До питання захисту прав засудженого в Україні та Республіці Польща: порівняльний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський торговельно-економічний університет, м. Львів, Україна

До питання захисту прав засудженого в Україні та Республіці Польща: порівняльний аналіз

Олашин М.М.

кандидат юридичних наук, доцент

завідувач кафедри теорії держави та права

Скибіцький Б.А.

старший викладач кафедри кримінального права та процесу

Голинська М.І.

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри теорії держави та права

Анотація

захист право засуджений

Належний захист прав засуджених є однією зі складових умов вступу України до Європейського Союзу, оскільки проблема реалізації, охорони та захисту прав людини в місцях позбавлення волі постає як одне з найважливіших завдань для кожної демократичної держави. Прагненням держави відповідати європейським стандартам, зокрема, стала ратифікація Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка передбачає, зокрема і захист прав та поваги до людської гідності до осіб, які відбувають покарання за вчиненні правопорушення. Охорона та захист прав як громадян, так і засуджених осіб до позбавлення волі в Україні, потребують якісного правового забезпечення та застосування його в практичній діяльності, що зумовлює необхідність наукового аналізу захисту прав засуджених Як свідчить генезис дослідження, Україна та Республіка Польща здійснили чимало зусиль у міжнародному правовому полі при переході від тоталітарного до демократичного режиму для приведення свого законодавства до відповідності та гармонізації з Європейськими нормами, стандартами ООН щодо захисту прав та свобод людини і громадянина. Статтю присвячено порівняльній характеристиці захисту прав засуджених в Україні та Республіці Польща, дослідженню нормативно-правової бази захисту прав засуджених вітчизняного та міжнародного рівня, аналізу загальних та основоположних прав засуджених, що визначені Конвенцією про захист прав людини та основних свобод Кримінально-виконавчим кодексом України та Кримінальним кодексом Республіки Польща. Встановлено спільні та відмінні риси захисту прав осіб, що зазнали покарання за вчинення кримінального правопорушення, зокрема тих, що перебувають у місцях позбавлення волі. Проведено аналіз правого статусу засуджених в Україні та в Республіці Польща. Досліджено особливості забезпечення прав засуджених в умовах воєнного стану на території України. Ключові слова: Республіка Польща; засуджений; позбавлення волі; захист прав особи; кримінальне правопорушення; воєнний стан.

To the question of protection of rights for convict in Ukraine and Republic of Poland: comparative analysis

Maryna Olashyn, PhD in Law, Associate Professor, Chair Department of State and Law Theory, Lviv University of Trade and Economics, Lviv, Ukraine

Bogdan Skibytskyi, Senior Teacher Department of Criminal Law and Procedure, Lviv University of Trade and Economics, Lviv, Ukraine

Marianna Holynska, Ph.D in Law, Associate Professor Department of State and Law Theory, Lviv University of Trade and Economics, Lviv, Ukraine

Abstract

The proper protection of rights convict is one of component terms of entry of Ukraine to European Union, as a problem of realization, guard and protection of human rights in the places of imprisonment appears as one of major tasks for every democratic state. In particular, ratification of Convention became aspiration of the state to answer the European standards about the protection of human rights and basic freedoms, that provides for, in particular and protection of rights and respect to human dignity to the persons that depart punishment after feasance of offence. A guard and protection of rights for both citizens and convict persons to imprisonment in Ukraine, need the quality legal providing and application of him practical activity, that predetermines the necessity of scientific analysis of protection of rights convict As research genesis, Ukraine and Republic of Poland, testifies carried out quite a bit efforts in the international legal field in transition from totalitarian to the democratic mode for bringing the legislation over to accordance and harmonizations with the European norms, by the standards of the UNO in relation to the protection of rights and freedoms of man and citizen. The article is sanctified to comparative description of protection of rights convict in Ukraine and Republic of Poland, to research of normatively-legal base of protection of rights for convict a home and international level, analysis of common and fundamental laws of convict that is certain Convention about the protection of human rights and basic freedoms by the Criminally-executive code of Ukraine and Criminal code of Republic of Poland. The general and excellent lines of protection of rights for persons that tested punishment for the feasance of criminal offence are set, in particular those that are in the places of imprisonment. The analysis of right status of convict is conducted in Ukraine and in Republic of Poland. The features of providing of rights convict are investigational in the conditions of martial law on territory of Ukraine. Key words: Republic of Poland; convict; imprisonment; protection of rights for personality; criminal offence; martial law.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Захист прав людини в усіх проявах є найважливішою цінністю для кожної демократичної держави, незалежно від її расової, національної, статевої чи іншої приналежності або процесуального статусу. І саме захист та належна охорона прав громадян, які відбувають покарання за вчинені кримінальні правопорушення, є найбільше незахищеними, так як обмежені у своїх правах. Тому важливим аспектом дотримання захисту прав людини і громадянина є дотримання прав засуджених в місцях позбавлення волі в Україні. А беручи до уваги що України швидкими темпами наближається до вступу в Євросоюз, важливим є дослідження досвіду дотримання захисту прав засуджених країн Європейського Союзу, зокрема, на наш погляд Республіки Польща.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. У вітчизняній науці інституту захисту прав засуджених, приділяли увагу у свої працях відомих українських та зарубіжних учених: С.Ф. Денисов, Ю.П. Битяк, О.М. Джужа, О.В. Лиходід, М.В. Романов, Ю.А. Чеботарьова та інші. Порівняльними дослідженнями кримінального права зарубіжних країн та аналізу міжнародних документів щодо захисту прав засуджених, зокрема у Республіці Польща, присвячені праці М.А. Антоновича, Л.А. Луць, В.Т. Маляренка, М.П. Чубинський, М.М. Яцишин та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

Особливості захисту прав засуджених завжди потребувало особливої уваги в будь-якій країні світу, зокрема і в Україні, здійснення порівняльного аналізу дотримання прав засуджених в Україні та Республіці Польща, дозволить проаналізувати на високому рівні забезпечення захисту прав осіб, що перебувають в установах виконання покарань, зокрема і нас час військової агресії в Україні.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою статті є здійснення порівняльного аналізу захисту прав засуджених в Україні та Польщі, аналіз основних прав осіб, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі, згідно з Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, а також дотримання міжнародних стандартів щодо відбування покарання особами в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу дослідження

Захист прав засуджених цікавить нас саме тому, що нині він набув ознак такого правового явища і навіть явища комплексного, яке має серйозні наслідки і вплив на правову та соціальну дійсність. Зокрема, захист прав засуджених безпосередньо пов'язаний із нормотворчістю, оскільки саме порушення прав засуджених, які захищаються в суді, у кінцевому підсумку, призводять до необхідності перегляду нормативних актів і ухвалення нових норм, які встановлюють нові правила поводження із засудженими і стають гарантами дотримання прав засудженого. Крім цього, захист прав засуджених впливає на формування та розвиток національної та міжнародної судової практики. Саме під час розгляду справ, пов'язаних із порушенням прав засуджених, виникає найбільше правових питань, які стосуються правового статусу людини та громадянина і статусу засудженого. З одного боку, це свідчить про те, що ця категорія справ набуває актуальності та нарощує питому вагу в загальній кількості справ, а з іншого, про те, що стан розвитку національного законодавства залишається досить низьким, оскільки засуджений усе ще не розглядається як повноцінний суб'єкт правовідносин, а радше як той, хто, навпаки, виключається з будь-яких правовідносин [11, с. 334].

Правовий статус засуджених є досить складним соціально-правовим явищем і виступає як сукупність передбачених різними галузями законодавства України прав і обов'язків засудженого під час виконання і відбування кримінального покарання [4, с.106]. Тому доцільним є проаналізувати правовий статус засуджених в Україні та Республіці Польща, яка є для нашої держави найближчим сусідом з країн Європи.

Порівняльна характеристика включає такі основні напрямки функціонування вітчизняної і польської (європейської) пенітенціарних систем із забезпечення прав засуджених, як:

встановлення низки мінімальних стандартів для всіх тих аспектів управління в'язницями, які є суттєво важливими для забезпечення гуманних умов утримання та належного поводження із в'язнями в сучасних прогресивних системах;

заохочення адміністрації в'язниць до розвитку політики, стилю та практики управління на основі сучасних принципів забезпечення справедливості;

забезпечення основних реальних критеріїв, за допомогою яких адміністрації в'язниць та особи, відповідальні за інспектування умов утримання та управління в'язницями, могли б об'єктивно оцінювати стан справ та ступінь просування до більш високих стандартів.

Відповідно до ст. 8 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджений наділений такими правами: 1) отримання інформації про свої права і обов'язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання; 2) гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності; засуджені не повинні підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню; 3) звертатися відповідно до законодавства з пропозиціями, заявами і скаргами до адміністрації органів і установ виконання покарань, їх вищих органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, суду, органів прокуратури, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань; 4) давати пояснення і вести листування, а також звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою. Відповіді засудженим даються мовою звернення. У разі відсутності можливості дати відповідь мовою звернення вона дається українською мовою з перекладом відповіді на мову звернення, який забезпечується органом або установою виконання покарань; 5) охорона здоров'я в обсязі, встановленому Основами законодавства України про охорону здоров'я, за винятком обмежень, передбачених законом; 6) соціальне забезпечення, у тому числі й на оформлення пенсій, відповідно до законів України; 7) отримувати у встановленому законом порядку передачі (окрім речей, що засудженим заборонено мати при собі законом, зокрема зброї, наркотичних або психотропних речовин, прекурсорів); 8) оплачувана праця згідно із законодавством про працю; 9) здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії, у тому числі на вільний вибір і допуск священнослужителя для відправлення релігійних таїнств і обрядів, за винятком обмежень, передбачених Кодексом; 10) на належне матеріально-побутове забезпечення у порядку, встановленому цим Законом та нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України; 11) на отримання копій документів з їхніх особових справ та інших, пов'язаних з реалізацією їхніх прав, документів у порядку, встановленому Міністерством юстиції України [5].

Можна зробити висновок, що види та засоби забезпечення прав осіб, які відбувають покарання, становлять дуже розгалужену палітру. До них належать різноманітні механізми, способи та прийоми, які спрямовані на підтримання існування права, створення умов для реалізації права, для можливості його реального втілення. Без засобів забезпечення будь-яке право залишається декларацією, не отримує реального імпульсу для створення правової реальності. І це не лише слова, а ознака того, що нормотворець, коли формулює певне право, був зацікавлений в його існуванні. І навпаки, якщо право не має механізмів та засобів забезпечення та реалізації, це означає, що нормотворець не піклується про створення певної групи правовідносин, не зацікавлений у них [11, с. 335]. Разом з тим, варто зауважити, що забезпечення засобів реалізації прав засуджених потребує і реального його застосування, що в нашій країні, часто, за браком фінансування залишається нереалізованим та потребує більш відповідального ставлення з боку держави.

Щодо захисту прав засуджених у Республіці Польща, кримінально-виконавче законодавство зазнало суттєвих змін у 2015 році. Зокрема, серед всіх нововведень, на нашу думку, варто виділити такі: 1) Застосування системи електронного нагляду три форми поведінки ув'язнених, коли можна застосовувати СЕН. По-перше, це стосується перебування засудженого в певні дні тижня та час у визначених судом місцях (стаціонарний нагляд). По-друге, поточне місцезнаходження, незалежно від того, де проживає засуджений (тобто мобільний нагляд). Третім варіантом є перебування засудженого на заданій відстані від особи, визначеної судом (нагляд близькості); 2) збільшення кількості осіб під час побачення із засудженим. До липня 2015 року на побачення з засудженим допускались не більше 2-ох повнолітніх людей. Після проведення реформи, з дозволу директора місця позбавлення волі у встановлених законом випадках дозволяється побачення засудженого з більшої кількістю повнолітніх осіб; 3) надання можливості спілкування по телефону затриманого з адвокатом (до 2015 року чинною була норма, яка забороняла використання телефону ув'язненим і зв'язок з будь-ким, хто знаходився поза місцем обмеження волі). Внесеними змінами запроваджена також можливість проведення телефонної розмови із засудженим за рахунок співрозмовника; 4) забезпечення харчуванням ув'язнених є основним обов'язком тюремної адміністрації. їжа має подаватися три рази на день, володіти відповідною поживністю, враховуючи вік і характер праці засуджених, а також, у міру можливості (тут йдеться про можливість відповідного місця позбавлення волі), бути приготованою, зважаючи на релігійні та культурні потреби конкретних засуджених (те ж стосується і затриманих). Забезпечення харчуванням ув'язнених є основним обов'язком тюремної адміністрації [6, с. 12]. Відповідно до ч.1 ст. 20 Мінімальних стандартних правил поводження з в'язнями, вони мають право на якісне триразове харчування їжею, достатньо калорійною для підтримання його здоров'я [7], одна із трьох страв має бути гаряча, а для втамування спраги додатково подається напій. Як правило, ці вимоги не становлять для адміністрації місця позбавлення волі великих труднощів (окрім харчування типу «халяль» і «кошер») у разі цілодобового перебування засуджених у місці позбавлення волі, а точніше, житлового блоку; 1) лікування після звільнення з кримінально-виконавчої установи (особам, звільненим з установ відбування покарань, будуть надаватися результати діагностичних обстежень, необхідні для подальшого лікування). 2) ув'язненим надано також право на отримання споживчих посилок раз на місяць (раніше - раз на квартал), але за умови, що споживчі продукти і тютюнові вироби будуть придбані за посередництва пенітенціарної установи особа, яка відбуває покарання, має право зберігати в тюремній камері споживчі продукти вагою не більше 6 кг [9, с. 100].

Отже можна прийти до висновку, що після проведеної реформи у липні 2015 року Республіка Польща пом'якшила умови перебування осіб у закладах позбавлення волі та привела свої норми і відповідність до Міжнародних Стандартів. Зокрема, Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями (Правила Мандели) покликані забезпечувати захист засуджених осіб від зловживання повноваженнями посадовими особами, особливо в тому, що стосується підтримання дисципліни і застосування заходів наведення порядку в пенітенціарних установах. Правила були прийняті у 1955 році та адаптовані до вимог сьогодення у 2015 р. Відповідно до положень Мінімальних стандартних правил поводження з в'язнями фахівцями виправної установи повинні бути розроблені індивідуальні програми (правила 4, 88, 89, 91-94, 96-105), що передбачають освітню, професійну підготовку, роботу або будь-яку іншу допомогу, необхідну для реінтеграції (правило 4) та ресоціалізації засуджених, окрема увага (правила 106- 108) приділяється збереженню соціальних зв'язків ув'язнених [1, с. 54].

Як Україна так і Польща, не зважаючи на будь-які обставини на перше місце ставить захист основоположних прав і свобод людини і громадянина. Стаття 5 Загальної декларації прав людини вказує що ніхто не повинен зазнавати тортур, або жорстокого, нелюдського, або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання [3]. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права закріпив однією з основних засад, які ратифікували його, застосовувати будь-які дії по запобіганню тортур та нелюдському або такому що принижує гідність, поводженню із засудженими (ст.ст. 7, 10, 11) [8].

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, як один з основоположних міжнародних документів, який прийнятий Радою Європи у 1950 році у Преамбулі вказує що метою Ради Європи є досягнення єднання між її членами і вказує як один з методів досягнення такої мети є дотримання та подальше здійснення прав і основних свобод людини [2, с. 134]. З аналізу окремих міжнародних нормативно-правових актів, можна прийти до висновку, що демократичні країни, які визначили своїм вектором захист прав та основоположних свобод людини, до яких відносяться Україна та Республіка Польща, намагаються створити належні умови для утримання осіб, які перебувають у закладах позбавлення волі, забезпечити дотримання всіх життєво необхідних прав людини для їх належного перебування на час відбуття покарання.

