Особливості накладення та зняття арешту з майна боржників органами примусового виконання в умовах військового стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний інститут публічного права

Особливості накладення та зняття арешту з майна боржників органами примусового виконання в умовах військового стану

Федорченко Р.А. -- аспірант

В статті розглянуто особливості накладення та зняття арешту з майна боржників органами примусового виконання в умовах військового стану. Також, в статті проаналізовано роботу державних органів в умовах військового стану та виділено нормативно-правові акти на підставі яких регулюється здійснення видаткові операції з рахунків фізичних осіб, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту. Внесено пропозиції, щодо вирішення проблемних питань, котрі виникають при взаємодії банківських установ та органів примусового виконання під час накладення та зняття арешту з рахунків громадян України.

Ключові слова: військовий стан, виконавче провадження, накладення арешту, зняття арешту, спеціальний рахунок, спеціалізований рахунок.

В статье рассмотрены особенности наложения и снятия ареста с имущества должников органами принудительного исполнения в условиях военного положения. Также, в статье проанализирована работа государственных органов в условиях военного положения и выделены нормативно-правовые акты на основании которых регулируется осуществление расходных операций со счетов физических лиц, на средства которых наложен арест органами государственной исполнительной службы, частными исполнителями, без учета такого ареста. Внесены предложения по решению проблемных вопросов, возникающих при взаимодействии банковских учреждений и органов принудительного исполнения при наложении и снятии ареста со счетов граждан Украины.

Ключевые слова: военное положение, исполнительное производство, наложение ареста, снятие ареста, специальный счет, специализированный счет.

Characteristics of Imposing and Removing Arrests Debtors ' Property by Enforcement Authorities during the Conditions of Martial Law

R.A. Fedorchenko -- PhD student, Research and Scientific Institute for Public Law (2 a Heorhiia Kirpy Street, Kyiv, 03055, Ukraine)

The article examines the features of the imposition and removal of seizure from debtors' property by law enforcement agencies under military law. Also, the article analyzes the work of state bodies in the conditions of martial law and highlights the normative legal acts on the basis of which the execution of expenditure transactions from the accounts of individuals whose funds have been seized by the state executive service bodies, private executors, without taking into account such seizure, is regulated. Official resources.

Gaps in the operation of the automated system of executive proceedings are taken into account when carrying out the arrest of funds within the amount of debt under executive documents.

The concept of a special and specialized debtor's account, which is subject to arrest by the enforcement authorities, was studied and the current legislation regulating this concept was characterized.

The mechanism of interaction between banking institutions and law enforcement agencies during the imposition of arrests and their removal is highlighted. The shortcomings in the work of banking institutions that arise when opening special and specialized accounts of citizens are analyzed.

The problem of the procedural possibility of recognizing the account to which the salary funds are received, as the one on which it is forbidden to impose a seizure, has been established. The position of the Supreme Court of Ukraine regarding the target status of salary funds that go to accounts without special or specialized status has been analyzed.

Proposals have been made to solve problematic issues that arise during the interaction of banking institutions and law enforcement agencies during the imposition and removal of seizures from the accounts of Ukrainian citizens.

Keywords: martial law, enforcement, imposing arrests, removing arrests, special account, specialized account.

Вступ

Постановка проблеми. Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців та є завершальною стадією судового провадження. В ході примусового виконання відкривається виконавче провадження, під час якого виконавець застосовує заходи примусового виконання. Одним з яких є арешт майна (коштів) боржника. В ході накладення арештів виникають проблеми із законністю таких арештів накладених на рахунки, котрі чинне законодавство встановлює, як рахунки які не підлягають арешту та списанню коштів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій показує, що дослідженням особливостей примусового виконання виконавчих документів, а також як один із заходів примусового виконання арешт майна розглянуто в працях В.Шерстюка, Д.Притихи, С.Щербак, М. Треушникова, Н.Вареник, С.Фурси, В.Кузнецова та інших науковців.

Мета статті полягає в комплексному дослідженні сучасних умов здійснення арештів рахунків боржників в умовах військового стану, а також розглянення правових питань зняття арешту із зарплатних рахунків фізичних осіб громадян України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Починаючи з 24.02.2022 року наша країна дає відсіч агресії Російської Федерації спрямованої на знищення сувернітету та цілісності української державності. Таким чином 24.02.2022, президент України своїм указом №64/2022 [1] на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановив ввести в Україні воєнний стан. кошти арешт державний військовий

Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» [2] воєнний стан передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Для підтримання громадян нашої держави в умовах війни Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 02.03.2022р. № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» [3] ухвалив рішення, що українці на рахунки яких було накладено арешт органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, можуть користуватися своїми коштами, у разі якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищувала сто тисяч гривень.

На підставі вищезазначеного 15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон № 2129- IX [4] в якому внесла зміни до прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» та тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України наддала право фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень.

Однак, в ході примусового виконання виконавчих документів уповноваженими особами часто допускалися помилки під час винесення постанов про накладення арешту на кошти боржників, а саме для пришвидшення своєї роботи виконавці могли накладувати арешти не в межах суми боргу, а на всі кошти. Таким чином банківська установа, котра наклала арешт коштів, не може зняти обмеження в користуванні коштами так як виконавець допустив помилку під час винесення постанови.

Єдиним варіантом вирішення вищезазначеної проблеми є оскарження дій виконавця в судовому порядку та зобов'язання державного виконавця виправити помилку шляхом винесення відповідної постанови.

В той же час, залишається актуальною проблема накладення арештів на рахунки боржників, котрі відкриті для отримання заробітної плати та зняття таких арештів.

Відповідно до ч.1 ст. 2, ч.2 ст.10 Конвенції про захист заробітної плати [6] - заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї. Також слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [7] заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає такий документ.

Вимогами абз.2 ч.2 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» [5] забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» [5] підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Під час звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця згідно ч.3 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» [5] не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Дана норма закону не передбачена для боржника фізичної особи, тому банк не надає виконавцю інформації про його рахунки із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Під час винесення постанови про арешт коштів, в більшості випадків, державний виконавець не має жодної інформації про наявні в банківській установі рахунків відкритих боржником, а отримує її уже після накладення арешту, в той же час, в постанові про арешт коштів державний виконавець постановляє накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а отже, під час накладення арешту на рахунки боржника, банк несе відповідальність за накладення арештів на кошти що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Водночас з вищезазначеним, слід враховувати, що банк може не мати технічної можливості відкрити окремий рахунок для зарахування винятково таких коштів. Тому рахунок, який відкривається, є звичайним поточним рахунком. Тобто це рахунок фізичної особи для власних потреб, на нього можуть зараховуватися будь-які кошти, а не тільки кошти цільового призначення такі як заробітна плата. Це регламентується Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів від 12.11.2003 № 492 [8] .

Зняття арешту з коштів, що складають зарплату, здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» [5] на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до ч.2 указаної статті.

Для боржника надання підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків.

У випадках, коли арешт виконавцем не знято, боржник у відповідності до вимог ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» [5] може відновити свої порушені шляхом оскарження вищезазначеної постанови у судовому порядку або до безпосереднього начальника якому підпорядкований виконавець.

Додатково слід зазначити, що згідно правової позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц, якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можемо зробити висновок, що для вирішення викладених в статті проблем потрібно: по-перше, зобов'язати банківські установи відкривати для зарахування заробітної плати, соціальних виплат та інших виплат, стягнення з яких заборонено або обмежено законом окремі рахунки з спеціальним призначенням, для виключення можливості їх незаконного арешту; по-друге, органам примусового виконання заборонити накладення арешту на всі кошти боржника, та виключити цю можливість з автоматизованої системи виконавчого провадження; по-третє, внести зміни до Закону України «Про виконавче провадження» де розширити ст.48 пунктом, який заборонятиме накладення арештів на рахунки боржників, котрі використовуються для зарахування заробітної плати, соціальних виплат та інших виплат, стягнення з яких заборонено або обмежено законом.

Список використаних джерел

1. Про введення воєнного стану в Україні: Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/64/2022#Text.

2. Про правовий режим воєнного стану: Закон України № 389-VIII від 12.05.2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text.

3. Розпорядження Кабінету міністрів України № 198-р від 02.03.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-2022-%D1%80#Text.

4. Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»: Закон України № 2129-IX від 15.03.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text.

5. Про виконавче провадження: Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text.

6. Конвенція про захист заробітної плати № 95 від 23.06.1992. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_146#Text.

7. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text.

8. Інструкція про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків затверджена Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 162. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0162500-22#Text.

References

1. Pro vvedennia voiennoho stanu v Ukraini: Ukaz Prezydenta Ukrainy №64/2022 vid 24.02.2022. URL: https://zakon. rada.gov. ua/laws/ show/64/2022#Text.

2. Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu: Zakon Ukrainy № 389-VIII vid 12.05.2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text.

3. Rozporiadzhennia Kabinetu ministriv Ukrainy № 198-r vid 02.03.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-2022-%D1%80#Text.

4. Pro vnesennia zminy do rozdilu XIII “Prykintsevi ta perekhidni polozhennia” Zakonu Ukrainy “Pro vykonavche provadzhennia”: Zakon Ukrainy № 2129-IX vid 15.03.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20#Text.

5. Pro vykonavche provadzhennia: Zakon Ukrainy vid 02.06.2016 № 1404-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text.

6. Konventsiia pro zakhyst zarobitnoi platy № 95 vid 23.06.1992. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_146#Text.

7. Konventsiia pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text.

8. Instruktsiia pro poriadok vidkryttia ta zakryttia rakhunkiv korystuvacham nadavachamy platizhnykh posluh z obsluhovuvannia rakhunkiv zatverdzhena Postanovoiu Pravlinnia Natsionalnoho banku Ukrainy 29.07.2022 № 162. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0162500-22#Text.

Размещено на Allbest.ru