Сучасні моделі кримінального аналізу та їх роль в інформаційному забезпеченні правоохоронної діяльності
Дослідження сучасних засобів аналітичної діяльності правоохоронних органів, які використовуються під час боротьби зі злочинністю. Дослідження ролі сучасних методів і моделей кримінального аналізу в інформаційному забезпеченні правоохоронної діяльності.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.08.2023 |
| Размер файла | 25,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Івано-Франківський навчально-науковий юридичний інститут
Національного університету «Одеська юридична академія»
Сучасні моделі кримінального аналізу та їх роль в інформаційному забезпеченні правоохоронної діяльності
Савчук Роман Михайлович -
кандидат юридичних наук, доцент
У статті розкриваються сучасні засоби аналітичної діяльності правоохоронних органів, які використовуються під час боротьби зі злочинністю. Основна увага зосереджується на перспективах використання у правоохоронній діяльності Intelligence-LedPolicing/ILP.
Серед переваг ILP називаються наступні: вказана модель дозволяє оцінити ризики за ступенем їх небезпеки, спроможність їм протистояти, виявити слабкі місця у роботі правоохоронного органу, визначення основних напрямків спрямування ресурсів, можливість швидко і точно планувати заходи для протидії найбільшим ризикам. Крім того, використання цієї моделі діяльності дає змогу визначати тенденції розвитку загроз, розуміти їх динаміку в майбутньому.
На підставі аналізу чинного антикорупційного законодавства України розкриваються особливості здійснення сучасних інструментів кримінального аналізу у сфері протидії корупції.
Ключові слова: аналітика, інформаційне забезпечення, правоохоронна діяльність, кримінальний аналіз, Intelligence-LedPolicing.
Savchuk Roman
Modern models of criminal analysis and their role in information provision of law enforcement activities
The article examines modern models of analytical activity of law enforcement agencies, which are used in the fight against crime. The main focus is on the prospects of using Intelligence-LedPolicing/ILP in law enforcement as a promising tool for criminal analysis. The essence of the specified model is seen in the systematic collection and evaluation of operational information within a clearly defined analytical process, obtaining high-quality strategic and tactical analytical products and using them for informed management decisions. Characterizing the current state of implementation of ILP in the activities of law enforcement agencies, attention is drawn to a number of problems, including the lack of regulatory regulation, the need to adjust it in the context of advanced European practice, and its perception by law enforcement officials.
Among the advantages of ILP are the following: the specified model allows you to assess risks according to the degree of their danger, the ability to resist them, identify weak points in the work of a law enforcement agency, determine the main directions of directing resources, the ability to quickly and accurately plan measures to counter the greatest risks. In addition, the use of this model of activity makes it possible to determine trends in the development of threats, to understand their dynamics in the future.
Along with the ILP, the important practical significance of the use by law enforcement agencies of EU countries of indicators of organized crime specifically determined by the SOCTA methodology is also outlined, as well as the state of legal regulation and the implementation of methods for assessing the threat of serious crimes and organized crime (SOCTA Ukraine) in the activities of law enforcement agencies in Ukraine. Based on the analysis of the current anti-corruption legislation of Ukraine, the peculiarities of the implementation of modern tools of criminal analysis in the field of anti-corruption are revealed.
According to the results of the research, conclusions are drawn about the need for the effective use of modern tools of analytical activity to study the advanced European practice of regulatory consolidation, the adoption of relevant legal norms and the creation of conditions for the perception of this concept by officials of law enforcement agencies.
Keywords: analytics, information provision, law enforcement, criminal analysis, Intelligence-LedPolicing.
Вступ
Постановка проблеми. Основним викликом сьогодення для правоохоронних органів є перебудова моделі їх діяльності з реактивної на проактивну. В умовах інформаційного суспільства це означає здійснення постійного аналітичного пошуку та аналітичної діяльності на підставі реструктуризації та оптимізації потоків інформації. Підґрунтям цьому може стати кримінальний аналіз [1, с. 181], під яким розуміють діяльність співробітників правоохоронних органів з використання інтелектуального програмного забезпечення та системного підходу щодо збору відповідної інформації, аналітичного вивчення певних характеристик, тенденцій з метою встановлення взаємозв'язків між фактами, подіями, явищами, суб'єктами та об'єктами, оптимізації управління правоохоронними органами на державному, територіальному рівні та під час вирішення конкретних задач протидії злочинності [2, с. 16].
