Проблеми забезпечення гласності та відкритості судового процесу із використанням новітніх технологій в умовах сьогодення України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми забезпечення гласності та відкритості судового процесу із використанням новітніх технологій в умовах сьогодення України

Ю.С. Рєпіна, кандидат економічних наук, доцент, науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України

Рєпіна Ю. С.

Проблеми забезпечення гласності та відкритості судового процесу із використанням новітніх технологій в умовах сьогодення України

Стаття присвячена визначенню проблем забезпечення гласності та відкритості судового процесу із використанням новітніх технологій та розробці пропозицій щодо напрямів їх усунення в умовах сьогодення України.

У сучасному світі значення інформації у сфері правосуддя істотно підвищується, чому сприяють нова особливість інформації - її цифрова форма та розвиток ІТ, які забезпечують миттєву швидкість її поширення. Використання ІТ стало незамінним засобом у судових системах багатьох країн. Тривалий світовий досвід використання ІТ у судочинстві, насамперед країн ЄС, демонструє суттєве покращення у наданні судових послуг громадянам.

Під час дії воєнного стану в Україні частина національних судів свою роботу не припинила, частина - здійснює її в дистанційному режимі. Спостерігається загальне зменшення звернень до судів, що пояснюється, зокрема, відсутністю реального доступу до правосуддя для значної частини населення України, спричиненого проблемами забезпечення гласності та відкритості судового процесу. Серед них - обмеження в отриманні судових послуг із застосуванням новітніх технологій, аж до позбавлення такої можливості взагалі.

Використання ЕСІТС в умовах воєнного стану здатне забезпечити безпечний для життя та здоров'я людини доступ до правосуддя, з одного боку, та здійснення правосуддя національною судовою системою, з другого.

Покращення взаємодії судових установ із громадськістю потребують удосконалення процесуального законодавства, зокрема, щодо повідомлення учасників судового провадження про зміну територіальної підсудності судових справ і відновлення територіальної підсудності судових справ особливо (в умовах воєнного та надзвичайного стану).

Ключові слова: гласність та відкритість судового процесу, правосуддя, воєнний стан, інформація, інформаційні технології, ЄДРСР, ЄСІТС.

Репина Ю.С.

Проблемы обеспечения гласности и открытости судебного процесса с использованием новейших технологий в современных условиях Украины

Статья посвящена выявлению проблем при обеспечении гласности и открытости судебного процесса при использовании новейших технологий и подготовке предложений, направленных на их устранение в современных условиях Украины. судовий процес україна воєнний

В сегодняшнем мире роль информации в сфере правосудия значительно возрасла, что обьясняется новой характеристикой информации - ее цифровой формой и развитием ИТ, обеспечивающими мнгновенную скорость ее передачи. Применение ИТ - незаменимое средство в судебных системах многих стран. Длительный мировой опыт использования ИТ при судопроизводстве, в первую очередь стран-членов ЕС, демонстрирует сущетвенное улучшение в предоставлении судебных услуг гражданам.

Во время военного положения часть национальных судов свою работу не прекратила, часть - перешла на дистанционный режим. Наблюдается общее уменьшение обращений в судебные органы, что объясняется, в частности, отсутствием реального доступа к правосудию у значительной части населения Украины, вызванного, в том числе, проблемами в обеспечении гласности и открытости судебного процесса. Среды них - ограничения при получении судебных услуг с применением новых технологий, вплоть до лишения такой возможности.

Использование ЕСИТС в условиях военного положения способно обеспечить безопасный для жизни и здоровья людей доступ к правосудию, с одной стороны, и осуществление правосудия национальной судебной системой, с другой.

Для улучшения взаимодействия судебных органов с общественностью необходимо усовершенствование процессуального законодательства, в частности, с целью инфомирования участников судопроизводства об изменении территориальной подсудности судебных дел и восстановления территориальной подсудности судебных дел (особенно в условиях военного и чрезвычайного положения).

Ключевые слова: гласность и открытость судебного процесса, правосудие, военное положение, информация, информационные технологии, ЕГРСР, ЕСИТС.

Riepina Yu.S.

Problems of Providing Publicity and Openness of the Court Proceedings through the Use of New Technologies in Today's Ukraine

The article is devoted to identifying problems in providing publicity and openness of the court proceedings throguh the use of new technologies and the preparation of proposals aimed at their elimination in today 's Ukraine.

In modern world, the importance of information in the field ofjustice is significantly increasing, which is facilitated by a new feature of information - its digital form and the development of IT, which provide instant speed of its dissemination. The use of IT has become an indispensable tool in the judicial systems of many countries. Long-term global experience in the use of IT in the judiciary, especially in the EU, shows a significant improvement in the provision ofjudicial services to citizens.

During the state of war, some national courts did not stop their work, some - carried it out remotely. There is a general decrease in appeals to the courts, which is explained, in particular, by the lack of real access to justice for a large part of the population of Ukraine, caused by problems ofproviding publicity and openness of the court proceedings. Among them are restrictions on obtaining court services using the lnew technologies, up to the deprivation of such an opportunity in general under the current difficult conditions.

The use of the Unified Judiciary Information Telecommunication System (UJITS) in the state of war can ensure safe access to justice for human life and health, on the one hand, and the administration ofjustice by the national judiciary, on the other.

Improving the interaction of judicial institutions with the public requires the improvement of procedural legislation, in particular, on notifying participants in court proceedings of changes in territorial jurisdiction, restoration of territorial jurisdiction (especially in state of war and emergency).

Key words: providing publicity and openness of court proceedings, justice, state of war, information, information technologies, UJITS, USRCD.

Постановка проблеми

Гласність і відкритість судового процесу належать до основних засад судочинства, що регламентовані у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» та національному процесуальному законодавстві.

У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - РФ) проти України 24 лютого 2022 р. в Україні введено воєнний стан Примітка. Стаття виконана в межах фундаментальної теми «Теоретико-правові проблеми цифровізації кримінально-го провадження в Україні», яка досліджується фахівцями НДІ вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України. Примітка. Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан строком на 30 діб, який було затвердже-но Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 р. на позачерго-вому засіданні Верховної Ради України. У зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. Наразі Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 р. строк дії воєнного стану в Україні продо-вжений з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, а Законом України № 22б3-ІХ від 22.05.2022 р. цей Указ затверджено.. Проте навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим (ст. 64 Конституції України). За словами Б. Моніча, Голови Ради суддів України, в умовах відсутності загрози життю та здоров'ю учасників справи суди здійснюють правосуддя в безперебійному, штатному режимі, звісно, за винятком окупованих територій 'Правосуддя в Україні під час війни : Інтерв'ю Б. Моні-ча, Голови РСУ, італійському виданню ADNKRONOS' (Pravo) <https://pravo.ua/pravosuddia-v-ukraini-pid-chas-viiny-interv-iu- bohdana-monicha-holovy-rsu-italiiskomu-vydanniu-adnkronos/> (дата звернення: 01.06.2022 р.). Надзвичайні обставини вимагають швидких, проте добре зважених, ефективних та злагоджених дій усіх гілок державної влади України для протидії викликам з боку РФ та забезпечення правосуддя в Україні. Вітчизняна юридична думка має стати корисною, пропонуючи теоретично обґрунтовані рішення щодо своєчасних заходів, насамперед щодо вдосконалення відповідного національного законодавства.

Інформація завжди була важливим ресурсом для правника, а запровадження інформаційних технологій у судочинство є світовим трендом. Україна докладала значних зусиль щодо інформатизації власної судової системи. Проте з великою ймовірністю новітні технології, які вже певний час використовуються в судочинстві, змогли б стати ще одним видом зброї в руках нашого ворога проти України та українського народу, якби він отримав доступ до них. Незважаючи на те, що починаючи з 2014 року частина території України є окупованою РФ, національна судова система не встигла напрацювати дієвих превентивних заходів для забезпечення функціонування в обстановці у разі широкомасштабного вторгнення. Ситуація погіршується й відсутністю світового досвіду щодо роботи судової гілки влади в умовах збройної агресії та окупації, насамперед, європейських країн.

З огляду на зазначене, усвідомлюючи ризики не вжиття дієвих заходів щодо захисту громадян, суспільства, судової системи і держави в умовах широкомасштабного збройного вторгнення РФ в Україну, з одного боку, та зважаючи на необхідність забезпечення права особи на справедливий суд, з другого, підкреслюємо надзвичайну актуальність дослідження гласності та відкритості судового процесу із використанням новітніх технологій під час тривання воєнного стану.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Протягом тривалого часу питання функціонування судової влади України знайшли своє висвітлення в працях багатьох учених, зокрема, В. Бринцева, В. Городовенка, І. Марочкіна, Л. Москвич, І. Назарова, Я. Романюка, В. Сердюка, С. Шевчука та багатьох інших. У свою чергу, дослідження гласності та відкритості судочинства здійснювали: В. Березюк, О. Бойко, С. Бондарчук, В. Вільгушинський, Н. Дроздович, С. Дяченко, Л. Лобойко, О. Овсяннікова та ін.

Проблемам, пов'язаним з інформацією та її вимірюванням, присвячені праці видатних вчених-математиків Н. Віннера, К. Шеннона, В. Глушкова. Окремі аспекти проблем, пов'язаних із дослідженнями організаційного, правового та наукового забезпечення інформатизації в Україні, та правової інформації знайшли своє висвітлення у публікаціях, авторами яких є правники І. Арістова, Р. Арсірій, К. Беляков, А. Венгеров, А. Каламайко, Л. Сердюк, М. Сегал, В. Цимбалюк, О. Шамрай, М. Швець та ін.

Упровадженню сучасних технологій у судочинство присвячені монографічні роботи О. Бринцева, Н. Голубєвої, А. Столітнього, наукові статті П. Казакевич, Н. Кушакової-Костицької, Д. Литкевича, В. Мильцевої, М. Смоковича та ін. Теоретико-прикладні питання використання новітніх технологій у національній судовій системі розглядались багатьма фахівцями, серед яких: Я. Берназюк, О. Кібенко, І. Міщенко, П. Пушкар та ін. Ці питання розглядалися переважно у професійних юридичних виданнях.

Сучасні виклики, що постали перед судової системою України, об'єднують практичних працівників і науковців для обговорення нагальних питань, пов'язаних із процесом здійснення правосуддя судами України в реаліях воєнного часу, на більшості наукових заходах, що проводилися після 24 лютого 2022 р. На превелике щастя, проведення юридичних наукових заходів у формі конференцій, семінарів, «круглих» столів з початком війни не зупинилось. Позитивний досвід наукових дискусій в он-лайн форматі, що активно застосувався науковою спільнотою в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень, зумовив безперервність наукового спілкування навіть зараз. Відправлення правосуддя в умовах воєнного стану і проблеми, що виникають у зв'язку з цим, стають найпоширенішими темами, які обговорюються у теперішній час. Наразі зусилля наукової спільноти мають бути спрямовані на пошук відповідей на виклики, що постали перед вітчизняним правосуддям.

