Адміністративно-правові засади протидії корупції

Вивчення системи суб'єктів у сфері протидії корупції. Розгляд принципів, які є підґрунтям провадження діяльності щодо протидії корупції. Аналіз нормативно-правових актів, які визначають положення та регламентують діяльність в контексті протидії корупції.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.07.2023
Размер файла 21,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний університет

Адміністративно-правові засади протидії корупції

Уткіна М.С. кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства

Бондаренко О.С. доктор юридичних наук, доцент, завідувач кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства

Анотація

Корупція розглядається як одне із найбільш гострих питань для суспільства сьогодення, зважаючи на що питання протидії корупції, у свою чергу, становить становить найбільш актуальну соціальну проблему. Все це актуалізується також і у зв'язку із інтеграцією України до Європейського союзу, в контексті виконання вимог, які були поставлені перед Україною як країною-кандидатом. Зважаючи на необхідність приведення вітчизняного законодавства у відповідність до норм та стандартів європейської нормативної бази, Україною було прийнято нові та зміни до вже чинних законодавчих актів щодо регулювання питання протидії корупції. Зокрема, були утворені докорінно нові інституції за прикладом кращих практик Європейського Союзу. Незважаючи на зазначені намагання, проблема корупції залишається невикоріненою. За даними Transparency International Україна перебуває на 123 місці із 199 країн (32 бали із 100), які є найбільш корумпованими країнами світу. З урахуванням цього, авторами було комплексно проаналізовано адміністративно-правові засади протидії корупції в контексті реалій сьогодення. Авторами було визначено, що для досягнення ефективності у протидії корупції, необхідно у комплексі застосовувати механізми правового, політичного, організаційного, технічного та фінансового характеру. З урахуванням визначення категорії «адміністративно-правові засади» в цілому, авторами було виокремлено та проаналізовано адміністративно-правові засади протидії корупції. Зокрема, увагу було зосереджено на категоріальній, інституційній, інструментально-технічній складових. Зокрема, визначена та проаналізована система суб'єктів у сфері протидії корупції; основні принципи, які є підґрунтям провадження діяльності щодо протидії корупції; основні поняття та нормативно-правові акти, які визначають базисні положення та регламентують діяльність в контексті протидії корупції. Автори також зупинили увагу на визначенні та ранжуванні адміністративно-правових заходів протидії корупції.

Ключові слова: адміністративно-правові засади, корупція, протидія корупції, принципи протидії корупції, суб'єкти.

Annotation

Corruption is considered one of the most acute issues in today's society, considering that the issue of combating corruption, in turn, is the most urgent social problem. All this is also updated in connection with the integration of Ukraine into the European Union, fulfilling the requirements set before Ukraine as a candidate country. Considering the need to bring domestic legislation into compliance with the norms and standards of the European regulatory framework, Ukraine adopted new changes to existing legislative acts on anticorruption regulation. Radically new institutions based on the best practices of the European Union were created. Despite these efforts, the problem of corruption remains uneradicated. According to Transparency International, Ukraine is in 123rd place out of 199 countries (32 points out of 100), the most corrupt countries in the world. Taking this into account, the authors comprehensively analysed the administrative and legal principles of combating corruption in today's realities. The authors determined that to achieve effectiveness in combating corruption, it is necessary to apply legal, political, organisational, technical, and financial mechanisms in a complex manner. Considering the category “administrative and legal principles” definition, the authors identified and analysed the administrative and legal principles of combating corruption. Attention was focused on categorical, institutional, instrumental, and technical components. In particular, the system of subjects in the field of anti-corruption was determined and analysed; the main principles are the basis of anti-corruption activities, basic concepts and regulatory legal acts that determine the introductory provisions and regulate activities in the context of combating corruption. The authors also paid attention to defining and ranking administrative and legal measures to combat corruption.

Keywords: administrative and legal principles, corruption, anti-corruption, principles of anti-corruption, entities.

Вступ

Питання дослідження адміністративно-правових засад протидії корупції набуває значної актуальності в контексті розвитку негативних тенденцій й деструктивних процесів, що мають місце в Україні та безпосередньо пов'язані із ростом корупції. Представники наукової спільноти констатують, що проявам корупції властиві транснаціональність і системність, розгалуженість структур, які безпосередньо включаються в міжнародні механізми тіньової економіки [1]. За даними Transparency International у 2021 році Україна перебуває на 123 місці із 199 країн (32 бали із 100), які є найбільш корумпованими країнами світу. Все це має прямий вплив та несе загрозу не лише фінансовій та економічній системам, фінансово-економічній безпеці, а й - національній безпеці нашої держави в цілому, розвитку демократичного суспільства. Таким чином, увагу було зосереджено на комплексному аналізі адміністративно-правових засад протидії корупції, зокрема, норм адміністративного права, які визначають антикорупційну політику; адміністративного - правового статусу органів, що мають повноваження у сфері протидії корупції та ін.

Метою статті є комплексний аналіз адміністративно-правових засад протидії корупції.

Результати

Для того, щоб повною мірою розкрити питання адміністративно-правових засад протидії корупції, комплексно проаналізувати, пропонуємо, у першу чергу, надати визначення категорії «адміністративно-правові засади». На нашу думку, найбільш вдалим трактуванням цієї дефініції є наведене Д. Забродою. Автор, узагальнивши більшість визначень дефініції «адміністративно-правові засади», що містяться у доктринальних джерелах, зокрема у дисертаціях на здобуття наукових ступенів, запропонував наступне визначення категорії - це сукупність закріплених в адміністративно-правових нормах параметрів (характеристик) суспільного явища та правовідносин, що потребують урегулювання за допомогою адміністративно-правових засобів [2]. корупція протидія правовий

Зважаючи на вищевикладене, під час проведення комплексного аналізу адміністративно-правових засад, увагу слід звертати на їх структурних елементах з метою ширшого та повноцінного аналізу. Таким чином, проаналізувавши ці складові елементи адміністративно-правових засад, повною мірою можна бути охарактеризувати саме адміністративно-правові засади протидії корупції. Також не можна не погодитись із позицією Ю. Дем'янчука, який констатує, що з метою створення дієвого та ефективного механізму реалізації адміністративно-правових засобів запобігання та протидії корупції, необхідно зважати та враховувати історичний та міжнародний досвід; упроваджувати наукові розробки і кращі практики зарубіжних країн в контексті протидії корупції; імплементувати рекомендації міжнародних організацій щодо нормотворчої діяльності й забезпечення ефективного функціонування правоохоронних органів [3].

Першою такою складовою «адміністративно-правових засад» є категоріальна, безпосередньо за допомогою якої можна виокремити поняття та ознаки «корупції», що містяться у положеннях нормативно-правових актах, а також - у доктринальних джерелах. Зокрема, як наголошує М. Мельник, зауважив, що уніфіковане наукове визначення категорії «корупція», яке б було універсальним для різних галузей, сформулювати неможливо. Це зумовлено рядом чинників, зокрема - представники наукової спільноти вкладають доволі широкий сенс та розуміння у визначення цієї категорії [4]. Із найбільш поширених визначень, що превалюють серед науковців, корупція розглядається як протизаконні діяння посадових осіб, спрямовані на особисте збагачення, а також - стійкий зв'язок представників владно-управлінських структур зі злочинним середовищем і сприяння йому у проведенні протиправної діяльності за рахунок використання наданих їм державою повноважень. Аналізуючи категорію «корупція» звертаємось до Закону України «Про запобігання корупції» [5], який є правовим підґрунтям протидії корупції. Саме цей нормативно-правовий акт визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. У даному Законі міститься легальне визначення дефініції «корупція», а саме - у статті 1. Відповідно до положень нормативно-правового акту, корупція становить використання особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 вищезазначеного Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей [5]. У свою чергу, особи, які згадуються у цьому визначенні - особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Виходячи із наведених доктринальних і легального визначень дефініції «корупція», робимо висновок про те, що спільною рисою для них є протиправна поведінка суб'єктів владних повноважень.

В контексті категоріальної складової адміністративно-правових засад протидії корупції, необхідно розглянути принципи протидії корупції. Зокрема, ґрунтуючись на основних положеннях нормативно-правових актів, що регулюють питання функціонування системи запобігання та протидії корупції, виокремлюємо наступні базисні принципи, на яких має будуватись система протидії корупції. До таких відносимо наступні принципи:

- верховенства права;

- законності;

- комплексності провадження механізмів правового, політичного, організаційного, технічного та фінансового характеру;

- невідворотності відповідальності за вчинення корупційних кримінальних правопорушень;

- участі громадськості як одного із елементів так званого моніторингу щодо заходів у сфері протидії корупції. З урахуванням вищезазначених принципів, слід зазначити, що протидія корупції, у першу чергу, має базуватись на вирішенні та усуненні причин й умов її виникнення в цілому.

Другим складовим елементом адміністративно-правових засад протидії корупції є нормативна. Ця складова пов' язана безпосередньо із нормативно-правовими актами у системному, комплексному вигляді, в яких закріплені правничі базиси регулювання відповідних суспільних відносин, та виокремлення серед них тих, що містять адміністративно-правові норми, а також їх подальшим аналізом. Зокрема, як нами уже було зазначено, основним законодавчим актом у сфері протидії корупції є Закон України «Про запобігання корупції» [5]. Проте, не можна оминути також і міжнародні акти, зокрема Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти корупції (2003) [6]; Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією (ETS 173) (1999) [7]; Цивільну конвенцію про боротьбу з корупцією (1999) [8]. Зокрема, у Конвенції Організації Об'єднаних Націй (2003) [6] проти корупції були визначені основні цілі, до яких законодавці віднесли:

- сприяння вжиттю й посиленню заходів, спрямованих на більш ефективне й дієве запобігання корупції та боротьбу з нею;

- заохочення, сприяння та підтримка міжнародного співробітництва й технічної

допомоги в запобіганні корупції та в боротьбі з нею, зокрема в поверненні активів;

- заохочення чесності, відповідальності й належного управління громадськими справами й державним майном. Відповідно до даної Конвенції держави-учасниці розробляють та здійснюють, провадять ефективну політику протидії корупції. Також зазначаємо, що законодавець наголосив на участі громадськості в контексті заходів щодо протидії корупції.

Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією (1999) [8] безпосередньо закріплює визначення категорії «корупція» як прямі чи опосередковані вимагання, пропонування, дачу або одержання хабара чи будь-якої іншої неправомірної вигоди або можливості її отримання, які порушують належне виконання будь-якого обов'язку особою, що отримує хабара, неправомірну вигоду чи можливість мати таку вигоду, або поведінку такої особи. Відповідно до аналізу положень Конвенції, держави повинні у своїй вітчизняній нормативно-правовій базі дієві механізми правового захисту осіб, яким заподіяно шкоду внаслідок корупційних дій, з метою надання таким особам можливості захищати свої права та інтереси, включаючи можливість отримання компенсації за заподіяну шкоду.

Щодо Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) (1999) [7], то вона безпосередньо визначає заходи, яких необхідно вжити на національному рівні. Зокрема, мова йдеться про «дачу хабара національним державним посадовим особам», «одержання хабара національними державними посадовими особами»; «хабарництво іноземних державних посадових осіб», «зловживання впливом» й ін.

Також до міжнародних актів, які регулюють питання протидії корупції, необхідно віднести наступні:

- Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 191);

- Угода про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO);

- Статут Групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO).

Щодо чинної вітчизняної нормативно-правової бази, що містить основні положення протидії корупції, слід виокремити наступні документи:

- Кримінальний кодекс України;

- Кодекс України про адміністративні правопорушення;

- Кодекс законів про працю України;

- вже згаданий раніше Закон України «Про запобігання корупції»;

- Закон України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021-2025 рр.»;

- Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»;

- Закон України «Про державну службу»;

- Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України»;

- Закон України «Про очищення влади»;

- Закон України «Про Національну поліцію»;

- Закон України «Про Вищий антикорупційний суд України»;

- Закон України «Про прокуратуру»;

- Закон України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»;

- Укази Президента України;

- Постанови Кабінету Міністрів України;

- Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Всі ці документи створюють та закріплюють основоположні засади протидії корупції та у своєму симбіозі покликані змінити політику боротьби з корупцією. Проте, констатуємо, що незважаючи на значну кількість нормативно-правових актів, що регулюють питання у сфері протидії корупції, процес формування законодавчої бази із регулювання цього питання не завершився. Це зумовлено тим, що окремо направлені, некомплексні заходи, щодо протидії корупції не можуть бути дієвими, а тому - потрібно забезпечити системність у реалізації таких заходів, включаючи законодавчу складову.

Наступною складовою слід визначити інституційний елемент адміністративно-правових засад протидії корупції. Зокрема, він стосується виокремлення системи суб'єктів у сфері протидії корупції.

Останній елемент - інструментально-технологічна складова адміністративно-правових засад протидії корупції стосується форм і методів діяльності суб'єктів реалізації норм адміністративного права у сфері протидії корупції. В цілому, аналізуючи суб'єктів протидії корупції, виокремлюємо наступних: Президент України, Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України; Генеральний прокурор та підпорядковані йому прокурори; спеціально на те уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Національне агентство з питань запобігання корупції; уповноважені підрозділи органів державної влади; місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; підприємства, установи, організації, їх посадові та службові особи, а також громадяни.

Висновки

Зважаючи на вищевикладене, робимо висновок про те, що з урахуванням ситуації, що склалась із проявами корупції в Україні, одним із найбільш дієвих механізмів слід вважати організацію і провадження моніторингу ефективності протидії корупції. Зокрема, такий моніторинг має на меті отримання найбільш повної та об'єктивної інформації, що становить основну і необхідну складову дієвого управлінського механізму. До такого моніторингу слід віднести опитування (вивчення думки громадськості щодо рівня корупції та ефективності механізмів її протидії), узагальнення та аналіз перевірок, що проводяться в органах державної влади й ін. У свою чергу, для досягнення ефективності у протидії корупції, необхідно у комплексі застосовувати механізми правового, політичного, організаційного, технічного та фінансового характеру. У першу чергу, з метою ефективності протидії корупції необхідно використовувати громадянське суспільство як один із елементів так званого моніторингу і діалогу із державою.

Список використаних джерел

1. Циц С. В. Загальнотеоретичний аналіз корупції. Університетські наукові записки, 2010. № 1, 219-224.

2. Заброда Д. Г. Адміністративно-правові засади: сутність та зміст категорії. Адміністративне право і процес, 2013. № 2 (4), 45-51.

3. Дем'янчук Ю. В. Сучасні адміністративно-правові засоби запобігання та протидії корупції у системі державної служби України. Право та інновації, 2016. № 4 (16), 92-97.

4. Мельник М.І. Корупція: проблема визначення сутності і поняття. Вісник Академії правових наук України, 1998. № 2, С. 12-16.

5. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VII. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text

6. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції: Конвенція від 31.10.2003 р. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text

7. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999 р. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/994_101#Text

8. Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією від 04.11.1999 р. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_102#Text

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.