Фальсифікація виборчих документів: кримінологічна характеристика особистості злочинця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, м. Дніпро, Україна

Фальсифікація виборчих документів: кримінологічна характеристика особистості злочинця

Павло Черненко

аспірант

Анотація

кримінологічний виборчий документ протиправний

Висвітлено проблематику кримінологічної характеристики особистості, яка фальсифікує виборчі документи, та встановлення основного змісту основних характерних рис, що визначають цю особистість як винну у вчиненні такого суспільно небезпечного діяння. В межах наукової статті аналізовано соціально-демографічні (вік, стать, освіта та громадянство), кримінально-правові (персональний чи груповий характер кримінально-протиправної поведінки, попередня кримінально-протиправна поведінка, покарання та особливості його призначення, стан особи в момент вчинення кримінального правопорушення), соціально-рольові (професійна належність особистості та її зайнятість у виробничих процесах, сімейний стан засуджених осіб) та морально-психологічні ознаки особистості. Зроблено висновок, що комплексне вивчення особистості злочинця, який вчинює фальсифікацію виборчих документів, не повинно вдовольнятися фіксацією певних окремих властивостей, що часто тільки поверхнево визначають особистість, а й обов'язково здійснюватись з відповідною глибиною та у логічній взаємодії між собою.

Ключові слова: особистість кримінального правопорушника, фальсифікація виборчих документів, кримінологічна характеристика.

Abstract

Pavlo Chernenko

Falsification of electoral documents: criminological characteristics of the criminal's personality

The article is devoted to the issue of criminological characterization of a person who falsifies election documents, and the establishment of the main content of the characteristics that define this person as guilty of committing such a socially dangerous act. The scientific article analyzes the socio-demographic, criminal, socio-role, moral and psychological characteristics of the individual.

Socio-demographic characteristics: from the point of view of the average age of a person who falsifies election documents, he is a person of mostly mature and able-bodied age; among the convicts - every second woman; by level of education individuals were divided into three groups, namely: with general secondary education (42.7%), with professional level (31.2%) and with higher level (26.1%); among the convicts, only citizens of Ukraine were identified.

Criminal and legal features: every 6-7 people convicted of falsifying election documents committed their own criminal illegal behavior within a group of people; the behavior of persons before the commission of a criminal offense in the vast majority was not criminally illegal and is recognized by us as law-abiding; more than half of convicts (52.2%) were released from probation; fines dominate among those sentenced to actual punishment (almost 97% of cases); the person realizing falsification of election documents is out of influence of alcoholic beverages and drugs.

Socio-role characteristics: every second person at the time of the crime was not professionally employed; the vast majority of the individual has a family, and very often, she has minor children in her upbringing.

Moral and psychological signs: such a person ultimately reflects on the value and inviolability of the constitutional right of citizens to vote and to be elected. In the first place, she has either her own selfishness or a desire to satisfy their own useful needs by fulfilling the appropriate "order" from third parties. At the same time, she is not at all interested in her own obligation to comply with the relevant legal norms in the field of election legislation.

It is concluded that a comprehensive study of the identity of the offender who falsifies election documents should not be satisfied with the fixation of certain individual characteristics, which often only superficially determine the personality, but must be carried out with appropriate depth and logical interaction.

Keywords: the identity of the criminal offender, falsification of election documents, criminological characteristics.

Постановка проблеми

Забезпечення виборчого права в будь -якій цивілізованій країні визнається базовим принципом демократичності такого суспільства.

Конституція України наголошує на тому, що громадяни України мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст. 38 Конституція України) [8]. Інакше кажучи, Конституція України закріплює у своєму тілі базовий демократичний принцип сучасного цивілізованого суспільства «обирати та бути обраним». На превеликий жаль, одночасно з існуванням такого права в українського суспільства та його членів, як в окремих представників цього суспільства, так і у суб'єктів виборчого процесу, інколи виникає бажання вплинути на виборчий процес. При цьому треба наголосити, що такий вплив дуже часто відбувається з порушенням чинного законодавства. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер таких ситуацій, держава в чинному кримінальному законодавстві передбачила низку кримінально-правових норм, що встановлюють кримінальну відповідальність за фальсифікацію виборчих документів, як одну з форм порушення виборчих прав у нашому суспільстві. До кримінальних правопорушень, що пов'язані з фальсифікацією виборчих документів, у Кримінальному кодексі України (далі - КК України), на нашу думку, необхідно віднести ст. 158, 158-1, 158-2 та 158-3 КК України).

