Детермінанти молодіжної наркозлочинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Детермінанти молодіжної наркозлочинності

Варава Дмитро Віталійович

аспірант кафедри кримінології та

кримінально-виконавчого права

Національної академії внутрішніх справ



Анотація

У статті причини та умови молодіжної наркозлочинності розподілено на макросоціальні (деформації ідеологічного, соціально-культурного, соціально-економічного, соціально-медичного, соціально-побутового, організаційно-управлінського і соціально-біологічного характеру) та мікросоціальні (негативний вплив з боку однолітків чи дорослих, нестача спілкування, емоційна вседозволеність тощо), які знаходяться між собою в діалектичному взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємообумовленості.

Ключові слова: молодь, наркоманія, наркотики, наркозлочинність, детермінанти, запобігання.



Аннотация

В статье причины и условия молодежной наркопреступности распределены на макросоциальные (деформации идеологического, социально-культурного, социально-экономического, социально-медицинского, социально-бытового, организационно-управленческого и социальнобиологического характера) и микросоциальные (негативное влияние со стороны сверстников или взрослых, недостаток общения, эмоциональная вседозволенность и т.п.), которые находятся между собой в диалектической взаимосвязи, взаимозависимости и взаимообусловленности.

Ключевые слова: молодежь, наркомания, наркотики, наркопреступность, детерминанты, предотвращение.



Dmytro V. Varava -- PhD student of the department of criminology and penitentiary law, National Academy of Internal Affairs (1 Solomianksa Square, Kyiv, 03035, Ukraine)

Determinants of Youth Drug Criminality

Abstract

The author draws attention to the fact that drug criminality acquires new and extremely threatening trends, negatively affects the social and psychological atmosphere in society, the economy, politics and law and order in Ukraine. The problem of illegal drug trafficking has a clearly defined social orientation: drug addiction dominates mainly in the youth environment. At the same time, drug addiction and criminality itself are negative products of social reality, closely interconnected, interpenetrating each other. Therefore, changes in the state of one phenomenon are reflected in the state of another.

It is noted that in modern conditions, the traditional reasons for the violation of social norms are supplemented, strengthened and complicated by crisis phenomena in the economy, social instability, immorality and legal nihilism. Accordingly, the changes taking place in all spheres of life in our society present the humanitarian sciences, in particular criminology, with the task of improving the forms and methods of countering negative social deviations, especially drug addiction, and forming qualitatively new strategies and tactics of criminological influence on them.

In the article, the causes and conditions of youth drug criminality are divided into macrosocial (deformations of an ideological, socio-cultural, socio-economic, socio-medical, social-household, organizational-management and socio-biological nature) and microsocial (negative influence from peers or adults, lack of communication, emotional permissiveness, etc.), which are in a dialectical relationship, interdependence and interdependence.

The study of the influence of economic, legal, criminal, criminological factors on the level of youth drug criminality made it possible to determine the main areas of prevention in the activities of authorized subjects. The advantages of this approach made it possible to propose a project of the Concept of prevention of drug criminality among youth, the purpose of which is to provide a unified approach to the organization and implementation of comprehensive prevention of drug addiction among youth. The concept envisages the phased implementation of a complex of organizational-legal, organizational-practical, scientific-informational and other measures carried out by state bodies (organizations) and public institutions to prevent drug criminality among youth.

Keywords: youth, drug addiction, drugs, drug criminality, determinants, prevention.



Постановка проблеми

Злочинність у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (далі - наркотики) набуває нових та вкрай загрозливих тенденцій, негативно впливає на соціально-психологічну атмосферу в суспільстві, економіку, політику та правопорядок в нашій державі. Проблема незаконного обігу наркотиків має чітко визначену соціальну спрямованість: наркоманія домінує переважно в молодіжному середовищі.

Водночас, сама наркоманія та злочинність є негативними продуктами соціальної дійсності, тісно взаємопов'язаними, такими, що взаємопроникають один в одного. Тому зміни в стані одного явища відбиваються на стані іншого. У сучасних умовах традиційні причини, що зумовлюють порушення соціальних норм, доповнюються, посилюються й ускладнюються кризовими явищами в економіці, соціальною нестабільністю, аморальністю та правовим нігілізмом. Відповідно, зміни, що відбуваються в усіх сферах життєдіяльності нашого суспільства, ставлять перед гуманітарними науками, зокрема і перед кримінологією, завдання вдосконалення форм і методів протидії негативним соціальним девіаціям, особливо наркотизму, та формування якісно нових стратегії й тактики кримінологічного впливу на них [1].

Нестабільність економічного та суспільно-політичного життя країни, різке зниження життєвого рівня населення, деградація традиційних моральних устоїв, пропаганда в засобах масової інформації різних форм девіантної поведінки, а також низка інших факторів створили сприятливі умови для зростання наркотизму в Україні, в першу чергу серед молоді. Численні реформи, спрямовані на розвиток прогресивних суспільних відносин, викликали серед іншого й негативні наслідки у вигляді виникнення нових сфер прояву кримінальних тенденцій, пов'язаних із наркотизмом [1].



Аналіз останніх досліджень і публікацій

Ці питання не залишилися поза увагою провід них учених, таких як І.Г. Богатирьова, Є.О. Гладкової, В.О. Глушкова, О.М. Джужі, О.Г. Колба, С.М. Корецького, С.В. Лосича, Д.Й. Никифорчука, Е.В. Расюка, О.М. Стрільціва, М.С. Хруппи, А.С. Чепурко та інших.

Не вирішені раніше проблеми. Однак, роботи таких науковців або мають загальний характер, або присвячені лише дослідженню окремих аспектів цієї багатогранної проблематики. Тому, на сьогодні, гостро постало питання вивчення детермінантів молодіжної наркозлочинності, які в умовах сьогодення не піддавалися науковому дослідженню.

Мета статті

молодіжний наркозлочинність криміногенний

Визначення основних криміногенних детермінантів молодіжної наркозлочинності й формування на їх основі заходів запобігання.

Виклад основного матеріалу

Дослідження причин, що породжують молодіжну наркозлочинність, та умов, що сприяють вчиненню злочинів особами молодіжного віку, має здійснюватися як на теоретичному, так і практичному рівні. Останній підхід дозволяє отримати нові дані, а теоретичний відкриває нові можливості пояснення передбачення змін до емпіричної складової. Вивчення та виявлення причин та умов молодіжної наркозлочинності, формування їхньої цілісної концепції сприяє встановленню реальних причин конкретних злочинів, які вчиняються особами молодіжного віку, з метою розробки дієвого механізму їх запобігання.

На основі аналізу праць кримінологів [2, с. 527-528] нами виділено чотири факторні комплекси, визначено фактори, що їх утворюють, які включають причини та умови, що мають найбільший вплив на кримінальну наркотичну активність молоді. З метою визначення ступеня їхнього впливу на рівень молодіжної наркозлочинності проведено опитування співробітників Національної поліції, суддів, прокурорських працівників, які в ході анкетування проранжували включені до опитувального листка факторні комплекси та окремі фактори. З урахуванням отриманих даних можна дійти невтішного висновку, що комплекс соціально- психологічних чинників більшості фахівців [3, с. 14-17] визнаний найбільш значущим, отже, чинники, що входять до нього, заслуговують на першочерговий розгляд.

Втрата значною частиною населення загальновизнаних людських ідеалів, на думку опитаних фахівців, є найнебезпечнішим криміногенним фактором, який детермінує злочинну поведінку молоді. Це свідчить про те, що суттєві зміни, які відбулися в соціумі за останні роки, особливо у воєнний час, руйнують існуючу раніше систему загальнолюдських цінностей та ідеалів, не надаючи нічого натомість.

За підсумками опитування фахівців [4, с. 7-8], негативна соціально-психологічна тенденція зростання наркотизації та алкоголізації продовжує залишатися однією з найбільш проблематичних для нашої держави. Дані негативні явища завдають величезних матеріальних та моральних збитків як суспільству в цілому, так і окремим громадянам.

Результати проведених в Україні наукових досліджень показують, що реальні масштаби вживання наркотичних та психотропних речовин, їх прекурсорів та аналогів у 2-3 рази перевищують дані офіційної статистики.

Третім соціально-психологічним фактором, який чинить, на думку фахівців [5, с. 6366], найбільший вплив на рівень молодіжної наркозлочинності, є орієнтація суспільної свідомості на примітивні моделі задоволення людських потреб. На цьому тлі у значної частини населення спостерігаються зміни світоглядних установок, ідеологічних орієнтацій.

Необхідно враховувати і такі фактори, як слабкий ступінь підтримки населенням кримінального антинаркотичного законодавства, поширення кримінальної субкультури, правовий нігілізм, вкрай низький рівень довіри до правоохоронних органів. Ці фактори доповнюють перелік основних криміногенних факторів, що сприяють збереженню високого рівня молодіжної наркозлочинності в країні. Визначення їхнього рівня в рамках аналізованого комплексу дає можливість обрати правильні напрями та засоби профілактичної та запобіжної діяльності.

Практично на один щабель із комплексом соціально-психологічних факторів кримінологи поставили і комплекс економічних факторів.

Фінансова незабезпеченість осіб молодіжної вікової категорії, безумовно, є однією з найважливіших складових комплексу, що розглядається. Сучасний стан економіки України, особливо у воєнний час, свідчить про протиріччя та особливості економічного розвитку. Все ще мають місце такі явища як безробіття, зубожіння, бездоглядність та безпритульність. Звідси й те, що матеріальний чинник не втратив свого значення у причинному комплексі, що породжує наркозлочинність, а навпаки, став акумулювати різні протиріччя соціально-економічної сфері і дедалі частіше визначати потреби, інтереси та мотиви поведінки різних молодіжних груп. Фактично криміногенне значення мають протиріччя між завищеними матеріальними потребами та можливостями їх задоволення.

Важливим фактором, що впливає на рівень молодіжної наркозлочинності, фахівці вважають безробіття, тобто відсутність зайнятості суспільно корисною працею. Серед усіх виявлених осіб у 2021 році, які вчинили наркозлочини, кількість непрацюючих і не учнів становила 57 %, щодо молодіжної вікової категорії цей показник становив 62 % [6].

Сучасний стан криміногенної обстановки в Україні, зокрема суттєвий рівень молодіжної наркозлочинності, багато в чому зумовлений запізненням правового реагування держави на розвиток криміналу. На думку більшості опитаних фахівців, такі чинники, як слабка дієвість законів у сфері боротьби з молодіжною наркозлочинністю та недосконалість правозастосовної практики щодо них, належать до найбільш значущих складових правового факторного комплексу, що детермінує злочинну поведінку представників цієї категорії [7, с. 74].

Комплекс криміногенних чи внутрішніх факторів включає широкий спектр кримінологічних проблем та соціально небезпечних явищ. Максимальний вплив на кримінальну ситуацію надають проблеми повернення осіб, які відбували покарання, в законослухняне середовище та обумовлена нею проблема кримінального рецидиву.

Дослідженням встановлено, що у 2021 році серед усіх виявлених осіб, які вчинили злочини, були раніше засуджені 32,3 %, а у віковій групі 18-29 років - 37,7 %. У ході опитування засуджених молодіжного віку 43,3 % вказали на наявність кримінального минулого, при цьому третина з них на момент останнього засудження мала дві і більше судимості.

Кримінальна організованість, кримінальні традиції та кримінальний професіоналізм - фактори, які ще більше посилюють негативні тенденції, виявлені у кримінальному середовищі молоді. Їхній сукупний аналіз дозволяє зробити прогноз подальшого розвитку молодіжної наркозлочинності, яка має груповий характер, а часом організована в руслі професійної злочинності з підтримкою кримінальних традицій [8, с. 185].

Домінування комплексу соціально- психологічних факторів, найкриміногеннішим із яких є втрата молодими людьми загальновизнаних людських ідеалів, дозволяє стверджувати про руйнування загальнолюдських ідеалів і цінностей, що існували раніше. Розглянуті в рамках даного комплексу соціально-негативних тенденцій, що виразились у зростанні наркоманії та алкоголізму, та орієнтація суспільної свідомості на примітивні моделі задоволення людських потреб, підтверджує пріоритет цього причинного комплексу порівняно з рештою.

Вивчення впливу економічних, правових, кримінальних, кримінологічних чинників на рівень молодіжної наркозлочинності дозволить визначити основні напрями запобіжної діяльності уповноважених суб'єктів.

Переваги концептуального підходу [9, с. 94-97] протидії злочинності визначають розробку проекту Концепції запобігання нарко- злочинності серед молоді, метою якої є забезпечення єдиного підходу до організації та здійснення комплексної профілактики наркотизму серед молоді. Концепцією передбачено поетапну реалізацію комплексу організаційно- правових, організаційно-практичних, науково- інформаційних та інших заходів, що здійснюються державними органами (організаціями) та громадськими інститутами щодо запобігання наркозлочинності серед молоді, а саме такі.

Організаційно-правові заходи:

вивчити та узагальнити статистичні відомості про наркозлочини, що вчиняються молоддю, а на основі отриманих даних скласти прогноз розвитку даного різновиду злочинності;

визначити причинний комплекс, який сприятиме вчиненню наркозлочинів молоддю;

вивчити практику застосування та використання покарання щодо наркозлочинців молодіжного віку;

вивчити рівень рецидиву серед осіб молодіжного віку, які відбувають покарання;

опрацювати питання про внесення змін та доповнень до чинних законодавчих актів, передбачивши:

а) збільшення кількості суб'єктів запобігання наркозлочинам серед молоді;

б) блокування та нейтралізацію основних причин та умов, що сприяють вчиненню наркозлочинів молоддю;

в) диференційований підхід при призначенні та виконанні покарання щодо осіб молодіжного віку, які вчинили наркозлочини;

г) додатковий захист прав та інтересів молоді;

д) визначити необхідність розробки та прийняття самостійного нормативно-правового акта, спрямованого на запобігання наркозлочинності серед молоді.

Науково-інформаційне забезпечення полягає у таких заходах:

організувати науковий супровід дослідження проблем запобігання наркозлочинності серед молоді. Для цього доцільно:

а) при Національній академії внутрішніх справ створити наукову лабораторію дослідження проблем запобігання наркозлочинності серед молоді, а можливо, і спеціальний факультет навчання представників Національної поліції специфіці боротьби з поширенням наркотизму;

б) акумулювати та аналізувати статистичні та інші дані про протиправні прояви у молодіжному середовищі, відстежувати їх динаміку, виявляти тенденції, прогнозувати розвиток;

в) за отриманими даними проводити постійний моніторинг причин та умов кримінальних проявів у молодіжному середовищі;

вивчати зарубіжний досвід запобігання молодіжній наркозлочинності;

розробити пропозиції щодо створення дієвої цілеспрямованої системи запобігання наркозлочинності серед молоді;

організувати проведення щорічних міжнародних та Всеукраїнських науково- практичних конференцій щодо вдосконалення форм та методів роботи з молоддю, а також щодо запобігання наркозлочинності у молодіжному середовищі;

забезпечити тісну взаємодію науки, освіти та практики.

У межах інформаційного забезпечення необхідно:

а) використовувати можливість засобів масової інформації та Інтернету для привернення уваги до проблеми наркозлочинності серед молоді;

б) організувати проведення заходів з питань запобігання різним антисоціальним проявам у молодіжному середовищі;

в) підготувати, видати та поширити відео- та друковану продукцію з питань запобігання наркозлочинності та розвитку правової культури у молодіжному середовищі.

Організаційно-практичні заходи у межах реалізації молодіжної політики:

а) активізувати діяльність молодіжних громадських об'єднань щодо роботи з молоддю, військовослужбовцями, непрацюючими особами молодіжного віку; молоддю, яка входить до групи ризику; звільненими з місць позбавлення волі, для чого необхідно забезпечити врахування інтересів, переваг та потреб усіх вікових категорій та соціальних верств молоді;

визначити діяльність із запобігання наркозлочинності серед молоді як один з основних пріоритетів державної молодіжної політики.

У межах чинної системи освіти:

переглянути та поглибити форми роботи педагогічних колективів з правового виховання молоді у закладах освіти;

ширше використовувати сучасні інтерактивні форми та методи, психолого- педагогічні прийоми, спрямовані на формування антинаркотичної культури та особистої відповідальності молоді за вчинки;

запровадити соціальний моніторинг [10, с. 423-427] учнів та студентів закладів освіти з метою своєчасного виявлення, діагностики девіантної та деструктивної поведінки в їхньому середовищі та контролю за ситуацією, що складається;

посилити взаємодію закладів освіти із представниками органів державної влади, політиками, діячами науки та культури, бізнесу, засобів масової інформації з метою формування у молоді громадянської самосвідомості, правової культури, ступеня особистої відповідальності за майбутнє країни.

У межах здійснення соціальної політики щодо сім'ї необхідно:

підвищити статус сім'ї у суспільстві через широку пропаганду у молодіжному середовищі цінностей сім'ї, материнства та батьківства, а також шляхом надання додаткових гарантій та пільг молодій сім'ї;

оптимізувати ресурс сім'ї щодо формування навичок та установок законослухняної та відповідальної поведінки молоді, а також залучення батьків до реалізації заходів запобіжної спрямованості;

підготувати для сім'ї, закладів освіти, органів охорони здоров'я, а також трудових колективів методики про форми та методи поведінки дітей, підлітків та молоді, що відхиляються, можливі заходи та способи їх нейтралізації;

створити спеціальні регіональні центри, до складу яких включити соціальних працівників, психологів, педагогів, юристів, які можуть надавати кваліфіковану допомогу сім'ям у вирішенні життєвих проблем, організовувати та проводити антинаркотичні заходи запобіжної спрямованості;

запровадити багаторівневу систему підготовки майбутніх батьків, спрямовану на формування психолого-педагогічного і юридичного базису, який буде необхідний для запобігання наркозалежності у поведінці дітей, підлітків і молоді.

Щодо трудової зайнятості необхідно:

удосконалити систему працевлаштування молоді, розширивши можливості тимчасового та постійного працевлаштування, у тому числі для учнів та студентів, а також створити сприятливі умови для реалізації молодіжного підприємницького потенціалу;

розробити програму соціалізації молоді у сільській місцевості, спрямовану на залучення, закріплення та стимулювання молодих спеціалістів;

визначити порядок виявлення молоді, яка не займається навчанням та працею, облік таких осіб у державній статистичній звітності;

передбачити додаткові гарантії та пільги для молоді щодо забезпечення їх житлом.

У межах організації дозвілля молоді необхідно:

провести моніторинг дозвілля молоді;

створити умови для повноцінного та різноманітного використання вільного часу молоддю, при цьому особливу увагу приділити представникам робітничої, сільської молоді та особам, схильним до вчинення правопорушень;

для комерційних спортивних секцій та інших гуртків запровадити 5-10 % квоту надання послуг на безоплатній основі дітям, підліткам та молоді, які перебувають у соціально небезпечному становищі;

впроваджувати альтернативні та інноваційні форми проведення дозвілля молоді, особливо екстремальних видів спорту, що викликають інтерес у молоді (альпінізм, мотоспорт, картинг, дайвінг, сноубординг, пейнтбол, страйкбол тощо);

створювати на базі установ, організацій та підприємств, незалежно від форми власності, спортивно-туристичні центри та придбання для їх функціонування відповідного інвентарю.

У межах охорони здоров'я необхідно:

підготувати та реалізувати програму антиалкогольного та антинаркотичного виховання молоді;

забезпечити спільну діяльність медичних працівників, громадських організацій, засобів масової інформації з профілактики, лікування, запобігання поширенню серед молоді ВІЛ/СНІД, наркоманії, алкоголізму, захворювань, що поширюються статевим шляхом.

У межах удосконалення діяльності Національної поліції:

- організувати поглиблену підготовку та перепідготовку співробітників Національної поліції щодо запобігання наркозлочинності серед молоді, враховуючи вікову специфіку;

розробити ефективні методики діяльності Національної поліції щодо запобігання наркозлочинності у молодіжному середовищі;

запровадити у практику проведення щорічних навчально-методичних зборів активу молодіжних загонів охорони правопорядку на базі підрозділів головних управлінь Національної поліції України з питань профілактики наркопорушень серед молоді.

У межах удосконалення роботи системи виконання покарань необхідно:

впроваджувати у практику виконання покарань нові форми нагляду за поведінкою засуджених, особливо молодіжного віку, зокрема електронний моніторинг, супутникову навігацію;

розглянути можливість встановлення для установ, у яких відбувають покарання засуджені молодіжного віку, спеціального податкового режиму з метою спрямування доходу на покращення умов їх утримання;

удосконалити систему освіти засуджених з урахуванням прогнозних потреб у робочих спеціальностях та спеціалістах як установ системи виконання покарань, так і всього ринку праці;

розробити та впровадити програму соціальної реабілітації засуджених молодіжного віку;

забезпечити надання допомоги у трудовому, побутовому, соціальному влаштуванні особам молодіжного віку, звільненим із установ виконання покарань, та здійснення інших заходів щодо їх ресоціалізації та соціальної адаптації.



Висновки

Таким чином, причини та умови молодіжної наркозлочинності умовно можна поділити на макросоціальні та мікросоціальні. Безумовно, вони перебувають між собою в діалектичному взаємозв'язку, взаємозалежності та взаємообумовленості. До першого рівня причин і умов поширення наркотиків серед молоді належать: деформації ідеологічного, соціально-культурного, соціально-економічного, соціально-медичного, соціально-побутового, організаційно-управлінського і соціально- біологічного характеру.

Прийняття Концепції запобігання наркозлочинності серед молоді дозволить, по- перше, на державному рівні загострити увагу на існування цієї проблеми та, по-друге, організувати доцільну роботу щодо зниження кримінальної активності й зараженості молодого покоління.



Список використаних джерел

1. Гладкова Є.О. Стратегія й тактика протидії наркозлочинності в Україні: монографія. Харків: Панов, 2019. 416 с.

2. Кримінологія: підручник / О.М. Джужа, В.В. Василевич, В.В. Чернєй, С.С. Чернявський та ін.; за заг. ред. В.В. Чернєя, О.М. Джужі. Київ: ФОП Маслаков, 2020. 612 с.

3. Піщенко Г., Тущенко О. Соціокультурні та геополітичні чинники поширення наркоманії та ВІЛ/СНІДу в України. Право України. 2005. № 2. С. 14-17.

4. Антинаркотична профілактика в молодіжному середовищі. Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2004. 184 с.

5. Піщенко Г.І., Мінченко С.І. Кримінологічна характеристика наркоманії в України. Право України. 2005. № 9. С. 63-66.

6. Про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Офіс Генерального прокурора України. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-osib-yaki-vchinili-kriminalni-pravoporushennya-2.

7. Прохоренко С.М. Детермінанти наркозлочинності в Україні. Митна справа. 2014. № 2 (92). Ч. 2. Кн. 1. С. 72-76.

8. Наркозлочинність (кримінологічний аналіз та протидія): навч. посіб. / Держ. ВНЗ «Ужгород. нац. ун-т», Юрид. ф-т; уклад.: Я.В. Ступник та ін. Ужгород: Гельветика, 2016. 307 с.

9. Расюк Е.В. Контроль за виконанням програм, спрямованих на запобігання вживання наркотиків. Право України. 2003. № 11. С. 94-97.

10. Кримінологія. Загальна частина: альбом-схем / авт. упор.: С.Ф. Денисов, Т.А. Денисова, С.Г. Кулик, О.С. Шеремет. Чернігів: ПАТ ПВК «Десна», 2015. 658 с.



References

1. Hladkova Ye.O. Stratehiia y taktyka protydii narkozlochynnosti v Ukraini: monohrafiia. Kharkiv: Panov, 2019. 416 s.

2. Kryminolohiia: pidruchnyk / O.M. Dzhuzha, V.V. Vasylevych, V.V. Cherniei, S.S. Cherniavskyi ta in.; za zah. red. V.V. Chernieia, O.M. Dzhuzhi. Kyiv: FOP Maslakov, 2020. 612 s.

3. Pishchenko H., Tushchenko O. Sotsiokulturni ta heopolitychni chynnyky poshyrennia narkomanii ta VIL/SNIDu v Ukrainy. Pravo Ukrainy. 2005. № 2. S. 14-17.

4. Antynarkotychna profilaktyka v molodizhnomu seredovyshchi. Kyiv: Nats. akad. vnutr. sprav, 2004. 184 s.

5. Pishchenko H.I., Minchenko S.I. Kryminolohichna kharakterystyka narkomanii v Ukrainy. Pravo Ukrainy. 2005. № 9. S. 63-66.

6. Pro osib, yaki vchynyly kryminalni pravoporushennia. Ofis Heneralnoho prokurora Ukrainy. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-osib-yaki-vchinili-kriminalni-pravoporushennya-2.

7. Prokhorenko S.M. Determinanty narkozlochynnosti v Ukraini. Mytna sprava. 2014. № 2 (92). Ch. 2. Kn. 1. S. 72-76.

8. Narkozlochynnist (kryminolohichnyi analiz ta protydiia): navch. posib. / Derzh. VNZ “Uzhhorod. nats. un-t”, Yuryd. f-t; uklad.: Ya.V. Stupnyk ta in. Uzhhorod: Helvetyka, 2016. 307 s.

9. Rasiuk E.V. Kontrol za vykonanniam prohram, spriamovanykh na zapobihannia vzhyvannia narkotykiv. Pravo Ukrainy. 2003. № 11. S. 94-97.

10. Kryminolohiia. Zahalna chastyna: albom-skhem / avt. upor.: S.F. Denysov, T.A. Denysova, S.H. Kulyk, O.S. Sheremet. Chernihiv: PAT PVK “Desna”, 2015. 658 s.

Размещено на Allbest.ru

...