Нуліфікація адміністративного акту: питання сутності та класифікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут права, Заклад вищої освіти «Міжнародний університет бізнесу і права»

НУЛІФІКАЦІЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО АКТУ: ПИТАННЯ СУТНОСТІ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ

Турчак А.М. Здобувач кафедри адміністративного,

кримінального права і процесу

м. Миколаїв

Анотація

У статті автором на підставі аналізу різноманітних точок зору, сформульовано поняття нуліфікації адміністративного акту та здійснено її класифікацію. Зокрема, нуліфікацію адміністративного акту класифіковано за різними критеріями, зокрема такими: 1) за обсягом нуліфікаційних наслідків: а) повна нуліфікація адміністративного акту; б) часткова (не повна); 2) залежно від складності механізму реалізації: а) складна - передбачає багатостадійність процесу скасування адміністративного акту; б) спрощена - застосовується у випадках, коли після ініціювання процесу нуліфікації лідируючих суб'єкт (наприклад, адміністративний суд) приймає рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; в) проста - проходить в одну або дві стадії без застосування численних процесуальних або процедурних дій; 3) за характером правового впливу: а) негативна; б) нейтральна; 4) за юридичними передумовами застосування: а) фактична - виконання адміністративного акту чи завершення строку його дії; б) подієва - настання певної юридичної події, зокрема, зникнення «адресата» акта (смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи); в) заявна - за заявою (позовом, скаргою) особи, яка має на це законний інтерес; г) самоініціативна; 5) за суб'єктом реалізації механізму (залежно від правової природи правил реалізації): а) судова (процесуальна); б) адміністративна (процедурна). Доведено, що нуліфікація адміністративного акту - це негативне чи нейтральне позбавлення або вичерпування юридичного потенціалу акту як інструменту публічного адміністрування впливати на адміністративні правовідносини та їх учасників. Зазначено, що судова нуліфікація адміністративного акту - це негативний, заявний процес визнання протиправним та скасування адміністративного акту, що реалізується адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства. Ключові слова: адміністративний акт; адміністративне судочинство; адміністративна процедура; нуліфікація; класифікація.

Annotation

нуліфікація адміністративний акт юридичний

NULLIFICATION OF AN ADMINISTRATIVE ACT: ISSUES OF ESSENCE AND CLASSIFICATION

Alona Turchak Doctoral student of Department of Administrative, Criminal Law and Procedure of Institute of Law, International University of Business and Law, Mykolaiv, Ukraine

In the article, the author, based on the analysis of various points of view, formulated the concept of nullification of an administrative act and carried out its classification. In particular, the annulment of an administrative act is classified according to various criteria, in particular the following: 1) by the scope of annulment consequences: a) complete annulment of an administrative act; b) partial (not complete); 2) depending on the complexity of the implementation mechanism: a) complex - involves a multi-stage process of canceling an administrative act; b) simplified - is used in cases where, after the initiation of the process of annulment of the leading entity (for example, an administrative court), a decision is taken to consider the case according to the rules of simplified legal proceedings; c) simple - takes place in one or two stages without the use of numerous procedural or procedural actions; 3) according to the nature of legal influence: a) negative; b) neutral; 4) according to the legal prerequisites of application: a) actual - execution of an administrative act or completion of its validity period; b) event - the occurrence of a certain legal event, in particular, the disappearance of the “addressee” of the act (death of an individual, liquidation of a legal entity); c) declaratory - upon the application (lawsuit, complaint) of a person who has a legitimate interest in it; d) self-initiative; 5) by subject of implementation of the mechanism (depending on the legal nature of the implementation rules): a) judicial (procedural); b) administrative (procedural). It has been proven that the annulment of an administrative act is a negative or neutral deprivation or exhaustion of the legal potential of the act as a tool of public administration to influence administrative legal relations and their participants. It is noted that the judicial nullification of an administrative act is a negative, declarative process of recognition as illegal and cancellation of an administrative act, which is implemented by an administrative court in the order of administrative proceedings. Key words: administrative act; administrative proceedings; administrative procedure; annulment; classification.

