Участь прокурора у суді присяжних

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Участь прокурора у суді присяжних

Логойко Олена Олександрівна студентка 1 курсу магістратури, факультету прокуратури

Харків

Анотація

Особливе значення інституту державного обвинувачення у кримінальному процесі не викликає сумнівів. Від змісту та якісної реалізації прокурором своїх повноважень у ході судового розгляду, багато в чому залежить досягнення призначення та завдань кримінального судочинства. Не викликає сумнівів й той факт, що прокурор у судовому розгляді має особливий процесуальний статус. Будучи не лише стороною у процесі, а й працівником органів прокуратури, він зобов'язаний сприяти винесенню судом законного, обґрунтованого та справедливого рішення. Належне виконання названого обов'язку стає можливим лише за умови чіткої законодавчої регламентації процесуальних повноважень прокурора та ефективного застосування відповідних норм.

Особливу специфіку має процесуально-правовий статус прокурора в суді за участю присяжних. Суд присяжних - особлива форма судового розгляду, що передбачає участь громадян, які не є фахівцями у галузі юриспруденції, у здійсненні правосуддя. Правова природа та специфіка структури судового розгляду за участю присяжних засідателів зумовлюють особливості процесуального статусу прокурора, який бере участь у розгляді кримінальної справи.

Грунтуючись на засадах кримінального судочинства та загальних умовах судового розгляду, законодавець наділяє прокурора, який підтримує обвинувачення в суді присяжних, специфічними, властивими лише розглядуваній формі судочинства повноваженнями, від змісту та реалізації якої великою мірою залежить характер винесеного присяжними засідателями вердикту. Від дослідження особливостей та розроблення шляхів удосконалення правового регулювання даного питання, значною мірою залежить ефективність розгляду справи та об'єктивність винесеного присяжними рішення.

Ключові слова: суд присяжних, прокурор у суді присяжних, відбір присяжних у суді, усунення присяжного, наведення прокурором доказів у суді присяжних, повноваження прокурора, зарубіжний досвід, правове регулювання суду присяжних.

Abstract

Lohoiko Olena Oleksandrivna 1st-year master's student, Faculty of Prosecutor's Office, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

PARTICIPATION OF THE PROSECUTOR IN THE JURY TRIAL

The special importance of the institution of state prosecution in the criminal process is beyond doubt. Achieving the purpose and tasks of criminal justice largely depends on the content and quality of the prosecutor's implementation of his powers during the trial. There is no doubt about the fact that the prosecutor has a special procedural status in court proceedings. Being not only a party in the process, but also an employee of the prosecutor's office, he is obliged to contribute to the rendering of a legal, well-founded and fair decision by the court. Proper fulfillment of the said duty becomes possible only under the condition of clear legislative regulation of the prosecutor's procedural powers and effective application of the relevant norms.

The procedural and legal status of a prosecutor in a court with the participation of a jury has a special specificity. A jury trial is a special form of trial that involves the participation of citizens who are not experts in the field of jurisprudence in the administration of justice. The legal nature and specifics of the structure of the trial with the participation of jurors determine the peculiarities of the procedural status of the prosecutor who participates in the consideration of a criminal case.

Based on the principles of criminal proceedings and the general conditions of the trial, the legislator grants the prosecutor who supports the accusation in the jury court with specific powers, peculiar only to the considered form of judicial proceedings, on the content and implementation of which the nature of the verdict rendered by the jurors largely depends. The effectiveness of the trial and the objectivity of the jury's decision depend to a large extent on the study of the specifics and the development of ways to improve the legal regulation of this issue.

Keywords: jury trial, prosecutor in jury trial, selection of jurors in court, removal of juror, presentation of evidence by prosecutor in jury trial, powers of prosecutor, foreign experience, legal regulation of jury trial.

Вступ

Постановка проблеми. Нині в Україні зміцнює свої позиції такий кримінальний процесуальний інститут, як суд присяжних. У зв'язку з цим, особливо актуальним стає вивчення ролі осіб, які беруть у ньому участь, а також особливостей участі сторін у суді присяжних.

Аналіз останніх досліджкнь і публікацій. Процесуальні питання застосування інституту суду присяжних в Україні, досліджувались в роботах Ю.М. Бисагі, І.Р. Волоско, О.В. Капліної, В.І. Каланжова, О.М. Ларіна, Л.М. Лобойка, В.Т. Маляренка, В.С. Кульчицкого, І.О. Русанової, А.А. Солодкова, Ю.І. Стецовського, А.Р. Туманянц, В.М. Щерби, О.О. Юхно, О.Г. Яновської та ін. Однак, чимало важливих питань, в тому числі й щодо участі прокурора в суді присяжних, залишилися недостатньо дослідженими.

Мета статті - дослідження особливостей повноважень прокурора в ході розгляду кримінальної справи у суді присяжних, а також дослідження зарубіжного досвіду з даного питання.

Виклад основного матеріалу

Отже, в силу положень п.4 ст.124 Конституції України, народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. [1]

Відповідно до статті 383 Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК), кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил КПК з особливостями, встановленими другим параграфом цієї статті. Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Відповідно до статті 384 КПК, прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. [2]

Прокурор повинен стежити за тим, щоб обвинувачений, який не заявив клопотання про розгляд справи в суді присяжних, був повідомлений, що таке клопотання про розгляд справи в суді присяжних можливе. Недотримання процесуальних вимог щодо здійснення кримінального провадження за участю присяжних тягне за собою відповідні негативні наслідки. Наприклад, підставою для скасування вироку із призначенням нового судового розгляду є встановлення апеляційним судом порушення права обвинуваченого на розгляд кримінального провадження судом присяжних.

Істотною особливістю участі прокурора у провадженні судом присяжних є його активну участь у відборі присяжних. З огляду на принципову важливість ролі присяжних, в судовому процесі прокурор повинен з максимальною увагою з'ясувати всі питання, що стосуються особи присяжних засідателів, які можуть вплинути на об'єктивність їх вирішення у справі. прокурор суд присяжний

Відповідно до ч. 3 ст. 387 КПК України для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного у судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання. Участь прокурора на даному етапі кримінального судочинства покликана сприяти формуванню якісного складу суду присяжних з числа розсудливих, добропорядних, об'єктивних, неупереджених осіб, здатних повноцінно виконувати обов'язки присяжного засідателя, свідомо брати участь у виробленні узгодженого колективного рішення.

Центральне місце у діяльності прокурора в суді присяжних має його участь у судовому засіданні.

З огляду на це, варто зазначити, що залучення до діяльності із здійснення правосуддя осіб, які не мають професійних знань у сфері кримінального права та процесу вимагає від сторін обвинувачення та захисту прикладення додаткових зусиль, спрямованих на те, щоб спочатку домогтися утворення компетентного складу присяжних, а потім донести без спотворень і викривлень суть своєї позиції, переконати присяжних у її істинності.

Участь прокурора в судовому засіданні при суді присяжних висуває до нього високі професійні та моральні вимоги. Він має правильно визначати свою поведінку у будь-яких, навіть найскладніших ситуаціях, не порушуючи прав та законних інтересів учасників процесу, та етичних норм. Прокурор повинен вміти грамотно використовувати психологічний вплив на учасників процесу, особливо під час розгляду справ за участю присяжних. Особливу увагу слід приділяти промові прокурора під час судових дебатів. Його промова має бути професійною і водночас зрозумілою для сприйняття непрофесіоналами. У своєму виступі прокурор повинен викласти всі докази і переконати присяжних у вині підсудного, для чого необхідно враховувати особливості кримінального правопорушення, що розглядається, його сприйняття та ставлення до нього присяжних, рівень їхньої освіти, професію, спосіб життя та багато інших факторів, що визначають характер соціальної психології цієї групи громадян, рівень їхньої правосвідомості, а отже, і ставлення до злочину та осіб, які його вчинили. [3, с. 44]

Якщо прокурор прийде до висновку про повну або часткову невинуватість підсудних, він зобов'язаний відмовитися від обвинувачення. [4]

Від правильно обраної тактики проведення допитів у ході судового слідства залежить якість підтримки державного звинувачення. До прийомів, що дозволяють встановити психологічний контакт з допитуваним, можна віднести постановку питань у доступній формі, прояв інтересу до особистості, індивідуальний підхід, ввічливе коректне ставлення до позиції і вміння вислухати, неупередженість. [5, с. 95]

З огляду на орієнтацію України на євроінтеграцію, є доцільним розглянути досвід європейських країн з даного питання з метою внесення змін до українського кримінального процесуального законодавства для підвищення ефективності функціонування прокурора в рамках суду присяжних. В цьому аспекті, вкрай корисним буде досвід Іспанії, в якій правове регулювання суду присяжних є одним із найбільш зразкових.

Суд присяжних в Іспанії складається з дев'яти громадян і очолюється магістратом, який належить до провінційного суду, її палати у кримінальних справах. Ці громадяни беруть участь як народні засідателі дуже особливим чином. Перш за все, іспанський Закон про присяжних 5/1995 розглядає своє втручання в кримінальне провадження як своєрідне «право обов'язку»; з одного боку, оскільки це право закон, з одного боку, гарантує як винагороду; а з іншого боку - воно є обов'язком. Закон про присяжних не передбачає жодних санкцій за відмову в участі в розгляді справи в якості присяжних. Крім того, правовий статус іспанських присяжних встановлюється складною системою кваліфікації та причин дискваліфікації. Існує чотири категорії дискваліфікації: недієздатність, несумісність, заборони та виправдання, які враховують різні особисті та професійні обставини. Тут варто звернути окрему увагу на останнє з них - виправдання. Воно використовується в більшості випадків відмови від участі в розгляді справи в суді присяжних. Деякі з них базуються на статті 12 (7) Закону про присяжних (далі - Закон); зокрема, речення «Я не відчуваю себе здатним діяти як присяжний» та «Я невідповідна особа» дуже часто наводять як причини майбутні присяжні, щоб уникнути служби присяжних. Дана причина, висунута майбутнім присяжним, викликає беззаперечний відвод згідно зі статтею 40 Закону, коли до початку судового розгляду обирається журі з 20 потенційних присяжних (мінімум, необхідний згідно зі статтею 23 Закон, як зазначено).

І сторони, і голова магістрату бажають уникати неохочих присяжних, присутність яких у складі присяжних призводить до зниження ефективності правосуддя. Цей аспект, на мою думку, варто запозичити національному законодавцю. Окрім того, як сторона захисту, так і сторона обвинувачення можуть заявити відвід максимум чотирьом присяжним без причини. Однак, кілька сторін можуть приєднатися до обвинувачення (державний обвинувач, приватний обвинувач і навіть народний обвинувач) в Іспанії. З цієї причини, якщо бере участь кілька прокурорів або обвинувачених, вони повинні твердо домовитися про відвод чотирьох визначених присяжних; якщо інакше, суддя- голова розігрує порядок, у якому різні команди захисту та обвинувачення можуть подати свої виклики, доки не буде досягнуто квоту з чотирьох осіб, як зазначено в ст. 40 (3) Закону.

Беззаперечно, проваджений (впроваджений) метод системи присяжних в Україні потребує подальших доопрацювань і поліпшень. Вже не одноразово до Верховної ради були внесені на розгляд проекти змін та доповнень до вже існуючого КПК та проекти окремих законів, що стосуються регулювання суду присяжних в Україні.

Наприклад Проект Закону України від № 3843 від 14 липня 2020 р. (Одержаний ВР України) «Про суд присяжних в Україні» у якому визначено правові засади організації суду присяжних для здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суспільства на засадах справедливості, законності, визначено статус присяжного, порядок його обрання, звільнення та інші питання, пов'язані із діяльністю суду присяжних.

Що стосується діяльності прокурора, то у проекті закону ч. 5 статті 12 вказує, що кожному з кандидатів у присяжні, який бере участь у відборі до Лави присяжних, сторона обвинувачення і сторона захисту може заявити відвід з підстав, передбачених цим законом. Крім того у пунктах 6-9 зазначено, що « 6. Сторона обвинувачення і сторона захисту, з метою з'ясування обставин, які можуть перешкоджати кандидату в присяжні в його доборі до складу Лави присяжних, можуть ставити кандидату відповідні запитання. Рішення сторони захисту і сторони обвинувачення щодо відводу або залучення кандидата в присяжні до Лави присяжних, яке прийняте одностайно, є для головуючого судді обов'язковим. 9. Незалежно від кількості представників, сторона обвинувачення або сторона захисту має право заявити відвід без наведення мотивів щодо двох кандидатів у присяжні.» Дані положення більш ґрунтовно окреслюють процедуру та повноваження прокурора пов'язані з формуванням складу присяжних [6; 7].

На мою думку, вищевказаний законопроект потребує змін та доопрацювань для більш повного та ґрунтовного регулювання інституту присяжних. Але позитивним є те, що законодавці звертають увагу на дану проблему, і вже не один рік розробляють різні законопроекти, що регулюють суд присяжних.

Що стосується повноважень прокурор з приводу роз'яснення права підозрюваному, обвинуваченому про можливість розгляду справи судом присяжних, то законодавцю доцільно було б конкретно визначити, що і прокурор і суд мають даний обов'язок. І звісно, на практиці прокурори не мають права забувати про обов'язок роз'яснення прав, бо, як було зазначено вище, недотримання даної вимоги може стати підставою скасування судового рішення.

Висновки

Таким чином, одним із основних показників якості підтримки обвинувачення у суді присяжних є винесення судом законного, обґрунтованого та справедливого вироку у кримінальному провадженні.

Однак, все це неможливо без володіння прокурором механізмом психологічного громадського спілкування, а також вміння застосовувати різноманітні психологічні прийоми на учасників кримінального процесу. Грамотний, кваліфікований виступ прокурора у суді присяжних сприяє формуванню позитивного ставлення до органів прокуратури та зміцненню їхнього авторитету.

Крім того, прокурор, який професійно та тактично вірно вибудує свою участь у суді присяжних, зуміє ефективно, в рамках закону, впливати на суддів та учасників судового розгляду та довести, що саме його позиція є правильною та об'єктивною, та зможе з упевненістю назвати себе гарантом дотримання конституційних прав громадян у кримінальному судочинстві.

Література

1. Конституція України від 28 черв. 1996 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ (дата доступу: 06.12.2022)

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print1522476183463388 (дата доступу: 06.12.2022)

3. Солодков А.А. Теоретичні основи та практика здійснення провадження в суді присяжних в Україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09: / Укр. Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Харків, 2015. 219 с.

4. Каланжов В.І. Взаємодія з присяжними в кримінальному процесі. Юридичний портал. 2020. URL: https://protocol.ua/ua/vzaemodiya_z_prisyagnimi_v _kriminalnomu_protsesi/ (дата доступу: 06.12.2022)

5. Яновська О.Г. Суд присяжних в системі гарантій захисту прав людини. Вісник Академії адвокатури України. Номер 1/23. 2017. No 1. С. 93-98.

6. Проект Закону України «Про суд присяжних» URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69465 (дата доступу: 06.12.2022)

7. Подобний О. О., Слатвінська В.М. Наукова розробленість проблеми особистої безпеки правоохоронця та перспективи її подальшого дослідження. Юридичний науковий електронний журнал. № 12. 2021. С. 440-442. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-12/112 URL: http://www.lsej.org.ua/12_2021/113.pdf

References

1. Konstytutsiia Ukrainy (1996). [Constitution of Ukraine] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text [in Ukrainian].

2. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy (2012). [Criminal Procedure Code of Ukraine] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print1522476183463388 [in Ukrainian].

3. Solodkov A.A. (2015). Teoretychni osnovy ta praktyka zdiisnennia provadzhennia v sudi prysiazhnykh v Ukraini [Theoretical foundations and practice of proceedings in a jury court in Ukraine]: dys. ... kand. yuryd. nauk: 12.00.09: / Ukr. Natsionalnyi yurydychnyi universytet imeni Yaroslava Mudroho - Ukraine National Law University named after Yaroslav the Wise. Kharkiv. [in Ukrainian].

4. Kalanzhov V.I. (2020) Vzaiemodiia z prysiazhnymy v kryminalnomu protsesi. [Interaction with jurors in criminal proceedings] Yurydychnyi portal. Retrieved from https://protocol.ua/ua/vzaemodiya_z_prisyagnimi_v _kriminalnomu_protsesi/ [in Ukrainian].

5. Yanovska O.H. (2017) Sud prysiazhnykh v systemi harantii zakhystu prav liudyny. [Jury trial in the system of human rights protection guarantees] Visnyk Akademii advokatury Ukrainy - Bulletin of the Academy of Advocacy of Ukraine. [in Ukrainian].

6. Proekt Zakonu Ukrainy «Pro sud prysiazhnykh» [Draft Law of Ukraine "On Jury Trial"] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=69465 [in Ukrainian].

7. Podobnij O. O., Slatvins'ka V.M. Naukova rozroblenist' problemi osobistoп bezpeki pravoohoroncja ta perspektivi пп podal'shogo doslidzhennja. Juridichnij naukovij elektronnij zhurnal. № 12. 2021. S. 440-442. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-12/112 URL: http://www.lsej.org.ua/12_2021/113.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru