Сучасний конституціоналізм України в умовах європеїзації вітчизняного права
Україна як складова єдиного європейського демократичного простору. Огляд парадигми конституціоналізму в умовах перманентного конституційного транзиту. Аспекти термінологічної проблематики конституційного транзиту як умови європеїзації вітчизняного права.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.08.2023 |
| Размер файла | 16,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сучасний конституціоналізм України в умовах європеїзації вітчизняного права
Бєлов Д.М.,
доктор юридичних наук, професор, професор кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,
Заслужений юрист України
Бєлова М.В.,
доктор юридичних наук, доцент кафедри конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Бєлов Д.М., Бєлова М.В. Сучасний конституціоналізм України в умовах європеїзації вітчизняного права.
В статті зазначено, Україна була і залишається складовою єдиного європейського демократичного простору. Враховуючи сумні уроки минулого, ми будемо йти шляхом широкого громадського діалогу і легітимних рішень. Подальший конституційний транзит України буде пов'язаний лише з посиленням представницької демократії та зміцненням місцевого самоврядування, гарантіями захисту прав і свобод людини. Таким чином, Україна переживає сьогодні епоху глобальних та стрімких змін, що перетворюють основи суспільного життя й звичні парадигми конституційного мислення (мова йде не просто про ті чи інші зміни, а про такі трансформаційні процеси, що стосуються саме рівня сутнісних характеристик суспільства, яке проходить етап конституційного транзиту).
Вказується, у вітчизняній науці конституційного права науково-теоретичний аналіз парадигми конституціоналізму в умовах перманентного конституційного транзиту, як правило, поширюється лише на елементи змісту конституціоналізму, окремі інституціональні складові його системи.
Висвітлено окремі особливості конституційного транзиту в Україні і, як наслідок, реалізації нової парадигми конституціоналізму в умовах європеїзації вітчизняного права. Автор досліджує окремі аспекти термінологічної проблематики конституційного транзиту як умови європеїзації вітчизняного права. В результаті зробленого дослідження, категорію «конституційний транзит» як умова європеїзації сучасного українського права варто розглядати як стан переходу конституціоналізму Української держави, з одного стану до іншого, викликаного необхідністю зближення національного конституційного законодавства із правом Європейського союзу. Зазначається, що такий стан переходу, його проходження не є однолінійним процесом, а може носити багатовекторний характер розвитку. Тобто конституційний транзит може охоплювати усі типи перехідних станів конституціоналізму з точки зору суттєвої зміни їх характеру: не тільки від авторитаризму до демократії, але, навпаки, у відповідності з національними соціокультурними й політичними особливостями, цінностями, звісно, із врахуванням передових наукових світових досягнень.
Ключові слова: європеїзація права, державна політика, конституційний транзит, Конституція України, конституційна реформа, розподіл державної влади, парадигма конституціоналізму.
Byelov D.M., Bielova M.V. Modern constitutionalism of Ukraine in the conditions of euro- peization of native law.
The article states that Ukraine was and remains a component of the single European democratic space. Taking into account the sad lessons of the past, we will follow the path of broad public dialogue and legitimate decisions. The further constitutional transit of Ukraine will be connected only with strengthening of representative democracy and strengthening of local selfgovernment, guarantees of protection of human rights and freedoms. Thus, today, Ukraine is experiencing an era of global and rapid changes that are transforming the foundations of social life and the usual paradigms of constitutional thinking (we are not just talking about one or another change, but about such transformational processes that relate precisely to the level of the essential characteristics of the society that is passing through the stage constitutional transit).
It is indicated that in the domestic science of constitutional law, the scientific-theoretical analysis of the paradigm of constitutionalism in the conditions of permanent constitutional transit, as a rule, extends only to elements of the content of constitutionalism, individual institutional components of its system.
Particular features of the constitutional transit in Ukraine and, as a consequence, the implementation of a new paradigm of constitutionalism in the conditions of the Europeanization of national law are highlighted. The author examines certain aspects of the terminological issues of constitutional transit as a condition for the Europeanization of domestic law. As a result of the research, the category «constitutional transit» as a condition of the Europeanization of modern Ukrainian law should be considered as a state of transition of the constitutionalism of the Ukrainian state, from one state to another, caused by the need for convergence of national constitutional legislation with the law of the European Union. It is noted that such a state of transition, its passage is not a linear process, but can have a multi-vector nature of development. That is, constitutional transit can cover all types of transitional states of constitutionalism from the point of view of a significant change in their character: not only from authoritarianism to democracy, but, on the contrary, in accordance with national sociocultural and political features, values, of course, taking into account advanced scientific world achievements.
Key words: Europeanization of law, state policy, constitutional transit, Constitution of Ukraine, constitutional reform, distribution of state power, paradigm of constitutionalism.
Постановка проблеми
Безсумнівно, Україна була і залишається складовою єдиного європейського демократичного простору. Враховуючи сумні уроки минулого, ми будемо йти шляхом широкого громадського діалогу і легітимних рішень. Подальший конституційний транзит України буде пов'язаний лише з посиленням представницької демократії та зміцненням місцевого самоврядування, гарантіями захисту прав і свобод людини.
Таким чином, Україна переживає сьогодні епоху глобальних та стрімких змін, що перетворюють основи суспільного життя й звичні парадигми конституційного мислення. Зазначимо, що мова йде не просто про ті чи інші зміни, а про такі трансформаційні процеси, що стосуються саме рівня сутнісних характеристик суспільства, яке проходить етап конституційного транзиту.
Отже, актуальність нашого дослідження зумовлена тим, що у вітчизняній науці конституційного права науково-теоретичний аналіз парадигми конституціоналізму в умовах перманентного конституційного транзиту, як правило, поширюється лише на елементи змісту конституціоналізму, окремі інституціональні складові його системи.
Ступінь дослідження. Слід відзначити, що спеціально теорія та історія конституціоналізму, а також питання конституційного транзиту в Україні досліджувалася такими вітчизняними ученими, як: Ю. Бисага, А. Георгіца, В. Кампо, А. Крусян, О. Мироненко, М. Орзіх, М. Савчин, І.Словська, Н. Стецюк, П. Стецюк, В. Шаповал, С. Шевчук, Ю. Шемшученко та ін. Саме тому, метою даної статті є необхідність надати функціональну характеристику європеїзації конституційних моделей влади як інституціональної складової парадигми сучасного українського права (конституційний транзит).
Виклад основного матеріалу
Наприкінці другого десятиліття незалежності українське суспільство постало перед низкою гострих проблем у багатьох сферах життя країни: ознаки хронічної нестійкості демократії, відсутність потенціалу для розширеного відтворення в межах наявної моделі економічного розвитку, кризові тенденції у вітчизняному культурному просторі. Зазначене свідчить про вичерпаність пострадянської матриці розвитку країни, сутність якої полягала в механічному поєднанні інсти- туціональних зразків країн розвинутої демократії з радянськими суспільними інститутами, практиками та цінностями. Результатом цього стало формування гібридних форм, які суттєво ускладнюють дальшу демократизацію українського суспільства, його економічний та культурний розвиток тощо.
Звідси, Україна потребує кардинальних змін у різних сферах суспільного життя, здійсненню яких, зокрема, покликані сприяти конституційні реформи. Їх стратегічною метою є формування нової системи суспільних відносин, трансформація ціннісних засад життя українського соціуму. Очікувані зміни, у свою чергу, потребують ін- ституціоналізації - ключове значення тут належить Конституції як Основному Закону країни. За нових умов набувають актуальності питання адекватності Основного Закону новій системі суспільних відносин, яка має постати як результат реформ, можливих напрямів зміни Конституції, пошуку довгострокового суспільного консенсусу навколо конституційних норм. З огляду на це, очевидною є необхідність подальшої роботи над змінами до Конституції відповідних політичних інститутів, політичної еліти, суспільства в цілому, вироблення змін до Конституції шляхом широкого суспільного діалогу та їх оформлення через передбачені Конституцією правові механізми [1, с. 5].
Ми пишемо Конституцію на віки, - не втомлювався повторювати голова робочої групи першої Конституційної комісії, корифей української юридичної науки Л. Юзьков [2, с. 23]. Чи вірив він насправді в ці слова? Може, й так, хоча не міг не розуміти, що плід компромісу в епоху політичного зламу потребуватиме подальших змін. І ми всі були свідками певних метаморфоз із трансформації й відновлення Конституції. Однак життя триває, суспільні процеси виносять на порядок денний питання про оновлення Основного Закону, оскільки «ідеальний» він загалом розв'язує проблеми державотворення, однак через деякі «деталі», «дрібниці» (з яких, як відомо, власне, й складається життя) подеколи опиняється в глухому куті. Породжуються настільки непередбачувані управлінсько-правові химери, що суспільство, замість наближатися, віддаляється від характеристики «громадянське» з космічною швидкістю. І світ час від часу вказує нам: межу цивілізованості порушено [2, с. 23].
Як зазначив В. Шаповал, українська Конституція 1996 року була розроблена й ухвалена як Основний Закон держави, а не громадянського суспільства [3] (як це мало б бути). Тому її регулятивний потенціал з самого початку мав обмежені часово-просторові рамки. В якості Основного Закону на транзитний період Конституція України виявилися цілком придатною. Проте протягом 16 років свого інтенсивного застосування вона майже вичерпала притаманні їй позитивні регулятивні властивості. Конституція 1996 року була розрахована на посттоталітарну державу й суспільство, але виявилася функціонально недосконалою в умовах ширшої політичної свободи, економічного ринку й зростаючої активності громадянського суспільства.
Колишні республіки СРСР, які отримали незалежність у 1991 році, пройшли тривалий шлях політичної та соціально-економічної трансформації. У політичній науці прийнято говорити про конституційний транзит від тоталітаризму колишнього СРСР до плюралістичної демократії західного зразка, до якої ми прагнемо ось уже більше 20 років.
Шукаючи відповіді на запитання, чому ми змінюємо Конституцію і в який спосіб це робити, які сутнісні та ситуативні чинники впливають на конституційні перетворення, які уроки з цього можна винести, як конституційні зміни мають кореспондуватися з іншими суспільними реформами, перш за все, на наш погляд, варто звернути увагу на проблеми власне конституційного транзиту в новітній історії України [1, с. 6].
Важливо відзначити, однак, що в теорети- ко-методологічному плані було б некоректно зводити до описаного вище й справді спрощеного та поверхневого розуміння «парадигми конституційного транзиту» весь зміст порівняльних досліджень конституційних трансформацій в Україні після здобуття нею незалежності. Транзитологія як дисципліна, що вивчає закономірності різноманітних і різноспрямованих конституційних трансформацій сучасності, не ставить за мету побудову загальноприйнятних й універсальних матриць демократизації. Центральне для цієї дисципліни поняття конституційного транзиту об'єднує будь-які за формою та змістом процеси переходу від колишнього, недемократичного, стану України як держави, до іншого. Так, протягом більше ніж двох десятиліть розвитку конституційної транзитоло- гії в якості кінцевого результату «переходу», зазвичай, постулював той або інший різновид демократичного устрою, тоді як дійсність показала, що цей результат рідко досяжний. Але фіаско ілюзій транзитологічної телеології аж ніяк не означає руйнування самої предметної галузі порівняльних досліджень сучасних конституційних трансформацій [5, с. 64].
Висновки
Таким чином, у контексті вищенаведеного, категорію «конституційний транзит» як умова європеїзації сучасного українського права варто розглядати як стан переходу конституціоналізму Української держави, з одного стану до іншого, викликаного необхідністю зближення національного конституційного законодавства із правом Європейського союзу. Зазначимо, що такий стан переходу, його проходження не є однолінійним процесом, а може носити багатовекторний характер розвитку. Тобто конституційний транзит може охоплювати усі типи перехідних станів конституціоналізму з точки зору суттєвої зміни їх характеру: не тільки від авторитаризму до демократії, але, навпаки, у відповідності з національними соціокультур- ними й політичними особливостями, цінностями, звісно, із врахуванням передових наукових світових досягнень.
Список використаних джерел
конституційний європеїзація право
1. Проблеми конституційного транзиту в Україні / С.О. Янішевський, О.А. Фісун [та ін.]; за ред. В.М. Яблонського, С.О. Яні- шевського. К. : НІСД, 2011. 52 с.
2. Писаренко С. Ми пишемо конституцію навіки. Віче. 2010. № 3. С. 23-25.
3. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн : підручник. К.: АртЕк, Вища школа, 1997. 611 с.
4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституцій- ності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010. Офіційний вісник України від 01.10.2010 р., / № 72/1 Спеціальний випуск; № 77, 2010, стор. 7, стаття 2597, код акту 52893/2010
5. Мельвиль А.Ю. О траекториях посткоммунистических трансформаций. Полис. 2004. № 2. С. 64-75.
6. Бисага Ю.М., Бєлов Д.М. Перегляд основного закону (теоретичні аспекти). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». Випуск 8. Ужгород: Ліра. 2007. С. 69-74.
7. Бєлов Д.М. Конституційний транзит в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». Випуск 20. Частина 1. Том 1. Ужгород. 2012. С. 133-135.
8. Бєлов Д.М. Конституціоналізм в Україні в умовах єдиного європейського демократичного простору. Порівняльно-аналітичне право. № 3. Частина 1. 2013 р. С. 92-93.
9. Бисага Ю.М., Бєлов Д.М., Палінчак М.В., Решетар І.В., Сідак М.В. Вступ доправа Європейського союзу : навч. посібник. [під заг. ред. проф. Бисаги Ю.М. та проф.Бєло- ва Д.М.]. Ужгород, 2013. 216 с.
10. Моца А.А., Бєлов Д.М., Бисага Ю.М. Теоре- тико-правові засади європейської інтеграції України: монографія. Ужгород: «Ліра». 2015. 280 с.
11. Правовий простір держави: окремі доктри- нальні засади. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. 2021. Випуск 66. С. 46-50.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Ознаки джерел права, їх види в різних правових системах. Особливості та види джерел Конституційного права України, їх динаміка. Конституція УНР 1918 р. - перший документ конституційного права України. Конституційні закони як джерела конституційного права.
курсовая работа [71,1 K], добавлен 14.06.2011Джерело права як форма існування правових норм. Сутність та зміст системи сучасних джерел конституційного права України, виявлення чинників, які впливають на її розвиток. Характерні юридичні ознаки (кваліфікації) джерел конституційного права, їх види.
реферат [43,5 K], добавлен 11.02.2013Поняття, предмет і метод конституційного права України. Особливості конституційного права, як галузі національного права України. Розвиток інституту прав і свобод людини та громадянина. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні.
реферат [32,4 K], добавлен 29.10.2010Поняття конституційного права України як галузі права. Роль конституційного права України в системі права України. Ідея народного суверенітету як джерела Конституції. Принцип народного представництва і верховенства парламенту. Рівність усіх перед законом.
реферат [25,0 K], добавлен 24.02.2011Історичні передумови становлення Конституційного права як самостійної галузі права. Розвиток науки Конституційного права в Україні: предмет, методи, характеристика. Основні чинники розвитку конституційно-правових норм на сучасному етапі державотворення.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 27.04.2016Поняття конституційного ладу та його засад. Склад принципів, що становлять засади конституційного ладу України. Конституційна характеристика української держави. Демократичні основи. Економічні та духовні аспекти основ конституційного ладу України.
курсовая работа [49,2 K], добавлен 29.10.2008Правове регулювання конституційного права України. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України та гарантії їх дотримання. Основи конституційно–правового статусу людини і громадянина. Зв’язок між конституційним і фінансовим правом.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 08.12.2013Правова природа та основні види рішень Конституційного Суду України як джерело фінансового права, визначення їх місця, ролі та значення в системі джерел фінансового права України. Основні концепції Конституційного Суду з питань публічних фінансів.
дипломная работа [118,5 K], добавлен 10.06.2011Огляд системи основних організаційних і процесуальних дій Конституційного Суду України. Проблематика його правосуб’єктності, притаманних для цього органу засобів забезпечення конституційного ладу. Межі офіційного тлумачення Конституції і законів України.
реферат [26,7 K], добавлен 09.02.2014Характеристика Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Історія створення, склад і порядок формування, функції та повноваження Конституційного Суду України; Порядок діяльності та аналіз практики його діяльності.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 26.02.2009Конституційне право, його особливості та місце в системі законодавства. Народовладдя в Україні та форми його здійснення. Громадянство України як один з інститутів конституційного права. Права, свободи, обов'язки громадян України. Безпосередня демократія.
презентация [20,2 K], добавлен 13.12.2013Сутність, структурні та функціональні особливості методу конституційного регулювання. Методологія конституційно-правових досліджень. Джерела конституційного права України, конституційно-правові норми. Інститут конституційного оформлення народовладдя.
курсовая работа [41,8 K], добавлен 09.08.2014Історія становлення Конституційного Суду України, його значення. Права та обов'язки цього органу державної влади, основні напрямки і види діяльності, що здійснюється відповідно до правової охорони Конституції та здійснення конституційного правосуддя.
реферат [24,0 K], добавлен 28.04.2014Конституційний Суд України та його місце в механізмі державної влади. Склад і порядок формування Конституційного Суду України. Повноваження Конституційного Суду. Процедура розгляду справ. Рішення та висновки Конституційного Суду та їх юридичні наслідки.
реферат [29,9 K], добавлен 19.06.2015Визначення змісту термінів та співвідношення понять "конституційне право" і "державне право". Предмет та метод конституційного права як галузі права. Види джерел конституційного права, їх юридична сила. Суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин.
контрольная работа [26,1 K], добавлен 05.10.2009Конституціоналізм - найважливіший з принципів ліберальної демократії. Норми писаної конституції - найвища в державі юридична сила порівняно з іншими джерелами права. Розвиток теорії конституціоналізму та правової соціальної держави на початку XX ст.
реферат [19,2 K], добавлен 28.01.2009Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Порядок формування конституційного Суду і його склад. Функції та повноваження Конституційного Суду України. Порядок діяльності Конституційного Суду України.
курсовая работа [27,3 K], добавлен 12.08.2005Поняття і види конституційного правосуддя. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України та його суддів як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Форми звернення до Конституційного суду, правова природа та значення його актів.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 06.12.2010Сутність та порядок формування Конституційного Суду України. Основні принципи його діяльності, функції і повноваження. Вимоги до суддів Конституційного Суду. Форми звернень до Конституційного Суду України: конституційне подання, звернення, провадження.
курсовая работа [27,3 K], добавлен 19.07.2014Роль юридичних актів, що приймаються органом конституційної юрисдикції. Особливості актів Конституційного Суду України, юридичний характер його рішень та висновків. Розуміння актів органу судового конституційного контролю як судового прецеденту.
реферат [14,3 K], добавлен 26.07.2011