Постановка проблеми

Запровадження інструментів адміністративної юстиції у вітчизняні механізми захисту та гарантування прав і свобод людини від свавілля представників державного апарату влади довели суспільну важливість адміністративного судочинства для побудови правової та соціально орієнтованої держави та подальшого розвитку громадянського суспільства в Україні. Разом з тим, суспільні відносини, що виникають у сфері публічного адміністрування, мають динамічний характер, постійно розвиваються, мають схильність до ускладнень та трансформацій. За вказаними модернізаційними процесами має активно слідкувати адміністративно-правова та адміністративно-процесуальна науки, що мають удосконалювати існуючі або створювати нові правові засоби чи різноманітні інститути, спрямовані на досягнення кінцевої мети публічної адміністрації. Одним із таким правових інститутів є інститут нуліфікації адміністративного акту, що є відносно новим як для вітчизняного адміністративного процесу, так і для адміністративної процедури. Відносна новаційність інституту нуліфікації зумовлює актуальність його дослідження, поглиблення вже існуючих знань про неї та генерацію нових наукових ідей та підходів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Протягом останніх десятиліть адміністративний акт, як предмет наукового дослідження, був і залишається у полі зорі В. Б. Авер'янова, В. Александрової, Р С. Алімова, О. Ф. Андрійко, Н. О. Армаш, О. М. Бандурки, В. М. Бевзенка, Ю. П. Битяка, В. В. Галунька, І. П. Голосніченка, Т О. Гуржія, П. В. Діхтієвського, Є. В. Додіна, Л. Є. Кисіль, Л. В. Коваля, І. Б. Коліушка, Т О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т Комзюка, Є. Б. Кубка, О. В. Кузьменко, Р О. Куйбіди, Є. В. Курінного, О. С. Лагоди, Є. О. Легези, Д. М. Лук'янця, П. С. Лютікова, П. В. Макушева, О.О. Мандюка, Р С. Мельника, О. І. Миколенка, Р С. Миронюка, О. А. Мілієнко, В. Ф. Опришка, В. Патерило, В. Г Перепелюка, Ю. С. Педька, М. М. Полянского, Д. В. Приймаченка, А. О. Селіванова, В. С. Стефанюка, В. П. Тимощука, М. М. Тищенка, Ю. С. Шемшученка, А. М. Школика та інших вчених. Разом з тим, проблематика його нуліфікації досліджується достатньо обмежено.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

На підставі аналізу різноманітних точок зору, сформулювати поняття нуліфікації адміністративного акту та здійснити її класифікацію.

Виклад основного матеріалу дослідження

В тлумачних словниках, вказується, що нуліфікація це: 1) фін. дія за значенням, нуліфікувіти. нуліфікація грошей - метод стабілізації валюти, за якого держава скасовує знецінені грошові знаки й замінює їх новими; 2) в обчислювальній техніці - один із засобів примусового завершення операції, за якого операція доводиться до свого логічного завершення, але її результати не фіксуються та умовні операнди не змінюються; 3) позбавлення сили, значення; анулювання; «нуліфікувати» - позбавляти сили, анулювати. Позбавляти знецінені грошові знаки функції платіжного засобу; анулювати [1, с. 794; 2, с. 335].

У природничо-науковій сфері «нуліфікація» може виникати самостійно під впливом тих чи інших причин (або так), але в гуманітарній сфері нуліфікація є дією певних суб'єктів, спрямованою на вилучення елемента з системи і, власне, є фактом такого вилучення та пов'язані з ним наслідки (наприклад, юридичні) [3, с. 93]. У цьому контексті відзначимо, що у першому розділі ми вели мову про те, що адміністративні акти є невід'ємною складовою інструментів публічної адміністрації. Ці інструменти утворюють самостійну цілісну систему, яка є підсистемою системи більш високого порядку - публічної адміністрації. Саме тому цілком природньо вести мову про нуліфікацію і як про правовий інститут, що може використовуватися «для потреб» адміністративного права стосовно не тільки адміністративних актів, але й інших інструментів публічного адміністрування - нормативних актів, адміністративних договорів тощо. Отже, визначившись із предметною сферою використання цього терміну, відзначимо, що його правовий аспект не є новим для юридичного термінологічного ряду. Так, наприклад, нуліфікація у праві так само позначає дію припиняючого характеру. Зокрема в юридичній енциклопедичній літературі зазначається, що нуліфікація - це позбавлення документів юридичної сили; визнання їх недійсними [4].

