Правові механізми розвитку екологічного аудиту земель сільськогосподарського призначення

Размещено на http://allbest.ru

Львівський національний університет природокористування

Правові механізми розвитку екологічного аудиту земель сільськогосподарського призначення

Грещук Г.І. докторка економічних наук, доцентка

завідувачка кафедри права факультету управління, економіки та права,

Нестеренко А.О. PhD, в. о. доцента кафедри права

факультету управління, економіки та права

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правових механізмів розвитку екологічного аудиту земель сільськогосподарського призначення, як важливого інструменту регулювання ринку землі в Україні.

На сьогодні земельна реформа привела до значних змін у системі сільськогосподарського землекористування та вплинула на характер організаційно-правових форм освоєння земельно-ресурсного потенціалу. Також аналіз використання земельних активів говорить про тенденцію максимального економічного ефекту, що інколи стає причиною нехтування екологічних та соціальних пріоритетів при залученні земельних ресурсів в сільськогосподарський обіг.

Актуальність даного питання полягає в тому, що екологічна ефективність земельних відносин пов'язана з необхідністю охорони земель і довкілля, відтворення й раціонального використання земельних ресурсів. Проявляється вона перш за все через вплив земельних відносин на навколишнє природне середовище і характер використання землі. Лише за раціонального використовуватися земельні ресурси зможуть бути постійним джерелом доходу та забезпечення населення.

Вирішення проблеми екологічного аудиту земель сільськогосподарського призначення в значній мірі залежить від визначення найбільш реального рівня еколого-економічних збитків, спричинених сільськогосподарським землям господарською діяльністю підприємств та правових механізмів його застосування.

Проаналізовано правові підходи щодо здійснення екологічного аудиту. Встановлено, що деякі вітчизняні науковці в своїх дослідженнях опираються на визначення, надане в Законі України “Про екологічний аудит”. Доведено, що екологічний аудит тісно пов'язаний із стимулюванням раціонального природокористування та займає важливе місце в упорядкуванні земель сільськогосподарського призначення.

Досліджено підходи до трактування екологічного аудиту в контексті стимулювання раціонального ведення сільськогосподарської діяльності.

Annotation

The article is devoted to the study of legal mechanisms for the development of ecological audit of agricultural lands, as an important tool for regulating the land market in Ukraine.

To date, the land reform has led to significant changes in the system of agricultural land use and influenced the nature of the organizational and legal forms of development of land and resource potential. Also, the analysis of the use of land assets speaks of the tendency of the maximum economic effect, which is sometimes the reason for the neglect of environmental and social priorities when involving land resources in agricultural circulation.

The relevance of this issue lies in the fact that the ecological efficiency of land relations is connected with the need to protect land and the environment, reproduction and rational use of land resources. It manifests itself primarily due to the influence of land relations on the surrounding natural environment and the nature of land use.

Land resources can be a permanent source of income and support for the population only if they are used rationally.

Solving the problem of environmental audit of agricultural land largely depends on determining the most realistic level of ecological and economic damage caused to agricultural land by the economic activities of enterprises and the legal mechanisms for its application.

Legal approaches to environmental audit are analyzed. It has been established that some domestic scientists rely on the definition provided in the Law of Ukraine «On Environmental Audit» in their research. It has been proven that the environmental audit is closely related to the stimulation of rational nature management and occupies an important place in the regulation of agricultural land.

Approaches to the interpretation of environmental audit in the context of stimulating the rational management of agricultural activity have been studied.

The composition of land legal relations and the national legislation regulating the mechanisms of application of ecological audit of agricultural lands are analyzed.

Keywords: environmental audit, agricultural land, legal mechanism, land legal relations, agricultural management, land use.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах формування ринку землі в Україні значний інтерес для дослідження представляє проблема трансформації суспільних відносин що складаються з приводу володіння користування та розпорядження земельними ресурсами на основі ринкових методів господарювання та відповідно до концепції сталого розвитку узгодження приватних і суспільних інтересів при прийнятті управлінських рішень Зважаючи на недосконалість екологічного і земельного нормативно-правового регулювання та нестабільність політичної ситуації у державі особливо актуальною стає проблема збереження раціонального використання та охорони земель різного цільового призначення в Україні Негативні тенденції що спостерігаються у процесі використання земель вимагають нових організаційно-правових підходів щодо регулювання землекористування і створення економічних стимулів раціонального використання та охорони земель в Україні.

Стан дослідження проблеми. Питання, що стосуються правових аспектів здійснення екологічного аудиту в земель сільськогосподарського призначення наразі є доволі актуальними. Дослідженням цієї проблематики займалися: Н. Борисова, Г. Грищук, Л. Грановська, Д. Добряк, М. Кочерга, Р. Кулик, Н. Малишева, В. Навроцький, Т. Пізняк, І. Потравний, Ю. Саталкін, В. Семенова, В. Шевчукта ін.

Натомість, існує необхідність у подальшому дослідженні правових механізмів та принципів здійснення екологічного аудиту з урахуванням мотивів та потреби його проведення стосовно земель сільськогосподарського призначення.

Мета статті полягає в дослідженні правових механізмів розвитку екологічного аудиту земель сільськогосподарського призначення.

Результати

Земельні ресурси є основою існування та розвитку сучасного суспільства. Вони займають найважливіше місце серед природних ресурсів планети.

Земельні правовідносини являють собою суспільні відносини, що виникають між суб'єктами земельних правовідносин і врегульовані нормами земельного права. Їх можна класифікувати за інститутами земельного права та залежно від їх характеру.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, що надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення науково-дослідної та навчальної діяльності розміщення відповідної інфраструктури або призначені для цих цілей [1].

Перш за все, це земельні правовідносини у сфері власності на землю; правовідносини з приводу прав на землю, похідних від права власності; правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням права землекористування; правовідносини у галузі управління використанням і охороною земель; охоронні земельні правовідносини [2, с. 18].

Склад земельних правовідносин, як і склад правовідносин взагалі, складається із трьох елементів - це суб'єкти, об'єкти та зміст земельних правовідносин. І саме суб'єкти є найголовнішою складовою земельних правовідносин, які, в межах нашого дослідження, набувають важливого значення. правовий екологічний земля аудит

Слід відмітити, що техногенний вплив воєнний стан на території нашої країни завдали негативного навантаження на агроландшафти, що, в свою чергу, впливає на якісно-кількісні показники врожаїв. Втрати продукції землеробства від ерозії.

Відсутність уваги до проблем комплексного використання та охорони земель призвела до зменшення площ продуктивних земель. Значна кількість сільськогосподарських товаровиробників не дотримується науково обґрунтованих методик господарювання, ґрунтозахисних технологій під час вирощування сільськогосподарських культур, не має необхідної кількості органічних та мінеральних добрив, що спричиняє виснаження земель, зниження родючості ґрунтів, їх деградацію. За такого стану речей, вагома частина земельного фонду України знаходиться в зоні підвищеного екологічного ризику.

Післядія такої екологодеструкції негативний вплив відображається і на результатах агрогосподарювання, і на якості земельних ресурсів.

Розвиток української аграрної політики та запуск земельного ринку сприяли деякому послабленню дії окремих екологонебепечних чинників, однак, недосконалість правових інструментів механізму природокористування, зменшення фінансування природоохоронних заходів, невиконання екологічного законодавства приводять до ще більшого загострення еколого-правових проблем землекористування.

Основними правовими ознаками земель сільськогосподарського призначення є надання для потреб сільського господарства та використання у сфері сільськогосподарського виробництва.

Об'єктивною необхідністю постало дотримання принципів раціонального використання земельних ресурсів шляхом поєднання економічних інтересів сільськогосподарського виробництва, екологічних вимог та правових механізмів.

В Конституції України [3] задекларована державна охорона земельних ресурсів. Саме тому система правових механізмів покликана всебічно контролювати та забезпечувати раціональне використання земель сільськогосподарського призначення, де, одним із способів виступає екологічний аудит.

Тож, все більш нагальним є впровадження в загальну систему користування землями сільськогосподарського призначення екологічного аудиту, як засобу отримання і оцінки екологічної інформації про сільськогосподарський об'єкт з метою створення необхідних корегуючих заходів і ухвалення рішень на різних ієрархічних рівнях управління [4, с.59].

У процесі трансформації земельних відносин і формування нового економічного укладу першочерговості набувають питання виявлення критеріальних показників щодо рівня раціональності землекористування з огляду на дотримання екологічних норм [5, с.27].

Саме екологічний аудит покликаний визначати відповідність цих критеріальних показників.

Як правова категорія екологічний аудит розвинувся у 70-х роках в таких країнах як США, Канада, Німеччина, Великобританія, країнах ЄС, в 90-х роках - в країнах СНД [6].

Визначення екологічного аудиту, його організаційних та правових засад в Україні було вперше здійснено у 2004 році, коли парламент прийняв Закон України «Про екологічний аудит», в якому зазначено, що «Екологічний аудит - це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту» [7].

Саме в цьому Законі визначено правові підстави проведення екологічного аудиту та організації еколого-аудиторської діяльності.

Також відносини у сфері екологічного аудиту в Україні регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» [8], який доповнив законодавство екологічного аудиту приписами, що передбачають здійснення екологічного аудиту. До цього ж часу нормативно- правові акти із здійснення аудиту в цій сфері мали рекомендаційний характер, відтворювали міжнародні стандарти з відповідного питання. Йдеться, зокрема, про:

- ДСТУ ISO 14010-97 «Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи» [9];

- ДСТУ ISO 14011-97 «Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедури аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем» [10];

- ДСТУ ISO 14012-97 «Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з екології» [11].

У 2003 році вони були замінені ДСТУ ISO 19011:2003 «Настанови щодо здійснення аудитів систем управління якістю і (або) екологічного управління». Цей стандарт є тотожнім перекладом ISO 19011:2002 Guidelines for quality and/or environmental management systems auditing [12].

У відповідності до Закону України «Про екологічний аудит» [7] та вимогам щодо переходу сільськогосподарського виробництва до європейського та світового досвіду, для проведення екологічного аудиту земель сільськогосподарського призначення необхідна відповідна база, яка дозволить реалізувати правовий механізм розвитку екологічного аудиту земель

сільськогосподарського призначення, а саме:

- картографічні матеріали;

- дані земельного кадастру;

- інвентаризація земель;

- виробничі показники;

- технологія виробництва;

- форми звітності;

- результати державного контролю;

- акти, ліцензії;

- моніторинг земель;

- інвестиційні і природоохоронні програми та інше.

Цей перелік дозволить поліпшити екологічний стан земель сільськогосподарського призначення та посилить вимоги щодо охорони й раціонального використання землі.

Проаналізувавши зазначені нормативно-правові акти та додатки до них, можемо зазначити, що ціль екологічного аудиту в сільському господарстві пов'язана з використанням сільськогосподарських угідь - це:

- оцінка впливу та прогнозування екологічних наслідків діяльності господарюючого суб'єкта на земельні ділянки;

- встановлення відповідності видам діяльності вимогам діючого земельного та природоохоронного законодавства, екологічним нормативним актам, стандартам, правилам та ін.;

- визначення напрямку забезпечення екологічної безпеки виробництва;

- виявлення умов приватизації земельних ділянок;

- підвищення ефективності природоохоронної діяльності.

В рамках екологічного аудиту повинні бути вирішені такі задачі:

- отримання достовірної інформації про діяльність підприємства, пов'язаної з використанням земельних ділянок;

- сприяння підприємствам та організаціям у розробці своєї політики по здійсненню попереджувальних заходів, направлених на виконання екологічних вимог, норм, правил;

- зниження фінансового ризику діяльності підприємства, страхових і фінансово-кредитних операцій.

Висновки

Земля - найважливіший ресурс для сільськогосподарського виробництва, яка має специфічні особливості. При правильній експлуатації вона не тільки не втрачає свою властивість, але й збільшує її. Саме тому необхідно дотримуватися екологічних правил щодо експлуатації землі та прикладні дослідження зосереджувати на створенні та запровадженні моделей господарювання, що спираються на закони природного буття.

Вирішення правових аспектів ефективного проведення екологічного аудиту дозволить запровадити екологобезпечне використання сільськогосподарських земель.

Незважаючи на доволі всебічну вивченість вказаної проблематики, залишаються дискусійними питання теоретико-методичних підходів застосування правових механізмів екологічного аудиту та удосконалення системи нормативно-правового регулювання земель сільськогосподарського призначення.

Перспективним напрямком подальших досліджень є інструменти та важелі правового регулювання використання земель сільськогосподарського призначення, зокрема стандартизація, нормування, земельний контроль і моніторинг, стратегічна екологічна оцінка, інформаційне забезпечення тощо.

Список використаних джерел

1. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 р. № 2768. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2768-14#Text.

2. Kylymnyk I. I., Mikhno O. I. Zemel'ne pravo Ukrainy: navch. Posibnyk. Kharkiv. nats. un-t mis'k. hosp-va im. O. M. Beketova. Kharkiv: KhNUMH im. O. M. Beketova, 2015. 166 s.

3. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

4. Ілляшенко С., Прокопенко О. Екологічний маркетинг. Економіка України. 2003. №12. С. 56-61.

5. Котикова, О. І. Моніторинг та оцінка сталості розвитку сільськогосподарського землекористування регіонів України. Економіка АПК. № 5, с. 24-32.

6. Шевчук В. Я., Саталкін Ю. М., Навроцький В. М. Екологічний аудит. К.: Вища шк., 2000. 343 с.

7. Про екологічний аудит: Закон України від 24.06.2004 № 1862-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1862-15.

8. Про охорону навколишнього природного середовища Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264-12.

9. ДСТУ ISO 14010-97 Керівні вказівки по здійсненню екологічного аудиту. Загальні принципи. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=6043.

10. ДСТУ ISO 14011-97 Керівні вказівки по здійсненню екологічного аудиту. Процедури

аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=6044.

11. ДСТУ ISO 14012-97 Керівні вказівки по здійсненню екологічного аудиту. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів по екології. URL: http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=6045

12. ISO 19011:2002 Guidelines for quality and/or environmental management systems auditing. URL: https://www.iso.org/standard/31169.html.

Размещено на Allbest.ru