З огляду на той факт, що носієм кримінально-протиправної поведінки в будь-якому разі є людина, то дослідження певної кримінологічної характеристики середньостатистичної особистості, яка вчиняє фальсифікацію виборчих документів, є дуже актуальною проблемою.

Аналіз публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми

Проблематика дослідження особи злочинця в теорії та практиці кримінологічної науки не є новою. Дослідження особистості злочинця на науковому рівні ще в другій половині XIX ст. розпочав відомий італійський психіатр, родоначальник антропологічного напряму в кримінологічній науці Чезаре Ломброзо. Його ідея про природженого злочинця («homo delinquent» в перекладі з латинської «правопорушник») була покладена в основу вищезазначеного напряму і полягала в тому, що відносна вроджена схильність особи створює відповідну схильність такої особи до тих чи інших злочинів. В межах кримінологічної науки в ХХ-ХХІ ст. проблематикою особистості кримінального правопорушника (злочинця) займались і продовжують займатись такі відомі вітчизняні та зарубіжні науковці, як: О. Алєксєєв, Ю. Антонян, В. Бачинін, Б. Волков, О. Герцензон, В. Голіна, Б. Головкін, І. Даньшин, О. Долгова, І. Карпець, Н. Кропачев, В. Кудрявцев, М. Кондрашков, Н. Лейкина, Г. Міньковский, І. Ной, О. Сахаров, В. Емінов та ін.

Але водночас необхідно зазначити те, що переважна більшість з вищезазначених науковців займалась і займається дослідженням проблематики особистості злочинця на загальнотеоретичному рівні. При цьому особистість, яка фальсифікує виборчі документи, залишилась поза колом їх наукового інтересу.

Метою статті є кримінологічна характеристика особистості кримінального правопорушника, що реалізує фальсифікацію виборчих документів.

Виклад основного матеріалу

Починаючи працювати над кримінологічним дослідженням проблеми особистості кримінального правопорушника, що реалізує фальсифікацію виборчих документів, необхідно наголосити на деяких аспектах, а саме: кримінологічна характеристика особистості кримінального правопорушника повинна здійснюватись через призму ознак, які притаманні такій особистості; сукупність таких ознак повинна визначати цю особистість як винну у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних з фальсифікацією виборчих документів.

Свого часу відомі дослідники особистості злочинця Ю. Антонян, В. Кудрявцев та В. Емінов наголошували на тому, що особа злочинця завжди була однією з центральних проблем всіх наук кримінальної спрямованості, особливо кримінології [1, с. 11]. І з цією позицією важко не погодитись. Але ж щоб хто не казав, а носієм кримінально протиправної поведінки є людина. Тому і в повному обсязі дослідити проблематику злочинності (окремого злочину) без урахування кримінологічної характеристики такої людини не можливо.

Внаслідок того, що в межах нашого дослідження ми не ставили перед собою завдання дослідити внутрішній зміст терміна «особистість злочинця», тому приєднуємось до тієї позиції, яка полягає в тому, що це є сукупність певних значущих ознак, властивостей, зв'язків і відносин, які характеризують її як людину, що вчинила злочин. Одночасно з цим в кримінологічній теорії сформувалась позиція стосовно того, що структура особистості кримінального правопорушника утворюється певними групами ознак, які властиві цій особі. До таких груп належать: соціально -демографічні, кримінально-правові, соціально-рольові та морально-психологічні ознаки особистості.

Для отримання достовірної інформації стосовно осіб, що фальсифікують виборчі документи, нами був вибраний відповідний період кримінологічного дослідження, а саме з 2016 року по 2020 рік. Справа полягає в тому, що в цей історичний період в Україні були організовані та відбулися вибори Президента України, вибори до Верховної Ради України та вибори до місцевих органів влади. Інакше кажучи, цей період вмістив в собі усю палітру виборчих процесів в Україні - це по-перше. По-друге, ми користувались статистичною інформацією про засуджених в Україні, яка була узагальнена в ці роки Державною судовою адміністрацією України. Крім того, для реалізації нашого аналізу та досягнення наукової мети дослідження нами була використана статистична інформація про засуджених осіб в Україні у відповідний період дослідження [5].

Соціально-демографічні ознаки. Визначаючи основний зміст такого кримінологічного явища як особа (особистість) злочинця, Є.Г. ладкова наголошує на тому, що соціально-демографічні ознаки становлять об'єктивну фундаментальну основу вивчення особистості злочинця й тому повинні бути досліджені в першу чергу. Аналіз соціально-демографічних ознак, на її думку, не тільки дає нам інтегроване уявлення про особистість злочинця, але й розкриває її функціональний зв'язок із вчиненим злочином [2, с. 226]. І в цій ситуації з нею не можливо не погодитись. Єдине, про що необхідно заперечити, так це те, що до цієї групи ознак, на нашу думку, не треба відносити ознаки рольового характеру.