При цьому, у порівнянні із адміністративно-правовою наукою, категорія «нуліфікація» у тій чи іншій мірі ставала предметом дослідження представниками окремих галузевих наук. Зокрема, окремими вченими наголошується на впливі особливостей моделі конституційного правосуддя (європейської та північноамериканської моделі) на можливість здійснення нуліфікації нормативного правового акту. Так, за північноамериканської (децентралізованої) моделі, «будь-який суд загальної юрисдикції має право відмовитися застосовувати закон чи підзаконний акт, прийнятий на тому чи іншому рівні здійснення державної влади та дозволити колізію безпосередньо на основі норм Конституції, хоча це й не означатиме визнання факту недійсності оспорюваного документа». Інакше кажучи, нуліфікація нормативного правового акта (у тому числі закону) як така буде відсутня. При централізованому характері (європейська модель) нижчі суди втрачають навіть право не застосовувати закон, визнаний неконституційним, яке залишається лише у вищого судового органу країни [3, с. 97].

Як вказує О. М. Шмельов, у доктрині процесуального права (адміністративний, цивільний (арбітражний) процес) - нуліфікація нормативного правового акта реалізується як у рамках провадження за оскарженням нормативних правових актів, так і при використанні деяких ординарних механізмів незастосування нормативного акта в конкретному випадку (ad hoc), наприклад, за допомогою наступних міжгалузевих принципів: «Lex superior derogat inferiori» («Вищий за силою закон скасовує закон, нижчий за силою»), «Lex posterior derogat priori» («Наступний закон скасовує попередні»), «Lex specialis derogat generali» («Спеціальний закон скасовує (витісняє) загальний закон»). Слід визнати, що в цій галузі в зарубіжній правовій науці проведено безліч галузевих та міждисциплінарних правових досліджень - наприклад, роботи І. В. Антонова, Г.А Гаджиєва, В. О. Кірсанова, О. В. Кудрявцевої, С. В. Нікітіна, М. С. Носенка та інші [3, с. 98-99].

Варто відзначити, що сучасна вітчизняна правова доктрина на разі активно вказаний термін не використовує, а його згадка носить не системний характер та властива для підручників з теорії держави та права, а також досліджень історії та права зарубіжних держав [5; 6].

Слід зауважити, що категорія «нуліфікація адміністративного акту» має синонімічне значення до терміну «припинення дії адміністративного акту», та є родовим і більш широким за змістом до таких слів як - скасування, анулювання, відкликання, втрати чинності. На наш погляд, із вказаних вище термінів найбільш повно та рельєфно процес (процедуру) позбавлення або вичерпування юридичного потенціалу акту як інструменту публічного адміністрування впливати на адміністративні правовідносини та їх учасників має саме категорія «нуліфікація», що має науковий міждисциплінарний характер.

Переходячи до питань класифікації нуліфікації адміністративних актів, зазначимо, що, на жаль, як вітчизняна, так і зарубіжна правова література не те що не насичена різними класифікаційними комплексами зазначеного предмета вивчення, але й зовсім їх не пропонує. Саме цей чинник і зумовлює необхідність та актуальність вирішення цього наукового завдання, оскільки градування нуліфікації адміністративних актів дозволить виявити загальні закономірності цього правового інституту, дозволить розкрити його сутність повніше та дасть відповіді на багато питань. Однак у будь-якому випадку (навіть за відсутності безпосередньо пов'язаних із предметом дослідження прикладів) бажано знайти як відправну точку проведення класифікації ті чи інші наукові підходи до вирішення зазначених завдань, які пропонуються у процесі вивчення суміжних правових інститутів чи явищ. Але й тут вибір досить обмежений.

Так, наприклад, досить наближеним до нашого дослідження є ті наукові проєкти в межах, яких вивчалися питання припинення адміністративних актів. Зокрема, О. А. Мілієнко обговорюючи правові засади припинення адміністративних актів пише про досудовий та судовий порядок такого припинення. У контексті досудового припинення дії адміністративних актів, вчена пише про доцільність поділу підстав такого припинення на фактичні та юридичні. На думку вченої, фактичне припинення чинності адміністративних актів відбувається автоматично, у зв'язку з настанням певного факту або юридичної події, пов'язаних з виконанням (реалізацією) адміністративного акта, і тому немає потреби в спеціальному волевиявленні або виданні адміністративного акта, спрямованого на їх припинення. У свою чергу, юридичне припинення адміністративних актів пов'язано з певною подією, юридичним фактом.