Актуальність проблеми здійснення правосуддя в умовах воєнного стану вимагає сформулювати мету статті. Вона полягає у визначенні проблем забезпечення гласності та відкритості судового процесу із використанням новітніх технологій та підготовці пропозицій щодо напрямів їх усунення.

Виклад основного матеріалу

Синонімами назви прийдешнього (постіндустріального) суспільства є: інформаційне, або постекономічне суспільство, а також суспільство знань. Отже, ідеологи та дослідники на новому етапі розвитку людства головну роль віддають інформації - базовому чиннику виробничих сил та ключовому компоненту процесів, що відбуватимуться1. При цьому зусилля вчених спрямовуються на нові, принципово відмінні сфери діяльності (зокрема, розробку нових комп'ютерних технологій), адже найважливішим активом стають не матеріально відчутні ресурси (земля, сировина, робоча сила, виробничі споруди й устаткування), а інтелект, інформація, знання Мельника Л. Г. (ред) Социально-экономические проблемы информационного общества (ИТД «Университет-ская книга», 2005) 10. - 49-50.. Відтак, виконуючи запит суспільства на забезпечення адекватних часу змін, з'являються і розвиваються технології, завданням яких є гарантування процесів пошуку, збору, передачі, обробки, збереження, накопичення та тиражування інформації. У такий спосіб забезпечуються та підтримуються інформаційні процеси на різних рівнях. Такі технології традиційно називають інформаційними або інформаційно-телекомунікаційними (далі - ІТ).

Проте у дійсності вони співвідносяться як частина та ціле. Інформаційно-телекомунікаційні технології - загальний термін, що підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного та програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, інформаційно-телекомунікаційні технології складаються з інформаційних технологій, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо- і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу1.

Інформація - це одна з основних складових (поряд із матерією й енергією) світу, властивих абсолютно всім об'єктам, аспект матеріальної єдності Швачич Г Г та ін. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології: навч. посіб. (НМетАУ, 2017) 5. Джинчарадзе Н Г Інформаційна культура особистості (Укр. Центр духов. культури: Тов. «МФА», 1996) 5. За етимологією слово «інформація» походить від лат. «informatio» - ознайомлення, роз'яснення, уявлення; складається із префіксу «in», який означає впровадження всередину, та іменника «formatio» - форма, образ; буквально - впровадження образу, форми. Див., наприклад: Семотюк О. П. Сучасний словник ін-шомовних слів / 3-те вид., доп. (Веста: Видавництво «Ранок», 2010) 258. Поняття «інформація» від моменту свого виникнення було пов'язане виключно із життям і діяльністю людини в соціумі, необхідністю задоволення різноманітних людських потреб (побутових, культурних, освітніх, естетичних тощо), задоволення яких потребує обмін інформацією при взаємодії з іншими людьми, природою тощо. Терміном «інформація» користувалися давно для визначення практичних понять, як-то: деяка сукупність знань, відомостей щодо якогось предмета, явища. Але найавторитетнішим і тому найпоширенішим вважається визначення, надане Н. Вінером: «Інформація - це позначення змісту, одержаного із зовнішнього світу у процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших відчуттів» Виннер Н. Кибернетика и Общество. (Изд-во иностр. лит., 1958) 31.. Поступово категорія «інформація» набула значення загальнонаукової, стала однією із загальнофілософських категорій.

Дефініцію терміна «інформація», що використовується для розкриття її як правової категорії, містить Закон України «Про інформацію» (в редакції Закону України № 2938-VI від 13.01.2011 р.). У Законі зазначається, що «інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді» Про інформацію : Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws /show/ 2657-. Це легальне визначення, яке інформацію ототожнює із відомостями та/або даними. Але, на наш погляд, це не зовсім правильно. Інформація і дані пов'язані, але не тотожні.

Спеціалісти в галузі інформатики поділяють інформацію на два рівня: дані (або первинні дані) та інформацію. На нижчому рівні збираються (акумулюються) первинні (або фактичні) дані - первинні відомості щодо предмета пошуку (тексти, таблиці, графіки, довідкові матеріали про факти, явища тощо, представлені у будь-якій формі (числовій, текстовій, звуковій, графічній та ін.), які зберігаються на будь-яких носіях (паперових або електронних). Потім завдяки обробці отриманих даних дані перетворюються на інформацію. Рівень первинних даних і результуючий рівень їх обробки - взаємозалежні та взаємозумовлені. Наприклад, при узагальненні («укрупненні вихідних даних») є ймовірність отримати викривлену інформацію. Тому для перевірки отриманої інформації виникає необхідність спуститися на перший рівень і виправити помилки, що раніше були зроблені при роботі з даними. Таким чином, дані - це сировина для інформації, а інформація - готовий продукт, результат відповідної діяльності людини.

Здійснювати поділ інформації на види можна за різними ознаками (за способом подання, сприйняття, представлення тощо). І таких класифікацій в науковій літературі запропоновано багато. Вітчизняний законодавець поділив інформацію на види за змістом і, зокрема, виділив «правову інформацію», тобто будь-які відомості про право, його систему, джерела, реалізацію, юридичні факти, правовідносини, правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо. Джерелами правової інформації є Конституція України, інші законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, норми і принципи міжнародного права, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи, інші джерела інформації із правових пи- тань12#Text (дата звернення: 10.04.2022 р.).

Ознаки інформації як специфічної правової категорії на науковому рівні виділив А. Венгеров. Серед них: незалежність щодо свого носія; можливість багаторазового використання; властивість не зникати при споживанні; збереження інформації, що передається, у суб'єкта, що її передає; здатність до зберігання, агрегування, інтегрування, накопичення, «стискання»; кількісний вимір; системність1 . Також учений запропонував поділ правової інформації на два структурних рівня: первинний і вторинний. До первинного рівня він зараховував нормативні правові акти. Інформація, яку вони містять, має строго вказівний характер, складається із відомостей щодо належних та допустимих діянь осіб, закріплює та організує соціально необхідну та доцільну поведінку, набуває правового характеру через процедуру прийняття та санкціонованість. Вторинний рівень представлений інформацією довідкового характеру і містить відомості про нормативні правові акти та джерела їх опублікування Венгеров А Б 'Категория «информация» в понятийном аппарате юридической науки' (1977) 10 Советское государство и право 70-78. --. Цей підхід заклав підвалини для розподілу правової інформації на офіційну та неофіційну Рыбаков О. Ю. Правовая информация как условие реализации современной российской правовой полити-ки (2015) 4 Журнал российского права 105--112. < https:// cyberlenmka.ru/article/n/pravovaya-mformatsiya-kak-uslovie- realizatsii-sovremennoy-rossiyskoy-pravovoy-politiki/viewer> (дата звернення: 10.04.2022 р.).

Отже, будь-яка професійна діяльність пов'язується з інформацією, її створенням та використанням на виконання певних функцій. У сфері здійснення правосуддя сучасні ІТ розглядаються як засіб, що сприятиме підвищенню якості, швидкості, результативності й ефективності її роботи. Насправді широке використання ІТ в сучасних судових системах, зокрема європейських країн, відповідає таким очікуванням Див., напр.: 'Управління судовими інформаційними системами: міжнародний досвід' (PRAVO-JUSTICE, вере- сень-жовтень 2020). <https://www.pravojustice.eu/storage/app/ uploads/ public/5fa/a5e/c73/ 5faa5ec73c202992255267.pdf> (дата звернення: 10.04.2022). Українські вчені-правники надають власну дефініцію поняттю ІТ у судовій системі, визначаючи їх як сукупність технічних, програмних, математичних, організаційних засобів і методів, що забезпечують у діяльності судів загальної юрисдикції пошук, збір, зберігання, обробку, надання, розповсюдження судової інформації Правові основи судового адміністрування та судової' діяльності : навч. посіб. / [Л. М. Москвич, О. О. Овсяннікова, А. В. Іванцова та ін.] (Право, 2019) 74--75.. Також вони наголошують на тому, що судова система оперує окремим видом інформації - «судовою інформацією» Раца В. А. До питання класифікації судової інформації..

Зі змісту ст. 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ) випливають процесуальні вимоги публічності розгляду і публічності проголошення судового рішення(2015) 3(9) 2, Прикарпатський юридичний вісник 260--264. 7 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод URL:https://www.echr.coe.int/documents/ convention_ ukr.pdf (дата звернення: 10.04.2022)

8 У «Посібнику зі статті 6 «Право на справедливий суд», підготовленого Дослідницьким підрозділом ЄСПЛ визнача-ються керівні принципи, розроблені практикою Суду разом з відповідними прецедентами, доступний для завантаження на www.echr.coe.int (Case-law / Case-law analysis / Case-law guides), С. 52-56 (публічне (відкрите) слухання).

9 Бойко О. В. 'Право на справедливий судовий роз-гляд у кримінальному судочинстві України' (дис. док-ра філософ, Національна академія внутрішніх справ, 2021) 95 <http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/19875/1/ dysertatsiia_boiko.pdf> (дата звернення: 10.04.2022)

10 Дубічинського В. В. (ред) Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів (ВД «Школа», 2009) 603.. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на тому, що фактично сторони мають право на публічне слухання, за відсутністю винятків, зазначених у другому реченні ст. 6 § 1. За такої умови публічне слухання захищає сторони від тайного самовправства без уваги суспільства. Водночас гарантія публічності правозастосування є важливою для основного завдання ст. 6 § 1, а саме, забезпечення справедливого судового розгляду. Адже публічний характер проваджень захищає сторони від таємного виконання правосуддя без контролю суспільств, що також є одним із засобів запровадження довіри до судів8. Тобто конвенційна вимога публічності в рішеннях ЄСПЛ тлумачиться в контексті гласності та відкритості судового провадження9. Адже термін «публічний» походить від лат. «publicus» - усенародний та означає відкритий, гласний, у присутності публіки10.

У вітчизняному законодавстві вимога гласності судового процесу та його повної фіксації технічними засобами закріплена у переліку основних засад судочинства (ст. 129 Конституції України Конституція України : прийнята на на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернен-ня: 10.04.2022)

¹² Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 р. № 1402-VHL URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1402-19#Text (дата звернення: 10.04.2022 p.)), вимоги гласності і відкритості судового процесу - у переліку засад організації судової влади (ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»12), загальних засад кримінального провадження (статті 7, 27 КПК України1), основних засад (принципів) цивільного, господарського та адміністративного судочинства (статті 2, 7, 8 ЦПК України Кримінальний процесуальний кодекс України : За-кон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення:

10.04.2022 p.) Цивільний процесуальний кодекс України : За-кон України від 18.03.2004 р. № 1618-IV. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (дата звернення:

10.04.2022 p.), статті 2, 8, 9 ГПК України Господарський процесуальний кодекс України: За-кон України від 06.11.1991 р. № 1798-XII. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text (дата звернення:

10.04.2022 p.), статті 2, 10, 11 КАС України Кодекс адміністративного судочинства України: За-кон України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text (дата звернення:

10.04.2022 p.)).

Мета дослідження не потребує докладного аналізу цієї засади (принципу) щодо кожного із видів судочинства. Тому вважаємо за доцільне звернутися до її формулювання, наведеного у Законі України «Про судоустрій і статус суддів»: «Судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Інформація про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, дату надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого є відкритою та має бути невідкладно оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України, крім випадків, установлених законом» Про судоустрій і статус суддів : Закон України від.

Утім, вимога публічності судового розгляду справи є комплексною та включає в себе кілька аспектів, адже отримати інформацію можна різними способами - як шляхом безпосереднього сприйняття інформації за фізичної присутності у судовому засіданні, так і за допомогою засобів масової інформації чи на офіційному веб-порталі судової влади України02.06.2016 р. № 1402-VIII [ч. 1, 2 ст. 11] URL: https://. В Україні з метою зменшення негативного впливу поширення коронавірусу COVID-19 були внесені зміни до законодавства України, зокрема, процесуального, за якими суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров'ю особиzakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text (дата звернення:.

Комітет Міністрів Ради Європи серед іншого, вважаючи, що доступ громадян до законів, підза- конних нормативних актів і судової практики своєї власної держави, а також до адміністративної й судової інформації слід полегшити за допомогою сучасних ІТ, розробив Рекомендацію Rec (2001) 3 щодо надання громадянам судових та інших юридичних послуг з використанням новітніх технологій за напрямами:

- забезпечення доступності правової інформації в електронній формі;

- забезпечення доступу до державних електронних реєстрів у галузі права;

- забезпечення взаємодії судових установ із громадськістю10.04.2022 p.).

Надання послуг за допомогою сучасних ІТ має полегшити доступ до правової інформації, як цього вимагає ЄКПЛ. Водночас термін «правова інформація» охоплює всі офіційні тексти законів, підзаконних нормативних актів, міжнародних угод, обов'язкових для виконання державою, та важливі судові рішення. Саме у цьому документі поряд із правової інформацією окремо розглядаються державні реєстри та судові процедури. Термін «державні реєстри» охоплює реєстри, створені судами й (або) іншими державними органами, до яких громадськість, прямо або побічно, має право звертатися за інформацією - як загальною, так і такою, що стосується більш специфічних питань, а термін «судові процедури» включає інформацію щодо судового провадження, правил процедури, а також інформацію зі справ й матеріали зносин із судами.

На думку А. Малєєва, до позиціювання суду в правовому просторі як органу судової влади слід додати визначення суду як надавача особливого виду публічних послуг - послуг із правосуддя1. Правосуддя може розглядатися як послуга, що надається споживачам, і як така вона порівняна з більшістю інших послуг, що надаються державою і є важливими та необхідними для суспільства Малєєв А. 'Судові послуги, операції, стандарти' (2015) (11) Слово Національної школи суддів України 37-44.

² Measuring the quality of justice [Guide] : Adopted at the 28th plenary meeting of the CEPEJ on 7 December 2016, р 24. 72 p. URL: https://edoc.coe.int/en/efficiency-of- justice/7500-measuring-the-quality-of-justice-guide.htm (дата звернення: 10.04.2022).

Забезпечення доступності правової інформації в електронній формі

Нормативно-правова база України (База даних «Законодавство України») за адресою: https:// zakon.rada.gov.ua/ була створена 21.04.2015 р. Тексти нормативних актів надаються як у тому вигляді, в якому вони були прийняті, так й у вигляді текстів із подальшими виправленнями иа змінами. Наразі цілодобовий і безкоштовний доступ до текстів законів в електронній формі забезпечується державою.

Верховний Суд за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice» створив пошукову Базу правових позицій Верховного Суду (далі - База) - інтелектуальну систему пошуку за правовими позиціями, презентація якої відбулась 20.07.2021 р. База дозволяє легко орієнтуватися в правових позиціях Верховного Суду і швидко знаходити необхідну ре- левантну практику. Втім, База є тестовим допоміжним інструментом пошуку практики Верховного Суду та не може вважатись офіційним джерелом інформації щодо судових рішень Верховного Суду. Розміщена в Базі інформація щодо практики Верховного Суду не є вичерпною і постійно оновлюється. Доступ до Бази є безкоштовним і здійснюється через веб-сайт: http://lpd.court.gov.ua після реєстрації в системі.

Доступ до державних реєстрів у галузі права

У 2005 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про доступ до судових рішень» Про доступ до судових рішень : Закон України від 22.12.2005 р. № 3262-IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/3262-15#Text (дата звернення: 10.04.2022 p.) Веб-портал «Судова влада України» - сукупність апа-ратних та програмних засобів ДСА України з унікальною адресою у глобальній мережі передачі даних INTERNET разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у її розпорядженні і забезпечують користувачам доступ до цих інформаційних ресурсів та надання інших інформаційних по-слуг через мережу INTERNET [Про організаційне забезпечен-ня функціонування веб-порталу «Судова влада України» : На-каз Державної судової адміністрації України від 17.02.2014 р. № 30 (з додатками) URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ v0030750-14#Text (дата звернення: 29.04.2022 p.)], що визначив порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - ЄДРСР) запрацював у червні 2006 р. У такий спосіб отримали доступ до судових рішень не лише учасники справи, а й всі інші зацікавлені особи. Отримати доступ до інформаційних ресурсів ЄДРСР можливо у мережі Ін- тернет, наприклад, за посиланням на сторінку «Реєстри та системи», або за безпосереднім гіперпо- силанням на головній сторінці веб-порталу «Судова влада України»4 (https://court.gov.ua), або шляхом введення у пошукову строку веб-браузера URL-адреси веб-сайту ЄДРСР: https:// reyestr court.gov. ua.

Судові рішення, внесені до ЄДРСР, були відкритими для безоплатного цілодобового доступу. Користувачу надавались можливості пошуку, перегляду, копіювання та друку судових рішень (їх частин). Загальний доступ до них забезпечувався з дотриманням вимог щодо знеособлення персональних даних. До початку широкомасштабного вторгнення РФ на територію України в його системі зберігалось близько 100 млн документів - процесуальних документів, ухвалених судом (у тому числі слідчим суддею під час досудового розслідування) під час розгляду справи (матеріалів кримінального провадження) на будь-якій стадії судового провадження (ухвала, окрема ухвала, рішення, вирок, постанова, судовий наказ).

Однак із метою запобігання загрозі життю та здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також для забезпечення безпеки щодо цілісності бази даних у період воєнного стану доступ до ЄДРСР та сервісу «Стан розгляду справ» тимчасово призупинено. Відтак, технічним адміністратором обмежено загальний та повний доступ до судових рішень, внесених до ЄДРСР, оскільки за несанкціонованого повного доступу до ЄДРСР є небезпека заволодіння персональними даними учасників судового процесу, а так само інформацією, що містить державну таємницю, тощо. На випадок захоплення населеного пункту та/або суду чи безпосередньої загрози його захоплення Верховний Суд надав рекомендації судам першої та апеляційної інстанції щодо необхідності вивезти прилади з електронними цифровими підписами суддів та працівників апарату суду, а у разі неможливості - знищити1.

За повідомленням Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України)2, на вебпортал Судової влади України 27.02.2022 р. здійснено хакерську атаку, яка була успішно відбита, а сервіси судової влади оперативно відновлено, отже, втрат даних не відбулося. Проте доступ до порталу протягом кількох годин було обмежено.

ДСА України розмістила оголошення 5.04.22 р. р. про відновлення доступу до ЄДРСР для суддів та працівників правоохоронних орга- нів3. Проте повний доступ до ЄДРСР поки що буде обмежено для працівників апарату судів, секретаріату Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ), а також для суддів тих судів, територіальна підсудність справ яких змінена4. Загальною вимогою для усіх користувачів ЄДРСР є обов'язкове і термінове інформування адміністратора ЄДРСР та ДСА України про настання обставин, що потребують скасування доступу до ЄДРСР, а також про втрату, викрадення чи розголошення облікових даних, наданих для отримання такого доступу. ДСА України напрацьовує механізм унеможливлення доступу сторонніх осіб до ЄДРСР. Наразі строки відновлення загального доступу до ЄДРСР не визначено.

Взаємодія судових установ із громадськістю

Взаємодія судових установ із громадськістю щодо застосуванням новітніх технологій передбачає, зокрема, можливість відкриття провадження за допомогою електронних засобів, здійснення подальших процесуальних дій у рамках провадження в середовищі електронного документообігу, одержання інформації про результати провадження в електронній формі та доступу до будь-якої інформації, що має відношення до ефективного провадження (наприклад, судові процедури) Європейські та міжнародні стандарти у сфері судо-чинства (Київ, 2015) 271-272.

У судах, ВРП, ВККСУ, ДСА України, їх органах та підрозділах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС) Примітка. Для ознайомлення із загальними відомос-тями про ЄСІТС, управління та прийняття рішень щодо ін-формаційної системи, основними завданнями, структурою та очікуваними результатами провадження ЄСІТС, див., зо-крема: Управління судовими інформаційними системами: міжнародний досвід (PRAVO-JUSTICE, вересень-жовтень 2020). С. 4-12. URL: https://www.pravojustice.eu/storage/app/ uploads/ public/5fa/a5e/c73/ 5faa5ec73c202992255267.pdf (дата звернення: 29.04.2022 р.). Відповідно до Оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС розпочинають своє функціонування: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку Про початок функціонування відповідних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) / ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ : Оголошен-ня від 04.09.2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ n0001910-21#n5 (дата звернення: 29.04.2022 р.). Зазначені в Оголошенні дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» Положення про порядок функціонування окре-мих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи : затв. pm. Вищої ради пра-восуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21. URL: https:// hcj.gov. ua/doc/doc/8931 (дата звернення: 20.09.2021 р., станом на 01.06.2022 р. доступ тимчасово обмежений) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Українська правова система тільки-но розпочинає свій шлях до електронного правосуддя, ЄСІТС поступово запроваджується. Вже є певні здобутки, три роки тому розпочалась тестова експлуатація підсистеми «Електронний суд», яка має забезпечувати обмін процесуальними документами в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.

Побіжно ми зауважили про появу в сучасних умовах судів, територіальну підсудність судових справ яких змінено. Війна призвела до поділу судів на ті, що знаходяться на: (1) окупованій території, (2) території активних бойових дій, (3) території, на якій активні бойові дії не ведуться. Гостро постала проблема вивезення матеріалів судових справ, серверного та комп'ютерного обладнання. На жаль, є суди, з яких нічого вивезти не змогли (не встигли) з об'єктивних причин, викликаних окупацією територій ще у перші дні дії воєнного стану та обстрілом територій і необхідністю забезпечення безпеки працівників суду.

Цілком логічним є звернення до рішення ЄСПЛ минулого року у справі «Куроченко та Золотухін проти України», скарги яких стосувалися проблем, що виникли щодо їх кримінальних проваджень через те, що відповідні матеріали залишилися на нині окупованих РФ територіях. За цими скаргами ЄСПЛ постановив, що було порушено п. 1 ст. 6 ЄКПЛ. Раніше в рішенні у справі «Хлєбік проти України» Суд зазначив, що у таких справах необхідно відповісти на запитання, чи вжила держава- відповідач усіх доступних їй заходів для організації судової системи у такий спосіб, щоб забезпечити в конкретній ситуації заявника ефективність прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, з огляду на давно усталений принцип, згідно з яким Конвенція покликана гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними та ілюзорними (п. 102). Під час оцінки дотримання державою-від- повідачем цього зобов'язання важливим фактором є те, чи вжили органи державної влади належні заходи для зменшення, наскільки це можливо, негативних для заявника наслідків у результаті відсутності доступу до матеріалів справи» (п. 103) Справа «Куроченко та Золотухін проти України» (Заяви № 20936/16 та № 53257/16) : Рішення Європейського суду з прав людини від 11 лют. 2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/974_g12#Text (дата звернення: 01.05.2022).

Негативні наслідки можна було б мінімізувати широким й ефективним запровадженням новітніх технологій в українське судочинство. Національна судова система має користуватися перевагами, які надає сучасний технічний прогрес. Наразі ідея запровадження дистанційного розгляду справ у вітчизняних судах є дискусійною. Але, видається, що принципове покращення здатна забезпечити ЄСІТС із її можливостями до автоматизації процесів діяльності судів, органів та установ у системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі віде- оконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям тощо. Принаймні проблема втрати судових справ зникла б чи майже зникла б, оскільки принцип побудови ЄСІТС - «хмарні технології» передбачають віддалену обробку і зберігання даних та надають користувачам мережі Інтернет доступ до обчислювальних ресурсів і програмного забезпечення як до онлайн-сервісу. Для потреб ЄСІТС створюється сервіс хмарного зберігання й обробки інформації, який складається з кількох центрів (принаймні двох), що містять, власне, апаратне забезпечення, системне програмне забезпечення з інструментами віртуалізації, системи керування базами даних, програмно-апаратний комплекс захисту інформації та резервовані канали зв'язку необхідної швидкості. Саме такі можливості ЄСІТС були заявлені ще кілька років тому. Проте В. Князєв, Голова Верховного Суду, в рамках онлайн-зустрічі на тему «Поточний стан і проблеми судочинства у зв'язку з війною», організованої Асоціацією правників України 08.04.2022 р., наголосив, що «Електронний суд у нас не працює, тому що він не створений» 'Онлайн-зустріч зі Всеволодом Князєвим, Головою Верховного Суду на тему «Поточний стан і проблеми судочин-ства у зв'язку з війною»' (Facebook) https://www.facebook.com/ groups/276606605718268/ (дата звернення: 01.06.2022).

Серед інших заходів, спрямованих на взаємодію судових установ із громадськістю, - можливість одержувати відомості про хід справи шляхом доступу до судової інформаційної системи. Інформація в електронній формі про судові процеси має бути загальнодоступною і поширюватися за допомогою найбільш розповсюджених технологій (натепер - Інтернет) Європейські та міжнародні стандарти у сфері судо-чинства. (Київ, 2015) 272.. На веб-порталі Судової влади України було створено сервіс «Стан розгляду справ». Наразі доступ до цього сервісу тимчасово призупинено і повідомлено про таке: «Суди здійснюють правосуддя в безперебійному режимі в умовах відсутності загрози життю та здоров'ю учасників справи. Про дату та час судових засідань дізнавайтесь в оперативному порядку за телефонами суду чи з використанням інших засобів зв'язку».

Натепер учасник судового провадження при завантаженні веб-сторінки суду, територіальну підсудність судових справ якого змінено, може побачити інформацію про розпорядження Верховного Суду і назву суду, на який цим документом змінено підсудність судових справ. На своє звернення безпосередньо до зазначеної судової установи учасник має отримати відповідь про передачу своєї судової справи і подальші дії. Як правило, зборами суддів такого суду визначається перелік судових справ за їх категоріями, які підлягають негайному судовому розгляду. В першу чергу, зазвичай, до нього потрапляють судові справи кримінального провадження щодо тримання особи під вартою, цивільного провадження - щодо усиновлення тощо. У випадку, якщо судова справа особи, що звернулась, до такої категорії не належить, їй повідомляють про можливість направити клопотання про розгляд своєї судової справи за зміненою територіальною підсудністю. Проте такий порядок дій передбачає хоча б мінімальну обізнаність громадянина про існуючий порядок. На жаль, місцеві суди, які протягом тривалого часу розглядали судові справи (переважно цивільні), не повідомляють учасників судових проваджень про зміну територіальної підсудності судової справи та не роз'яснюють учасникам їх права.

Висновки

В сучасному світі значення інформації у сфері правосуддя значно підвищується. Цьому сприяють особливість інформації - її цифрова форма та розвиток ІТ, які забезпечують миттєву швидкість її передачі. Використання ІТ стало незамінним засобом у судових системах багатьох країн світу. Тривалий світовий досвід використання ІТ у судочинстві, насамперед країн ЄС, демонструє суттєве покращення надання судових послуг громадянам.

Проте сьогодення України - це війна, що триває вже понад три місяці. Під час дії воєнного стану частина національних судів свою роботу не припиняє, частина - здійснює її у дистанційному режимі (за цей час фактично 20 % апеляційних та місцевих судів не здійснювали правосуддя, близько 10% судів перебувають на тимчасово непід- контрольних територіях 'Обмеження судового захисту прав і свобод людини на період дії режиму воєнного стану є неконституційним' (Вер-ховний Суд) <https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/ news/1278798/> (дата звернення: 01.06.2022)). Наразі частина будівель судів зруйновано або пошкоджено, а судові приміщення розграбовано (вивезено комп'ютерну техніку, обладнання відоконференцзв'зку, меблі тощо), через що вони не придатні для здійснення правосуддя. Під час війни до ЄДРСР вноситься щодня 11,5 тис. судових рішень, утім, у довоєнний час цей показник становив близько 30 тис. судових рішень щоденно 'Правосуддя в Україні під час війни : Інтерв'ю Б. Моніча, Голови РСУ, італійському виданню ADNKRONOS' (Pravo) <https://pravo.ua/pravosuddia-v-ukraini-pid-chas-viiny- interv-iu-bohdana-monicha-holovv-rsu-italiiskomu-vvdanniu-

adnkronos/> (дата звернення: 29.04.2022). Це, з одного боку.

Із другого боку, за цей період спостерігається загальне зменшення звернень до судів приблизно на 80%, що пояснюється, зокрема, відсутністю реального доступу до правосуддя для значної частини населення України, що викликає проблемами забезпечення гласності та відкритості судового процесу (обмеження в отриманні судових послуг із застосуванням новітніх технологій, аж до позбавлення такої можливості взагалі).

У рамках VI Міжнародної науково-практичної конференції «Кримінально-правова охорона інформаційної безпеки» Примітка. VI Міжнародна науково-практична конфе-ренція «Кримінально-правова охорона інформаційної без-пеки», 12 травня 2022 року. Організатори: НДІ ВПЗ ім. акад. В. В. Сташиса НАПрН України, НюУ ім. Я. Мудрого, ГО «ВАКП». Обговорювались сучасні проблеми кримінально- правової охорони інформаційної безпеки людини, суспільства, держави й світу в національному й міжнародно-правовому вимірах. У заході прийняли участь провідні вчені України та інших дружніх країн, молоді науковці, судді, адвокати, працівники правоохоронних органів., обговорюючи проблемні питання у судовій системі України в умовах воєнного стану у розрізі забезпечення інформаційної безпеки держави, учасники конференції звернули увагу на обмеження доступу до ЄДРСР із підстави, не передбаченою у Законі України «Про доступ до судових рішень». На нашу думку, стаття 4 цього Закону має бути доповнена частиною восьмою такого змісту: «В умовах воєнного або надзвичайного стану з метою запобігання загрозі життю та здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також для забезпечення безпеки щодо цілісності бази даних рішення про припинення та/або обмеження доступу до Реєстру приймає Вища рада правосуддя».

Безперервність правосуддя і безпека правосуддя в умовах війни є невід'ємними елементами судового процесу1. На нашу думку, використання ЕСІТС в умовах воєнного стану забезпечить безпечний для життя та здоров'я людини доступ до правосуддя, з одного боку, та здійснення правосуддя національною судовою системою, з другого. Адже електронний документообіг, що прийде на заміну традиційному - паперовому, ще у 80-х рр. минулого століття передбачив акад. В. Глушков. Він писав: «Кінцева мета становлення нової технології управління НТП полягає в поєднанні до єдиної системи (пов'язаної із безпаперовими інформаційними потоками) робочих місць всіх тих, хто цей процес визначає та організовує.. .» 'Обмеження судового захисту прав і свобод людини на період дії режиму воєнного стану є неконституційним' (Вер-ховний Суд) <https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/ news/1278798/> (дата звернення: 01.06.2022 p.) Глушкова В. 'Управление научно-техническим про-грессом: концепция В. М. Глушкова' (Commons) <https://.

Саме тому є необхідною активізація зусиль та взаємодія юристів- науковців та практиків разом із фахівцями у галузі ІТ за реальної підтримки з боку держави щодо гарантування функціонування ЄСІТС. Цілком зрозуміло, що процес запровадження і використання ЄСІТС має супроводжуватися добре налагодженим і постійним зворотнім зв'язком із безпосередніми користувачами ЄСІТС (суддями, адвокатами, прокурорами, громадянами тощо) з метою її подальшого вдосконалення. Наразі постала проблема відновлення судів, яка передбачає значні обсяги фінансування, а необхідних коштів наразі вітчизняна судова система не має.

Засобом покращення взаємодії судових установ із громадськістю можуть виявитися запропоновані у проєкті Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану)» положення, відповідно до яких з метою належного повідомлення учасників судового провадження в умовах воєнного чи надзвичайного стану передбачається, що суд викликає або повідомляє їх про дату, час і місце судового засідання у справі будь-якими можливими засобами, на всі відомі засоби комунікації (телефонограма, СМС повідомлення, електронна пошта, повідомлення у месенджерах тощо), а також через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. При цьому, виклик або повідомлення вважається врученим учаснику судового процесу лише у випадку надходження до суду підтвердження про отримання чи ознайомлення із викликом або повідомленнямcommons.com.ua/uk/upravlenie-nauchno-tehnicheskim-progressom- kontseptsiya-v-m-glushkova/> (дата звернення: 20.09.2021). Водночас, на нашу думку, ініціатори законопроєкту не врахували, що наразі доступ до ЄДРСР та сервісу «Стан розгляду справ» тимчасово призупинено. Однак норма про повідомлення учасників судового провадження про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану та відновлення територіальної підсудності судових справ у зазначеному законопроекті взагалі відсутня. Проте такий обов'язок (особливо в умовах воєнного та надзвичайного станів) має покладатися на суди.

REFERENCES

List of legal documents