Екологічна та соціальна складова в проєктах розвитку територіальних громад

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Одеська Політехніка»,

Екологічна та соціальна складова в проєктах розвитку територіальних громад

Свірідова Світлана Сергіївна кандидат економічних наук,

доцент кафедри публічного управління та адміністрування

Степанова Анна Владиславівна здобувач ступеня бакалавра

м. Одеса

Анотація

Розвиток територіальних громад є необхідною складовою розвитку держави загалом. Проєкти розвитку територіальних громад є ефективним способом їх економічного піднесення. Особливої уваги у сучасних умовах набувають соціальна та екологічна складові в проєктах, які забезпечують збереження природних ресурсів, не допускають забруднення зовнішнього середовища і соціального розшарування.

У даній статті розглянуто поняття сталого розвитку у контексті територіальних громад та порівняно визначення цього терміну, що надають вітчизняні науковці.

Зокрема підсумовано, що термін сталого розвитку територіальної громади посів важливе місце в державно-управлінських науках. На думку авторів, у контексті територіальних громад поняття сталого розвитку слід визначати як збалансований розвиток економічної, екологічної та соціальної сфер, які перебувають у постійній взаємодії, спрямований, насамперед, на доцільне використання ресурсів певної територіальної громади з метою її економічного піднесення.

У роботі визначено, що для досягнення відповідних показників нині використовуються різноманітні проекти, метою яких є вдосконалення певної сфери діяльності територіальної громади чи вирішення принципово важливих проблем, що виникають на її території. Окрім того досліджено основні класифікаційні ознаки проєктів розвитку, такі як: масштаб проекту, рівень впливу на навколишнє середовище, термін реалізації, ступінь складності, обсяг реалізації та структура проекту. Процес впливу на різні компоненти реалізації проекту (визначення обсягу, цілей, сфери діяльності, структури, складу, необхідної кількості ресурсів і працівників тощо) являє собою управління проектом. Авторами також розглянуто основні цілі та проаналізовано складові структури проєктів, визначено роль соціальної та екологічної складових в проєктах розвитку територіальних громад.

Незважаючи на те, що в Україні пріоритетною та найважливішою складовою проектів все ще вважається економічна, на фоні проблем, що виникають, приходить розуміння необхідності розвитку соціальної та екологічної складових. Щоб запобігти погіршенню існуючої ситуації, сучасні проекти повинні відповідати міжнародним екологічним і соціальним нормам.

Ключові слова: проєкт розвитку, територіальна громада, екологічна складова, соціальна складова, класифікація проєктів, сталий розвиток.

Abstract

Environmental and social component in projects for the development of territorial communities

Sviridova Svitlana Serhiivna PhD in Economics, Associate Professor of Public Administration, Odessа Polytechnic National University, Odesa

Stepanova Anna Vladyslavivna Bachelor's degree, Odessа Polytechnic National University, Odesa

The development of territorial communities is a necessary component of the development of the state in general. Development projects of territorial communities are an effective way of their economic upliftment. Social and ecological components in projects that ensure the preservation of natural resources, prevent pollution of the external environment and social stratification receive special attention in modern conditions.

This article examines the concept of sustainable development in the context of territorial communities and compares the definition of this term provided by domestic scientists. In particular, it was concluded that the term sustainable development of the territorial community has taken an important place in public administration sciences. According to the authors, in the context of territorial communities, the concept of sustainable development should be defined as the balanced development of economic, ecological and social spheres, which are in constant interaction, aimed, first of all, at the appropriate use of the resources of a certain territorial community for the purpose of its economic rise.

In the work, it is determined that various projects are currently used to achieve the relevant indicators, the purpose of which is to improve a certain sphere of activity of the territorial community or to solve fundamentally important problems arising on ts territory. In addition, the main classification features of development projects were investigated, such as: the scale of the project, the level of impact on the environment, the implementation period, the degree of complexity, the scope of implementation and the structure of the project. The process of influencing various components of project implementation (determining the scope, goals, sphere of activity, structure, composition, required number of resources and employees, etc.) is project management. The authors also considered the main goals and analyzed the component structures of projects, determined the role of social and environmental components in development projects of territorial communities.

Despite the fact that in Ukraine the priority and most important component of projects is still considered economic, against the background of the problems that arise, an understanding of the need for the development of social and environmental components comes. In order to prevent the deterioration of the existing situation, modern projects must comply with international environmental and social norms.

Keywords: development project, territorial community, ecological component, social component, classification of projects, sustainable development.

Вступ

Постановка проблеми. Проєкти розвитку територіальних громад набувають особливого значення у сучасних умовах, коли велика кількість населених пунктів були зруйновані або сильно пошкоджені під час військового вторгнення Російської Федерації. Світові тенденції, зокрема тенденції розвинутих країн-членів Європейського Союзу, на приклад яких спирається Україна, диктують нові норми в екологічній та соціальній сферах реалізації проєктів розвитку. Незважаючи на екологічні нормативи, що закріплені в чинному законодавстві України, проблеми шкідливого впливу на зовнішнє середовище не втрачають своєї актуальності й сьогодні. Схожа ситуація спостерігається й у соціальній сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням екологічних й соціальних складових у проєктах розвитку територіальних громад в Україні приділяли увагу у своїх наукових дослідженнях такі українські вчені як Г. Васильченко [1], І. Парасюк [1], Н. Єременко [1], В. Боголюбов [2], М. Клименко [2], Л. Мельник [2], О. Бобровська [3], Т. Крушельницька [3] та інші. Але незважаючи на кількість налічуваних робіт, що стосуються проблематики цієї статті, в науці досі не існує визначення ролі соціальної та екологічної складових в проєктах, основною метою яких є забезпечення сталого розвитку територіальних громад та їх об'єднань.

Мета статті - встановлення ролі екологічної та соціальної складових в проєктах розвитку територіальних громад, а також виокремлення проблем, пов'язаних з уповільненим темпом удосконалення діяльності громад, що спричинені недосконалими проєктами розвитку та наслідками цієї недосконалості. Окрім цього метою статті є створення повноцінного уявлення про процес розвитку територіальної громади, різноманіття видів проєктів розвитку та їх завдання у контексті місцевого розвитку.

Виклад основного матеріалу

Питання розвитку територіальних громад завжди займало особливе місце серед важливих питань, вирішення яких покладає на себе держава. Розвинута територіальна громада є чинником загального соціально-економічного розвитку країни. Це обумовлюється тим, що під впливом процесів децентралізації громади протягом тривалих років посилювали свою роль та займали відповідне місце в економічному розвитку регіонів та держави в цілому.

Важливе місце в науках, що торкаються державного управління, посіло визначення терміну сталого розвитку територіальної громади.

В різних навчальних посібниках та дослідженнях вітчизняних науковців можна зустріти різні синонімічні терміни, серед яких превалюють наступні: стійкий розвиток, постійний розвиток, усталений розвиток, збалансований розвиток або зрівноважений розвиток.

Термін сталого розвитку походить від англійського аналогу - «sustainable development», який дослівно можна перекласти як «підтримуваний розвиток», «розвиток, що підтримується» або «безперервний розвиток».

Вперше він був визначений у 1992 році на Всесвітній конференції ООН [1]. державний управління природний забруднення

На думку авторів, в контексті територіальних громад поняття сталого розвитку варто визначати як зрівноважений розвиток економічної, екологічної та соціальної сфер, які знаходяться у постійній взаємодії, спрямований перш за все на доцільне використання ресурсів певної територіальної громади з метою її економічного піднесення.

Різноманіття дефініцій зазначеного терміну в контексті державного та місцевого розвитку наведено у таблиці 1.

Таблиця 1.

Аналіз терміну «сталий розвиток» в контексті територіальних громад з точки зору вітчизняних науковців

Джерело: складено авторами за матеріалами [1-3]

Загалом сутність сталого розвитку територіальних громад полягає у підвищенні економічних, соціальних та екологічних показників добробуту населення, що мешкає на певній території.

Для досягнення відповідних показників у сучасності використовуються різноманітні проєкти, метою яких є саме вдосконалення певної сфери діяльності територіальної громади або вирішення принципово важливих проблем, що виникають на її території. Зазвичай під поняттям проєктів розвитку територіальних громад розуміють сукупність заходів та способів усунення наявних недоліків визначеної території.

Якщо розглядати класифікацію проєктів розвитку територіальних громад, то можна помітити, що всі критерії класифікації походять безпосередньо від загальної класифікації проектів, вироблених наукою проєктного менеджменту.

До основних класифікаційних ознак цієї науки відносяться: масштаб проекту, рівень впливу на середовище, термін реалізації, ступінь складності, сфера реалізації та структура проекту.

Особливої уваги потребує така класифікаційна ознака, як структура і склад проєктів. Практичними прикладами зазначених видів проєктів можуть бути наступні:

1) До монопроєктів можна віднести різноманітні наукові та дослідницькі розробки, метою яких є удосконалення підприємств різних галузей певної громади, їх реконструкція або модернізація. В Україні монопроєкти здебільшого розробляються та фінансуються стейкхолдерами, які найчастіше представлені самими підприємствами;

2) До мультипроєктів можна віднести більш обширні проєкти, що займаються безпосереднім будівництвом нових підприємств та організацій, які у подальшому матимуть значний позитивний вплив на економічний, соціальний та екологічний розвиток територіальної громади. У деяких випадках до мультипроєктів також відносять облаштування родовищ корисних копалин, які не є великими за розміром;

3) До мегапроєктів можна віднести найкрупніші та найвитратніші проєкти територіальних громад. Зазвичай це довгострокові проєкти, на

реалізацію яких виділяється понад 5-7 років. Доречними прикладами таких проєктів можуть бути проєкти з будівництва атомних електростанцій або освоєння великих родовищ корисних копалин, які у подальшому йдуть на експорт.

Якщо розглядати проєкти у контексті територіальних громад, особливої значущості набуває окрема класифікаційна ознака, яка ділить проєкти на 5 видів: незалежні проєкти (коли реалізація одного проєкту не має жодного впливу на реалізацію інших проєктів у межах цієї ж громади), взаємодоповнюючі (коли проєкти можуть реалізуватися лише одночасно), взаємовиключні (коли реалізація інших проєктів є неможливою), взаємовпливаючі (коли сумісна реалізація проєктів здійснює певний вплив на кожний з них) та проєкти, альтернативні по капіталу (коли реалізація певного проекту неможлива без фінансів, необхідних для реалізації інших проєктів) [4].

Таким чином, процес впливу на різні складові реалізації проєкту (визначення масштабів, цілей, сфери діяльності, структури, складу, необхідної кількості ресурсів та робітників тощо) представляє собою управління проєктом.

Окрім того важливим питанням є цілі проєктів, спрямованих на розвиток територіальної громади.

Під цілями проєкту розвитку територіальної громади прийнято розуміти бажаний стан певного об'єкту, досягнення якого планується у визначений термін.

Умовно цілі можна поділити на наступні категорії:

1) антикризові цілі, спрямовані забезпечення фінансової достатності громади, досягнення позитивних показників у демографічній, екологічній та соціальній сферах;

2) реструктуризаційні цілі, спрямовані на підвищення потужності промислових та виробничих показників підприємств, що діють на території певної громади;

3) маркетингові цілі, спрямовані на збір, переробку та зберігання інформації, необхідної для прийняття раціональних та доречних управлінських рішень залежно від потреб проєкту;

4) інноваційні цілі, спрямовані на модернізацію наукових та технічних засобів, технологічних процесів та впровадження їх у сфери діяльності територіальної громади;

5) надзвичайні (оперативні) цілі, спрямовані на подолання та ліквідацію непередбачуваних перешкод, що виникають безпосередньо під час реалізації проєкту.

Важливим фактором, який впливає на успішність реалізації певного проєкту, є відповідність цілей принципу SMART, який розшифровується наступним чином: specific - конкретність поставлених цілей; measurable - вимірність; achievable - досяжність; result-oriented - зорієнтованість на результат; time-limited - обмеженість у часі.

Вся сукупність цілей, які встановлюються перед початком створення проєкту, зазначаються у формулярі проєкту, після чого починається наступна фаза, яка передбачає планування з урахуванням поставлених цілей та об'єктивно оцінених можливостей територіальної громади або певного підприємства чи організації, що здійснюють свою діяльність у її межах.

Основною метою встановлення всіх цілей певного проєкту розвитку територіальної громади є виконання визначеного завдання.

Доречним прикладом є наступна ситуація: у територіальній громаді існує проблема щодо виїзду молоді з населеного пункту до крупних міст або обласних центрів.

Завданням такого проєкту буде спонукання молоді на проживання та працевлаштування на території громади. Задля виконання цього завдання напрацьовуються певні цілі, серед яких: створення нових робочих місць для населення, покращення умов та створення закладів для людей працездатного віку тощо.

На прикладі цієї ситуації можна прослідкувати взаємозв'язок глобальних та конкретних цілей громади та прийти до висновку, що певної глобальної мети проєкту можна досягти виключно завдяки виконанню більш конкретизованих та дрібних цілей. Таким чином завдання проєкту можна визначити як певні показники, за станом яких можна зрозуміти стадію досягнення головної мети проєкту [5].

Завдання, місії, цілі та інші елементи є складовими структури проєктів розвитку територіальних громад. Структуризація є обов'язковим етапом створення проєкту, оскільки вона дозволяє уникнути розбігів між проміжними цілями та кінцевою метою певного проєкту (рис. 1).

Рис. 1. Основні завдання структуризації проєктів розвитку територіальних громад Джерело: власна розробка авторів

Особливої важливості структуризація проєктів розвитку територіальних громад набуває через таку складову, як вимір необхідних витрат. Великі проєкти, які найчастіше фінансуються самою громадою або залученими інвесторами, потребують чіткого визначення коштів, які необхідні на їх реалізацію.

Задля цього необхідно на етапах планування та структуризації проєкту визначити його характер, зміст та мету.

Говорячи про структуризацію, неможливо не приділити увагу такому чиннику як середовище та оточення проєкту. У сучасному проєктному менеджменті дані поняття визначають як сукупність внутрішніх та зовнішніх елементів, які здійснюють безпосередній вплив на такі процеси як планування, структуризація, підготовка та реалізація проєкту.

Середовище проєкту, в якому він реалізується, відіграє важливу, а іноді і головну роль в його життєздатності. Це обумовлюється тим, що зовнішні чинники здійснюють суттєвий вплив як на проєкт, що реалізується, так і на територіальну громаду. До основних чинників середовища проєкту відносять наступні: економічні, політичні, екологічні, соціальні, нормативно-правові (юридичні, законодавчі), науково-технічні (інноваційні), культурні [5, 8].

На сьогодення в Україні та світі гостро постають екологічні та соціальні проблеми. Вони негативно відображаються і на реалізації проєктів розвитку територіальних громад, а саме: на територіях деяких громад виникають проблеми через нестачу водних ресурсів або їх забруднення та непридатність до використання, має місце забруднення ґрунту, що також робить його непридатним для цілей проєктів та повітря, що не відповідає усталеним стандартам.

Негативний вплив мають і соціальні проблеми, що виражаються у низькому ступені добробуту населення, соціальне розшарування верств тощо. Саме тому соціальна та екологічна складові в проєктах розвитку територіальних громад набувають особливого значення у сучасності. Задля недопущення погіршення наявної ситуації сучасні проєкти повинні підпорядковуватися міжнародним екологічним та соціальним нормам, які є очевидною перешкодою забрудненню навколишнього середовища та соціальному розшаруванню.

Не зважаючи на те, що в Україні й досі пріоритетною та найважливішою складовою проєктів вважається економічна, особливо коли стейкхолдерами є підприємства, зацікавлені перш за все у власному прибутку, на тлі виникаючих проблем наступає розуміння необхідності розвитку соціальної та екологічної складових.

Окрім того варто розуміти, що лише завдяки сукупності економічної та соціальної складових проєкт розвитку має перспективи та претендує на успішну реалізацію, а сукупність всіх трьох складових - економічної, соціальної та екологічної - створює підстави для сталого, збалансованого та зрівноваженого розвитку як проєкту, так і самої територіальної громади.

Чинним законодавством України визначений порядок дій, якого необхідно дотримуватися ініціаторам проєкту розвитку задля його реалізації. Згідно до статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», будь-які проєкти розвитку господарської або іншої діяльності, що реалізується у межах територіальних громад та інших населених пунктів України повинні проходити відповідну екологічну експертизу, яка має офіційно засвідчити, що даний проєкт не несе ніякої шкоди для середовища та здоров'я громадян України [9].

Рис. 2. Роль та завдання екологічної та соціальної складових в проєктах розвитку територіальних громад Джерело: побудовано авторами за матеріалами [1, 8]

Згадана вище експертиза проєктів розвитку територіальних громад та проєктів загалом контролюється окремим нормативно-правовим актом - Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (до 2017 року питання оцінювання забруднення середовища регулювалися Законом України «Про екологічну експертизу», який втратив чинність), у якому міститься перелік завдань, принципів, об'єктів та загальних вимог щодо її проведення [10-11].

Основною метою екологічної експертизи, передбаченої українським законодавством є оцінювання рівня безпеки у сфері екології на різних територіях, а також запобігання здійсненню шкідливого впливу на природнє середовище.

У разі якщо екологічною експертизою встановлюється, що певний проєкт здійснює шкідливий вплив на навколишнє середовище та здоров'я мешканців населеного пункту, реалізація такого проєкту має бути припинена до тих пір, доки джерело цього впливу не буде обладнане спорудами та пристроями, призначеними для мінімізації шкідливих наслідків.

Основні завдання та принципи екологічної експертизи визначають її сутність та зміст. Вони спрямовані на визначення рівня шкідливого впливу здійснюваного проєкту, об'єктивне комплексне оцінювання проєкту та його об'єктів, надання гарантій безпеки тощо (рис. 3).

Рис. 3. Основні завдання та принципи здійснення екологічної експертизи проєктіврозвитку територіальних громад Джерело: побудовано авторами за матеріалами [9-11]

Вся сукупність цілей, завдань та вимог до проєктів підпорядковуються методам управління проєктами, які походять з основних п'яти методів менеджменту та перетворюються залежно від потреб: ініціація проєкту, його планування та процес розробки, безпосередня реалізація, контроль та завершення роботи над проєктом.

Висновки

Спираючись на вище викладену інформацію, можемо прийти до висновку, що процес розробки та реалізації проєктів розвитку територіальних громад є тривалим, затратним та складним. Важливі ролі в цьому відіграють соціальна та екологічна складові, без урахування яких на практиці неможлива успішна реалізація жодного проєкту.

Сучасний світ швидко змінюється, створює нові вимоги до проєктів та реалізує у життя заходи, спрямовані на зменшення негативного впливу проєктів на екологічну та соціальну сфери. Україна, спрямовуючи напрямок свого розвитку до стандартів Європейського Союзу, має підпорядковуватися усталеним екологічним та соціальним нормам, що у ньому діють. Наразі можна спостерігати за змінами у цій сфері, які прослідковуються в законах та нормативно-правових актах, які зазнають суттєвих редагувань - прикладом є зміна Закону України «Про екологічну експертизу», що відбулася у 2016 році, та поява нових редакцій інших природо- та соціально-охоронних актів.

Аналізуючи таке поняття як «сталий розвиток територіальної громади», можна помітити, що основні його складові - економічна, екологічна та соціальна - тісно пов'язуються з процесом розробки та реалізації проєктів розвитку ТГ. Лише у сукупності ці складові можуть сприяти успішній реалізації проєктів, стимулюванню сталого розвитку певної території та її економічному піднесенню.

Література

1. Васильченко Г. Планування розвитку територіальних громад. Навчальний посібник для посадових осіб місцевого самоврядування / Асоціація міст України. К., ТОВ «ПІДПРИЄМСТВО «ВІ ЕН ЕЙ». 2015. 256 с.

2. Боголюбов В.М. Стратегія сталого розвитку: Підручник / За редакцією професора В.М. Боголюбова. К.: ВЦ НУБІПУ, 2018. 446 с.

3. Бобровська О.Ю. Сталий розвиток територій: виклики та можливості: монографія / за заг. ред. О. Ю. Бобровської. Міжнародний центр досліджень, освіти та навчання. МТи, Таллінн, Естонія, 2021. 234 с.

4. Менеджмент організацій і адміністрування: навчальний посібник для підготовки до державного іспиту на ступінь магістра зі спеціальності «Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)» / під ред. С.К. Харічкова, Г.А. Дорошук. Одеса: «Освіта України», 2015. 444 с.

5. Михальська В. Складові успішного проекту на прикладах / Місцеве самоврядування. 2018. № 6. Режим доступу: ^^://іТас1;ог.иа/икг/]оитаІ8/т8/2018/]ипе/І88ие- 6/агйс1е-37269.й1т1.

6. Білоконь А.І. Аналіз зовнішніх і внутрішніх сил в оточенні проекту / Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2018. №3 (241-242). С. 15-28.

7. Микитюк П.П. Управління проектами: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / Тернопіль, 2014. 270 с.

8. Пустова С.О. Соціо-екологічні дослідження як інструмент розробки стратегії переходу до сталого розвитку сільської громади / Видавничий дім «Гельветика». 2022. №1 (40).

B. 160-164.

9. Про охорону навколишнього природного середовища: закон України № 2321-ІХ від 20.06.2022 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). Оф. вид. від 1991, № 41, ст. 547, станом на 09.09.2022. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1264-12#Text

10. Про оцінку впливу на довкілля: закон України № 2139-ІХ від 15.03.2022 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). Оф. вид. від 2017, № 29, ст. 315, станом на 09.09.2022. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2059-19#Text

11. Про екологічну експертизу: закон України № 1472-VIII від 14.07.2016 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). Оф. вид. від 1995, № 8, ст. 54, станом на 09.09.2022. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/45/95-%D0%B2%D1%80#Text

References

1. Vasylchenko H. Planuvannia rozvytku terytorialnykh hromad. Navchalnyi posibnyk dlia posadovykh osib mistsevoho samovriaduvannia [Planning the development of territorial communities. Training manual for officials of local self-government] / Asotsiatsiia mist Ukrainy. Association of cities of Ukraine. K., TOV «PIDPRYIEMSTVO «VI EN EI». 2015. 256 [in Ukrainian].

2. Boholiubov V.M. Stratehiia staloho rozvytku: Pidruchnyk [Strategy of sustainable development: Textbook] / K.: VTS NUBIPU, 2018. 446 [in Ukrainian].

3. Bobrovska O.Iu. Stalyi rozvytok terytorii: vyklyky ta mozhlyvosti: monohrafiia [tainable development of territories: challenges and opportunities: monograph] / Mizhnarodnyi tsentr doslidzhen, osvity ta navchannia. International Center for Research. MTU, Tallinn, Estoniia, 2021. 234 [in Ukrainian].

4. Menedzhment orhanizatsii i administruvannia: navchalnyi posibnyk dlia pidhotovky do derzhavnoho ispytu na stupin mahistra zi spetsialnosti «Menedzhment orhanizatsii i administruvannia» [Management of organizations and administration: study guide for preparation for the state exam for a master's degree in the specialty "Management of organizations and administration"] / H.A. Doroshuk. Odesa: «Osvita Ukrainy», 2015. 444 [in Ukrainian].

5. Mykhalska V. Skladovi uspishnoho proektu na prykladakh [Components of a successful project on examples] / Mistseve samovriaduvannia - Local self-government. 2018. № 6. Retrieved from: https://i.factor.ua/ ukr/journals/ms/2018/june/issue-6/article-37269.html [in Ukrainian].

6. Bilokon A.I. Analiz zovnishnikh i vnutrishnikh syl v otochenni proektu [Analysis of external and internal forces in the environment of the project] / Visnyk Prydniprovskoi derzhavnoi akademii budivnytstva ta arkhitektury - Bulletin of the Dnipro State Academy of Construction and Architecture. 2018. №3 (241-242). 15-28 [in Ukrainian].

7. Mykytiuk P.P. Upravlinnia proektamy: Navch. pos. [dlia stud. vyshch. navch. zakl.] [Project management: Education.] / Ternopil, 2014. 270 [in Ukrainian].

8. Pustova S.O. Sotsio-ekolohichni doslidzhennia yak instrument rozrobky stratehii perekhodu do staloho rozvytku silskoi hromady [Socio-ecological research as a tool for developing a strategy for the transition to sustainable development of the rural community] / Vydavnychyi dim «Helvetyka». Publishing House. 2022. №1 (40). 160-164 [in Ukrainian].

9. Pro okhoronu navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha: zakon Ukrainy [On the protection of the natural environment: Law of Ukraine] № 2321-IKh vid 20.06.2022. Of. vyd. vid 1991, № 41, st. 547, stanom na 09.09.2022. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text [in Ukrainian].

10. Pro otsinku vplyvu na dovkillia: zakon Ukrainy [On environmental impact assessment: Law of Ukraine] № 2139-IKh vid 15.03.2022. Of. vyd. vid 2017, № 29, st. 315, stanom na 09.09.2022. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19#Text [in Ukrainian].

11. Pro ekolohichnu ekspertyzu: zakon Ukrainy [On environmental expertise: Law of Ukraine] № 1472-VIII vid 14.07.2016.Of. vyd. vid 1995, № 8, st. 54, stanom na 09.09.2022. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45/95-%D0%B2%D1%80#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru