Підстави криміналізації "створення, керівництва злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участі у ній"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Підстави криміналізації «створення, керівництва злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участі у ній»

Павленко В.С.

Аспірант

м. Харків, Україна

Анотація

Стаття присвячена дослідженню підстав криміналізації за такі злочинні діяння, як створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією. Проаналізовано питання міжнародного характеру, а саме нинішні загрози національній безпеці України з боку організованої злочинності та впливу корумпованих злочинних груп, що перетинають кордони та перетворюються у транснаціональну злочинність. Згідно з Глобальним індексом організованої злочинності Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності в 2022 році, до лютого 2022 року українська організована злочинність (як одна з) формувала найсильнішу кримінальну екосистему в Європі. Гострими проблемами постають питання корупції, що у свою чергу, разом з організованою злочинністю пустили своє коріння в усі сфери функціонування держави, завдавши величезної шкоди її розвитку. Визначено, що створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією є суспільно небезпечними діяннями, які підриваються довіру та ускладнюють відносини України з іноземними державами. Проаналізовано звіти міжнародних організацій, правоохоронних органів України щодо збільшення і розвитку визначених злочинних дій, їх вплив на світову злочинність та дії вчинені з боку владних органів України. Підкреслено, що боротьба з організованою злочинністю, зважаючи на її транснаціональний характер, є однією з світових проблем, що вимагає консолідації зусиль усіх держав і застосування комплексу міжнародно-правових норм і норм національного законодавства, а також превентивних заходів, у тому числі заходів кримінально-правовий характер. Розуміючи небезпеку цього фактору та загрози, які несуть дестабілізаційні дії організованої злочинності, повинні відбуватися ефективні заходи, спрямовані на знешкодження організованої злочинності, зменшення її впливу на політичну, економічну та безпекову ситуацію в державі. Тому подолання цього явища перетворюється у надзвичайно складну проблему, яка становить загрозу розвитку держави, стабільності і безпеці суспільства, сприяє підриву демократичних інститутів і цінностей. Ключові слова: підстави криміналізації; злочинна спільнота; транснаціональна злочинність; суспільна небезпечність діяння; громадська безпека; національна безпека; кримінальна відповідальність.

Abstract

Vitalii Pavlenko

Postgraduate Student, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv, Ukraine

REASONS TO CRIMINALIZATION OF «CREATION, LEADERSHIP BY A CRIMINAL COMMUNITY OR CRIMINAL ORGANIZATION, AS WELL AS PARTICIPATION IN IT»

The article is devoted to the investigation of the grounds of criminalization for such criminal acts as the creation and management of a criminal community or criminal organization. Issues of an international nature were studied and analyzed, namely the current threats to the national security of Ukraine from organized crime and the influence of corrupt criminal groups that cross borders and turn into transnational crime. According to the Global Organized Crime Index of the Global Initiative against Transnational Organized Crime in 2022, by February 2022, Ukrainian organized crime (as one of) formed the strongest criminal ecosystem in Europe. Issues of corruption, which in turn, together with organized crime, have taken root in all spheres of the state's functioning, causing enormous damage to its development, are acute problems. It was determined that the creation and management of a criminal community or criminal organization are socially dangerous actions that undermine trust and complicate Ukraine's relations with foreign countries. The reports of international organizations, law enforcement agencies of Ukraine regarding the increase and development of certain criminal acts, their impact on world crime and actions taken by the authorities of Ukraine were analyzed. It is emphasized that the fight against organized crime, given its transnational nature, is one of the world's problems, which requires the consolidation of efforts of all states and the application of a complex of international legal norms and norms of national legislation, as well as preventive measures, including measures of criminal law nature. Understanding the danger of this factor and the threats posed by the destabilizing actions of organized crime, effective measures aimed at disarming organized crime and reducing its impact on the political, economic, and security situation in the state must be implemented. Therefore, overcoming this phenomenon turns into an extremely difficult problem that poses a threat to the development of the state, stability and security of society, contributes to the undermining of democratic institutions and values. Key words: reasons to criminalization; criminal community; transnational crime; public dangerousness of an act; public security; national security; criminal liability.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

З огляду на те, що Законом України 671-ІХ від 04 червня 2020 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини вчинені злочинною спільнотою» (далі - Закон 671- ІХ) [1] ст. 255 «Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участі у ній» Кримінального кодексу України (далі - КК України) [2] було викладено у нові редакції, виникає необхідність проаналізувати зазначені діяння на предмет підстав їх криміна- лізації. злочинність корумпований транснаціональний

