідальність виключно уряд, що має робити виключно сам бізнес, та що мають зробити бізнес та уряд разом. У лютому 2023 року урядом України досягнуто домовленості з USAID про підтримку українського бізнесу.

На нашу думку, важливою є й інформаційна кампанія для населення та бізнесменів щодо державної політики та її здійснення в умовах війни. Так, вже 3 березня 2022 року Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у відеозверненні повідомив про нараховані та перераховані в банки пенсії майже 13 мільйонам людей. На виконання доручення Президента Уряд підготував програму допомоги для всіх українців, які втратили можливість працювати: кожен найманий працівник, кожен ФОП, кожен громадянин України, у якого війна, бойові дії забрали роботу, або забрали можливість займатись малим чи середнім бізнесом, мав отримати 6,5 тисяч гривень без жодних умов протягом березня. Регулярне інформування населення мало велике психологічне значення.

Надзвичайно важливою в Україні стала диджиталізація, яка активізувалася у 2019 році, що Лахижа М.І. вважає об'єктивним процесом, «який відображає, насамперед, нестабільність українських реформ, відсутність їх послідовності й наступності, водночас має завдання спонукання, роз'яснення, спрощення» [16].

Цифрова інфраструктура підтримки МСБ в Україні з урахуванням досвіду діяльності в умовах пандемії вже була предметом досліджень українських вчених. Так, Овсієнко О.В. виділяє такі складові цієї інфраструктури: «1) онлайн-плат- форми на яких здійснюється взаємодія «бізнес-держава», «бізнес-бізнес», «бізнес-суспільство»; 2) цифрові консалтингові сервіси, які пропонують малому бізнесу інформаційні, консультативні, аудиторські послуги на основі кейс-консалтингу («Дія.Бізнес», «Merezha»); 3) онлайн навчання - як для підприємців-початківців, так і з питань подальшого розвитку бізнесу; 4) цифрові інформаційні сервіси з актуальними даними про оподаткування, бухгалтерську звітність, правила експорту тощо» [17].

Прискорення диджиталізації було викликано необхідністю удосконалення процесів публічного управління в умовах пандемії, що пізніше полегшило дії влади в умовах воєнного стану. Так, розділ «Підтримка підприємців» на «Дія. Бізнес в умовах війни» включає такі пункти: Урядові програми (працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, тимчасове переміщення підприємств, огляд всіх ініціатив щодо переміщення підприємств); Кредитні програми (кредитування підприємств за програмою 5-7-9%, кредитування аграріїв, додаткова підтримка аграріїв; Експортна діяльність [18].

Популярним є також дайджест законодавчих новацій від експертів, який дозволяє керівникам МСБ орієнтуватися у змінах в організації їх діяльності. Так, у 2023 році передбачено зростання ліміту доходу для спрощенців, подання фінансової звітності виключно в електронній формі, впровадження нового Митного тарифу України, підготовка податкової реформи та інше [19]. Водночас, потрібно зважити на пропозиції частини представників МСБ та вчених щодо необхідності максимальної цифровізації усіх послуг для зменшення кількості прямих контактів із представниками податкових та митних органів.

Варто відзначити й посилення інформування громадян, бізнесу та влади. Суттєвими інформаційними джерелами для представників МСБ є інформресурси органів влади та виступи їх керівників. Так, вже 23 березня 2022 року до київських підприємців звернувся перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, закликавши малий, середній та великий бізнеси працювати на економіку держави для забезпечення її обороноздатності [20]. Увагу бізнесменів привернуто до таких кроків держави для підтримки бізнесу в умовах війни: Програма «Доступні кредити», підтримка працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, призупинення перевірок бізнесу, дерегуляція, спрощення започаткування та ведення бізнесу, переміщення потужностей у безпечні місця тощо. Уваги представників МСБ заслуговують сайти Державної регуляторної служби України, Державної податкової служби України та інших центральних органів влади, які декларують: «Завжди на боці бізнесу!» [21; 22].

Проведений нами аналіз офіційних веб-порталів обласних військових адміністрацій свідчить про наявність інформаційних рубрик для громадян та бізнесу, оприлюднення рішень органів влади тощо. Як приклад такої роботи можна навести веб-портал Полтавської обласної військової адміністрації. Серед інших матеріалів розміщено й «Державну програму підтримки та активізації підприємництва», «Стратегію розвитку малого та середнього підприємництва у Полтавській області на 2021-2027 роки», «Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва на період до 2020 року», а також посилання на портал «Дія. Бізнес», де майбутні та нинішні підприємці можуть безкоштовно отримати консультації від досвідчених експертів та рекомендації для вирішення різних питань [23]. Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету містить інформацію для бізнесу та інвесторів тощо.