У сучасних умовах інформатизації правоохоронної діяльності для проведення аналізу широко застосовуються сучасні аналітичні інструменти, відповідне програмне забезпечення, а також наявні інформаційні ресурси [3, с. 19].
Стан дослідження. Окремі аспекти правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, знайшли своє відображення у наукових працях О.О. Бахуринської, В. І. Василинчука, С.М. Князєва, О.Є. Костиріна, М.М. Маркова, А.В. Мовчана та ін.
У своїх дослідженнях автори розкривали проблемні аспекти впровадження моделі поліцейської діяльності, керованої аналітикою (Intelligence-LedPolicing/ILP) як перспективного засобу здійснення кримінального аналізу.
Разом з тим, потреби правозастосовчої діяльності в умовах євроінтеграційних процесів України, реформування правоохоронної системи України та військової агресії Російської Федерації проти України вимагають дослідження перспектив застосування сучасних аналітичних інструментів у діяльності не тільки органів Національної поліції України (далі НП України), а й Бюро економічної безпеки України (далі БЕБ України), Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ), Державного бюро розслідувань (далі ДБР).
Враховуючи зазначене, метою статті є дослідження перспектив використання сучасних моделей кримінального аналізу як елементу інформаційного забезпечення діяльності правоохоронних органів України.
Виклад основного матеріалу
Мета застосування моделі поліцейської діяльності, керованої аналітикою (Intelligence-L edPolicing/ILP) тлумачиться, виходячи з тактичних пріоритетів, і зосереджує увагу на чотирьох елементах: націленість на криміналітет (особливо на активних злочинців за допомогою відкритих і негласних засобів); управління вогнищами злочинності і громадською безпекою; розслідування пов'язаних серій злочинів та інцидентів; а також застосування превентивних заходів, включаючи роботу з громадськістю [4].
Сутність зазначеної моделі полягає у систематичному зборі та оцінці оперативної інформації в межах чітко визначеного аналітичного процесу, отриманні якісних стратегічних та тактичних аналітичних продуктів і використанні їх для обґрунтованих управлінських рішень. Центральне місце в ILP займають кримінальний аналіз та оцінка ризиків [5, с. 184]. Відповідно до Концепції впровадження в Національній поліції України моделі поліцейської діяльності, керованої аналітикою, ця модель побудована на засадах кримінального аналізу та спрямована на підтримку інституційного управління та рішень посадових осіб на основі процесу аналізу інформації та поширення даних [6].
Розкриваючи сутність ILP, керівник операційного департаменту КМЄС Удо Моллер зазначив, що в класичному розумінні аналітика «розвідка» (intelligence) більш властива в роботі служб безпеки.
Однак у діяльності поліції це поняття має значно ширше значення. У поліцейській діяльності «аналітика», скоріше, стосується кримінального аналізу, тобто як самих відомостей, так і їх аналізу [7].
Розвідувальна аналітика є процесом, що передбачає планування та спрямування, збір, оцінку, зіставлення, аналіз, розповсюдження та повторне оцінювання інформації про підозрюваних, злочинців та/або організації. Вона надає знання, які створюють можливість обрання правоохоронними органами проактивного підходу до реагування на дії правопорушників, тобто спроможність виявляти й розуміти наміри злочинних груп, які діють у межах їхньої юрисдикції. Адже саме після виявлення злочинних груп та ознайомлення з відповідними алгоритмами й принципами їхньої діяльності правоохоронні органи можуть розпочинати оцінювання поточних тенденцій у злочинному середовищі, прогнозувати їх розвиток і за певних умов у подальшому запобігати злочинам. Крім того, розвідувальна аналітика також надає знання, на яких ґрунтуються прийняті рішення й обираються відповідні цілі (суб'єкти, злочинні групи або підприємства) для ініціації розслідувань. Незважаючи на те, що розвідувальна аналітика може бути використана для забезпечення відповідної підтримки процесу розслідування, операцій зі здійснення нагляду та судового розгляду кримінальних проваджень, її цінність полягає також у забезпеченні раціонального управління та розподілу ресурсів правоохоронних структур, наповнення бюджету й виконання ними своїх обов'язків щодо прогнозування загроз для суспільства з метою запобігання злочинним проявам [8, с. 138].
У ЄС підхід «правоохоронна діяльність, керована аналітикою» покладено в основу стратегії діяльності поліції і багато злочинів розкриваються саме завдяки використанню цієї концепції.
Правоохоронна діяльність, керована аналітикою, це, фактично, не тільки спосіб використання інформації, яку отримує поліція, а ціла філософія або бізнес-модель. Фактично, це наріжний камінь у сучасній поліцейській діяльності. Вона зміщує акцент роботи поліції від реагування на злочини до дій на випередження та запобігання, забезпечуючи, щоб ті, хто веде боротьбу зі злочинністю, були на крок попереду злочинців. Поліція отримує інформацію в різній формі, але сама по собі інформація не несе жодної користі. Її потрібно порівняти, проаналізувати та розповсюдити. Аналіз та інтерпретація цієї інформації визначають реагування та політику поліції та дозволяє направляти ресурси туди, де вони найбільш потрібні. Це також доповнюється «аналізом ризиків», що також є важливою частиною правоохоронної діяльності, керованої аналітикою.
Правоохоронна діяльність, керована аналітикою, дозволяє бачити ширшу картину, визначаючи тенденції та зразки (почерк), шляхом пов'язування між собою злочинів, об'єктів, осіб, ознак, місця через проведення кримінального аналізу.
Таким чином, правоохоронна діяльність, керована аналітикою, забезпечує поліцію стратегічним баченням про злочинність у їх юрисдикції, що дозволяє краще розподіляти ресурси згідно з пріоритетами та забезпечити захист населення шляхом застосування ефективної поліцейської діяльності. При цьому використання аналітики в роботі не замінює інші методи кримінальних розслідувань, а доповнює їх [7].
Характеризуючи сучасний стан впровадження ILP у діяльність органів НП України, науковці відзначають про їх готовність створення власних систем кримінального аналізу, керованого аналітикою ILP [9, с. 306].Разом з тим звертають увагу на ряд проблем, пов'язаних з реалізацією зазначеної концепції, у тому числі відсутність нормативного врегулювання в цій сфері, що потребує вирішення на етапі впровадження цих систем, а також необхідність корегування в контексті передової європейської практики нормативного закріплення, сприйняття посадовими особами МВС, НП та інших правоохоронних органів, прокуратурою та судами [10, с. 180-183].
Аналіз чинного законодавства дозволяє зробити висновок про актуальність застосування сучасних моделей правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, не тільки у роботі НП. Ст. 1 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» оперує поняттями, які безпосередньо стосуються кримінального аналізу. Серед них така категорія ризику, як загрози, що ідентифікується в бюджетній, податковій, митній, грошово-кредитній або інвестиційній сфері, вплив якої призводить до тінізації економіки та послаблення економічної безпеки держави. Під аналізом ризиків при цьому визначається інформаційно-аналітична діяльність щодо оцінки загроз економічній безпеці, ступеня її вразливості та рівня негативного впливу на неї. Крім того, Закон передбачає також ризик-орієнтований підхід до виявлення, оцінювання та визначення ризиків вчинення кримінальних правопорушень у сфері економіки, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня.
Виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних, а також оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення відповідно до ст. 4 Закону є основними завданнями БЕБ [11].
БЕБ України із залученням контролюючих органів та інших державних органів, що провадять діяльність у сфері протидії кримінальним правопорушенням та запобігання загрозам економічній безпеці держави, та суб'єктів господарювання проводить комплекс заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки. Він включає збирання, обробку, оцінювання та аналіз інформації щодо результатів діяльності БЕБ України, контролюючих органів та державних органів, що провадять діяльність у сфері протидії кримінальним правопорушенням та запобігання загрозам економічній безпеці держави, а також затвердження за результатами такого аналізу відповідних заходів для мінімізації та усунення ризиків у сфері економіки.
Як зазначив директор БЕБ В.І. Мельник, у Законі «Про Бюро економічної безпеки України» закладено два концептуальні аспекти. По-перше, це аналітика, а потім слідча дія. Аналітики даватимуть рекомендації, як виявити нелегальний бізнес, його локацію, принципи роботи і як його ліквідувати (у законодавчий чи силовий спосіб). По-друге це знищення системних кримінальних проявів (центри мінімізації, центри скруток по ПДВ) [12].
Перспективним вважаємо також використання ILP для оцінки корупційних ризиків та їх наслідків. Важливою його передумовою є усунення існуючих у чинному законодавстві прогалин щодо її здійснення.
Перш за все це стосується суб'єктів кримінального аналізу у сфері протидії та запобігання корупції.
Незважаючи на створення у структурі НАБУ управлінь аналітики та обробки інформації, а також інформаційних технологій та оперативно-технічного управління [13], зміст Стратегії розвитку НАБУ на 2021 2023 роки свідчить про відсутність належного аналітичного забезпечення діяльності зазначеного правоохоронного органу (п. 1.4. Стратегії) [14].
Положення Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (ст. 26) дозволяє зробити висновок, що кінцевим етапом інформаційно-аналітичної діяльності НАБУ є складання та подання письмового звіту, у якому містяться важливі статистичні дані про такі об'єкти кримінального аналізу, як:
кількість зареєстрованих заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення;
осіб, щодо яких складено обвинувальні акти щодо вчинення ними корупційних кримінальних правопорушень (у тому числі окремо за категоріями осіб, зазначених у ч. 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»);
розмір збитків і шкоди, завданих корупційними кримінальними правопорушеннями [15].
Разом з тим, у Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» відсутні норми, які б покладали на цей орган обов'язки зі здійснення кримінального аналізу у сфері боротьби з корупцією. Натомість ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» обов'язки щодо проведення аналізу стану запобігання та протидії корупції в Україні та статистичних даних, результатів досліджень та іншої інформації стосовно ситуації щодо корупції покладає на Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) [16].
Крім того, НАЗК здійснює інші повноваження, які є передумовою кримінального аналізу у сфері протидії та запобігання корупції, у тому числі забезпечення ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення [16] та у зв'язку з цим аналізує відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, з метою визначення сфер державної політики та посад, пов'язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з найбільш корупційними ризиками, а також формування та реалізації державної антикорупційної політики [17].
Таким чином, вважаємо, що наявні достатні підстави стверджувати здійснення кримінального аналізу у сфері протидії корупції саме Національним агентством з питань запобігання корупції.
Це підтверджує також проведене НАЗК у жовтні 2020 р. аналітичне дослідження з метою визначення переліку уражених галузей та сфер, а також визначення на цій основі пріоритетів щодо проведення стратегічного аналізу корупційних ризиків.
За результатами проведеної НАЗК за вказаний вище період аналітичної роботи було здійснено оцінку: 1) корупційних ризиків в окремих галузях/сферах публічного управління та економіки; 2) наслідків корупційних ризиків у цих галузях/сферах; 3) тенденцій ймовірності корупційних ризиків у певних галузях/сферах; 4) ефективності антикорупційної діяльності правоохоронних органів; 5) оптимізації антикорупційної діяльності на державному, територіальному рівні [18].
З огляду на тісний зв'язок корупції з організованою злочинністю важливе значення має також використання в аналітичній діяльності антикорупційних органів поряд з ILP інших моделей правоохоронної діяльності, керованої аналітикою.
Європолом спільно з групою експертів з оцінки загроз тяжких злочинів та організованої злочинності було розроблено методологію SOCTA. Її метою є:
аналіз характеру або типу загроз ОЗУ;
аналіз сфер впливу тяжких злочинів та організованої злочинності;
аналіз аспектів загроз ОЗУ та сфер злочинності в залежності від регіону;
визначення найбільш загрозливих ОЗУ, кримінальних сфер впливу залежно від регіону [19, с. 24-27].
SOCTA за своїм змістом визначає систему й модель оцінювання загроз організованої злочинності та тяжких злочинів.
Головною особливістю цієї методології є застосування індикаторів, які поділяють на:
1) індикатори організованих злочинних угруповань;
2) індикатори сфери злочинної діяльності;
3) індикатори впливу [20, c. 213-220].
Розпорядженням КМУ від 16 вересня 2020 р. № 1126-р. оцінку загроз тяжких злочинів та організованої злочинності (SOCTA Україна) передбачено як перший етап реалізації Стратегії боротьби з організованою злочинністю.
Її використання повинно дати змогу визначити поточні загрози, пов'язані з організованою злочинністю, її вплив на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суспільство, а також чинники, що спричиняють подальшу діяльність організованих злочинних груп, оцінити можливі в майбутньому загрози.
За результатами проведення оцінки загроз тяжких злочинів та організованої злочинності (SOCTA Україна) планується зробити аналітичні висновки, що сформують політичні пріоритети, які трансформуються у стратегічні цілі.
Відповідно до висновків проведеної оцінки загроз тяжких злочинів та організованої злочинності (SOCTA Україна) передбачається визначення обмеженої кількості стратегічних цілей і розроблення комплексних планів заходів [21].
Висновки
кримінальний аналіз інформаційний правоохоронний
Таким чином, сучасні моделі правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, є невід'ємним елементом їх інформаційного забезпечення. Цінність їх у тому, що вони дозволяють правоохоронним органам не тільки ефективно планувати та спрямовувати діяльність зі збору, оцінки, зіставлення, аналізу, розповсюдження та повторного оцінювання інформації про кримінальні правопорушення та осіб, які їх вчинили, з метою оцінки поточних тенденцій у злочинному середовищі, прогнозування у майбутньому та вживати заходів з їх профілактики, але й також забезпечують раціональне управління правоохоронними органами та розподіл наявних у них ресурсів.
Філософія використання моделі правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, полягає у зміщенні акценту з реагування на вчинені злочини до дій з їх випередження, запобігання.
Аналіз чинного законодавства та юридичної літератури дозволяє зробити висновок про актуальність використання сучасних інструментів кримінального аналізу як елементу інформаційного забезпечення не тільки органів НП України, а й прокуратури, БЕБ, НАБУ та ДБР.
Разом з тим ILP, SOCTA Україна та інші моделі правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, на разі залишаються перспективними концепціями, впровадження яких у діяльність правоохоронних органів України знаходиться на початковому етапі. Їх ефективне використання вимагає вивчення передової європейської практики нормативного закріплення, прийняття відповідних правових норм та створення умов для сприйняття цієї концепції службовими особами правоохоронних органів.
Література
1. Шинкаренко І.Р. Кримінальний аналіз як засіб підвищення ефективності діяльності підрозділів кримінальної поліції. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності підрозділів кримінальної поліції: збірник наукових статей за матеріалами доповідей. Всеукраїнської науково-практичного семінару 23 березня 2018 року. Львів: ЛьвДУВС, 2018. 209 с.
2. Федчак І.А. Основи кримінального аналізу: навчальний посібник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. 288 с.
3. Мовчан А.В. Актуальні проблеми впровадження в органах Національної поліції України моделі поліцейської діяльності, керованої аналітикою. Соціально-правові студії. 2018. Вип. 1. С. 17-22. URL: http:// dspace.lvduvs.edu.ua/bitstream/1234567890/1 613/1/05%d0%bc%d0%be%d0%b2%d1%87%d 0%b0%d0%bd.pdf
4. Костирін О.Є. Сучасні моделі правоохоронної діяльності. URL: http://elar.naiau. kiev.ua/bitstream/123456789/4117/1/-%20 ЗБІРНИК%20ТЕЗ%
20%20ост._p075-076.pdf
5. Бахуринська О.О. Перспективні напрямки протидії організованій злочинності в Україні. Право і суспільство. 2018. № 6.С. 182-188.
6. Концепції впровадження в Національній поліції України моделі поліцейської діяльності, керованої аналітикою. URL: https://www.slideshare.net/NationalPolice/ss75925350
7. Правоохоронна діяльність, керована аналітикою: передова методика сучасної правоохоронної діяльності. URL: https://
www.euam-ukraine.eu/ua/news/opinion/ intelligence-led-policing-the-cutting-edge-ofmodern-law-enforcement/
8. Князєв С.М. Розвідувальна аналітика в оновленій моделі організації діяльності оперативних підрозділів Національної поліції України. Прикарпатський юридичний вісник. 2018. Вип. 1(22). Т. 3. С. 137-143. URL: http://www.pjv.nuoua.od.ua/v1-3_2018/30.pdf
9. Марков М.М. Використання інформаційно-аналітичних можливостей у протидії злочинності. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 4 (109). С. 305-312. URL: https://ojs.naiau. kiev.ua/index.php/scientbul/article/view/993
10. Василинчук В. І. Кримінальний аналіз в оперативно-розшуковій профілактиці злочинів у сфері економіки. Кримінологічна теорія і практика: досвід, проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення: матеріали міжвуз. наук.-практ. конф. (Київ, 24 берез. 2017 р.): у 2 ч. Київ: Нац. акад. внутр. справ,
2017. Ч. 1. C. 180-183.
11. Про Бюро економічної безпеки України. Закон України від 28 січня 2021 року № 1150-IX. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1150-20#Text
12. Вадим Мельник: Аналітика має стати основною функцією Бюро економічної безпеки. URL: https://daily.rbc.ua/ukr/
show/vadim-melnik-analitika-dolzhna-statosnovnoy-1628689666.html
13. Організаційна структура Національного антикорупційного бюро України. URL: https://nabu.gov.ua/struktura-0
14. Стратегія розвитку Національного антикорупційного бюро України на 2021 2023 роки. URL: https://nabu.gov.ua/tags/ strategiya
15. Про Національне антикорупційне бюро України. Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1698-18#Text
16. Про запобігання корупції. Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700VII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text
17. Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Рішення НАЗК від 09.02.2018 № 166. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z0345-18#n13
18. Пріоритетні галузі для стратегічного аналізу корупційних ризиків: аналітичне дослідження. URL: https://nazk.gov.ua/wp-
content/uploads/2020/10/Priorytetni-galuzidlya-analizu.pdf
19. Школьніков В. І., Калиновський О.В. Застосування кримінального аналізу в діяльності Управління інформаційно-аналітичної розвідки Державного бюро розслідувань. Одеса: Юрид. літ-ра.,
2018. С. 24-27. URL: http://dspace.onua. edu.ua/bitstream/handle/11300/10305/ SHKOLNIKOV%2c%20KALINOVSKY%20 24-27.pdf?sequence=1&isAllowed=y
20. Санакоєв Д., Вашко А., Єфімов В. Імплементація європейської методології SOCTA в протидії організованій злочинності в Україні. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
2022. № 1. С. 213-220. URL: https://visnik.
dduvs.in.ua/wp-content/uploads/2022/06/1_ua/
%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82
_%D0%9D%D0%92_1-2022-213-220.pdf
21. Про схвалення Стратегії боротьби з організованою злочинністю. Розпорядження КМУ від 16 вересня 2020 р.№ 1126-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1126-2020-%D1%80#Text
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття кримінального процесу як діяльності компетентних органів і посадових осіб. Завдання кримінального процесу. Його роль у державному механізмі боротьби зі злочинністю та охороні прав людини. Джерела кримінального процесу.
курс лекций [169,2 K], добавлен 09.05.2007Поняття сутності та завдань кримінального процесу, його важливість як науки, начвальної дисципліни, галузі права та діяльності відповідних органів. Взаємодія правоохоронних органів та судових органів України з іноземними органами та міжнародними судами.
реферат [466,9 K], добавлен 20.03.2013Правоохоронна діяльність як владна державна діяльність, яка здійснюється спеціально уповноваженими державою органами на підставі закону. Історія правоохоронних органів України, поняття та зміст їх діяльності. Огляд правоохоронної системи України.
реферат [29,9 K], добавлен 27.04.2016Дослідження процесуальної діяльності уповноважених державних органів, прийняття норм матеріального, цивільного, кримінального, адміністративного права. Характеристика адміністративно-процедурної та адміністративно-юрисдикційної діяльності органів влади.
реферат [31,0 K], добавлен 28.04.2011Історія становлення, поняття та завдання правоохоронних органів України. Структура, правозастосовні та правоохоронні функції органів внутрішніх справ, прокуратури, юстиції, безпеки, митної та державної податкової служб. Види правоохоронної діяльності.
курсовая работа [92,8 K], добавлен 05.05.2015Правова охорона як основний напрямок діяльності держави. Поняття та ознаки правоохоронної функції держави, їх застосування. Принципи верховенства права, законності, пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Реалізація правоохоронних повноважень.
статья [29,4 K], добавлен 11.09.2017Предмет і система дисципліни "Судові та правоохоронні органи України" та її зв’язок з іншими юридичними дисциплінами. Поняття, ознаки та напрямки правоохоронної діяльності в Україні. Загальні поняття про правоохоронні та правозахисні органи в Україні.
реферат [25,8 K], добавлен 14.11.2010Аналіз сутності та особливостей функцій правоохоронних органів. Авторська групофікація функцій правоохоронних органів. Механізми взаємодії правоохоронних органів з населенням. Впорядкування процесу контрольно-наглядової діяльності правоохоронних органів.
статья [31,0 K], добавлен 19.09.2017Види правоохоронних відносин та специфіка їх суб’єктного складу. Види юридичних фактів і їхній вплив на динаміку правоохоронних відносин. Зміст понять "правова презумпція", "правова преюдиція" та "юридична фікція". Аспекти правоохоронної діяльності.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 15.10.2014Дослідження питання удосконалення інформаційно-аналітичної діяльності органів внутрішніх справ. Оцінка запровадження інформаційно-аналітичної системи "Моніторинг паспортних даних", яка має суттєві переваги у боротьбі та попередженні злочинності.
статья [20,4 K], добавлен 19.09.2017Оперативно-розшукова діяльність - форма боротьби із злочинністю, складова частина загальної діяльності правоохоронних органів, її державно-правовий характер, стратегічні й тактичні завдання. Специфіка правових і соціальних відносин між учасниками ОРД.
реферат [42,1 K], добавлен 03.03.2011Аналіз досвіду участі громадян зарубіжних країн в правоохоронній та правозахисній діяльності. Перша модель поліцейської діяльності, заснованої на підтримці громадськості. Форми правоохоронної та правозахисної діяльності громадськості зарубіжних країн.
реферат [21,0 K], добавлен 19.02.2011Поняття юридичної діяльності як виду соціальної діяльності. Законодавче регулювання та стан дотримання в юридичній практиці принципів юридичної діяльності. Законодавче забезпечення принципів в діяльності судів, правозахисних та правоохоронних органів.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 06.03.2015Правові основи, особливість та сутність делегування повноважень у галузі правоохоронної діяльності. Законодавче закріплення пріоритету прав, свобод і законних інтересів громадян перед потребами держави при проведенні реформи в правоохоронних органах.
реферат [32,4 K], добавлен 01.05.2011Поняття системи правоохоронних органів. Місце правоохоронних органів у механізмі держави. Загальна характеристика діяльності правоохоронних органів - прокуратура; органи внутрішніх справ України; Державна податкова служба України.
курсовая работа [26,7 K], добавлен 24.05.2005Розкриття місця, ролі законодавчих фактів у системі юридичної конфліктології. Причини виникнення конфліктних правовідносин. Динаміка розвитку юридичних конфліктів. Дослідження правозастосовчої діяльності держави в особі правоохоронних та судових органів.
статья [26,5 K], добавлен 14.08.2017Історія та головні етапи розвитку базових засад інформаційного суспільства в Україні. Суть та місце інформаційно-аналітичної складової в діяльності органів державної влади, її цілі та значення на сучасному етапі, доцільність та необхідність посилення.
реферат [22,0 K], добавлен 28.05.2014Кримінальне право як галузь права й законодавства, його соціальна обумовленість, принципи. Завдання, система та інститути кримінального права. Підстави і межі кримінальної відповідальності. Використання кримінального права в боротьбі зі злочинністю.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 02.01.2014З’ясування системи історичних пам’яток, які містили норми кримінально-правового та військово-кримінального характеру впродовж розвитку кримінального права в Україні. Джерела кримінального права, що існували під час дії Кримінального кодексу УРСР 1960 р.
статья [20,2 K], добавлен 17.08.2017Поняття та принципи попередження злочинності. Форми координаційної діяльності правоохоронних органів. Профілактичні заходи попереджувальної злочинності. Принципи діяльності профілактичної злочинності та їх види. Спеціалізовані суб’єкти даної діяльності.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 25.02.2011