З 24 лютого 2022 року, Україна зазнала активного нападу з боку Росії, яка за лічені дні намагалась захопити наші території. І особливо установи виконання покарань, ізолятори тимчасового тримання та слідчі ізолятори, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях, чи в безпосередній близькості до ведення воєнних дій, в яких перебували люди, стали особливо незахищеними та зазнали труднощів щодо дотримання належних умов перебування засуджених. Як зазначив М. Романов, установи є режимними об'єктами, отже, їх персонал не може швидко і легко, в робочому порядку, вирішувати питання переміщення засуджених, їх перевезення або евакуації. Такі дії потребують матеріальних, людських та часових ресурсів. Так само не можуть бути оперативно вирішено питання щодо охорони об'єкта, убезпечення тих, хто в них знаходиться. Не можна засуджених і відпустити «по домах», оскільки вони є засудженими і відбувають кримінальне покарання [12]. З метою дотримання захисту прав засуджених в умовах воєнного стану урядом було прийнято низку документів, зокрема, Тимчасовий порядок тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 320, який передбачає евакуацію засуджених осіб до безпечних установ позбавлення волі, переведення їх з одного виправного центру (дільниці для тримання засуджених) до іншого виправного центру (дільниці для тримання засуджених), про повідомлення протягом трьох діб одного із членів його сім'ї або близьких родичів за вибором засудженого про зміну місця перебування тощо [10]. Саме такими юридичними, послідовними кроками наша держава доводить всьому світу, що не зважаючи на воєнний стан, Україна дотримується всіх міжнародних стандартів щодо дотримання прав засуджених.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Проаналізувавши, кримінально-виконавче законодавство України та Республіки Польща можна прийти до висновку, що спільним для обох країн є беззастережне визнання та запровадження європейських стандартів і гарантій прав та свобод людини й громадянина. Визначено спеціальні юридичні гарантії прав і свобод, представлені нормативно- й організаційно-правовими механізмами як КВК України, так і КВК Республіки Польща та іншими законами й розпорядженнями компетентних державних органів України та Польщі. Провівши зіставлення українського й польського кримінально-виконавчого законодавства свідчить, що саме через таку юридичну категорію, як правовий статус засуджених до позбавлення волі, можна найбільш повно проаналізувати втілення міжнародних стандартів із прав і свобод засуджених у національне законодавство і, зокрема, в умовах війни.

Бібліографічний список

1. Денисов С.Ф., Заїка Д.Є. Міжнародно-правові стандарти щодо виправлення та ресоціалізації засуджених. Вісник пенітенціарної асоціації України. 2021. № 1(15) с. 49-66.

2. Журавська З.В. Міжнародні стандарти щодо права засуджених на особисту безпеку. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 3. с.133-136. URL: http://lsej.org.ua/3_2017/40.pdf (дата звернення: 19.12.2022).

3. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_015#Text (дата звернення:19.12.2022 р.).

4. Колос А.С. Правовий статус засуджених у національному кримінально-виконавчому законодавстві. Право та державне управління. 2019. № 4. C.106-109. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2019.4.16.

5. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11.07.2003р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text (дата звернення: 19.12.2022 р.).

6. Godzina wyznaczy pocz^tek: Rozmowa E. Szlзzak-Kawa z ptk. Romanem Wisniewskim, dyrektorem Biura Informacji i Statystyki w CZSW. Forum Penitencjarne. 2015. Nr 5. S. 12-13.

7. Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями. Правила, Міжнародний документ від 30.08.1955 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_212#Text. (дата звернення: 19.12.2022 р.).

8. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. Пакт, Міжнародний документ від 23.03.1976 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_043#Text (дата звернення: 19.12.2022 р.).

9. Ніколаєв Є. Вибрані проблеми кримінально-виконавчого права за кримінально-виконавчим кодексом Республіки Польща (після 1 липня 2015 року). Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2015. № 2 (69). С. 89-102.

10. Деякі питання тримання осіб, засуджених до обмеження волі, у виправних колоніях Державної кримінально-виконавчої служби України: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 320 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/320-2022-%D0%BF#Text (дата звернення: 19.12.2022 р.).

11. Романов М.В. Захист прав засудженого як правовий феномен. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 7. с. 334-337. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-7/84.

12. Романов М. Установи виконання покарань під час війни. (04.11.2022). Інформаційний портал «Права людини в Україні». URL: https://khpg.org/1608811011. (дата звернення: 18.12.2022 р.).