Прикладом постійних інформаційних дій може бути рубрика «Бізнес під час війни» - продукт LIGA360 та компанії LIGA ZAKON, яка покликана давати в умовах війни важливу інформацію для бізнесу задля його збереження. У рубриці згідно певної тематики вміщено аналітичні матеріали, консультації, а також - нові нормативно-правові акти та їх роз'яснення [24].

Активно підтримується також діяльність приватних та громадських консалтингових кампаній, які здійснюють консультації для бізнесу в умовах війни. Так, Національна платформа малого та середнього бізнесу «створена для забезпечення ефективної взаємодії спільноти МСБ, громадянського суспільства, уряду, парламенту, інших стейкхолдерів для вдосконалення державної політики у сфері розвитку підприємництва задля створення максимально сприятливого для розвитку МСБ бізнес-середовища, в якому малі та середні підприємства процвітають та відіграють ключову економічну й соціальну роль у сталому розвиткові України» [25]. На наш погляд, особливо важливими є рубрики «Аналітика» (законодавство, податкова реформа, коментарі експертів, дослідження, інтерв'ю) та «База знань» (консультації, методики, історії успіху, перевірки тощо). Бюро розвитку [26] є широко профільним консалтинговим (консультаційним) агентством, основними напрямками діяльності є створення алгоритмів (програми дій) для загального розвитку особистості; відкриття нового бізнесу; подолання кризових явищ в бізнесі; розширення і перепрофілювання діючого бізнесу. Варто виділити також аналітичні матеріали Центру розвитку інновацій (ЦРІ).

Особливо важливою стала в умовах воєнного стану робота аналітиків та експертів щодо виявлення та узагальнення потреб МСБ. Так, Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) завжди виступала за необхідність дерегуляції бізнесу. З початком війни ЄБА ЕВА повністю підтримала ініціативу Міністерства економіки щодо збору пропозицій від бізнесу щодо його дерегуляції та оперативно провела відповідну роботу [27]. Пропозиції бізнесу умовно поділено на дві частини ті, що спільнота пропонує ввести тимчасово на період воєнного стану та ті, що запропоновано імплементувати в національне законодавство на постійній основі.

У січні 2023 року за методологією Advanter Group було проведено чергове дослідження в межах Ініціативи для відновлення економіки, розвитку підприємництва та експорту України. Більшість опитуваних (52,8%) - були представниками малого бізнесу, в якому задіяно до п'яти осіб, і лише 1,7% представляли компанії з персоналом від 251 до 1000 осіб. За організаційною формою 46,8% учасників є ФОП, а 53,2% - юридичними особами. Названо 7 головних чинників, що заважають розвивати бізнес: відсутність платоспроможних клієнтів (50,5%), непрогнозованість ситуації - 48,4%, відсутність достатнього капіталу - 40,4%, непередбачувані дії держави 26%, недоступність кредитних програм, які оголошені Урядом - 25.8%, недоступність грантових програм, які оголошені Урядом, перешкоди з боку регуляторних та фіскальних органів - 19.4%. Через ці проблеми за 2022 рік 55% компаній не винайняли жодного нового працівника, скоротивши 21,2% персоналу. З тих працівників, що залишились, 18,5% працюють на умовах скорочення платні, а 11% відправлені у відпустку. Відзначено також проблеми бізнесу у взаємодії з органами влади: блокування податкових накладних - 42,2%, затримки з логістикою на кордонах - 21.1%, відмова від бронювання призовників - 17,6%, необґрунтована відмова у доступі до держдопомоги бізнесу - 13,9%, перевірки з боку податкових органів - 9,1 %. Учасники опитування вказали, що найчастіше під час перевірок бізнесу законодавство порушували Держпраці (18,5%), органи місцевого самоврядування: за місцем реєстрації бізнесу (18,5%) та за місцем роботи бізнесу (15,2%) та Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) (11,8%). 82,2% опитаних підприємців підтримують (у тому числі - з деякими обмеженнями) впровадження невиїзних перевірок бізнесу. 81,9% відзначили, що не взаємодіють з відповідальними за розвиток підприємництва представниками ОДА, а 86,2% навіть не чули про існування жодної з програм такого розвитку [28]. Отже, можна зробити висновок про необхідність посилення роботи органів влади з МСБ, багато представників якого або не знають про державні програми, або не взаємодіють з органами влади.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Питання державного регулювання розвитку малого та середнього бізнесу в умовах пандемії та воєнного стану внаслідок своєї актуальності широко обговорюється громадськістю, стало предметом аналізу експертів та висвітлюється у наукових дослідженнях. їх аналіз свідчить про увагу до значної роботи, яка проводиться в Україні щодо підтримки МСБ. В умовах пандемії та воєнного стану держава змогла забезпечити функціонування економіки та соціальний захист громадян. Варто відзначити також активну роботу, що проводилася в період пандемії відносно реформи децентралізації, яка посилювала роль органів місцевого самоврядування. У результаті проведеної роботи відзначається зростання довіри підприємців та інших громадян до органів влади, що проявляється, зокрема, у планах розширення бізнесу, зростанні податкових надходжень тощо.

