Екологічні та кліматичні кризи як фактор розвитку сучасного конституціоналізму та екологічної безпеки
Мета – запросити до дискусії про природу екологічної держави, її зміст і співвідношення з традиційними принципами конституційного ладу, а також вплив на політику національної безпеки. Екологізація конституції та захист національних екологічних інтересів.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.06.2023 |
| Размер файла | 69,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Не менш важливого значення при визначенні змісту політики в сфері екологічної безпеки набуває завдання щодо подолання екологічної несправедливості (наприклад, розташування місць небезпечних, зокрема токсичних, відходів, розміщення непропорційно великої кількості сміттєзвалищ), а отже, недопущення проявів екологічного расизму Бенджамін Чевіс у 1982 р. дав таке визначення терміна "екологічний расизм": "екологічний расизм - це расова дискримінація у формуванні екологічної політики, забезпеченні дотримання правил і законів, навмисне націлювання кольорових спільнот на об'єкти токсичних відходів, офіційне санкціонування небезпечної для життя присутності отрут і забруднювачів у наших громадах, а також історія виключення кольорових людей з керівництва екологічними рухами" [79, с. 406-407]. (навмисних чи ненавмисних) та маргіналізації окремих держав, внутрішньодержавних регіонів, расових, етнічних або малозабезпечених груп. Попри те, що кількісно виміряти та задокументувати екологічну несправедливість важко, слід погодитися з тим, що на існування такої несправедливості вказує непропорційне розміщення екологічних небезпек між державами і всередині держави, а також несправедливий розподіл екологічних ресурсів.
В основі руху за екологічну справедливість За визначенням Агентства з охорони навколишнього середовища США (EPA), принцип екологічної справедливості означає "справедливе ставлення та значуще залучення всіх людей, незалежно від раси, кольору шкіри, національного походження чи доходу, до розроблення, впровадження та забезпечення дотримання екологічних законів, правил та політики. Справедливе ставлення означає, що жодна група населення, внаслідок політики або економічного безправ'я, не змушена нести непропорційно велику частку негативного впливу на здоров'я людини або навколишнє середовище забруднення або екологічних наслідків, що виникають у результаті промислової, муніципальної та комерційної діяльності або виконання федеральних, державних, місцевих і племінних програм і політики" [80].
На думку німецьких дослідників, "поняття "екологічна справедливість" стосується того, як певні аспекти природоохоронної діяльності, а також стан довкілля співвідносяться з нормативними засадами сучасних суспільств" [1].
Правова культура далеко не всіх держав сприймає ідею екологічної справедливості. Так, у Німеччині спостерігалася певна зневага до нормативно-етичних постулатів як у соціальному, так і в політичному дискурсі. Етичні питання відігравали підпорядковану роль, на що вказує несприйняття міжнародного дискурсу "кліматична справедливість" [1]. лежить боротьба за розширення прав і можливостей окремих держав і внутрішньодержавних регіонів, расових, етнічних або малозабезпечених, які до цього часу були відсторонені від прийняття екологічних рішень [79]. При цьому слід усвідомлювати, що подолання екологічної несправедливості за допомогою державної політики - це непросте завдання, оскільки воно може передбачати складні та дорогі локальні, національні чи навіть глобальні втручання.
Отже, сенс запровадження екологічної держави полягає в тому, щоб покласти на органи державної влади зобов'язання щодо уникнення та запобігання ухваленню правових і політичних рішень, які можуть завдати збитків найважливішим природним ресурсам, що необхідні для забезпечення основних фізіологічних (біологічних та фізичних) потреб майбутніх поколінь.
Висновки
Екологічна політика викликає значний науковий інтерес, а також має широку політичну підтримку, яка особливо сильна в "зелених державах", де він має важливий квазіконституційний статус. однак практична реалізація екологічної політики, як видається, значно відстає від суспільних прагнень.
Дискусії з приводу припинення існування держави через зміну клімату передбачають обговорення питань, які лежать в основі норм міжнародного права. Значна частина цих дискусій відбувається абстрактно. Це може призвести до прийняття хибної політики на рівні міжнародного співтовариства. Ефективне управління міграційними процесами, пов'язаними зі зміною клімату, а також державами, що зникають, сприятиме як регіональній стабільності та безпеці через мінімізацію гуманітарних криз та уникнення конфліктів, так і збереженню соціально-економічного розвитку.
Визнання нації ex-situ є новим, але виправданим тлумаченням держави, яке міжнародне право могло б толерувати і включити до свого категоріального апарату. Модифікована система політичної опіки може виявитися життєздатною моделлю для ефективної участі в міжнародному співтоваристві тих, хто був змушений покинути свої домівки через зміну клімату. Стрижнем цього механізму буде збереження подальшого самоврядування таких країн опікунами, які обираються їхніми колегами і які діють на користь нації ex-situ.
З початку ХХІ ст. метанорми про права природи почали з'являтися в конституціях і законах, локальних актах територіальних громад окремих держав, а також актах міжнародних міжурядових і неурядових організацій, судових рішеннях. Ці акти і рішення відображають загальні нормативні переконання щодо внутрішньої цінності природи, необхідності для людей сприймати себе як її частину й обов'язок людей жити в гармонії з природою. Ефективність функціонування екологічної держави залежить від її здатності залучати широке коло суб'єктів до процесу обговорення політики, сприяння пошуку консенсусу під час прийняття рішень та досягання компромісів між різними суспільними і громадськими інтересами. Ухваленню політичних рішень з питань екологічної безпеки мають передувати діалоги, обміни думками між державними органами, науковцями та представниками різних усталених суспільних інтересів, особливо в галузі екології, енергетики, промисловості та транспорту. Під час розроблення екологічної і кліматичної політики екологічна держава не повинна обмежуватися діалогом виключно з авторитетними економічними суб'єктами. Вона має прагнути до взаємодії з новими учасниками, зокрема з менш організованими групами. Це дозволить розглядати альтернативні сценарії розвитку подій і процесів та уникнути маргіналізації таких суб'єктів. Ці заходи забезпечать установлення атмосфери взаємної довіри, налагодження тісної співпраці, сприятимуть загальному розумінню проблем політики екологічної безпеки і визначенню відповідних заходів цієї політики.
Список використаних джерел
1. Diefenbacher H., Duewell M., Philips J., Leggewie K., Sommer B., Petschow U., Pissarskoi E., Zieschank R. Konzepte gesellschaftlichen Wohlstands und цkologische Gerechtigkeit. Texte 45/2014. Umweltbundesamt. URL: https://www.umweltbundesamt.de/publikationen/konzepte-gesellschaftlichen-wohlstands-oekologische (last accessed: 21.11.2022).
2. Ставлення населення до питань охорони довкілля. URL: http://epl.org.ua/ announces/stavlennia-naselennia-do-pytan-okhorony-dovkillia/ (дата звернення:
3. 87 % медійників хочуть висвітлювати тему екології, але відчувають брак знань - опитування. URL: https://detector.media/community/article/194313/2021-11-3087-mediynykiv-khochut-vysvitlyuvaty-temu-ekologii-ale-vidchuvayut-brak-znanopytuvannya/ (дата звернення: 21.11.2022).
4. Tunytsya Y. Ecological Federalism in the Context of Regional and World Development. Contributions in Political Science. No. 357. GREENWOOD PRESS Westport, Connecticut, London, 1995. P. 296-303.
5. Туниця Ю. Екологічна Конституція Землі: сутність і концептуальні засади. Вісник НАН України. 2005. № 11. С. 32-42.
6. Шемшученко Ю. Екологічна конституція Землі: від ідеї до практичного втілення. Вісник НАН України. 2007. № 9. С. 3-7.
7. Екологічна Конституція Землі. Методологічні засади / за ред. Ю.Ю. Туниці. Львів: РВВ НЛТУ України, 2011. 440 с.
8. Pietari K. Ecuador's Constitutional Rights of Nature Ecuador's Constitutional Rights of Nature: Implementation, Impacts, and Lessons Learned. Willamette Environmental Law Journal. 2016. P. 37-94. URL: https://willamette.edu/law/resources/journals/ welj/pdf/2016/2016-f-welj-pietari.pdf (last accessed: 21.11.2022).
9. Борейко В. Є. Права природи і права тварин / Київ. Еколого-культ. центр. Київ: Логос, 2017. 56 с. (Серія "Охорона дикої природи". Вип. 81).
10. Roderick N. The rights of nature. The University of Wisconsin Press. 1989. 290 p.
11. Low N. The Green State, Rethinking Democracy and Sovereignty. International Journal of Urban and Regional Research. 2005. Vol. 29, issue 3. P. 706-707. https://doi. org/10.1111/j.1468-2427.2005.00616_3.x.
12. Анісімова Г., Шинкарьов О. Еколого-правова складова розвитку громадянського суспільства. InterConf. 2022. № 99. С. 438-445. https://doi.org/10.51582/ interconf.19-20.02.2022.047.
13. Крестовська Н.М., Проць О. Є. Держава, дружня до довкілля, як противага екологічним ризикам сучасності. Часопис Київського університету права. 2020. № 1. С. 21-26. https://doi.org/10.36695/2219-552U.2020.02.
14. Павлова О.В. Правові засади формування екологічної держави за участю громадськості : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 ; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2017. 20 с.
15. Хилько М. І. До питання про екологічний характер української правової держави. Політологічний вісник: зб. наук. праць. Київ, 2000. С. 232-236.
16. Яковюк І. В., Купрійова О.О. "Екологічний" конституціоналізм як правова основа політики національної безпеки в ХХІ сторіччі. Актуальні питання становлення та розвитку сучасного конституціоналізму в Україні (до 26-їрічниці Конституції України) : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 23 черв. 2022 р.) / редкол.: М.В. Корнієнко, Є. О. Львова, М.М. Юрченко. Одеса: ОДУВС, 2022. С. 46-49.
17. The Ecological Constitution: Reframing Environmental Law, by Lynda Collins Routledge, 2021, 140 pp. https://doi.org/10.4324/9780429277320.
18. Mucoz-Буііа, L., & Lozano-Amaya, M. A. La democracia ambiental y el Acuerdo de Escazщ en Colombia a partir de la Constituciyn Ecolygica de 1991. Revista Derecho del Estado. 2021. No. 50. Р. 165-200.
19. Gomez-Velasquez A. The "constitutionalization" process of the international environmental law in Colombia. Revista de Derecho. 2016. No. 45. Р. 1-31.
20. Barry J. Green republicanism and a `Just Transition' from the tyranny of economic growth. Critical Review of International Social and Political Philosophy. 2021. Vol. 24, issue 5. Р. 725-742. https://doi.org/10.1080/13698230.2019.1698134.
21. Fremaux A. After the Anthropocene: Green Republicanism in a post-capitalist world. Palgrave Macmillan. 2019. https://doi.org/10.1007/978-3-030-11120-5.
22. Josй Zapata Campos, M., Carenzo, S., Kain, J.-H., Oloko, M., Reynosa, J. P., & Zapata, P. Inclusive recycling movements: a green deep democracy from below. Environment and Urbanization. 2021. Vol. 33, issue 2. Р 579-598. https://doi. org/10.1177/095624782096762.
23. Wong J. K. A Dilemma of Green Democracy. Political Studies. 2016. No. 64 (1_suppl). Р. 136-155. https://doi.org/10.1111/1467-9248.12189.
24. Machin A. & Tan E. Green European citizenship? Rights, duties, virtues, practices and the European Green Deal, European Politics and Society. 2022. https://doi.org/10.10 80/23745118.2022.2118984.
25. Wolf J., Brown K., & Conway D. Ecological citizenship and climate change: Perceptions and practice. Environmental Politics. 2009. No. 18(4). Р 503-521. http s:// doi.org/10.1080/09644010903007377.
26. Rajan R., Kerns T. The Declaration on Human Rights and Climate Change: a new legal tool for global policy change. Journal of Human Rights and the Environment. September, 2017. Vol. 8, No. 2. Р. 217-253
27. Biesecker A. Vorsorgendes Wirtschaften, in: Werner Rдtz, Tanja von von EganKrieger, Barbara Muraca, Alexis Passadakis, Matthias Schmelzer, und Andreas Vetter (Hrsg.): Ausgewachsen! Цkologische Gerechtigkeit. Soziale Rechte. Gutes Leben, VSA: Verlag Hamburg, 2011. Р 75-84.
28. The Climate Crisis - A Race We Can Win. URL: https://www.un.org/en/un75/climatecrisis-race-we-can-win. (last accessed: 21.11.2022).
29. Jдnicke M. Ьber цkologische und politische Modernisierungen. Zeitschrift fьr Umweltpolitik und Umweltrecht. 1993. No. 2. Р 159-175.
30. Lohmann L. Climate Crisis: Social Science Crisis. In: Voss M. (eds) Der Klimawandel. VS Verlag fьr Sozialwissenschaften. 2010. P. 133-153. https://doi.org/0T007/978-3531-92258-4_8.
31. Statement by the Honorable Elias Camsek Chin Vice President of the Republic of Palau to the 63RD Regular Session of the United Nations General Assembly. New York, 25 September, 2008. URL: https://www.un.org/en/ga/63/generaldebate/pdf/ palau_en.pdf (last accessed: 21.11.2022).
32. Address by H. E. Emanuel Mori President of the Federated States of Micronesia. Before the 63rd United Nations General Assembly. New York, 25 September, 2008. URL: https://www.fsmgov.org/fsmun/ga63_main.htm (last accessed: 21.11.2022).
33. Vanuatu President H. E. Mr. Kalkot Matas Kelekele. New York, 26 September, 2008. URL: https://www.un.org/en/ga/63/generaldebate/vanuatu.shtml (last accessed:
34. Resolution adopted by the General Assembly [without reference to a Main Committee (A/63/L.8/Rev.1 and Add.1)] 63/281. Climate change and its possible security implications. URL: https://www.securitycouncilreport.org/un-documents/document/ res-63-281.php. (last accessed: 21.11.2022).
35. The United Nations Convention on the Law of the Sea (UNCLOS) called Montego Bay Convention (dated 10.12.1982). URL: https://www.jus.uio.no/english/services/ library/treaties/08/8-01/unclos.xml#treaty-header1-1 (last accessed: 21.11.2022).
36. United Nations High Commissioner for Refugees (UNHCR), Climate Change and Statelessness: An Overview, 6th session of the Ad Hoc Working Group on Long-Term Cooperative Action (AWG-LCA 6) under the UN Framework Convention on Climate Change (UNFCCC) (1 to 12 June 2009), Bonn, Germany.
37. Koller D. S. The End of Geography: The Changing Nature of the International System and the Challenge to International Law: A Reply to Daniel Bethlehem. European Journal of International Law. 2014. Vol. 25, No. 1. P. 25-29. https://doi.org/10.1093/ ejil/chu005 (last accessed: 21.11.2022).
38. Bethlehem D. The End of Geography: The Changing Nature of the International System and the Challenge to International Law. European Journal of International Law. 2014. Vol. 25, issue 1. P. 9-24. https://doi.org/10.1093/ejil/chu003 (last accessed: 21.11.2022).
39. Burkett M. The Nation Ex-Situ: On climate change, Deterritorialized Nationhood and the Post-Climate Era. Climate Law. 2011. Vol. 2, issue 3. Р 345-374. https://doi. org/10.3233/CL-2011-040.
40. Baubцck R. Multinational Federalism: Territorial or Cultural Autonomy? Willy Brandt Series of Working Papers in International Migration and Ethnic Relations 2/01. 2001. URL: https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1410044/FULLTEXT01 .pdf (last accessed: 21.11.2022).
41. McAdam J. "Disappearing States", Statelessness and the Boundaries of International Law. UNSWLaw Research Paper. 2010. No. 2. URL: http://ssrn.com/ abstract=1539766 (last accessed: 21.11.2022).
42. Duhautoy F. Global warming: an incubator of deterritorialized states. Polish Review of International and European Law. 2014. Vol. 3, issue 3-4. P. 35-51.
43. Knop K. Diversity and self-determination in international law 61. Cambridge : Cambridge University Press, 2002. Xxii. 434 p.
44. Combacau J., Sur S. Droit international public, 7e йd, йd Montchrestien. Paris, 2006. 896 р.
45. Osterloh K. A. Self-determination and the problem of territory: a case for landless states. American University in Cairo, Thesis. AUC Knowledge Fountain. 2021. URL: https://fount.aucegypt.edu/retro_etds/2410 (last accessed: 21.11.2022).
46. Dupuy P.-M. Droit international public, 9e йd, йd Dalloz, coll. Droit public & Science Politique, Paris, 2008.
47. Burkett M. The Nation Ex-Situ: On climate change, deterritorialized nationhood and the post-climate era. Climate Law. 2011. Vol. 2, No. 3. Р. 345-374. https://doi. org/10.3233/CL-2011-040.
48. Blьhdorn I. The legitimation crisis of democracy: emancipatory politics, the environmental state and the glass ceiling to socio-ecological transformation. Environmental Politics. 2020. Vol. 29. No 1. P. 38-57. https://doi.org/10.1080/09644016.2019.1681867.
49. Kronsell A., Khan J., Hildingsson R. Actor relations in climate policymaking: Governing decarbonisation in a corporatist green state. Environmental Policy and Governance. 2019. No. 29. Р 399-408. https://doi.org/10.1002./eet.1867.
50. Duit A. The four faces of the environmental state: Environmental governance regimes in 28 countries. Environmental Politics. 2016. Vol. 25, issue 1. P. 69-91. https://doi.org /10.1080/09644016.2015.1077619.
51. Crouch C. Neocorporatism and Democracy. In C. Crouch, & W. Streeck (Eds.). The diversity of democracy: Corporatism, social order and political conflict. Aldershot : Elgar, 2006. P. 46-70.
52. Geus Marius de. The Ecological Restructuring of the State, in Doherty, Brian and Geus, Marius de(eds.) Democracy and Green Political Thought: Sustainability, Rights and Citizenship. London and New York : Rutledge, 1996.
53. Papa M. The Voluntary Environmentalists: Green Clubs, ISO 14001, and Voluntary Environmental Regulations (review). Global Environmental Politics. 2008. Vol. 8, No. 2. P. 156-158.
54. Schlosberg D. Ecological modernisation, American style. Environmental Politics. 2008. Vol. 17, issue 2. P. 254-275. https://doi.org/10.1080/09644010801936206.
55. Barry J. and Doran P. Refining green political economy: from ecological modernisation to economic security and sufficiency. Analyse and kritik. 2006. Vol. 28, issue 2. Р. 250-275.
56. Vanek D. Interview with Murray Bookchin. Harbinger, A Journal of Social Ecology. 2001-2002. Vol. 2, No. 1. URL: https://social-ecology.org/wp/2001/10/harbinger-vol2-no-1-%E2%80%94-murray-bookchin-interview/ (last accessed: 21.11.2022).
57. Ekeli K. S. Green Constitutionalism: The Constitutional Protection of Future Generations. Ratio Juris. 2007. Vol. 20, No. 3. P. 378-401.
58. Barry J. Towards a Green Republicanism: Constitutionalism, Political Economy, and the Green State. The Good Society. 2008. Vol. 17, No. 2. P. 3-11. https://doi. org/10.1353/gso.0.0040.
59. Leopold A. A Sand County Almanac: With Essays on Conservation from Round River. Ballantine Books, 1970. 295 p.
60. La naturaleza con derechos: de la filosofaa a la polHtica. Alberto Acosta y Esperanza MartHnez (compiladores). Ediciones Abya-Yala, Quito, 2011. 376 p.
61. Stone Ch. D. Should Trees Have Standing? - Towards Legal Rights for Natural Objects. Southern California Law Review. 1972. No. 45. Р. 450-501.
62. Sierra Club v. Morton Sec. Int. No. 70-34. Supreme Court of the United States. 405 U.S. 727. URL: http://files.harmonywithnatureun.org/uploads/upload684.pdf (last accessed:
63. Tamaqua Borough, Schuylkill County, Pennsylvania. Ordinance No. 612 of 2006. URL: http://files.harmonywithnatureun.org/uploads/upload666.pdf (last accessed:
64. Constitution of the Republic of Ecuador, 2008. URL: https://pdba.georgetown.edu/ Constitutions/Ecuador/english08.html (last accessed: 21.11.2022).
65. Mason I. Earth, rights and insects: A holistic approach to environmental law. Environmental Law Management. 2007. No. 19. Р. 87-92.
66. Sixty-fourth session. Agenda item 53 (d): Sustainable development: protection of global climate for present and future generations. URL: https://documents-dds-ny. un.org/doc/UNDOC/GEN/N10/356/85/PDF/N1035685.pdf?OpenElement (last accessed: 21.11.2022).
67. Law of the Rights of Mother Earth. URL: http://www.worldfuturefund.org/Projects/ Indicators/motherearthbolivia.html (last accessed: 21.11.2022).
68. Ley Marco de la Madre Tierra y Desarrollo Integral Para Vivir Bien : Ley No. 300 de 15 de Octubre de 2012 Decreta. URL: http://files.harmonywithnatureun.org/uploads/ upload655.pdf (last accessed: 21.11.2022).
69. Cheng D. Mt Taranaki will be granted special legal status similar to Te Urewera and the Whanganui River. 2017. URL: https://www.nzherald.co.nz/kahu/mt-taranakiwill-be-granted-special-legal-status-similar-to-te-urewera-and-the-whanganui-river/ VTRFLCDR6Y7BSUE2C6I5PXI7MM/?c_id=1&objectid=11963982 (last accessed:
70. Rights of Nature Law and Policy. URL: http://harmonywithnatureun.org/rightsOfNature/ (last accessed: 21.11.2022).
71. Harmony with nature : resolution / adopted by the General Assembly. URL: http s:// digitallibrary.un.org/record/821075?ln=ru (last accessed: 21.11.2022).
72. Encyclical Letter "Laudato Si" of the Holy Father Francis on Care for our common home. URL: https://www.vatican.va/content/francesco/en/encyclicals/documents/ papa-francesco_20150524_enciclica-laudato-si.html (last accessed: 21.11.2022).
73. Kauffman C. M. and Martin P. L. Constructing Rights of Nature Norms in the US, Ecuador, and New Zealand. Global Environmental Politics. 2018. Vol. 18, issue 4. Р. 43-62. https://doi.org/10.1162/glep_a_00481.
74. Bender M., Bustamante R., Leonard K. Living in relationship with the Ocean to transform governance in the UN Ocean Decade. PLoS Biol 20(10): e3001828. 2022. https:// doi.org/10.1371/journal.pbio.3001828 (last accessed: 21.11.2022).
75. 16 U.S. Code § 1531 1(a)(3) - Congressional findings and declaration of purposes and policy. URL: https://www.law.cornell.edu/uscode/text/16/1531 (last accessed:
76. Swatuk L. The Green State in Africa by Carl Death (review). Global Environmental Politics. 2017. Vol. 17, No. 2. Р. 156-158.
77. Lambacher J. The Green State - Rethinking Democracy and Sovereignty (review). Global Environmental Politics. 2004. Vol. 4, No. 4. Р. 148-151.
78. Ekeli K. S. Environmental Risks, Uncertainty and Intergenerational Ethics. Environmental Values. 2004. Vol. 13, No. 4. Р. 421-448. https://doi.org/10.3197/0963271042772578.
79. Mohai P., Pellow D. N., Roberts J. T. Environmental Justice. Annual Review of Environment and Resources. 2009. Vol. 34. No. 1. Р. 405-430. https://doi.org/10.1146/ annurev-environ-082508-094348.
80. Institute of Medicine (US) Committee on Environmental Justice. Toward Environmental Justice: Research, Education, and Health Policy Needs. Washington, DC : National Academies Press (US), 1999. https://doi.org/10.17226/6034.
81. Referenses
82. Diefenbacher, H., Duewell, M., Philips, J., Leggewie, K., Sommer, B., Petschow, U., Pissarskoi, E., Zieschank, R. Konzepte gesellschaftlichen Wohlstands und цkologische Gerechtigkeit. Texte 45/2014. Umweltbundesamt. Retrieved from https://www. umweltbundesamt.de/publikationen/konzepte-gesellschaftlichen-wohlstandsoekologische.
83. Attitude of the population to environmental protection issues. Retrieved from http:// epl.org.ua/announces/stavlennia-naselennia-do-pytan-okhorony-dovkillia/.
84. 87 % of media want to cover environmental issues, but lack knowledge - survey. Retrieved from https://detector.media/community/article/194313/2021-11-30-
85. 87-mediynykiv-khochut-vysvitlyuvaty-temu-ekologii-ale-vidchuvayut-brak-znan-opytuvannya/.
86. Tunytsya, Y. (1995). Ecological Federalism in the Context of Regional and World Development. Contributions in Political Science, 357. GREENWOOD PRESS (рр. 296303). Westport, Connecticut, London.
87. Tunytsia, Yu. (2005). Ecological Constitution of the Earth: essence and conceptual foundations. Bulletin of NAS of Ukraine, 11, 32-42.
88. Shemshuchenko, Yu. (2007). Ecological constitution of the Earth: from idea to practical implementation. Bulletin of NAS of Ukraine, 9, 3-7.
89. Ecological Constitution of the Earth. Methodological principles. (2011). Yu.Yu. Tunitsa (Ed.). Lviv: Lviv Regional Branch of the National League of Industrialists and Entrepreneurs of Ukraine, 440.
90. Pietari, K. (2016). Ecuador's Constitutional Rights of Nature Ecuador's Constitutional Rights of Nature: Implementation, Impacts, and Lessons Learned. Willamette Environmental Law Journal, pp. 37-94. Retrieved from https://willamette.edu/law/ resources/journals/welj/pdf/2016/2016-f-welj-pietari.pdf.
91. Boreiko, V.E. (2017). Nature rights and animal rights / Kyiv. Ecological and religious center. Kyiv: Logos. Series: "Wildlife protection", Issues. 81.
92. Roderick, N. (1989). The rights of nature. The University of Wisconsin Press, 290.
93. Low, N. (2005). The Green State, Rethinking Democracy and Sovereignty. International Journal of Urban and Regional Research, 29(3), 706-707. https://doi.org/10.1111/ j.1468-2427.2005.00616_3.x.
94. Anisimova, G., & Shinkarev, O. (2022). Ecological and legal component of civil society development. InterConf, (99), 438-445. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.02.2022.047.
95. Krestovska, N.M., Prots, O.E. (2020). Environmentally friendly state as a counterweight to environmental risks of the present. Journal of Kyiv University of Law, 1, 21-26.
96. Pavlova, O.V. (2017). Legal basis for the formation of an ecological state with the participation of the public. PhD Thesis. Kharkiv: Yaroslav Mudryi National Law University.
97. Khilko, M.I. (2000). To the question of the ecological character of the Ukrainian legal state. Political Science Bulletin: collection of scientific papers, pp. 232-236. Kyiv.
98. Yakoviyk, I.V., Kupriyova, O.O. (June, 2022). "Ecological" constitutionalism as a legal basis of national security policy in the XXI century. Topical issues of formation and development of modern constitutionalism in Ukraine (to the 26th anniversary of the Constitution of Ukraine): materials of the All-Ukrainian scient. and pract. conf. M.V. Kornienko, E.O. Lvova, M.M. Yurchenko (Eds.), (рр. 46-49). Odesa, OSUIA.
99. The Ecological Constitution: Reframing Environmental Law, by Lynda Collins Routledge. (2021). https://doi.org/10.4324/9780429277320.
100. Mucoz-Avila, L., & Lozano-Amaya, M.A. (2021). La democracia ambiental y el Acuerdo de Escazъ en Colombia a partir de la Constituciyn Ecolygica de 1991. Revista Derecho del Estado, 50, 165-200.
101. Gomez-Velasquez, A. (2016). The "constitutionalization" process of the international environmental law in Colombia. Revista de Derecho, 45, 1-31.
102. Barry, J. (2021). Green republicanism and a `Just Transition' from the tyranny of economic growth. Critical Review of International Social and Political Philosophy, 24(5), 725-742. https://doi.org/10.1080/13698230.2019.1698134.
103. Fremaux, A. (2019). After the Anthropocene: Green Republicanism in a post-capitalist world. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-11120-5.
104. Josй Zapata Campos, M., Carenzo, S., Kain, J.-H., Oloko, M., Reynosa, J. P., & Zapata, P. (2021). Inclusive recycling movements: a green deep democracy from below. Environment and Urbanization, 33(2), 579-598. https://doi.org/10.1177/0956247820967621.
105. Wong, J.K. (2016). A Dilemma of Green Democracy. Political Studies, 64 (1_suppl), 136-155. https://doi.org/10.1111/1467-9248.12189.
106. Machin, A. & Tan, E. (2022). Green European citizenship? Rights, duties, virtues, practices and the European Green Deal, European Politics and Society. https://doi.org /10.1080/23745118.2022.2118984.
107. Wolf, J., Brown, K., & Conway, D. (2009). Ecological citizenship and climate change: Perceptions and practice. Environmental Politics, 18(4), 503-521. https://doi. org/10.1080/09644010903007377.
108. Rajan, R., Kerns, T. (September, 2017). The Declaration on Human Rights and Climate Change: a new legal tool for global policy change. Journal of Human Rights and the Environment, 8(2), 217-253.
109. Biesecker, A. (2011). Vorsorgendes Wirtschaften, in: Werner Rдtz, Tanja von von EganKrieger, Barbara Muraca, Alexis Passadakis, Matthias Schmelzer, und Andreas Vetter (Hrsg.): Ausgewachsen! Цkologische Gerechtigkeit. Soziale Rechte. Gutes Leben, VSA: Verlag Hamburg, 75-84.
110. The Climate Crisis - A Race We Can Win. Retrieved from https://www.un.org/en/un75/ climate-crisis-race-we-can-win.
111. Jдnicke, M. (1993). Ьber цkologische und politische Modernisierungen. Zeitschrift fьr Umweltpolitik und Umweltrecht, 2, 159-175.
112. Lohmann L. (2010). Climate Crisis: Social Science Crisis. In: Voss M. (eds) Der Klimawandel. VS Verlag fьr Sozialwissenschaften, 133-153. https://doi.org/0T007/9783-531-92258-4_8.
113. Statement by the Honorable Elias Camsek Chin Vice President of the Republic of Palau to the 63RD Regular Session of the United Nations General Assembly. (September, 2008). New York. Retrieved from https://www.un.org/en/ga/63/generaldebate/pdf/ palau_en.pdf.
114. Address by H.E. Emanuel Mori President of the Federated States of Micronesia. Before the 63rd United Nations General Assembly ew York. (September, 2008). Retrieved from https://www.fsmgov.org/fsmun/ga63_main.htm.
115. Vanuatu President H. E. Mr. Kalkot Matas Kelekele. (September, 2008). Retrieved from https://www.un.org/en/ga/63/generaldebate/vanuatu.shtml.
116. Resolution adopted by the General Assembly [without reference to a Main Committee (A/63/L.8/Rev.1 and Add.1)] 63/281. Climate change and its possible security implications. Retrieved from https://www.securitycouncilreport.org/un-documents/ document/res-63-281.php.
117. The United Nations Convention on the Law of the Sea (UNCLOS) called Montego Bay Convention (dated 10.12.1982). Retrieved from https://www.jus.uio.no/english/ services/library/treaties/08/8-01/unclos.xml#treaty-header1-1.
118. United Nations High Commissioner for Refugees (UNHCR), Climate Change and Statelessness: An Overview, 6th session of the Ad Hoc Working Group on Long-Term Cooperative Action (AWG-LCA 6) under the UN Framework Convention on Climate Change (UNFCCC) (1 to 12 June 2009), Bonn, Germany.
119. Koller, D.S. (2014). The End of Geography: The Changing Nature of the International System and the Challenge to International Law: A Reply to Daniel Bethlehem. European Journal of International Law, 25(1), 25-29. https://doi.org/10.1093/ejil/ chu005.
120. Bethlehem, D. (2014). The End of Geography: The Changing Nature of the International System and the Challenge to International Law. European Journal of International Law, 25(1), 9-24. https://doi.org/10.1093/ejil/chu003.
121. Burkett, M. (2011). The Nation Ex-Situ: On climate change, Deterritorialized Nationhood and the Post-Climate Era. Climate Law, 2(3), 345-374. https://doi. org/10.3233/CL-2011-040.
122. Baubцck, R. (2001). Multinational Federalism: Territorial or Cultural Autonomy?, Willy Brandt Series of Working Papers in International Migration and Ethnic Relations 2/01. Retrieved from https://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:1410044/ FULLTEXT01.pdf.
123. McAdam, J. (2010). "Disappearing States", Statelessness and the Boundaries of International Law. UNSW Law Research Paper, 2. Retrieved from http://ssrn.com/ abstract=1539766.
124. Duhautoy, F. (2014). Global warming: an incubator of deterritorialized states. Polish Review of International and European Law, 3(3-4), 35-51.
125. Knop, K. (2002). Diversity and self-determination in international law 61. Cambridge: Cambridge University Press. xxii.
126. Combacau, J., Sur, S. (2006). Droit international public, 7e йd, йd Montchrestien, Paris.
127. Osterloh, K. A. (2021). Self-determination and the problem of territory: a case for landless states. American University in Cairo, Thesis. AUC Knowledge Fountain. Retrieved from https://fount.aucegypt.edu/retro_etds/2410.
128. Dupuy, P.-M. (2008). Droit international public, 9e йd, йd Dalloz, coll. Droit public & Science Politique, Paris.
129. Burkett, M. (2011). The Nation Ex-Situ: On climate change, deterritorialized nationhood and the post-climate era. Climate Law, 2(3), 345-374. https://doi. org/10.3233/CL-2011-040.
130. Blьhdorn, I. (2020). The legitimation crisis of democracy: emancipatory politics, the environmental state and the glass ceiling to socio-ecological transformation. Environmental Politics, 29(1), 38-57. https://doi.org/10.1080/09644016.2019.1681867.
131. Kronsell, A., Khan, J., Hildingsson, R. (2019). Actor relations in climate policymaking: Governing decarbonisation in a corporatist green state. Environmental Policy and Governance, 29, 399-408. https://doi.org/10.1002./eet.1867.
132. Duit, A. (2016). The four faces of the environmental state: Environmental governance regimes in 28 countries. Environmental Politics, 25(1), 69-91. https://doi.org/ 10.1080/09644016.2015.1077619.
133. Crouch, C. (2006). Neocorporatism and Democracy. In C. Crouch, & W. Streeck (Eds.). The diversity of democracy: Corporatism, social order and political conflict. Aldershot: Elgar, 46-70.
134. Geus, Marius de. (1996). The Ecological Restructuring of the State, in Doherty, Brian and Geus, Marius de (Eds.) Democracy and Green Political Thought: Sustainability, Rights and Citizenship, London and New York: Rutledge.
135. Papa, M. (2008). The Voluntary Environmentalists: Green Clubs, ISO 14001, and Voluntary Environmental Regulations (review). Global Environmental Politics, 8(2), 156-158.
136. Schlosberg, D. (2008). Ecological modernisation, American style. Environmental Politics, 17(2), 254-275. https://doi.org/10.1080/09644010801936206.
137. Barry, J. and Doran, P. (2006). Refining green political economy: from ecological modernisation to economic security and sufficiency. Analyse and kritik, 28(2), 250-275.
138. Vanek, D. (2001-2002). Interview with Murray Bookchin. Harbinger, A Journal of Social Ecology, 2(1). Retrieved from https://social-ecology.org/wp/2001/10/harbinger-vol2-no-1-%E2%80%94-murray-bookchin-interview/.
139. Ekeli, K.S. (2007). Green Constitutionalism: The Constitutional Protection of Future Generations. Ratio Juris, 20(3), 378-401.
140. Barry J. (2008). Towards a Green Republicanism: Constitutionalism, Political Economy, and the Green State. The Good Society, 17(2), 3-11. https://doi.org/10.1353/gso.0.0040.
141. Leopold, A. (1970). A Sand County Almanac: With Essays on Conservation from Round River. Ballantine Books.
142. La naturaleza con derechos: de la filosofaa a la polrtica. Alberto Acosta y Esperanza Martanez (compiladores). (2011). Ediciones Abya-Yala, Quito.
143. Stone, Ch.D. (1972). Should Trees Have Standing? Towards Legal Rights for Natural Objects. Southern California Law Review, 45, 450-501.
144. Sierra Club v. Morton Sec. Int. N. 70-34. Supreme Court of the United States. 405 U.S. 727. Retrieved from http://files.harmonywithnatureun.org/uploads/upload684.pdf
145. Tamaqua Borough, Schuylkill County, Pennsylvania. Ordinance No. 612 of 2006. Retrieved from http://files.harmonywithnatureun.org/uploads/upload666.pdf
146. Constitution of the Republic of Ecuador (2008). Retrieved from https://pdba. georgetown.edu/Constitutions/Ecuador/english08.html.
147. Mason, I. (2007). Earth, rights and insects: A holistic approach to environmental law. Environmental Law Management, 19, 87-92.
148. Sixty-fourth session. Agenda item 53 (d): Sustainable development: protection of global climate for present and future generations. Retrieved from https://documentsdds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N10/356/85/PDF/N1035685.pdf?OpenElement.
149. Law of the Rights of Mother Earth. Retrieved from http://www.worldfuturefund.org/ Projects/Indicators/motherearthbolivia.html.
150. Ley No. 300 de 15 de Octubre de 2012 Decreta "Ley Marco de la Madre Tierra y Desarrollo Integral Para Vivir Bien". Retrieved from http://files.harmonywithnatureun. org/uploads/upload655.pdf.
151. Cheng, D. (2017). Mt Taranaki will be granted special legal status similar to Te Urewera and the Whanganui River. Retrieved from https://www.nzherald.co.nz/kahu/mt-taranakiwill-be-granted-special-legal-status-similar-to-te-urewera-and-the-whanganui-river/ VTRFLCDR6Y7BSUE2C6I5PXI7MM/?c_id=1&objectid=11963982.
Rights of Nature Law and Policy. URL: http://harmonywithnatureun.org/rightsOfNature/.
152. Harmony with nature: resolution / adopted by the General Assembly. Retrieved from https://digitallibrary.un.org/record/821075?ln=ru.
153. Encyclical Letter "Laudato Si" of the Holy Father Francis on Care for our common home. Retrieved from https://www.vatican.va/content/francesco/en/encyclicals/ documents/papa-francesco_20150524_enciclica-laudato-si.html.
154. Kauffman, C.M. and Martin, P.L. (2018). Constructing Rights of Nature Norms in the US, Ecuador, and New Zealand. Global Environmental Politics, 18(4), 43-62. http s:// doi.org/10.1162/glep_a_00481.
155. Bender, M., Bustamante, R., Leonard, K. (2022). Living in relationship with the Ocean to transform governance in the UN Ocean Decade. PLoS Biol 20(10): e3001828. https://doi.org/10.1371/journal.pbio.3001828.
156. 16 U.S. Code § 1531 1(a)(3) - Congressional findings and declaration of purposes and policy. Retrieved from https://www.law.cornell.edu/uscode/text/16/1531.
157. Swatuk, L. (2017). The Green State in Africa by Carl Death (review). Global Environmental Politics, 17(2), 156-158.
158. Lambacher, J. (2004). The Green State - Rethinking Democracy and Sovereignty (review). Global Environmental Politics, 4(4), 148-151.
159. Ekeli, K.S. (2004). Environmental Risks, Uncertainty and Intergenerational Ethics. Environmental Values, 13(4), 421-448. https://doi.org/10.3197/0963271042772578.
160. Mohai, P., Pellow, D.N., Roberts, J.T. (2009). Environmental Justice. Annual Review of Environment and Resources, 34(1), 405-430. https://doi.org/10.1146/annurevenviron-082508-094348.
161. Institute of Medicine (US) Committee on Environmental Justice. (1999). Toward Environmental Justice: Research, Education, and Health Policy Needs. Washington, DC: National Academies Press (US). https://doi.org/10.17226/6034.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика чинного законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки і, зокрема, екологічної безпеки у плануванні і забудові міст. Реалізація напрямів державної політики забезпечення сталого розвитку населених пунктів.
реферат [42,4 K], добавлен 15.05.2011Аналіз понять "екологічної безпеки" та дослідження її правового змісту у плануванні та забудові міст України. Проведення класифікації екологічної безпеки за видами діяльності. Історія екологізації містобудівного процесу від античності до наших днів.
реферат [46,3 K], добавлен 15.05.2011Правовий зміст національної безпеки. Державний суверенітет і значення національної безпеки для його забезпечення. Статут ООН як основа сучасного права міжнародної безпеки. Проблеми національної безпеки і забезпечення суверенітету незалежної України.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 18.11.2014Суспільна небезпечність об’єкту злочину. Об’єктивна та суб’єктивна сторона порушення правил екологічної безпеки і їх значення для кваліфікації кримінальної відповідальності. Підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання катастроф.
курсовая работа [38,6 K], добавлен 27.02.2012Об'єкти та принципи політики національної безпеки. Гарантії її забезпечення. Пріоритети національних інтересів України. Мінімізація психологічних конфліктів між Сходом та Заходом країни. Гармонізація міждержавних відносин із Російською Федерацією.
реферат [13,7 K], добавлен 25.02.2014Поняття преамбули Конституції України, її принципові положення. Конституційні основи державного, суспільного ладу, правової системи, національної безпеки та міжнародної діяльності. Автономна Республіка Крим – невід’ємна складова частина України.
контрольная работа [32,9 K], добавлен 14.01.2008Поняття конституційного ладу та його закріплення в Конституції. Державні символи України. Основи національного розвитку та національних відносин. Поняття та ознаки органів державної влади, їх класифікация. Система місцевого самоврядування в Україні.
контрольная работа [37,0 K], добавлен 30.04.2009Характеристика злочинів проти основ національної безпеки. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
реферат [21,4 K], добавлен 11.10.2012Громадськість як один із найважливіших суб’єктів в правовому механізмі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Питання правових засад участі громадськості у прийнятті рішень, що стосуються довкілля, врахування інтересів.
реферат [17,0 K], добавлен 14.05.2011Поняття конституційного ладу та його засад. Склад принципів, що становлять засади конституційного ладу України. Конституційна характеристика української держави. Демократичні основи. Економічні та духовні аспекти основ конституційного ладу України.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 29.10.2008Розвиток Ради національної безпеки і оборони України як координаційного органа з питань національної безпеки і оборони при Президентові. Її значення для функціонування держави та влади. Структура РНБО як компонент конституційно-правового статусу.
реферат [15,5 K], добавлен 18.09.2013Розгляд недоліків чинної Конституції України. Засади конституційного ладу як система вихідних принципів організації державної влади в конституційній державі. Аналіз ознак суверенітету Української держави: неподільність державної влади, незалежність.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 15.09.2014Поняття управління в галузі забезпечення екологічної безпеки у плануванні та забудові міст України. Класифікація органів управління в сфері, що досліджується, різновиди, особливості діяльності. Повноваження місцевих державних адміністрацій в даній сфері.
реферат [21,8 K], добавлен 14.05.2011Загальні питання забезпечення фінансової безпеки держави. Захист стабільності формування банківського капіталу банків. Значення банківської системи України в забезпечення фінансової безпеки держави. Іноземний капітал: конкуренція та можливі наслідки.
контрольная работа [33,5 K], добавлен 24.03.2009Роль та місце інформаційної безпеки в понятійно-категорійному апараті інформаційного права. Поняття, зміст та розвиток інформаційної безпеки. Характеристика становища інформаційної безпеки України та механізм правового регулювання управління нею.
дипломная работа [151,1 K], добавлен 15.10.2013Юридична відповідальність як одне з основоположних понять правової науки в цілому, його сутність, довідникові правові джерела. Визначення підстав виникнення відповідальності. Структура екологічної небезпеки. Виділення ретроспективної відповідальності.
реферат [18,1 K], добавлен 14.05.2011Екологічні права та обов’язки громадян. Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні. Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки. Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства. Екологічна експертиза, її роль і значення.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 06.10.2012Особливості судового захисту інформаційних прав і свобод людини, недоторканість приватного життя людини. Сучасний стан захищеності національних інтересів держави. Відображення інформаційних прав і свобод людини, їх судовий захист в Конституції Литви.
статья [33,6 K], добавлен 17.08.2017Служба безпеки України (СБУ) як державний правоохоронний орган спеціального призначення. Функції СБУ щодо забезпеченням національної безпеки від внутрішніх загроз. Напрямки забезпечення національної безпеки України. Права, надані органам і співробітникам.
реферат [23,8 K], добавлен 21.01.2011Зміст інформаційної безпеки як об’єкта гарантування сучасними органами Національної поліції України. Дотримання прав та свобод громадян у сфері інформації. Удосконалення класифікації, методів, засобів і технологій ідентифікації та фіксації кіберзлочинів.
статья [20,9 K], добавлен 11.09.2017