Відповідно до Пояснювальної записки, Закон України 671-ІХ спрямований на припинення діяльності злочинних спільнот, учасників таких спільнот, притягнення до кримінальної відповідальності «злодіїв (ворів) у законі», а також інших учасників злочинних спільнот та осіб, причетних до створення та функціонування злочинних спільнот [3, с.4]. Тобто мова йде про протидію одній з головних загроз безпеці та стабільності, що перешкоджає соціально-економічному, політичному та культурному розвитку держави. Особливо важливе значення має зростання злочинів, вчинених організованими групами та злочинними співтовариствами (злочинними організаціями), особливо пов'язаних з обігом наркотиків, економічною спрямованістю, шахрайством. Зокрема, корупція та організована злочинність пустили своє коріння в усі сфери функціонування держави, завдавши величезної шкоди її розвитку. Тому подолання цього явища перетворюється у надзвичайно складну проблему, яка становить загрозу розвитку держави, стабільності і безпеці суспільства, сприяє підриву демократичних інститутів і цінностей. Корупція та пов'язана з нею організована злочинність загрожує національній безпеці країни, негативно впливає на формування і діяльність органів державної влади, підриваючи довіру громадян до них.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор

Окремі питання кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 255 КК України на рівні наукових праць були предметом наукових досліджень таких науковців як О. Боху- ринська, М. П. Водько, В. П. Ковальчук, А. О. Нікі- тін, О. О. Подобний, А. Н. Рубель, К. О. Чаплин- ський, О. В. Шульженко та інші.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Організована злочинність та корупція загрожує національній безпеці України, перетинає кордони та перетворюється у транснаціональну злочинність, що підриває довіру та ускладнює відносини України з іноземними державами. А це потребує прийняття невідкладних законодавчих й організаційно-управлінських заходів.

Правова невизначеність, викладеної в новій редакції статті 255 КК України, перешкоджатиме ефективній роботі правоохоронних органів у боротьбі з організованою злочинністю та значно ускладнюватиме процес доказування вчинення злочину «вором в законі».

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою статті є комплексне дослідження підстав криміналізації передбачених чинним Кримінальним кодексом України порушень кримінального законодавства, за результатами якого має бути зроблений висновок щодо соціальної зумовленості існування відповідних кримінально-правових заборон.

Виклад основного матеріалу дослідження

Криміналізація є складною та фрагментарною проблемою, складність якої полягає в багатьох факторах, пов'язаних один з одним і які необхідно враховувати в процесі криміналізації. Складність пов'язана саме з видами дій, які кри- міналізуються, коли вид таких дій - це не лише дії, які по суті містять зло, але також включають нейтральні дії, які по суті не містять зла. Питання криміналізації, її стандартів і критеріїв має розглядатися через концепцію ultima ratio (призму фрагментарності і субсидіарності кримінального права), що вимагає звернення до більш широкого контексту, як історичного, так і соціально-політичного [4, с.6]. Саме соціально-політичний аспект є визначальним при прийнятті рішення про криміналізацію діяння, адже це є зверненням до питання ролі і функцій кримінального права в демократичному суспільстві, конституційних принципів. Криміналізація є процесом визначення видів діянь злочинними і кримінально-караними (виявлення суспільно небезпечної поведінки), та фіксації їх у відповідному кримінальному законі.

До підстав криміналізації відносять: 1) суспільну небезпечність діяння; 2) його відносну поширеність (з урахуванням ступеню суспільної небезпечності); 3) необхідність кримінально-правових гарантій; 4) виконання міжнародно-правових зобов'язань. Головним її критерієм є саме суспільна небезпечність діяння, яка полягає в тому, що воно спричиняє істотну шкоду суспільним інтересам, охоронюваним кримінальним законом. Згідно з ч. 2 ст. 11 КК України, не є кримінальним правопрушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК України, але через малознач- ність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. Саме суспільна небезпечність діяння обумовлює його криміналізацію, тобто визнання його злочинним і встановлення за його вчинення кримінального покарання. Найчастіше науковці пов'язують її з об'єктом вчинення кримінального правопорушення. Безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 255 КК України, є безпека особи, суспільства і держави від діяльності злочинних організацій. Тобто, суспільна небезпека створення, керівництва злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участі у ній повинна полягати у заподіянні шкоди (або також можливості) суспільним відносинам у сфері національної безпеки (заходів, спрямованих на постійну захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави). Отже, виходить, що кримінально-правова норма закріплена у ст. 255 КК України покликана забезпечувати положення закріплені в Основному Законі України. Для ефективної протидії суспільно небезпечним діянням є необхідність кримінально-правової гарантії прав і свобод, коли наявних засобів, окрім кримінально-правових, недостатньо. Поняття ефективності правових норм пов'язувалося з настанням будь-яких наслідків його дії. Криміналізація діяння є доречною тоді, коли немає й не може бути норми, що досить ефективно регулює відповідні відносини методами інших галузей права.

Кримінальна відповідальність є питанням публічної влади та реалізується через процеси криміналізації, кримінального переслідування, судового розгляду і покарання [5, с.109]. «Коли держави не можуть забезпечити громадські послуги та безпеку, вакуум заповнюють злочинці» [6], відмітив Антоніо Марія Коста, виконавчий директор УНЗ ООН з травня 2002 року до серпня 2010 року. Зокрема, організована злочинність виникає з вакууму влади, що створюється відсутністю правозастосування та належного управління. В таких державах слабкі інститути та високий рівень корупції. А недієздатність державних інститутів дозволяє злочинним організаціям діяти більш-менш вільно, як і корупція, що залучає організовану злочинність, оскільки корупційні інститути дуже схильні до впливу. Таким чином, організовані злочинні групи можуть скористатися відсутністю управління у слабких державах, а також відсутністю правопорядку та використовувати державу для просування своїх інтересів.

З огляду на те, що Закон 671-ІХ був прийнятий у 2020 році, наведемо статистичні дані щодо протидії організованій злочинності за відповідний рік (у порівнянні зі статистичними даними за 2016-2019 роки). За даними статистичних звітів Офісу Генерального прокурора, упродовж 2020 року всіма правоохоронними органами (окрім НАБУ), було зареєстровано 356 правопорушень, вчинених організованими злочинними групами, що дійсно більше, ніж у 2013-2019 роках (у 2019 році - 293, у 2018 році - 288, у 2017 році - 210, у 2016 році - 136 та 185 - у 2013 році), а також 21 злочинну організацію, що також більше показників 2016-2019 років [7]. Статистичні дані говорять про збільшення вчинених кримінальних правопорушень, зокрема, у сфері організованої злочинності, що сприяло визначенню одного з пріоритетних завдань на 2020 рік (протидія організованій злочинності). Вже у 2021 році відбулась активна протидія організованій злочинності («злодіям у законі», зменшенням їх злочинного впливу на кримінальну ситуацію).

Згідно з Глобальним індексом організованої злочинності Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності в 2022 році, до лютого 2022 року українська організована злочинність (як одна з) формувала найсиль- нішу кримінальну екосистему в Європі. Як вплив на злочинну екосистему з боку російської федерації (далі - рф), зміцнювалась низка незаконних економік та кримінальних структур, незважаючи на докладення, з боку України, серйозних зусиль для боротьби з організованою злочинністю та корупцією. Так у дослідницькому звіті окреслюється розвиток аналогічним чином у 1990-х роках, злочинних груп та мереж, що контролювали прибуткову транснаціональну контрабандну магістраль між рф та Західною Європою. На більш політично пов'язаному кінці спектру корумповані чиновники та кримінальні авторитети з обох країн використали роль України як транзитної країни для російського газу, щоб викачувати мільйони доларів, тоді як український олігархічний клас дуже впливав на економічну, політичну та інформаційні сфери [8].

Також Україна є транзитною країною для перевезення героїну з Афганістану до Західної та Центральної Європи, в основному Північним Чорноморським маршрутом і з рф. Зокрема, кокаїн латиноамериканського походження надходить в Україну через Польщу, рф чи країни Близького Сходу та Західної Африки. Продукція каннабісу імпортується зі східноєвропейських країн Молдови та Білорусі (відповідно до звітів Європейського моніторингового центру з наркотиків та наркотичної залежності (ЄМЦННЗ) щодо наркотичної та алкогольної ситуації в Україні) [9]. Таким чином, незаконному обігу наркотиків сприяє велика міжнародна транспортна мережа (автомобільні та залізничні), яка з'єднує Україну зі сходом та заходом, а також наявність кількох міжнародних портів, які зв'язують Україну з Бал- канським маршрутом. В останні роки збільшилося також контрабандне перевезення психотропних речовин через міжнародні поштові служби.

Ринок рослинних злочинів в Україні переважно існує у вигляді незаконних рубок, коли державні суб'єкти від митниці до лісничих та чиновників місцевої адміністрації відіграють важливу роль у вирішенні незаконного експорту. За оцінками Global organized crime index на 2020 рік, на території України існувало близько трьох десятків кримінальних авторитетів, відомих як «злодії у законі» [10], є присутність груп мафіозного типу, тобто осіб, які намагаються досягнути корисливих і владолюбних цілей не тільки в рамках певної організації, а й суспільства загалом [11, с. 448]. Такі групи мають великий політичний вплив і мають доступ до різних рівнів влади. Наприклад, різні злочинні угруповання брали активну участь як у політичній мобілізації, так і у фінансуванні виборчих кампаній, коли злочинні діячі займають високі посади у державному апараті, працюючи над тим, щоб впливати на демократичний процес на різних рівнях. Гострими проблемами поставали щодо питань корупції у судовій системі, коли судді зазнають тиску з боку політичних, корумпованих чи кримінальних діячів. Відповідно цього відбувається регрес суспільної довіри та широко поширених звинувачень у корупції та причетності до злочинної діяльності.

Організована злочинність та корупція загрожує національній безпеці України, перетинає кордони та перетворюється у транснаціональну злочинність, що підриває довіру та ускладнює відносини України з іноземними державами. А це потребує прийняття невідкладних законодавчих й організаційно-управлінських заходів. Структурний підхід до пояснення організованої злочинності менше фокусується на індивідуальній поведінці та підкреслює роль ширших системних факторів, таких як соціологічні, правові, економічні та політичні атрибути міжнародної системи (внаслідок розгалуженості сфер її злочинної діяльності). Ці чинники не обов'язково можуть викликати злочинність, але вони створюють умови, у яких процвітає організована злочинна діяльність [12].

Необхідно зазначити, що організована злочинність, а також особи, які здійснюють її організацію та керівництво формують в Україні відповідне злочинне середовище, що характеризується наявністю жорсткого кодексу поведінки, сталих кримінальних традицій, високим рівнем організованості, ієрархічності, закритості і конспіративності. У вказаному напрямку, вже ряд країни провели законодавчі зміни, такі як Грузія, Італія, Китай, Казахстан. Наприклад, у законодавство Італії було внесено норми, які передбачають кримінальну відповідальність за «членство у злочинному угрупуванні мафіозного типу». Схожий підхід зберігається в Кримінальному кодексі Китайської Народної Республіки, де визначаються характеристики щодо відповідальності лідерів представників «злочинного світу» [13, ст.294]. Кримінальний кодекс Грузії у період з 2005 року був доповнений рядом статей, які встановлювали кримінальну відповідальність за членство у злочинній спільноті та перебування особи у відповідному статусі. Це надало змогу притягнути до відповідальності близько 50 «злодіїв у законі», а також сприяло вигнанню із Грузії інших кримінальних «еліт» [14]. Зокрема, успішний досвід Грузії у цьому питанні надав одну із підстав криміналізації даних діянь в Україні. По-перше, створення таких юридичних конструкцій сприяло зменшенню тиску «кримінальних еліт» на економічні та політичні процеси та відтоку «злодіїв у законі» з Грузії, що є позитивним показником для впровадження аналогічних норм. По-друге, відтік таких злодіїв прийшовся на інші держави, де не встановлена подібна кримінальна відповідальність. Однією з таких держав стала Україна. Таким чином, наслідком «грузинського успіху» у боротьбі з організованою злочинністю стала необхідність прийняття схожих рішень та їх реалізація у інших державах.

Також, суттєву активність у контексті протидії організованій злочинності демонструє ООН, що реалізовується у прийнятті комплексу міжнародно-правових актів, у фіксації окремих форм організованої злочинності, виявленні кримінальних правопорушень та формулюванні рекомендацій щодо встановлення кримінальної відповідальності за їх вчинення.

Висновки з цього дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Таким чином, діяльність організованих груп і злочинних організацій призводить до гальмування політичних, правових і соціально-економічних реформ, перешкоджає становленню правової держави, громадянського суспільства, становить перешкоду на шляху України до європейської та міжнародної інтеграції, створює загрозу економічній безпеці держави. Розуміючи небезпеку цього фактору та загрози, які несуть деста- білізаційні дії організованої злочинності, повинні відбуватися ефективні заходи, спрямовані на знешкодження організованої злочинності, зменшення її впливу на політичну, економічну та без- пекову ситуацію в державі.

Отже підставою для криміналізації діянь, передбачених ст. 255 КК України, стала сукупність таких причин, як загрози безпеці та стабільності, що перешкоджають соціально-економічному, політичному та культурному розвитку держави; корупція, що залучає організовану злочинність; великий політичний вплив і доступ до різних рівнів влади з боку груп мафіозного типу; вплив країн на Україну як транзитної країни та збільшення контрабандних перевезень психотропних речовин; організована злочинність що, перетинає кордони та перетворюється у транснаціональну злочинність; вдалий досвід країн, що впровадили відповідні закони; міжнародно-правові зобов'язання України.

Бібліографічний список

1. Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy shchodo vidpovidalnosti za zlochyny vchyneni zlochynnoiu spilnotoiu [On Amendments to the Criminal Code of Ukraine to responsibility for crimes committed by the criminal community] Zakon Ukrainy vid 04.06.2020 671-IKh / Verkhovna Rada Ukrainy. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (VVR) №42.

2. Kryminal'nyy kodeks Ukrayiny. [Criminal codex of Ukraine]. Kodeks Ukrayiny vid 05.04.2001 No 2341-II/ Verkhovna Rada Ukrayiny. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny (VVR), No 25-26, st. 131. [in Ukrainian].

3. Poiasniuvalna zapyska do proektu Zakonu Ukrainy “Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho kodeksu Ukrainy shchodo vidpovidalnosti za zlochyny vchyneni zlochynnoiu spilnotoiu” [Explanatory note to the draft Law of Ukraine “On Amendments to the Criminal Code of Ukraine to responsibility for crimes committed by the criminal community”] vid 02.12.2019. st. 6. [in Ukrainian].

4. Hatseliuk, V. Kryminalizatsiia suspilno nebezpechnykh diian protiahom dii kryminalnoho kodeksu Ukrainy 2001 roku: ostanni siuzhety na foni zahalnoi palitry zakonodavchykh rishen [Criminalization of Socially Dangerous Actions During the Effect of the 2001 Criminal Code of Ukraine: Recent Narratives in the Context of General Legislative Decisions Palette]. Kyiv : VAITE. 2021. st. 228. [in Ukrainian].

5. Ristroph, A. Responsibility for the Criminal Law. Philosophical Foundations of Criminal Law (R.A. Duff and Stuart P Green eds.). Oxford: Oxford University Press. 2011. p. 109. [in English].

6. Organized Crime Has Globalized and Turned into a Security Threat. Press Release. Website.

7. Heneralna Prokuratura Ukrainy. Statystychna informatsiia. Official website.

8. New front lines. Organized criminal economies in Ukraine in 2022. Global Initiative against transnational organized crime.

9. Zvit shchodo narkotychnoi ta alkoholnoi sytuatsii v Ukraini za 2022 rik [Report On Drug and Alcohol Situation In Ukraine for 2022] Instytut psykhiatrii, sudovo-psykhiatrychnoi ekspertyzy ta monitorynhu narkotykiv ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy. Kyiv. 2022. st. 78.

10. Ukraine. Global organized crime index. Global initiative against transnational organized crime. Website.

11. Blihara, V. S. Politolohiia: navchalno-metodychnyi posibnyk (u skhemakh i tablytsiakh) [Political science: educational and methodical manual] Lviv: PP «Aral». 2018. st. 540. [in Ukrainian].

12. Structural factors and organized crime. UNODC.

13. Criminal Law of the People's Republic of China. Official website.

14. Lehitymatsiia poniattia «vor v zakoni» ta inshoi zlochynnoi terminolohii: diievyi sposib protydii orhanizovanii zlochynnosti chy cherhovi deklaratyvni normy? [Legitimization of the concept of «thief in law» and other criminal terminology: an effective way of countering organized crime or another declarative norm?] Yurydychna hazeta. 2020. Website.

Размещено на Allbest.ru