О.А. Мілієнко звертає увагу на те, що для характеристики способів юридичного припинення адміністративних актів використовується така термінологія, як «скасування», «визнання недійсним», «відкликання», «визнання нечинним», «втрата чинності» тощо. Дослідницею визначено, що під «втратою чинності» необхідно розуміти передбачений правовими приписами момент закінчення дії нормативного-правового акта, що є наслідком настання передбачених в законодавстві обставин. Під «скасуванням адміністративного акта» розуміється техніко-юридичний спосіб усунення (видалення) правового акта із системи правового регулювання, що полягає у прийнятті (легалізації) імперативного рішення про визнання втрати цим актом соціально цінних регулятивних властивостей [7, с. 17-18].

У контексті припинення дії адміністративних актів у судовому порядку О. А. Мілєнко зазначає, що він відіграє особливо важливу роль та наголошує, що право оскарження адміністративного акта у порядку адміністративного судочинства належить виключно суб'єктам, на яких поширюється його дія [7, с. 18].

У свою чергу, О. О. Мандюк наголошує, що припинення дії індивідуальних адміністративних актів відбувається на основі певних підстав, та так само як і О. А. Мілієнко обґрунтовує доцільність їх поділу на фактичні та юридичні. На його думку, фактичне припинення дії індивідуальних адміністративних актів відбувається автоматично у зв'язку з настанням певного факту, тому нема необхідності в спеціальному волевиявленні, тобто виданні акта, спрямованого на припинення їхньої дії. Найпоширенішими підставами фактичного припинення дії індивідуальних адміністративних актів дослідник називає: 1) закінчення строку дії акта, який було видано на певний строк; 2) виконання вимоги, якщо зміст акта зводився лише до виконання цієї вимоги; 3) настання певної юридичної події. Натомість, у розумінні О. А. Мандюка, юридичне припинення дії індивідуального адміністративного акта відбувається не автоматично, а у зв'язку з прийняттям спеціального акта спрямованого на припинення дії попереднього. При цьому, як зазначається, юридичне припинення дії індивідуального адміністративного акта може бути прямим і непрямим (опосередкованим) [8, с. 11-12].

В. П. Тимощук пропонує поділяти підстави припинення дії адміністративних актів на «нормальні» (ординарні, об'єктивні) та «дострокові» скасування (відкликання, визнання недійсним) [9, с. 158]. Він у контексті вказаного питання звертає увагу на те, що крім інституту адміністративного оскарження, повинні бути й інші механізми перегляду адміністративних актів, зокрема, і після збігу строків на таке оскарження, в тому числі і за власною ініціативою адміністративного органу. В суспільному житті, як підкреслює вчений, може виникати потреба щодо припинення дії адміністративного акта, і не лише з метою відновлення стану законності, але й в цілях захисту публічних інтересів [9, с. 185].

У свою чергу, В. М. Бевзенко та Р С. Мельник із посиланням на окремі праці В. Б. Авер'янова концентрують свою увагу на визначенні підстав припинення дії адміністративних актів, не розкриваючи при цьому інших теоретичних чи практичних аспектів цього питання. Так, вчені зазначають, що адміністративний акт припиняє свою дію у разі: виконання вимоги, якщо зміст акта зводився лише до виконання цієї вимоги; настання певної юридичної події, зокрема зникнення «адресата» акта (смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи); закінчення строку дії акта, який було видано на певний строк; прийняття нового акта, яким поглинається зміст попереднього акта; скасування акта органом, що його видав, або іншим уповноваженим органом [10, с. 285; 11, с. 286-287].

Висновки

Вказані роздуми та думки інших дослідників дали змогу окреслити авторські критерії класифікації та різновиди нуліфікації адміністративних актів. Зокрема такі:

1. За обсягом нуліфікаційних наслідків:

а) повна нуліфікація адміністративного акту. В результаті застосування нуліфікаційного механізму акт скасовується у повному обсязі, наприклад у зв'язку із визнанням його противоправним;

б) Часткова (не повна) - застосовується до окремих положень адміністративного акту або конкретних осіб відносно яких акт визнається нечинним. Наприклад, зобов'язуючий адміністративний акт стосується більше як одної особи і накладає на вказану групу осіб певні обов'язки (організація благоустрою, усунення завданої шкоди, вчинення певних юридично значимих дій тощо). Проте в результаті оскарження адміністративного акту уповноваженим суб'єктом (наприклад, адміністративним судом) ухвалено рішення про те, що накладання правових зобов'язань на окремих осіб носить протиправний характер і не може до них застосовуватися.

2. Залежно від складності механізму реалізації:

а) складна - передбачає багатостадійність процесу скасування адміністративного акту. Наприклад, класичним прикладом складної нуліфікації адміністративного акту є процес його визнання протиправним та скасування в порядку адміністративного судочинства, що передбачає звернення зацікавленої особи до адміністративного суду, розгляд адміністративної справи, прийняття рішення, його виконання. В окремих випадках такий нуліфікаційний процес може бути обтяжний стадіями оскарження адміністративного акту (апеляційним, касаційним оскарженням) або переглядом справи за нововиявленими або виключними обставинами. Це саме стосується й нуліфікації адміністративного акту у порядку адміністративної процедури оскарження із проходженням всіх обов'язкових або факультативних стадій.

б) спрощена - застосовується у випадках, коли після ініціювання процесу нуліфікації лідируючих суб'єкт (наприклад, адміністративний суд) приймає рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, перелік яких визначено КАС України: При цьому вказані справи розглядаються без призначення попереднього засідання, у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

в) проста - проходить в одну або дві стадії без застосування численних процесуальних або процедурних дій. Наприклад, скасування акту відбувається внаслідок закінчення терміну його дії або виконання.

3. За характером правового впливу:

а) негативна - нуліфікація передбачає визнання недійсним протиправного адміністративного акта адміністративним органом, що його прийняв або його скасування в порядку адміністративного оскарження або судом; визнання акту нікчемним;

б) нейтральна - пов'язана із втратою чинності адміністративним актом внаслідок його виконання; закінчення строку його дії; відкликання правомірного адміністративного акта адміністративним органом, що його прийняв.

4. За юридичними передумовами застосування:

а) фактична - виконання адміністративного акту чи завершення строку його дії;

б) подієва - настання певної юридичної події, зокрема, зникнення «адресата» акта (смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи) [9, с. 157];

в) заявна - за заявою (позовом, скаргою) особи, яка має на це законний інтерес;

г) самоініціативна - орган, який видав акт, самостійно приймає рішення про відкликання, визнання недійсним або нікчемним адміністративного акта для відновлення законності та/або захисту публічних інтересів у випадках та порядку, встановлених законом.

5. За суб'єктом реалізації механізму (залежно від правової природи правил реалізації):

а) судова (процесуальна) - реалізується адміністративним судом та відбувається за правилами адміністративного судочинства. Судова нуліфікація у свою чергу може поділятися на наступні підвиди залежно:

1) від особливостей розгляду адміністративної справи:

- та, що відбувається у загальному судовому порядку;

- та що, відбувається за правилами спрощеного позовного провадження;

- та, що відбувається з урахуванням особливостей окремих категорій справ (наприклад, провадження у справах щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Кабінету Міністрів України стосовно виведення банків з ринку; провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності);

2) залежно від стадії ухвалення рішення про скасування адміністративного акту;

- за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції;

- за результатами апеляційного провадження;

- за результатами касаційного провадження;

- після перегляду справи за нововиявленими або виключними обставинами.

3) залежно від обсягу нуліфікаційного впливу на акт:

- скасування адміністративного акту повністю;

- скасування окремих положень адміністративного акту.

б) адміністративна (процедурна) - реалізується адміністративним органом (суб'єктом публічного адміністрування) в порядку передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру» або іншим адміністративно-процедурним законом. Вона так само поділяється на підвиди:

1) залежно від суб'єкта, який приймає рішення про припинення дії акту:

- нуліфікація, що реалізується адміністративним органом, що його ухвалив;

- нуліфікація, що реалізується вищестоящим адміністративним органом;

2) залежно від застосованої нуліфікаційної процедури:

- відкликання правомірного адміністративного акта адміністративним органом, що його прийняв;

- визнання недійсним протиправного адміністративного акта адміністративним органом, що його прийняв (у тому числі за результатами перегляду акту за нововиявленими обставинами);

- скасування акту в порядку адміністративного оскарження.

Таким чином, нуліфікація адміністративного акту - це негативне чи нейтральне позбавлення або вичерпування юридичного потенціалу акту як інструменту публічного адміністрування впливати на адміністративні правовідносини та їх учасників.

У свою чергу, судова нуліфікація адміністративного акту - це негативний, заявний процес визнання протиправним та скасування адміністративного акту, що реалізується адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

Бібліографічний список

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голова ред. В. Т Бусел. Київ; Ірпінь, 2001.1440 с.

2. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974. 776 с.

3. Шмелев А. Н. Судебная нуллификация нормативно-правового акта: дисс. канд. юрид. наук. Москва, 2018. 353 с.

4. Юридична енциклопедія: [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. Т 4: Н - П. 720 с.

5. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підручник. 2-е вид / пер. З рос. Київ, 2010. 525 с.

6. Кузьминець О. В., Дурнов Є. С., Сокур Ю. В. Історія держави та права зарубіжних країн (схеми, коментарі, термінологічний словник). Навч. посібник. Київ: 2012. 242 с.

7. Мілієнко О. А. Теоретико-прикладні аспекти застосування адміністративних актів: автореф. дис. докт. юрид. наук. Запоріжжя, 2021.30 с.

8. Мандюк О. О. Індивідуальні адміністративні акти: теорія та практика застосування: ареф дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07. Львів, 2017. 20 с.

9. Тимощук В. П. Адміністративні акти: процедура прийняття та припинення дії. Київ: «Конус-Ю», 2010. 296 с.

10. Мельник Р С. Бевзенко В. М. Загальне адміністративне право: навч. посіб. Київ: Ваіте, 2014. 376 с.

11. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник: у 2-х т. / ред. колегія: В.Б. Авер'янов (голова). Т 1. Загальна частина. Київ, 2004. 584 с.

References

1. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins'koyi movy. (2001). [A large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Vocabulary. Kyiv; Irpin [in Ukrainian].

2. Slovnyk inshomovnykh sliv. (1974). [Dictionary of foreign words]. Vocabulary. Kyiv [in Ukrainian].

3. Shmelev, A. N. (2018). Sudebnaya nullyfykatsyya normatyvno-pravovoho akta [Judicial nullification of a normative legal act]. Thesis. Moskva [in Russian].

4. Yurydychna entsyklopediya: u 6 t. (2002) [Legal encyclopedia: in 6 volumes]. Encyclopedia. Kyiv [in Ukrainian].

5. Skakun, O. F (2010) Teoriya derzhavy i prava [Theory of the state and law]. Textbook. Kyiv, [in Ukrainian].

6. Kuz'mynets', O. V., Durnov, Ye. S. & Sokur, Yu. V. (2012). Istoriya derzhavy ta prava zarubizhnykh krayin (skhemy, komentari, terminolohichnyy slovnyk) [History of the state and laws of foreign countries (schemes, comments, glossary)]. Textbook. Kyiv [in Ukrainian].

7. Miliienko, O. А. (2021). Teoretyko-prykladni aspekty zastosuvannia administratyvnykh aktiv [Theoretical and applied aspects of the application of administrative acts]. Extended abstract of Doctor's thesis. Zaporizhzhia.

8. Mandyuk, O. O. (2017). Indyvidualni administratyvni akty: teoriia ta praktyka zastosuvannia [Individual administrative acts: theory and practice of application]. Extended abstract of Candidate's thesis. Lviv [in Ukrainian].

9. Tymoshchuk, V. P (2010). [Administrative acts: the procedure for adoption and termination]. Treatise. Kyiv [in Ukrainian].

10. Melnyk, R. S. & Bevzenko, V. M. (2014). Zahalne administratyvne pravo [General administrative law]. Textbook. Kyiv [In Ukrainian].

11. Averianov, V. B. (2004). Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine]. Volume 1. Textbook. Kyiv [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru