Обстановка та спосіб вчинення правопорушень, які були вчинені на окупованих територіях України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обстановка та спосіб вчинення правопорушень, які були вчинені на окупованих територіях України

Сиводєд Іван Сергійович кандидат юридичних наук, докторант, доцент кафедри правоохоронної та антикорупційної діяльності, Інститут права ім. Князя Володимира Великого МАУП, Офіс Генерального прокурора України, начальник відділу

Анотація

Стаття присвячена аналізу наукових підходів щодо визначення сутностікримінально-правовоїта криміналістичної характеристик правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях України. Приділяється увага необхідності виокремлення таких наукових понять як «кримінально- правова характеристика певного виду кримінального правопорушення», «кримінально-правова характеристика групи злочинів» та «криміналістична характеристика». Розглянуто проблему формування характеристики обстановки та способу вчинення правопорушення, як системи узагальнених даних про типові ознаки кримінальних правопорушень з урахуванням зв'язків між елементами. Підкреслено практичне значення вказаної характеристики в організації розслідування правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях України, у побудові методичних рекомендацій із досудового розслідування даної групи кримінальних правопорушень.

Формулюючи наукову концепцію з питань створення теоретичних основ криміналістичної методики розслідування правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях, необхідно визначити головні категорії, які будуть виступати предметом дослідження. В нашому випадку однією з таких головних категорій є криміналістичне розуміння правопорушення, де для досягнення цієї мети необхідно визначити напрями і завдання дослідження, віднайти узгоджене тлумачення цієї головної категорії криміналістами науковцями та юристами- практиками, а також визначитися з поняттям криміналістичної характеристики правопорушень.

Можна взяти за аксіому твердження, що основу криміналістичного розуміння кримінальних правопорушень становить їх правове визначення.

Зазначається, що криміналістична характеристика допомагає правильно визначати ті обставини, що підлягають з'ясуванню у процесі розслідування, а що розслідування правопорушення залежить від його юридичних ознак та умов учинення. Водночас, специфікою правопорушень, які вчинялися на окупованих територіях України є те, що на визначення цього поняття впливають результати досліджень не лише в галузі кримінального права, а також в галузях кримінології, юридичної психології та міжнародного права.

Ключові слова: правопорушення які вчинені на окупованих територіях, кримінально-правова та криміналістична характеристика, кримінальне провадження, обстановка та спосіб вчинення правопорушення, досудове розслідування.

Abstract

криміналістичний правопорушення окупована територія

Sivodyed Ivan Serhiyovych Candidate of legal sciences, doctoral student, Office of the Prosecutor General of Ukraine, head of department

CIRCUMSTANCES AND METHOD OF COMMITMENT OF OFFENSES WHICH WERE COMMITTED IN THE OCCUPIED TERRITORIES OF UKRAINE

On the morning of February 24, 2022, the troops of the Russian Federation began full-scale military operations against the state of Ukraine. The President and the Verkhovna Rada of Ukraine adopted the necessary legislative acts for the activities of state authorities and its citizens, in particular the Decree of the President of Ukraine "On General Mobilization", the Law of Ukraine "On Approving the Decree of the President of Ukraine "On the Introduction of Martial Law in Ukraine", the Law of Ukraine "On approval of the Decree of the President of Ukraine "On general mobilization", the Law of Ukraine "On the foundations of national resistance", the Law of Ukraine "On the legal regime of martial law".

One of the manifestations of this negative trend in the parts of Ukrainian cities temporarily captured by terrorist groups and the Russian military is a significant increase in crime in general, and an increase, in particular, in especially serious crimes against a person, such as intentional murders, robberies, thefts, extortion, etc.

Thus, the number of registered murders during the period of hostilities in the last 8 years in Ukraine has almost tripled. Criminal proceedings were registered by the military prosecutor's office, but no inspection of the scene was carried out, no expert research was conducted on the victims, and the whereabouts of more than 600 have not been established so far. Since February 2022, the commission of all categories of offenses has increased sharply. Before the de-occupation of the territory of Ukraine, part of the offenses should be attributed to the latent account. More than 2,300 personnel are in captivity of militants, the military of the Russian Federation, and their condition is unknown to the law enforcement agencies of Ukraine.

A comprehensive study of the internal processes that determine the development of the foundations for the construction of specific methods of investigation of offenses in domestic criminology was not conducted. Since this process has a natural nature, there was an objective need to develop methods for solving tasks typical for all cases of investigation.

Based on the complex of perception and fixation, in his opinion, the discovered information should be perceived by the subject of the search, namely: a) its potential or actual involvement in the cognitive event is clarified; b) its nature and source of acquisition are clarified (people as carriers of ideal and material traces, objects, documents, traces); c) its form of presentation is defined (verbal, alphanumeric, digital, graphic, magnetic recording, video recording, etc.); d) decoded in necessary cases, that is, its content and meaning are clarified, translation from one sign system to another, using special knowledge and technical means.

We share the author's point of view and would like to add that the obtained information must be recorded for further storage, analysis and use. In investigative activities, recording of information is carried out with the help of procedural means in a mandatory manner and with the help of technical means at the discretion of the investigator. Therefore, the recording of information includes the actions of the relevant subject of the investigation, aimed at the procedural, technical-forensic or operational consolidation and certification of the obtained information (in some cases together with its carrier) in the manner established by law and by-laws, for the purpose of further research, preservation and using.

Keywords: methods of investigation, military operations, full-scale war, temporarily occupied territories of Ukraine, specific and interspecies methods of investigation of offenses.

Постановка проблеми

В загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими, чи практичними, завданнями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Удосконалення та кваліфікації правопорушень, які вчиняються військовослужбовцями та в період військового часу раніше досліджувалися наступними фахівцями Ахметшин Х.М. (Кваліфікація військових злочинів), Богуцький П.П. (Основи військового права України), Васильев Н.В. (Поняття та склад військового злочину. Покарання за військові злочини), Герцензон О.А., Пуговкін Г.Н. (Військові злочини), Матвійчук В.К. (Військові злочини. Характеристика, методика, розслідування та запобігання), Навроцький В.О. (Кримінальне право України. Особлива частина), Панов М.І., Касинюк В.І., Харитонов С.О. (Злочини проти встановлення порядку несення військової служби (військові злочини).

Мета статті полягає у розв'язанні низки проблем при встановленні обстановки та способів вчинення правопорушень на окупованих територіях України.

Виклад основного матеріалу

Із посиланням на Управління Верховного комісара ООН з прав людини, з 14 квітня 2014 року до початку вересня 2022 року від бойових дій у східній частині України (Донецька та Луганська області) постраждали або загинули від 42 до 44 тисяч людей. З 24 лютого 2022 року внаслідок війни загинуло від 13 100 до 13 300 людей. Із них 3375 цивільних осіб, приблизно 4150 українських військових та приблизно 5700 бойовиків. Крім того, з початку бойових дій на Донбасі поранили 29 50033 500 людей. Із них від 7 до 9 тисяч цивільних, 9700 - 10700 українських військових та 12700 - 13 700 бойовиків. Таким чином на цивільних припадає 25-26% від загальної кількості загиблих. Таке співвідношення стосується і поранень. Однак варто зазначити, що це співвідношення за роки суттєво змінилося: з 33-34% у 2014 році до 4-5% у 2019-2022 роках.

В ООН до статистики смертей військових віднесли і випадки, не пов'язані безпосередньо з воєнними діями. Зокрема, внаслідок необережного поводження зі зброєю, дорожньо-транспортних пригод, хвороб під час служби в зоні конфлікту, вбивств та самогубств, що становлять близько 30% від загальної кількості.

Крім того, у 2019 та 2020 роках до 40% смертей серед військових у зоні конфлікту спричинені хворобами, вбивствами, самогубствами, дорожньо- транспортними подіями та іншими причинами, не пов'язаними з бойовими діями. Однак ці випадки не включені до зазначеного співвідношення.

З 24 лютого 2022 року, коли почалося військове вторгнення Російської Федерації до України, до опівночі (за місцевим часом) 20 серпня 2022 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 10 308 жертв серед цивільного населення країни: 4597 загиблих та 5711 поранених», - йдеться у повідомленні.

За даними ООН, серед загиблих: 1775 чоловіків, 1186 жінок, 128 дівчат і 144 хлопчиків, а також 41 дитина та 1323 дорослих, стать яких поки що невідома. Одержали поранення: 1159 чоловіків, 810 жінок, 127 дівчат та 168 хлопчиків, а також 176 дітей та 3271 дорослий, стать яких невідома. Як зазначили в ООН, більшість людей загинуло від вибухової зброї із широкою зоною поразки - важкої артилерії, реактивних систем залпового вогню, ракет та авіаударів.

На Київщині з лютого цього року правоохоронці виявили 1332 тіла мирних жителів, яких убили російські окупанти. Коментуючи вказані події, начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов зазначив, що на жаль, досі знаходяться тіла вбитих людей, більшість з яких убиті саме зі стрілецької зброї, або автоматичної, або снайперської, останнє поховання виявлене у серпні 2022 року - 7 людей страчені. У жертв було прострілено і коліна, і голову. Усі виявлені вбиті особи виявилися цивільними людьми. Поліція Київської області зареєструвала вже понад 3 тисячі кримінальних проваджень, за фактами тяжких та особливо тяжких злочинів, які вчинили російські військовослужбовці.

Збройна агресія Російської Федерації (надалі - РФ) призвела до ряду викликів для здійснення кримінального провадження на території України. Необхідність внесення змін до кримінального процесуального законодавства України виникла ще у 2014 році з моменту початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, міст Донецьк, Луганських та окремих районів цих областей, початок якої встановлено положеннями Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” від 15 квітня 2014 року. Проте за вісім років триваючого збройного конфлікту всі проблемні питання так і не були ґрунтовно опрацьовані [1, с. 7-8; 2].

24 лютого 2022 року, з початком повномасштабної війни і нападом РФ на Україну, Указом Президента № 64/2022 було введено воєнний стан по всій території України. Ракетні обстріли об'єктів цивільної інфраструктури, терор та напади на населення й активні бойові дії на значній території держави призвели до фіксації значної кількості злочинів проти основ національної безпеки, а також миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Станом на 1 серпня 2022 року з моменту широкомасштабного вторгнення правоохоронними органами України зареєстровано 25161 кримінальних правопорушень за фактами вчинення порушень законів та звичаїв війни (за ст. 438 КК України) та 12340 злочинів проти національної безпеки (за ст.ст. 110, 111, 111-1, 111-2, 113 та ін. КК України). Система правосуддя України знову опинилась у ситуації 2014 року, тільки тепер у значно більших масштабах.

Правовий режим воєнного стану, відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12 травня 2015 року, визначає порядок функціонування органів державної влади в умовах збройної агресії та загрози національній безпеці, незалежності, територіальній цілісності держави, проте він не у повній мірі регулює ситуацію, яку зумовлює збройний конфлікт. При цьому норми міжнародного гуманітарного права закріплюють правову рамку, через яку оцінюється поведінка сторін конфлікту та які їх дії можуть становити найтяжчі міжнародні злочини - порушення законів та звичаїв війни.

З лютого цього року правоохоронна система України опинилась під своєрідною “лавиною” таких правопорушень. З однієї сторони, фіксуються факти вчинення воєнних злочинів, як, наприклад, напади на цивільні об'єкти, вбивства цивільних осіб, сексуальне насильство та інші, які вимагають належної уваги до деталей, значних зусиль для проведення розслідування та відповідних знань міжнародних стандартів для здійснення належної правової кваліфікації діянь. З іншої сторони, значна кількість фактів правопорушень, спрямованих проти національної безпеки, вимагають системного залучення ресурсу правоохоронних органів для їх дослідження.

На фоні цього залишаються загальнокримінальні правопорушення як маркер правопорядку у будь-якому регіоні. Тому в цих умовах вкрай важливо аби кримінальне процесуальне законодавство України надавало всі можливості для системи правосуддя виконувати покладені на неї поточні завдання та подолати нові виклики.

Усі названі елементи мають суттєве значення для розкриття і розслідування злочину та є спільними для всіх злочинних проявів. Тому загальна криміналістична характеристика злочинів повинна включати опис фактичних даних (на загальному рівні) про всі перераховані вище елементи, а також наявні між ними зв'язки і відносини. Знання цих внутрішніх зв'язків дозволяє, пізнаючи один елемент системи злочину, одержати знання про деякі інші елементи і, у кінцевому рахунку, розкрити злочин.

Систематизація елементів криміналістичних характеристик доцільно здійснювати, застосовуючи її до елементів загальної структури самого поняття людської діяльності, тобто об'єкта, суб'єкта, мети діяльності, на яку спрямовані дії суб'єкта зі здійснення своїх злочинних намірів, та інших елементів людської діяльності [229, с. 11-13].

Зі змісту проаналізованих вище визначень поняття криміналістичної характеристики правопорушень випливає, що в період проведення бойових дій, основними елементами, які необхідно розробляти теоретично в рамках цієї характеристики і враховувати на практиці, є:

1) обстановка (час, місце та інші обставини) вчинення;

2) спосіб підготовки, вчинення і спосіб приховання;

3) характеристика особистості злочинця і потерпілого.

Розроблення та ефективне застосування криміналістичної характеристики залежить від правильної оцінки деяких їхніх елементів, таких як спосіб учинення вбивства, на розкритті змісту якого ми зупинимося нижче.

Вивчення способів вчинення злочинів має методологічне значення для науки криміналістики. Варто вважати обґрунтованим розгляд цієї проблеми серед загальнотеоретичних положень криміналістики [259, с. 67-68].

На відміну від кримінального права в криміналістиці має значення спосіб дій злочинця не тільки в момент вчинення злочину, але й при його підготовці та приховуванні. Тому, визначаючи криміналістичний зміст поняття способу вчинення злочину, одні вчені-криміналісти вказують на необхідність розглядати спосіб вчинення злочину як окремі комплекси дій зі здійснення і приховання злочинів [39, с. 89-92], інші - розглядають його як єдиний комплекс дій з підготовки, вчинення і приховування злочину [259, с. 67-68].

Криміналістичне значення способу вчинення злочину полягає головним чином у тому, що на основі його вивчення створюються і використовуються засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації і дослідження доказової інформації з метою розкриття, розслідування і попередження злочинів [70].

На нашу думку, не можна цілком погодитися з висловленням тих авторів, які вважають, що місце, час і обстановка вчинення злочину повинні включатися в зміст способу вчинення злочину. Ці обставини не включаються в спосіб вчинення злочину, а, як справедливо зауважують окремі автори, вони тільки детермінують спосіб вчинення злочину, якщо ж вони будуть включені до змісту способу вчинення злочину, то останній буде ототожнений з таким елементом криміналістичної характеристики злочинів, як обстановка вчинення злочину. Тому обстановка вчинення злочину (місце і час) тільки детермінують відповідний спосіб вчинення злочину. Не можна також погодитися з тим, що спосіб вчинення злочину є додатковим діянням допоміжного характеру стосовно основного. Нерідко спосіб вчинення злочину не становить додаткової дії стосовно основної, а внутрішньо властивий самій дії, характеризує останню і є при цьому її найбільш суттєвою ознакою [259, с. 67-68].

Дії з підготовки, вчинення і приховання злочину поєднуються задумом злочинця. Це знаходить своє вираження, зокрема, у тому, що характер дій, які становлять об'єктивну сторону складу злочину, в основному, визначає характер дій із підготовки і приховання злочину [132, с. 54-58].

Отже, спосіб вчинення злочину - це система взаємозалежних, цілеспрямованих актів поведінки: дій, операцій, прийомів з підготовки, вчинення і приховування злочину, вибір яких зумовлений особливостями соціального і природного середовища, особистості індивіда, характером об'єкта і предмета злочинного посягання, наявністю спільників і співучасників, попередніми відносинами між винними і предметом злочинного посягання з використанням, ужиттям, пристосуванням відповідних технічних засобів, знарядь і обстановки вчинення злочину (місця й часу).

Розглянутий термін «обстановка вчинення злочину» увійшов у криміналістичний побут порівняно давно. Він зустрічається, щоправда, в дещо звуженому розумінні як «обстановка місця події» [270, с. 15].

Ще в 30-х роках минулого століття в роботах учених з криміналістики підкреслювалося, що питання про те, як і за яких обставин вчинено злочин, які засоби, способи і знаряддя використовував злочинець, і які у зв'язку з цим сталися зміни в об'єктивній зовнішній обстановці, у речових предметах цього приміщення або місцевості, де вчинено злочин, є кардинальними, найбільш суттєвими питаннями [272, с. 46-52].

Однак для криміналістичної оцінки розслідуваних і науково досліджуваних злочинів поняття «обстановка вчинення злочину» використовувалося не повною мірою. Тільки в середині 60-х років минулого століття було зроблено спробу повніше розкрити криміналістичну сутність розглянутого поняття і відмежувати його від близьких понять, наприклад від обстановки місця події.

Обстановка події або злочину - це конкретна життєва ситуація. Вона включає крім матеріальної обстановки місця події також й інші елементи: поведінку учасників події, різні обставини, що сприяють або перешкоджають діям цих учасників, хронологічну характеристику події, психологічні взаємини, що виникли між учасниками події, тощо. Отже, обстановка події - поняття більш широке, ніж обстановка місця події [15, с. 139-140]. Фактично це спроба розмежувати поняття місця злочину, місця події та місця огляду трупа (у разі повернення терористами тіла військовослужбовця), що входять в обстановку вчинення злочину, намітити структуру і визначити її елементи з криміналістичної точки зору.

Висновки

Роблячи висновок, по суті, необхідно відзначити, що під обстановкою та способами вчинення правопорушень на окупованих територіях потрібно розуміти дії з установлення механізмів типових подій, що підлягають розслідуванню, закономірностей і локалізації інформаційного відображення в навколишньому середовищі на різних рівнях узагальнення, що дозволяє виробити науково обґрунтовані рекомендації і прийоми пошуку, виявлення, фіксації, вилучення і використання відбитої інформації в пізнавальному процесі з ретроспективного відтворення адекватної картини правопорушення.

Література

1. Сиводєд І.С. Розслідування умисних вбивств військовослужбовців, які вчинені в умовах проведення бойових дій. Дис... вчен. ступ. к. ю. н.: 12.00.09. Київ, 2021. 22 с.

2. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: закон України від 21.10.1993 № 3543- XII. ЦКЬ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3543-12#Text (дата звернення 06.08.2022).

3. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції: Закон України від 12.08.2014 р. № 1631-УП. ЦКЬ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1631-18#n5 (дата звернення 06.08.2022).

4. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо

вдосконалення окремих положень у зв'язку зі здійсненням спеціального досудового розслідування:Закон України від 27.04.2021 р.№1422-ІХ.ЦКЬ:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1422-20#n47 (дата звернення 06.08.2022).

5. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав: Закон України від 15.03.2022 р. №2125-ІХ. иКЬ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2125-20#n6 (дата звернення 06.08.2022).

6. Кримінальний процесуальний кодекс України: закон України № 4651-УІ від 13.04.2012 : ЦКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/4651-17 (дата звернення 06.03.2021).

7. Панов М.І. Об'єктивна сторона злочину. Кримінальне право України. Загальна частина: підручник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / за ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Київ - Харків, 2001. С. 102-129.

8. Кримінальний кодекс України:закон України № 2341-IIIвід

05.04.2001 р. URL:http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 (дата звернення 06.03.2021).

9. Саінчин О. С. Кримінально-правова характеристика та основи розслідування умисних вбивств. Херсон - Одеса : Гельветика, 2018. 928 с.

References

1.Syvodied, I.S. (2021). Rozsliduvannia umysnykh vbyvstv viiskovosluzhbovtsiv, yaki vchyneni v umovakh provedennia boiovykh dii [Investigation of deliberate killings of servicemen committed in the context of hostilities] Dys... vchen. stup. k.iu.n.: 12.00.09. Kyiv. P. 22 [in Ukrainian].

2. Syvodied, I.S. (2021). Rozsliduvannia umysnykh vbyvstv viiskovosluzhbovtsiv, yaki vchyneni v umovakh provedennia boiovykh dii [Investigation of deliberate killings of servicemen committed in the context of hostilities] Dys... vchen. stup. k.iu.n.: 12.00.09. Kyiv. P. 22 [in Ukrainian].

3. Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy shchodo osoblyvoho rezhymu dosudovoho rozsliduvannia v umovakh voiennoho, nadzvychainoho stanu abo u raioni provedennia antyterorystychnoi operatsii: Zakon Ukrainy vid 12.08.2014 r. № 1631-7. [On amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the special regime of pre-trial investigation in conditions of war, state of emergency or in the area of an anti-terrorist operation: Law of Ukraine dated August 12, 2014 No. 1631-7] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1631-18#n5 (data zvernennia 06.08.2022) [in Ukrainian].

4. Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy shchodo

vdoskonalennia okremykh polozhen u zviazku zi zdiisnenniam spetsialnoho dosudovoho rozsliduvannia: Zakon Ukrainy vid 27.04.2021 r. №1422-9. [On amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the improvement of certain provisions in connection with the implementation of a special pretrial investigation:Law of Ukraine dated April 27,2021 No. 1422-9] URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1422-20#n47 (data zvernennia 06.08.2022) [in Ukrainian].

5. Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy shchodo poriadku skasuvannia zapobizhnoho zakhodu dlia prokhodzhennia viiskovoi sluzhby za pryzovom pid chas mobilizatsii, na osoblyvyi period abo yoho zminy z inshykh pidstav: Zakon Ukrainy vid 15.03.2022 r. №2125-9. [On amendments to the Criminal Procedural Code of Ukraine regarding the procedure for canceling a preventive measure for military service under conscription during mobilization, for a special period or its changes for other reasons: Law of Ukraine dated March 15, 2022, No. 2125-9] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2125-20#n6 (data zvernennia 06.08.2022) [in Ukrainian].

6. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [Criminal Procedure Code of Ukraine] (2017). Kh.: Odisei. P. 360 [in Ukrainian].

7. Panov, M.I. (2001). Obiektyvna storona zlochynu. Kryminalne pravo Ukrainy. Zahalna chastyna: pidruchnyk dlia studentiv yuryd. spets. vyshchykh zakladiv osvity. Kyiv. Kharkiv. S. 102-129 [in Ukrainian].

8. Kryminalnyi kodeks Ukrainy [Criminal Code of Ukraine] (2015). K. «Pravova yednist» [in Ukrainian].

9. Sainchyn, O. S. (2018). Kryminalno-pravova kharakterystyka ta osnovy rozsliduvannia umysnykh vbyvstv [Criminal law characteristics and the basis of the investigation of intentional murders] Kherson - Odesa : Helvetyka. P. 928 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru