Аналіз та управління ризиками під час забезпечення безпеки і незалежності судової влади

Размещено на http://allbest.ru

Аналіз та управління ризиками під час забезпечення безпеки і незалежності судової влади

Косиця О.О. Косиця О.О. доктор юридичних наук, професор кафедри правоохоронної та антикорупційної діяльності, ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» , Тімашов В.О. Тімашов В.О. доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права, Державний торговельно-економічний університет

Анотація

Стаття направлена на виокремлення викликів та загроз, які стоять перед Службою судової охорони під час виконання завдань і функцій, як основи для формування системи управління ризиками. Наведено та проаналізовано узагальнені показники діяльності Служби судової охорони у 2019, 2020, 2021 роках. Наголошено, що ризики потрібно ідентифікувати, використовуючи практику, досвід, статистичні дані, визначити ймовірність настання, а також попередити, тобто максимально унеможливити їх настання. Для цього потрібно усвідомлення уразливих сторін у контексті загроз та ймовірності настання наслідків. Загрози, які виникають у сфері забезпечення безпеки та охорони громадського порядку в судах, класифіковано в залежності від об'єкта впливу наступним чином: загроза здійсненню правосуддя; загроза життю та здоров'ю судді; загроза життю та здоров'ю осіб (відвідувачів, працівників апарату); загрози майну; загрози громадському порядку; загроза психологічному та моральному стану учасників судового процесу. Серед охоронюваних об'єктів необхідно визначити ступінь ризиковості об'єктів та періодично здійснювати оцінку ризиків (раз на три або п'ять років). На основі аналізу оцінки ризиків запропоновано розробити та прийняти відомчий нормативний акт, погоджений Державною судової адміністрацією України, - Стратегію управління безпековими ризиками в судах, органах та установах системи правосуддя та визначити тактику її реалізації.

Ключові слова: Служба судової охорони, незалежність судової влади, безпека суддів, управління ризиками, критерії ризику, охорона приміщень суду.

Annotation

Ensuring the effective work of the Judicial Security Service by improving the mechanisms for regulating its activity is one of the ways to strengthen the independence of the judiciary and accountability to society, as determined by the Strategy for the Development of the Justice System and Constitutional Judiciary for 2021-2023.

Special attention needs to be paid to the sphere of justice as a special function of the state, which is carried out through consideration of legal disputes by courts. The Constitution of

Ukraine and the laws of Ukraine determine that the courts are independent from any illegal influence and guarantee the independence and inviolability of the judge. The sphere needs special protection in the conditions of new challenges and threats that have appeared before the state today.

The article is aimed to separate the challenges and threats facing the Judicial Protection Service while performing tasks and functions as a basis for forming a risk management system. The overall performance of the Judicial Protection Service in 2019, 2020, 2021 is presented and analyzed. It is emphasized that the risks should be identified using practice, experience, statistics. It is necessary to determine the likelihood of occurrence, in order to prevent them and maximize their occurrence. To manage risks, you need to understand the vulnerable parties in the context of threats and the likelihood of negative consequences. The threats arising in the field of security and public order in the courts were classified depending on the object of influence as follows: the threat of justice; threat to the life and health of the judge; threat to the lives and health of persons (visitors, apparatus staff); threats of property; threats of public order; threat to the psychological and moral state of participants in the trial. Among the protected objects it is necessary to determine the degree of risk of objects and periodically carry out risks (every three or five years). On the basis of the analysis of risks assessment, it is proposed to develop and adopt a departmental normative act agreed by the State Judicial Administration of Ukraine - a “Strategy for managing security risks in courts, bodies and institutions of the justice system” and determine the tactics of its implementation.

Keywords: Judicial Protection Service, independence of the judicial branch, security of judges, risk management, risk criteria, protection of court premises.

Вступ

Забезпечення ефективної роботи Служби судової охорони шляхом удосконалення механізмів регулювання її діяльності є одним із шляхів зміцнення незалежності судової влади та підзвітності суспільству відповідно, що визначено Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки [1].

Окремої уваги потребує сфера здійснення правосуддя як особлива функція держави, яка здійснюється через розгляд судами правових спорів. Конституція України та закони України визначають, що суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу та гарантують незалежність і недоторканність судді. Особливого захисту сфера потребує в умовах нових викликів і загроз, які постали сьогодні перед державою.

Метою статті є виділення викликів та загроз, які стоять перед Службою судової охорони під час виконання завдань і функцій, як основи для формування системи управління ризиками.

Результати

В органах публічної влади системно запроваджується система управління ризиками. Так, для якісного виконання завдань і реалізації функцій Служби судової охорони слід звернути увагу на стан та рівень безпеки в судах, системі та органах правосуддя. Аналіз викликів і загроз, з якими зіштовхнулись працівники Служби дозволять спрогнозувати майбутні ризики з метою їх попередження та нівелювання.

За даними звіту Голови Служби судової охорони про діяльність Служби судової охорони у 2019 році, станом на 31.12.2019 р.: забезпечено безпеку учасників судового процесу під час 56 тис. судових засідань; здійснено пропусків до судів та органів системи правосуддя 192,5 тис. осіб; забезпечено безпеку під час проведення 35 масових заходів біля об'єктів системи правосуддя, за участю 1776 осіб; попереджено пронесення заборонених 1212 предметів (бойова та холодна зброя, набої, гранати) [2].

Узагальнені результати службової діяльності Служби судової охорони свідчать, що у 2020 році співробітниками забезпечено безпеку учасників судового процесу під час 2,3 млн судових засідань; здійснено пропусків до судів та органів системи правосуддя 5,6 млн осіб; забезпечено безпеку під час проведення 561 масових заходів біля об'єктів системи правосуддя, за участю 33,7 тис. осіб, попередили пронесення 62,8 тис. заборонених предметів [3].

У 2021 році співробітники Служби судової охорони попередили пронесення до 590 органів та установ судової влади України, які перебувають під захистом, понад 131,1 тис. заборонених предметів. Серед заборонених предметів, з якими в минулому році відвідувачі намагалися пройти до судових установ, становлять: ножі - 48 470 од., набої - 35 626 од., балончики, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії - 27 432 од., пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями - 7 036 одиниць. Також у 2021 році судові охоронці не допустили пронесення до органів системи правосуддя 841 од. електрошокових пристроїв, 211 од. вогнепальної та 487 од. травматичної зброї, 297 од. пневматичної та газової зброї. Були і спроби зайти в суди з металевими та дерев'яними палицями й битами (172 од.), ножицями та викрутками (13 134 од.), фаєрами та іншими піротехнічними засобами (117 од.) тощо. Крім того, 32 відвідувачі суду, які намагалися пройти до судових установ із речовинами, схожими на наркотичні, 56 осіб, які не мали дозвільних документів на носіння і зберігання зброї, затримано й передано працівникам Національної поліції України [4].

Кількість заборонених предметів, які намагаються пронести до органів та установ системи правосуддя, з кожним роком збільшується. Показники виросли в тому числі за рахунок того, що Службою з кожним роком охоплюється більше охоронюваних об'єктів. Також наявна проблема великої кількості заборонених в обігу предметів та речовин на руках у населення, та спостерігається перманентне зростання психологічної напруженості в суспільстві.

У зв'язку з кількістю порушень в судах, органах та установах системи правосуддя, яка тенденційно тяжіє до збільшення, потребує впровадження система управління ризиками. Основою такої системи є виділення видів таких ризиків за ступенем тяжкості наслідків та ймовірністю їх настання.

Поняття «управління ризиком» набуло широкого обґрунтування та поширення в економічній доктрині на відміну від правової. М. Великановою виділено такі ознаки управління ризиком: 1) це є певним процесом прийняття рішень, що триває у часі; 2) його метою є уникнення або мінімізація ризиків; 3) у своєму розвитку цей процес проходить кілька стадій; 4) здійснюється здебільшого на професійній основі [5, с. 20].

Процес управління безпековими ризиками - це необхідна оцінка викликів, пов'язаних із безпекою, яких вимагає будь-який вид діяльності, задля вжиття незалежних заходів безпеки. Можливість застосування будь-яких заходів безпеки повинна розглядатись лише за результатами оцінки ризику безпеки кожної конкретної ситуації, та за умови наявності загрози завдання шкоди працівникам, їх майну, інформації чи діяльності. Процес управління ризиками безпеки включає в себе: 1. Географічний фактор та часові рамки. 2. Аналіз ситуації. 3. Оцінка програми. 4. Оцінка загроз. 5. Оцінка ризиків безпеки. 6. Заходи щодо управління ризиками безпеки. 7. Реалізація заходів. 8. Прийняті ризики. 9. Наступні кроки та перегляд ситуації [6].

Однак ризики потрібно ідентифікувати, використовуючи практику, досвід, статистичні дані, визначити ймовірність настання, а також попередити, тобто максимально унеможливити їх настання. Для цього потрібно усвідомлення уразливих сторін у контексті загроз та ймовірності настання наслідків.

Вбачається за доцільне здійснити аналіз безпекового середовища в судах (на локальному, територіальному та національному рівнях), врахувавши статистику, практичний досвід та результати діяльності. У 2020 році під охороною Служби перебувало 163 суди, 25 органів та 3 установи системи правосуддя. Додатково у 2021 році під охорону прийнято 122 суди. Станом на 01.01.2022 співробітники Служби забезпечують громадський порядок і безпеку в 590 апеляційних і місцевих судах та органах системи правосуддя, що становить понад 80 % від їх загальної кількості (734).

Окрему увагу необхідно приділити безпековим ризикам під час проведення масових заходів за участю суддів. У 2021 році вперше співробітники Служби повністю забезпечили безпеку ХУШ чергового з'їзду суддів України, який відбувся у 2021 році без жодних порушень громадського порядку. У 9-ти регіонах України функціонують підрозділи швидкого реагування (у зоні відповідальності кожного з них - три-чотири області країни), які забезпечують безпеку учасників судового процесу та підтримання громадського порядку під час проведення резонансних судових засідань на всій території держави, а також залучаються до виконання заходів з особистої охорони суддів [4].

В залежності від об'єкта впливу загрози, які виникають у досліджуваній сфері, можна класифікувати наступним чином:

- загрози здійсненню правосуддя;

- загрози життю та здоров'ю судді;

- загрози життю та здоров'ю осіб (відвідувачів, працівників апарату);

- загрози майну;

- загрози громадському порядку;

- загрози психологічному та моральному стану учасників судового процесу.

Серед охоронюваних об'єктів необхідно визначити ступінь ризиковості об'єктів та періодично здійснювати оцінку ризиків (раз на три або п'ять років). суд безпека охорона ризик

Наприклад, ймовірність провокацій, участь громадськості, загальна відвідуваність, розгляд резонансних справ, виявлені порушення громадського порядку в конкретному суді, кількість спроб пронесення заборонених предметів до приміщення суду можуть стати критеріями визначення ступеня ризиковості певного об'єкта (приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна).

На основі аналізу оцінки ризиків розробити та прийняти відомчий нормативний акт, погоджений Державною судової адміністрацією України, - Стратегію управління безпековими ризиками в судах, органах та установах системи правосуддя (далі - Стратегія).

Стратегія управління безпековими ризиками є процесом вибору заходів та процедур, спрямованих на зниження рівня ризику виявлених загроз до прийнятної відмітки. Реалізація Стратегії залежать від наявних коштів, доступності ресурсів і матеріалів, рівня знань в аспекті можливості реагування осіб, відповідальних за безпеку тощо. Після узгодження заходів, які мають бути реалізованими, визначаються пріоритети, розробляється план закупівель та навчання осіб, відповідальних за безпеку суду [6].

У Стратегії доцільно визначити проблеми та виклики, які обумовили її прийняття. Такий програмний документ також повинен включати мету і результати реалізації Стратегії, принципи, стратегічні напрями, а також план заходів з його реалізації. Його прийняття спрямоване на координацію дій відповідальних органів та осіб у сфері охорони та захисту піднаглядних суб'єктів щодо визначення ризиків та вжиття заходів щодо їх запобігання.

Варто враховувати, що управління ризиками передбачає застосування в установі логічних та систематичних методів з урахуванням:

- середовища, в якому функціонує установа, сфери та специфіки виконуваних завдань і повноважень, визначених цілей, затверджених планів діяльності тощо;

- досвіду та навичок керівництва установи для здійснення управлінської діяльності;

- підходів та застосовуваних механізмів для організації та виконання процесів в установі;

- впроваджених інструментів (графіки, учасники та їх взаємодія, контроль, підзвітність та відповідальність) для роботи з інформацією, яка виникає під час діяльності установи;

- впроваджених заходів, спрямованих на відстеження недоліків та відхилень під час виконання функцій та завдань;

- порядків та процедур складання та подання звітів про результати діяльності установи [6].

Для реалізації будь-якої стратегії потрібна тактика як сукупність конкретних методів і прийомів для досягнення поставленої мети в конкретних умовах. Методи і прийоми мають бути системними, логічними та в той же час мінливими, враховуючи швидкість та перманентність змін в суспільному, політичному, економічному житті тощо.

Пункт 4 частини першої статті 162 Закону визначає одне з повноважень Служби судової охорони як запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз [7]. Система управління ризиками під час роботи з людьми, а саме з суддями або членами їх сімей має свої особливості.

На думку фахівців, на практиці, окрім фізичної охорони з боку працівників Служби судової охорони, Національної поліції чи Національної гвардії та застосовуваних ними процедур щодо захисту працівників суду та будівлі, існує також охоронне обладнання, призначене для контролю доступу та переміщень в приміщеннях з обмеженим доступом [6, с. 8].

Особи, які вчиняють спроби нападу на суддів як правило мають особисті мотиви, спричинені професійною діяльністю судді, можуть мати психічні розлади або психічні захворювання. Працівники Служби, які залучаються до особистої охорони суддів, повинні враховувати такий ризик та пройти необхідну підготовку з основ психічного здоров'я та мати навички упередження та запобігання їх проявів під час виконання своїх обов'язків.

Варто зазначити, що протягом 2021 року співробітники Служби забезпечили державну особисту безпеку 33 суддям [4].

Висновки

В безпеці і незалежності судової влади з огляду на статистичні дані, відображені в результатах діяльності Служби судової охорони, тільки зростає. Суспільно-політична та інформаційно-психологічна ситуація в країні несе підвищенні ризики та виклики. Означене вимагає вжиття попереджувальних заходів для безпечного та безперебійного правосуддя, чому першочергово сприятиме розробка та втілення Стратегії управління безпековими ризиками в судах, органах та установах системи правосуддя з урахуванням визначених ризиків та критеріїв ризиковості піднаглядних об'єктів та суб'єктів.

В залежності від ступеня ризику доцільно визначати рівень небезпеки та відповідно вживати комплекс заходів для надійної охорони. Це може виражатись у різній кількості працівників Служби, які охороняють певну судову установу, рівень психологічної та фізичної підготовки працівників, підвищений рівень володіння засобами фізичного захисту та впливу тощо.

Список використаних джерел

1. Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 20212023 роки: Указ Президента України від 11 червня 2021 року № 231/2021. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/231/2021#Text

2. Звіт Голови Служби судової охорони про діяльність Служби судової охорони у 2019 році. URL : https://hcj.gov.ua/sites/default/files/zvit_pro_diyalnist_sso_u_2019_roci.pdf

3. Звіт про діяльність Служби судової охорони та реалізацію у 2020 році Стратегії розвитку Служби судової охорони до 2022 року. URL : https://hcj.gov.ua/sites/default/files/field/zvit_golovy_sso_pro_diyalnist_sluzhby_u_2020_ro ci.pdf

4. Звіт про діяльність Державної судової адміністрації України за 2021 рік. URL: https://dn.arbitr.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/dsa/2021.pdf

5. Великанова М. Управління ризиком та його стадії: економіко-правовий аналіз. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 12. c. 20-24.

6. Доступний для завантаження посібник « Особиста безпека суддів та працівників апарату суду». Головна / Прес-центр / Новини / Офіційний сайт судової влади України. URL: https://court.gov.ua/press/news/988787/

7. Про судоустрій і статус суддів:Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text

Размещено на Allbest.ru