Переважно кримінологи сходяться на тому, що до цієї групи ознак необхідно відносити вік особи, її стать, рівень освіти, громадянство та інші відомості демографічного характеру.

Вік. Визначаючи вік особи, як обов'язкову властивість соціально-демографічної групи ознак особистості абсолютно будь-якого кримінального правопорушника, треба наголосити на тому, що ця ознака характеризує не тільки фізичний стан та можливості особи до активної цілеспрямованої, перетворюючої діяльності, що є важливим, а й відображає коло її інтересів, життєвих установок та орієнтацій, визначає поведінку кримінального правопорушника, вид вчиненого ним кримінального правопорушення, а також інші властивості та якості такої особистості.

Як наголошує В. Касімов, вікові зміни та перехідні періоди в умовах відсутності благополучного соціального мікро- та макросередовища з більшою часткою ймовірності вплинуть на формування криміногенної особистості, тому вік видається обґрунтованим розглядати не тільки як один з основних елементів соціально-демографічної характеристики особистості злочинця, але і як найважливішу кримінологічну ознаку, що дозволяє виявити особливості злочинної особистості [7, с. 373].

Враховуючи викладене вище, нами була проаналізована вікова властивість осіб, що вчинили фальсифікацію виборчих документів, та отримана така статистична інформація: 30-50 років - 64,1 % та 50-65 років - 24 %. При цьому вікова група 14-18 років взагалі не представлена у випадку фальсифікації виборчих документів. Така ситуація має логічне пояснення: у виборчому процесі є певний віковий ценз - 18 років. Інакше кажучи, особи, які молодше 18 років, жодним чином не можуть бути представлені у виборчому процесі. Внаслідок чого і вчиняти суспільно небезпечні діяння в цьому разі вони не можуть. Узагальнюючи викладене вище, можна наголосити на тому, що з погляду середньостатистичного віку особистості, яка фальсифікує виборчі документи, це особа переважно зрілого та працездатного віку.

Стать. Така соціально-демографічна ознака особистості, як стать особи, має певний особливий характер порівняно з загальним показником по країні в межах всієї злочинності. В чому полягає особливість? Справа полягає в тому, що середньостатистичний показник частки засуджених жінок в період з 2016 року по 2020 рік в Україні становить 11,9 %, а аналогічна частка в межах фальсифікації виборчих документів - 53,4 %. При цьому таке значення частки засуджених жінок за фальсифікацію виборчих документів стало можливим завдяки певному зниженню до 25 % в 2018 р. Інакше кажучи, загалом в Україні серед засуджених за вчинення кримінальних правопорушень кожна 9 особа жінка, а за фальсифікацію виборчих документів - кожна друга жінка. Щодо динаміки змін статевого розподілу серед засуджених осіб, то в цій ситуації можливо фіксувати збільшення частки жінок як в межах загальної злочинності (з 11,7 % в 2016 р. до 12,3 % в 2020 р.), так і в межах фальсифікації виборчих документів (з 60 % в 2016 р. до 80 % в 2020 р.).

Освіта. Свого часу М. Фіалка, досліджуючи проблематику соціально-демографічних ознак особи, яка вчиняє підроблення документів, наголошував на тому, що рівень освіти, як соціально-демографічна ознака, певною мірою характеризує особу з боку її освіченості, з боку проходження нею, тобто цією особистістю, певних рівнів освіти в Україні. І ця ознака передбачає вміння нею застосовувати отриманні вміння, знання та навички на тому чи іншому рівні освіти в інтересах реалізації власного злочинного наміру [14, с. 159]. І з цією позицією важко не погодитись. Незважаючи на той факт, що освіта, як, до речі, і інші соціально-демографічні властивості особистості, не має певного криміногенного характеру, вплив її на формування кримінально -протиправного характеру особистості доволі суттєвий.

У межах виконаного дослідження нами було встановлено таке: серед засуджених за фальсифікацію виборчих документів 100 % осіб мали певний рівень освіти; за рівнем освіти особистості поділились на три групи, а саме: з загальною середньою освітою (42,7 %), з професійно-технічною (31,2 %) та з вищою (26,1 %).

Громадянство. Аналізуючи наявність чи відсутність в особи, що вчинила кримінальне правопорушення, того чи іншого громадянства, ми намагаємось отримати відповідь на одне питання: якій категорії осіб (громадянам, іноземцям або особам без громадянства) притаманно реалізовувати відповідний кримінально-протиправний прояв. При цьому це дає нам змогу усвідомити те, для якої категорії це характерно.

Щодо нашої проблематики, то за весь період, який вибраний нами для реалізації кримінологічного дослідження, серед засуджених осіб за фальсифікацію виборчих документів були виявлені тільки громадяни України. Інакше кажучи, фальсифікацію виборчих документів вчиняють тільки громадяни України. Це, до речі, суттєва характерна властивість для особистості фальсифікатора виборчих документів. При цьому такому стану речей є логічне пояснення. Справа полягає в тому, що відповідно до Конституції України та Виборчого кодексу України брати участь у виборчому процесі в нашій країні мають право тільки громадяни України. Внаслідок чого іноземці та особи без громадянства взагалі не мають доступу як до самого виборчого процесу, так і до виборчих документів, що використовуються в межах цього процесу.

Кримінально-правові ознаки. Ця група ознак має так званий кримінально-правовий характер, що визначає персональний чи груповий характер кримінально-протиправної поведінки, спрямованість кримінально-протиправної поведінки, попередню кримінально - протиправну поведінку, покарання та особливості його призначення тощо. Крім того, в межах цієї групи властивостей враховується і стан особи в момент вчинення кримінального правопорушення (наприклад, в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння).

Персональний чи груповий характер кримінально-протиправної поведінки. Коли йдеться про цю властивість особистості, то, як правило, мають на увазі ті характерні ознаки особистості, які визначають її схильність або до одноособового характеру поведінки, або до групового. Інакше кажучи, наголошують на тому, що ближче для такої особистості: чи то вчинювати кримінальне правопорушення самостійно, а саме без участі в такому суспільно небезпечному діянні інших осіб; чи то реалізовувати власні кримінально-протиправні прояви в складі об'єднання з іншими особами.

Коли йдеться про фальсифікацію виборчого документа, то в цій ситуації відсоток групового характеру кримінально-протиправної поведінки становить 12,3 %, а саме: в складі групи осіб - 11,6 % а в складі організованої групи - 0,7 %. Тобто кожна 6-7 особа, яка засуджена за фальсифікацію виборчих документів, реалізовувала власну кримінально-протиправну поведінку в межах групи осіб. Щодо форми співучасті в цих випадках, треба констатувати те, що здебільшого наявна проста форма, а саме всі співучасники є виконавцями кримінального правопорушення. І тільки в окремих випадках реалізується рольовий розподіл серед співучасників. В межах нашого дослідження така ситуація була всього в 0,7 % серед засуджених осіб за цю категорію кримінальних правопорушень.

Попередня кримінально-протиправна поведінка. Ця властивість особистості кримінального правопорушника демонструє нам про певні життєві орієнтири кримінально-правової спрямованості такої особистості. Справа полягає в тому, що якщо особистість за своєю глибиною кримінально-протиправного переконання сформована як кримінальний правопорушник, то вся її зовнішня поведінка, до моменту вчинення конкретного кримінального правопорушення, має певний суспільно -небезпечний характер. Про такий стан речей, як правило, нам говорять ті життєві факти особистості, що тим чи іншим чином були пов'язані з кримінально-протиправними стосунками, а саме: вчинення раніше кримінальних правопорушень, наявність в минулому судимості, наявність не припиненої судимості тощо.

Зрозуміло той факт, що для повного аналізу кримінологічного портрету особистості фальсифікатора виборчих документів нам, без будь-яких сумнівів, потрібно проаналізувати попередню кримінально-протиправну поведінку такої особистості. За досліджуваний період серед загальної кількості засуджених осіб за фальсифікацію виборчих документів раніше були засуджені, але визнані такими, що не мають судимість, зафіксовано 2 особи, що становило 1,4 % від загальної кількості засуджених. Крім того, судимість була, але вже припинила свій статус в однієї особи (0,7 %) та в двох осіб (1,4 %) судимість не знята і не погашена.

Інакше кажучи, можна констатувати той факт, що поведінка осіб до моменту вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з фальсифікацією виборчого документа, переважно мала не кримінально-протиправний характер та визнається нами як законослухняна.

Покарання та особливості його призначення. Як наголошує Є. Гладкова, аналіз виду та міри покарання, особливості його застосування до злочинця тощо свідчить про специфіку реакції на злочинну поведінку індивіда з боку держави, її ефективність та специфічні тенденції в цій сфері [2, с. 226].

Кримінально-правова реакція держави на фальсифікацію виборчих документів демонструє певну низку тенденцій, а саме: більше ніж половина засуджених осіб за ці кримінальні правопорушення (52,2 %) були звільнені від відбування покаранням з випробуванням; серед засуджених до реального покарання домінує призначення штрафу (майже в 97 % випадків); частка призначення покарання у вигляді позбавлення волі на певний термін фактично мінімальна (приблизно 3 % від загальної кількості засуджених до відбуття реального покарання); декільком, менше ніж половині засудженим особам (41,3 %), одночасно з основним покаранням було призначено додаткове покарання, а саме позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Стан особи в момент вчинення кримінального правопорушення. Встановлення та фіксація як певної характерної властивості в межах кримінально-правових ознак, що характеризують особистість кримінального правопорушника, є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Свого часу Л.Л. Кругліков наголошував на тому, що стан сп'яніння свідчить про підвищену суспільну небезпеку злочину, бо внаслідок зниження контролю особи за своєю поведінкою під впливом алкоголю підвищується можливість спричинення шкідливих наслідків, до того ж часто збільшується обсяг шкоди. Одночасно вчинення злочину в стані сп'яніння - показник підвищеної суспільної небезпеки винної особи, оскільки в такому злочині проявляються антисоціальні риси особи, її антисоціальна спрямованість [9, с. 80]. При цьому в багатьох випадках дії такої особи характеризуються імпульсивністю, агресивністю, особливою жорстокістю, що призводить до тяжких наслідків [10, с. 140]. Тому, зважаючи на викладене вище, відповідь на питання - вчинення фальсифікації виборчих документів є актуальним чи ні - має суттєве значення для кримінологічного портрету фальсифікатора. Виконане нами дослідження продемонструвало той факт, що для вчинення фальсифікації виборчих документів кримінально -протиправна поведінка особистості пов'язана з тверезою свідомістю особистості на момент вчинення кримінального правопорушення. За п'ять років кримінологічного дослідження лише 8 осіб засуджених вчинили такі суспільно небезпечні діяння в стані алкогольного сп'яніння, що становило лише 5,8 % від загальної кількості засуджених за такі діяння. При цьому в стані наркотичного сп'яніння вчинення фальсифікації виборчих документів за цей період не було зафіксовано. Інакше кажучи, особистість, реалізуючи фальсифікацію виборчих документів, перебуває поза впливом алкогольних напоїв та наркотичних засобів.

Закінчуючи аналіз кримінально-правових ознак особистості, яка фальсифікує виборчі документи, необхідно наголосити на тому, що фактично у всіх випадках судом констатовано наявність у засуджених осіб пом'якшуючих обставин (вчинення кримінального правопорушення вперше, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, збіг тяжких особистих та сімейних обставин, скрутне фінансове становище та інше).

Соціально-рольові ознаки. Соціально-рольові характеристики розкривають функції індивіда, зумовлені його становищем у системі наявних суспільних відносин, належність до певної соціальної групи, взаємодію з іншими людьми й організаціями в різних сферах громадського життя (робітник або службовець, рядовий виконавець чи керівник, неодружений або глава сім'ї, працездатний чи непрацездатний, безробітний тощо). Ці дані показують місце та значущість особи в суспільстві, яким ролям вона віддає перевагу, а які ігнорує, розкривають її соціальну чи антисоціальну орієнтацію.

Отже, поведінка людини залежить, по-перше, від соціальних позицій, яких вона дотримується в суспільстві; по-друге, від розуміння та виконання власних рольових обов'язків і функцій, що випливають з певних соціальних позицій. Людина в суспільстві має низку позицій і виконує (принаймні зобов'язана виконувати) різні «ролі». Не всі соціальні позиції, не всі види реальної рольової поведінки мають однакове значення під час вивчення особи злочинця, а тільки ті, насамперед, соціально-рольові ситуації, що справляють криміногенний вплив на поведінку людей [6]. Ця позиція Ю. Іванова та О. Джужі наголошує на тому, що під час кримінологічної характеристики сутності особистості кримінального правопорушника (злочинця) повинно бути обов'язково враховано її роль в суспільному житті та в суспільстві загалом.

Як наголошує М. Фіалка, така інформація про особистість злочинця дає змогу усвідомити місце і значущість особи у суспільстві; яким ролям в цьому суспільстві вона віддає перевагу, а які навпаки - ігнорує; розкриває її соціальну чи антисоціальну орієнтацію [13, с. 168].

Особливе значення цієї групи ознак проявляється в межах кримінологічної характеристики особистості, яка фальсифікує виборчі документи. Справа полягає в тому, що сфера реалізації суспільно небезпечного діяння є дуже важлива для суспільства та держави. Реалізація виборчого права визнається одним з основних серед низки конституційних прав громадянина будь-якої держави. Тому аналіз властивостей, які характеризують особистість з погляду її рольових зв'язків із суспільством, дає нам цінну інформацію, що в подальшому може бути використана в процесі протидії фальсифікації виборчих документів.

Однією з важливих властивостей соціально-рольового характеру є професійна належність особистості та її зайнятість у виробничих процесах.

Проаналізувавши статистичну інформацію про засуджених в 2020 році за фальсифікацію виборчих документів, можна наголосити на тому, що особи, які є працездатними, але не працюють становлять 40 % від загальної кількості засуджених за ці суспільно небезпечні прояви; 17,5 % - пенсіонери; 12,5 % - робітники; 10 % - службовці; 2,5 % - лікарі та 17,5 % - які займаються іншими заняттями, що не включені до статистичного обліку.

Щодо періоду нашого дослідження, то картина соціально-рольової властивості особистості, яка вчиняє фальсифікацію виборчих документів, вимальовується така: серед цієї групи більшу частину займає прошарок осіб, які на момент вчинення кримінального правопорушення не були офіційно професійно зайняті (52,74 %), а саме: працездатні, які не працювали і не навчалися - 40,34 % та пенсіонери, у т.ч. інваліди - 12,4 %; серед категорії працюючих осіб виділяються робітники (12,4%), вчителі, викладачі (10,84%) та службовці (6 %); суттєву частку (11,16 %) серед цієї категорії осіб займають ті, чий рід професійної діяльності залишився поза увагою статистичної звітності; мінімальне значення зафіксовано у таких категорій, як лікарі/фармацевти (0,5 %), військовослужбовці (0,44 %) та студенти навчальних закладів (0,44 %); демонструють збільшення власної частки особи, які є робітниками (з 8,9 % до 12,5 %), службовцями (з 4,4 % до 10 %), лікарями/фармацевтами (з 0 % до 2,5 %) та так звані, що мають інші заняття (з 4,4 % до 17,5 %); фіксується певне зменшення, що не позбавило їх головного значення, питомої ваги таких категорій, як пенсіонери (з 26,7 % до 17,5 %) та працездатні, які не працювали і не навчалися (з 46,7 % до 40 %); в останній рік дослідження зафіксовано відсутність взагалі таких категорій, як військовослужбовці, вчителі/викладачі та студенти навчальних закладів.

Як ми бачимо, в межах кримінологічного дослідження соціально -рольових властивостей особистості, що фальсифікувала виборчі документи, особливо важливого значення набуває той факт, чи працювала особа на момент вчинення кримінального правопорушення чи ні. Як ми вже раніше наголошували, 52,74 % осіб на момент вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із фальсифікацією виборчих документів, не були професійно зайняті. Інакше кажучи, в цих осіб був певний дефіцит офіційного прибутку. Наприклад, в 2021 році мінімальна пенсія для різних категорій пенсіонерів коливалась в проміжку від 1854 грн до 2600 грн [4], а прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2022 року встановлено 2481 грн. [11]. Зі свого боку, участь у виборчому процесі дає таким категоріям, певною мірою, отримати додатковий прибуток, а фальсифікація виборчих документів також дуже часто має корисливий мотив, який зумовлений діяльністю третіх осіб, що зацікавлені в позитивному для себе результаті виборів.

Що ж до питання сімейного стану засуджених осіб, то здебільшого вони мають свою родину, при цьому дуже часто на вихованні в них є неповнолітні діти.

Морально-психологічні ознаки. Аналізуючи морально-психологічну групу ознак, що характеризують особистість кримінального правопорушника, необхідно насамперед звернути увагу на світогляд цієї особи та її моральні риси, погляди, переконання, ціннісні орієнтири тощо. Все це повною мірою дає нам змогу в тому чи іншому обсязі пізнати внутрішній світ такої особистості. Як наголошує Є. Гладкова, дослідження суб'єктивних характеристик індивідів, що вчинили злочин, дозволяє створити внутрішню основу для подальшої пізнавально-пояснювальної логіки дослідження особистості злочинця. Отримання уявлення про внутрішній світ злочинця передбачає дослідження специфіки його психічних властивостей, психологічних та морально-ціннісних особливостей його особистості [3, с. 511].

З метою більш детального та об'єктивного аналізу в кримінологічній теорії наявна практика цю групу ознак поділяти на дві підгрупи, а саме: моральні ознаки та психологічні ознаки.

Традиційно до групи моральних ознак кримінологічна наука відносить світогляд особистості кримінального правопорушника, рівень та особливості його духовності. Крім того, під час кримінологічного аналізу моральних ознак особистості кримінального правопорушника важливе значення має встановлення та фіксація відповідних поглядів, установок та ціннісних орієнтацій такої особистості.

Психологічна підгрупа ознак, зі свого боку, містить у собі інтелектуальні, емоційні та вольові властивості особистості кримінального правопорушника.

Характеризуючи особистість кримінального правопорушника, що фальсифікує виборчі документи, з погляду морально-психологічних ознак необхідно зазначити те, що такий правопорушник характеризується, як правило, відповідним рівнем зневажливого ставлення до інтересів суспільства. Тобто, ухвалюючи внутрішнє рішення на фальсифікацію виборчих документів, така особистість в останню чергу розмірковує над цінністю та недоторканністю конституційного права громадян обирати та бути обраними. На першому місті у нього стоїть або власний егоїзм, або бажання задовольнити власні корисливі потреби шляхом виконання відповідного «замовлення» від третіх осіб. При цьому власний обов'язок дотримуватись відповідних правових норм у сфері виборчого законодавства його взагалі не цікавить.

Висновки

Отже, комплексне вивчення особистості злочинця, що вчиняє фальсифікацію виборчих документів, полягає у доскональному аналізі характерних властивостей такої особистості, але водночас не повинно вдовольнятися фіксацією певних окремих властивостей, що часто тільки поверхнево визначають особистість, а обов'язково здійснюватись з відповідною глибиною та у логічній взаємодії між собою.

Список використаних джерел

1. Антонян Ю.М., Кудрявцев В.Н., Эминов В.Е. Личность преступника. Санкт-Петербург: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. 366 с.

2. Гладкова Є. Особа (особистість) злочинця. Велика українська кримінологічна енциклопедія: у 2 т. Т. 2: М-Я / редкол.: В.В. Сокуренко (голова), О.М. Бандурка (співголова) та ін.; наук. ред. О.М. Литвинов. Харків: «Факт», 2021. С. 225-228.

3. Гладкова Є. Особистість злочинця. Українська кримінологічна енциклопедія /за заг. ред. В.В. Чернєя, В.В. Сокуренко / упоряд. О.М. Джужа, О.М. Литвинов. Харків - Київ: Золота миля, 2017. С. 510-511.

4. З 1 липня відбудеться підвищення пенсійних виплат. Урядовий портал: єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. 2021. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/z-1-lipnya-vidbudetsya-pidvishchennya-pensijnih-viplat.

5. Звіт про осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності, та види кримінального покарання (Форма № 6) та Звіт про склад засуджених (Форма № 7): статистична інформація Державної судової адміністрації України. URL: https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka/.

6. Іванов Ю.Ф., Джужа О.М. Кримінологія: навч. посіб. Київ: Паливода, 2006. 264 с. URL: Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2022. № 1 http://textbooks.net.ua/content/view/73/11/.

7. Касимов В.О. Возраст в структуре социально демографической характеристики личности преступника (результаты криминологического исследования, проведенного в 2015 году). Бизнес в законе. Экономико-юридический журнал. 2016. № 6. С. 373-376.

8. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр.

9. Кругликов Л.Л. Смягчающие и отягчающие обстоятельства в советском уголовном праве. Часть Особенная: учеб. пособ. Ярославль: Ярослав. гос. ун-т., 1979. 92 с.

10. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / відп. ред. С.С. Яценко; 4-те вид., перероб. та допов. Київ: А.С.К., 2005. 848 с.

11. Про Державний бюджет України на 2022 рік: Закон України від 02.12.2021 р. № 1928-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1928-20#Text.

12. Фіалка М.І. Соціально-демографічні ознаки особи, яка вчиняє підроблення документів. Теорія та практика протидії злочинності у сучасних умовах: зб. тез Міжнародної науково-практ. конф. (Львів, 8 лист. 2019 р.) /уклад. О.В. Авраменко, С.С. Гнатюк, І.І. Сидорук. Львів: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2019. С. 158-160.

13. Фіалка М.І. Кримінологічна характеристика та кримінологічний портрет особистості злочинця: сутність та співвідношення понять. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2019. № 2 (21). С. 162-171.

References

1. Antonyan, Yu.M., Kudryavtsev, V.N., Eminov, V.E. (2004) Lichnost prestupnika [The identity of the culprit]. Sankt-Peterburg: Izdatelstvo «Yuridicheskiy tsentr Press». 366 p. [in Russ.].

2. Gladkova, E. (2021) Osoba (osobistist) zlochintsya [The person (identity) of the offender]. Velika ukrayinska kriminologichna entsiklopediya: u 2 t. T. 2: M-Ya / redkol.: V.V. Sokurenko (golova), O.M. Bandurka (spivgolova) ta in.; nauk. red. O.M. Litvinov. Harkiv: «Fakt», pp. 225-228. [in Ukr.].

3. Gladkova, E. (2017) Osobistist zlochintsya [The identity of the offender]. Ukrayinska kriminologichna entsiklopediya / za zag. red. V.V. Cherneya, V.V. Sokurenko / uporyad. O.M. Dzhuzha, O.M. Litvinov. Hark. nats. un-t vnutr. sprav, Nats. akad. vnutr. sprav, Krimin. asots. Ukrayini. Kharkiv - Kyiv: Zolota mylya, pp. 510-511. [in Ukr.].

4. Z 1 lypnya vidbudetsya pidvischennya pensiynih viplat [From July 1, there will be an increase in pension benefits]. Uryadoviy portal: ediniy veb-portal organiv vikonavchoyi vladi Ukrayini. 2021. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/z-1-lipnya-vidbudetsya-pidvishchennya-pensijnih-viplat. [in Ukr.].

5. Zvit pro osib prityagnutih do kriminalnoyi vidpovidalnosti ta vidi kriminalnogo pokarannya (Forma № 6) ta Zvit pro sklad zasudzhenih (Forma № 7) [Report on persons prosecuted and types of criminal punishment (Form № 6) and Report on the composition of convicts (Form № 7)]: statistichna Informatsiya Derzhavnoyi sudovoyi administratsiyi Ukrayini. URL: https://court.gov.ua/inshe/sudova_statystyka. [in Ukr.].

6. Ivanov, Yu.F., Dzhuzha, O.M. (2006) Kriminologiya [Criminology]: navch. posibnik. Kiyiv: Palyvoda. 264 p. URL: http://textbooks.net.ua/content/view/73/11/. [in Ukr.].

7. Kasimov. V.O. (2016) Vozrast v strukture sotsialno-demograficheskoy harakteristiki lichnosti prestupnika (rezultatyi kriminologicheskogo issledovaniya, provedennogo v 2015 godu) [Age in the structure of the social and demographic characteristics of the criminal's personality (results of a criminological study conducted in 2015)]. Biznes v zakone. Ekonomiko-yuridicheskiy zhurnal. № 6, pp. 373-376. [in Russ.].

8. KonstitutsIya Ukrayiny [Constitution of Ukraine] vid 28.06.1996. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr. [in Ukr.].

9. Kruglikov. L.L. (1979) Smyagchayuschie i otyagchayuschie obstoyatelstva v sovetskom ugolovnom prave. Chast Osobennaya [Mitigating and aggravating circumstances in Soviet criminal law. Part Special]: ucheb. posob. Yaroslavl: Yaroslav. gos. un-t. 92 p. [in Russ.].

10. Naukovo-praktichniy komentar Kriminalnogo kodeksu Ukrayini [Scientific and practical commentary on the Criminal Code of Ukraine] / vidp. red. S.S. Yatsenko; 4-te vid., pererob. ta dopov. Kyiv: A.S.K., 2005. 848 p. [in Ukr.].

11. Pro Derzhavniy byudzhet Ukrayini na 2022 rik [On the State Budget of Ukraine for 2022]: Zakon Ukrayini vid 02.12.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text. [in Ukr.].

12. Fialka, M.I. (2019) Sotsialno-demografichni oznaki osobi, yaka vchinyae pidroblennya dokumentiv [Socio-demographic characteristics of the person committing forgery]. Teoriya ta praktika protidiyizlochinnosti u suchasnih umovah: zb. tezMizhnar. nauk.-prakt. konf (Lviv, 8 list. 2019 r.) /uklad. O.V. Avramenko, S.S. Gnatyuk, І.І. Sidoruk. Lviv: Lviv. derzh. un-t vnutr. sprav. 2019, pp. 158-160. [in Ukr.].

13. Fialka M.I. Kriminologichna harakteristika ta kriminologichniy portret osobistosti zlochintsya: sutnist ta spivvidnoshennya ponyat [Criminological characteristics and criminological portrait of the offender's personality: the essence and relationship of concepts]. Visnik Kriminologichnoyi asotsiatsiyi Ukrayini. 2019. № 2 (21), pp. 162-171. [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru