Інформаційно-аналітичне забезпечення оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів: погляд на проблему

правоохоронні органи інформаційно аналітичний криміногенність

Постановка проблеми. Сучасне суспільство знаходиться на новому етапі соціальних, інституційних та конституційно-правових змін, що вимагає перегляду політики, вдосконалення публічного управління та розробки нових підходів до управління. Ці обставини актуалізують дослідження в галузі оптимізації державного управління у сфері правоохорони. Одним з пріоритетних напрямків є підвищення якості інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів, які представляють складну систему. Ефективність заходів, що приймаються цими органами для протидії злочинності та забезпечення публічного порядку, залежить від ефективної організації та функціонування цієї системи.

Роль правоохоронних органів складно переоцінити, що підтверджується зокрема підвищеною увагою до них у Стратегії забезпечення державної безпеки як один із стратегічних національних пріоритетів, де і визначено підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів [1]. Велика увага приділяється підвищенню ефективності функціонування відомчої системи моніторингу правозастосування, у тому числі переходу від кількісних показників вироблених пропозицій до їх якісного правового та наукового опрацювання.

Актуальність проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів стає все більш очевидною в умовах сучасного світу. З одного боку, зростає кількість та складність кримінальних правопорушень, з іншого зростає рівень вимог населення до якості та ефективності роботи правоохоронних органів. Оцінка ефективності діяльності правоохоронних органів є важливою складовою забезпечення національної безпеки та захисту прав і свобод громадян, тому вона є нагальною на сьогодні і буде залишатися такою і в майбутньому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові праці, присвячені проблемам визначення ефективності правоохоронних органів, зосереджені на розробці методології та інструментів для збору та аналізу інформації про діяльність цих органів, що дозволяють здійснювати комплексну оцінку їх ефективності. Серед науковців, які присвятили свої роботи зазначеній темі варто вказати таких: Н.Андрійченко, Б. Бурієв, В. Біла, С. Гайдай, І.Охріменко, В. Терехов, С. Шепетько та ін.

Разом з цим, незважаючи на значний прогрес у розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення, проблеми оцінки діяльності правоохоронних органів все ще залишаються актуальними. Однією з головних причин цього є складність і множинність факторів, що впливають на ефективність діяльності правоохоронних органів, які не завжди можуть бути точними та об'єктивно оціненими.

Крім того, збір та аналіз інформації про діяльність правоохоронних органів може бути ускладненим через недостатню доступність та якість даних. Також важливим чинником є необхідність розробки та впровадження спеціалізованих методик та підходів до оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів.

У цьому контексті розвиток інформаційно-аналітичного забезпечення для оцінки ефективності правоохоронних органів є важливим напрямком досліджень, що потребує подальшої уваги та зусиль від науковців та практиків.

Метою статті є аналіз та оцінка ефективності діяльності правоохоронних органів за допомогою інформаційно-аналітичного забезпечення та розроблення пропозицій щодо вдосконалення цього процесу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні не викликає сумніву той факт, що сформовані стереотипи в підходах до оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів, що піддаються критиці на всіх ієрархічних рівнях правоохоронної системи від рядового працівника до керівника, багато в чому пов'язані з науковою некоректністю відбору та інтерпретації використовуваних для цього якісних і кількісних критеріїв та показників. Парадоксальність ситуації полягає у тому, що правоохоронні органи, маючи величезний масив інформації про процеси, які відбуваються в суспільстві та всередині правоохоронної системи, для оцінки власної діяльності використовують лише незначну її частину, причому далеко не завжди роблять це грамотно та науково обґрунтовано. У зв'язку з цим питання про інформаційно-аналітичне забезпечення оцінки та вимірювання ефективності діяльності правоохоронних органів набуває як теоретичного, так і практичного значення.

У науковій літературі питання, пов'язані із інформаційно-аналітичним забезпеченням правоохоронної діяльності розкривалися С.А. Шепетьком, який запропонував з метою отримання об'єктивних даних для прийняття управлінських рішень щодо протидії організованій злочинності, у тому числі з питань моніторингу та узагальнення стану організованої злочинності доцільно створити єдину інтегровану інформаційно-аналітичну систему для забезпечення оперативно-службової діяльності Національної поліції України у боротьбі зі злочинністю і визначити порядок доступу та користування нею в режимі онлайн усіх інших суб'єктів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю [2, с. 105].

Зокрема, В.Ю. Тереховим наголошувалося, що інформаційно-аналітична діяльність та аналітичні дослідження є новітнім напрямком діяльності правоохоронних органів, а сфера застосування аналітики не охоплюється лише прийняттям управлінських рішень. Результати аналітичних досліджень мають суттєве значення для оцінювання стану законності, прогнозування криміногенності, розшуку осіб та знарядь вчинення злочинів [3, с. 103].

Відомо, що для вивчення закономірностей певних явищ необхідна певна емпірична база, інформація про досліджувані явища. Емпірична база оцінки та вимірювання ефективності функціонування правоохоронних органів надзвичайно широка, що обумовлено багатогранністю напрямків діяльності системи правоохоронних органів та способів її здійснення. У цій базі можна виділити три ключові блоки, які ми, з певною долею умовності, позначаємо як: інформаційно-статистичний блок, інформаційно-правовий блок та інформаційно-науковий блок.

Інформаційно-статистичний блок є важливою складовою інформаційно-аналітичного забезпечення оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів. Його завдання полягає у зборі та обробці інформації про різні аспекти діяльності правоохоронних органів, що дає змогу провести аналіз та оцінку їх роботи.

Інформаційно-статистичний блок охоплює дані статистики та відомості про результати оперативно-службової діяльності правоохоронних органів. У межах статистики для вирішення практичних організаційно-управлінських задач особливо значуща кримінально-статистична інформація, на основі якої зокрема ведеться кримінальна статистика, що фіксує за допомогою документів статистичного обліку прояви злочинності на певних територіях та за певний період часу. Кримінально-статистична інформація має ряд особливостей, врахування яких необхідне при проведенні дослідницької та аналітичної роботи.

Одна з цих особливостей полягає у складності об'єкта кримінальної статистики, неточності та неозначеності його меж. Кримінальне правопорушення одне з найскладніших соціальних явищ не лише за своєю природою, але й за способами отримання інформації та встановлення істини. Інформація про більшість кримінальних правопорушень, особливо тяжких, надходить до правоохоронних органів якось поза їх волею у вигляді заяв та повідомлень громадян, установ та організацій.

Інша особливість полягає у тому, що статистичні дані про кримінальне правопорушення та осіб, які їх вчинили практично завжди зміщені у часі від моменту скоєння кримінального правопорушення. Реєстрація кримінальних правопорушень здійснюється з моменту внесення інформації до ЄРДР, а осіб, які скоїли їх з моменту оголошення (вручення) підозри. Очевидно, що між цими моментами та моментом скоєння кримінального правопорушення практично завжди існує певний часовий інтервал, який іноді триває місяцями та роками. Це в поєднанні з не завжди добросовісною роботою посадових осіб, відповідальних за дотримання обліково-реєстраційної дисципліни, призводить до того, що аналітик часто вивчає статистичні дані, що є характерними для зовсім іншого періоду часу.

Ще одною особливістю є те, що інформація про результати оперативно-службової діяльності також має свою специфіку, що часто ускладнює її використання для вимірювання ефективності роботи. Наприклад, при затриманні особи, що вчинила кримінальне правопорушення, можуть одночасно брати участь представники декількох служб, розкриттю конкретного кримінального правопорушення можуть рівною мірою сприяти криміналістичні обліки, конфіденційна інформація та зусилля слідчого. Однак прослідкувати ступінь реальної участі тих або інших служб у запобіганні та розкритті кримінальних правопорушень, охороні публічного порядку за діючими формами статистичної звітності практично неможливо. Інша проблема пов'язана з тим, що немає єдиного тлумачення окремих понять, що характеризують ефективність використання сил та засобів. Це стосується в першу чергу таких поняття, як «розкриття кримінальних правопорушень по гарячих слідах» тощо.

Отже, інформаційно-статистичний блок може включати наступні елементи:

- систему збору та обробки статистичної інформації про злочинність, рівень розкриття кримінальних правопорушень, кількість затриманих, тощо;

- базу даних про кадри правоохоронних органів, яка містить інформацію про кількість працівників, їх рівень освіти, професійні навички тощо;

- систему моніторингу та аналізу громадської думки щодо роботи правоохоронних органів та рівня довіри громадян до них;

- інформаційні системи для аналізу ефективності застосування різних методів протидії злочинності, таких як запобігання кримінальним правопорушенням, попередження рецидиву, розкриття кримінальних правопорушень тощо;

- моделі та алгоритми аналізу даних, що дозволяють зробити прогнози щодо розвитку злочинності та визначити найбільш ефективні методи боротьби з нею;

- систему моніторингу та аналізу роботи правоохоронних органів в реальному часі, що дозволяє оперативно реагувати на зміни в ситуації та коригувати стратегію діяльності органів правопорядку.

Інформаційно-статистичний блок є важливою складовою інформаційно-аналітичного забезпечення оцінки ефективності діяльності органів Національної поліції України. В рамках цього блоку здійснюється збір, обробка та аналіз статистичної інформації з різних напрямів діяльності поліції, що дозволяє оцінити її ефективність та виявити тенденції та проблеми, які потребують уваги.

Один з прикладів використання інформаційно-статистичного блоку полягає у зборі та аналізі статистичних даних про кримінальні правопорушення, які фіксуються поліцією. Наприклад, статистика щодо кількості кримінальних правопорушень, їхнього розподілу за територією, характеристиками потерпілих та підозрюваних, типами кримінальних правопорушень тощо. Ці дані дають змогу оцінити загальну кількість кримінальних правопорушень та їхній рівень складності, а також з'ясувати, які типи кримінальних правопорушень є найбільш поширеними на території обслуговування поліції та які є тенденції в їхньому зміненні.

Ще один приклад використання інформаційно-статистичного блоку полягає у зборі та аналізі статистичних даних щодо результативності діяльності поліції. Наприклад, кількість виявлених кримінальних правопорушень, кількість затриманих осіб, кількість складених протоколів про адміністративні правопорушення тощо. Ці дані дозволяють оцінити ефективність діяльності поліції та з'ясувати, які напрямки діяльності потребують реформування та зміни.

Інформаційно-статистичний блок може також включати аналіз злочинності за територією, види кримінальних правопорушень, методи їх вчинення, статистику розкриття злочинів та покарання винних осіб. Наприклад, статистика злочинності в конкретному регіоні може допомогти поліції приймати стратегічні рішення про розміщення патрульних нарядів, встановлення камер відеоспостереження, розробку профілактичних програм та інших заходів, що спрямовані на запобігання злочинності в цьому регіоні.

У загальному розумінні, інформаційно-статистичний блок надає можливість відслідковувати тенденції злочинності та ефективність діяльності поліції у боротьбі з нею, що дозволяє приймати дієві та обґрунтовані рішення щодо покращення ситуації в цій сфері.

Інформаційно-правовий блок є ще однією складовою інформаційно-аналітичного забезпечення оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів. Він містить інформацію про законодавчу базу та правові аспекти діяльності правоохоронних органів, що дозволяє оцінювати їх роботу в контексті вимог законодавства та міжнародних стандартів.

Інформаційно-правовий блок може включати наступні елементи:

- базу даних про законодавство, що регулює діяльність правоохоронних органів, їх функції, повноваження, права та обов'язки.

- аналіз законодавства та правових аспектів роботи правоохоронних органів, що дозволяє визначити ступінь відповідності їх дій вимогам законодавства та міжнародних стандартів;

- систему моніторингу та аналізу виконання правових норм та процедур у діяльності правоохоронних органів;

- систему забезпечення доступу до інформації про правозастосування, що дозволяє проводити аналіз судової практики та визначати ефективність діяльності правоохоронних органів в забезпеченні законності та правопорядку;

- моделі та алгоритми аналізу даних, що дозволяють оцінювати ефективність діяльності правоохоронних органів у контексті законодавчих норм та міжнародних стандартів.

Інформаційно-науковий блок інформаційно-аналітичного забезпечення оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів включає у себе різноманітні наукові дослідження, аналізи та експертизи з питань діяльності правоохоронних органів.

У рамках цього блоку можуть проводитись наступні дії:

- аналіз законодавства та розробка пропозицій щодо його вдосконалення з метою підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів;

- вивчення та аналіз досвіду роботи правоохоронних органів в інших країнах, з метою запозичення найкращих практик та методик;

- дослідження питань, що стосуються ефективності застосування різних методів та засобів правоохоронної діяльності, зокрема, питань профілактики злочинності, розслідування та дізнання кримінальних правопорушень, забезпечення публічного порядку та безпеки тощо;

- вивчення та аналіз показників діяльності правоохоронних органів, їх порівняння з показниками діяльності аналогічних органів в інших країнах, з метою виявлення тенденцій та проблем у діяльності правоохоронних органів;

- підготовка рекомендацій щодо вдосконалення діяльності правоохоронних органів з метою підвищення їх ефективності;

- розробка та впровадження нових методик та підходів до діяльності правоохоронних органів з метою їх модернізації та підвищення ефективності.

Отже, удосконалення аналітичного забезпечення оцінки та вимірювання ефективності функціонування правоохоронних органів передбачає впровадження новітніх технологій та методів аналізу, використання штучного інтелекту та машинного навчання для збору та обробки великих обсягів даних, а також покращення системи звітності та контролю за діяльністю правоохоронних органів. Доцільним є розробка єдиного стандарту оцінки ефективності роботи правоохоронних органів, який враховуватиме не тільки кількісні показники, але й якість роботи органів, їх взаємодію з громадою та рівень довіри до них.

В цьому контексті заслуговують на увагу пропозиції, висловлені І.М. Охріменком. Автор слушно вказує, що проектування управління якістю надання правоохоронних послуг, повинне передбачати: визначення ключових заходів у кожному процесі, які суттєво впливають на забезпечення конкретної правоохоронної послуги; аналіз ключових заходів для вибору тих характеристик, вимірювання і контроль яких будуть забезпечувати якість правоохоронної діяльності; визначення методів для оцінки обраних даних і результатів; введення засобів діагностики і впливу в межах конкретних показників, а також забезпечення контролю у цій сфері й ін. [4, с. 142.]

Цікавою є також тези Н.С. Андрійченко, яка зазначає, що для підвищення ефективності роботи правоохоронних органів варто продовжувати оцінювання стану розподілу та використання аналітиків з метою оптимізації проведення досудових розслідувань кримінальних правопорушень [5, с. 142].

На думку С. Гайдая інформаційно-аналітична діяльність є важливим елементом системи інформатизації прокурорської діяльності, що дає можливість аналізувати, прогнозувати та давати висновки про дії, події, фактори та чинники, а також причинно-наслідковий зв'язок між ними, що має значення при реалізації посадових (службових) обов'язків конкретним прокурором. Використання сучасних досягнень інформаційно-телекомунікаційної техніки, засобів та пристроїв цифрової обробки інформації спрощує та підвищує ефективність аналітичного потенціалу та професіоналізму прокурора. Одним із завдань інформатизації є створення умов для здійснення ефективної аналітичної діяльності. [6, с. 123].

Отже, у науковій літературі в цілому наголошується, що інформаційно-аналітична діяльність є одним з важливих напрямків практичної діяльності правоохоронних органів. Успіх вирішення завдання з підтримання публічного порядку та боротьби зі злочинністю в багатьох відносинах залежить від того, наскільки організована інформаційно-аналітична діяльність [7, с. 432; 8, с. 65].

Стандарт аналітичного забезпечення оцінки та вимірювання ефективності функціонування правоохоронних органів має бути достатньо детальним і конкретним, щоб забезпечити єдиний підхід до збору та аналізу даних, оцінки та порівняння результатів діяльності правоохоронних органів на різних рівнях та в окремих регіонах.

Такий стандарт повинен визначати методологію збору, аналізу та звітування даних, необхідних для оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів, а також визначати стандарти якості цих даних і процесу їх збору та аналізу.

Також важливо, щоб стандарт визначав поняття, терміни та показники, що використовуються в аналітичному забезпеченні оцінки ефективності правоохоронних органів, та встановлював їхню єдину систему трактування та вимірювання. Таким чином, стандарт має забезпечувати єдиний підхід до оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів і забезпечувати якість та точність результатів.

Висновки. Враховуючи викладене, можна констатувати, що у сучасних умовах інформаційно-аналітичне забезпечення оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів передбачає збір та аналіз даних. Це можуть бути відомості з різних джерел, таких як внутрішні бази даних правоохоронних органів, зовнішні джерела, включаючи засоби масової інформації, соціальні мережі, державні статистичні органи тощо.

Аналітичний процес може включати різні методи аналізу даних, такі як статистичний аналіз, аналіз тексту, мережевий аналіз, машинне навчання тощо. Аналітичний процес допомагає знайти зв'язки, тенденції та закономірності в даних, які можуть бути корисні для виявлення проблем в діяльності правоохоронних органів та розроблення ефективних стратегій управління цією діяльністю.

Аналітична складова оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів передбачає збір та обробку великої кількості різноманітної інформації з метою з'ясування причин та наслідків виявлених тенденцій та проблем у роботі правоохоронних органів.

Для забезпечення аналітичної складової оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів необхідно:

- зібрати та систематизувати велику кількість інформації про різні аспекти діяльності правоохоронних органів (кількість кримінальних правопорушень, їх вирішення, кількість затриманих і притягнутих до відповідальності, рівень довіри громадян тощо);

- використати методи аналізу даних, що дозволяють виявити тенденції та закономірності у діяльності правоохоронних органів;

- встановити причинно-наслідкові зв'язки між виявленими проблемами та тенденціями у діяльності правоохоронних органів;

- розробити рекомендації щодо вдосконалення роботи правоохоронних органів на основі отриманих аналітичних даних;

- проводити моніторинг виконання запропонованих рекомендацій та коригувати їх у разі необхідності.

Отже, аналітична складова оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів полягає в об'єктивному аналізі великої кількості інформації з метою виявлення проблем та напрямків у роботі правоохоронних органів, встановлення причинно-наслідкових зв'язків та розроблення рекомендацій щодо поліпшення їх діяльності на основі результатів аналізу. Ця складова є дуже важливою для забезпечення ефективної роботи правоохоронних органів та підвищення довіри громадян до них. Аналітичне забезпечення оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів може бути використане як для внутрішньої, так і для зовнішньої оцінки роботи органів правопорядку.

Внутрішня оцінка діяльності дозволить органам правопорядку вдосконалити свою роботу та покращувати взаємодію між підрозділами. В свою чергу, зовнішня оцінка діяльності дозволяє збільшити довіру громадян до правоохоронних органів, підвищуючи при цьому їх авторитет у суспільстві.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: