Правосуддя як об’єкт кримінологічного захисту
Висвітлення актуальних проблем визначення змісту (елементів) правосуддя як об’єкта кримінологічного захисту. Питання протидії посяганням на життя, погрозам або насильству щодо судді у зв’язку зі здійсненням правосуддя в сучасних умовах воєнного стану.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.08.2023 |
| Размер файла | 29,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Правосуддя як об'єкт кримінологічного захисту
Юлія Христова
кандидат юридичних наук, доцент
Висвітлено актуальні проблеми визначення змісту (елементів) правосуддя як об'єкта кримінологічного захисту. Наголошено, що в сучасних умовах воєнного стану надзвичайно гострим є питання протидії посяганням на життя, погрозам або насильству щодо судді у зв'язку зі здійсненням правосуддя. Здійснено аналіз законодавства, а також довідкової та наукової літератури щодо визначення терміно-поняття «правосуддя».
Обґрунтовано пропозиції віднести до елементів правосуддя як об'єкта кримінологічного захисту: професійну діяльність осіб, які здійснюють правосуддя (суддів і присяжних (беруть участь у його здійсненні) та їх близьких родичів), а також інших осіб, які сприяють його здійсненню (співробітників прокуратури, оперативних підрозділів, слідчого, дізнавача, детектива, захисника, представника особи, судового експерта, а також їх близьких родичів) та осіб, які забезпечують функціонування суду та його безпеку (співробітників Служби судової охорони, працівників апарату суду, членів Вищої Ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також працівників Державної судової адміністрації та Національної школи суддів України та їх близьких родичів), а також інших учасників судового процесу.
Ключові слова: правосуддя, захист правосуддя, кримінологічний захист, об'єкт кримінологічного захисту.
Abstract
Yuliia Khrystova. Justice as an object of criminology protection
The article is devoted to highlighting the current problems of defining the content (elements) of justice as an object of criminological protection. It was emphasized that in the modern conditions of martial law, the issue of countering threats to life, threats or violence against a judge in connection with the administration of justice is extremely acute. An analysis of legislation, as well as reference and scientific literature on the definition of the term «justice» was carried out.
The absence of a unified approach to the definition of the content of justice as an object of criminological protection was established, and the expediency of separating its elements based on the two-faceted definition of the concept of «justice» through its substantive and functional (formal) features, proposed in science and recognized by law enforcement practice, analysis of provisions was substantiated. of Chapter VIII «Justice» of the Constitution of Ukraine, Chapter XVIII «Criminal offenses against justice» of the current Criminal Code of Ukraine, as well as innovations in the criminal law protection of justice proposed in the draft Criminal Code. It is justified to include the following proposals as elements of justice as an object of criminological protection: professional activity of persons who administer justice (judges and jurors (participating in its administration) and their close relatives), as well as other persons who contribute to its administration (employees of the prosecutor's office, operative units, investigator, inquirer, detective, defense attorney, representative of a person, a forensic expert, as well as their close relatives) and persons who ensure the functioning of the court and its security (employees of the Court Security Service, employees of the court apparatus, members of the High Council of Justice, the High Qualification Commission of Judges, as well as employees of the State Judicial Administration and the National School of Judges of Ukraine and their close relatives), as well as other participants in the judicial process from criminogenic influence.
Key words: justice, protection of justice, criminological protection, object of criminological protection.
Вступ
Постановка проблеми. За результатами проведеного кримінологічного аналізу кількісно-якісних показників кримінальних правопорушень проти правосуддя на основі відомостей офіційної статистичної звітності Офісу Генерального прокурора встановлено, що у 2017 в Україні було обліковано 8589 таких кримінальних правопорушень. Із них найбільше було зареєстровано фактів невиконання судового рішення (ст. 382 КК) - 3283 кримінальних правопорушення, ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі (ст. 389 КК) - 1153, також введення в оману суду або іншого уповноваженого органу (ст. 384 КК) - 724. У 2018 році загальна кількість облікованих кримінальних правопорушень проти правосуддя збільшилася до 9514 (+925), а у 2019 році - до 10310 (+1721, порівняно з 2017 роком). У 2020 році їх було обліковано 8325 (-264), у 2021 році - 7198 (-1391). Проте на фоні позитивної динаміки зменшення (з 2019 року) загальної кількості облікованих кримінальних правопорушень проти правосуддя на особливу увагу заслуговує негативна динаміка збільшення кількості фактів втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК), що становить безпосередню загрозу незалежності здійснення правосуддя в Україні, а саме: зі 107 у 2017 році до 202 (+95) у 2018 році, зі 168 у 2019 році (+61, порівняно з 2017 роком) до 143 (+36) у 2020 році, 122 (+15) у 2021 році [5]. Більше того, в сучасних умовах воєнного стану надзвичайно гострим є питання протидії посяганням на життя, погрозам або насильству щодо судді у зв'язку зі здійсненням правосуддя, про що свідчить стрімке збільшення (в 18,5 разів) з січня по серпень 2022 року спроб відвідувачів пронести в судові установи заборонені предмети, в тому числі зброю - 2429 одиниць порівняно з 131 одиницею за аналогічний період 2021 року [6], що становить потенційну небезпеку, зокрема для суддів, які беззаперечно підлягають кримінологічному захисту, учасників судового процесу, а також для належного функціонування системи правосуддя загалом. Водночас аналіз наукової літератури з кримінального права та кримінології свідчить про відсутність єдиного підходу до визначення змісту правосуддя як об'єкта кримінологічного захисту, що зумовлює актуальність дослідження.
