Матеріальна відповідальність військовослужбовців як різновид юридичної відповідальності

Размещено на http://allbest.ru

ДНУ «Інститут інформації, безпеки і права

Національної академії правових наук України»

Матеріальна відповідальність військовослужбовців як різновид юридичної відповідальності

Кудінов С.С. доктор юридичних наук,

професор, головний науковий співробітник

Анотація

Метою дослідження є висвітлення матеріальної відповідальності військовослужбовців як різновиду юридичної відповідальності. Сформульовані у роботі положення є підґрунтям подальшої, більш глибшої гносеології цієї відповідальності як окремого інституту адміністративного права.

Відзначається, що в межах такої галузі права як трудове право виокремлено інститут матеріальної відповідальності працівників. Аналіз чинного трудового законодавства та законодавства про матеріальну відповідальність військовослужбовців дозволяє вказати на певну схожість цих інститутів, однак, їх відмінності обумовлені, у першу чергу, правовим статусом військовослужбовців та особливостями військових відносин. Особливості службово-бойової діяльності визначають і специфіку суб'єктів цієї діяльності та обумовлюють особливості їх матеріальної відповідальності у порівнянні з працівниками, на яких поширюються норми трудового права.

Вказується, що чинне законодавство (Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі») містить дефініцію поняття матеріальної відповідальності військовослужбовців (та деяких інших осіб). Наголошується, що чинне законодавство не містить визначення матеріального правопорушення, хоча його ознаки (і склад) можна визначити, аналізуючи чинне законодавство про матеріальну відповідальність військовослужбовців.

Зазначається, що матеріальна відповідальність має метою забезпечення збереженості військового та іншого відповідного майна, а тому визначає необхідність дбайливого ставлення військовослужбовців до ввіреного їм майна. військовий майно правопорушення

Військове майно переважно не перебуває у вільному цивільному обігу. Саме тому матеріальна відповідальність військовослужбовців має, у першу чергу, компенсаційну функцію.

Annotation

The purpose of the study is to cover the military personnel material liability as a type of legal liability. The provisions worded in the paper are the basis for further, deeper epistemology of this type of responsibility as a separate institution of administrative law.

It is noted that the institute of material liability of employees is singled out within such a field of law as labor law.

The analysis of the current labor legislation and the legislation on the material liability of military personnel allows us to point out certain similarities between these institutions, however, their differences are stipulated by, first of all, the legal status of military personnel and the peculiarities of military relations. The specifics of service and combat activity also determine the specificity of this activity subjects and determine the specifics of their material liability in comparison with employees who are subject to the labor law norms.

It is indicated that the current legislation (the Law of Ukraine “On the financial liability of military personnel and persons equated to them for damage caused to the state”) contains a definition of the military personnel (and some other persons) financial liability concept. It is emphasized that the current legislation does not contain a definition of a material offense, although its characteristics (and corpus delicti) can be determined by analyzing the current legislation on the military personnel material liability.

It is noted that material liability has the purpose of ensuring the preservation of military and other relevant property, and therefore determines the necessity of a military personnel assiduous attitude to the property entrusted to them. Military property is mostly not in free civilian circulation. That is why the financial liability of military personnel possesses, first of all, a compensatory function.

It is summarized that the military personnel material liability is the type of legal liability to which the military personnel who are guilty of causing damage to the state due to improper handling of property during the performance of their duties are called to account, and which (the liability) aims to compensate for direct losses.

Today, there is an exigency to review the legal definition of material liability, define the types of material liability, and clearly define the persons who have the status of a military serviceman.

Keywords: military property, military serviceman, state coercion, material liability, material offense, legal responsibility.

Вступ

Постановка проблеми та її актуальність. Відповідно до норм Конституції України, Україна визнана демократичною, соціальною, правовою державою. До характерних рис такої держави серед іншого належить і визнання прав людини, а також взаємна відповідальність людини та держави. У означеному контексті особливої ваги набуває проблематика юридичної відповідальності. Так, доволі показовими є відмінності між змістом і сутністю цього правового інституту у правових системах демократичних держав та держав з недемократичним політико-правовим режимом.

Слід наголосити, що притягнення до юридичної відповідальності має відбуватися з урахуванням низки принципів, зокрема, принципу справедливості; відповідно до якого суб'єкт правозастосування має ураховувати сукупність об'єктивних і суб'єктивних факторів, що характеризують вчинене діяння та особу правопорушника. Саме тому одним з важливих аспектів гносеології вітчизняної правничої науки має бути юридична відповідальність військовослужбовців.

Слід наголосити, що актуальність цієї тематики посилюється зміною парадигми сприйняття українським суспільством діяльності військових підрозділів, що пов'язано зі збройною агресією Росії у 2014 році, що призвела до окупації частини української території.

Очевидною є необхідність злагодженої діяльності військових формувань держави у протидії агресору, збереження та відновлення територіальної цілісності України, що обумовлює посилені вимоги до стану дисципліни у Збройних Силах. Відтак, саме проблематика юридичної відповідальності може розглядатись як один з можливих правових інститутів забезпечення ефективності діяльності військових підрозділів.

Таким чином, необхідність ефективного функціонування військових підрозділів, особливо в умовах ведення державою оборонної війни, визначає необхідність пізнання серед інших проблем службово-бойової діяльності проблематики юридичної відповідальності військовослужбовців загалом та окремих її різновидів, зокрема.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як було зазначено вище, зміна соціальної парадигми сприйняття воєнної доктрини України та змістовного наповнення складових національної безпеки, що актуалізувалась у 2014 році та набула особливо значення протягом останніх років стала чинником зміни інтенції вітчизняних науковців у напряму гносеології окремих аспектів службового права.

Серед науковців, чиї роботи присвячені означеній проблематиці, слід вказати наступних: В. Галаган, О. Комісаров, І. Копотун, М. Корнієнко, Ю. Кричун, С. Кузніченко, М. Микитюк, О.Ярмиш та ін.

Водночас, варто вказати, що переважно у полі зору вчених перебувають питання особливостей дисциплінарної та адміністративно-правової відповідальності військовослужбовців. При цьому майже недослідженим залишається інститут матеріальної відповідальності означеної категорії осіб. Чи не єдиним дисертаційним дослідженням цієї проблематики є дисертація Н. Чудик-Білоусової [1]. Однак, її робота була виконана ще у 2004 році і ґрунтувалась на чинному у той час законодавстві, яке у порівнянні з нормативно-правовим регулюванням у сучасних умовах зазнало суттєвих змін. Хоча, не можна не згадати і загально правових положень, які не втратили свою актуальність. Так, авторкою серед іншого було означено, що «матеріальна відповідальність військовослужбовців є видом юридичної відповідальності та самостійним інститутом у системі адміністративного права; для забезпечення законності в процесі реалізації державного примусу при застосуванні матеріальної відповідальності до військовослужбовців слід враховувати її функції: відшкодувальну, виховну та гуманістичну» [1, с. 16].

Серед останніх досліджень слід згадати наукову статтю Д. Боброва, присвячену висвітленню загальних положень матеріальної відповідальності військовослужбовців, у якій автором наводиться дефініція цього виду юридичної відповідальності: «матеріальна відповідальність військовослужбовців - це різновид юридичної відповідальності, що передбачає обов'язок військовослужбовця понести особисті втрати майнового (фінансового) характеру задля відшкодування шкоди, заподіяної ним знищенням, пошкодженням чи незаконним використанням військового майна (майна, залученому під час мобілізації; грошовим коштам) під час виконання службових обов'язків» [2, с. 420].

Метою цього дослідження є висвітлення матеріальної відповідальності військовослужбовців як різновиду юридичної відповідальності. Сформульовані положення мають стати підґрунтям подальшої, більш глибшої гносеології цієї відповідальності як окремого інституту адміністративного права.

Результати

Досягнення мети дослідження передбачає наступний виклад матеріалу: по-перше, необхідно з'ясувати загальне розуміння юридичної відповідальності. По-друге, необхідно висвітлити ті положення, які дозволяють розглядати матеріальну відповідальність військовослужбовців саме як різновид юридичної відповідальності.

Окрім цього, не можна не вказати, що в межах такої галузі права як трудове право виокремлено інститут матеріальної відповідальності працівників. Аналіз чинного трудового законодавства та законодавства про матеріальну відповідальність військовослужбовців дозволяє вказати на певну схожість цих інститутів (на це вказує і аналіз судової практики щодо їх застосування), однак, слід наголосити на їх відмінностях, що обумовлені, у першу чергу, правовим статусом військовослужбовців та особливостями військових відносин. У цьому аспекті варто погодитись з О. Гриньків з приводу характеристики поняття службово-бойової діяльності відносно того, що «введення цього поняття у службовий обіг практично необхідно, оскільки повніше відображатиме сутність та зміст цього складного явища» [3, с. 199].

Особливості службово-бойової діяльності визначають і специфіку суб'єктів цієї діяльності та обумовлюють особливості їх матеріальної відповідальності у порівнянні з працівниками, на яких поширюються норми трудового права. Тому досліджуваний інститут доцільно розглядати в межах не трудового, а адміністративного права.

Отже, зосередимо увагу на розумінні юридичної відповідальності. Слід вказати, що в правничій літературі наводяться різні дефініції вказаного поняття. Однак, у цілому зміст поняття залишається майже незмінним. Найбільш вдалим, на нашу думку, є наступне визначення юридичної відповідальності, запропоноване І. Сердюком: юридична відповідальність - це «здійснюваний у межах правовідносин (переважно правоохоронних) добровільно або за рішенням судового чи іншого юрисдикційного органу та забезпечений державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати позбавлення певних цінностей, що йому належали» [4, с. 335].

Наведене визначення містить вказівку на сутнісні ознаки досліджуваного поняття, а також, що важливо у аспекті нашого дослідження, акцентує увагу на таких ознаках як:

- можливість добровільного виконання обов'язку зазнати певних втрат;

- реалізація заходів юридичної відповідальності переважно в межах охоронних правових відносин.

Перша з вказаних ознак відображає можливості самостійного відшкодування шкоди, завданої державі військовослужбовцем, без задіяння механізму відрахувань із грошового утримання чи за судовим рішенням. При цьому слід вказати на такий важливий аспект: добровільність виконання обов'язку зазнати матеріальних втрат не нівелює таку ознаку юридичної відповідальності як властивість їй державного примусу (юридична відповідальність є одним з видів державного примусу).

Друга - є важливою у контексті дискусії, що триває у вітчизняній правовій доктрині, відносно характеру юридичної відповідальності - ретроспективний чи перспективний (негативний чи позитивний).

Оскільки питання обґрунтування відповідного підходу до сприйняття юридичної відповідальності певним чином виходить за межі предмету нашого дослідження, ми лише вкажемо на підтримання концепції саме ретроспективного розуміння юридичної відповідальності, яка може бути тільки реакцією відповідних інституцій суспільства на вчинене особою правопорушення (саме це виокремлює юридичну відповідальність серед інших різновидів соціальної відповідальності; соціальна відповідальність може мати як негативний, так і позитивний аспекти, а юридична - є суто ретроспективною відповідальністю).

Відзначимо, що чинне законодавство (зокрема, Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі») містить дефініцію поняття матеріальної відповідальності військовослужбовців (та деяких інших осіб): «вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності» [5].

Наголосимо, що підзаконний нормативно-правовий акт, яким до недавнього часу визначався досліджуваний інституту, не містив нормативної дефініції матеріальної відповідальності [6].

Таким чином, як бачимо, законодавство безпосередньо вказує на те, що матеріальна відповідальність військовослужбовців є окремим видом юридичної відповідальності. Це положення є важливим, зважаючи на закріплення у чинній Конституції України припису про те, що не можна притягати особу двічі до юридичної відповідальності за одне і те ж правопорушення [7].

Тому наведене розуміння матеріальної відповідальності є вкрай важливим для правомірності накладення на винну особу відповідного стягнення. Саме зважаючи на таке сприйняття досліджуваного адміністративно-правового інституту у законодавстві закріплено припис,

відповідно до якого притягнення винної особи до матеріальної відповідальності не звільніє від притягнення (за наявності до того підстав) до інших видів юридичної відповідальності [5].

Н. Іванчук відзначає, що юридична відповідальність пов'язана з обов'язками громадян [8, с. 10]. У цьому контексті вкажемо, що матеріальна відповідальність полягає у обов'язку винної особи відшкодувати завдану шкоду. При цьому саме таким чином інтерпретує досліджуваний інститут і законодавець, що було зазначено вище.

Наступною важливою ознакою юридичної відповідальності є те, що вона настає за вчинення правопорушення. У аспекті предмету нашого дослідження варто вказати, що йдеться про матеріальне правопорушення, вчинене військовослужбовцем. Водночас, чинне законодавство не містить визначення матеріального правопорушення, хоча його ознаки (і склад) можна визначити, аналізуючи чинне законодавство про матеріальну відповідальність військовослужбовців.

Так, вкажемо, що на військовослужбовців поширюється дія військових статутів, які зобов'язують їх, зокрема, бережно відноситись до військового майна. Окремо слід згадати наявність спеціального Закону, який визначає правовий режим військового майна [9].

Цілком очевидно, що наявність та належний стан майна є основою для виконання покладених на Збройні Сили обов'язків, без ефективної зброї, боєприпасів та ін. навряд чи можлива протидія агресору (звісно, що доволі важливим є і питання кадрового потенціалу Збройних сил, однак, без постачання сучасної зброї та боєприпасів навіть Збройні Сили України не зможуть протистояти російській армії).

Відтак, матеріальна відповідальність має метою забезпечення збереженості військового та іншого відповідного майна, а тому визначає необхідність дбайливого ставлення військовослужбовців до ввіреного їм майна.

Заходи державного примусу застосовуються до військовослужбовців, коли вони неналежно (всупереч встановленому законодавством порядку) поводяться з відповідним майном - пошкодили, знищили, привласнили, передали іншим особам тощо.

При цьому, не слід забувати той факт, що військове майно переважно не перебуває у вільному цивільному обігу. Саме тому матеріальна відповідальність військовослужбовців має, у першу чергу, компенсаційну функцію, а застосування її заходів, як ми вже вказали, не звільняє особу від можливості притягнення до інших видів юридичної відповідальності.

У цьому аспекті доцільно вказати на необхідність відмови від застосування підвищеної матеріальної відповідальності, основна функція якої вже не компенсаційна, а каральна, а, відтак, не відповідає сутності досліджуваного виду юридичної відповідальності. Однак, це питання може бути предметом окремого комплексного пізнання.

Означене, а також особливість військових відносин обумовлюють і таку ознаку досліджуваного явища, як заподіяння матеріальної шкоди військовослужбовцем під час під час виконання обов'язків військової служби. Інакше вчинене діяння має розглядатись як адміністративне, кримінальне чи інше правопорушення та спричиняти притягнення до відповідного різновиду юридичної відповідальності.

Не можна також не вказати, що до матеріальної відповідальності за заподіяну державі шкоду через неналежне поводження з військовим майном можна притягти тільки військовослужбовців, відтак, мова йде про наявність спеціального суб'єкта правопорушення, до якого і застосовуються відповідні заходи державного примусу. Відповідно до досліджуваного виду юридичної відповідальності не можна притягти тих осіб, які не є військовослужбовцями (чи тими, на яких поширюється відповідний правовий статус). Що посилює вимоги до необхідності чіткого законодавчого визначення тих осіб, що є військовослужбовцями.

Тому можна погодитись з вітчизняними науковцями відносно того, що «одним з найважливіших завдань на сьогоднішній день є реальне забезпечення державної безпеки, підтримання на високому рівні бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України і додержання суворого режиму законності в суспільних відносинах у сфері обороноздатності держави, в зв'язку з чим правове регулювання юридичної відповідальності військовослужбовців набирає особливого значення» [10, с. 43].

Висновки

Таким чином, матеріальна відповідальність військовослужбовців є тим видом юридичної відповідальності, до якого притягаються військовослужбовці, винні у заподіяні шкоді державі через неналежне поводження з майном під час виконання своїх обов'язків та який має на меті компенсувати прямі збитки.

На сьогодні існує необхідність у перегляді законодавчої дефініції матеріальної відповідальності, визначенні видів матеріальної відповідальності, чіткого окреслення осіб, які мають статус військовослужбовця.

Список використаних джерел

1. Чудик-Білоусова Н.І. Організаційно-правові проблеми матеріальної відповідальності військовослужбовців: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. Ірпінь, 2004. 18 с.

2. Бобров Д.В. Матеріальна відповідальність військовослужбовців: загальна характеристика. Юрид. науковий електронний журнал. 2017. № 6. С. 418-420.

3. Гриньків О.О. Поняття службово-бойової діяльності Державної прикордонної служби Укр. через суміжні дефініції. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: юридичні науки. 2019. Т.30 (69). № 4. С. 198-203.

4. Теорія держави і права: підруч. / кол. авт. ; кер. авт. кол. канд. юрид. наук, проф. Ю.А. Ведєрніков. 3-є вид. перероб. і доп. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2016; Ліра ЛТД. 480 с.

5. Про матер. відповід-сть військовослужб. та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі. Закон Укр. від 3.11.2019 р. Голос Укр. 2019. № 207.

6. Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі. Затв. постановою Верх. Ради Укр. від 23 червня 1995 р. № 243/95-ВР. Відомості Верх. Ради України. 1995. № 25. Ст. 193.

7. Конституція України від 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

8. Іванчук Н.В. Взаємна відповідальність особи і держави в контексті розбудови сучасної української держави: автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01.Київ: КНУВС, 2007. 21 с.

9. Про правовий режим майна у Збройних Силах України. Закон України від 21 вересня 1999 року. Відомості Верховної Ради України. 1999. № 48. Ст.407.

10. Попова С.М., Остапенко І.О. Особливості юридичної відповідальності військових службових осіб гарнізону. Право.иа. 2015. № 3. С. 43-50.

Размещено на Allbest.ru