References

1. Denysov, S.F. & Zaika, D.Ye. (2021). Mizhnarodno-pravovi standarty schodo vypravlennia ta resotsializatsii zasudzhenykh [nternational legal standards regarding the correction and resocialization of convicts]. Visnyk penitentsiarnoi asotsiatsii Ukrainy - Bulletin of the Penitentiary, 1(15), 49-66. [in Ukraine].

2. Zhuravs'ka, Z.V. (2017). Mizhnarodni standarty schodo prava zasudzhenykh na osobystu bezpeku [International standards regarding the right of convicts to personal security]. Yurydychnyj naukovyj elektronnyj zhurnal - Legal scientific electronic journal, 3. 133-136. Retrieved from: http://lsej.org.ua/3_2017/40.pdf [in Ukraine].

3. Zahal'na deklaratsiia prav liudyny. Pryjniata i proholoshena rezoliutsiieiu 217 A (IN Heneral'noi Asamblei OON vid 10 hrudnia 1948 roku [Universal declaration of human rights. Adopted and proclaimed by resolution 217 A (III of the UN General Assembly of December 10, 1948]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text [in Ukraine].

4. Kolos, A.S. (2019). Pravovyj status zasudzhenykh u natsional'nomu kryminal'no-vykonavchomu zakonodavstvi [Legal status of convicted individuals in the national correctional code]. Pravo ta derzhavne upravlinnia - Law and public administration, 4, 106-109. DOI: https://doi.org/10.32840/pdu.2019.4.16. [in Ukraine].

5. Kryminal'no-vykonavchyj kodeks Ukrainy vid 11.07.2003 № 1129-IV [Criminal and Executive Code of Ukraine dated July 11,2003]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1129-15#Text [in Ukraine].

6. Godzina wyznaczy pocz^tek: Rozmowa E. Szlзzak-Kawa z ptk. Romanem Wisniewskim, dyrektorem Biura Informacji i Statystyki w CZSW [The hour will mark the beginning : Conversation between E. Szlзzak-Kawa and Col. Roman Wisniewski, director of the Information and Statistics Office at CZSW] (2015). Forum Penitencjarne - Penitentiary Forum, 5, 12-13 [im Polish].

7. Minimal'ni standartni pravyla povodzhennia z v'iazniamy. Pravyla, Mizhmarodnyi document vid 30.08.1955 [Minimum standard rules for treatment of prisoners. Rules, International document dated August 30, 1955]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_212#Text. [in Ukrainian].

8. Mizhnarodnyj pakt pro hromadians'ki i politychni prava. Pakt, Mizhnarodnyi dokument vid 23.03.1976 [International Covenant on Civil and Political Rights. Pact, International document dated 03/23/1976]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text [in Ukrainian].

9. Nikolaiev, Ye (2015). Vybrani problemy kryminal'no-vykonavchoho prava za kryminal'no-vykonavchym kodeksom Respubliky Pol'scha (pislia 1 lypnia 2015 roku) [Selected problems of criminal enforcement law according to the Criminal Enforcement Code of the Republic of Poland (after July 1,2015)]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu vnutrishnikh sprav - Bulletin of Kharkiv National University of Internal Affairs, 2 (69), 89-102 [in Ukrainian].

10. Deiaki pytannia trymannia osib, zasudzhenykh do obmezhennia voli, u vypravnykh koloniiakh Derzhavnoi kryminal'no-vykonavchoi sluzhby Ukrainy: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 19 bereznia 2022 № 320 [Some issues of detention of persons sentenced to restraint of liberty in correctional colonies of the State Penitentiary Service of Ukraine: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated March 19, 2022 No. 320]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/320-2022-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

11. Romanov, M.V. (2020). Zakhyst prav zasudzhenoho iak pravovyj fenomen [Prisoner's rights protection as a legal phenomenon]. Yurydychnyj naukovyj elektronnyj zhurnal - Legal scientific electronic journal, 7/2020, 334-337. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-7/84 [in Ukrainian].

12. Romanov, M. (2022). Ustanovy vykonannia pokaran' pid chas vijny [Ukraine's penitentiary institutions and the war]. Informatsijnyj portal «Prava liudyny v Ukraini» - Information Portal «Human Rights in Ukraine». Retrieved from: https://khpg.org/1608811011. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru