Міжнародно-правове регулювання використання безпілотних літальних апаратів цивільного призначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародно-правове регулювання використання безпілотних літальних апаратів цивільного призначення

Невара Л.М., кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного, цивільного та комерційного права; Гарбар С., здобувачка вищої освіти IV курсу спеціальності 293 Міжнародне право Державного торговельно-економічного університету

Анотація

Безпілотні літальні апарати стають дедалі доступнішими, і їх використання у різних сферах господарської, наукової діяльності зростає з кожним днем. За останній період часу використання безпілотних літальних апаратів у світі стало актуальним, але, нажаль, більшість користувачів не розуміють важливості знання законодавства щодо використання цих пристроїв. В більшості, використання безпілотних літальних апаратів є не правомірним та з грубими порушеннями, що призводить до відповідних негативних наслідків. В залежності від сфер застосування змінюються набір функції, вага, призначення - від військових сфер із конкретними місіями до цивільних. Розгалуженість сфер використання безпілотних літальних апаратів набирає обертів, що потребує удосконалення міжнародно-правової та національно-правової бази. Сфера їх застосування досить широка.

Вони можуть моніторити дорожню ситуацію, як міську, так і на віддалених ділянках, вести контроль за пожежною ситуацією в лісах або за паводковими водами в регіонах, гасити пожежі, доставляти пошту і багато іншого. Вже зараз безпілотна авіація зайняла одне з головних місць в світі. Це можна пояснити тим, що при використанні безпілотних літальних апаратів не потрібні людські ресурси, а отже ніхто не піддає своє життя небезпеці. А також тим, що у них дуже широкий спектр застосування в сфері безпеки, охорони здоров'я, розваг, але найбільше використовується цей пристрій у збройних конфліктах, що викликає занепокоєння з гуманітарної, правової та інших точок зору. І все більше виникає питання правового забезпечення їх використання.

У статті досліджується міжнародно-правове регулювання використання безпілотних літальних апаратів у цивільній авіації. А також проведений порівняльний аналіз правового регулювання використання безпілотних літальних апаратів у національному законодавстві різних держав, і безпосередньо, у законодавстві України. Проаналізовано основні документи щодо використання безпілотних літальних апаратів в міжнародному праві.

Ключові слова: безпілотний літальний апарат, дистанційно пілотоване повітряне судно, цивільна авіація, Чиказька конвенція, міжнародно-правове регулювання, національне законодавство, ІКАО.

Вступ

Стрімке використання безпілотних літальних апаратів (далі - БПЛА) почалось не так давно. Всього майже 10 років тому більша половина людства навіть не знала, що таке БПЛА, а вже зараз навіть найменші жителі світу знають про ці «чудо» пристрої все - від будови до траєкторій польоту. Одним із головних факторів, що пришвидшили використання БПЛА масово людством, а не окремими спеціальними категоріями, є пандемія короно вірусу в 2019 році та збройний конфлікт в Україні. Саме така скрутна ситуація у світі різко підвищила актуальність вирішення логістичних задач в умовах надзвичайних та військових ситуацій за допомогою БПЛА. За останні роки застосування БПЛА набуло значної активності.

Актуальність цієї теми полягає в тому, що правове забезпечення використання БПЛА є не достатньо врегульованим. Правила використання БПЛА закріплено в небагатьох міжнародних конвенціях і угодах, а на національному рівні - законодавчих та нормативно-правових актах. Така ситуація не розкриває повноти правового використання пристроїв та відповідальності за їх використання не за законом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання правового врегулювання використання безпілотних літальних апаратів на міжнародному та національнім рівнях є об'єктом дослідження багатьох наyковців. Цій проблематиці присвячені праці відомих науковців, таких як: Білоус В.В., Гогонянц С.Ю., Григоров О.М., Дудуш А.С., Коллер Ю.С., Пономаренко А.В., Примак РМ. Проценко М.М., Резніченко О.А., Станкевич С.А., Тютюнник В.О. та ін.

Незважаючи на досить велику кількість публікацій, а також враховyючи деякі зміни в законодавстві, що відбуваються майже кожного року, питання міжнародно-правового регулювання використання безпілотних літальних апаратів потребують додаткового розгляду.

Результат дослідження

Основним документом, який регулює діяльність цивільної авіації є Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька Конвенція), підписана у 1944 році. Вона регламентує мiжнароднi польоти цивільних повітряних суден у міжнародному і суверенному національному повітряному просторах задля забезпечення їхньої ефективності і безпеки. Саме ця Конвенція стала основним міжнародно-правовим «рамковим» документом, який регулює використання безпілотних літальних апаратів. Наразі учасницями Чиказької конвенції є 193 держави-члени ООН.

Поняття «безпілотний повітряний літальний апарат» (далі - БПЛА) не має єдиного визначення у міжнародно-правових актах та працях дослідників. ІКАО визначає БПЛА і коротко - як повітряне судно, що функціонує без пілота на борту [1, с. 10], і більш розгорнуто - як безпілотне повітряне судно, яке виконує політ без командира повітряного судна на борту і або повністю дистанційно керується з іншого місця (із землі, борту іншого повітряного судна, космосу), або запрограмоване і повністю автономне [2, с. 42]. Це визначення було схвалене 35-ю сесією Асамблеї ІКАО в 2004 р. [3, с. 3].

У Регламенті ЄС № 2018/1139 визначено (ст. 3), що безпілотне повітряне судно - це будь-яке повітряне судно, яке експлуатується або призначене для автономної експлуатації або дистанційного керування без пілота на борту [3].

Втім, всі підходи щодо визначення поняття БПЛА, передбачають, що особа, відповідальна за управління літальним апаратом, не перебуває на борту. При цьому, як і будь-яке інше повітряне судно, БПЛА мають завжди керувати безпечно, по відношенню як до інших суден, що перебувають у повітрі, так і для людей та об'єктів (майна) на землі [4].

За Чиказькою конвенцією (ст. 8) політ БПЛА у повітряному просторі держави є можливим лише за спеціальним дозволом держави-учасниці Конвенції в районах, відкритих для польотів цивільних повітряних суден. Крім того, у Конвенції говориться про те, що БПЛА повинен використовуватись у повітряних коридорах так, щоб забезпечити безпеку цивільних авіаційних перевезень.

У Додатках до Конвенції зазначено стандарти та правила для ліцензування пілотів, операцій та льотної придатності повітряних суден. Відповідні зміни до Додатка 2 «Правила польотів» і Додатка 7 «Національні і реєстраційні знаки повітряних суден» до Чиказької конвенції 1944 р. були внесені у 2012 р. Так, у Додатку 2 зазначено, що дистанційно пілотовані повітряні судна (ДППС) експлуатуються таким чином, щоб звести до мінімуму небезпеку для осіб, майна та інших повітряних суден. Зміст цієї норми розкривається в Доповненні 4 «Дистанційно пілотовані авіаційні системи» (ДПАС) до Додатка 2. Для участі ДПАС в міжнародній аеронавігації та здійснення міжнародного польоту дистанційного пілотованого повітряного судна необхідно мати належний дозвіл з боку держави, з території якої здійснюється зліт ДППС і держави, на території якої цей політ виконуватиметься. Політ над відкритим морем вимагає узгодження з відповідним органом управління повітряним рухом. ДПАС експлуатуються згідно з умовами, визначеними державою реєстрації, державою експлуатанта і державою(ами), де буде виконуватися політ (Додатка 2) [5].

Великим кроком у правовому врегулюванні використання БПЛА була попередня нарада ІКАО по БПЛА, яка відбулася у 2006 р. На цій нараді вирішувалась роль ІКАО в розробці нормативної бази для БПЛА - лише частина вимог до використання БПЛА будуть мати статус Стандартів і Рекомендованої практики (SАRPS) ІКАО. Для надання допомоги ІКАО у виконанні поставлених завдань, Комісія з повітряної навігації на 2-му засіданні своєї 175-ї сесії, що проходила у 2007 році, затвердила створення Дослідницької групи з розробки стандартів щодо використання дистанційно пілотованих авіаційних систем (ДПАС / RPАS) [6].

За декілька років була напрацьована правова база, і у 2011 році було роз'яснено загальні принципи використання БПЛА. Загалом було зазначено, що БПЛА є авіаційними суднами, тому всі основі правові норми цивільної авіації також поширюються і на ці пристрої. Також було допрацьовано Доповнення до Чиказької конвенції і внесені зміни до неї. У них було зазначено, що БПЛА повинні бути обов'язково сертифіковані за вимогами безпеки та керуватись ліцензованим пілотом і перебувати під контролем сертифікованого оператора.

Стрімкий розвиток використання БПЛА зумовлює деяке відставання у правовому забезпеченні в багатьох країнах. Для безпечного та раціонального використання БПЛА, деякі держави розробляють власну нормативно-правову базу. У більшості держав найбільші обмеження припадають на комерційне використання БПЛА. У деяких країнах це означає, що комерційне використання повністю заборонено. Але така заборона присутня в меншій кількості держав, і більшість держав дотримуються принципу використання комерційних БПЛА на законних підставах.

За класифікацією ІКАО виділяє два види БПЛА: 1) ті, що повністю дистанційно управляються з іншого місця (з землі, борту іншого повітряного судна, космосу); 2) ті, що запрограмовані та повністю автономні. Ця класифікація безпосередньо впливає на правовий режим використання БПЛА.

У США комерційне використання БПЛА потребує спеціального сертифікату авторизації або дозволу від Федеральної авіаційної адміністрації, а використання цих пристроїв у національних парках США дозволяється з обмеженням. З березня 2016 року для польотів на американській землі власнику необхідно зареєструвати БПЛА у Федеральному управлінні авіації. Таким чином, будь-який власник БПЛА, вага якого становить від 250 г до 25 кг, зобов'язаний зареєструвати свої пристрої. Відсутність підтвердження реєстрації може призвести до штрафів або навіть кримінального переслідування.

Право на використання БПЛА у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії дуже схоже з правом США. Правила використання БПЛА в Об'єднаному Королівстві виокремлюються в якості керівництва з використання БПЛА і розділені за їх розміром і призначенням. Управління цивільної авіації (CАА) запровадило спеціальні правила, які застосовуються до керування БПЛА вагою менше 20 кг для відпочинку. Основними правилами є такі: керувати пристроєм особа може лише якщо цілком впевнена, що політ можна здійснити безпечно, пілот повинен підтримувати прямий візуальний контакт зі своїм БПЛА, зліт не повинен бути вище 400 футів, БПЛА не повинен літати в межах «зон обмеження польотів». Ці основні правила стосуються лише рекреаційного використання. Будь-кому, хто використовує БПЛА для «комерційних операцій», потрібен дозвіл CАА на це, а також при такому використанні БПЛА потрібно дотримуватись не тільки вище згаданих правил але й спеціальних, які виконуються при комерційному використанні пристроїв [7].

У Канаді діють одні з найсуворіших законів щодо використання БПЛА. Перед початком роботи з приладом часто необхідно отримати сертифікат пілота, зареєструвати його, дотримуватись належних протоколів безпеки, а також дотримуватись законодавчих вимог для виконання конкретних операцій з безпілотними літальними апаратами. БПЛА вагою менше 250 грам не вимагають ліцензії чи реєстрації; цими пристроями можна керувати просто дотримуючись відповідних вимог безпеки. БПЛА, які важать від 250 грамів до 25 кілограмів, повинні бути зареєстровані в Trаnspоrt Cаnаdа та позначені їх реєстраційним номером перед польотом. Пілоти БПЛА вагою від 250 грамів до 25 кілограмів повинні отримати свідоцтво пілота. БПЛА повинні літати нижче 400 футів у повітрі, не повинні літати поблизу місць проведення надзвичайних операцій або спеціальних заходів. У разі виконання польоту, дрони повинні бути віддалені від сторонніх осіб на відстані не менше 30 метрів по горизонталі. БПЛА не повинні літати в межах 3-х морських миль від аеропорту або 1-ї морської милі від вертодрому. Експлуатація БПЛА за межами встановлених правил і норм може призвести до штрафу від 1000 до 5000 доларів США за кожне порушення. Штраф за порушення правил польоту БПЛА, що може загрожувати іншим літакам або людям становить від 3000 до 15 000 доларів США [8].

Французький уряд затвердив сім груп БПЛА. Кожна група має різні правила щодо використання пристрою, але також є і спільні правові норми їх використання. У травні 2012 року двома постановами Мінтрансу вперше було врегульовано використання цивільних БПЛА у повітряному просторі Франції. Використання БПЛА стало обмеженим: використання пристрою вдень може бути тільки за межами населених пунктів; пристрій повинен залишатися в межах видимості пілота на висоті менше 150 метрів від землі окрім заборонених зон (периметр навколо аеродромів, атомних електростанцій та інше), а також не повинен представляти «явного ризику заподіяння шкоди іншим». Крім цих правил, також потрібен дозвіл уповноваженого державного органу на використання БПЛА; пілоти великих БПЛА повинні пройти навчання [7].

У Японії для використання БПЛА потрібно дотримуватись наступних правил: мати спеціальний дозвіл Міністра землі, інфраструктури, транспорту та туризму; БПЛА не можуть використовуватися такими способами: 150 метрів (492 фути) над рівнем землі; поблизу аеропортів; вище густонаселених районів, визначених Міністерством внутрішніх справ і зв'язку; літати дронами можна лише вдень; пілоти БПЛА повинні підтримувати візуальну лінію видимості зі своїм апаратом під час виконання операцій; БПЛА не можуть літати в межах 30 метрів (98,4 футів) від людей або приватної власності; забороняється літати БПЛА над натовпами чи місцями, де збираються великі групи людей, наприклад, на концертах чи спортивних заходах; не можна їх використовувати для перевезення небезпечних вантажів; БПЛА не можуть скидати предмети під час польоту, навмисно чи випадково [9].

В Україні нормативно-правова база щодо використання БПЛА набуває свого розвитку та відповідає загальним засадам. Законодавчу базу використання БПЛА в Україні складають Повітряний кодекс України 2011 р., Додатки до нього, а також правила розроблені Державною авіаційною службою України. Загалом нормативно-правова база в України щодо використання БПЛА не є до кінця врегульованою, і також потребує доповнень. Державною авіаційною службою України розроблені «Рекомендації власникам безпілотних літальних апаратів» та «Концепція положення та процедур по забезпеченню безпеки польотів повітряних суден авіації загального призначення, спортивних, аматорських та БПЛА» [10]. Повітряний кодекс України 2011 р. у п. 23 ч. 1 ст. 1 визначає безпілотне повітряне судно як «повітряне судно, призначене для виконання польоту без пілота на борту, керування і контроль за яким здійснюють за допомогою спеціальної станції керування, розташованої поза повітряним судном» [11].

Нормами ст. 39 Повітряного кодексу України 2011 р. і п. 2.15 Правил реєстрації цивільних повітряних суден в Україні 2012 р. встановлено вимогу щодо реєстрації БПЛА в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України. Виключення встановлені для тих БПЛА, максимальна злітна вага яких не перевищує 20 кілограмів і які використовуються для розваг та спортивної діяльності [12]. Міжнародні польоти іноземних безпілотних цивільних повітряних суден виконуються на підставі спеціального дозволу уповноваженого органу з питань цивільної авіації, що видається за погодженням з Міністерством оборони України в порядку, встановленому авіаційними правилами України - це зазначено в ч. 5 ст. 46 Повітряного кодексу України 2011 р. [11].

З 24 лютого 2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення РФ на територію України відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану. З 24 лютого 2022 року закрито повітряний простір України для цивільних користувачів повітряного простору, включаючи й безпілотні повітряні літальні апарати (БПЛА) [13].

Рішення щодо можливості використання повітряного простору безпілотними повітряними суднами в конкретній області ухвалює Генеральний штаб Збройних Сил України. Для можливості забезпечення належного використання безпілотних повітряних суден у сільському господарстві, суб'єктам господарювання необхідно звернутися до відповідної обласної військової адміністрації на предмет можливості використання на конкретній території (у районі) безпілотних повітряних суден [14].

безпілотний літальний апарат правовий

Висновки

Отже, виходячи з вищезазначеного, можна зробити висновок, що БПЛА - це літальний апарат, який не потребує фізичної присутності пілота на борту, і контролюється за допомогою дистанційного керування.

Основним «рамковим» документом, який регулює використання БПЛА є Конвенція про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька Конвенція), підписана у 1944 році, а також Стандарти та Рекомендована практика ІКАО. Для того щоб використання БПЛА було безпечне та раціональне, держави створюють власну нормативно-правову базу щодо їх використання. Внутрішнє законодавство різних держав має спільні риси, а саме: майже у кожній державі власник повинен мати реєстрацію на використання БПЛА, а пілот - свідоцтво про право на використання. Правила використання БПЛА часто залежать від типу самого пристрою, адже для різних видів БПЛА застосовується відповідний правовий режим. Зміни у міжнародному і національних законодавствах щодо використання БПЛА - це динамічний процес, який буде вдосконалюватись з розвитком БПЛА.

З точки зору законодавчого процесу, регулювання використання БПЛА та перші запроваджені правила щодо їх використання були прогресивними, оскільки вони заповнили прогалину в регулюванні використання БПЛА. Але міжнародні, національні законодавчі та галузеві нормативні акти потребують доповнення та змін. Однак, порівнюючи законодавство різних держав світу, можна зазначити, що правова база щодо використання БПЛА кожного року набуває прогресивного розвитку та удосконалення.

Список використаної літератури

1. ICАО Cir 328, Unmаnnеd Аircrаft Systеms (UАS). Intеrnаtiоnаl Civil Аviаtiоn Оrgаnizаtiоn. 2011. 54 р.

2. Cоnvеntiоn Cоmmеrciаl Аviаtiоn (Intеr-Аmеricаn), signеd аt Hаvаnа Fеbruаry 20, 1928. Thе Dеpаrtmеnt оf Stаtе. 1928. 12 р.

3. Rеgulаtiоn (ЕU) Nо 2018/1139 оf thе Еurоpеаn Pаrliаmеnt аnd оf thе Cоuncil оf 4 July 2018 оn cоmmоn rulеs in thе fiеld оf civil аviаtiоn аnd еstаblishing а Еurоpеаn Uniоn Аviаtiоn Sаfеty Аgеncy. Оfficiаl Jоurnаl. 22.8.2018. L 212. P. 1-122.

4. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. Чикаго: ІКАО, 1944.

5. Опис додатків до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. // Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО). 2006.

6. Mаnuаl оn rеmоtеly pilоtеd аircrаft systеms (RPАS) / Dоc. 10019/АN 507. 1-еd. Cаnаdа, Mоntrеаl: ICАО, 2015. 190 p.

7. Ticе, Briаn P. (Spring 1991). «Unmаnnеd Аеriаl Vеhiclеs - Thе Fоrcе Multipliеr оf thе 1990s». Аirpоwеr Jоurnаl. Аrchivеd frоm thе оriginаl оn 24 July 2009. Rеtriеvеd 6 Junе 2013.

8. Flying yоur drоnе sаfеly аnd lеgаlly. // Trаnspоrt Cаnаdа. 2020.

9. Jеаn-Michеl Nоrmаnd. Drоnеs dе lоisirs: dе nоuvеllеs rеglеs а pаrtir du 1еr jаnviеr // Jеаn-Michеl Nоrmаnd. 2021

10. Про затвердження Авіаційних правил України «Правила використання повітряного простору України»: Наказ Державіаслужби України та Міністерства Оборони України від 01 травня 2018 р. № 430/210.

11. Повітряний кодекс України № 3393-VI від 19.05.2011 р. Відомості Верховної Ради України. 2011. № 48-49.

12. Про затвердження Авіаційних правил України, Частина 47 «Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні»: наказ Міністерства інфраструктури України від 25.10.2012 р. № 636 / Офіційний вісник України. 2012, № 93. 330 с.

13. Закон України від 12.05.2015 № 389-VIM «Про правовий режим воєнного стану». 2015.

14. Порядок використання цивільних повітряних дронів (безпілотників) від 20 вересня 2022.

Размещено на Allbest.ru