Аналіз публікацій, в яких започатковано вирішення цієї проблеми. Вагомий внесок у науково-теоретичну розробку окремих, переважно кримінально-правових, аспектів протидії кримінальним правопорушенням проти правосуддя зробили такі вчені, як В. Ахмедов, В. Борисов, О. Вакулик, А. Воронцов, В. Головчук, С. Дідик, О. Дудоров, О. Кальман, Н. Карпова, О. Кваша, С. Книженко, А. Маломуж, С. Мірошниченко, B. Навроцький, В. Осадчий, Л. Палюх, О. Титаренко, В. Тютюгін, В. Шаблистий, М. Шепітько та ін. Водночас нагальні питання кримінологічного захисту правосуддя в Україні, особливо в умовах воєнного та поствоєнного станів, а також формування нового кримінального законодавства, не вивчалося та потребує свого комплексного дослідження.
Зокрема, серед наявних монографічних наукових праць вітчизняних вчених зі схожої проблематики особливу зацікавленість викликає докторська дисертація C. Мірошниченка (2012 р.), присвячена теоретичним і прикладним проблемам запобігання та протидії злочинам проти правосуддя. Вчений формулює авторську дефініцію поняття «правосуддя», пропонує нову модель Розділу XVIII «Злочини проти правосуддя» Особливої частини КК України, доводить, що статистична картина злочинності у сфері правосуддя не відтворює реальних процесів, які відбуваються в ній, внаслідок її значної неповноти, а також обґрунтовує положення про те, що рівень цієї злочинності має підвищений ступінь суспільної небезпеки порівняно з іншими загально кримінальними злочинами, що в цілому може свідчити про існування загрози для національної безпеки України [1]. Проте внесення істотних змін до чинного Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, формування нового кримінального законодавства, законодавчі зміни у сфері функціонування судової системи України зумовили низку трансформацій щодо застосування норм Розділу XVIII «Кримінальні правопорушення проти правосуддя» Особливої частини КК України, а також кримінологічного забезпечення протидії кримінальним правопорушенням проти правосуддя, які потребують нових наукових розвідок.
М. Шепітько в докторській дисертації «Теоретико-методологічні засади формування системи протидії злочинам у сфері правосуддя» (2018 р.) надав характеристику кримінально-правовим та криміналістичним засобам протидії кримінальним правопорушенням у сфері правосуддя. В аспекті досліджуваної нами проблематики заслуговує на увагу пропозиція вченого щодо віднесення до злочинів проти правосуддя таких суспільно небезпечних діянь, як: «Фальсифікація доказів», «Погроза або насильство щодо слідчого або прокурора», «Умисне знищення або пошкодження майна слідчого або прокурора», «Посягання на життя слідчого або прокурора», «Втручання в діяльність слідчого або прокурора», «Втручання в діяльність експерта, спеціаліста або оцінювача»; «Насильство щодо свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста або оцінювача», «Умисне знищення або пошкодження майна свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста або оцінювача», «Посягання на життя свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста або оцінювача»; «Перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України» [2, с. 4-5].
Проблематиці протидії кримінальним правопорушенням проти правосуддя також присвячено докторську дисертацію В. Ахмедова «Протидія злочинам проти правосуддя за кримінальним законодавством Азербайджанської республіки та України» (2021 р.). Автор за результатами порівняльного дослідження засад кримінально-правової охорони правосуддя в Азербайджанській республіці та Україні запропонував концепцію криміналізації злочинів проти правосуддя та удосконалення кримінального законодавства, а також практики його застосування в обох державах [3].
Теоретико-прикладні проблеми кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення проти правосуддя були розглянуті у докторській дисертації Л. Палюх «Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення проти правосуддя» (2021 р.) [4]. У контексті предмета нашого дослідження становить інтерес пропозиція вченої визначити родовий об'єкт кримінальних правопорушень, передбачених розділом XVIII Особливої частини КК України, як суспільні відносини, які забезпечують встановлений законом порядок судочинства та виконання судових рішень, оскільки поняття «судочинство» більш точно, ніж поняття «правосуддя», позначає коло відповідних охоронюваних суспільних відносин [4, с. 25].
Інші наявні монографічні праці науковців виконані на рівні кандидатської дисертації в галузі кримінального права та присвячені дослідженню окремих кримінальних правопорушень (групи кримінальних правопорушень) проти правосуддя.
Мета статті - визначити зміст (елементи) правосуддя як об'єкта кримінологічного захисту.
Виклад основного матеріалу
правосуддя кримінологічний захист
Для встановлення кола всіх об'єктів, які становлять сферу правосуддя та потребують кримінологічного захисту, видається необхідним з'ясувати зміст терміно-поняття «правосуддя», яке широко використовується законодавцем в текстах нормативно-правових актів без легальної дефініції, шляхом аналізу чинного законодавства, а також довідкової та наукової літератури з предмета розгляду.
Осмислення змісту юридичного терміна «правосуддя» доцільно розпочати з розкриття його етимологічного аспекту. Зокрема, в українській мові слово «правосуддя» - запозичення з церковнослов'янської мови; церковнослов'янське правосждик утворене з основ прикметника правь «правий, правильний, справедливий» та іменника сждъ «суд» [7, с. 552]. У Словнику української мови слово «правосуддя» тлумачиться, як: 1. Суд, судова діяльність держави; юстиція; // установи, які здійснюють судову діяльність держави. 2. Розгляд судових справ; судочинство. 3. Справедливий суд [8, с. 509].
Зв'язок смислів справедливості та правосуддя прослідковується і в іноземних мовах, наприклад в англійській мові, яка є однією з основних мов міжнародного права, - у значенні слова «justice» як еквівалента терміна «правосуддя». Наприклад, The Longman Dictionary of Contemporary English, фіксує такі значення слова «justice»: 1. System of judgement - the system by which people are judged in courts of law and criminals are punished (в українській мові цьому значенню здебільшого відповідає лексема «правосуддя», або «юстиція»). 2. Fairness - fairness in the way people are treated (в українській мові цьому значенню відповідають слова «справедливість, чесність») [9] та ін.
Аналіз наукової літератури з предмета дослідження свідчить про те, що поняття «правосуддя» визначається вченими по-різному. Наприклад, С. С. Мірошниченко пропонує під цим поняттям розуміти форму реалізації державної влади, здійснюваної виключно судами, шляхом розгляду усіх спірних правовідносин, які виникають у державі на основі врегульованих законом норм цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства [1]. С. Слинько слушно зауважує, що правове визначення справедливості привело до обґрунтованого призначення правосуддя як судження по праву; основне питання судочинства - це питання істини [10, с. 34].
У контексті досліджуваної проблематики заслуговує на увагу й кримінально-правовий підхід, запропонований М. Шепітьком, відповідно до якого поняття «правосуддя» в чинному законодавстві про кримінальну відповідальність необхідно розуміти у його «широкому» тлумаченні, яке має охоплювати не лише діяльність суду з розгляду та вирішення справ, а й діяльність органів досудового розслідування, дізнання, а також органів виконання судових рішень [11, с. 128]. Водночас більш виваженою, на нашу думку, є позиція Л. Палюх про те, що поняття «правосуддя» не охоплює всю юрисдикційну діяльність суду, а стосується лише окремої її частини (однієї з функцій). Зважаючи на те, що поняття «судочинство» охоплює виконання всіх функцій у межах його юрисдикційної діяльності, але не охоплює діяльність щодо виконання судових рішень [12, с. 192-193, 210], вчена запропонувала змінити чинну редакцію назви Розділу XVIII «Кримінальні правопорушення проти правосуддя» Особливої частини КК України на «Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку судочинства та виконання судових рішень» [4, с. 14].
Найбільш поширеним у науці є двоаспектний підхід до визначення поняття «правосуддя» за допомогою як змістовних, так і формальних ознак. В. С. Бігун, дослідивши на монографічному рівні проблематику правосуддя як об'єкта філософсько-правового дослідження, обгрунтував положення про те, що формальною ознакою правосуддя є його здійснення у формі судочинства судами як державними органами, а змістовною - відповідність вимогам справедливості і забезпечення ефективного поновлення в правах [13, с. 19]. Такий підхід до вирішення питання, що становить предмет розгляду, поділяє і Л. Палюх, яка за результатами монографічного дослідження «Кримінальна відповідальність за злочини проти правосуддя» (2020 р.) обгрунтувала висновок про те, що двоаспектне визначення поняття «правосуддя» - через його змістовну та функціональну (формальну) ознаки, найбільш повно і всебічно відображає зміст цього поняття [12, с. 177-179, 656].
Аргументом на підтримку коректності саме двоаспектного підходу для визначення досліджуваного поняття є його практичне застосування Конституційним Судом України під час офіційного тлумачення дефініції «правосуддя» відповідно до положень ст. 124 Конституції України як, по-перше, самостійної галузі державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ [14]; по-друге, констатація положення про те, що «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах» [15].
Отже, в наявних дослідженнях з проблематики протидії кримінальним правопорушенням проти правосуддя вчені здебільшого розкривають зміст правосуддя з позиції кримінального права. Разом з цим питання щодо змісту правосуддя як об'єкта кримінологічного захисту розкриті недостатньо.
Подальший аналіз Основного закону України надає підстави констатувати, що у Розділі VIII «Правосуддя» закріплено конституційні засади та гарантії діяльності не тільки суддів (ст. 126-130, 1301), але і присяжних (ст. 124, 127, 129), а також щодо організації та функціонування судів (ст.. 124, 125, 130), Вищої ради правосуддя (ст. 131), прокуратури (ст. 1311) та адвокатури (ст. 1312), які, на нашу думку, також потребують належного захисту від криміногенних впливів [16].
Поряд з цим до об'єктів кримінологічного захисту правосуддя треба також відносити й іншу категорію суб'єктів, які забезпечують справедливу діяльність суддів та функціонування судів. Зокрема, поділяючи думку про те, що в різних сферах діяльності органів кримінального судочинства законодавець може захищати від злочинних посягань й інший установлений законом порядок діяльності державних органів та їх представників, в яких є дещо спільне, та поєднує їх разом як об'єкт злочинного посягання в процесі здійснення правосуддя [17, с. 32-33], а також визнаючи безпеку суддів та охорону приміщень судів однією з основних гарантій незалежності суддів та системи правосуддя в цілому, вважаємо, що кримінологічного захисту потребує професійна діяльність співробітників нового державного органу в системі правосуддя, - Служби судової охорони та їх близькі родичі, яка відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також Положення «Про Службу судової охорони» (далі - Положення), затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1051/0/15-19 є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах, забезпечення безпеки суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і громадській безпеці, що виникли на об'єктах охорони внаслідок вчинення протиправних дій тощо [18].
Враховуючи вищевикладене, співробітниками Служби судової охорони під час їхньої професійної діяльності безпосередньо здійснюються заходи щодо мінімізації та усунення негативних впливів на суддів під час відправлення ними правосуддя, спрямовані на ухвалення законного й обґрунтованого рішення, які визначені Конституційним Судом України як «гарантії незалежності суддів» [19]. На особливу увагу заслуговує той факт, що співробітники зазначеного державного органу в системі правосуддя та їх близькі родичі залишилися поза кримінально-правовим захистом відповідно до норм як чинного законодавства про кримінальну відповідальність, так і проєкту Кримінального кодексу. Водночас аналіз чинного законодавства та наукової літератури з цієї проблематики свідчить про те, що цей суб'єкт, хоча чітко і не визначений в Законі України «Про судоустрій та статус суддів» як правоохоронний орган, проте наділений повноваженнями з реалізації правоохоронних функцій, в тому числі і в питаннях забезпечення громадської безпеки і порядку [20, с. 136].
У контексті питання, що нами розглядається, не можна залишити поза увагою норми розділу XVIII Особливої частини чинної редакції Кримінального кодексу України, в яких передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення проти правосуддя. Варто зауважити, що до зазначеного виду кримінальних правопорушень віднесено посягання не виключно на суддів, які здійснюють правосуддя в Україні, та присяжних, які беруть участь у його здійсненні, але й на інших осіб, які тільки сприяють здійсненню правосуддя або є учасниками кримінального провадження (захисника, свідка, потерпілого, експерта, спеціаліста та ін.) [21].
Аналіз положень проєкту Кримінального Кодексу України в частині новацій з кримінально-правової охорони правосуддя показав, що у Книзі восьмій «Кримінальні правопорушення проти правосуддя», крім кримінальних правопорушень проти основ правосуддя (розділ 8.1.), пропонується передбачити відповідальність за кримінальні правопорушення проти сприяння як правосуддю, так і діяльності органів правопорядку (розділ 8.2.), що, на нашу думку, більшою мірою узгоджується зі змістом правосуддя як об'єкта кримінологічного захисту [22].
Висновки
Отже, за результатами аналізу наукової літератури з кримінального права та кримінології констатовано відсутність єдиного підходу до визначення змісту правосуддя як об'єкта кримінологічного захисту, а також обґрунтовано доцільність виокремлення його елементів, зважаючи на двоаспектне визначення поняття «правосуддя» через його змістовну та функціональну (формальну) ознаки, запропонованого в науці та визнаного правозастосовчою практикою, аналіз положень розділу VIII «Правосуддя» Конституції України, розділу XVIII «Кримінальні правопорушення проти правосуддя» чинного Кримінального Кодексу України, а також на запропоновані в проєкті Кримінального кодексу новацій з кримінально-правової охорони правосуддя. До елементів правосуддя як об'єкта кримінологічного захисту можна віднести: професійну діяльність осіб, які здійснюють правосуддя (суддів і присяжних (беруть участь у його здійсненні) та їх близьких родичів), а також інших осіб, які сприяють його здійсненню (співробітників прокуратури, оперативних підрозділів, слідчого, дізнавача, детектива, захисника, представника особи, судового експерта, а також їх близьких родичів) та осіб, які забезпечують функціонування суду та його безпеку (співробітників Служби судової охорони, працівників апарату суду, членів Вищої Ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також працівників Державної судової адміністрації та Національної школи суддів України та їх близьких родичів), а також інших учасників судового процесу. Визначення змісту (елементів) правосуддя як об'єкта кримінологічного захисту надалі сприятиме диференціації діяльності відповідних спеціальних суб'єктів, а також дозволить диференціювати заходи кримінологічного впливу на відповідні загрози.
Список використаних джерел
1. Мірошниченко С. С. Злочини проти правосуддя: теоретичні і прикладні проблеми запобігання та протидії: автореф. дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Національна академія прокуратури України. Київ, 2012. 40 с.
2. Шепітько М. В. Теоретико-методологічні засади формування системи протидії злочинам у сфері правосуддя: автореф. дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.08, 12.00.09 / Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2018. 43 с.
3. Ахмедов В. А. Протидія злочинам проти правосуддя за кримінальним законодавством Азербайджанської Республіки та України: дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Київ, 2021. 450 с.
4. Палюх Л. М. Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення проти правосуддя: автореф. дис.... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2021. 39 с.
5. Офіційна статистична звітність. Офіс Генерального прокурора: веб-сайт. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo- rozsliduvannya-2.
6. Здійснення правосуддя: як сприяти безпеці українських судів у воєнний час: Консультативна місія ЄС: веб-сайт. URL: https://www.euam-ukraine.eu/ua/news/latest-news/justice- how-can-you-contribute-to-keeping-ukrainian-courts-safe-in-wartime/.
7. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. Київ: Наукова думка, 2004. Т. 4: Н-П. 656 с.
8. Словник української мови: у 11 т. / гол. ред. І. К. Білодід. Київ: Наукова думка, 1970--1980. Т. 7: Поїхати-Приробляти. Київ: Наукова думка. 1976. 724 с.
9. Богайчук О. С. Аналіз лексеми «justice» в її лексико-семантичному аспекті. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. № 38. том 2. С. 60-62.
10. Слинько С. В. Судебное производство по уголовным делам: учеб. пособие. Харьков: РИФ «Арсис, ЛТД», 2002. 884 с.
11. Шепітько М. В. Кримінально-правовий підхід до розуміння поняття правосуддя. Вісник Національної академії правових наук України. 2015. №3 (82). С. 126-133.
12. Палюх Л. М. Кримінальна відповідальність за злочини проти правосуддя: монограф. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2020. 744 с.
13. Бігун В. С. Філософія правосуддя: ідея та здійснення: монограф. Київ, 2011. 303 с.
14. Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням державного зовнішньоекономічного підприємства «Славутич-Сталь» щодо тлумачення статті 124 Конституції України і Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 14.10.1997 № 44-з. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vz44u710-97#Text.
15. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально- процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) від 30.01.2003 року. N 3-рп/2003. Верховна Рада України: веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v003p710-03#Text.
16. Конституція України: Закон України від 28.06.1996. № 254к/96-ВР (в ред. від 01.01.2020). Верховна Рада України: веб-сайт. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D 1 %80# Text.
17. Воронцов А. В. Актуальні питання визначення родового об'єкта злочинів проти правосуддя. Південноукраїнський правничий часопис. 2015. № 2. С. 30-33.
18. Положення про Службу судової охорони: затв. Рішенням Вищої ради правосуддя № 1051/0/15-19 від 04.04.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1051910-19#Text.
19. Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України від 27.10.2020 № 13-р/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-20#Text.
20. Титаренко О. О. Служба судової охоронив системі суб'єктів забезпечення національної безпеки (питання віднесення та визначення компетенції). Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти: матеріали VМіжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 12 берез. 2021 р.). Дніпро: ДДУВС, 2021. С. 135-137.
21. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text.
22. Текст проєкту Кримінального кодексу України станом на 30.12.2022. URL: https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2022/L2/20/1-kontrolnyj-tekst-proektu-kk-20-L2-2022.pdf.
References
1. Miroshnychenko, S. S. (2012) Zlochyny proty pravosuddya: teoretychni i prykladni problemy zapobihannya ta protydiyi [Crimes against justice: theoretical and applied problems of prevention and countermeasures]: avtoref. dys.... d-ra yuryd. nauk: 12.00.08 / Natsionalna akademiya prokuratury. Kyiv, 40 p. [in Ukr.].
2. Shepit'ko, M. V. (2018) Teoretyko-metodolohichni zasady formuvannya systemy protydiyi zlochynam u sferi pravosuddya [Theoretical and methodological principles of the formation of a system of combating crimes in the sphere of justice]: avtoref. dys.... d-ra yuryd. nauk: 12.00.08, 12.00.09 / Nats. yuryd. un-t im. Yaroslava Mudroho. Kharkiv, 43 p. [in Ukr.].
3. Akhmedov, V. A. (2021) Protydiya zlochynam proty pravosuddya za kryminal'nym zakonodavstvom Azerbaydzhans'koyi Respubliky ta Ukrayiny [Counteraction to crimes against justice under the criminal legislation of the Republic of Azerbaijan and Ukraine]: dys.... d-ra yuryd. nauk: 12.00.08 / In-t derzhavy i prava im. V. M. Korets'koho NAN Ukrayiny. Kyiv. 450 p. [in Ukr.].
4. Palyukh, L. M. (2021) Kryminal'na vidpovidal'nist' za kryminal'ni pravoporushennya proty pravosuddya [Criminal liability for criminal offenses against justice]: avtoref. dys.... d-ra yuryd. nauk: 12.00.08 / Kharkiv. Nats. un-t vnutr. sprav. Kharkiv. 39 p.[in Ukr.].
5. Ofitsiyna statystychna zvitnist' [Official statistical reporting]. Ofis Heneral'noho prokurora: veb-sayt. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati- yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2. [in Ukr.].
6. Zdiysnennya pravosuddya: yak spryyaty bezpetsi ukrayins'kykh sudiv u voyennyy chas [Administration of justice: how to contribute to the security of Ukrainian courts in wartime]: Konsul'tatyvna misiya YES: veb-sayt. URL: https://www.euam-ukraine.eu/ua/news/latest-news/justice- how-can-you-contribute-to-keeping-ukrainian-courts-safe-in-wartime/ [in Ukr.].
7. Etymolohichnyy slovnyk ukrayins'koyi movy [Etymological dictionary of the Ukrainian language]
: u 7 t. / hol. red. O. S. Mel'nychuk. Kyyiv: Naukova dumka, 2004. T. 4: N-P. 656 p. [in Ukr.].
8. Slovnyk ukrayins'koyi movy [Dictionary of the Ukrainian language]: u 11 t. / hol. red. I. K. Bilodid. Kyyiv: Naukova dumka, 1970--1980. T. 7: Poyikhaty-Pryroblyaty. Kyiv: Naukova dumka. 1976. 724 p. [in Ukr.].
9. Bohaychuk, O. S. (2019) Analiz leksemy «justice» v yiyi leksyko-semantychnomu aspekti [Analysis of the lexeme «justice» in its lexical-semantic aspect]. Naukovyy visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Filolohiya. № 38. Vol. 2, pp. 60-62. [in Ukr.].
10. Slin'ko, S. V. (2002) Sudebnoye proizvodstvo po ugolovnym delam [Judicial proceedings in criminal cases]: ucheb. posob. Khar'kov: RIF «Arsis, LTD». 884 p. [in Russ.].
11. Shepit'ko, M. V. (2015) Kryminal'no-pravovyy pidkhid do rozuminnya ponyattya pravosuddya [Criminal law approach to understanding the concept of justice]. Visnyk Natsional'noyi akademiyipravovykh nauk Ukrayiny. №3 (82), pp. 126-133. [in Ukr.].
12. Palyukh, L. M. (2020) Kryminal'na vidpovidal'nist' za zlochyny proty pravosuddya [Criminal liability for crimes against justice]: monohrafa. L'viv: LNU im. Ivana Franka. 744 p. [in Ukr.].
13. Bihun, V. S. (2011) Filosofiya pravosuddya: ideya ta zdiysnennya [Philosophy of justice: idea and implementation]: monohrafiya. Kyiv. 303 p. [in Ukr.].
14. Ukhvala Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny pro vidmovu u vidkrytti konstytutsiynoho provadzhennya u spravi za konstytutsiynym zvernennyam derzhavnoho zovnishn'oekonomichnoho pidpryyemstva «Slavutych-Stal'» shchodo tlumachennya statti 124 Konstytutsiyi Ukrayiny i Zakonu Ukrayiny «Pro mizhnarodnyy komertsiynyy arbitrazh» [Resolution of the Constitutional Court of Ukraine on the refusal to open constitutional proceedings in the case of the constitutional appeal of the state foreign economic enterprise «Slavutich-Stal» regarding the interpretation] vid 14.10.1997 № 44-z. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/vz44u710-97#Text. [in Ukr.].
15. Rishennya Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny u spravi za konstytutsiynym podannyam Verkhovnoho Sudu Ukrayiny shchodo vidpovidnosti Konstytutsiyi Ukrayiny (konstytutsiynosti) polozhen' chastyny tret'oyi statti 120, chastyny shostoyi statti 234, chastyny tret'oyi statti 236 Kryminal'no-protsesual'noho kodeksu Ukrayiny (sprava pro roz-hlyad sudom okremykh postanov slidchoho i prokurora) [The decision of the Constitutional Court of Ukraine in the case on the constitutional submission of the Supreme Court of Ukraine regarding the compliance with the Constitution of Ukraine (constitutionality) of the provisions of the third part of Article 120, the sixth part of Article 234, the third part of Article 236 of the Criminal Procedure Code of Ukraine (the case of court consideration of individual resolutions of the investigator and of the prosecutor)] vid 30.01.2003 roku. N 3-rp/2003. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-03#Text. [in Ukr.].
16. Konstytutsiya Ukrayiny [Constitution of Ukraine]: Zakon Ukrayiny v redaktsiyi vid 01.01.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text. [in Ukr.].
17. Vorontsov, A. V. (2015) Aktual'ni pytannya vyznachennya rodovoho ob"yekta zlochyniv proty pravosuddya. Pivdennoukrayins'kyypravnychyy chasopys. № 2, pp. 30-33. [in Ukr.].
18. Polozhennya pro Sluzhbu sudovoyi okhorony [Regulations on the Court Security Service: approved]: zatv. Rishennyam Vyshchoyi rady pravosuddya № 1051/0/15-19 vid 04.04.2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1051910-19#Text. [in Ukr.].
19. Rishennya Konstytutsiynoho Sudu Ukrayiny (Velyka palata) u spravi za konstytutsiynym podannyam 47 narodnykh deputativ Ukrayiny shchodo vidpovidnosti Konstytutsiyi Ukrayiny (konstytutsiynosti) okremykh polozhen' Zakonu Ukrayiny «Pro zapobihannya koruptsiyi», Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny vid 27.10.2020 № 13-r/2020 [Decision of the Constitutional Court of Ukraine (Grand Chamber) in the case based on the constitutional submission of 47 People's Deputies of Ukraine regarding the compliance with the Constitution of Ukraine (constitutionality) of certain provisions of the Law of Ukraine «On Prevention of Corruption», the Criminal Code of Ukraine dated 27.10.2020 № 13/2020.]. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v013p710-20#Text. [in Ukr.].
20. Tytarenko, O. O. (2021) Sluzhba sudovoyi okhorony v systemi sub"yektiv zabezpechennya natsional'noyi bezpeky (pytannya vidnesennya ta vyznachennya kompetentsiyi) [Judicial security service in the system of entities ensuring national security (issues of attribution and definition of competence)] Mizhnarodna ta natsional'na bezpeka: teoretychni i prykladni aspekty: mater. VMizhnar. nauk.-prakt. konf. DDUVS. (m. Dnipro, 12 berez. 2021 r.). Dnipro: DDUVS, pp. 135-137. [in Ukr.].
21. Kryminalnyi kodeks Ukrainy [Criminal Code of Ukraine] vid 05.04.2001 v redaktsiyi vid 06.11.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text. [in Ukr.].
22. Tekst proyektu Kryminal'noho kodeksu Ukrayiny stanom na 30.12.2022. [The text of the draft of the Criminal Code of Ukraine as of 30. 12. 2022]. URL: https://newcriminalcode.org.ua/upload/media/2022/12/20/1- kontrolnyj-tekst-proektu-kk-20-12-2022.pdf [in Ukr.].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття та загальні ознаки правосуддя, засади здійснення судочинства. Система органів правосуддя Німеччини. Судова влада: суди загальної юрисдикції та суди у трудових справах, соціальні і адміністративні суди, об’єднаний сенат вищих федеративних судів.
курсовая работа [42,5 K], добавлен 25.04.2008Забезпечення захисту інтересів громадян і держави в процесі здійснення правосуддя. Основні визначення і ознаки співучасті у злочині, форми, об’єктивна та суб’єктивна сторони. Види та відповідальність співучасників. Характеристика злочинної організації.
курсовая работа [67,7 K], добавлен 01.05.2009Вивчення проблеми доступності правосуддя в цивільному процесі. Право громадян на звернення до суду за судовим захистом. Загальні ознаки побудови та функціонування системи судочинства. Характеристика процесуального становища учасників цивільного процесу.
реферат [23,0 K], добавлен 07.04.2014Поняття, сутність і система принципів правосуддя, їх характеристика. Єдиний для всіх суд як гарантія рівності всіх громадян перед законом і судом. Принципи судочинства, що забезпечують захист основних конституційних прав і свобод людини і громадянина.
контрольная работа [35,2 K], добавлен 10.11.2010Здійснення правосуддя суддями в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина. Система адміністративних судів та їх компетенція. Судовий розгляд справ. Обов'язки осіб, які беруть участь у засіданні та прийняття рішення.
курсовая работа [50,9 K], добавлен 11.04.2012Здійснення правосуддя виключно судами. Суд присяжних Англії. Кримінально-процесуальні функції: поняття, види, суб'єкти. Основний зміст функції правосуддя складається в безпосередньому дослідженні доказів, представлених сторонами, і вирішенні справи.
контрольная работа [16,6 K], добавлен 12.09.2002Характеристика міжнародно-правових стандартів правосуддя та прав людини. Дослідження проблемних питань щодо здійснення адміністративного судочинства в апеляційних інстанціях. Наведено пропозиції щодо можливого вирішення окреслених правових завдань.
статья [21,9 K], добавлен 11.09.2017Закріплення права громадян на правосуддя згідно положень Конституції України. Порядок висування обвинувачень, проведення досудового слідства і виконання судових дій. Аналіз реалізації права обвинуваченого на ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.
статья [32,6 K], добавлен 20.08.2013Характеристика родового і видового об’єктів злочинів. Особливості основних, кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак складів злочинів проти правосуддя, які пов’язані з обмеженням права особи на захист. Ознаки об’єкту та об’єктивної сторонни злочину.
автореферат [39,8 K], добавлен 23.03.2019Практичні питання здійснення правосуддя в Україні. Поняття конституційного правосуддя. Конституційний суд як єдиний орган конституційної юрисдикції. Особливості реалізації функцій Конституційного Суду України, місце у системі державної та судової влади.
курсовая работа [32,7 K], добавлен 06.09.2016Конституція України і законодавство про здійснення правосуддя в державі та Цивільне судочинство. Система новел інституту доказів і доказування в Цивільному процесі. Порівняльний аналіз Цивільно-процесуального кодексу стосовно доказів і доказування.
курсовая работа [60,6 K], добавлен 05.06.2009Визначення конституційно-правового статусу людини і громадянина як сукупності базових правових норм та інститутів. Місце органів правосуддя в механізмі захисту громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав і свобод громадян.
курсовая работа [112,4 K], добавлен 19.07.2016Ефективне функціонування судової системи в Україні як гарантії забезпечення професійного та справедливого правосуддя. Дослідження взаємозалежності між рівнем професійної підготовки та кількістю скасованих та змінених рішень в апеляційному порядку.
статья [140,7 K], добавлен 18.08.2017Історія розвитку кримінального законодавства у сфері здійснення правосуддя в Україні. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури і суду, на встановлений законом порядок доказування.
дипломная работа [111,4 K], добавлен 25.04.2012Аналіз процесуальних прав представника в цивільному судочинстві. Визначення специфічних гарантій участі представника у цивільному судочинстві в умовах "електронного правосуддя". Впровадження електронного наказного провадження в цивільне судочинство.
статья [41,9 K], добавлен 11.09.2017Розгляд сутності поняття досудового розслідування та визначення його місця в системі правосуддя. Розкриття особливостей форм закінчення досудового розслідування. Встановлення проблемних питань, які стосуються інституту зупинення досудового розслідування.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 22.11.2014Загальна характеристика та зміст основних засад судочинства в Україні, здійснення правосуддя виключно судом. Незалежність суддів, колегіальність та одноособовість розгляду справ, рівність усіх учасників судового процесу, забезпечення права на захист.
реферат [30,2 K], добавлен 17.05.2010Судова влада як засіб стримування законодавчої і виконавчої влади від крайностей. Поняття судової влади і її співвідношення з іншими гілками влади. Основні ознаки судової влади. Суд як орган судової влади та його ознаки. Поняття та ознаки правосуддя.
курсовая работа [20,1 K], добавлен 10.11.2010Вивчення проблеми визначення місця адміністративного судочинства серед інших форм захисту прав, свобод та інтересів громадян. Конституційне право на судовий захист. Основні ознаки правосуддя. Позасудова форма захисту прав у публічно-правових відносинах.
реферат [33,4 K], добавлен 22.04.2011Забезпечення права на судовий захист як ознака правової держави. Сутність цивільного правосуддя, суди першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Правила та види підсудності. Характеристика видів територіальної підсудності, наслідки порушення її правил.
курсовая работа [30,4 K], добавлен 12.04.2012