В умовах пандемії і, особливо, воєнного стану спостерігалася концентрація влади для виконання першочергових завдань. Проте влада намагалася з'ясувати і врахувати громадську думку. Суттєвими для прийняття рішень стали результати опитування підприємців, які регулярно проводилися громадськими інституціями.

На наш погляд, мова має йти не лише про політику підтримки бізнесу, а й про політику на ринку праці відносно всіх його учасників, включаючи державу, організації роботодавців та об'єднання працівників (профспілки), політику щодо вільної торгівлі чи протекціонізму тощо. Суттєвим є й узгодження політики на національному та регіональному рівнях, її нормативно-правове забезпечення, впровадження та інформаційний супровід.

З методологічної точки зору потрібно врахувати пропозиції Б. Данилишина, який у програмній публікації 10 березня 2022 року відмітив, що під час війни економіка має працювати; держава стає головною дійовою особою в економічній площині й потрібно перейти до практично ручного управління економікою; водночас необхідно спростити умови для підприємців; найбільш успішною є робота за принципом державно-приватного партнерства; головне завдання України - інтенсифікувати економічні процеси на територіях, де не ведуться бойові дії [29].

Проведені наукові розвідки дозволяють зробити узагальнення щодо напрямів регулювання МСБ в кризових ситуаціях, проте залишається низка дискусійних питань, особливо у сфері податкового законодавства, які вимагають подальших наукових пошуків.

Бібліографічний список

1. Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Aktualni pytannia diialnosti subiektiv hospodariuvannia v umovakh pandemii COVID-19» - International scientific and practical conference «Actual issues of business entities in the conditions of the COVID-19 pandemic» (Kharkiv, 26 liutoho 2021 roku). Kharkiv: KhNUVS [in Ukrainian].

2. Storonianska, I.Z. (Ed.) (2022). Ekonomika rehioniv Ukrainy v umovakh viiny: ryzyky ta napriamky zabezpechennia stiikosti: naukovo-analitychne vydannia [The economy of the regions of Ukraine in the conditions of war: risks and directions of ensuring stability: scientific and analytical edition ]. Lviv [in Ukrainian].

3. Dehtiarova, I.O., Kuibida, V.S., Petrovskyi, P.M. at all (Eds.) (2022). Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia «Publichne upravlinnia ta administruvannia v umovakh viiny i v postvoiennyi period v Ukraini» - All-Ukrainian science and practice conference «Public management and administration in the conditions of war and in the post-war period in Ukraine» (Kyiv, 15-28 kvitnia 2022) [in Ukrainian].

4. Ekspres-otsinka vplyvu viiny na mikro-, mali ta seredni pidpryiemstva v Ukraini. Analitychnyi zvit [Express assessment of the impact of the war on micro, small and medium enterprises in Ukraine. Analytical report] (2022). Kyiv: Prohrama rozvytku OON v Ukraini [in Ukrainian].

5. Kalachenkova, K.O. (2020). Pidpryiemnytstvo ta biznes: transformatsiia spivvidnoshennia katehorii v eru informatyzatsii [Entrepreneurship and business: transformation of the ratio of categories in the era of informatization]. Porivnialno-analitychne pravo - Comparative and analytical law, 2, 15-18 [in Ukrainian].

6. Pro bukhhalterskyi oblik ta finansovu zvitnist v Ukraini. Zakon Ukrainy vid 16 lypnia 1999 roku № 996-XIV [About accounting and financial reporting in Ukraine. Law of Ukraine from 16.07.1999 No 996-XIV]. zakon.rada. gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text [in Ukrainian].

7. Koronavirus VS biznes: polovyna pidpryiemtsiv protrymaietsia na karantyni ne bilshe misiatsia [Coronavirus VS business: half of entrepreneurs will stay in quarantine for no more than a month] (02.04.2020). Ekonomichna pravda - Economic truth. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/publications/2020/04/27658857 [in Ukrainian].

8. Noskov, O.M. (2021). Derzhavna pidtrymka rozvytku maloho ta serednoho biznesu v period pandemii, yakoboviazkova umova vidnovlennia ekonomiky Ukrainy [State support for the development of small and medium - sized business during the pandemic period, as a mandatory condition for the recovery of Ukraine's economy]. Veda a perspektivy - Science and perspectives, 7(7), 47-55. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1584-2021-7(7)-47-55 [in Ukrainian].

9. Vydymi ta latentni naslidky COVID-19 dlia rehuliuvannia sotsialno-trudovykh vidnosyn v sferi MSB Ukrainy [Visible and latent consequences of COVID-19 for the regulation of social and labor relations in the sphere of SMEs of Ukraine] (2020). Kyiv [in Ukrainian].

10. Heiko, T.Yu. (2020). Priorytety rozvytku pidpryiemnytstva v Ukraini v umovakh pandemii Covid - 19 ta v postkarantynnyi period [Priorities for the development of entrepreneurship in Ukraine in the conditions of the Covid-19 pandemic and in the post-quarantine period]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen - Bulletin of Socio-Economic Research, 2(73), 62-71. DOI: https://doi.org/10.33987/vsed.2(73).2020.62-71 [in Ukrainian].

11. Jehorycheva, S.B., & Lakhyzha, M. I. (2020). Publichno-pryvatne partnerstvo v postkomunistychnykh krainakh: monohrafiia [Public-private partnership in post-communist countries: monograph.]. Kyiv: IPK DSZU [in Ukrainian].

12. Lyvch, D. (29.08.2022). Nove oblychchia ukrainskoho pidpryiemnytstva [The new face of Ukrainian entrepreneurship]. Ekonomichna Pravda - Economic truth. Retrieved from https://www.epravda.com.a/ columns/2022/08/29/690937/ [in Ukrainian].

13. Departament komunikatsii Sekretariatu Kabinetu Ministriv Ukrainy (06.01.2023). Denys Shmyhal: Ukrainski hromadiany ta biznes mynuloho roku splatyly v derzhavnyi biudzhet ponad 900 mlrd hrn [Denys Shmyhal: Ukrainian citizens and businesses paid more than UAH 900 billion to the state budget last year]. Uriadovyi portal: vebsait - Government portal: website. Retrieved from http://surl.li/ehsce [in Ukrainian].

14. Biznes pid chas viiny: Analityka ta konsultatsii [Business during the war: Analytics and consultations] (02.03.2022). LIGA ZAKON: website. Retrieved from https://biz.ligazakon.net/aktualno/11677_bznes-pd-chas-vynidopovnyutsya [in Ukrainian].

15. Doslidzhennia. Analityka [Research. Analytics] (n/d). EBA. Yevropeiska Biznes Asotsiatsiia: vebsait - EBA. European Business Association: website. Retrieved from https://eba.com.ua/research/doslidzhennya-ta-analityka/ [in Ukrainian].

16. Lakhyzha, M.I. (2020). Dydzhytalizatsiia v Ukraini: poniattia, problemy, perspektyvy ta zavdannia publichnohoupravlinnia [Digitalization in Ukraine: concepts, problems, prospects and tasks of public administration]. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia - Scientific Bulletin: State Administration, 2 (24), 202-213. DOI: https://doi.org/10.32689/2618-0065-2020-2(4)-202-213 [in Ukrainian].

17. Ovsiienko, O.V. (2021). Tsyfrova infrastruktura pidtrymky maloho biznesu v Ukraini [Digital infrastructure of small business support in Ukraine]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, 2. DOI: 10.32702/2307-21052021.2.84 [in Ukrainian].

18. Stan ta potreby biznesu v umovakh viiny: rezultaty opytuvannia v lystopadi 2022 roku [The State and Needs of Business at War: Results of the November 2022 Survey] (05.12.2022). business.diia.gov.ua. Retrieved from https:// business.diia.gov.ua/cases/novini/stan-ta-potrebi-biznesu-v-umovah-vijni-rezultati-opituvanna-v-listopadi-2022-roku [in Ukrainian].

19. Shcho ochikuie biznes v 2023 rotsi: daidzhest zakonodavchykh novatsii [What business expects in 2023: a digest of legislative innovations] (30.12.2022). LIGA ZAKON: website. Retrieved from https://biz.ligazakon.net/news/216425_shcho-ochku-bznes-v-2023-rots-daydzhest-zakonodavchikh-novatsy [in Ukrainian].

20. Povoroznyk, M. (23.02.2022). Malyi, serednii ta velykyi biznesy maiut pratsiuvaty na ekonomiku derzhavy dlia zabezpechennia yii oboronozdatnosti [Small, medium and large businesses should work for the economy of the state to ensure its defense capability]. Ofitsiinyi portal Kyieva: vebsait - Official portal of Kyiv: website. Retrieved from http://surl.li/giock [in Ukrainian].

21. Stan ta potreby biznesu pid chas viiny: onlain-prezentatsiia [The state and needs of business during the war: online presentation] (09.12.2022). Derzhavna rehuliatorna sluzhby Ukrainy: Ofitsiinyi vebsait - State Regulatory Service of Ukraine: Official website. Retrieved from https://www.drs.gov.ua/press-room/onlajn-prezentatsiya-stan-ta-potreby-biznesu-pid-chas-vijny [in Ukrainian].

22. Ostanni zminy u zakonodavstvi [The latest changes in the legislation] (n/d). ZIR DPS: vebsait - ZIR DPS: website. Retrieved from http://rn.zir.tax.gov.ua/main/lastupdate/ [in Ukrainian].

23. Publichna administratsiia [Public administration] (n/d). Poltavska oblasna viiskova administratsiia: Ofitsiinyi veb-portal - Poltava Regional Military Administration: Official web portal. Retrieved from https://www.adm-pl.gov.ua/page/publichna-administraciya [in Ukrainian].

24. Hospodarskyi Kodeks Ukrainy vid 16 sichnia 2003 roku № 436-IV [Economic Code Of Ukraine No. 436-IV of January 16, 2003]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text [in Ukrainian].

25. Strykun, H. (25.10.2022). Ukhvaleno onovleni TOP-10 priorytetiv biznesu [The updated TOP-10 business priorities have been approved]. Natsionalna platforma maloho ta serednoho biznesu: vebsait - National platform of small and medium-sized businesses: websait. Retrieved from https://platforma-msb.org/uhvaleno-onovleni-top-10-priorytetiv-biznesu/ [in Ukrainian].

26. Redaktor (24.09.20220). 13 idei dlia biznesu v umovakh voiennoho stanu [13 ideas for business under martial law]. Biuro rozvytku: vebsait - Development Bureau: website. Retrieved from https://www.byuro-rozvytku. com/2022/09/24/13-idej-dlya-biznesu-v-umovah-voyennogo-stanu/ [in Ukrainian].

27. Biznes proponuie vnesty zminy u zakonodavstvo: na period viiny ta na postiinii osnovi [Business proposes to introduce changes in the legislation: for the period of war and on a permanent basis] (21.04.2022). Ibuh: vebsait - Ibuh: website. Retrieved from https://ibuh.info/biznes-proponuye-vnesti-zmini-u-zakonodavstvo-na-period-vijni-ta-na-postijnij-osnovi [in Ukrainian].

28. Ukrainskyi biznes nazvav holovni problemy u vidnosynakh iz vladoiu [Ukrainian business named the main problems in relations with the authorities] (16.02.2023). Mind: vebsait - Mind: website. Retrieved from https://mind. ua/publications/20253453-ukrayinskij-biznes-nazvav-golovni-problemi-u-vidnosinah-iz-vladoyu [in Ukrainian].

29. Danylyshyn, B. (20.03.2022). Yak derzhava mozhe pidtrymaty biznes v umovakh viiny [How the state can support business in conditions of war]. Ekonomichna pravda - Economic truth. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/columns/2022/03/20/684363/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru