Про проблеми із визначенням поняття "арбітражний трибунал" в українському праві

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія внутрішніх справ

Про проблеми із визначенням поняття «арбітражний трибунал» в українському праві

Петрина Володимир Нестерович кандидат юридичних наук,

доцент кафедри економічної безпеки та фінансових розслідувань

м. Київ

Анотація

У статті досліджується проблема відсутності поняття «арбітражний трибунал» в українському праві.

Результати дослідження демонструють, що в українському законодавстві термін «арбітражний трибунал», що вживається в міжнародному праві, було підмінено кількома термінами, що мають інше значення, ніж термін «арбітражний трибунал» має в міжнародному праві.

Так, замість терміну «арбітражний трибунал», який в міжнародному праві означає одного арбітра чи колегію арбітрів, призначених для вирішення спору шляхом арбітражу, в українському праві застосовують термін «третейський суд».

В українському праві термін «третейський суд» має відразу чотири значення: арбітражний трибунал суд український

1) значення арбітрів, призначених для вирішення спору шляхом арбітражу,

2) значення третейського суду, тобто певного недержавного органу,

3) значення арбітражу, тобто способу вирішення спору,

4) значення арбітражної установи, тобто організації, що адмініструє інституційний арбітраж.

Крім того, в українському праві замість терміну «арбітражний трибунал» також вживається термін «арбітражний суд», який взагалі не визначений чинним українським законодавством.

Проте, у скасованому Законі України «Про арбітражний суд» термін «арбітражний суд» означав певний державний орган судової гілки державної влади, призначений вирішувати господарські спори шляхом судочинства.

Дослідження приводить до висновку, що та термінологічна та поняттєва мішанина, що утворилася в українському законодавстві в результаті підміни терміну «арбітражний трибунал» іншими зазначеними вище термінами, призвела до того, що українська концепція міжнародного комерційного арбітражу суттєво відрізняється від тієї концепції, яка лежить в основі міжнародного права.

В статті пропонуються зміни до законодавства України, які могли б виправити описану проблему.

Ключові слова: арбітраж, арбітражний трибунал, арбітражна установа, третейський суд, арбітражний суд.

Abstract

Petryna Volodymyr Nesterovych Candidate of Legal Sciences (Ph.D.) Associate Professor of the Economic Security and Financial Investigation Department, National Academy of Internal Affairs, Kyiv-ДСП

In this paper there is researched the problem of absence of the notion `arbitral tribunal' in Ukrainian law on international commercial arbitration.

The results of the research demonstrate that in Ukrainian legislation the changeling of the term “arbitral tribunal” with other terms that have different meaning took place, which changeling created principal differences between Ukrainian and international law on international commercial arbitration.

So, in Ukrainian law the term “Arbitral Tribunal”, which term in international law means one or more arbitrators appointed to resolve a dispute, has been substituted largely with the term “treteisky sud” (in English: treteisky court). Meantime, in Ukrainian law the term “treteisky sud” has four meanings:

1) the meaning of an arbitral tribunal,

2) the meaning of a treteisky sud, which is a special type of Ukrainian courts designated to resolve internal commercial and civil disputes,

3) the meaning of arbitration, i.e. the method of disputes resolution, and

4) the meaning of an arbitration institution, i.e. the organization that administers institutional arbitration.

Moreover, in Ukrainian law on international commercial arbitration instead of the term “arbitral tribunal” there sometimes is used the term “arbitrazhniy sud” (in English: arbitration court), which is not defined in Ukrainian law in force.

Meantime, in the cancelled Law of Ukraine “On Arbitrazhniy Sud” the term “arbitrazhniy sud” (in English: arbitration court) was defined as a special state court designated to resolve business disputes by way of litigation.

The terminology mess that exists there in Ukrainian law due to replacement of the term “arbitral tribunal” with the said terms makes the concept of international commercial arbitration in Ukrainian law sufficiently different from the concept of international commercial arbitration existing in international law.

The author proposes amendments to Ukrainian law to fix the problem

Keywords: arbitration, arbitral tribunal, arbitration institution, arbitration court.

Вступ

Постановка проблеми. Арбітражний трибунал (англ. arbitral tribunal) є основою, на якій в міжнародному праві будується увесь інститут міжнародного комерційного арбітражу. Проте, в українському праві та праві низки пострадянських країн, в яких розуміння арбітражу до цього часу будується на радянській концепції арбітражу, поняття та правовий статус арбітражного трибуналу не визначено. Невизначеність поняття арбітражного трибуналу у праві певної країни призводить до неадекватного розуміння в такій країні усієї концепції міжнародного комерційного арбітражу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання міжнародного комерційного арбітражу в Україні розглядалися такими українськими правознавцями, як К.Вітман, А.Довгерт, В.Кисіль, В.Комаров, В.Луць, Перееверзнєва, І.Побірченко, М.Приходько, І.Проценко, Ю.Рилач, А.Цірат, Г.Цірат, Ю.Шемшученко та іншими. Проте, в їх працях не досліджувалися проблеми українського права щодо визначення поняття та правового статусу арбітражних трибуналів.

Мета статті - висвітлення значення поняття «арбітражний трибунал» у міжнародному праві та ролі цієї інституції в міжнародному комерційному арбітражі; з'ясування недоліків, яке має українське право в даній сфері, та розробка рекомендацій щодо усунення цих недоліків.

Виклад основного матеріалу

Міжнародний комерційний арбітраж - це «спосіб вирішення спорів, що виникають із міжнародних комерційних відносин» [1]. Арбітражний трибунал - це «один або кілька арбітрів, які призначені для вирішення спору шляхом арбітражу» [2]. Ніхто інший крім арбітражного трибуналу не може вирішити зовнішньоекономічний спір шляхом міжнародного комерційного арбітражу і, відповідно, прийняти арбітражне рішення. Арбітражний трибунал утворюється з єдиною метою - вирішити конкретний спір шляхом арбітражу, тому будь-який арбітражний трибунал утворюються тимчасово. Не існує жодних постійно діючих арбітражних трибуналів.

В якості арбітра до арбітражного трибуналу може бути обрана будь-яка нейтральна фізична особа, що має відповідну кваліфікацію для вирішення певного спору. В деяких країнах ведуться національні реєстри арбітрів. Так, наприклад, в США ведеться Національний реєстр арбітрів і медіаторів (англ. National Roster of Arbitrators and Mediators), в якому значиться біля 17000 осіб [3]. Сторони спору можуть знайти в цьому реєстрі осіб, які мають потрібну кваліфікацію для вирішення спору між ними, та призначити цих осіб (за їх згодою) в якості арбітрів до відповідного арбітражного трибуналу. Проте такий реєстр носить інформативний характер і сторони спору вільні обирати до арбітражного трибуналу в якості арбітрів осіб, що не значаться в цьому чи будь-якому іншому реєстрі. В деяких країнах національні реєстри не ведуться, таким чином, сторони спору мусять шукати арбітрів, користуючись іншими джерелами інформації. Якщо сторони спору не бажають самостійно шукати арбітрів, витрачаючи на це час та енергію, то вони можуть звернутися в установленому порядку за допомогою в пошуку та призначенні арбітрів до певної арбітражної установи.

Арбітражними установами (англ. arbitration institutions) називаються приватні організації, які надають платні послуги з організації арбітражу. Послуги з організації арбітражу називають адмініструванням арбітражу (англ. administration of arbitration). Адміністрування арбітражу, крім іншого, може включати в себе послуги з пошуку та призначення арбітрів. Усього в світі існує приблизно 1200 арбітражних установ [4]. Провідною серед них є Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торгівельній палаті (англ. ICC International Court of Arbitration). Згідно з міжнародним правом арбітражні установи, включаючи Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торгівельній палаті, не вирішують спори шляхом міжнародного комерційного арбітражу і, відповідно, не приймають арбітражних рішень. Так, наприклад, в пункті 2 статті 1 Арбітражного регламенту Міжнародного арбітражного суду при Міжнародній торгівельній палаті зазначено, що «Суд сам не вирішує спори. Він адмініструє процес вирішення спорів, в той час як саме вирішення спорів здійснюється арбітражними трибуналами» [5]. Сторони спору можуть за взаємною згодою звернутися за послугами з адміністрування арбітражу до будь-якої арбітражної установи незалежно від того, в якій країні вона знаходиться. Взаємна згода сторін спору щодо вибору для адміністрування арбітражу конкретної арбітражної установи закріплюється в арбітражній угоді сторін спору.

З метою забезпечення вчасного і якісного надання послуг з пошуку і призначення арбітрів кожна арбітражна установа веде облік (складає список) відомих їй кваліфікованих осіб, які можуть бути у разі потреби призначені в якості арбітрів до певного арбітражного трибуналу. Особу, що зарекомендувала себе кваліфікованим арбітром, можуть включити до своїх списків арбітрів (вірніше, потенційних арбітрів) відразу декілька арбітражних установ. Включення певної особи до списку арбітрів тієї чи іншої арбітражної установи не породжує будь-яких відносин підлеглості між такою особою та відповідною арбітражною установою, а має лише інформативний характер. Арбітражній установі при адмініструванні арбітражу у конкретній справі зручніше формувати арбітражний трибунал, користуючись власним списком арбітрів, проте нічого не заважає арбітражній установі обрати арбітром особу (за її згодою), що значиться не у списку такої арбітражної установи, а у, скажімо, вищезгаданому Національному реєстрі арбітрів і медіаторів, або особу, яка взагалі не значиться в жодному списку чи реєстрі.

Арбітражний трибунал може за бажанням сторін спору складатися з будь-якої непарної кількості арбітрів: одного, трьох, п'яти і так далі. Однак, враховуючи те, що чим більше арбітрів буде залучено до вирішення справи, тим більше коштів у вигляді гонорарів арбітрів доведеться сплачувати сторонам спору, і тим довше буде вирішуватися спір, то, арбітражні трибунали в цілях економії коштів та часу зазвичай формуються із одного або трьох арбітрів. Якщо арбітражний трибунал є колегіальним, то має бути обраний голова арбітражного трибуналу. Якщо арбітражний трибунал складається з одного арбітра, то такий арбітр не має бути тієї самої національності Під національністю мається на увазі громадянство фізичних осіб та місцезнаходження юридичних осіб., що і будь-яка із сторін спору. Це ж правило стосується і голови арбітражного трибуналу.

За вибором сторін зовнішньоекономічного спору формування арбітражного трибуналу може здійснюватися: 1) згідно із правилами

(регламентом), які сторони самі встановлять у своїй арбітражній угоді; 2) згідно із правилами (регламентом) обраної сторонами арбітражної установи; 3) згідно з Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ (англ. UNCITRAL Arbitration Rules).

За вибором сторін зовнішньоекономічного спору процедура вирішення арбітражним трибуналом спору може здійснюватися: 1) згідно із правилами (регламентом), які сторони самі встановлять у своїй арбітражній угоді (в цьому випадку маємо арбітраж ad hoc); 2) згідно із правилами (регламентом) обраної сторонами арбітражної установи (в цьому випадку маємо інституційний арбітраж); 3) згідно з Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ (англ. UNCITRAL Arbitration Rules).

Негативною особливістю українського законодавства про міжнародний комерційний арбітраж є те, що поняття «арбітражний трибунал» у ньому взагалі відсутнє. І справа зовсім не в тому, що з англійської мови термін «arbitral tribunal» був перекладений українською інакше, ніж «арбітражний трибунал». Проблема в тому, що при прийнятті у 1994 році Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» українські законодавці, підлаштовуючи міжнародне-правове поняття арбітражу під зрозуміле їм радянське поняття арбітражу, вчинили підміну та змішання цілої низки термінів і понять, упустивши при цьому головне поняття - поняття арбітражного трибуналу.

В результаті український та міжнародно-правовий інститути міжнародного комерційного арбітражу стали суттєво відмінними.

Так, згідно із Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 40/72 від 11.12.1985 р. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» мав відтворювати положення Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж (англ. UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration).

В статті 2 Типового закону ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж (англ. UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration) термін «arbitral tribunal» (укр. арбітражний трибунал) «означає одного арбітра або колегію арбітрів» [6]. Цей термін в Типовому законі ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж (англ. UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration) не має інших значень та не має синонімів. Проте, замість терміну «арбітражний трибунал» (англ. arbitral tribunal), який вживається в Типовому законі ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж (англ. UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration), у відповідних положеннях Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» були вжиті одразу два терміни: 1) термін «третейський суд» (див. абзац третій статті 2; назву розділів ІІІ та IV; частини 2 і 3 статті 13; статті 16, 17, 19, 20, 22 - 29; частину 1 статті 30; частину 1 статті 31; статті 32, 33, 34) та 2) термін «арбітражний суд» (див. частину 3 статті 33).

Однак, проблема підміни понять не обмежується лише введенням в Законі України «Про міжнародний комерційний арбітраж» двох термінів замість одного. Важливим аспектом цієї проблеми є те, що терміни «третейський суд» та «арбітражний суд» в українському праві мають інші значення, ніж термін «арбітражний трибунал» (англ. arbitral tribunal) має в Типовому законі ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж (англ. UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration) та міжнародному праві в цілому.

Так, термін «третейський суд» в законодавстві України має не одне, а чотири принципово різних значення: по-перше, він визначається як «недержавний незалежний орган» [7]; по-друге, він має значення «методу, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі» [8] (див. преамбулу Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»); по-третє, він означає певну арбітражну установу (див. пункт 1 Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України що є відповідно додатками №1 та № 2 до Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»); по-четверте, він має значення одноособового арбітра або колегії арбітрів (див. статтю 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).

Термін «арбітражний суд» ніде в чинному законодавстві України не визначається, але до 2002 року цей термін визначався наступним чином: «арбітражний суд є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також у розгляді справ про банкрутство» [9], тобто цей термін означав певний орган судової гілки державної влади.

В результаті допущеної в Законі України «Про міжнародний комерційний арбітраж» мішанини в термінах та їх значеннях в українському правознавстві сформувався постулат про те, що зовнішньоекономічний спір шляхом арбітражу вирішується як 1) арбітрами, так і 2) арбітражем, так і арбітражною установою (бо усі ці поняття в українському праві можуть позначатися терміном «третейський суд»), так і 4) арбітражним судом (який, без жодних на це правових підстав, вживається в Законі як синонім третейського суду). Такий постулат є хибним і суперечить міжнародному праву, згідно із яким зовнішньоекономічний спір шляхом арбітражу вирішується виключно арбітражним трибуналом (англ. arbitral tribunal).

Висновки

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що в українському праві поняття «арбітражний трибунал» взагалі відсутнє.

Замість нього безсистемно вживаються терміни «третейський суд» та «арбітражний суд», які в українському праві сукупно мають п'ять значень, чотири із яких є суттєво відмінними від того значення, що має термін «арбітражний трибунал» (англ. arbitral tribunal) в міжнародному праві.

Така термінологічна та поняттєва плутанина призвела до суттєвого спотворення в Україні інституту міжнародного комерційного арбітражу.

Для того, щоб в законодавстві України було відтворене положення міжнародного права про те, що спори шляхом міжнародного комерційного арбітражу вирішуються виключно арбітражними трибуналами, необхідно внести до українського законодавства наступні зміни:

1) в абзаці третьому статті 2; назві розділів ІІІ та IV; частинах 2 і 3 статті 13; статтях 16, 17, 19, 20, 22 - 29; частині 1 статті 30; частині 1 статті 31; статтях 32, 33, 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» замінити слова «третейський суд» (у відповідних відмінках) на слова «арбітражний трибунал» (у відповідних відмінках);

2) в частині 3 статті 33 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» замінити слова «арбітражний суд» на слова «арбітражний трибунал»;

3) в абзаці другому статті 2 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» слова «утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється» замінити на слова «адмініструється він»

4) в частині 2 статті 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» слова «до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися» замінити на слова «шляхом міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін можуть вирішуватись»;

5) в частині 4 статті 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» слова «не можуть передаватися до арбітражу або можуть бути передані до арбітражу» замінити на слова «не можуть або можуть вирішуватися шляхом арбітражу»;

6) в частині 1 статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» слова «передачу до» замінити на слова «вирішення шляхом»;

7) видалити Додатки № 1 та № 2 із Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та затвердити Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України та Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України відповідним актом Торгово-промислової палати України;

8) в статті 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» слова «Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору» замінити на слова «вирішуватися шляхом міжнародного комерційного арбітражу або в інший спосіб»;

9) в Цивільному процесуальному кодексі України слова «рішення міжнародного комерційного арбітражу» (у відповідних відмінках) замінити на слова «арбітражнерішення» (у відповідних відмінках);

10) пункт 1 Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України доповнити абзацом третім у наступній редакції: «Міжнародний комерційний арбітражний суд сам не вирішує спори. Він адмініструє процес вирішення спорів, в той час як саме вирішення спорів здійснюється арбітражними трибуналами»; привести у відповідність до цієї норми усі інші норми вищезазначеного Положення;

11) пункт 1 Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово- промисловій палаті України доповнити абзацом третім у наступній редакції: «Морська арбітражна комісія сама не вирішує спори. Вона адмініструє процес вирішення спорів, в той час як саме вирішення спорів здійснюється арбітражними трибуналами»; привести у відповідність до цієї норми усі інші норми вищезазначеного Положення;

12) внести відповідні зміни до інших нормативно-правових актів України.

Література

1. The UN General Assembly Resolution 40|72 (11 December 1985). URL: https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/en/19-09955_e_ebook.pdf (дата звернення: 10.08.2022).

2. World Heritage Encyclopedia. URL: http://www.worldheritage.org/ articles/Arbitral_ tribunal (дата звернення: 10.08.2022).

3. Who Are the Arbitrators? // US Legal. URL: http://arbitration.uslegal.com/arbitration/ who-are-the-arbitrators/ (дата звернення: 10.08.2022).

4. Pinsent МаБош. Institutional vs. 'ad hoc' arbitration. URL: http://www.out-law.com/en/ topics/ projects--construction/international-arbitration/institutional-vs-ad-hoc-arbitration/ (дата звернення: 10.08.2022).

5. 2021 Arbitration Rules. URL: https://iccwbo.org/dispute-resolution-services/arbitration/ rules-of-arbitration/#article_1 (дата звернення: 10.08.2022).

6. UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration 1985 With amendments as adopted in 2006 https://uncitral.un.org/sites/uncitral.un.org/files/media- documents/uncitral/en/19-09955_e_ebook.pdf (дата звернення: 10.08.2022).

7. Про третейські суди: Закон України від 11.05.2004 № 1701 -IV// База даних «Законодавство України» /ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 (дата звернення: 10.08.2022).

8. Про міжнародний комерційний арбітраж: Закон України від 24.02.1994 № 4002- XII// База даних «Законодавство України» /ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/4002-12#Text (дата звернення: 10.08.2022).

9. Про арбітражний суд: Закон України від 04.06.1991 N 1142-XII//. URL: http://parusconsultant.com/?doc=009TX1301B (дата звернення: 10.08.2022).

References

2. World Heritage Encyclopedia. Retrieved from http://www.worldheritage.org/articles/ Arbitral_tribunal.

3. Who Are the Arbitrators? // US Legal. Retrieved from http://arbitration.uslegal.com/ arbitration/who-are-the-arbitrators/.

4. Pinsent Мasons. Institutional vs. 'ad hoc' arbitration. Retrieved from http://www.out- law.com/en/topics/projects--construction/international-arbitration/institutional-vs-ad-hoc-arbitration/.

5. 2021 Arbitration Rules. Retrieved from https://iccwbo.org/dispute-resolution- services/arbitration/rules-of-arbitration/#article_1.

6. UNCITRAL Model Law on International Commercial Mediation and International Settlement Agreements Resulting from Mediation. Retrieved from https://uncitral.un.org/sites/ uncitral.un.org/files/media-documents/uncitral/en/22-01363_mediation_guide_e_ebook.pdf.

7. Zakon Ukrainy «Pro treteysky sudy [The Law of Ukraine “On treteysky courts”]. (n.d.). zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#Text [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy «Pro mizhnarodny comerciyny arbitrazh» [The Law of Ukraine “On international commercial arbitration”]. (n.d.). zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4002-12 [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrainy «Pro arbitrazhny Court» [The Law of Ukraine “On arbitration court”]. Retr. from http://parusconsultant.com/?doc=009TX1301B [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru